Про затвердження Державних санітарних правил для підприємств порошкової металургії

На виконання Закону "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" та відповідно до підпункту 1 пункту 4 "Положення про Міністерство охорони здоров'я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 року N 469,

1. Затвердити Державні санітарні правила для підприємств порошкової металургії, що додаються.

2. Зазначені Санітарні правила поширюються на діючі підприємства і цехи по виготовленню порошків і виробів з них, а також на підприємства, що знаходяться у стані проектування, реконструкції і будівництва незалежно від підпорядкування та форм власності.

3. Контроль за виконанням Санітарних правил здійснюється установами і закладами санітарно-епідеміологічної служби.

1.1. Державні санітарні правила для підприємств порошкової металургії (далі - Санітарні правила) поширюються на діючі підприємства і цехи по виготовленню порошків і виробів з них, а також на підприємства, що знаходяться у стані проектування, реконструкції і будівництва незалежно від форми власності.

1.2. Галузеві правила безпеки, інструкції та інші документи повинні мати розділи по регламентації санітарно-гігієнічних вимог і відповідати цим Санітарним правилам.

1.3. Вимоги Санітарних правил, реалізація яких пов'язана з необхідністю капіталовкладень на діючих підприємствах, повинні здійснюватися за планами, узгодженими з установами і закладами санітарно-епідеміологічної служби.

1.4. Вимоги даних Санітарних правил повинні враховуватися при розробці нормативно-технічних документів, що регламентують технологічні і експлуатаційні вимоги до підприємств порошкової металургії.

1.5. Особи, винні у порушенні Санітарних правил, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.1. Промислова площадка і генеральний план підприємств порошкової металургії повинні відповідати вказівкам розділів СНіП "Генеральні плани промислових підприємств", "Благоустрій територій", "Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання".

3.1. Об'ємно-планувальні конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНіП і діючих Санітарних норм.

3.2. Архітектурно-будівельні планувальні рішення споруд повинні здійснюватися у відповідності з необхідністю боротьби з пилоосіданням, виділенням газоподібних речовин і надмірного тепла, з урахуванням забезпечення достатнього освітлення, звукоізоляції і звукопоглинання, захисту навколишнього середовища, ефективної очистки і дегазації викидів в атмосферу.

3.3. У проектах мають бути передбачені технічні рішення, що виключають можливість взаємного впливу шкідливих факторів поруч розташованих суміжних цехів і дільниць.

В ізольованих будівлях і приміщеннях необхідно розміщувати: склади вихідних матеріалів і готової продукції, відділення розмельно-заготовче, пресування виробів, термічної обробки (сушіння, відпалу, спікання) порошків і виробів, технічного контролю, фасування і пакування порошків і виробів, КВП, місця відпочинку та приймання їжі, медичного обслуговування, побутового забезпечення, знепилювання спецодягу, заводоуправління та інженерно-технічних служб.

3.4. Термічні відділення належить розміщувати в одноповерхових будівлях або на верхніх поверхах багатоповерхових будівель. Забудова периметра будівель не повинна перевищувати 40% від загальної довжини зовнішніх стін.

3.5. Внутрішні поверхні стін і конструкцій будівель повинні бути гладкими, мати покриття, що дозволяє проводити регулярне вологе прибирання, якщо воно не суперечить умовам технології отримання порошків і виробів.

3.6. Підлога у виробничих приміщеннях повинна мати гладкі покриття з низькою адсорбційною характеристикою, пристрої для забезпечення гідроприбирання, якщо воно допускається за технологією.

3.7. При організації виробництв у багатоповерхових будівлях вони повинні бути обладнані ліфтами для переміщення людей і вантажів.

3.8. Стіни і стелі у виробничих приміщеннях облицьовуються матеріалами світлих тонів відповідно до "Вказівок по проектуванню колірного оформлення інтер'єрів виробничих будівель промислових підприємств", будівельних норм і правил "Ізоляційні і оздоблювальні покриття".

3.9. Будівлі і приміщення для об'єктів громадського харчування, охорони здоров'я, культурного призначення, управління, інженерно-конструкторських бюро, учбових занять, громадських організацій тощо повинні відповідати вимогам СНіП.

3.10. У виробничих будівлях і приміщеннях повинні бути обладнані протипожежні пристрої відповідно до СНіП "Протипожежні норми", "Пожежна автоматика будівель і споруд", ДГСТ "Техніка пожежна. Вимоги безпеки".

4.1. Нові технологічні процеси, устаткування і нові матеріали до впровадження у виробництво підлягають гігієнічній оцінці на стадії виробничих випробувань. Не допускається використання матеріалів і технологій без погодження технічних умов з органами, установами та закладами санепідслужби.

4.2. При проектуванні виробничих операцій і технологічних процесів повинні бути передбачені засоби механізації і автоматизації, що обмежують фізичні навантаження на працюючих до рівня, допустимого фізіологічними нормами.

4.3. У розмельно-заготовчих відділеннях дробильне, розмельно-змішувальне і просівне обладнання для підготовки шихтових сумішей повинно об'єднуватися в замкнену поточну технологічну лінію, яка забезпечує механізацію і автоматизацію виробничих операцій, транспортування порошків по комунікаціях, що знаходяться під зниженим повітряним тиском при максимальному зменшенні відстані переміщення.

4.4. Для завантаження матеріалів в розмельно-змішувальне обладнання, а також вивантаження їх доцільно використовувати шнекові або інші пристрої, які знаходяться під зниженим тиском повітря, що запобігає виділенню пилу у виробниче приміщення через недостатнє ущільнення в повітропроводах.

4.5. У дослідних та інших підприємствах з невеликим обсягом продукції і неможливістю утворення замкненої технологічної системи допускається використання обладнання періодичної дії. Завантаження порошкоподібних матеріалів в обладнання у цих випадках доцільно проводити за допомогою шнекових пристроїв, кюбелів або іншої міжцехової тари після герметичного встановлення її над робочими люками млинів, змішувачів, сепараторів та інше.

