12.10.1. Прожарювання порошків солей РЗМ слід здійснювати в обертових печах прохідного типу, обладнаних пристроями для механізованого завантаження і вивантаження матеріалів, герметично заблокованих з просівним обладнанням.
12.10.2. Сушильні шафи для сушки хлоридів РЗМ повинні бути термоізольовані, обладнані витяжною вентиляцією.
12.10.3. Сепарацію готових порошків слід здійснювати у повітряних класифікаторах, герметично з'єднаних з дільницями вивантаження прожарювальних печей та з бункерами-накопичувачами.
12.10.4. Подачу готових порошків до бункерів-накопичувачів і на пакування слід здійснювати з використанням пневмотранспорту.
12.10.5. Камерні печі для прожарювання порошків РЗМ слід розташовувати в окремих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
12.10.6. Отвори печей повинні бути обладнані камерами-шлюзами і транспортерами з укриттям, що забезпечує механічну подачу тиглів з порошками в печі.
Температура зовнішніх поверхонь печей, а також повітря в робочій зоні повинна відповідати вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень" та Держстандарту "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
12.10.7. Завантаження порошків в тиглі повинно виконуватися з використанням автоматичних дозаторів на стаціонарних місцях, обладнаних укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
12.10.8. Вивантаження тиглів з порошками з печей повинно здійснюватись механізованим способом.
12.10.9. Дільниці остигання порошків повинні бути обладнані укриттями і витяжною вентиляцією, а також механічними перекидачами тиглів при вивантаженні порошків у бункери-накопичувачі.
12.10.10. Завантаження порошків в усереднювачі і вивантаження їх, зважування і пакування повинні здійснюватись з використанням засобів механізації та автоматизації, обладнання місцевої витяжної вентиляції на дільницях пиловиділення.
12.10.11. Зберігання готових порошків повинно здійснюватися на складах, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
13. Вимоги до виробництва захисних покриттів напиленням металевих порошків
13.1. У виробництві захисних покриттів в окремих будівлях (приміщеннях) повинні розташовуватися: відділення детонаційного напилення, плазмового напилення, дифузійного насичення металів контактним парогазовим методом, дільниці розмельно-заготівельні, термічні (пічні), остигання виробів, розпакування контейнерів, чистки виробів, склади зберігання вихідних матеріалів, реагентів і готової продукції, газогенераторний, плазмотронів, камер напилення, розбракування та пакування.
13.2. Плазмове напилення:
13.2.1. Плазмове напилення металевих порошків слід виконувати в спеціальних закритих камерах, розташованих в окремих приміщеннях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією відповідно до вимог "Санітарних правил на будову і експлуатацію обладнання для плазмової обробки матеріалів".
13.2.2. Камери для напилення повинні бути забезпечені екранами для робітників від впливу ультрафіолетового і світлового випромінювання відповідно до Держстандарта "ССБТ. Параметри оптичного випромінювання і вимог санітарних норм під час слідкування за плазмовим процесом".
13.2.3. Камера для розміщення плазмотрону повинна бути звукоізольованою, знаходитися в окремому приміщенні, обладнаному місцевою витяжною вентиляцією.
13.2.4. Процеси, пов'язані з підготовкою порошків, повинні здійснюватися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією з використанням засобів автоматизації і механізації.
13.2.5. Режим плазмового напилення слід здійснювати автоматично, на спеціальному пульті управління, розташованому за межами камери.
13.2.6. Подачу деталей у камеру і транспортування їх після нанесення захисного покриття слід здійснювати з використанням засобів автоматизації і механізації.
13.3. Детонаційно-газове напилення:
13.3.1. Детонаційно-газове напилення захисних покриттів повинно здійснюватися в ізольованих приміщеннях, забезпечених звукоізоляцією. Пристрій для нанесення покриттів слід розташовувати в герметичній камері на ізольованому спеціальному фундаменті, що не зв'язаний з фундаментом будівлі. Відкриття дверей в камеру напилення слід блокувати з відключенням детонаційного устаткування.
13.3.2. Камера для нанесення металевого покриття на вироби повинна бути звукоізольованою. Рівень імпульсного шуму при нанесенні покриттів повинен відповідати вимогам "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях".
13.3.3. Управління процесом детонаційно-газового напилення слід здійснювати дистанційно, з пульта, що розміщується в приміщенні за межами камери напилення.
13.3.4. Подачу детонізуючих газів в камеру напилення і порошків у ствол детонаційної установки слід здійснювати з використанням засобів автоматизації по герметичних комунікаціях.
13.3.5. Подачу деталей у камеру детонаційного напилення і переміщення їх після здійснення напилення слід автоматизувати.
13.3.6. Дільниці установки на рівні камери запалювання і на виході пилогазової суміші зі стволу повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
13.3.7. Відкривати камери напилення слід не раніше, ніж через 10 хвилин після закінчення напилення при увімкненій витяжній вентиляції.
13.3.8. Подачу порошків в бункер установки слід механізувати, забезпечивши герметизацію комунікацій транспортування і обладнання місцевої витяжної вентиляції.
13.3.9. Внутрішня поверхня камери детонаційно-газового напилення повинна мати покриття, зручне для систематичного вологого прибирання. Двері камери повинні бути в герметичному виконанні.
