МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 10.02.2025 м. Київ № 263 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13 березня 2025 р. за № 405/43811
Про затвердження Правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про управління відходами" та з метою встановлення єдиних правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації, що додаються.
2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.
3. Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами (Сергій НЕДАШКІВСЬКИЙ) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Олександра СЕМЕНЦЯ.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
10 лютого 2025 року № 263
Правила
технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації
I. Загальні положення
1. Ці Правила визначають організаційно-технічні вимоги для забезпечення безпечної експлуатації полігонів впродовж всього їх життєвого циклу з метою запобігання чи зменшення негативного впливу полігонів на навколишнє природне середовище, ризиків для здоров'я людей та поступового скорочення обсягів відходів, захоронених на полігонах, зокрема тих, які придатні для підготовки до повторного використання, рециклінгу та інших операцій з відновлення відходів.
2. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією полігонів, припиненням їх експлуатації, рекультивацією та доглядом за полігонами після припинення їх експлуатації.
Діяльність зі здійснення технологічних операцій та облаштування полігона повинна здійснюватися відповідно до проєктної документації полігона та цих Правил.
Організаційно-технічне забезпечення експлуатації полігона передбачає, у тому числі, дотримання умов та вимог проєктної документації щодо будівництва, експлуатації та закриття полігона згідно з основними розділами проєктної документації полігона.
3. Ці Правила поширюються на полігони, що експлуатуються, полігони, що прийняті в експлуатацію після набрання чинності цими Правилами, полігони, що припинили експлуатацію та рекультивуються, полігони, за якими здійснюється догляд після припинення їх експлуатації, та місця розміщення відходів, що не є небезпечними, які мають у наявності паспорти місць видалення відходів та щодо яких регіональним та місцевим планами управління відходами передбачено продовження строку їх експлуатації.
Місця розміщення відходів (полігони, звалища), що експлуатуються, мають бути приведені у відповідність до цих Правил до 01 січня 2030 року.
4. Ці Правила поширюються також на полігони діючих суб'єктів господарювання у сфері металургійної та коксохімічної промисловості за винятком: пункту 3, абзацу третього пункту 5, абзаців сьомого, восьмого, десятого пункту 8 розділу II, пунктів 3, 4, 7, 8, 17 розділу IV, пунктів 10 - 12, 15 розділу V, пунктів 1 - 4, 6 - 18 розділу VI, пунктів 6, 8 - 11, 14 - 17, 20, 25 розділу VII, пунктів 15 - 20, 25 - 27 розділу XI цих Правил.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері металургійної та коксохімічної промисловості, мають право здійснювати розміщення та видалення власних відходів, що не є небезпечними, на одному полігоні (внутрішні місця для видалення відходів, на місці утворення).
Суб'єкт господарювання, який здійснює оброблення відходів металургійної промисловості та є власником (балансоутримувачем) полігона (внутрішні місця видалення власних відходів, що не є небезпечними, на місці утворення), приймає відходи, утворені суб'єктами господарювання, зазначеними в абзаці другому цього пункту.
5. Якщо регіональним та місцевим планами управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам Закону України "Про управління відходами", суб'єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів (полігона, звалища) у відповідність з вимогами законодавства.
Протягом строку приведення у відповідність із Законом України "Про управління відходами" та цими Правилами місця розміщення відходів (полігони, звалища), щодо яких регіональним та місцевим планами управління відходами передбачено продовження строку їх експлуатації, повинні відповідати плану приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства, розробленому згідно з Вимогами до плану приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства, затвердженими наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29 квітня 2024 року за № 455, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 червня 2024 року за № 911/42256.
6. Ці Правила не поширюються на:
об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
об'єкти для перевантаження відходів, на яких здійснюються операції з підготовки відходів до подальшого транспортування для оброблення в іншому місці;
місця/об'єкти зберігання відходів до проведення операцій з оброблення строком до одного року;
місця/об'єкти для розміщення відходів, що утворилися в результаті здійснення робіт із геологічного вивчення, видобування (включаючи розробку кар'єрів), переробки та зберігання корисних копалин;
місця внесення осадів, включаючи осад стічних вод і донні осади від днопоглиблювальних робіт, що не є небезпечними, які розміщуються на поверхні ґрунту для його удобрення чи покращення стану ґрунтів;
місця розміщення донних осадів, що не є небезпечними, в поверхневих водних об'єктах з метою управління водами та водними шляхами, попередження повеней, пом'якшення наслідків повеней та посухи або для меліоративних робіт;
гідротехнічні споруди для скидання рідких і шламових (мулових) відходів;
використання на полігонах інертних відходів, придатних для рециклінгу/відновлення та зворотного заповнення або будівельних робіт для здійснення рекультивації, покриття або обладнання полігона.
7. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:
біогаз - суміш усіх газів, що утворюється при анаеробному розкладі органічної складової відходів;
відсік - просторово або конструктивно відмежована частина робочої карти полігона, призначена для захоронення відходів відповідно до критеріїв приймання відходів на полігони для відходів, наведених у додатках 1 - 4 до цих Правил;
власник (балансоутримувач) полігона - суб'єкт господарювання, який володіє та користується полігоном;
догляд за полігоном після припинення його експлуатації - заходи з утримання полігона після його закриття, контролю та моніторингу та усунення можливих негативних наслідків впливу полігона на навколишнє природне середовище та здоров'я людей;
елюат - розчин, отриманий в результаті лабораторного випробування на вилуговування;
життєвий цикл полігона - комплекс послідовних за змістом і часом періодів існування полігона від його організації до завершення догляду за ним після припинення експлуатації;
ізолюючий матеріал - природний або штучний матеріал, що застосовується для укриття полігона та мінімізує проникнення в його тіло стічних (дощових, снігових) вод, розповсюдження шкідливих речовин, пилу з відходів, хвороботворних організмів та неприємних запахів і перешкоджає вільному поширенню вогню;
майданчик підготовки - частина виробничої зони полігона, призначена для здійснення попередніх операцій з відходами перед операціями з видалення, у тому числі сортування, дроблення, ущільнення, гранулювання, сушіння, подрібнення, кондиціонування або відокремлення;
майданчик розвантаження - частина робочої карти полігона, призначена для розвантаження відходів та маневрування транспортних засобів та техніки;
майданчик складування - частина робочої карти полігона, призначена для розміщення, розрівнювання та ущільнення відходів, а також укладання шару ізолюючого матеріалу;
оператор полігона - суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном під час його експлуатації, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігоном після припинення його експлуатації відповідно до законодавства та цих Правил;
підземне сховище - об'єкт постійного зберігання відходів у глибоких підземних порожнинах природного або штучного походження, такі як соляна або калійна шахта, у спеціальних контейнерах;
планувальник - працівник полігона, який організує роботу та відповідає за дотримання технологічних вимог на робочих картах;
попереднє оброблення перед захороненням - попередні операцій з відходами перед операцією захоронення, фізичні, термічні, хімічні чи біологічні процеси, у тому числі сортування, дроблення, ущільнення, гранулювання, сушіння, подрібнення, кондиціонування, перепакування, відокремлення, змішування, що змінюють характеристики відходів, щоб зменшити їх об'єм чи небезпечні властивості, полегшити управління ними або сприяти їх відновленню;
потужність полігона - сукупна маса відходів, що захоронюється на робочих картах за визначений проміжок часу, розрахована в проєктній документації на будівництво полігона;
приймальник - працівник полігона, який відповідає за приймання відходів на контрольно-пропускному пункті (далі - КПП) полігона;
проєктна (номінальна) потужність полігона - максимальний обсяг відходів, який може бути захоронено на всіх робочих картах полігона протягом його експлуатації, розрахована в проєктній документації на будівництво полігона;
рекультивація - комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, що здійснюються на полігоні або його робочій карті після припинення експлуатації, спрямованих, в тому числі, на створення верхнього захисного комбінованого екрана поверхні полігона та на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель та забезпечення інтеграції забрудненої відходами території в навколишній ландшафт відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель;
репер - вертикальний стовпчик заввишки не менше 3 м робочої частини з позначками через 0,25 м, встановлений по кутах робочої карти для контролю за висотою шару відходів та ізолюючого матеріалу;
репрезентативний зразок відходів - зразок, відібраний із загальної кількості відходів, властивості яких підлягають хімічному аналізу, із зазначенням середнього складу цих відходів;
рідкі відходи - відходи, що мають рідкий агрегатний стан, за винятком сухих осадів та мулів;
робоча карта - відносно відокремлена частина тіла полігона, відведена для виконання робіт із захоронення відходів;
система дегазації - технічні споруди, такі як димові труби дегазації, газові свердловини, газові куполи, лінії та контрольні пристрої для збору та контрольованого поводження з біогазом під час його використання або для спалювання;
складування відходів - діяльність із захоронення відходів, що включає розвантаження, пошарове розміщення та, за необхідності, ущільнення відходів, а також їх покриття ізолюючим матеріалом, у разі необхідності;
солідифіковані (затверділі) відходи - відходи, які пройшли процеси, що змінюють тільки фізичний стан відходів шляхом використання добавок без зміни хімічних властивостей відходів. Ці процеси капсулюють відходи з утворенням твердого матеріалу та обмеженням міграції забруднювачів шляхом зменшення доступної площі поверхні, яка піддається вилуговуванню, при контакті з рідинами, а також шляхом покриття відходів низькопроникними матеріалами. Солідифікація може здійснюватися внаслідок хімічної реакції між небезпечними відходами та реагентами, що зв'язують (роблять твердими), або шляхом застосування механічних процесів;
стабілізація - процеси, які змінюють ступінь небезпеки компонентів відходів і перетворюють небезпечні відходи у відходи, що не є небезпечними. Це хімічні реакції, які зменшують вимиваність продукту (стабілізовані відходи). Стабілізація знерухомлює небезпечні складові або зменшує їх розчинність за допомогою відповідних хімічних реакцій;
стабілізовані і нереактивні небезпечні відходи - небезпечні відходи, які пройшли процес стабілізації і значення вилуговування яких не змінюється негативно щодо збільшення в довгостроковій перспективі на полігоні або передбачуваних аварій, залежно від процесів у самих відходах (біологічного розкладу), тривалого впливу умов навколишнього природного середовища (температури, атмосферних опадів, вологості, механічних обмежень) та впливу інших відходів, включаючи також фільтрат і газ;
територія полігона - визначена просторовим актом територія, на якій дозволяється будівництво тіла полігона та інших інженерних споруд і комунікацій, допоміжних та обслуговуючих споруд та установок, необхідних для функціонування полігона;
тіло полігона - частина території полігона, яка включає сукупність усіх захоронених відходів та технічне обладнання (систему ущільнення основи полігона, покриття поверхні полігона, систему дегазації полігона) та споруди, а також периферійні та опорні насипи та інші технічні споруди для забезпечення стабільності тіла полігона;
фільтрат - будь-яка рідина, що просочується через захоронені відходи та витікає з полігона або утримується в його тілі.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про управління відходами" (далі - Закон).