4.6. Розвантаження розмельно-змішувального обладнання повинно проводитися після повної його зупинки в закриті ємкості, що герметично з'єднуються з люками. Висота падіння пилоутворюючих матеріалів на дільницях перевантаження їх не повинна перебільшувати 0,5 м. Вивантаження порошкоподібних матеріалів відкритим способом забороняється.

4.7. Для повного звільнення розмельно-змішувального обладнання від пилоутворюючих матеріалів необхідно передбачати механічні чи інші пристрої, що виключають необхідність використання ручної праці.

4.8. Для з'єднання розвантажувальних люків з приймачами порошків доцільно використовувати рукава з м'якої пилонепроникної міцної тканини.

4.9. Забороняється подавати стисле повітря в люк обладнання для прискорення його розвантаження. Для цього слід використовувати різні механічні пристрої - зірчасті, шнекові та інші.

4.10. Дозування компонентів вихідних порошковидних матеріалів для шихти повинно здійснюватися за допомогою автоматичних дозаторів у спеціальних боксах, обладнаних витяжною вентиляцією.

4.11. Молоткові та інші високопродуктивні дробарки повинні встановлюватися в ізольованих приміщеннях чи у звукоізольованих камерах.

4.12. Вібросита та інше обладнання, що використовується для просівання порошкоподібних матеріалів у розмельно-заготівельних відділеннях, слід блокувати з розмельно-змішувальним обладнанням, забезпечувати укриттями з місцевою витяжною вентиляцією.

4.13. Повітряні сепаратори або електромагнітні пристрої для поділу порошкоподібних матеріалів за дисперсністю слід забезпечувати укриттям, що знаходиться під розрідженням.

4.14. Змішування порошкоподібних матеріалів з пластифікаторами, мастилами (бензин, етиловий спирт, стеарат цинку та ін.) слід здійснювати у закритих змішувачах, обладнаних автоматичними дозаторами і місцевою витяжною вентиляцією.

4.15. Вихідні матеріали, суміші і готові порошки слід зберігати в закритій тарі або герметичній упаковці на складах, забезпечених місцевою і загальнообмінною вентиляцією.

4.16. Подача вихідних матеріалів у розмельно-заготовчі відділення і готових продуктів на склад повинна здійснюватися механізовано за допомогою транспортерів, автокарів та інших засобів.

4.17. Розкриття тари (банки, ящики, мішки та інші) повинно бути механізоване і здійснюватися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

4.18. Для пресування виробів слід максимально використовувати автоматичні і напівавтоматичні преси, обладнані змінними бункерами або шнековими пристроями, що виключають необхідність періодичного завантаження вручну шихти в бункери пресів відкритим способом.

4.19. При ручному пресуванні виробів дозування і засипку шихти в пресформи слід здійснювати за допомогою автоматичних дозаторів в укриттях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

4.20. При пресуванні і калібровці виробів подача пресформ і полуфабрикатів до робочої частини преса повинна здійснюватися автоматично за допомогою механічних рук або інших пристроїв. Не рекомендується використовувати з цією метою пристрої із стислим повітрям.

4.21. По периметру стола пресів повинні бути обладнані бортики, для запобігання просипанню шихтових порошків. Знімний бункер для збирання з стола преса залишків шихти слід розташовувати якнайближче до преса.

4.22. Для запобігання утворенню пилу в робочій зоні пресувальників слід обладнувати укриття з аспірацією від завантажувальних отворів бункерів пресів, приймачів виробів, а також по периметру стаціонарної пресформи та від плунжера, що подає шихту в пресформу.

4.23. Робочі місця пресувальниць, дозувальниць і калібрувальниць слід обладнувати відповідно до вимог ДГСТ "ССБТ. Обладнання промислове. Загальні ергономічні вимоги ", ДГСТ "ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги", ДГСТ "СЧМ. Важелі управління. Загальні ергономічні вимоги", ДГСТ "СЧМ. Крісло людини оператора. Загальні ергономічні вимоги".

4.24. Режим праці та відпочинку робітників-пресувальників і калібрувальників визначається важкістю праці і фізіологічними нормами напруги організму при фізичній праці відповідно до "Рекомендацій по усуненню та запобіганню несприятливому впливу монотонності і працездатності людини в умовах сучасного виробництва", а також "Рекомендацій режимів праці, відпочинку для робітників, трудова діяльність яких характеризується локальними м'язовими навантаженнями".

4.25. Термічну обробку матеріалів та спікання виробів слід здійснювати в електричних або вакуумних печах прохідного типу, обладнаних пристроями для механічного завантаження та вивантаження, автоматичним управлінням і дистанційним спостереженням за перебігом процесів, достатньою термоізоляцією, герметизацією, екрануванням у відповідності з діючим ДГСТ ТБ.

Використання печей камерного типу допускається лише у виняткових випадках за технологічними показаннями за умови надійного екранування робочих отворів їх у період обслуговування.

4.26. Печі та інше тепловипромінююче обладнання слід розміщувати вздовж зовнішніх стін виробничих приміщень на відстані, що забезпечує розсіяння теплових потоків до рівня параметрів мікроклімату на робочих місцях, відповідно до діючих санітарних норм.

4.27. Печі, що працюють на газі, повинні мати пристрої, які запобігають надходженню газу у приміщення із отворів печей при завантаженні та вивантаженні матеріалів, а також забезпечують автоматичне відключення надходження газу у випадку зникнення тяги, відключення вентиляторів тощо.

4.28. Отвори печей повинні бути обладнані вбудованими укриттями з місцевими відсмоктувачами, зблокованими із затворами печей, що забезпечують видалення газоподібних продуктів із зони завантаження та вивантаження матеріалів і виробів.

4.29. Завантажувальні і вивантажувальні отвори передкамер печей слід обладнувати шторками із термостійкого матеріалу, які відхиляються під час просування в печі тиглів, човників та інших ємкостей з матеріалами чи виробами і запобігають негативній дії випромінювання на робітників.

