VI. Процедура приймання відходів
1. Перед прийманням кожної партії відходів оператор полігона повинен переконатися, що відходи, які будуть передані для захоронення, відповідають технологічним процесам, проєктній (номінальній) потужності полігона, ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та вимогам дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованого довкіллєвого дозволу з метою врахування ризиків, які відходи становлять для безпеки захоронення, безпечних умов праці та впливу на навколишнє природне середовище.
2. Оператор полігона до прибуття відходів на полігон повинен мати у письмовій або в електронній формі картку опису відходів, а у разі непроведення базової оцінки інформацію про утворювача відходів та такі дані про відходи:
перелік видів відходів за кодами та назвами;
походження відходів та технологічні процеси, внаслідок яких вони утворюються;
опис фізичних властивостей, морфологічний та хімічний склад, а також інформацію щодо необхідних заходів безпеки при захороненні цих відходів;
властивості, що роблять відходи небезпечними, згідно з Порядком класифікації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102;
речовини, з якими не дозволяється змішувати відходи, характеристика їх небезпеки та запобіжні заходи, яких необхідно вживати під час оброблення відходів;
розрахункову кількість відходів, яку очікується доставити.
Для перевірки наданої інформації оператор полігона може звернутися безпосередньо до утворювача відходів.
3. Оператор полігона забезпечує приймальника такою інформацією:
переліком видів та властивостей відходів, дозволених та заборонених для захоронення на полігоні, включаючи способи їх захоронення;
критеріями приймання відходів на полігони для відходів, визначеними в додатках 1 - 4 до цих Правил;
переліком суб'єктів господарювання, з якими оформлені договори;
даними про ідентифікацію, тип та місткість кузовів транспортних засобів, в яких перевозяться відходи, обсяг відходів в ущільненому та неущільненому стані;
картами встановлених маршрутів до майданчиків підготовки, розвантаження та складування відходів.
4. Приймальник здійснює допуск транспортних засобів з відходами на полігон на підставі таких супровідних документів:
перевізні документи;
акт приймання-передачі відходів (картка перевезення відходів);
копія договору на здійснення операцій з оброблення відходів.
У разі приймання відходів на полігон для небезпечних відходів перевізні документи мають бути оформлені відповідно до вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 серпня 2018 року № 656, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1041/32493.
Акт приймання-передачі відходів (картка перевезення відходів) має бути заповнений (заповнена) згідно з вимогами Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності.
5. Під час приймання відходів приймальник дотримується такої послідовності дій:
здійснення перевірки супровідних документів на відходи;
здійснення візуального контролю відходів на місці та підтвердження відповідності відходів даним з картки опису відходів та внесення відповідного запису до акта приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів).
Візуальний контроль може проводитися на місці відправлення відходів на полігон у випадках, коли полігон є частиною об'єкта, на якому було утворено відходи, та/або якщо відсутній прийом відходів від інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб.
6. Приймальник під час перевірки документів та візуального контролю відходів здійснює перевірку всієї необхідної інформації:
1) даних про утворювача відходів або суб'єкта господарювання, який передає відходи:
для юридичної особи - найменування, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта громадянина України);
2) даних про відходи:
переліку та обсягу відходів за кодами та назвами;
походження відходів та технологічні процеси (опис і характеристики вхідної сировини та продукції), внаслідок яких вони утворюються;
опису фізичних властивостей, морфологічний та хімічний склад;
опису проведеної операції з оброблення відходів або пояснення причин, чому така операція не вважається необхідною;
даних про результати вилуговування, у разі його здійснення, відповідного випробування;
для небезпечних відходів у випадку дзеркальних кодів відходів - основні небезпечні властивості згідно з додатком 3 до Закону;
інформацію для підтвердження того, що відходи не підпадають під заборону захоронення;
класу полігона, на який можна прийняти відходи;
інформацію про додаткові запобіжні заходи, яких необхідно вжити на полігоні, у разі необхідності;
обґрунтування неможливості та/або недоцільності рециклінгу чи відновлення відходів.
7. Під час приймання небезпечних відходів приймальник додатково до вимог, зазначених в пункті 6 цього розділу, повинен визначити вагу кожного виду небезпечних відходів та відповідність їх документам на перевезення небезпечних вантажів щодо пакування, маркування.
8. Якщо відходи перевозяться насипом (бортовими транспортними засобами і самоскидами), приймальник на КПП має візуально контролювати їх склад до розвантаження, щоб підтвердити, що:
відходи є тими самими відходами, що зазначені в акті приймання-передачі відходів (картці перевезення відходів);
у складі відходів відсутні матеріали і речовини, заборонені для захоронення на полігоні.
Якщо відходи перевозяться в спеціальних контейнерах та упаковці, приймальник на КПП має перевірити їх маркування, цілісність, відповідність видам відходів та придатність для довгострокового зберігання.
9. Приймання відходів від утворювачів, які є фізичними особами, оператор полігона може здійснювати без надання картки опису відходів на підставі такої інформації:
прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), серії (за наявності) та номера паспорта;
номера телефону, адреси електронної пошти;
джерела походження відходів, в тому числі інформації про процес утворення відходів;
складу і властивостей відходів (за можливості).