13.3.10. Оглядове вікно для контролю за процесом напилення повинно бути обладнане з урахуванням запобігання впливу на робітників випромінювання, підвищеного тиску детонізаційної хвилі, а також герметизації камери.
13.3.11. Розміщення газогенераторних установок або ж балонів з газами, що використовуються для детонації, слід здійснювати в спеціальних ізольованих приміщеннях.
13.4. Дифузійне напилення:
13.4.1. При дифузійному напиленні усі операції, пов'язані з розпаковуванням вихідних матеріалів, зважуванням, завантаженням і вивантаженням їх з розмельно-змішувального устаткування, просівом, завантаженням у контейнери, повинні бути механізовані.
13.4.2. Подача складових частин суміші у змішувачі і шихти на дільниці завантаження контейнерів повинна здійснюватися з використанням засобів механізації і автоматизації.
13.4.3. Печі для термічної обробки вихідних порошків і дифузійного насичення повинні бути теплоізольовані, мати пристрої для механічного завантаження і вивантаження контейнерів, обладнані тамбурами з укриттям, суміщеним з місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує видалення тепла і газів, які утворюються під час термічної реакції, а також запобігати впливу на робітників інфрачервоного випромінювання.
13.4.4. Охолодження контейнерів з виробами повинно здійснюватися у спеціальних камерах, обладнаних ефективною вентиляцією з надходженням охолодженого повітря і видаленням надлишку тепла.
13.4.5. Транспортування контейнерів у камеру для остигання та їх розвантаження повинно бути механізованим (за допомогою конвейєра, електротельферів чи інших засобів).
13.4.6. Вивантаження виробів з контейнерів, очищення їх від пилу слід здійснювати в спеціальних герметичних камерах, обладнаних перекидачами, віброситами, щітковою системою, ефективною місцевою витяжною вентиляцією.
13.4.7. Камери повинні мати пристрої для механічної подачі виробів на розбракування та пакування, а також приймальні бункери для збирання відпрацьованої суміші, герметично приєднані до вібросита.
14. Вимоги до виробництва пористих матеріалів методом прокатки порошків
14.1. У виробництві пористих матеріалів методом прокатки металевих порошків в окремих приміщеннях розміщують: склад вихідних матеріалів і реагентів, відділення просівання порошків, змішування, прокатки, різання стрічок і пакування у піддони, спікання, остигання контейнерів, розбракування і пакування, газогенераторне, склад готової продукції.
14.2. Операції по розтарюванню вихідних матеріалів, просіванню порошків, дозуванню, змішуванню, завантаженню і вивантаженню порошків з розмельно-змішувального устаткування повинні виконуватися з використанням засобів механізації і автоматизації, герметизації обладнання і організації ефективної витяжної вентиляції на дільницях пилоутворення.
14.3. Транспортування порошків до прокатних станів, завантаження їх у бункери станів повинно здійснюватися механізованим способом в умовах герметизації обладнання.
14.4. Прокатні стани повинні бути обладнані укриттями, місцевою витяжною вентиляцією на дільницях оправки країв прокатної стрічки (бортовий відсмоктувач) і на виході її з прокатного стану.
14.5. Обрізування країв прокатної стрічки повинно бути механізованим.
14.6. Подача пластин прокату на дільницю очищення їх від пилу повинна бути автоматизованою.
14.7. Дільниці очищення пластин прокату повинні бути обладнані укриттям, ефективною витяжною вентиляцією, пристроями для автоматичного вмикання щіткової системи і транспортерів.
14.8. Завантаження пластин прокату в контейнери і транспортування їх повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації.
14.9. Подача порошків до валків прокатних станів, регулювання прокатки, збирання надлишків порошків, укладання прокатної стрічки в піддони повинні здійснюватися автоматично.
14.10. Пакування піддонів у контейнери, завантаження контейнерів в електропечі повинно здійснюватися з використанням засобів механізації.
14.11. Електропечі для спікання прокатної стрічки повинні відповідати вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень", мати теплоізоляцію, тамбури (передкамери) з боковим механічним завантаженням контейнерів, обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
14.12. Остигання і розгерметизація контейнерів після спікання прокату повинні здійснюватися в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
14.13. Контроль якості пористої стрічки повинен здійснюватися на дільниці, обладнаній укриттям і місцевими відсмоктувачами.
14.14. Транспортування готової стрічки на дільницю пакування і пакування її з подальшим транспортуванням на склад готової продукції повинно здійснюватися з використанням засобів механізації і автоматизації.
15. Вимоги до виробництва фільтрів з використанням імпульсно-вибухового методу формування
15.1. Виробництво фільтрів з використанням імпульсно-вибухового методу формування слід розташовувати в окремих будівлях або в ізольованих приміщеннях. В окремих приміщеннях розміщують: відділення підготовки шихти, формування вибухом, спікання, розбракування і пакування, склади вихідних матеріалів і готової продукції.
15.2. Подачу вихідних матеріалів на дільницю завантаження пресформ слід здійснювати з використанням засобів механізації.