4.30. Пульти управління, робочі місця машиністів, інших робітників, які працюють на дільницях дії інфрачервоного випромінювання, повинні бути обладнанні екранами, що відбивають променисте тепло.

4.31. Тиглі і човники з порошками або виробами слід завантажувати в печі та вивантажувати з них механізованим способом за допомогою транспортерів, конвейєрів (типу лера, з крокуючим подом) чи інших пристроїв.

4.32. Для переміщення матеріалів в приміщенні термічного відділення транспортні пристрої (підлоговий транспортер та інше) повинні бути підведені безпосередньо до пристроїв завантаження і вивантаження матеріалів з печей.

4.33. Прохідні електропечі типу Тамана та інші повинні бути обладнані передкамерами з боковими отворами для завантаження та вивантаження матеріалів та виробів, пневматичними або гідравлічними пристроями для їх просування в печі, а також вбудованими місцевими відсмоктувачами.

4.34. При використанні для захисного середовища водень, конвертований газ, контрольні свічки необхідно обладнувати самодопалювальними пристроями, які слід виносити за робочу зону на бокові стінки або інші ділянки печей, екранувати їх і забезпечувати місцевими відсмоктувачами для запобігання виділенню оксиду вуглецю в робочу зону.

4.35. Шахтні печі відновлення і спікання повинні бути обладнані відсмоктувачами по периметру отворів завантаження, підключення яких повинно бути зблоковане з їх відкриванням.

4.36. При використанні обертових трубчатих печей їх роботу слід блокувати з роботою просівного (сепаруючого) обладнання.

4.37. При проектуванні пічного обладнання повинні передбачатися пристрої і підйомно-транспортні механізми, які необхідні при виконанні ремонту.

4.38. Завантаження сажі, що використовується як теплоізолюючий матеріал, в кожухи печей (типу Тамана та ін.) слід виконувати в окремих приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією, а подачу сажі - здійснювати за допомогою пристроїв, які забезпечують герметичне її перевантаження.

4.39. При організації технологічних процесів, експлуатації обладнання слід додержуватися вимог пожежовибухонебезпечності відповідно до ДГСТ "ССБТ. Техніка пожежна. Вимоги безпеки", ДГСТ "ССБТ. Пожежовибухова небезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методів їх визначення".

4.40. При механічній обробці виробів на шліфувальних і металорізальних верстатах слід по можливості замінювати суху обробку вологою з використанням води, мастильно-охолоджуючих рідин, технологічних мастил різного класу відповідно до вимог "Санітарних правил при роботі з мастильно-охолоджуючими рідинами і технологічними мастилами".

5.1. Виробництво залізних порошків методом відновлення:

5.1.1. У виробництві залізних порошків методом відновлення в окремих приміщеннях слід розміщувати: склади окалини, сажі, залізорудного концентрату, кам'яновугільного пеку, піску та інших вихідних матеріалів, дільниці сушіння, розмелу, термічної обробки (печної), просівання порошків, пакування готових порошків, газовий цех.

5.1.2. Транспортування окалини, залізного концентрату, сажі слід здійснювати закритим способом (у вагонах, цистернах, обладнаних саморозвантажуючими пристроями, крафтцелюлозних мішках та інше).

5.1.3. Розвантаження вихідних матеріалів слід виконувати в приймальні бункери крізь люки, герметично з'єднані з розвантажувальними отворами транспортних засобів.

5.1.4. Подача окалини в сушильні барабани, а також транспортування її до розмельно-змішувального устаткування у відділ заготівлі шихти повинні бути механізовані.

5.1.5. Бункери готової шихти слід обладнувати автоматичними дозаторами.

5.1.6. Вивантаження сажі з мішків слід здійснювати механізованим способом у герметичних саморозвантажувальних машинах.

5.1.7. Транспортування сажі до бункерів змішувачів слід здійснювати за допомогою механічних і пневматичних пристроїв по герметичних комунікаціях.

5.1.8. Печі прохідного типу для відновлення окалини повинні бути обладнані пристроями для автоматичного регулювання і контролю температурного режиму, транспортування, завантаження і вивантаження шихтових матеріалів та залізної губки.

5.1.9. При відновленні залізної окалини у печах шахтного типу процеси завантаження брикетів чи стаканів з шихтою у печі і вивантаження їх повинні бути механізовані.

5.1.10. Поділ порошків за фракціями гранскладу слід здійснювати в герметичному обладнанні, забезпеченому аспірацією.

5.1.11. При виготовленні залізних порошків з використанням як відновника коксу, термоштибу та інших компонентів транспортування, завантаження у капселі і подача до печей випалу повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації.

5.1.12. Дільниці тунельних печей, на яких здійснюється завантаження і вивантаження вагонеток з капселями, повинні бути обладнані механічними штовхачами, заслінками, що виключають дію інфрачервоного випромінювання на організм працюючих, а також місцевою витяжною вентиляцією, яка забезпечує концентрацію вуглецю та інших газів у робочій зоні на рівні гранично допустимої.

5.1.13. Вивантаження залізної губки із капселів і тиглів повинно здійснюватися механізованим способом на дільницях, ізольованих від інших приміщень та обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

5.1.14. Використання стисненого повітря для очищення тиглів, човників, капселів забороняється.

5.1.15. Подача брикетів залізної губки у дробильне відділення, завантаження її у дробарки повинні бути механізовані.

5.1.16. При пакуванні залізного порошку в ємкості (банки, бідони та інше) слід передбачувати герметичне їх приєднання до бункерів-накопичувачів порошків, а дільниці завантаження порошків у тару повинні знаходитися під витяжкою.

5.1.17. Завантаження банок з залізним порошком і транспортування їх на склад слід здійснювати за допомогою вантажно-транспортних механізмів.

5.2. Виробництво залізних порошків хлоридним методом:

5.2.1. У виробництві залізних порошків хлоридним методом в окремих приміщеннях розміщують: склади вихідних матеріалів і готових порошків, соляної кислоти та інших реагентів, відділення реакторів, сушіння кристалів, термічного відновлення, розмелу, просівання, пакування порошків.