У такому разі оператор полігона забезпечує здійснення базової оцінки за необхідності визначення відповідності відходів критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним в додатках 1 - 4 до цих Правил.
10. Усі відходи, що приймаються на полігон для відходів, повинні проходити радіометричний контроль на КПП за допомогою спеціальних приладів.
11. Під час приймання відходів за необхідності і можливості проводяться випробування (взяття репрезентативного зразка відходів) відповідно до додатка 6 до цих Правил. Такі зразки зберігаються щонайменше один місяць після прийняття відходів.
12. Якщо інформація про відходи, надана власником відходів або визначеним суб'єктом господарювання чи отримана за результатами випробувань, підтверджує відповідність відходів критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним в додатках 1 - 4 до цих Правил, відходи вважаються прийнятними.
13. Після приймання відходів приймальник направляє транспортні засоби за затвердженими маршрутами залежно від виду відходів та необхідних операцій на відповідний майданчик.
14. Оператор полігона відмовляє у прийнятті відходів якщо:
захоронення відходів на полігоні заборонено відповідно до пунктів 8 - 10 розділу II цих Правил;
відсутня картка опису відходів за результатами проведення базової оцінки, крім випадку, зазначеного в пункті 9 цього розділу;
відходи не відповідають критеріям приймання відходів на полігони для відходів, визначеним в додатках 1 - 4 до цих Правил;
не було здійснено попереднє оброблення перед захороненням відповідно до пункту 3 розділу II цих Правил;
інформація про відходи є неповною та/або недостовірною.
15. У разі відмови у прийманні відходів оператор полігона повинен:
протягом доби письмово поінформувати власника відходів або визначеного суб'єкта господарювання;
відмовитись від приймання такої партії відходів;
зробити відповідний запис у акті приймання-передачі відходів (картці перевезення відходів);
у триденний строк з дня відмови у прийманні відходів повідомити Держекоінспекцію.
16. Підтвердження про приймання / відмову в прийманні відходів здійснюється шляхом заповнення відповідного розділу акта приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів) та через інформаційну систему управління відходів, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема".
Повідомлення Держекоінспекції про відмову у прийманні таких відходів здійснюється через інформаційну систему управління відходів, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", шляхом надання інформації щодо:
власника відходів або суб'єкта господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів, визначеного в установленому законодавством порядку;
виду і обсягу відходів;
обґрунтування відмови в прийманні відходів;
копії акта приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів).
17. Якщо буде встановлено у місці вивантаження відходів, що доставлені відходи не відповідають інформації, зазначеній в акті приймання-передачі відходів (картці перевезення відходів), працівник оператора полігона фотографує такі відходи та вносить відповідний запис про відмову у прийманні відходів в акт приймання-передачі відходів (картку перевезення відходів) із зазначенням причини відмови та складає акт про порушення правил приймання відходів на полігон, який містить інформацію про власника відходів або суб'єкта господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів, визначеного в установленому законодавством порядку; вид і обсяг відходів; обґрунтування відмови в прийманні відходів.
Такий акт про порушення, підписаний працівником оператора полігона, із супровідними документами (фотокартками та копією картки передачі відходів) надсилається утворювачу відходів на електронну адресу для оцінки обставин.
18. Оператор полігона повинен забезпечити зберігання картки опису відходів та акта приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів) з відміткою про прийняття відходів в електронній формі до дати припинення експлуатації полігона.
Дані, зазначені в описі відходів, та дані обліку відходів є основою для планування припинення експлуатації полігона та заходів щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людей після його закриття.
VII. Захоронення відходів на полігоні
1. Для забезпечення стабільності тіла полігона захоронення відходів необхідно здійснювати у такий спосіб, щоб забезпечити стабільність накопиченої маси відходів, уникнення їх зсування, обвалу та займання, а також периферійних та опорних насипів та інших технічних споруд полігона.
Забезпечення стабільності тіла полігона здійснюється:
з максимальним збереженням природного рельєфу;
створенням оптимальних ухилів для збору поверхневих вод та відведення, у тому числі обмеження доступу води до тіла полігона;
з урахуванням геологічних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, технології захоронення та вимог до мінімальних ухилів гребня та ухилів верхнього ізоляційного екрана;
забезпечення, якщо це можливо, самопливним відведенням стічних вод до водозабірної споруди, очисними спорудами та відповідними водозаборами.
2. Під час вибору способу захоронення відходів слід враховувати фізичні, хімічні та небезпечні властивості відходів.
3. Для забезпечення внутрішньої стабільності тіла полігона відходи з низькими характеристиками міцності та здатністю до деформації мають бути розміщені на безпечній відстані від проєктної поверхні укосів полігона, що забезпечує усунення додаткових навантажень на укоси.
4. Захоронення відходів на одній робочій карті допускається, якщо при спільному захороненні вони не утворять більш токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин.
5. Властивості окремих видів відходів, які захоронюються, а також метод і спосіб захоронення відходів повинні забезпечувати безпеку персоналу полігона та не повинні загрожувати системі герметизації дна полігона або інших частин тіла полігона та його експлуатації.
Геотехнічні властивості кожного виду відходів, що підлягають захороненню, а також спосіб і метод захоронення відходів повинні забезпечувати збереження стабільності тіла полігона.