15.3. Завантаження металевих порошків у пресформи слід здійснювати з використанням засобів автоматизації на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
15.4. Подачу пресформ на вібростенд слід механізувати. Вібростенд необхідно монтувати на ізольованому фундаменті в камері, обладнаній звукоізоляцією. Рівень шуму і вібрації при роботі вібростенду повинен відповідати вимогам "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях" та "Санітарних норм вібрації робочих місць".
15.5. Гідродинамічну машину (ГДМ) слід встановлювати в укритті, обладнаному звукоізоляцією і місцевою витяжною вентиляцією, на ізольованому фундаменті.
15.6. Камеру ГДМ після вибуху слід відкривати за умови включеної місцевої витяжної вентиляції.
15.7. Операції по завантаженню камери ГДМ і її розвантаженню слід механізувати.
15.8. Готові півфабрикати виробів слід складувати на стелажах у спеціально обладнаному приміщенні, забезпеченому припливно-витяжною вентиляцією.
15.9. Завантаження виробів в етажерки і контейнери для спікання, а також завантаження і вивантаження контейнерів із шахтних печей після спікання слід механізувати.
15.10. Остигання контейнерів після спікання виробів, розкриття їх слід виконувати у спеціально виділених приміщеннях, обладнаних ефективною витяжною вентиляцією.
15.11. Шахтні печі слід розміщувати в ізольованому приміщенні, обладнаному загальною і місцевою припливно-витяжною вентиляцією.
15.12. Механічне зачищення торців фільтрів повинно здійснюватися в ізольованих приміщеннях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
15.13. Транспортування виробів на дільницю розбракування та пакування, на склад готової продукції має бути механізованим.
16. Вимоги до процесів шліфування виробів з використанням магнітно-абразивних матеріалів
16.1. У виробництві шліфування поверхонь виробів з використанням магнітно-абразивних матеріалів в окремих приміщеннях повинні розташовуватися: склади вихідних матеріалів, реагентів і готової продукції, відділення підготовки порошків і матеріалів, шліфування, розбракування, пакування.
16.2. Установку магнітно-абразивного шліфування слід обладнувати укриттям з місцевими відсмоктувачами для видалення пилу, що утворюється під час подачі порошку до пластин магніту, шліфування поверхонь виробів і чищення магніту.
16.3. Подача порошку до пластин магніту і виробів для шліфування, знімання і транспортування їх після шліфування повинно здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації.
16.4. Робоча частина магнітоабразивної установки повинна бути екранована відповідно до встановлених "Гранично-допустимих рівнів дії переривно-неоднорідних полів при роботі з магнітним устаткуванням і магнітними матеріалами" і "Методичних вказівок по проведенню державного санітарного нагляду за об'єктами з джерелами електромагнітних полів іонізуючої частини спектра".
16.5. Рівень шуму при роботі установки магнітно-абразивного шліфування не повинен перевищувати "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях".
16.6. Вмикання установки повинно бути зблоковане з вмиканням місцевої витяжної вентиляції.
16.7. Готові вироби слід зберігати на стаціонарних стелажах у складах, обладнаних припливно-витяжною загальнообмінною вентиляцією.
17. Вимоги до виробництва композиційних матеріалів і виробів з них
17.1. Виробництво композиційних матеріалів і виробів з них доцільно розташовувати в окремих будівлях. В ізольованих приміщеннях розташовують: відділення розмельно-заготовче, підготовки сітки, одержання вуглецевих стрічок, ділянки нарізання стрічок і пакування у піддони, знепилення, відділення просочування матричних стрічок, термічне, формування та спікання виробів, склад готової продукції.
17.2. Подача матеріалу для виготовлення матричних стрічок, завантаження їх у піддони, вивантаження і транспортування у відділення просочування повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації та механічних пристроїв.
17.3. В'язальні машини, що використовуються для виготовлення металевої сітки, повинні бути обладнані укриттям і аспірацією, розміщуватись в ізольованих приміщеннях.
17.4. Рівні шуму і вібрації при роботі в'язальних машин не повинні перевищувати "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях" і "Санітарних норм і правил при роботі з машинами і обладнанням, яке створює локальну вібрацію, що передається на руки".
17.5. Робочі місця в'язальниць повинні бути обладнані зручними сидіннями відповідно до "Основних принципів і методів ергономічної оцінки робочих місць для виконання робіт сидячи і стоячи" і "Санітарних правил ергономіки технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування".
17.6. Відділення просочування матричних стрічок повинно бути обладнано ефективною припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує видалення надлишку тепла, парів фенольно-формальдегідних смол чи інших полімерних матеріалів.
17.7. Просочувальна машина повинна бути обладнана автоматичною подачею матричної стрічки, укриттям з термоізоляцією, а також місцевими витяжними пристроями від дільниць виходу матричної стрічки із просочувальної ванни, підогріву її, просушування тканини, на виході стрічки з сушил, її розрізування.
17.8. Операція намотування матричної стрічки на арматуру повинна здійснюватися в укритті, обладнаному аспірацією.
17.9. Електронагрівання матричної стрічки перед намоткою на арматуру слід здійснювати в укритті, обладнаному аспірацією.
17.10. Шахтні печі для термічної обробки матричних стрічок слід розташовувати на ізольованих дільницях, обладнаних загальнообмінною і місцевою витяжними вентиляціями з-під укриття над завантажувальними отворами.
