5.23. Додаткові вимоги безпеки до водних атракціонів (водні спуски каньйоном, човнові тощо)
5.23.1. Вимоги пункту 5.23 цих Правил не поширюються на водні види спорту та катання людей на човнових станціях (базах), пунктах прокату тощо.
5.23.2. По обидва боки водного шляху човнового атракціону має розташовуватися вільна зона шириною не менше 0,5 м.
Має бути чітко позначене місце безпечної посадки та висадки із човнів.
5.23.3. Глибина водойми повинна бути не більше технологічно необхідної. У місцях, де глибина перевищує 0,7 м, необхідно передбачити заходи захисту від утоплення, на випадок, якщо човен буде черпати воду або перекинеться.
5.23.4. Якщо човни з двигунами рухаються каналами тільки в одному напрямку, то максимальна швидкість має бути не більше 4,17 м/с (15 км/год). Якщо човни можуть рухатися вільно замкнутою водоймою, то максимальна швидкість - не більше 2,22 м/с (8 км/год).
Кількість човнів, використовуваних одночасно, обмежується площею водного простору. За максимальної швидкості до 2,22 м/с (8 км/год) необхідно 15 кв.м на один човен, понад 2,22 м/с (8 км/год) - 30 кв.м.
5.23.5. Човни, що приводяться в рух двигунами внутрішнього згоряння, мають бути обладнані лотком під двигуном і паливними трубами. Двигун має розміщатися так, щоб відвідувачі не піддавалися небезпеці у випадку його загоряння.
5.23.6. Мають бути передбачені засоби, що дозволяють, за потреби, витягти з води всі човни.
5.23.7. Під час посадки та висадження відвідувачів у разі спуску каньйоном відносна швидкість човна та платформи має бути не більше 0,5 м/с.
За нормальних умов руху відстань між стінкою човна та стінкою каналу має бути не менше 0,12 м (рис. 60. У зоні висадження (посадки) відстань між стінкою човна та платформою, на яку здійснюється висадження (посадка), має зменшуватися приблизно до 0,05 м. Необхідно звернути особливу увагу на зміну ширини цього зазору.
5.23.8. Човен має бути обладнаний поручнем і підніжками для забезпечення опори відвідувача, щоб той зміг перебороти сили, що виникають під час гальмування човна.
Якщо є ймовірність, що відвідувач, який сидить попереду човна, може із силою вдаритися об передню панель, то необхідно передбачити м'яку оббивку для унеможливлення травм.
5.23.9. Відстань між сидінням, східцем і посадковою площадкою наведена на рис. 61.
5.23.10. На човнах атракціону типу "Водні спуски" не потрібні пристрої фіксації відвідувачів, якщо під час гальмування середнє прискорення в поздовжньому напрямку не більше 0,7g, ухил спуску - 35 град., а прискорення в напрямку "голова - ноги" у будь-якому місці спуску не більше + 0,2g. У цьому випадку використання діаграми вибору пристроїв фіксації (рис. 8) необов'язкове.
5.23.11. Має бути передбачене автоматичне обладнання зон блокування в тих каналах, де є ймовірність, що відвідувачі можуть постраждати у разі зіткнення човнів на великій швидкості.
Для цього, необхідно передбачити заходи, що розділяють човни на підйомах і перед спусками, при цьому спуск уважається зоною блокування.
5.23.12. Безвідмовно працюючі засоби мають запобігати проходу будь-якого човна в похилу зону блокування, якщо її глибина недостатня для забезпечення безпечного гальмування.
Загальні вимоги до зон блокування наведені в пунктах 5.18.11- 5.18.14 цих Правил.
5.23.13. Під час включення атракціону має бути забезпечений плавний набір потужності протягом деякого часу, що дозволяє відвідувачам адаптуватися до зміни режиму роботи.
5.23.14. Розміщення атракціону має бути очевидним для відвідувача. Це досягається за рахунок конструктивних особливостей атракціону, застосування відповідних знаків, кольорового маркування зони басейну або атракціону, текстової та аудіоінформації.
5.23.15. Атракціон має бути розташований таким чином, щоб не перешкоджати роботі інших атракціонів і пересуванню відвідувачів.
5.23.16. Зміна глибини має бути очевидною для відвідувача. Відповідний елемент конструкції (зону басейну або атракціону) маркують контрастним кольором (наприклад, занурену у воду сходинку).
5.23.17. Отвори для подачі в басейн води і (або) повітря під тиском, мають розташовуватися на глибині менше 700 мм, за винятком випадків, коли:
швидкість води у випускному отворі менше 2 м/сек;
різниця між тиском, обмірюваним до і після випускного отвору, не більше 3 кПа.
5.23.18. Подачу води і (або) повітря під тиском здійснюють таким чином, щоб їх дія не могла призвести до зіткнення відвідувача з перешкодою (наприклад, зі стінкою басейну).