6. Оператор полігона повинен забезпечити наявність достатньої кількості робочих карт та майданчиків розвантаження відповідно до потужності полігона та кількості транспортних засобів, що одночасно розвантажуються.
На робочій карті полігона відводять майданчик розвантаження, який розташовують безпосередньо біля майданчика складування відходів.
7. На полігоні залежно від прийнятої технології захоронення відходів можуть розміщуватися інші споруди та/або установки для оброблення відходів, за допомогою яких здійснюється реалізація заходів про обмеження кількості біовідходів, призначених для захоронення та відновлення відходів.
8. Підвезення відходів до робочої карти має здійснюватися по дорозі з твердим покриттям, а заїзд на робочу карту - по улаштованим з'їздам. Оператор полігона забезпечує наявність тимчасових технологічних доріг для заїзду транспортних засобів до майданчиків розвантаження, а також достатній розмір покриття самих майданчиків для забезпечення безпечного розвантаження, можливості контролю складу та якості відходів, що вивантажуються.
Для будівництва тимчасових під'їзних доріг на полігоні можуть бути використані відходи, якщо за результатами випробувань встановлено, що вони відповідають критеріям приймання відходів на полігони для інертних відходів, визначеним в додатку 3 до цих Правил. Ширина цих доріг не може перевищувати 4 м, а товщина шару використаних відходів - 30 см.
9. Розвантаження транспортних засобів здійснюється на горизонтальних ділянках робочої карти на відстані не менше ніж 5 м від відвалу.
10. Оператор полігона зобов'язаний забезпечити на майданчику розвантаження наявність відповідальної особи, що організує розвантаження транспортних засобів, здійснює візуальний контроль складу відходів та приймає рішення про їх додаткове сортування чи подрібнення.
Організацію підвезення для розвантаження відходів, включаючи їх візуальний контроль після розвантаження, а також допуск на робочу карту і розвантаження транспортних засобів забезпечує планувальник, який одягнений в сигнальний жилет та має прапорець червоного кольору для подачі сигналів водіям транспортних засобів та техніки.
11. Відстань між транспортними засобами під час розвантаження має становити не менше 4 м з метою вільного маневрування техніки. Дозволяється одночасна робота не більше 5 транспортних засобів на робочій карті, щоб планувальник міг ефективно контролювати їх розвантаження.
Рух транспортних засобів на робочій карті полігона на під'їздах до майданчика розвантаження регулюється переносними дорожніми знаками.
Розвантаження транспортних засобів має бути не ближче 10 м від краю схилу.
Якщо транспортний засіб на майданчику розвантаження рухається заднім ходом, двері кабіни з боку водія мають бути відкриті. Транспортний засіб, поставлений під розвантаження, має бути надійно загальмований. Забороняється розвантажування транспортних засобів розхитуванням або різким гальмуванням.
12. У зоні розвантаження не повинно бути сторонніх осіб, крім тих, які супроводжують транспортні засоби.
13. Для проведення розвантажувальних робіт небезпечних відходів, що містять зв'язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані (затверділі) чи упаковані в пластик, за умови, що ці відходи не містять інших небезпечних речовин, крім азбесту, необхідно забезпечити створення окремого майданчика розвантаження, придатного для цих відходів та обладнаного пакувальним пристроєм, що дає змогу відсортувати відходи, отримані без упаковки. Такі відходи повинні вивантажуватись за допомогою відповідних засобів. Операції прямого скидання такого вантажу заборонені.
Захоронення відходів, що містять зв'язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані (затверділі) чи упаковані в пластик, здійснюється з урахуванням Державних санітарних норм і правил "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 05 червня 2023 року № 1013, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2023 року за № 1345/40401.
14. Виїзд транспортних засобів з території полігона повинен бути організований через контрольно-дезинфікуючу зону (дезбар'єр). Дезінфекція коліс транспортних засобів є обов'язковою.
15. До початку складування відходів на робочій карті встановлюються репери для контролю висоти та ступеня ущільнення відходів (у разі необхідності). Додатково до контролю висоти і ступеня ущільнення відходів проводяться топографічні дослідження полігона на предмет вичерпання його проєктної (номінальної) потужності з періодичністю 1 раз на рік.
16. На тілі полігона відходи розміщуються пошарово, розрівнюються бульдозером та ущільнюються або укладаються у спеціальні відсіки.
17. Складування відходів починається з найнижчої висоти полігона. Забезпечується якомога менша щоденна робоча зона робочої карти полігона. Доставлені відходи відразу розкидаються, складуються та ущільнюються (якщо передбачено технологією захоронення). До закінчення кожного робочого дня майданчик розвантаження має бути звільнений від відходів, а майданчик складування розрівняний та ущільнений.
18. Формування шарів відходів здійснюється відповідно до проєктної висоти. Забезпечуються запроєктовані ухили робочої поверхні. Залежно від класу полігона, технології захоронення шари відходів покривають ізолюючим шаром згідно з проєктною документацією.