17.11. Завантаження піддонів з матричною стрічкою в реторти для подачі їх у шахтні печі слід здійснювати з використанням засобів механізації і автоматизації на дільниці, обладнаній укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
17.12. Завантаження реторт в шахтні печі і вивантаження їх після термообробки матеріалів повинні здійснюватися з використанням засобів механізації (електротельферів та інших).
17.13. Електропечі під час обробки матеріалів повинні бути герметизовані, обладнані свічками-горілками для контролю безперервного надходження конвертованого газу в камеру термонагріву.
17.14. Над завантажувальними отворами шахтних печей повинні бути обладнані пересувні укриття з аспірацією, автоматично заблокованою з відкриванням отворів печей під час завантаження і вивантаження реторт.
17.15. Шахтні печі повинні мати автоматизоване управління термічним процесом і засобами контролю за температурним режимом, бути термоізольовані відповідно до вимог "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень".
17.16. Остигання і розвантаження реторт після термообробки матеріалів повинні здійснюватися на ізольованих дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
17.17. Вивантаження матричних стрічок і виробів із піддонів повинно здійснюватися з використанням засобів автоматизації та механізації на дільницях, обладнаних укриттям і ефективною місцевою витяжною вентиляцією.
17.18. Подальше транспортування матричних стрічок і виробів на дільниці контролю і склад готової продукції здійснюються з використанням засобів механізації (конвейєри, електротельфери, наземні транспортери та інші).
17.19. Чистка піддонів повинна здійснюватися з використанням засобів автоматизації на дільницях, обладнаних укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
18. Вимоги до опалення і вентиляції
18.1. Усі виробничі і допоміжні приміщення повинні мати опалення і загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію відповідно до вимог розділу СНіП по проектуванню опалення і вентиляції, кондиціювання повітря і ДГСТ "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
18.2. Системи опалення і вентиляції, а також кондиціювання повітря повинні забезпечувати параметри мікроклімату і чистоту повітря відповідно до ДГСТ "ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
18.3. У приміщеннях з наявністю пиловиділення нагрівальні прилади повинні мати гладкі поверхні, що легко очищаються від пилу.
18.4. Для термічних цехів і дільниць слід передбачати повітряне опалення, суміщене з припливною системою вентиляції. Використання опалювальних рециркуляційних агрегатів забороняється. Температура повітря, що подається для опалення, повинна регулюватись автоматично.
18.5. Випуск повітря із шахт повинен здійснюватися вище зони позитивного тиску, що утворюється за рахунок частин будівлі, які виступають, відповідно до вимог діючих санітарних норм.
18.6. Взимку і в перехідні періоди року припливне повітря слід подавати в робочу зону термічних відділень через повітророзподільники, встановлені на зовнішніх стінах приміщень, зі швидкістю, що не перевищує 1 м/с.
18.7. Швидкість подачі повітря в укриття для спалювання водню на свічках повинна бути не менше 0,5 м/с, об'єм повітря, що видаляється, має перевищувати не менш ніж у 50 разів об'єм газу, що подається для спалювання.
18.8. На робочих місцях біля отворів усіх типів камерних печей (при інтенсивності випромінювання понад 140 ВТ/м) слід передбачати повітряне душування відповідно до ДГСТ "ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
18.9. Для попередження вибухів і пожежонебезпеки внаслідок відкладання пилу в повітропроводах слід максимально скоротити їх протяжність (від укриття до пилоуловлювача і до викиду в атмосферу), забезпечити систематичну чистку повітропроводів, а вентилятори мають бути у вибухобезпечному виконанні.
18.10. Укриття дільниць завантаження і вивантаження матеріалів із тиглів та розмельно-змішувального устаткування на дільницях пакування і транспортування порошків тощо повинні знаходитися під розрідженим тиском.
18.11. Дробильно-розмельне, змішувальне та інше устаткування повинно мати укриття з аспірацією запиленого повітря під час його розвантаження, з напрямком подачі потоку аерозолю вниз і з послідовною очисткою його в пилоуловлювачах.
18.12. Для унеможливлення виносу порошків з видаленням повітря місцеві відсмоктувачі слід з'єднувати з укриттям над завантажувальними люками дробильно-розмельного устаткування на дільницях загасання, за зоною падіння матеріалів і збурення потоків аерозолю.
18.13. При використанні високопродуктивних шнекових дробарок слід обладнувати укриття, що знаходиться під розрідженням тиску, загальне для дробарок і пластинчастого живильника.
18.14. При знепиленні похилого стрічкового транспортера (конвейєра), що використовується для переміщення ємкостей з порошковими матеріалами (тиглі, човники та інші), слід здійснювати відсмоктування повітря через траншею за схемою "зверху-вниз".
18.15. Для знепилення конусних дробарок повинні бути обладнані укриття з урахуванням зменшення висоти і швидкості падіння порошкоподібного матеріалу, що надходить з розвантажувального отвору.
18.16. Для зменшення надлишкового тиску в укриттях і вентиляційних повітропроводах слід передбачати вбудування спеціальних щитків, подвійних стінок тощо, що відхиляють струмину ежектуючого повітря від стінок укриттів і збільшують їх ємкість.