5.23.19. Швидкість руху води не повинна утрудняти відвідувачам вхід або вихід з атракціону. У будь-якій точці зони входу або виходу швидкість руху води не повинна перевищувати 3,5 м/с.
5.23.20. У атракціоні з водяною завісою (наприклад, "Водоспад", "Дощик", "Парасолька" тощо) має бути забезпечений приплив повітря за водяну завісу.
5.23.21. Конструкція атракціону має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла, одягу та елементів одягу відвідувача і зіткнення відвідувача з елементами конструкції та між собою.
5.23.22. Камери для генерування хвиль в атракціоні "Хвилі" відокремлюють від басейну ґратами. Конструкція ґрат повинна містити тільки вертикальні елементи, за винятком рамки (рис. 62) .
Рис. 62. храти хвильової камери
Перед хвильовими камерами, за необхідності, улаштовують додаткову зону безпеки (наприклад, за допомогою плавучої розподільної лінії).
Атракціон оснащують пристроєм подачі звукового сигналу для попередження відвідувачів про початок його роботи.
Під час роботи атракціону стрибки і пірнання в басейн забороняються.
5.23.23. Експлуатація атракціону "Хвилі" має проводитися під спостереженням відповідальної особи з обслуговувального персоналу, якій добре видно зону басейну, у якій генеруються хвилі.
5.23.24. Робота атракціону "Водоспад" ("Водяна завіса") не повинна утрудняти огляд. Відвідувач повинен бачити занурені у воду східці, край басейну, перешкоди тощо.
5.23.25. Гармату атракціону "Водяна гармата" установлюють так, щоб відвідувач не міг потрапити під струмінь води на траєкторії від випускного отвору гармати до найвищої точки водяного струменя.
Атракціон оснащують пристроєм подачі звукового сигналу для попередження відвідувачів про початок його роботи.
5.23.26. Глибина атракціону "Басейн з круговою течією" має бути не менше 1350 мм.
5.23.27. Максимальна глибина води в руслі потоку атракціону "Бурхлива ріка" має становити 1350 мм.
На всій трасі атракціону має бути забезпечене безперервне спостереження за відвідувачами з боку обслуговувального персоналу.
5.23.28. Фонтани атракціону "Фонтан" не повинні створювати утруднень пересуванню відвідувачів у басейні або біля басейну.
Вода, яка стікає з фонтана, не повинна приховувати елементи конструкції фонтана або перешкоди (наприклад, східці, край або стінку басейну тощо).
Не дозволяється пересування відвідувачів під елементами фонтана, що виступають, які розташовані на висоті 2000 мм і менше. Зазори за висотою для фонтанів наведені на рис. 63.
Рис. 63. Зазори за висотою для фонтанів
5.24. Додаткові вимоги безпеки до спортивних атракціонів
5.24.1. Ці вимоги поширюються на спортивні атракціони (силоміри, тири тощо).
5.24.2. Конструкція спортивних атракціонів має унеможливлювати травмування відвідувачів.
5.24.3. Силоміри мають бути міцно закріплені на землі. Пластини, по яких наносяться удари, повинні бути міцно закріплені таким чином, щоб вони не могли відлетіти.
5.24.4. Весь атракціон має бути обгороджений по периметру. Крім того, глядачі повинні стояти на відстані не менше 3 м, щоб не піддаватися небезпеці отримати удар молотом під час замаху. Молот має бути надійно закріплений на рукоятці.
У разі використання пристроїв, що вибухають, необхідний адекватний захист від фрагментів, що розлітаються.
5.24.5. Тири мають бути повністю закриті з боків, зверху, знизу та у напрямку стрілянини. Розташування робочого місця оператора повинне унеможливлювати його поранення під час стрілянини.
5.24.6. Необхідні заходи захисту, що унеможливлюють поранення від пострілів у напрямку ведення вогню.
5.24.7. Задня стінка тиру має бути вертикальною та виготовлятися з листової сталі товщиною не менше 1,5 мм.
Бічні стінки та стеля тиру мають бути виготовлені з матеріалу, здатного утримати кулі всередині.
Сталеві листи мають міцно кріпитися так, щоб їх було неможливо зрушити. Не можна застосовувати гвинти або цвяхи з виступаючими головками. Головки гвинтів або цвяхів, використовуваних для кріплення сталевих листів, мають бути під конічну зенківку. У разі використання сталевих кутиків їх полиці не повинні бути повернені у бік тих, хто стріляє.
5.24.8. Місце для кожного стрільця має бути шириною не менше 0,8 м. Якщо приміщення тиру або трейлер, у якому він розміщається, закриті, як зазначено вище, установлювати додаткові огородження не потрібно.
5.24.9. Входи і виходи в бічних стінах мають замикатися та бути виконані за тими ж вимогами, що і бічні стіни. Мінімальний кут відчинення дверей - 90 град.