На полігонах для відходів, що не є небезпечними, у разі захоронення побутових відходів заповнення робочої карти триває доти, доки ущільнений шар відходів не досягне 2,0 - 2,5 м. Після цього не пізніше ніж через 3 дні він укривається ізолювальним шаром (ґрунту, глини, подрібнених відходів будівництва та знесення тощо) заввишки не менше 20 см.
19. Для утворення ізоляційного шару можуть використовуватися матеріали або відходи, якщо за результатами випробувань встановлено, що вони відповідають критеріям приймання відходів на полігони для інертних відходів, а також відходи, якщо за результатами вилуговування їх показники не перевищують значення, встановлені в додатку 2 до цих Правил.
Для виготовлення ізоляційного шару не можна використовувати відходи з такими самими властивостями, що й відходи, що захоронені на такому полігоні.
20. Оператор полігона повинен здійснювати заходи, щоб запобігти розсіюванню легких фракцій відходів вітром та зменшити викиди пилу та інтенсивність неприємних запахів в атмосферному повітрі під час захоронення.
При захороненні дрібнозернистих відходів потрібно передбачити їх зволоження з метою виключення розносу цих відходів вітром, зокрема під час їх розвантаження.
21. Оператор полігона для небезпечних відходів проводить заходи, передбачені Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", включаючи ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до Порядку ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030.
22. Складування відходів на полігоні для небезпечних відходів здійснюється виключно на визначеній робочій карті у спосіб, який залежить від їх властивостей.
Розміщення небезпечних відходів, які підлягають захороненню в контейнерах або спеціальній упаковці, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері управління відходами із застосуванням спеціальних заходів за окремими технологічними проєктами з урахуванням специфіки території.
23. У випадку захоронення небезпечних відходів на полігоні для відходів, що не є небезпечними, оператор полігона визначає на робочій карті точне місце для складування таких відходів.
Стабілізовані та нереактивні небезпечні відходи забороняється складувати на одній робочій карті з біовідходами, щоб не допустити можливу зміну їх здатності до вилуговування.
Відходи або матеріали, що містять гіпс або інші речовини, які добре утримують сульфати, забороняється складувати на одній робочій карті з біовідходами.
24. Відходи, що містять зв'язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані чи упаковані в пластик, дозволяється захоронювати на окремому полігоні для таких відходів або складувати на окремій робочій карті полігона для відходів, що не є небезпечними, за умови, що вона є ізольованою.
У випадку складування небезпечних відходів, що містять зв'язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані (затверділі) чи упаковані в пластик, їх слід укрити шаром ізолюючих матеріалів не пізніше ніж протягом однієї доби незалежно від температури зовнішнього повітря. На такій робочій карті заборонено проводити роботи, які можуть призвести до викиду азбестових волокон.
25. Для зволоження полігона для відходів, що не є небезпечними, дозволяється використовувати очищену рідину від забруднених вод та фільтрату, за умови, що отримана рідина не чинить додаткового хімічного та біологічного забруднення.
26. Утворений біогаз, за його наявності, повинен збиратися системою збирання біогазу, спорудженою на полігоні для відходів, що не є небезпечними, або його частині. На полігонах, де захоронюються біовідходи обов'язково проєктується та будується система збирання та оброблення біогазу.
Зібраний біогаз слід використовувати в енергетичних цілях (здійснювати операції з відновлення), а у разі неможливості або економічної недоцільності такого використання він повинен спалюватися в установці спалювання або сумісного спалювання відходів.
Накопичення та виділення біогазу з полігона контролюється протягом періоду експлуатації та догляду після припинення експлуатації полігона відповідно до програми контролю та моніторингу полігона, розробленої згідно з порядком розроблення програми контролю та моніторингу полігона та вимог до неї, затвердженим Міндовкілля.
VIII. Вимоги до припинення експлуатації полігона
1. Припинення експлуатації полігона або його робочої карти здійснюється у разі дотримання вимог, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 року № 1278 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами" та вимог, визначених у дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованому довкіллєвому дозволі, та виконання плану управління відходами полігона, у випадках:
рішення про припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або відкликання інтегрованого довкіллєвого дозволу (у тому числі рішення адміністративного суду);
рішення про припинення дії ліцензії (повністю або частково) на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами;
за рішенням оператора полігона або власника (балансоутримувача) полігона, яке він затверджує своїм розпорядчим документом у встановленому порядку, із зазначенням однієї або декількох підстав, а саме:
вичерпання проєктної (номінальної) потужності полігона або його робочої карти, що підтверджується даними топографічної зйомки;
виконання або невиконання заходів, передбачених регіональним та місцевим планами управління відходами.
2. Полігони, щодо яких регіональним та місцевим планами управління відходами передбачено припинення їх експлуатації, повинні припинити свою експлуатацію в порядку, визначеному у пункті 4 цього розділу, відповідно до строку, визначеного в регіональному та місцевому планах управління відходами.
Полігони, що експлуатуються та не були приведені у відповідність до цих Правил до 01 січня 2030 року, повинні припинити свою експлуатацію в порядку, визначеному у пункті 4 цього розділу, відповідно до плану припинення експлуатації полігона.