18.17. Повітря, що видаляється з укриттів технологічного обладнання і дільниць з підвищеним пилоутворенням, слід очищати від пилу і газів в індивідуальних очисних пристроях для кожного виду обладнання або ж об'єднуючих невелику кількість джерел пилогазоутворення, розташованих на невеликій відстані від пилоуловлювача.
18.18. При організації аспірації і очищення повітря, що видаляється від устаткування і окремих дільниць у виробництвах ультрадисперсних нанопорошків металів, слід забезпечувати високий ступінь затримки субмікронних фракцій пилу.
18.19. Повітря, що видаляється вентиляційними системами, в тому числі у виробництвах карбонільних порошків, порошків РЗМ, ультрадисперсних, нанопорошків тугоплавких сполук та інше, підлягає дегазації спеціальними методами і знешкодженню його в залежності від хімічного складу порошків і способу їх одержання.
18.20. У випадку одержання залізних порошків за методом розпилення розплавленого металу, при організації місцевої витяжної вентиляції від електродугових печей, продуктивність місцевих відсмоктувачів повинна дорівнювати сумі об'ємів газів, що утворюються під час плавки і об'єму підсмоктуваного повітря.
18.21. При завантаженні капселей, тиглів, човників та інших ємкостей шихтовими матеріалами слід використовувати укриття кабінного типу.
18.22. Швидкість руху пилогазового потоку у повітропроводах повинна гарантувати запобігання відкладенню пилу: для легких вибухонебезпечних видів пилу - не менше 20 м/с, для пилу більшої щільності - 25-30 м/с.
18.23. Елементи аспіраційної системи повинні бути заземлені, забезпечені автоматичними пристроями визначення швидкості руху повітряного потоку, температури, концентрації шкідливих домішок, автоматичним відключенням обладнання у разі виникнення вибухонебезпечних ситуацій, вмиканням аварійної сигналізації і вибухозахисної системи.
18.24. Заходи щодо запобігання пожежо- і вибухонебезпечним ситуаціям повинні відповідати вимогам СНіП "Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря".
18.25. Контроль за ефективністю систем роботи вентиляції і кондиціювання повітря слід здійснювати відповідно до вказівок з "Санітарно-гігієнічного контролю систем вентиляції виробничих приміщень".
19. Вимоги до основних робочих місць
19.1. Усі операції по завантаженню, вивантаженню і транспортуванню порошкоподібних матеріалів і виробів, пакуванню готової продукції повинні здійснюватися з використанням засобів механізації і автоматизації.
19.2. Конструкція і пульти управління розмельно-змішувального обладнання, дробарок, пресів, печей тощо повинні передбачати виконання виробничих операцій у зручній позі, що запобігає статичному перенапруженню рук і ніг, відповідно до вимог "Типової методики по визначенню важкості ручної фізичної і монотонної праці в галузях народного господарства" та "Гігієнічної класифікації праці".
19.3. Режим праці робітників, зайнятих виконанням основних виробничих операцій, слід передбачати відповідно до "Міжгалузевих рекомендацій по розробці раціональних режимів праці і відпочинку", "Рекомендацій по усуненню і запобіганню негативному впливу монотонії на працездатність людини", "Рекомендацій по запобіганню негативній дії гіпокінезії на працездатність і функціональний стан людини".
19.4. Робітники пресувальних та інших відділень, що знаходяться під дією вібрації, повинні виконувати вимоги до режиму праці і відпочинку згідно з "Методичними вказівками по розробці раціональних режимів праці і відпочинку для виробничих професій".
20. Вимоги до освітлення
20.1. На підприємствах порошкової металургії слід передбачати природне, штучне і поєднане, а також аварійне освітлення у відповідності з главою СНіП "Норми проектування. Природне і штучне освітлення". Розряди робіт вказані у таблиці 20.1.