5.24.10. Арматура освітлення має бути захищена від випадкових куль або куль, що рикошетують.
Якщо є пристрої для кріплення мішеней на задній стінці, то необхідно передбачити засоби для запобігання рикошету від кріплення (наприклад, вільно висячі шматки повсті або іншої цупкої тканини).
Якщо мішені кріпляться безпосередньо на задній стінці або є інші причини, за яких не можна повісити між мішенями та задньою стінкою шматки тканини, що вловлюють кулі, то треба вжити заходів щодо унеможливлення рикошету (товсті сталеві пластини, спеціальна оббивка тощо).
Будь-які декоративні предмети, підвішені між стояком для стрілянини та мішенями, мають бути розміщені так, щоб унеможливити рикошет. Вони мають розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від краю стояка, поверненого до тих, хто стріляє.
5.24.11. Не дозволяється використовувати автоматичну або напівавтоматичну зброю. Дозволяється використовувати зброю, що задовольняє наступні вимоги:
калібру не більше 5,5 мм, енергія кулі, що вилітає, повинна бути не більше 7,5 Нм;
спусковий гачок не повинен бути споряджений пристроями для полегшеного спуску;
конструкція зброї має унеможливлювати випадковий постріл у разі повернення зарядного механізму від удару або від незначного струсу.
5.24.12. Якщо використовується зброя, яку не треба зводити механічно та заряджати вручну перед наступними пострілами, то персонал повинен мати можливість перервати стрілянину.
5.24.13. Для стрілянини в приміщенні може використовуватися зброя з обоймами калібру до 4,5 мм.
Пістолети та інша зброя розміром не більше 600 мм може використовуватися тільки, якщо сектор ведення вогню обмежений.
Можуть використовуватися самостріли (арбалети), кінетична енергія стріл яких не більше 2 Нм.
5.24.14. Припустимі до застосування тільки такі види боєприпасів:
кулі з м'якого свинцю, круглий дріб;
патрони 4,5 мм із зарядом не більше середнього;
кульки для пневматичних рушниць;
стріли з оперенням для арбалетів.
5.24.15. Якщо застосовуються лампи-спалахи, вони мають бути закріплені так, щоб не могли розбитися, а їхні шматочки, що розлітаються, рикошетувати.
5.24.16. Мішені мають перебувати на відстані не менше 2,8 м від стояка перезарядження для пневматичних рушниць і 5,5 м - для зброї зі справжніми боєприпасами.
5.24.17. Пристосування, у які в тирах вставляють ємності для квітів тощо, мають встановлюватися таким чином, щоб їх верхні плоскі поверхні були горизонтальними або нахилені назад. Передня поверхня має бути нахилена назад під кутом не менше 20 град. стосовно вертикалі. Якщо пристосування не сталеве, воно має покриватися сталевими листами товщиною не менше 2 мм. Відстань між кронштейнами, на яких кріпляться пристосування, має бути такою, щоб у разі влучення куль не виникала вібрація.
5.24.18. Пристосування, на яких у тирах кріпляться мішені та покажчики кількості влучень, мають бути виконані та установлені таким чином, щоб тільки пряме влучення від стояка, звідки ведеться стрілянина, приводило їх у дію.
Кронштейни, на яких кріпляться фігурки, використовувані як мішені, і пристрої, на яких вони встановлені, мають бути конструктивно захищені від влучень. Система вентиляції повинна бути влаштована так, щоб кулі, що влучають у неї навіть під кутом, не могли рикошетувати.
Круглі та рухливі мішені мають бути виконані таким чином, щоб кулі не могли рикошетувати від них навіть у випадку влучення під кутом.
5.24.19. Мішені для стріл з оперенням мають виготовлятися зі світлої деревини без сучків або з матеріалу, що має аналогічні властивості.
5.24.20. Місця для стрілянини стрілами з оперенням або м'якими кулями мають бути розділені перегородками.
6. Вимоги до атракціонів та їх складових частин, придбаних за кордоном
6.1. Експлуатація атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу органу з нагляду за охороною праці.
6.2. Паспорт, настанова з експлуатації та інша експлуатаційна документація, що поставляється з атракціоном або з його складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою та відповідати вимогам цих Правил.
7. Вимоги до виготовлення атракціонів
7.1. Загальні положення
7.1.1. Атракціони, їх складові частини мають виготовлятися на підприємствах, що отримали дозвіл органу з нагляду за охороною праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час виготовлення зазначених виробів, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (із змінами) (далі ДНАОП 0.00-4.05-03).
7.1.2. Поставлення на виробництво атракціонів, їх складових частин здійснюється відповідно до вимог НД.
7.1.3. Для перевірки якості виготовлених атракціонів, їх складових частин, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов, виробник має проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, періодичні тощо).