3. Оператор полігона розробляє та затверджує план припинення експлуатації полігона, що включає таку інформацію:
опис заходів, які необхідно виконати для припинення експлуатації полігона;
розрахунок максимальної кількості відходів, які захоронені на полігоні протягом строку його експлуатації;
відомості про проєктну (номінальну) потужність та розрахунковий строк експлуатації полігона;
детальний опис методів закриття та технологій, включаючи видалення відходів та дезактивацію полігона;
опис будь-яких інших необхідних заходів, таких як моніторинг підземних вод та управління фільтратом;
графік закриття полігона.
4. Якщо припинення експлуатації полігона чи його робочої карти здійснюється згідно з рішенням про припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або відкликання інтегрованого довкіллєвого дозволу (у тому числі за рішенням адміністративного суду), рішенням про припинення дії ліцензії (повністю або частково) на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, прийнятих на підставі невиконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушень вимог законодавства у встановлений строк, то оператор полігона зобов'язаний протягом п'яти днів з дня отримання відповідного рішення повідомити Міндовкілля про припинення експлуатації полігона або його частини в електронній формі шляхом використання інформаційної системи управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", та додати копії затвердженого розпорядчого документа про припинення експлуатації полігона або його частини, копії рішення суду (за наявності), копії акта перевірки, на підставі якого було прийняте рішення про припинення експлуатації полігона або його частини, у форматі PDF із накладанням на них електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
5. Припинення експлуатації полігона або його робочої карти здійснюється в такому порядку, крім випадку, визначеного у пункті 4 цього розділу:
оператор полігона подає до територіального органу Держекоінспекції письмову заяву про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням з метою перевірки виконання вимог цих Правил, звітності і результатів моніторингу;
оператор полігона зобов'язаний протягом п'яти днів з дня підписання акта перевірки, яким встановлено відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства, повідомити Міндовкілля про припинення експлуатації полігона або його робочої карти в електронній формі шляхом використання інформаційної системи управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", та додати копії затвердженого розпорядчого документа про припинення експлуатації полігона або його частини та копії акта перевірки у форматі PDF із накладанням на них електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
У разі встановлення за результатами перевірки територіальним органом Держекоінспекції порушень вимог природоохоронного законодавства оператор полігона на виконання припису про усунення порушень зобов'язаний їх усунути.
6. Після припинення приймання відходів на полігон або на його окремі робочі карти схили і поверхні полігона впорядковуються та захищаються від водної та вітрової ерозії шляхом створення відповідного покриття, конструкція якого залежить від властивостей відходів.
7. Під час припинення експлуатації полігона здійснюється формування верхнього технологічного екрана з ізолюючих матеріалів з метою запобігання надходженню стічних (дощових, снігових) вод в тіло полігона, недопущення збільшення кількості фільтрату відповідно до плану припинення експлуатації полігона, який відповідає техніко-технологічним умовам та опису заходів і технологій, застосовних для припинення експлуатації.
Товщина технологічного екрана визнається в кожному конкретному випадку залежно від властивостей відходів, але повинна бути не менше ніж 2 м для полігонів для небезпечних відходів і не менше 0,2 м для інших класів полігонів.
8. При плануванні укосів та поверхні полігона необхідно забезпечувати суцільний ухил від його середини до краю, використовуючи будівельні матеріали, які запобігають можливим зсувам та просіданню ґрунту, і створення локальних кишень та заглиблень, де можуть збиратися стічні (дощові, снігові) води. При створенні форми поверхні і бічних укосів полігона враховуються особливості рельєфу місцевості, що оточує полігон, а також можливість збору і відведення поверхневих вод.
Технологічний екран полігона для небезпечних відходів повинен мати опуклу поверхню, висота якого на середині робочої карти повинна підніматися не менше ніж на 1,5 м над гребнями дамби обвалування, а по периметру - стикуватися з ними. При цьому, необхідно передбачити обробку верхнього шару технологічного екрана завтовшки не менше 0,15 м речовинами та/або матеріалами, що захищають робочу карту від проникнення стічних (дощових, снігових) вод. Споруджений технологічний екран повинен виходити за габарити робочої карти (на гребні дамб) не менше ніж на 2 м по всьому периметру.
Ухил спланованих укосів для полігонів для відходів, що не є небезпечними, не повинен перевищувати відношення висоти до довжини, що більше ніж 1:2,5.
Ухил спланованих укосів для полігонів інертних відходів не повинен перевищувати відношення висоти до довжини, що більше ніж 1:3.
9. Після припинення експлуатації полігона його будівлі та споруди, а також техніка, машини, механізми та устаткування повинні очищуватись та знезаражуватись (за необхідності).
Будівлі та споруди підлягають демонтажу з подальшим обробленням утворених відходів будівництва згідно з їх властивостями, а техніка, машини, механізми та устаткування можуть використовуватись на інших об'єктах, у разі їх обов'язкового знезараження.
10. Після завершення заходів з припинення експлуатації полігона або його частини оператор полігона підтверджує завершення припинення експлуатації полігона або його частини, надіславши підтвердження через інформаційну систему управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема".
11. Остаточне припинення експлуатації полігона або робочої карти здійснюється після проведення Держекоінспекцією перевірки та отримання відповідного акта про відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства.