Таблиця 20.1
Характеристика зорових робіт на підприємствах порошкової металургії
------------------------------------------------------------------
|Найменування виробництв, робочих місць, приміщень, |Розряд і |
|відділень, дільниць, операцій, обладнання |підрозряд |
| |по СНіП 4-79|
|---------------------------------------------------+------------|
| 1 | 2 |
------------------------------------------------------------------
1. Виготовлення спечених виробів
1.1. Розмельно-заготовче відділення:
дозування компонентів шихти, завантаження, виванта-
ження матеріалів, контроль роботи дробарок, млинів,
змішувачів, вібросит, рольгангів, сушил тощо 4 а
1.2. Пресове відділення:
пресування на автоматичних і напівавтоматичних
пресах, ручне пресування, дозування, калібровка 3 б
1.3. Відділення термічної обробки (спікання):
завантаження і вивантаження матеріалів, обслугову-
вання електропечей прохідного і камерного типу без-
перервної і періодичної дії, електродугових, індук- 4 а
ційних, пульти управління режимом термообробки,
спікання, робочі місця машиністів 3 б
столи пакування матеріалів і виробів в човники,
тиглі, вивантаження та інше 4 б
1.4. Механічне відділення:
шліфування, полірування, токарні роботи на верста-
тах 2 г
1.5. Дільниця контролю і пакування:
робочі місця контролю, дозування, пакування матері-
алів і виробів 4 б
1.6. Склад вихідних матеріалів, виробів:
стелажі 6
2. Виробництво залізних порошків
2.1. Склад вихідних матеріалів:
приміщення зберігання окалини, сажі, кам'яновугіль-
ного пеку, соди та інших вихідних матеріалів і реа-
гентів 8 а
2.2. Розмельно-заготовче відділення:
механізоване завантаження і розвантаження сушильних
барабанів, дробарок, млинів, просівного обладнання,
пресів, грануляторів, бункерів-накопичувачів тощо 4 а
2.3. Термічне (пічне) відділення:
завантаження шихти в човники, тиглі, подача їх у
печі прохідного типу, камерні, індукційні, шахтні,
вивантаження з печей, дроблення залізної губки,
розмел, просів, поділ порошків за фракціями, повіт-
ряна сепарація, пакування 4 б
завантаження металу в електродугові печі, плавка,
розлив і розпилення 3 б
2.4. Склад матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів і готової продукції 6
3. Виробництво порошків тугоплавких сполук і
виробів з них
3.1. Розмельно-заготовче відділення:
розпакування і зважування вихідних матеріалів, обс-
луговування режиму роботи обладнання, завантаження
матеріалів у дробарки, млини, змішувачі, сита, до-
затори, гранулятори, дистилятори, сушильні шафи та
інше обладнання, вивантаження їх 4 а
3.2. Дільниця виготовлення розчину:
дозатори, змішувачі та інші, їх обслуговування 4 б
3.3. Термічне (пічне) відділення:
завантаження матеріалів в човники, тиглі, подача їх
в електропечі прохідні, камерні, шахтні та інші, їх
обслуговування 4 б
3.4. Реакторне відділення:
обслуговування реакторів 4 а
3.5. Генераторне відділення:
обслуговування ВЧ-генераторів на пультах управління 4 б
3.6. Відділення пресування, кування, протяжки:
пресування виробів, кування штабиків на ротаційних
верстатах, протяжка на волочильних станах тощо 4 а
3.7. Відділення контролю і пакування:
контроль якості порошків і виробів, фасування,
пакування 4 а
3.8. Склади матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів, реагентів, готових
порошків і виробів 6
4. Виробництво порошків гідридів металів
4.1. Воднева дільниця (склад):
зберігання вихідних реагентів 6
4.2. Дробильно-розмельне відділення:
завантаження матеріалів у дробарки, млини, змішува-
чі, дозатори, розкриття тари, зважування, просіван-
ня на віброситах, сепарація порошків за фракціями,
обслуговування устаткування 4 а
4.3. Реакторна дільниця:
завантаження шихти в реторти, реторт в шахтні печі
(реактори), вивантаження їх, вивантаження спеку 4 б
4.4. Відділення готових порошків:
завантаження і вивантаження матеріалів із розмель-
ного обладнання, дробарок, розподіл порошків за
фракціями на грохотах, сепараторах, віброситах,
класифікаторах та інше 4 а
4.5. Дільниця контролю і пакування:
контроль, дозування і пакування порошків 4 а
4.6. Склади матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів, реагентів і готових
порошків на стелажах 6
5. Виробництво порошків алюмінію, магнію і їх
сплавів
5.1.Плавильне відділення, хлораторне, електролізу
плавка металів у пульверизаційних і відбивних пе-
чах, розпилення, розлив, рафінування, остигання ме-
талу тощо 4 б
5.2. Дробильно-розмельне відділення:
подрібнення, завантаження і вивантаження матеріалів
з розмельного обладнання, просів на грохотах, віб-
роситах, класифікація за фракціями 4 а
5.3. Відділення контролю і пакування:
контроль і пакування порошків 4 а
5.4. Склади матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів, реагентів, дільниці
карналіту, силосних башт, зневоднювання, зберігання
готової продукції на стелажах 6
6. Виробництво порошків рідкісноземельних маталів
та їх сполук
6.1. Цех (відділення) поділу РЗМ і радіоактивних
компонентів:
розкриття тари, підготовка вихідних матеріалів,
розчинення поліметалевих матеріалів 6
6.2. Відділення каскадного поділу РЗМ:
підготовка вихідних матеріалів, кислот, лугів, роз-
чинів реагентів, концентратів 4 а
6.3. Гідрометалургійний цех:
виконання операцій, пов'язаних з карбонізацією,
одержанням оксалатів, фторидів, фільтрацією осадів
на барабанних і нутчфільтрах (пресах), розчиненням
шлаків 4 б
6.4. Відділення плавки і електролізу:
плавка металів в електропечах, електроліз, розлив,
розпилення металів 4 б
6.5. Відділення підготовки порошків:
сушіння порошків, сепарація і усереднення, просі-