7.1.4. Приймальні випробування дослідного зразка атракціону проводяться в порядку, установленому програмою та методикою приймальних випробувань, яка має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати:
візуальний огляд;
випробування без завантаження, у тому числі перевірку дії приладів та пристроїв безпеки;
статичне та динамічне випробування.
Програма і методика приймальних випробувань має бути узгоджена з органом з нагляду за охороною праці.
7.1.5. Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого атракціону або його складової частини, призначеної для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випробувань. Під час приймально-здавальних випробувань атракціону, що постачаються в складеному стані, мають проводитися статичне та динамічне випробування. Результати випробувань мають бути записані в паспорті атракціону або в документі про якість складової частини.
7.1.6. Періодичні та типові випробування атракціонів, їх складових частин, що виготовляються серійно, проводяться виробником в установленому порядку за програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки.
7.1.7. Технічні умови на виготовлення повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати атракціони, їх складові частини, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу в цілому, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час виготовлення.
Технічні умови мають бути узгоджені з органом з нагляду за охороною праці.
7.1.8. Виготовлені атракціони мають бути споряджені експлуатаційними документами:
паспортом, зразок якого наведений в додатку 3;
настановою з експлуатації;
інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки,
а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний атракціон.
Дозволяється суміщення документів відповідно до вимог НД.
7.1.9. У разі виготовлення атракціонів зі складових частин, що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення атракціону в цілому, за відповідність їх технічним умовам, а також за оформлення технічної документації відповідає виробник, що випускає атракціон в складеному вигляді.
Паспорт атракціону складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби атракціону.
7.1.10. Настанова з експлуатації атракціону має бути розроблена відповідно до вимог НД і цих Правил.
У настанові з експлуатації поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:
тип атракціону, основні характеристики, габаритні розміри та вимоги до зони безпеки навколо атракціону у разі, якщо ця зона перевищує його габаритні розміри;
опис роботи атракціону, у тому числі, докладний опис основних систем, механізмів і систем керування і їх роботи. Опис має супроводжуватися рисунками, схемами (кінематичними, електричними, пневматичними, гідравлічними). Якщо схеми не дають ясного уявлення про роботу гідравлічного (пневматичного) обладнання і його взаємодію з електричним обладнанням, необхідно дати більш докладний опис цього обладнання;
дані про пристрої фіксації для відвідувачів, опис їх роботи та правила користування;
опис захисних пристроїв, що спрацьовують або вмикаються у виняткових ситуаціях (наприклад, під час умикання аварійного освітлення або під час уживання заходів, що дозволяють, у випадку виходу приводу з ладу, безпечно припинити будь-яке переміщення обладнання), а також засобів захисту від пожежі;
вимоги щодо зон безпеки навколо атракціону, огородження периметра атракціону, розмірів виходів і входів;
рекомендований порядок посадки і висадження відвідувачів, їх розміщення на пасажирських місцях, а також необхідні обмеження для запобігання перевантаження атракціону;
обмеження в користуванні (за наявності таких) для відвідувачів, обмеження величини робочої швидкості та прискорення атракціону, тривалості робочого циклу та можливі обмеження неповного або асиметричного завантаження атракціону;
максимальна кількість відвідувачів, які можуть одночасно користуватися, загальна маса відвідувачів в одному пасажирському модулі та (або) атракціоні в цілому;
погодні умови, за яких не можна експлуатувати атракціони, наприклад, вітер, дощ, туман тощо;
опис процедур аварійної евакуації, у тому числі евакуації у разі відмови живлення;
рекомендації щодо розроблення правил поведінки відвідувачів, у тому числі фізичні і антропометричні дані відвідувачів, на які розрахований атракціон, максимальну швидкість руху, час катання, необхідні перерви між сеансами;
указівки щодо приведення атракціону в безпечне положення в неробочому стані;
дії обслуговувального персоналу під час простою і в особливих умовах;
дії обслуговувального персоналу під час позаштатних ситуацій;
періодичність технічного обслуговування та ремонту;
опис процедури щоденної перевірки перед відкриттям і після закінчення роботи атракціону;
схема розміщення знаків безпеки і попереджувальних табличок на атракціоні;
вимоги до обслуговувального персоналу;
обов'язки обслуговувального персоналу;
опис робіт з технічного обслуговування, ремонту, які можуть бути проведені користувачем або кваліфікованими фахівцями, а також перелік необхідних для цього пристроїв і (або) деталей;
спеціальні вимоги щодо підготовлення атракціону до роботи з відвідувачами, у тому числі до методів перевірки;
перелік деталей і складових частин, що вимагають регулярного змащування, його періодичність, типи використовуваних мастильних матеріалів;
опис способів проведення необхідних перевірок і технічного обслуговування систем керування атракціону;
перелік деталей і складових частин, що вимагають регулярних перевірок (у тому числі, елементів конструкцій і механізмів, небезпечних відносно появи втомних пошкоджень через високі напруження, що виникають під час експлуатації), рекомендовану їх періодичність (переважно, у годинах експлуатації), а також рекомендовані методи перевірки, наприклад, візуальний огляд або неруйнівний контроль. Необхідно окремо зазначити деталі та складові частини з обмеженим строком служби, критичні для забезпечення безпеки атракціону;
рекомендації з технічного обслуговування електричного обладнання;
можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;
періодичність та способи перевірки приладів безпеки;
способи та порядок регулювання гальм;
перелік і позначення деталей, що швидко спрацьовуються, та допуски на їх спрацювання;
критерії граничного стану атракціону та його складових частин (елементів механізмів, конструкцій, у тому числі зварних і виготовлених з пластику, композиційних і подібних матеріалів);
порядок проведення технічних оглядів;
рекомендації з випробувань обладнання (перевірка опору ізоляції, цілісності електричних кіл, цілісності заземлюючого контуру та перевірка працездатності пристроїв автоматичного відключення, якщо такі встановлені, тощо);
вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування та технічного огляду атракціону з урахуванням специфіки його конструкції.