5.2.2. Операції завантаження вихідних матеріалів у реактор, вивантаження кристалів після промивки повинні бути механізовані, здійснюватись при вмиканні місцевої витяжної вентиляції.

5.2.3. Дільниці завантаження соляної кислоти, змиву маточного розчину, отворів печей при термічному відновленні хлористого заліза слід обладнувати місцевими витяжними пристроями із матеріалів, стійких до корозії під впливом пару соляної кислоти.

5.3. Виробництво залізних порошків методом розпилення металів:

5.3.1. У виробництві залізних порошків методом розпилення розплавленого металу в окремих приміщеннях розміщують: склади вихідних матеріалів і готової продукції, відділення генераторів індукційних печей, дільниці індукційних печей з пристроями для розпилення металів, металоприймачів і збірників готових порошків, сушіння порошків, дробильно-розмельне, обкатки і класифікації порошків за фракціями, остигання ковшів.

5.3.2. Транспортування вихідних матеріалів, завантажування, сушіння, усереднення та інші операції, пов'язані з підготовкою шихти у відділенні виробництва порошку-сирцю, повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації, обладнання місцевої витяжної вентиляції і аспірації на дільницях перевантаження матеріалів, завантаження і вивантаження з сушильних барабанів, розмелювально-змішувального обладнання, з печей для гартування порошків.

5.3.3. Процеси завантаження шихти в електродугові печі і вивантаження розплавленого металу повинні бути механізовані; електродугові печі повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією та пристроями дистанційного управління операціями підготовки до їх експлуатації (підіймання і опускання електродів, відкривання замків блокування та інше).

5.3.4. Індукційні печі повинні бути теплоізольовані, екрановані від впливу на робітників випромінювання і обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

5.3.5. Завантаження шлакоутворюючих матеріалів і електродного бою в електродугові печі, злив розплавленого шлаку і чавуну слід здійснювати з використанням засобів автоматизації і механізації за умови обладнання місцевою витяжною вентиляцією люків і отворів печей.

5.3.6. Злив металу у міксер і підготовка його до розпилення повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

5.3.7. Регулювання роботи міксера, а також установки для розпилення слід здійснювати дистанційно, автоматично, з використанням приладів і апаратури, встановлених на пультах управління.

5.3.8. Установка для розпилення розплавленого металу стиснутим повітрям повинна розміщуватись в окремому звукоізольованому приміщенні або в камері. Металоприймач установки повинен мати теплоізоляційне покриття.

5.3.9. Подача пульпи до класифікаторів для збезводнювання, а також збезводнюваного порошку-сирцю в сушильні барабани повинна здійснюватися по трубопроводах, автоматизованим чи механізованим засобами.

5.3.10. Завантаження порошку-сирцю в сушильні барабани, вивантаження його, транспортування, просівання і подальше перевантаження у бункери-накопичувачі повинні здійснюватися по герметичних комунікаціях, що знаходяться під розрідженням.

5.3.11. Подачу порошку-сирцю в усереднювачі слід здійснювати за допомогою пневмотранспорту або ж з використанням засобів механізації, обладнаних аспірацією.

5.3.12. Подача готового порошку-сирцю у відділення відновлювального зневуглецювального відпалу, завантаження його у змішувачі, змішування з компонентами шихти, завантаження у тиглі і транспортування на відпалювання в електропечі повинні бути механізовані, обладнані місцевими відсмоктувачами.

5.3.13. У разі гранулювання шихти з використанням кам'яновугільного пеку, гранулятори слід розміщувати в ізольованих приміщеннях.

5.3.14. Контроль внутрішнього температурного режиму і стану плавки в електродугових печах слід здійснювати з використанням автоматичних приладів і засобів дистанційного управління.

5.3.15. Ремонт футеровки, підготовку піддонів і аспірації від електродугових печей слід здійснювати при остиганні їх до температур, що відповідають вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень".

5.4. Виробництво залізних порошків хіміко-металургійним лужним (содовим) методом:

5.4.1. У виробництві залізних порошків хіміко-металургійним лужним (содовим) методом усі операції по завантаженню вихідних матеріалів, шихти, спіку у дробильно-розмелювальне обладнання, вивантаженню їх повинні здійснюватися з використанням засобів механізації і автоматизації, пневмотранспорту по герметичних комунікаціях, обладнаних ефективною аспірацією на ділянках перевантажування матеріалів і готових порошків.

5.4.2. Подача води в шаровий млин для мокрого помелу, промивання спіку, пульпи, соляної і плавикової кислот у флотаційну машину повинна здійснюватися по герметичних комунікаціях з використанням автоматичних дозаторів і засобів транспортування.

5.4.3. У місцях введення флотореагентів у флотаційні машини і зливу пульпи повинні бути обладнані місцеві відсмоктувачі із матеріалів, стійких проти корозії, обладнані приймачами для знешкодження парів соляної кислоти і фтористого водню.

5.4.4. Завантаження пульпи в тиглі для прожарювання у муфельній печі повинно бути механізованим. Здійснення цієї операції вручну не допускається.

5.4.5. Отвори печей для завантаження і вивантаження повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями з урахуванням антикорозійної стійкості матеріалів повітроводів.

5.4.6. Подача піддонів з пульпою через зону відпалу у муфельних печах повинна здійснюватися автоматично з використанням спеціальних транспортерів.

5.4.7. Роботу селітових печей для відновлення чистих залізних порошків слід блокувати з розмелюванням порошків у бігунах, просіванням на грохотах, автоматичним пакуванням у тару (поліетиленові мішки тощо).

5.5. Виробництво карбонільних залізних порошків:

5.5.1. У виробництві карбонільних залізних порошків в ізольованих приміщеннях розміщують: склад пентакарбонілу заліза, відділення газове, реакторне, вивантаження порошків, пакування, склад готової продукції. Резервуари з пентакарбонілом заліза, балони з вуглекислотою, аміаком та іншими газоподібними речовинами повинні розміщуватися в ізольованих, добре провітрюваних приміщеннях.