вання, фасування і пакування 4 а
6.6. Склади матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів, реагентів, готової
продукції 6
7. Виробництво захисних покриттів напиленням
металевих порошків
7.1. Розмельно-заготовче відділення:
зважування, дозування, завантаження і вивантаження
матеріалів із розмельно-змішувального устаткування,
просівання 4 а
7.2. Термічне (пічне) відділення:
завантаження і вивантаження матеріалів в човники,
тиглі, термічна обробка в електропечах, обслугову-
вання печей 4 б
завантаження виробів в контейнери, вивантаження їх,
остигання контейнерів, чистка виробів 4 б
7.3. Відділення плазмового напилення:
забезпечення режиму роботи плазмотронів, камер на-
пилення 4 б
7.4. Відділення детонаційного напилення:
підготовка деталей виробів, розміщення їх у камері,
вивантаження, забезпечення режиму роботи установки 4 б
7.5. Відділення контролю і пакування:
контроль, розбракування, пакування 4 а
7.6. Газогенераторне відділення: 6
7.7. Склади матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів, реагентів і готових
виробів 6
8. Виробництво пористих матеріалів
методом прокатки порошків
8.1. Розмельно-заготовче відділення:
завантаження і вивантаження матеріалів з розмельно-
змішувального обладнання, просівання тощо 4 а
8.2. Відділення прокатки порошків:
завантаження порошків в бункери прокатних станів,
забезпечення режиму їх роботи 4 б
чищення пластин прокату, обрізка, завантаження в
контейнери для спікання 4 б
чищення спечених пластин прокату 4 б
8.3. Відділення спікання:
завантаження контейнерів в електропечі прохідного і
камерного типів, забезпечення температурного режи-
му, вивантаження контейнерів 4 б
8.4. Дільниця остигання і розвантаження контейне-
рів:
вивантаження спечених пластин прокату, остигання їх 4 а
8.5. Склади матеріалів:
зберігання вихідних порошків, реагентів, готових
матеріалів 6
9. Виготовлення композиційних матеріалів
і виробів з них
9.1. Розмельно-заготовче відділення:
зважування, дозування, завантаження і вивантаження
вихідних матеріалів з розмельно-змішувального ус-
таткування, забезпечення його роботи 4 а
9.2. Відділення підготовки сітки:
в'язання металевої сітки на в'язальних машинах 4 а
9.3. Відділення підготовки вуглецевих стрічок:
нарізання стрічок, пакування в піддони, вивантажен-
ня їх, знепилення 4 а
9.4. Термічне (спікання) відділення:
термічна обробка матричних стрічок, завантаження
контейнерів у шахтні чи інші електропечі 4 б
9.5. Відділення просочування:
просочування матричних стрічок, регулювання процесу
просочування, сушіння тощо 4 б
9.6. Відділення намотки матричних стрічок:
намотування матричних стрічок на арматуру 4 а
9.7. Відділення формування виробів і спікання:
формування виробів, завантаження в шахтні печі для
спікання та інше 4 б
9.8. Відділення розбракування і пакування:
контроль якості виробів, розбракування, пакування 3 б
9.9. Склади матеріалів:
зберігання вихідних матеріалів, реагентів, готових
виробів 6
20.2. У приміщеннях відділень контролю і бракування виробів, а також на дільницях зачистки і шліфовки освітленість на робочих місцях повинна бути при комбінованому освітленні не менше 1000 лк.
20.3. У приміщеннях без природного освітлення і при його недостатності (КПО 0,1) слід передбачати обладнання установок ультрафіолетового опромінення (при відсутності впливу канцерогенних речовин - кам'яновугільного пеку, сажі та інших).
20.4. Використані непридатні газорозрядні лампи повинні зберігатись в умовах, передбачених "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів".
21. Вимоги до захисту від шуму і вібрації
21.1. При будівництві, реконструкції і експлуатації цехів, відділень з підвищеними рівнями шуму (пресове, виробництво ультрадисперсних, нанопорошків, плазмового і детонаційного нанесення захисних покриттів, формування виробів вибуховим методом тощо) повинні бути передбачені засоби по захисту від шуму і вібрації відповідно до вимог ДГСТ "ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки", "Санітарних норм проектування промислових підприємств" і СНіП по проектуванню захисту від шуму.
21.2. У цехах з наявністю шуму повинні передбачатися кімнати відпочинку, в яких рівень шуму має відповідати вимогам санітарних норм і ДГСТ "ССБТ. Шум. Допустимі рівні в житлових і громадських будівлях".
21.3. Усунення дії на робітників вібрації повинно здійснюватися за рахунок віброізоляції стаціонарного обладнання, використання амортизаторів тощо у відповідності з розділом СНіП і ДГСТ "ССБТ. Методи і засоби вібраційного захисту ".
22. Вимоги до радіаційної безпеки
22.1. При проведенні робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання слід керуватися вимогами "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання" ГСП - 72/87, "Нормами радіоактивної безпеки" НРБ - 76/87 та інших документів, що регламентують умови праці з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючого випромінювання.
22.2. При використанні і монтажу радіоізотопних приладів, установок слід керуватися ДГСТ "ССБТ. Прилади ізотопні. Терміни і визначення", "Санітарними правилами будови і експлуатації радіоізотопних приладів", а також умовами установки і експлуатації їх, вказаними в додатку до технічної документації.
22.3. При роботі з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді на введення їх у вироби і порошкоподібні матеріали слід мати спеціальний дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.
22.4. Використання технічних методів контролю за технологічним процесом і станом обладнання з введенням відкритих радіоактивних речовин забороняється.