7.1.11. В інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки мають бути зазначені:
тип атракціону, основні характеристики, габаритні розміри в робочому стані;
характеристики спеціального устаткування, пристроїв, інструментів, матеріалів, деталей або вузлів, необхідних для проведення безпечного монтажу та демонтажу;
вимоги до площадок розташування та місць фундаментного або безфундаментного обпирання, що забезпечує сприйняття розрахункових навантажень, значення яких також має бути зазначене в інструкції з монтажу. За необхідності в інструкції з монтажу наводяться способи відсипання ґрунтових подушок і укладання плит для полегшення вирівнювання, допуски на відхилення від горизонтальності та нерівності поверхні, рекомендації щодо ґрунтових подушок і обмеження для них, а також вимоги до баластувальних робіт;
вимоги до зони безпеки навколо атракціону у разі, якщо ця зона перевищує його габаритні розміри, вимоги щодо захисту або огородження по периметру атракціону під час монтажу (демонтажу);
вимоги з улаштування фундаменту (конструкція, навантаження тощо);
порядок проведення монтажних (демонтажних) робіт, що забезпечує стійкість конструкцій, в тому числі послідовність етапів складних монтажних робіт;
можливі варіанти монтажу (демонтажу);
на монтажних схемах повинні бути зазначені елементи конструкції та вузли, пошкодження яких може спричинити втрату несучої здатності конструкції, а також порушити безпечну роботу обладнання;
безпечні схеми стропування конструкцій;
значення моментів затягування відповідальних різьбових з'єднань;
перелік кріпильних виробів (болтів, гвинтів, шпильок, різьбових стяжок, гайок, шайб тощо) та їх позначення відповідно до вимог НД (у тому числі класу міцності) із зазначенням місць їх установлення та складових частин, які вони з'єднують;
способи правильного підключення електричних систем до джерела живлення;
схеми заземлення, у тому числі для захисту від удару блискавок;
порядок проведення регулювання, обкатки та випробувань після монтажу;
вимоги безпеки під час монтажу (демонтажу).
7.1.12. Відомості про виготовлені атракціони, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести до книги обліку та спорядити табличкою, укріпленою на видному місці із зазначенням:
назви країни-виробника;
назви виробника, його товарного знака та юридичної адреси;
назви продукції (тип, модель);
безпечного робочого навантаження (штатної кількості відвідувачів);
дати виготовлення (місяць, рік);
порядкового номера за нумерацією виробника;
позначення технічних умов, за якими виготовлено атракціон;
відомостей про сертифікацію (знак відповідності),
а також інші відомості відповідно до вимог технічних умов на конкретний атракціон.
Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність протягом усього строку служби атракціону.
У атракціонів із пересувними візками такі таблички закріплюються на металоконструкції рейкової колії і на всіх візках.
7.1.13. Суб'єкт господарювання, який під час монтажу або експлуатації атракціону виявив недоліки в його конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію). Для виробів, придбаних за кордоном, рекламація (претензія) надсилається виробнику, а її копія - в орган з нагляду за охороною праці та в орган сертифікації, який видав сертифікат відповідності.
7.1.14. Виробник, отримавши претензію, має усунути виявлені недоліки, а також допущені під час виготовлення відхилення від вимог цих Правил.
Виробник має вести облік рекламацій (претензій) та інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення атракціонів, що надійшли, із зазначенням:
їх пред'явника;
заводського номера атракціону або складової частини;
короткого змісту рекламації (претензії);
ужитих заходів.
У разі, якщо виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування атракціонами, їх складовими частинами, виробник має повідомити всіх суб'єктів господарювання, що експлуатують їх, про необхідність і методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі та вузли, що підлягають заміні.