II. Класи полігонів, критерії приймання відходів на полігони для відходів та заборона захоронення
1. Для кожного полігона має бути визначений його клас відповідно до частини другої статті 40 Закону:
1) полігон для небезпечних відходів;
2) полігон для відходів, що не є небезпечними;
3) полігон для інертних відходів.
У випадках, коли на полігоні відокремлюються окремі робочі карти для захоронення небезпечних відходів, що не є небезпечними, та інертних відходів, то такі робочі карти повинні відповідати вимогам щодо відповідного класу полігона.
2. На полігон дозволяється приймати тільки відходи, про які наявна інформація щодо складу і властивостей, здатності до вилуговування, зміни їхнього стану в довгостроковій перспективі та які відповідають переліку відходів, що наведений в дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованому довкіллєвому дозволі, в разі захоронення небезпечних відходів - дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованому довкіллєвому дозволі та ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами з урахуванням особливостей, визначених Законом, та відповідають критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатках 1 - 4 до цих Правил.
3. На полігоні захоронюються лише відходи, які були попередньо оброблені та підготовлені до видалення, за винятком інертних відходів та відходів, оброблення яких не є технічно можливим або не зменшує їх обсяг, небезпечні властивості чи небезпеку для навколишнього природного середовища, а також будь-який ризик для здоров'я людини, пов'язаний із захороненням відходів, протягом усього життєвого циклу полігона.
Для змішаних побутових відходів попереднє оброблення перед захороненням може також здійснюватися на полігоні та включає сортування та відокремлення відновлюваних фракцій відходів і у випадку, коли вони містять органічну фракцію, проведення операцій з відновлення.
Для відходів будівництва та знесення попереднє оброблення перед захороненням включає сортування та відокремлення відновлюваних фракцій (дерева, мінеральних фракцій бетону, цегли, плитки, кераміки та каменю, металів, скла, пластику та штукатурки), а також дроблення та просіювання зазначених фракцій.
4. На полігон для небезпечних відходів дозволяється приймати виключно небезпечні відходи, які відповідають критеріям приймання відходів на полігони для небезпечних відходів, що наведені в додатку 1 до цих Правил.
5. На полігон для відходів, що не є небезпечними, дозволяється приймати:
1) побутові відходи, що не є небезпечними, та пройшли попередні операції з оброблення перед захороненням без перевірки на відповідність критеріям приймання відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними, які наведені в додатку 2 до цих Правил;
2) інші відходи, що не є небезпечними, будь-якого іншого походження, крім побутових, які відповідають критеріям приймання відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними, які наведені в додатку 2 до цих Правил;
3) стабілізовані і нереактивні небезпечні відходи, здатність яких до вилуговування подібна до тієї, що властива іншим відходам, що не є небезпечними, крім побутових відходів, і які відповідають критеріям приймання відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними, які наведені в додатку 2 до цих Правил. Такі небезпечні відходи захоронюються у окремих відсіках та не змішуються з біовідходами та відходами, що не є небезпечними;
4) відходи, що не є небезпечними, що містять гіпс, якщо показники розчинного органічного вуглецю та загального органічного вуглецю не перевищують відповідні гранично-допустимі значення вилуговування та критеріїв для стабілізованих та нереактивних небезпечних відходів, які наведені у таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Правил. Такі відходи, що містять гіпс або матеріали, що містять гіпс, захоронюються у окремих відсіках та не змішуються з біовідходами та відходами, що не є небезпечними;
5) небезпечні відходи, що містять зв'язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані (затверділі) чи упаковані в пластик, за умови, що ці відходи не містять інших небезпечних речовин, крім азбесту.
6. На полігон для інертних відходів дозволяється приймати інертні відходи, які відповідають критеріям приймання відходів на полігони для інертних відходів, визначених у додатку 3 до цих Правил.