22.5. Робота з радіоактивними речовинами, що містять уран, торій (руди, концентрати, промислові порошкоподібні матеріали, вироби), а також продукти їх розпаду, з питомою активністю понад 10 кюрі/г, повинна розглядатися як робота з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді і забезпечуватися відповідно до вимог "Санітарних правил роботи з природно радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідких металів".
22.6. При питомій активності матеріалів і руд, що містять торій, уран і продукти їх розпаду менше 10 кюрі/г, є радіаційнобезпечними і робота з ними вимагає додержання допустимих рівнів запиленості згідно з ДГСТ "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
23. Контроль за станом промислового середовища
23.1. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, затверджених Міністерством охорони здоров'я, і має відповідати держгалузевому стандарту "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
23.2. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони слід здійснювати за ДГСТ "ССБТ. Повітря робочої зони. Вимоги до методів визначення концентрацій шкідливих речовин".
23.3. Контроль за забрудненням шкіри у працюючих з порошками, мастилами і органічними розчинниками слід здійснювати відповідно до "Орієнтовних рівнів забруднення шкіри рук працюючих з шкідливими речовинами".
23.4. Контроль за станом повітряного середовища на робочих місцях у приміщеннях цехів, відділень, дільниць підприємств, а також в атмосферному повітрі повинен здійснюватися санітарними лабораторіями підприємств відповідно до ДГСТ "ССБТ. Санітарно-промислова лабораторія підприємства, організація, права і відповідальність" та органами санітарного нагляду, згідно з додатками до Санітарних правил для підприємств порошкової металургії N 1 і N 2.
23.5. Контроль за рівнем теплового випромінювання слід здійснювати відповідно до методичних вказівок "Мікроклімат виробничих приміщень. Вимоги до вимірювальних приладів, проведення вимірювання".
23.6. Визначення температурного режиму всередині печей слід здійснювати автоматично з використанням приладів дистанційного управління.
23.7. Оцінку рівня шуму на робочих місцях слід виконувати відповідно до "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях" і ДГСТ "ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки" та "Методичних вказівок по проведенню вимірів і гігієнічної оцінки шумів на робочих місцях".
23.8. Механізми і устаткування, що генерують шум і вібрацію, повинні систематично контролюватися (не рідше одного разу на рік), а також при введенні їх в експлуатацію та після ремонтування і мати паспорти контрольних вимірів у робочому режимі.
23.9. Контроль вібрації на робочих місцях слід проводити відповідно до ДГСТ "ССБТ. Вібрація. Засоби виміру і контролю на робочих місцях. Технічні вимоги", "Методичних вказівок по проведенню вимірів і гігієнічної оцінки виробничих вібрацій", "Методичних вказівок по профілактиці несприятливої дії локальної вібрації".
23.10. Вимірювання рівнів звуку слід проводити відповідно до "Санітарних норм і правил при роботі на промислових ультразвукових установках", ДГСТ "ССБТ. Загальні вимоги безпеки" і ДГСТ "ССБТ. Ультразвук. Метод вимірювання звукового тиску на робочих місцях".
23.11. Контроль гранично допустимих рівнів електромагнітного випромінювання необхідно виконувати відповідно до "Санітарних норм і правил роботи з джерелами електромагнітних коливань радіочастотного діапазону" і "Методичних рекомендацій по проведенню лабораторного контролю за джерелами електромагнітних полів іонізуючої частини спектра при здійсненні Державного санітарного нагляду"
23.12. Контроль освітлення робочих місць слід здійснювати відповідно до вимог розділу СНіП-4-79, ДГСТ "ССБТ. Будівлі і споруди. Метод вимірювання освітленості".
23.13. Контроль за станом вентиляції слід проводити відповідно до ДГСТ "ССБТ. Системи вентиляційні. Методи аеродинамічних випробувань", "Інструкції по санітарно-гігієнічному контролю систем вентиляції виробничих приміщень".
24. Вимоги до засобів індивідуального захисту
24.1. Робітники підприємств порошкової металургії повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту, протипилевими респіраторами, протигазами, захисними окулярами, протишумами, спецвзуттям, а також спецодягом.
24.2. Усі робітники повинні бути забезпечені протипилевими респіраторами типу ШБ-1 "Лепесток" або іншими.
24.3. При роботі в контакті з кислотами, лугом, розчинниками робітники повинні забезпечуватися спецодягом, респіраторами чи протигазами, захисними окулярами, засобами індивідуального захисту рук і ніг.
24.4. Спецодяг робітників, що зазнають дії пилу, повинен знепилюватися. Увесь спецодяг та інші засоби індивідуального захисту повинні знешкоджуватися, підлягають хімчищенню і пранню не рідше трьох разів на місяць відповідно до ДГСТ "ССБТ. Загальні вимоги до процесу хімічної чистки засобів індивідуального захисту".
25. Вимоги до санітарно-побутового і медико-профілактичного забезпечення робітників
25.1. В основних цехах і відділеннях підприємств порошкової металургії повинні передбачатися санітарно-побутові приміщення (гардеробні, душові, умивальники з підводом гарячої і холодної води, буфети, їдальні для прийняття гарячої їжі робітниками в усі зміни) відповідно до СНіП "Допоміжні будівлі і приміщення промислових підприємств".