7.2. Матеріали
7.2.1. Матеріали (сталевий прокат, труби, виливки тощо) для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту атракціонів мають відповідати вимогам чинних НД щодо вибору матеріалів для атракціонів і конструкторській документації.
7.2.2. Якість матеріалів, застосовуваних під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу атракціону, має бути підтверджена документами виробників цих матеріалів і вхідним контролем відповідно до вимог НД.
За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється його застосовувати після випробування відповідно до вимог НД.
7.2.3. Вибір матеріалу для металевих конструкцій здійснюється з урахуванням умов експлуатації елемента конструкції (його завантаженості). Дані про застосований матеріал основних несучих металевих конструкцій атракціону зазначаються в його паспорті.
7.2.4. Деревина, алюмінієві сплави, пластикові композити,
матеріали для залізобетонних конструкцій, що застосовуються для
виготовлення конструкцій атракціонів, вибираються відповідно до
вимог НД. Не слід застосовувати для несучих металевих конструкцій
алюмінієві сплави, у яких відношення границі плинності до границі
міцності (сигма) /(сигма) > 0,85 і відносне подовження
0,2 в
(дельта) < 8 %.
Деревина, що застосовується для виготовлення конструкцій
атракціонів, має відповідати вимогам Державного гігієнічного
нормативу "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів
137 90
Cs та Sr у деревині та продукції з деревини",
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2005 N 573 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2005 за N 1384/11664.
7.3. Зварювання
7.3.1. Прихвачування та зварювання металоконструкцій атракціонів мають виконуватися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі ДНАОП 0.00-1.21-98), зварниками, атестованими відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 N 61 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287.
7.3.2. Зварювальні установки, що використовуються під час проведення робіт, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01.
7.3.3. Зварювальні матеріали і технологія зварювання мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з'єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в'язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених НД для даної марки сталі.
У разі застосування в одному з'єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію та ремонт.
7.3.4. Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршує якість металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.
7.3.5. Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з'єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими кресленнями і технологічними документами.
7.3.6. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з'єднань.
Зварювання просто неба дозволяється за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів та вітру.
7.3.7. Зварювальні та різальні роботи, що проводяться під час виготовлення, ремонту чи реконструкції, мають виконуватися відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання (різання) з дотриманням вимог НД, що стосуються цих робіт.
7.3.8. Можливість і порядок зварювання за температури повітря нижче 0 град. С установлюються технічними умовами або іншими НД.
7.3.9. Прихоплювання елементів зварних з'єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що і під час зварювання.
7.3.10. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.
7.3.11. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схоронність упродовж експлуатації виробу і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.
7.3.12. Необхідність і методи термічної обробки зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію чи ремонт.
7.4. Контроль якості зварних з'єднань
7.4.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту атракціонів, їх складових частин, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим тощо) і випробуваннями відповідно до вимог НД.
Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог Правил атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97 N 118 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.09.97 за N 374/2178.
7.4.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з'єднання.
Результати контролю зварних з'єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).
7.4.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають усі зварні з'єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:
кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;
лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;
відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);
тріщин;
напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.
Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва має бути зачищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.
Огляд і вимірювання стикових з'єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з'єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з'єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.
7.4.4. Контроль стикових з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим методом проводять відповідно до вимог НД тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.
7.4.5. Місця обов'язкового контролю стикових зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим методом установлюються технічними умовами. Обсяг контролю - 100 % довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.
7.4.6. Оцінка якості зварних з'єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт атракціонів.
7.4.7. У зварних з'єднаннях мають бути відсутні такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД, зокрема:
непровари та несплавлення;
пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;
підрізи, напливи та натікання;
незаварені кратери;
свищі;
шлакові включення;
незаварені пропалювання;
пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);
зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.
Також у зварних з'єднаннях не дозволяються тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, у зоні термічного впливу та в основному металі, у тому числі мікротріщини, що виявляються під час мікродосліджень.
7.4.8. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з'єднаннях, ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються не більше двох разів в одному місці відповідно до вимог технічних умов.
7.4.9. Випробування відповідно до вимог НД проводяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з'єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні та присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж положення шва).
7.4.10. На підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту атракціонів перевірки механічних властивостей мають проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.
7.4.11. Перевірки механічних властивостей зварного з'єднання на контрольних зразках провадяться залежно від виду зварного з'єднання виробів шляхом випробування на розтягування та вигинання зразків, з'єднаних стиковим швом.
Результати випробувань уважаються задовільними, якщо:
тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;
кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120 град., для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80 град. і понад 20 мм - не менше 60 град.
7.4.12. Крім того, неруйнівному контролю піддаються перед складанням відповідальні елементи механічного обладнання - осі коліс пасажирських засобів, осі коліс огляду тощо.
7.5. Захист від корозії та гниття
7.5.1. З метою захисту складових частин атракціонів від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові або металеві та неметалеві (неорганічні) покриття.
Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.
7.5.2. Елементи обладнання з деревини, від яких залежить міцність обладнання, у випадку постійного контакту із ґрунтом захищають методами хімічного захисту деревини від біологічних агентів відповідно до вимог НД. Додатково можна застосовувати конструктивні методи захисту (наприклад, металевий підп'ятник тощо).
7.5.3. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до вимог НД.
7.5.4. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.
7.5.5. Фарбування атракціонів виконується згідно з вимогами конструкторської документації. Клас покриття має бути визначений технічними умовами.
7.5.6. Місця змащування, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин атракціону.
7.5.7. Поверхні дерев'яних деталей фарбуються тими самими фарбами, що і зовнішні металеві поверхні.
7.5.8. Поверхні, що не доступні для фарбування після складання атракціонів, мають бути пофарбовані до складання.
8. Вимоги до монтажу атракціонів
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, мають виконувати організації, що отримали відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.05-03 дозвіл органу з нагляду за охороною праці на виконання робіт з монтажу (демонтажу) і (або) налагодження атракціонів.
Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок дозволяється здійснювати технічними службами власника атракціонів із залученням, за необхідності, інших організацій.
8.1.2. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів має виконуватися відповідно до вимог інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки.
8.1.3. Перед проведенням монтажу атракціонів організація, що виконує монтаж, має провести огляд металевих конструкцій і обладнання атракціону з метою оцінки їх стану та комплектності.
Усі деталі та складові частини перед монтажем мають бути перевірені на предмет виявлення неприпустимого спрацювання, деформацій тощо. Елементи кріплення та стопоріння мають використовуватися відповідно до проектної документації і замінюватись, якщо буде потреба, на відповідні.
У разі виявлення неприпустимого спрацювання або пошкоджень ушкоджені частини мають бути замінені на відповідні вимогам виробника.
За результатами огляду складається акт.
8.1.4. Монтаж атракціонів, які мають фундаменти, повинен здійснюватися за наявності акта геологічних досліджень та дозволу на проведення земляних робіт на місці їх монтажу.
8.1.5. Вимоги безпеки під час проведення монтажних (демонтажних), налагоджувальних робіт мають відповідати вимогам інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки і чинних НД.
Усі зміни конструкції монтажна організація повинна погоджувати з виробником атракціону в письмовій формі.
8.1.6. Відповідальність за організацію безпечних робіт у зоні монтажу, у тому числі в нічний час і у неробочі дні, має зазначатися в договорі між замовником (власником атракціону) та монтажною організацією.
8.1.7. Транспортування атракціонів на площадку, їх монтаж і демонтаж має здійснюватися так, щоб звести до мінімуму ризик пошкодження конструкцій, і все обладнання під час транспортування має бути надійно закріплене.
8.1.8. Якщо під час монтажу або демонтажу виникають непередбачені додаткові навантаження або стан нестійкості, то необхідно вжити всі можливі заходи безпеки, використовуючи тимчасові стяжки, стояки, опори та кріплення, щоб унеможливити пошкодження будь-якої частини атракціону.
8.1.9. Під час монтажу і до початку пуску атракціону має бути унеможливлений доступ до нього сторонніх осіб через прорізи та будь-які отвори в конструкціях, використовувані для доступу тільки коли атракціон перебуває в нерухомому стані або не експлуатується. Такі отвори та прорізи мають бути надійно закриті кришками або огороджені з надійно замкненими дверима.
8.1.10. У процесі монтажу атракціон має бути вирівняний, займати стійке положення, створювати рівномірний тиск на ґрунт і бути міцно закріплений.
8.1.11. Після завершення монтажу всі складові частини, що впливають на безпеку (частини конструкції, з'єднання, кріплення, пристрої безпеки, електричні системи, гальма тощо), мають бути перевірені на предмет правильного їх установлення.
8.1.12. За потреби, потрібно забезпечити достатнє освітлення, що дає змогу безпечно проводити роботи.
8.1.13. За потреби, всі частини атракціону перед установленням повинні бути належним чином змащені.
8.1.14. Якщо рейки є частиною атракціону, вони повинні бути правильно прокладені та вирівняні так, щоб рух ними був плавним і безпечним.
8.1.15. Підкладки, що застосовуються під опорами атракціонів, мають бути стійкими.
8.2. Вимоги до майданчика для встановлення атракціону
8.2.1. хрунт майданчика має бути таким, щоб надійно витримувати розрахункове навантаження атракціону, зазначене в інструкції з монтажу.
8.2.2. Установлення атракціону на похилій і (або) нерівній поверхні, допуски на відхилення від горизонтальності і нерівності яких перевищують зазначені в інструкції з монтажу, не дозволяється.