5.5.2. Установки розкладання пентакарбонілу заліза слід розміщувати в приміщеннях, обладнаних ефективною припливно-витяжною вентиляцією. Для відбирання проб газового середовища у процесі розкладання пентакарбонілу повинні бути обладнані автоматичні газоаналізатори, герметично вмонтовані в загальну систему установки розкладання пентакарбонілу заліза.

5.5.3. Вивантаження порошків карбонільного заліза із люків установки розкладання пентакарбонілу проводиться за допомогою автоматичних пристроїв, герметично з'єднаних з бункерами, що знаходяться під невеликим розрідженням, яке запобігає виділенню оксиду вуглецю та інших газів.

5.5.4. Очищення системи установки від залізного порошку повинно здійснюватися за допомогою пневматичних відсмоктувачів з автоматичним їх вмиканням.

5.5.5. Зберігання порошків карбонільного заліза повинно здійснюватися на добре вентильованій дільниці складу.

5.6. Газовий цех.

5.6.1. При одержанні конвертованого газу подача природного газу у скрубери, парогазової суміші у печі конверсії, конвертованого газу на охолодження і до місць споживання повинна здійснюватися по герметичних комунікаціях трубопроводів.

5.6.2. Піч конверсії повинна бути герметичною.

5.6.3. Температура зовнішньої поверхні печі, що має водяне охолодження, повинна відповідати вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень".

6.1. Виробництво порошків тугоплавких сполук методом реактивної дифузії:

6.1.1. У виробництві порошків тугоплавких сполук за методом реактивної дифузії в окремих приміщеннях розміщують: склади вихідних матеріалів (оксидів металів, соди, кремнію, борної кислоти, інших сполук бору та інші), готових порошків, відділення газове, розмельно-заготовче, просівне, фасування і пакування порошків. Розмельно-заготовче відділення доцільно проектувати у багатоповерхових будівлях з розміщенням технологічного обладнання за вертикальною схемою.

6.1.2. Роботу обертових трубчастих печей слід суміщати з роботою сепаруючого обладнання.

6.1.3. При прожарюванні амонійних солей металів печі повинні бути обладнані конденсаційними пристроями для уловлювання аміаку.

6.1.4. Завантаження вихідних матеріалів (порошкоподібних оксидів металів, солей, сажі, борної кислоти, кремнію та інших компонентів), проміжних продуктів у розмельно-змішувальне обладнання повинно бути механізованим, з максимальним ущільненням засобів транспортування (шнекові транспортери, елеватори, пневмотранспорт тощо), які знаходяться під зниженим тиском повітря.

6.2. Виробництво ультрадисперсних, нанопорошків:

6.2.1. У виробництві ультрадисперсних, нанопорошків тугоплавких сполук в окремих приміщеннях повинні розміщуватися: склади вихідних матеріалів і готової продукції, відділення заготовки матеріалів (розмельно-заготовче), реакторне, генераторне, контролю, пакування готових матеріалів.

6.2.2. Процеси, пов'язані з підготовкою компонентів шихти, транспортуванням її до реакторів синтезу тугоплавких сполук, попередньої грануляції нанопорошків, повинні бути включені в послідовну технологічну лінію із забезпеченням автоматичного живлення обладнання, завантаження і вивантаження матеріалів.

При транспортуванні порошкових матеріалів у саморозвантажувальних кюбелях, бункери реакторів повинні мати пристрої для герметичного їх встановлення і безпилового розвантаження.

6.2.3. Розвантажувальні люки реакторів під час вивантаження гранул і готових порошків повинні бути герметично з'єднані з приймачами готової продукції.

6.2.4. Чищення реакторів плазмохімічного синтезу і іншого обладнання, їх бункерів повинно виконуватися за допомогою механічних пристроїв з аспірацією пилу і знепиленням повітря, що видаляється.

6.2.5. ВЧ-генератори повинні бути обладнані екрануючими пристроями для захисту робітників від дії електромагнітного поля відповідно до вимог "Санітарних норм і правил роботи з джерелами електричних полів радіочастотного діапазону", ДГСТ "ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Гранично допустимі рівні на робочих місцях. Вимоги до проведення контролю".

6.2.6. Пакування порошків у тару повинно здійснюватися з використанням автоматичних або механічних дозаторів на спеціальних дільницях, обладнаних укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.

6.2.7. Готові порошки слід зберігати у щільній тарі на дільницях, забезпечених ефективною припливно-витяжною вентиляцією.

6.2.8. Повітроводи для видалення пилу і газів (парів соляної кислоти, хлориду водню, фториду водню та інші) повинні бути виготовлені із корозійно стійких матеріалів.

6.2.9. Виробничі приміщення реакторів та інші повинні бути виконані з урахуванням звукоізоляції відповідно до СНіП П-12-77 "Захист від шуму".

6.3. Виробництво порошків тугоплавких сполук методом самопоширюваного високотемпературного синтезу:

6.3.1. При виробництві порошків тугоплавких сполук за методом самопоширюваного високотемпературного синтезу (СВС) в окремих приміщеннях повинні розташовувати: склади вихідних матеріалів і готових порошків, відділення підготовки шихти, реакторів, дробильно-розмельне, просівне, пакування порошків.

6.3.2. Дільниці завантаження шихти в реактори, вивантаження продуктів синтезу повинні бути обладнані засобами механізації виробничих операцій, пультами дистанційного управління.

6.3.3. Операції, пов'язані з підготовкою шихти, подрібненням, розмелом, сепарацією і пакуванням порошків, повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації, механізації, герметизації обладнання і забезпеченням місцевою витяжною вентиляцією.

6.3.4. Чищення реактора та іншого обладнання від пилу і залишків порошку повинно здійснюватися пневматичним способом, шляхом вакуумування.