12. Після припинення експлуатації полігона для відходів, що не є небезпечними, або його робочої карти, на яких захоронювалися небезпечні відходи, що містять зв'язаний азбест або азбестові волокна, солідифіковані (затверділі) чи упаковані в пластик, за умови, що ці відходи не містять інших небезпечних речовин, крім азбесту, слід вжити відповідних заходів для обмеження можливого використання такої території з метою уникнення впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людей.
13. Подальше використання територій рекультивованого полігона для небезпечних відходів з метою будь-яких інших потреб неможливе.
IX. Вимоги до рекультивації
1. Після припинення експлуатації полігона оператор полігона забезпечує проведення його рекультивації на основі розробленої та затвердженої відповідно до державних будівельних норм та земельного законодавства проєктної документації, що має передбачати спорудження верхнього захисного комбінованого екрана поверхні з метою забезпечення інтеграції території полігона після припинення його експлуатації чи його частини в ландшафт та використання такої території у майбутньому.
У разі поділу полігона на робочі карти рекультивація проводиться поетапно.
2. Рекультивація здійснюється відповідно до регіонального та місцевого планів управління відходами (у разі їх затвердження), вимог земельного законодавства, нормативно-правових актів, що регулюють будівництво об'єкта відповідної категорії, до якої віднесено полігон, та згідно з графіком виконання робіт з рекультивації відповідно до планів запроєктованих заходів, визначених в робочому проєкті землеустрою щодо рекультивації порушених земель.
3. Основними вихідними даними для виконання проєкту рекультивації полігона є:
рік відкриття полігона;
рік припинення експлуатації;
види захоронених відходів;
відстань від полігона до найближчих містобудівних об'єктів, км;
загальна площа земель, що підлягає рекультивації, га;
площа, зайнята безпосередньо відходами, га;
загальний об'єм накопичення відходів, тис. м-3;
об'єм надходження відходів по роках експлуатації, тис. м-3;
висота шару відходів, у тому числі над рівнем землі, м;
верхній шар ізолюючого матеріалу;
товщина верхнього шару ізоляції, м;
місцевість, на якій розташований полігон (ліс, поле, яр, кар'єр);
відомча належність прилеглих земель (територіальні громади);
планове використання цієї території надалі;
відстань від місця навантаження рослинного ґрунту до полігона, км;
самозаростання полігона, %;
вид рослин, чагарників, дерев;
густота травостою, %;
вік дерев, років.
4. Рекультивація полігона проводиться за два етапи: технічний і біологічний.
До процесів технічного етапу рекультивації відноситься:
стабілізація;
виположування і терасування;
створення рекультиваційного багатофункціонального покриття;
передача ділянки для проведення біологічного етапу рекультивації.
5. Нормативний кут укосу полігона встановлюється залежно від подальшого цільового використання земель і має такі значення:
для луків - не більше ніж 5 - 7 градусів;
для посадки лісу (чагарників і дерев) - не більше ніж 18 градусів.
6. Верхній захисний комбінований екран поверхні полігона має забезпечувати організоване збирання та відведення стічних (дощових, снігових) вод і виключати можливість їх потрапляння в тіло полігона, а також забезпечувати зменшення кількості утворення фільтрату та обмежувати вихід біогазу, за його наявності, з тіла полігона для відходів, що не є небезпечними.
7. Верхній захисний комбінований екран поверхні полігона влаштовується після його закриття і закінчення активної усадки тіла полігона, досягнення ним стабільного стану.
Верхній захисний комбінований екран поверхні полігона влаштовується відповідно до вимог державних будівельних норм та інших нормативних документів зверху технологічного екрана, який був влаштований при експлуатації полігона, і складається для полігона для небезпечних відходів та полігона для відходів, що не є небезпечними, з таких шарів:
шар газового дренажу (для полігонів для відходів, що не є небезпечними);
шар синтетичної гідроізоляції (для полігона для небезпечних відходів);
мінеральний ізоляційний шар;
дренажний шар ? 0,5 м;
верхній шар ґрунту > 1 м.
8. Поверхневі шари ґрунту завозяться на полігон із місць тимчасового складування ґрунту або інших можливих місць їх утворення. Планування поверхні до нормативного нахилу проводиться бульдозером.
9. Після закінчення технічного етапу рекультивації полігон або його робоча карта передаються для проведення біологічного етапу рекультивації земель, зайнятих відходами. Цей етап триває чотири роки і включає такі роботи: добір асортименту багаторічних трав, підготування ґрунту, сівба і догляд за посівами.
10. Роботи з рекультивації здійснюються таким чином, щоб запобігти негативному впливу на поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, інтегрувати територію полігона з ландшафтом.
11. Оператор полігона після рекультивації полігона або його робочої карти подає до Міндовкілля інформацію про витрати на рекультивацію та закриття полігона або його частини, пов'язані з управлінням полігоном після припинення його експлуатації, із зазначенням статей витрат, визначених нормативно-правовими актами про витрати, а також зазначає рекультивовану площу земель після припинення експлуатації полігона або його частини та кількість захоронених на ньому відходів у тоннах.
12. Полігон або його робоча карта вважаються рекультивованими після проведення Держекоінспекцією перевірки полігона або його робочої карти, яка проводиться після припинення експлуатації та рекультивації земель.
X. Догляд за полігоном після припинення експлуатації
1. Власник (балансоутримувач) полігона або оператор полігона, що здійснює управління полігоном, забезпечує догляд за полігоном після припинення його рекультивації протягом 30 років відповідно до положень статті 40 Закону України "Про управління відходами".
2. Догляд за полігоном після припинення його експлуатації має включати підтримку цілісності верхнього захисного комбінованого екрана поверхні полігона, забезпечення вилучення та знешкодження фільтрату і, за наявності, біогазу, а також відведення стічних (дощових, снігових) вод. Перелік заходів догляду за полігоном, які заплановані до реалізації, повинен міститися в інструкції з експлуатації полігона та догляду за ним після припинення його експлуатації.
3. Протягом періоду догляду за полігоном оператор полігона повинен попереджати можливість несанкціонованого доступу до закритих робочих карт або полігона.
4. Для забезпечення тривалого функціонування верхнього захисного комбінованого екрана поверхні полігона протягом періоду догляду за полігоном здійснюється його огляд шляхом його обходу та/або аерозйомки з періодичністю 1 раз на квартал. Під час огляду виявляються (за наявністю) та документуються тріщини та зсуви захисного екрана, місця ерозії та просідання його поверхні, а також ділянки з відсутнім рослинним покривом та наявність численних нор гризунів для подальшого ремонту, відновлення або обробки.
5. Для визначення динаміки просідання відходів необхідно щорічно виконувати топографічні дослідження полігона або його робочої карти, для підтвердження стабілізації відходів, коли рівень землі змінюється не більше ніж на 5 % порівняно з результатами досліджень попередніх двох років. Результати топографічних досліджень повинні мати деталізацію, достатню для виявлення локальних заглиблень та просідань відходів.
6. Під час догляду за полігоном щомісячно проводиться перевірка систем відведення стічних (дощових, снігових) вод, а також, за необхідності, здійснюється їх технічне обслуговування і ремонт.
7. Під час догляду за полігоном для небезпечних відходів необхідно забезпечувати вилучення та знешкодження фільтрату від кожної робочої карти, яка обладнана системами збирання фільтрату.
Вилучення та знешкодження фільтрату на полігоні для відходів, що не є небезпечними, має забезпечуватись протягом періоду його активного утворення, що характеризується обсягом накопичення, достатнім для роботи локальної очисної споруди.
8. Вилучення біогазу, за його наявності, на полігоні для відходів, що не є небезпечними, має забезпечуватись на постійній основі з метою мінімізації тиску під захисним екраном та зменшення впливу на навколишнє природне середовище.
Вилучення біогазу проводиться до тих пір, поки кількість біогазу та вміст метану в ньому дозволяє його використання в енергетичних цілях або для спалювання, що підтверджується результатами моніторингу. Якщо кількість біогазу настільки мала та/або він містить настільки низький вміст метану, якого недостатньо для його використання в енергетичних цілях, слід продовжити його пасивне відведення із застосуванням технологій окислення, зокрема пасивних факелів, біофільтрів або біопокриття.
За наявності приямків, колодязів та підвалів будівель і споруд, що розміщені на одному рівні і на відстані до 500 м з усіх боків від краю полігона, на якому можливе утворення біогазу, потрібно здійснювати моніторинг вмісту метану у складі їх внутрішнього повітря з періодичністю 1 раз на квартал. Вміст метану у внутрішньому повітрі не має перевищувати 1 %. У випадку перевищення допустимого вмісту метану у внутрішньому повітрі будівель і споруд слід забезпечити спорудження бар'єрів на шляху ймовірної підземної міграції біогазу від полігона до будівлі або споруди, що складаються з непроникних екранів та траншей глибиною не менше 1 м. Бар'єри доцільно встановлювати якнайближче до краю полігона.
9. Протягом вегетаційного періоду на полігоні слід здійснювати відновлення рослинності, включаючи внесення добрив і поживних речовин, та видалення надмірної рослинності з періодичністю відповідно до технології вирощування багаторічних трав, що використовуються для улаштування біологічного шару рекультивації.
XI. Контроль та моніторинг полігона
1. Оператор полігона здійснює контроль та моніторинг протягом всього життєвого циклу полігона.
2. Оператор полігона розробляє та забезпечує виконання протягом періоду експлуатації полігона програму моніторингу полігона відповідно до порядку розроблення програми контролю та моніторингу полігона та вимог до неї, затвердженого Міндовкілля.
3. Оператор полігона забезпечує зберігання результатів контролю та моніторингу протягом всього строку експлуатації полігона.
4. Під час здійснення процедур контролю та моніторингу полігона контроль якості вимірювань і випробувань здійснюють акредитовані та/або уповноважені лабораторії.
5. Для кожного полігона має бути визначена санітарно-захисна зона відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404, та державних будівельних норм.
Оператор полігона повинен дотримуватись визначеної санітарно-захисної зони, здійснювати догляд за її станом та проводити прибирання відходів, що були винесені з робочої карти полігона на її територію, не рідше ніж 1 раз на місяць.
6. На кожному полігоні оператор полігона зобов'язаний виконувати заходи програми моніторингу полігона та забезпечувати проведення лабораторного контролю за:
станом атмосферного повітря у виробничій зоні полігона та на межі його санітарно-захисної зони з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном після припинення його експлуатації;
станом підземних вод через спостережні свердловини з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном після припинення його експлуатації;
станом поверхневих вод, якщо вони потрапляють в межі його санітарно-захисної зони, з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном після припинення його експлуатації;
дослідженням ґрунту на території полігона та на межі його санітарно-захисної зони з періодичністю 1 раз на пів року під час експлуатації полігона та під час догляду за полігоном після припинення його експлуатації;
дослідженнями шумового впливу на межі його санітарно-захисної зони з періодичністю 1 раз на рік під час експлуатації полігона.
7. Дослідження стану атмосферного повітря проводиться за хімічними показниками та суспендованими твердими частинками. Повний перелік показників забруднюючих речовин та точки відбору проб повітря повинні відповідати програмі моніторингу полігона, розробленій згідно з пунктом 2 цього розділу.
Результати вимірювання показників стану атмосферного повітря не повинні перевищувати Державні медико-санітарні нормативи "Гранично-допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 травня 2024 року № 813, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 24 травня 2024 року за № 763/42108.
8. Дослідження підземних вод має проводитись через спостережні свердловини, які повинні бути розміщені в щонайменше трьох місцях, щонайменше одне з яких розташоване вище за потоком підземних вод полігона, а два інші - нижче за потоком. Дослідження підземних вод проводиться за рівнем, а також за санітарно-хімічними і санітарно-мікробіологічними показниками. Повний перелік показників забруднюючих речовин повинен відповідати програмі моніторингу полігона, розробленій згідно з пунктом 2 цього розділу.
Результати вимірювання показників стану підземних вод не мають змінюватись між спостережними свердловинами, розміщеними вздовж потоку, або без урахування фонових концентрацій не повинні перевищувати допустимі нормативи якості для питної води відповідно до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.
9. Дослідження поверхневих вод має проводитись у двох місцях, що розміщені на відстані 50 - 100 м нижче та вище за течією та з урахуванням вимог дозволу на спеціальне водокористування або інтегрованого довкіллєвого дозволу (у разі наявності). Дослідження проводиться за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками. Повний перелік показників забруднюючих речовин та остаточні місця відбору проб води повинні відповідати програмі моніторингу полігона, розробленій згідно з пунктом 2 цього розділу.
10. Дослідження ґрунту проводиться за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками (за наявності показників у програмі моніторингу полігона) у чотирьох напрямках через кожні 50 метрів протягом всієї санітарно-захисної зони. Повний перелік показників забруднюючих речовин та місця відбору проб ґрунту повинні відповідати програмі моніторингу полігона, розробленій згідно з пунктом 2 цього розділу.
Результати вимірювання показників стану ґрунту не повинні перевищувати допустимий вміст хімічних речовин у ґрунті відповідно до Нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1325, та відповідати санітарно-гігієнічним показникам придатності ґрунту ділянки під забудову населеного пункту відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404.
11. Результати вимірювання шумового впливу не повинні перевищувати допустимі рівні шуму відповідно до Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 463, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252.
12. Оператор полігона у разі встановлення значних негативних змін, виявлених в результаті проведення контролю та моніторингу, вживає необхідні заходи для їх усунення, про що повідомляє Держекоінспекцію не пізніше п'яти днів після їх усунення.
13. На кожному полігоні для небезпечних відходів та полігоні для відходів, що не є небезпечними, оператор полігона повинен забезпечувати дослідження кількості і складу фільтрату та забруднених вод по кожній із точок скидання (включаючи очищену рідину) з періодичністю 1 раз на квартал під час експлуатації полігона та 1 раз на пів року під час догляду за полігоном після припинення його експлуатації. Для полігона, що експлуатується та містить відходи, які не укриваються ізолюючим шаром у строки, встановлені цими Правилами, періодичність дослідження кількості фільтрату має бути збільшена до 1 разу на місяць.
Перелік показників забруднюючих речовин фільтрату та забруднених вод, які необхідно вимірювати, в тому числі в елюаті, слід узгодити з виробниками або постачальниками обладнання та/або суб'єктами господарювання, що проводять господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Моніторинг та контроль фільтрату, включаючи вимірювання їх параметрів, обслуговування устаткування повинен здійснювати інженерно-технічний персонал, що має відповідну кваліфікацію.
14. Відведення та збір стічних (дощових, снігових) вод на полігоні має здійснюватися окремо від фільтрату.
15. Фільтрат з робочих карт полігона, крім полігона для інертних відходів, повинен відводитись в систему збирання фільтрату з подальшим очищенням на локальних очисних спорудах.
Кожна робоча карта полігона для небезпечних відходів повинна мати власну систему збирання та очистки фільтрату, включаючи ставки-накопичувачі або приймальні ємності. Для знешкодження фільтрату з різних робочих карт полігона для відходів, що не є небезпечними, може застосовуватись одна система очистки фільтрату.
16. Відведення стічних (дощових, снігових) вод на полігоні повинно забезпечуватись по периметру (зовнішні води) та довкола робочих карт захоронення відходів (внутрішні води). Внутрішні води слід збирати в контрольно-регулюючі ставки або приймальні ємності та проводити їх очищення на локальних очисних спорудах.