8.2.3. Суб'єкт господарювання перед монтажем повинен визначити розташування підземних комунікацій або надземних кабелів, які можуть становити небезпеку під час зведення та експлуатації атракціону. За необхідності варто отримати інформацію у відповідних органах. Якщо розташування комунікацій загрожує безпеці персоналу або відвідувачам, необхідно вжити всіх можливих заходів для захисту за допомогою встановлення надійних і правильно розташованих огороджень або іншим способом. Необхідно унеможливити пошкодження підземних комунікацій під час спорудження атракціону. Для цього слід ужити спеціальних заходів захисту комунікацій.
8.2.4. Під час розміщення атракціону на майданчику суб'єкт господарювання повинен керуватися такими засадами:
мінімальні відстані до інших постійних або пересувних конструкцій або комунікацій мають відповідати вимогам пункту 5.2.12 цих Правил, а також вимогам, зазначеним у пунктах 5.14-5.24 цих Правил для конкретного типу атракціону;
атракціон має бути розташований таким чином, щоб забезпечити безпечний вхід і вихід відвідувачів і уникнути тисняви у небезпечних ситуаціях;
на головних проходах між атракціонами має бути створений вільний простір, що дозволяє рухатися службовим машинам і забезпечує доступ до стаціонарних пожежних гідрантів навіть під час евакуації людей;
якщо в частину простору, обмеженого габаритними розмірами одного атракціону, входять частини іншого атракціону, то контури безпеки двох атракціонів не повинні перетинатися відповідно до вимог пункту 5.2.13 цих Правил. Суб'єкт господарювання повинен гарантувати дотримання безпечних відстаней як для відвідувачів, так і для глядачів.
8.3. Монтаж обладнання
8.3.1. Має бути унеможливлений доступ сторонніх осіб в зону, де зводиться атракціон. Суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа повинна передбачити заходи, що унеможливлюють проникнення сторонніх осіб у зону проведення робіт, наприклад огородження або попереджувальні знаки.
8.3.2. Особливу увагу варто приділити складовим частинам обладнання атракціону, що впливають на безпечну експлуатацію. Їх необхідно ретельно перевірити перед установленням.
8.3.3. Складові частини обладнання мають задовольняти такі вимоги, за дотримання яких несе відповідальність суб'єкт господарювання:
наявність індивідуального маркування у випадках, коли за однакового зовнішнього вигляду складові частини не є взаємозамінними;
відсутність забруднень, а також механічних і корозійних пошкоджень;
застосування необхідних засобів кріплення та фіксації, передбачених проектною документацією (контргайки, корончасті гайки, шплінти; дотримання проектних вимог у частині класу міцності болтових з'єднань і моментів затягування);
дотримання нормативних строків служби складових частин, для яких такі строки зазначені.
8.3.4. У разі використання піднімального обладнання необхідно дотримуватись усіх вимог у частині безпечного провадження робіт відповідно до вимог чинних НД.
8.3.5. Усі прецизійні механічні з'єднання мають здійснюватися без прикладання зайвих зусиль.
8.3.6. Не дозволяється використовувати кріпильні вироби, що не відповідають вимогам проектної документації або інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки.
8.3.7. Сталеві канати та канати із синтетичних волокон, використовувані для монтажу, мають відповідати вимогам НД.
8.3.8. Труби, шланги, запобіжні клапани тощо не повинні встановлюватися, якщо вони пошкоджені. Не повинно бути патьоків.
8.3.9. Монтаж електричного та електронного обладнання має проводитися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.
8.3.10. Генератори мають розміщуватися так, щоб звести до мінімуму ризики від гарячих поверхонь, небезпечних частин, перегріву та продуктів згоряння. Зв'язане електричне обладнання повинне бути встановлене так, щоб звести до мінімуму вплив вібрації. На генераторах змінного струму потужністю більше 5 кВт нейтраль (або при трифазному з'єднанні на зірку - загальна точка) має приєднуватися до корпусу генератора та до нейтралі. Опір заземлення корпусу має бути не більше 4 Ом. Таке ж саме з'єднання нейтралі з корпусом повинно виконуватися на малопотужних генераторах змінного струму, якщо довжина силового кабелю перевищує 5 м.
8.3.11. Обігрівачі та освітлювальна арматура повинні бути розміщені поза досяжністю таким чином, щоб звести до мінімуму ризик пожежі. Вони повинні бути надійно закріплені на опорах, здатних протистояти вітрам, і захищені від дощу, якщо вони не розраховані на такі впливи, і не є переносними. Якщо напруга перевищує 25 В змінного струму, то кабелі, які раніше використовувалися з патронами контактного затискача, що проколюють ізоляцію для з'єднання, не повинні застосовуватися.
8.3.12. Усі електричні шафи мають бути закриті для доступу сторонніх осіб. Якщо шафи доступні для публіки, то двері та кришки на них повинні мати замки. Джерело живлення та вимикач освітлення повинні бути захищені від несанкціонованого доступу.