6.4. Виготовлення виробів із порошків тугоплавких сполук, керметів

6.4.1. На підприємствах виготовлення виробів із порошків тугоплавких сполук в окремих приміщеннях повинні розташовувати: склади вихідних матеріалів і готових виробів, відділення розмельно-заготовче, дистиляції, гранулювання, виготовлення розчину каучуку в бензині, пресування, термічне (спікання), ротаційного кування, волочіння, контролю, пакування.

6.4.2. Бракування і зачистка напівфабрикатів і виробів повинні здійснюватися на спеціальних постах, обладнаних витяжними пристроями.

6.4.3. При сухому способі чищення ковпаки зварювальних апаратів повинні бути обладнані укриттям і місцевими відсмоктувачами, що виключають попадання пилу металів в повітря виробничих приміщень.

6.4.4. Кувальні ротаційні машини необхідно обладнувати витяжними пристроями з максимальним наближенням повітроприймачів до отворів завантаження печей та інших дільниць, на яких відбувається виділення пилу і газів. Швидкість всмоктування повітря у робочому перерізу витяжних пристроїв з урахуванням швидкості пилоутворення повинна бути не менше 1,5 м/с.

6.4.5. Подачу душуючого повітря до кувальних машин слід здійснювати спадним потоком зі швидкістю 2-3 м/с. Температура повітря, що подається, повинна бути не нижчою 18 гр.С і підтримуватися на цьому рівні автоматично в літній і зимовий періоди.

6.4.6. Конструкція витяжних пристроїв волочильних станів повинна запобігати надходженню у повітря робочої зони пилу, газів, продуктів згорання мастил.

6.4.7. Ротаційні кувальні машини слід встановлювати у звукоізольованих приміщеннях, обладнаних з урахуванням боротьби з шумом відповідно до "Санітарних норм граничних рівнів шуму на робочих місцях".

6.5. Виробництво твердих сплавів і виробів з них:

6.5.1. У разі неможливості спорудження технологічних поточних ліній при процесах відновлення, карбідизації і приготування шихти, обладнання слід об'єднувати в одному комплексі при виконанні таких операцій: подрібнення карбідів з наступним їх додатковим розмелюванням та просівом; сушіння, розпилення і подрібнення готової суміші; пластифікування та сушіння пластифікованого матеріалу; просів і його гранулювання; дозування шихти для карбідизації, заповнення і ущільнення графітових човників (тиглів).

6.5.2. Забороняється використання дистиляторів з чашечковим завантаженням, грануляторів з ручним протиранням, механічних хитких сит з ручним завантаженням, змішувачів типу "п'яна бочка".

6.5.3. Приготування розчину каучуку у бензині, що використовується як пластифікатор, слід здійснювати у герметичному змішувачі, обладнаному ефективною витяжною вентиляцією. Завантаження компонентів розчину повинно виконуватися з використанням автоматичних дозаторів. Подача розчину каучуку в заготівельне відділення повинна здійснюватися по герметичних комунікаціях.

7.1. У виробництві порошків гідридів металів в окремих приміщеннях слід розташовувати: склади вихідних матеріалів і готових порошків, відділення підготовки шихти, реакторне, розмельне, розсіву, контролю і пакування.

7.2. Операції по підготовці шихти повинні здійснюватися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією, при використанні герметичного обладнання і засобів автоматизації трудомістких процесів.

7.3. Завантаження порошків вихідних матеріалів у реторти для гідрування повинно здійснюватися закритим способом з використанням засобів механізації.

7.4. Процеси вивантаження губки із реактора після гідрування, дробления, розмелу, поділу готових порошків за фракціями, пакування повинні здійснюватися з використанням засобів механізації, автоматизації, обладнання ефективної аспірації.

8.1. Виробництво порошків методом розпилення розплавлених металів слід розміщувати в ізольованих приміщеннях (будівлях).

В окремих приміщеннях розміщують: склади вихідних матеріалів і готових порошків, відділення плавки металів, розпилення, сушіння, сепарації, фасування, пакування порошків.

8.2. ВЧ-генератори індукційних печей і пульти їх управління повинні розміщуватися в ізольованих приміщеннях, обладнаних відповідно до вимог "Санітарних норм і правил роботи з джерелами електромагнітних полів радіочастотного діапазону" і ДГСТ "ССБТ. Електромагнітні поля радіочастотного діапазону. Рівні на робочих місцях. Вимоги і проведення контролю".

8.3. Індукційні печі і металоприймачі повинні бути теплоізольовані, обладнані місцевою витяжною вентиляцією, що виключає надходження в приміщення відділення металевих аерозолей і газоподібних продуктів під час їх експлуатації.

8.4. Дільниці остигання і очистки ковшів повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

8.5. Операції, пов'язані з подачею рідкого металу до металоприймачів, його розливом, повинні бути механізовані.

8.6. Установки розпилення металів слід розташовувати у приміщеннях, обладнаних звукопоглинанням, відповідно до вимог "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях".

9.1. Виробництво порошків феритів

9.1.1. При виборі способів синтезу порошків феритів слід віддавати перевагу виробництву порошків феритів термічним розкладанням солей металів, змішуваних у вигляді розчинів.

9.1.2. У виробництві порошків феритів і виробів з них в окремих приміщеннях слід розміщувати: склади вихідних матеріалів і готової продукції, відділення розмельно-заготовче, виготовлення розчинів солей, дегідратації, брикетування, грануляції, термічне (спікання), дробильно-розмельне, просівне, пресування виробів, контролю, фасування і пакування.

9.1.3. Усі операції по підготовці шихти, гранулюванню, брикетуванню, завантаженню в тиглі, подачі матеріалів до печей випалювання, вивантаженню, розмелюванню і усередненню феритових порошків, фасуванню і пакуванню готової продукції в тару повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації, обладнання місцевої витяжної вентиляції на дільницях пиловиділення і газоутворення.

9.1.4. При виготовленні порошків феритів методом термічного розкладу солей завантаження вихідних матеріалів і подача води в ємкості і в шахтні печі для дегідратації повинні здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації виробничих процесів.