Інертні відходи, зазначені у таблиці 1 додатка 3 до цих Правил, допускається приймати на полігон для інертних відходів без випробування на відповідність критеріям приймання відходів на полігони для інертних відходів, визначених у додатку 3 до цих Правил, якщо такі відходи відповідають вимогам додатка 2 до цих Правил.
Якщо інертні відходи не включено до таблиці 1 додатка 3 до цих Правил, проводиться хімічний аналіз відходів для визначення відповідності відходів нормативам гранично-допустимих значень вилуговування, визначених пунктом 3 додатка 3 до цих Правил.
Інертні відходи дозволяється використовувати як ізолюючий матеріал, в тому числі для спорудження технологічного екрана на полігонах для небезпечних відходів і на полігонах для відходів, що не є небезпечними.
7. У підземні сховища дозволяється приймати для постійного зберігання відходи за результатами перевірки безпеки для відповідного сховища та інших критеріїв приймання відходів для зберігання у підземному сховищі, зазначених у додатку 4 до цих Правил.
У підземне сховище для інертних відходів дозволяється приймати лише відходи, які відповідають вимогам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, та критеріям, зазначеним у додатку 3 до цих Правил.
У підземне сховище для відходів, що не є небезпечними, дозволяється приймати відходи, які відповідають вимогам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, та критеріям, зазначеним у додатку 2 до цих Правил.
У підземне сховище для небезпечних відходів дозволяється приймати лише ті відходи, які відповідають перевірці безпеки для відповідного сховища. У цьому випадку критерії, зазначені у додатку 1 до цих Правил, не застосовуються, а до відходів застосовується процедура приймання згідно з цими Правилами.
8. На всіх класах полігонів забороняється захоронювати такі відходи:
1) рідкі відходи;
2) вибухонебезпечні, окислювальні, легкозаймисті, горючі та корозійні відходи відповідно до додатка 3 до Закону та Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102;
3) медичні відходи, що є інфекційними (НВ 9 відповідно до додатка 3 до Закону);
4) озоноруйнівні речовини та обладнання, що містить такі речовини;
5) хімічні речовини, отримані в результаті науково-дослідної або навчальної діяльності, які не ідентифіковані та/або є новими та вплив яких на людину та/або навколишнє природне середовище невідомий;
6) відходи від цілих і подрібнених шин, за виключенням:
відходів шин, які використовують як матеріал для будівництва полігона;
велосипедних шин;
відходів шин із зовнішнім діаметром понад 1400 мм;
7) роздільно зібрані відходи, які не пройшли оброблення, за виключенням відходів, утворених в результаті операцій їх оброблення, які не можуть бути відновлені та захоронення яких є єдиною операцією, що забезпечує найкращий екологічний результат відповідно до ієрархії управління відходами;
8) відходи, які не пройшли попереднє оброблення перед захороненням, крім випадків надання доказів про те, що попереднє оброблення перед захороненням не призведе до зміни характеристики відходів, щоб зменшити їх об'єм чи небезпечні властивості, або оброблення яких є технічно неможливим;
9) відходи тваринництва та боєнь, трупи тварин і продукти тваринного походження, якщо вони не пройшли термічне оброблення відповідно до законодавства;
10) відходи харчової промисловості та відходи оброблення деревини, що біологічно розкладаються;
11) відходи, що не відповідають критеріям приймання відходів на полігони для відходів згідно з вимогами цих Правил.
9. У підземному сховищі забороняється постійно зберігати такі види відходів, розміщення яких може призвести до фізичних, хімічних або біологічних змін, що загрожують підземному сховищу або становлять небезпеку для забруднення навколишнього природного середовища та здоров'я людей та які зазначені в пункті 1 додатка 4 до цих Правил.
10. Забороняється розбавляти або змішувати відходи з іншими речовинами або відходами виключно з метою досягнення критеріїв їх приймання на відповідний клас полігона або підземного сховища.
III. Організаційні заходи забезпечення експлуатації полігонів
1. Для здійснення господарської діяльності щодо захоронення відходів оператор полігона повинен мати такі документи:
дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрований довкіллєвий дозвіл, а в разі захоронення небезпечних відходів - дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрований довкіллєвий дозвіл та ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами з урахуванням особливостей, визначених Законом;
дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" або інтегрований довкіллєвий дозвіл (у разі необхідності);
дозвіл на спеціальне водокористування відповідно до Водного кодексу України або інтегрований довкіллєвий дозвіл (у разі необхідності);
висновок з оцінки впливу на довкілля - у випадках, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Суб'єкти господарювання, що провадять види діяльності, визначені у додатку до Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", отримують інтегрований довкіллєвий дозвіл на підставах і в порядку, визначених цим Законом.
2. Організація експлуатації полігонів, припинення їх експлуатації, рекультивація та догляд за полігонами після припинення їх експлуатації має здійснюватися згідно з вимогами законодавства, в тому числі з дотриманням встановлених екологічних та санітарно-епідеміологічних вимог, вимог з охорони праці та пожежної і техногенної безпеки.
3. Під час експлуатації полігона оператор полігона вживає заходи для запобігання або максимального зменшення негативного впливу полігона протягом усього його життєвого циклу на навколишнє природнє середовище, зокрема на підземні та поверхневі води, ґрунт і атмосферне повітря, а також для зменшення парникового ефекту та ризику для здоров'я людини, у тому числі шляхом:
запобігання або зменшення виділення запахів і пилу, шуму від виробничих процесів та транспорту на території полігона, кількості птахів, шкідників та комах, утворення аерозолів;
запобігання займанню/самозайманню відходів та розповсюдженню відходів з полігона на дороги та прилеглі території;
захисту від аварій та обмеження їх наслідків.
Полігон повинен бути обладнаний таким чином, щоб бруд, що утворюється на полігоні, не поширювався на дороги загального користування та прилеглі території.
4. Для безперебійної та безпечної експлуатації полігона оператор полігона:
забезпечує належну експлуатацію полігона згідно з вимогами цих Правил та інших нормативно-правових актів;
здійснює діяльність відповідно до умов дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованого довкіллєвого дозволу та дотримується ліцензійних умов у разі захоронення небезпечних відходів;
розробляє та затверджує інструкцію з експлуатації полігона;
здійснює приймання та захоронення відходів, передбачених в умовах дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованого довкіллєвого дозволу та, в разі захоронення небезпечних відходів, в ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, які відповідають вимогам цих Правил;
дотримується критеріїв та процедур приймання відходів на полігони для відходів, які відповідають вимогам цих Правил;
не допускає захоронення відходів за межами робочої карти полігона;
веде облік відходів, прийнятих на полігон;
вчасно подає звітність щодо діяльності полігона;
розробляє та забезпечує впровадження програми контролю та моніторингу полігона;
розробляє план припинення експлуатації полігона та догляду за ним після припинення його експлуатації;
розробляє план реагування на надзвичайні ситуації або план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків на об'єктах підвищеної небезпеки;
забезпечує належні заходи для догляду за полігоном після припинення експлуатації полігона.
5. Під час технічної експлуатації полігона оператор полігона повинен вести та постійно зберігати технічну, експлуатаційну документацію, а також матеріали інвентаризації.
6. Експлуатація полігона здійснюється згідно з інструкцією з експлуатації полігона, розробленою відповідно до цих Правил, інших нормативно-правових актів.
В інструкції з експлуатації полігона має бути врахована специфіка виробничого процесу, наявність та порядок використання техніки, машин, механізмів та устаткування, а також процедури закриття і забезпечення догляду за полігоном після припинення його експлуатації.
Інструкція з експлуатації полігона розробляється та затверджується до початку експлуатації полігона, а для полігона, що вже експлуатується, протягом одного року після набрання чинності цими Правилами.
Інструкція з експлуатації полігона переглядається оператором полігона у разі зміни умов і режимів експлуатації полігона, схем, технології і устаткування, а також внесення змін до нормативно-правових актів.
7. Для експлуатації та догляду за полігоном після припинення його експлуатації оператор полігона повинен залучити кваліфікований персонал, а також забезпечити доступ до ресурсів, необхідну кількість техніки, машин, механізмів та устаткування, запас ізолюючого матеріалу.
8. Склад, чисельність і кваліфікація працівників визначається оператором полігона залежно від потужності полігона та ступеня складності технологічних процесів.
9. Посадові обов'язки та права встановлюються посадовими інструкціями.
Усі працівники повинні дотримуватися вимог щодо безпечної експлуатації обладнання, охорони здоров'я та безпеки людей.
Особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444.
10. Оператор полігона забезпечує професійний розвиток і навчання працівників відповідно до функціональних обов'язків, у тому числі ознайомлення із вимогами нормативно-правових актів у сфері управління відходами, необхідними для роботи.
11. На полігоні, що експлуатується, оператор полігона по кожному виду відходів повинен вести їх облік за обсягом, джерелами утворення, даними про утворювача відходів та робочими картами/відсіками полігона, де було складовано/розміщено відходи, згідно з вимогами Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 листопада 2024 року № 1534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2025 року № 90/43496 (далі - Порядок ведення державного обліку відходів та подання звітності).
12. Звітність подається за формою та у строки, визначені Порядком ведення державного обліку відходів та подання звітності.
IV. Технічні заходи забезпечення експлуатації полігонів
1. Доступ на полігон має бути обмежений, в'їзд здійснюється через КПП з воротами, які мають залишатися зачиненими в позаробочий час, та огорожею, улаштованою по всьому периметру полігона.
Територія полігона для небезпечних відходів повинна мати огорожу з пристроєм автоматичної охоронної сигналізації.
2. На кожному полігоні, що експлуатується, в межах КПП повинні бути встановлені:
ваги зі шлагбаумом, які повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, а технічні характеристики - типу транспортних засобів, які перевозять відходи, та інтенсивності їх руху. Пропускна здатність вагів має бути не менше ніж 16 зважувань на годину;
вишка / оглядовий майданчик для візуального контролю відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами, та/або камери відеоспостереження з роздільною здатністю не менше 1080Р (2 Мп) та фокусною відстанню не менше 2,8 мм, що дають змогу візуального контролю вмісту кузова транспортного засобу;
спеціальні прилади для радіометричного контролю відходів.
Для полігона, що є внутрішнім місцем для видалення відходів, на яких утворювач відходів - суб'єкт господарювання здійснює видалення власних відходів на місці утворення, дозволяється використовувати ваги та прилади радіометричного контролю, що розташовані на території підприємства.
3. На в'їзді на полігон має бути встановлений щит з такою інформацією:
назва та клас полігона;
рік введення в експлуатацію;
проєктна (номінальна) потужність полігона;
види відходів, що приймаються на полігон;
найменування оператора полігона та власника (балансоутримувача) полігона (якщо не співпадають);
номер та дата видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованого довкіллєвого дозволу, а також номер та дата рішення про видачу ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами для полігона для небезпечних відходів;
режим роботи полігона;
поточні тарифи на здійснення операції із захоронення відходів (у разі надання послуг із захоронення відходів);
поточні тарифи на здійснення операції із видалення побутових відходів;
найменування суб'єкта господарювання, що здійснює охорону полігона.
4. На в'їзді на КПП та на території полігона мають бути встановлені дорожні знаки, які вказують напрямок руху транспортних засобів, та знаки пріоритету відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
При в'їзді на КПП встановлюють дорожні знаки "Проїзд без зупинки заборонено", "Обмеження максимальної швидкості - 10 км/год".
Проїзд по території полігона здійснюється по затверджених маршрутах відповідно до встановлених дорожніх знаків.
5. Територія кожного полігона повинна складатися із виробничої та господарської зон, розділених смугою завширшки не менше 25 м.
На полігонах, що експлуатуються, якщо це не передбачено проєктно-кошторисною документацією, в межах виробничої зони мають бути виділені робочі карти, майданчики підготовки відходів та зберігання ізолюючого матеріалу. В межах господарської зони мають розміщуватись будівлі і споруди, необхідні для забезпечення експлуатації полігона, а також можуть бути розміщені будівлі та споруди для сортування відходів.
На полігонах, експлуатація яких припинена, в межах господарської зони можуть розміщуватись будівлі та споруди, які необхідні для здійснення догляду за полігоном.
6. Оператор полігона забезпечує цілодобову охорону полігона для виявлення та попередження несанкціонованого доступу на територію полігона сторонніх осіб. Територія полігона, під'їзна дорога у темний час доби повинні бути освітлені. У разі виникнення надзвичайних ситуацій та пов'язаних з ними робіт додаткове освітлення забезпечується герметичними мобільними освітлювачами.
7. Приймання та облік відходів на КПП, організацію в'їзду транспортних засобів на полігон та їх рух по території полігона забезпечує приймальник.
8. Режим руху та порядок роботи всіх транспортних засобів, які заїжджають на полігон, включає:
контроль відходів на КПП;
визначення обсягу відходів за допомогою ваг;
рух службовими дорогами до робочої карти полігона;
розвантаження відходів у запланованому місці на робочій карті полігона;
миття та дезінфекцію порожнього транспортного засобу після розвантаження в приміщенні для миття та дезінфекції;
виїзд чистого транспортного засобу з полігона або тимчасову стоянку у встановленому місці;
знаходження транспортних засобів, які не виїжджають за межі полігона, на робочій карті полігона для укладання та ущільнення відходів.
9. Для виконання всіх технологічних операцій полігони мають бути оснащені технікою, машинами, механізмами та устаткуванням у відповідній кількості. Потреба у них визначається у проєктній документації полігона залежно від потужності полігона, продуктивності техніки і тривалості робочого дня.
10. Техніку, машини, механізми та устаткування, що використовують на полігоні, необхідно зберігати в господарській зоні полігона - у приміщеннях (боксах, навісах) та/або на спеціально відведених майданчиках, які мають відповідну розмітку.
11. Після закінчення кожного робочого дня техніка, машини, механізми та устаткування мають бути повернені на місце зберігання у господарській зоні. Залишати техніку на місці виконання робіт заборонено.
12. Технічне обслуговування та ремонт техніки, машин, механізмів та устаткування проводиться в межах господарської зони. У випадку поломки на робочій карті техніка, машини, механізми та устаткування мають бути відбуксовані в спеціальні місця господарської зони, які обладнані оглядовими ямами та/або естакадами. Для капітального ремонту техніка, машини, механізми та устаткування або їх частини, після чистки та знезаражування, можуть буксируватися на виробничі потужності обслуговуючих підприємств.
13. Технічний огляд та обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки проводяться відповідно до Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.
Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, зокрема, проходити періодичну повірку та утримуватися у робочому стані.
14. Під час вимірювання обсягу відходів та радіоактивного забруднення відходів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
15. Для здійснення експлуатації полігона мають бути розроблені та зберігатися протягом його життєвого циклу технологічні плани організації робіт із захоронення відходів, на яких позначаються робочі карти.
16. Для різних видів відходів залежно від їх властивостей та джерел утворення мають бути виділені різні робочі карти або відсіки в межах однієї робочої карти, які мають бути розділені між собою за допомогою спеціально споруджених дамб обвалування завширшки по верху 10 м.
17. В межах робочої карти виділяють майданчик розвантаження і майданчик складування, розміри яких можуть змінюватись залежно від технології складування та потужності полігона.
Якщо відходи перед захороненням потребують проведення попередніх операцій перед захороненням, у виробничій зоні полігона влаштовується майданчик підготовки з необхідним обладнанням.
18. Кожна робоча карта, включаючи майданчики підготовки, має бути обладнана відповідними табличками або знаками, що містять інформацію про види відходів, які готуються до видалення або захоронюються в її межах.
19. Розміри робочих карт та їх кількість визначаються залежно від проєктної (номінальної) потужності полігона, обсягу відходів, що надходять, і розрахункового строку експлуатації робочої карти. Рекомендована ширина робочої карти становить до 15 м, а довжина - від 50 до 120 м. Ці розміри можуть змінюватись залежно від технології складування та проєктної (номінальної) потужності полігона / робочої карти.
V. Визначення відповідності відходів критеріям приймання відходів на полігони для відходів
1. Приймання відходів на полігоні базується на визначенні їх відповідності критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатках 1 - 4 до цих Правил, та передбачає:
базову оцінку відходів, що полягає у визначенні характеристик і властивостей відходів, у тому числі на основі випробувань, із застосуванням стандартизованих або схвалених методів випробування;
перевірку на відповідність, яка складається з випробування за допомогою спрощених процедур випробування для певних параметрів з метою визначення відповідності отриманих результатів з результатами базової оцінки та з відповідними критеріями приймання відходів на полігони для відходів, визначеними у додатках 1 - 4 до цих Правил;
перевірку на місці, яка включає візуальний огляд кожної партії відходів до та після розвантаження на місці захоронення відходів, а також затверджені методи швидкої перевірки, які підтверджують, що відходи належать до того самого виду, що й ті, які були піддані базовій оцінці чи що підлягали випробуванню на відповідність (у разі проведення) та відповідають відходам, описаним у супровідних документах.
2. Базова оцінка відходів проводиться для кожного виду відходів для визначення відповідності їх критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатках 1 - 4 до цих Правил.
3. Базову оцінку проводять:
1) утворювач відходів;
2) власник відходів, у разі якщо прийняв відходи від утворювача відходів без проведеної базової оцінки;
3) суб'єкт господарювання, визначений органом місцевого самоврядування, у випадку захоронення побутових відходів чи відходів, власник яких не встановлений.
4. Під час базової оцінки відходів встановлюється інформація, необхідна для безпечного захоронення відходів, яка включає:
основну інформацію про відходи (вид і походження, склад, консистенція, здатність до вилуговування та інші характерні властивості за необхідності і можливості);
основну інформацію для розуміння поведінки відходів на полігоні та варіантів попереднього оброблення перед захороненням;
оцінку відходів щодо гранично-допустимих значень показників, визначених у додатках 1 - 4 до цих Правил;
ключові змінні (критичні параметри) для перевірки на відповідність та частоту перевірки на відповідність;
можливості для спрощення перевірки на відповідність (з метою зменшення компонентів, що підлягають вимірюванню, за умови надання підтвердження відповідної інформації).
5. Для встановлення інформації, зазначеної в пункті 4 цього розділу, проводяться випробування відповідно до пунктів 7 - 12 цього розділу. Зміст та обсяг необхідних випробувань і взаємозв'язок між базовою оцінкою та перевіркою на відповідність залежать від властивостей відходів.
6. За результатами базової оцінки відходів формується картка опису відходів для приймання та захоронення відходів на полігоні (далі - картка опису відходів) згідно з додатком 5 цих Правил, яка містить повну інформацію про відходи та інформацію про їхню відповідність критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатках 1 - 4 до цих Правил.
Суб'єкти, які проводять базову оцінку, відповідальні за достовірність інформації в картці опису відходів.
7. Випробування не проводяться для:
інертних відходів, що включені до переліку відходів, які приймаються на полігони для інертних відходів без випробувань, визначеному в додатку 3 до цих Правил;
відходів, що не є небезпечними, які зазначені в пункті 1 додатка 2 до цих Правил;
якщо вся інформація, необхідна для базової оцінки відходів, відома та перевірена;
видів відходів, для яких випробування практично неможливе або для яких відсутні відповідні процедури випробування та критерії приймання відходів на полігони для відходів, із зазначенням причини, чому відходи вважаються прийнятними для відповідного класу полігона;
стабілізованих, нереактивних азбестовмісних відходів, що не містять інших небезпечних речовин, крім зв'язаного азбесту (або азбестових волокон, солідифікованих (затверділих) чи упакованих в пластик).
8. Відходи, які утворюються регулярно, підлягають здійсненню випробувань перед першою доставкою на полігон.
Відходи, які утворюються нерегулярно (непрогнозовані відходи) або процес їх утворення не чітко визначений, підлягають здійсненню випробувань перед кожною доставкою. У такому разі перевірка на відповідність не проводиться.
9. До відходів, які утворюються регулярно, відносяться відходи, які утворюються в тому самому процесі на регулярній основі за дотриманням таких умов:
обладнання та технологічні процеси добре відомі;
матеріали, що використовуються в технологічному процесі, і сам процес чітко визначені;
утворювач відходів надає оператору полігона всю необхідну інформацію про процеси, внаслідок яких утворюються відходи, і обладнання та інформує про зміни в технологічному процесі.
До відходів, які утворюються регулярно, також відносяться відходи, утворені в подібному процесі, але на різних об'єктах.
Для відходів, утворених у подібних процесах, але на різних об'єктах, випробування потрібно проводити лише для відходів одного з процесів. Щодо відходів з інших подібних процесів необхідно провести випробування, щоб показати, що відходи відповідають раніше охарактеризованим відходам з точки зору зміни характерних властивостей.
Якщо відбувається будь-яка значна зміна в процесі, внаслідок якого утворюються відходи, необхідно здійснити нову базову оцінку відходів.
10. Для кожної партії відходів проводяться випробування під час здійснення базової оцінки відходів у разі приймання змішаних потоків відходів, відходів, утворених на об'єктах, на яких здійснюють змішування відходів, та надходження відходів від об'єктів, призначених для перевантаження відходів.
11. Відбір проб відходів має відбуватися відповідно до плану відбору проб, складеному відповідно до національного стандарту ДСТУ EN 14899:2022 (EN 14899:2005, IDT) "Характеристика відходів. Відбирання проб відходів. Основи для підготовки та застосування плану відбирання проб".
Відібрані під час випробування проби повинні зберігатися протягом трьох місяців після приймання відходів.
Випробування проводиться акредитованими лабораторіями.
Для випробування необхідно використовувати методи, зазначені у національних стандартах, відповідно до переліку стандартів, що застосовуються для випробування на відповідність критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатку 6 до цих Правил.
За результатами випробувань оформлюється протокол дослідження відходів, відповідно до додатка 4 до Порядку класифікації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102.
12. Відходи, які дозволені для приймання для певного класу полігона на основі базової оцінки відходів та доставляються на полігон регулярно, підлягають перевірці їх на відповідність результатам базової оцінки і відповідним критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатках 1 - 4 до цих Правил.
13. Перевірка на відповідність також проводиться у разі:
виникнення сумнівів за результатами візуального контролю або перевірки інформації про походження відходів щодо віднесення відходів до інертних відходів, відповідності відходів відповідним критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним у додатках 1 - 4 до цих Правил, або щодо відсутності забруднення відходів;
якщо було змінено технологічних процес, в результаті якого утворюються однорідні відходи. Про такі зміни утворювач відходів письмово повідомляє оператора полігона.
14. Для перевірки на відповідність слід використовувати метод випробування, який був використаний під час здійснення базової оцінки відходів. Інший метод випробування може бути використаний лише у разі порівнюваності результатів такого методу з результатами методу випробування, який використовувався в базовій оцінці відходів. Якщо для перевірки на відповідність передбачається використовувати інший метод випробування, ніж використаний для базової оцінки відходів, обидва методи повинні бути зазначені в картці опису відходів.
Відходи, щодо яких не здійснюється випробування під час базової оцінки відходів, не підлягають випробуванням під час здійснення перевірки на відповідність. Такі відходи перевіряються на відповідність основній інформації про характеристики відходів.
15. Перевірку на відповідність необхідно проводити принаймні один раз на рік. Ключові параметри, щодо яких здійснюється перевірка на відповідність, встановлені в картці опису відходів, мають бути пов'язані з основною інформацією про характеристики відходів. Проводиться перевірка критичних параметрів (ключових змінних), визначених у базовій оцінці відходів. Перевірка на відповідність повинна складатися щонайменше з випробування на вилуговування.
Результати перевірки на відповідність повинні бути порівняні з результатами базової оцінки відходів. Перевірка на відповідність має показати, що відходи відповідають гранично-допустимим значенням показників відходів. Гранично-допустимі значення показників відходів для кожного класу полігона, визначені в додатках 1 - 4 до цих Правил, не повинні перевищувати встановлені значення.
Документи про результати перевірки на відповідність повинні зберігатися до здійснення нової базової оцінки відходів.
16. Суб'єктам господарювання, що здійснюють розміщення та видалення власних відходів, що не є небезпечними, на місці утворення (внутрішні місця для видалення відходів), дозволяється проводити перевірку відходів в пункті відправлення.
Відходи можуть бути прийняті на полігон, якщо вони збігаються з тими, що пройшли базову оцінку та перевірку на відповідність і які описані в супровідних документах.