9.1.5. При виготовленні порошків методом термічного розкладу солей змішування розчинів, подача води, сірчаної кислоти і завантаження сірчанокислих солей у реактори, подача розчинів для фільтрації через вакуумні фільтри, а далі в реактори-збірники і реактори-змішувачі повинні здійснюватися з використанням автоматичних дозаторів по герметичних комунікаціях.

9.1.6. Печі розпилення розчинів повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією на дільницях введення розчинів в печі і вивантаження грануляту.

9.1.7. Завантаження грануляту в тиглі слід здійснювати з використанням автоматичних дозаторів на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

9.1.8. Подача тиглів з гранулятом до шахтних печей і завантаження їх у печі повинні здійснюватися з використанням засобів механізації.

9.1.9. Печі випалювання, шахтні повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією на дільницях завантаження і вивантаження матеріалів, а також термоізольовані відповідно до вимог "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень", ДГСТ "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".

9.1.10. При одержанні порошків барієвих феритів подача окалини на грохот для відокремлення крупних фракцій, в барабан обертової круглої печі для сушіння, сітчастий барабан і у вібромлин, а далі в резервні бункери повинна здійснюватися з використанням автоматичного живлення, засобів транспортування (шнеку тощо).

9.1.11. Зважування, транспортування і завантаження складових шихти в розмельне обладнання, вивантаження шихти і подача її на гранулятори, а потім у печі прожарювання і далі транспортування феритизованої маси у молоткову дробарку, вібромлин, на класифікатори, на відділки усереднення і пакування готових порошків повинні здійснюватися по замкненій технологічній лінії з використанням засобів автоматизації і механізації, пневмотранспорту порошкових матеріалів, обладнання місцевої витяжної вентиляції та аспірації на відділках їх перевантаження.

9.1.12. При розміщенні технологічного обладнання належить враховувати послідовність технологічних операцій, доцільно розміщувати його за вертикальною схемою.

9.2. Виготовлення феритових виробів:

9.2.1. Усі процеси, пов'язані з підготовкою шихти (дозування компонентів шихти, завантаження її і вивантаження із розмельно-змішувального обладнання, змішування з пластифікаторами, сушка) повинні здійснюватися по замкненій технологічній лінії з використанням автоматичного дозування матеріалів і механізації, автоматизації вивантаження шихти із розмельно-змішувального обладнання та надходження її у пресове відділення.

9.2.2. Пресування виробів слід здійснювати на автоматичних чи напівавтоматичних пресах, обладнаних механічним завантаженням шихти в бункери, автоматичним видаленням і транспортуванням виробів від робочої частини преса до приймальників, а також аспірацією по периметру стола пресів.

9.2.3. Завантаження виробів в човнички для спікання повинно здійснюватися на столах, обладнаних гратками та місцевими відсмоктувачами з підграткового простору, або по периметру стола.

9.2.4. Спікання виробів доцільно здійснювати в печах прохідного типу, обладнаних автоматичною подачею човничків з виробами через зону спікання і ефективною місцевою витяжною вентиляцією в місцях їх завантаження та розвантаження.

9.2.5. Готові вироби повинні транспортуватися на дільниці контролю або механічної обробки, пакування і на склад з використанням засобів механізації (підлоговий транспортер, конвейєр тощо).

10.1. У виробництві порошків алюмінію і його сплавів в окремих приміщеннях розміщують: склади вихідних матеріалів і готових порошків, відділення плавки металу (дільниці пульверизаційних і відбивних печей, розпилення), дробильно-розмельне, просівне, сепарації порошків, контролю і пакування.

10.2. Завантаження пульверизаційних печей металом, знімання розплаву з поверхні відбивних печей, чистка камер розпилення (пилоосадження), завантаження і розвантаження грохотів, млинів, зважування та пакування порошків повинні здійснюватися механізованим способом при герметизації обладнання і організації місцевої витяжної вентиляції.

10.3. Конструкція і режим роботи розпилюючого пристрою і камери розпилення повинні забезпечувати мінімальне утворення "кірок" на стінках камер пилоосадження при розпиленні металу.

10.4. Технологічне обладнання, в якому процеси здійснюються з підвищенням тиску повітря чи інертного газу (пилоосаджувачі, класифікатори тощо), повинно бути герметичним, мати місцеву витяжну вентиляцію, що забезпечує від'ємний тиск у ньому при експлуатації.

10.5. Технологічні отвори відбивних печей повинні бути обладнані відсмоктувачами періодичної дії (у вигляді бокових панелей, повітряних стінок та інше), що включаються автоматично під час підйому заслінок і виконання операцій завантаження сировини і флюсів, зняття шлаку, перемішування металу і т.ін.

10.6. Оглядові і технологічні отвори відбивних печей повинні бути обладнані захисними теплоізолюючими екранами, заслінками та іншими пристроями, що забезпечують усунення надлишку теплового випромінювання.

10.7. Інтенсивність теплового випромінювання від поверхні печей і їх отворів не повинна перевищувати параметрів, установлених "Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень".

10.8. Рівні шуму і вібрації при експлуатації обладнання в цехах виготовлення порошків алюмінію і його сплавів не повинні перевищувати встановлених "Санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях" і "Санітарними нормами вібрації робочих місць".

10.9. Для оперативного контролю за ходом технологічного процесу і зменшення часу на виробничі переходи, основні робочі місця в цехах повинні бути обладнані селекторним зв'язком.

10.10. Для транспортування проміжного порошкоподібного матеріалу і кінцевого продукту слід використовувати пневмотранспорт з дистанційним управлінням.

10.11. Технологічні операції при виробництві порошків алюмінію і його сплавів слід здійснювати відповідно до вимог "Правил безпеки при виробництві порошків і пудр із алюмінію, магнію і сплавів на їх основі".

11.1. У виробництві магнію та його сплавів в окремих приміщеннях повинні розташовуватися: склад карналіту, дільниці силосних башт, зневоднювання, відділення плазмове, електролізерів, лиття, остигання, дільниця переробки електроліту, відділення виробництва ртутно-магнієвого сплаву, дробильно-розмельне, поділу порошків за фракціями, фасування і пакування, склад готової продукції.

11.2. Подачу карналіту зі складу в силосні башти і приймачі бункера слід здійснювати з використанням пневмотранспорту чи інших засобів механізації.

11.3. Транспортування карналіту для розплавлення, хлорування і зневоднювання слід здійснювати за безперервною технологічною схемою.

11.4. Операції по завантаженню карналіту, заливанню розплаву та вийманню металу з електролізерів, завантаженню кухонної солі, заміни катодів і анодів, видаленню шламу і електроліту, розливу металу, подачі готових злитків з конвейєра повинні бути механізовані з використанням мостових кранів, електротельферів та іншого вантажно-підйомного транспортного устаткування.

11.5. Пульти управління процесами збезводнювання карналіту, плавки та інші повинні розташовуватися у спеціальній кабіні, обладнаній повітряними кондиціонерами, що виключають вплив на працюючих тепловипромінювання та газовиділення.

11.6. Електролізери мусять бути герметичними, забезпеченими пристроями для автоматичного відкривання покришок катодних комірок, підвищення герметичності електролізних ванн.

11.7. Для покращення герметичності електролізерів після заміни катодів слід використовувати метод ущільнення анодного перекриття за допомогою сухої засипки.

11.8. Завантаження пульверизаційних печей, установок розпилення металу, зняття шлаку, зміни форсунок, контроль за ходом технологічних процесів повинні здійснюватися з використанням засобів механізації і автоматизації, дистанційного управління.

11.9. Печі та інше устаткування (електролізери, установки розливу і розпилення металу тощо) повинні бути обладнані з урахуванням вимог "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень" та державного стандарту "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".

11.10. Усі виробничі операції по виготовленню порошків магнію і його сплавів, транспортуванню і зберіганню їх на складах повинні здійснюватися з урахуванням вимог "Правил безпеки при виробництві порошків і пудр із алюмінію, магнію та сплавів на їх основі".

12.1. Відокремлення РЗМ від радіаційних компонентів руди слід здійснювати на підприємствах по добуванню і переробці поліметалів.

У випадку організації цих процесів на виробництві порошків РЗМ вони повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях, обладнаних відповідно до вимог "Санітарних правил роботи з природно-радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідких металів", де повинні розташовуватися склади вихідних матеріалів, реагентів і готової продукції.

12.2. У виробництві порошків рідкісноземельних металів та їх сполук в окремих приміщеннях слід розташовувати: відділення каскадного поділу РЗМ, дільниці розкривання тари, підготовки вихідних матеріалів, розчинів кислот і реагентів, концентратів РЗМ. В окремій будівлі розташовується гідрометалургійний цех з розміщенням в ізольованих приміщеннях відділень (дільниць) карбонізації, одержання оксалатів, хлоридів, фторидів, розчинення шлаків, сушіння порошків, упарювання, термічної обробки; відділень плавки з дільницями розливу металу, розпилення, сушіння порошків.

12.3. Поділ РЗМ слід здійснювати каскадним або іонообмінним методами.

12.4. При каскадному поділі РЗМ слід використовувати екстрактори закритого типу, обладнані укриттям і аспірацією.

12.5. Кислоти, органічні розчинники та інші реагенти повинні зберігатися в герметичних резервуарах. Подача їх в резервуари для розчинення РЗМ і в екстрактори повинна здійснюватися автоматично з використанням мірних приладів закритого типу.

12.6. Резервуари для розчинення РЗМ повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями, що забезпечують видалення парів кислот і запобігають їх надходженню у повітря виробничих приміщень.

12.7. З метою видалення парів екстрагентів і розчинників, дільниці екстракторів повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. При використанні вертикальних або ящикових екстракторів місцеве відсмоктування забезпечується з-під їх укриття.

12.8. Заповнення системи реагентами для іонообмінного поділу РЗМ і зливання розчину слід здійснювати автоматично з забезпеченням герметизації на з'єднаннях комунікацій.

12.9. Гідрометалургійний цех:

12.9.1. Реактори, що використовуються для одержання осадів солей РЗМ (оксалатів, карбонатів, фторидів тощо), а також нейтралізації розчинів, повинні бути герметичними, обладнаними аспірацією з-під укриття.

12.9.2. Заповнення реакторів розчинами реагентів слід здійснювати по комунікаціях після герметичного їх приєднання до люків реакторів і включення витяжної вентиляції. Забороняється подачу аміаку в реактори і відстойники відкритим способом.

12.9.3. Фільтрацію осадів сполук РЗМ слід здійснювати у барабанних фільтрах, забезпечених пристроями для механічного видалення осадів по герметичних комунікаціях і передачі їх в печі для прожарювання.

12.9.4. Нутчфільтри для фільтрації осадів сполук РЗМ повинні розміщуватися в середині відстійників, обладнаних герметичними укриттями і аспірацією з-під них.

12.9.5. Вивантаження осаду солей, зняття нутчфільтрів, чистку фільтрпресів слід здійснювати механізованим способом.

12.9.6. Подачу розчинів до фільтрації і видалення їх після фільтрів слід здійснювати автоматично по герметичних комунікаціях.

12.9.7. Розкриття фільтрів слід здійснювати автоматично.

12.9.8. Дільниці фільтрпресів повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

12.9.9. Реактори, що використовуються для упарки розчинів хлоридів РЗМ, повинні бути герметичними, обладнаними місцевою витяжною вентиляцією.

12.9.10. Вивантаження хлоридів РЗМ із ректорів після упарки їх розчинів повинно здійснюватися механізованим способом при увімкненні місцевої витяжної вентиляції, що забезпечує повне видалення шкідливих речовин під час відкриття реакторів.

12.10. Цех одержання порошків: