Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах (НПАОП 10.0-1.01-05)

Якщо параметри мікроклімату відрізняються від граничнодопустимих величин, у виробках повинна застосовуватися система заходів, спрямованих на запобігання перегрівання та переохолодженню організму працівників: загальношахтне кондиціонування повітря; спорудження спеціальних камер з кондиціонуванням повітря у них; подавання свіжого (охолодженого) повітря вентилятором місцевого провітрювання до робочих місць; застосування засобів індивідуального протипилового захисту (курток, жилетів, костюмів) та ін.

8.2.3. Якщо вміст пилу в повітрі робочої зони перевищує граничнодопустиму концентрацію (таблиця 8.4), повинен застосовуватися додатковий комплекс заходів щодо знепилення повітря та засоби індивідуального захисту органів дихання від пилу. При цьому необхідно вести облік пилових навантажень на організм працівників з метою визначення безпечного часу роботи в контакті з пилом.

8.3. Засоби індивідуального захисту

8.3.1. Працівники шахт мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) згідно з діючими нормами та навчені правилам користування ними.

8.3.2. На шахтах мають бути приміщення для зберігання, перевірки, очищення та ремонту ЗІЗ.

Зберігання засобів індивідуального захисту поза територією шахти не дозволяється.

8.3.3. Для захисту очей повинні застосовуватися захисні окуляри, екрани або щитки.

8.3.4. Для захисту від опіків електролітом у зарядних камерах повинні бути відповідні засоби, що нейтралізують дію їдкого лугу.

8.3.5. Буріння шпурів перфораторами, керування пневматичними лебідками, обслуговування компресорів без застосування ЗІЗ органів слуху не допускається.

8.3.6. В очисних та підготовчих вибоях, а також під час перекріплення гірничих виробок окрім захисних касок в обов'язковому порядку повинні застосовуватися ЗІЗ хребта (протирадикулітні пояси), рук та ніг працюючих.

8.3.7. Працівники, які ведуть роботи у вибоях тонких пластів, повинні забезпечуватись і користуватися ЗІЗ, що запобігають захворюванням на бурсит.

8.4. Медичне та гігієнічне забезпечення

8.4.1. На шахтах згідно із санітарними нормами мають обладнуватися підземні та поверхневі медпункти.

Підземний медпункт повинен розміщуватися в приствольному дворі та в спеціальній камері на свіжому струмені повітря на шляху пересування основної маси працівників. У разі великої довжини виробок підземні медпункти можуть бути наближені до місця найбільшої концентрації робочих місць.

8.4.2. Усі працівники шахти повинні бути навчені наданню першої невідкладної допомоги потерпілим та мати із собою індивідуальні перев'язувальні пакети в міцній водонепроникній оболонці.

8.4.3. У всіх цехах поверхні шахти, гардеробних та надшахтних спорудах, у приствольних дворах, на підземних дільницях, біля виходів із очисних вибоїв та у вибоях підготовчих виробок, а також у машинних камерах повинні бути укомплектовані аптечки для надання першої невідкладної допомоги та носилки з твердим ложем.

Носилки повинні бути пристосовані до встановлення їх у санітарному транспорті без перевантаження потерпілого.

8.4.4. Адміністративно-побутові комбінати шахт повинні розміщуватися поряд із надшахтною спорудою та з'єднуватися з нею утепленим переходом.

У надшахтній споруді в місцях очікування людей у зимовий період температура повітря повинна бути не меншою за + 16 град.С.

8.4.5. Для працюючих на відкритому повітрі шахтної поверхні, коли температура нижча за +10 град.С, необхідно передбачати приміщення для зігрівання з температурою не нижче ніж +22 град.С та рухомістю повітря до 0,2 м/с. Приміщення повинні забезпечуватися питною водою та окропом.

8.4.6. Санітарно-побутові приміщення в шахтному адмінпобуткомбінаті повинні бути обладнані згідно з діючими будівельними та санітарними нормами і правилами. У них повинна підтримуватися чистота, свіже повітря, а температура в душових та гардеробних має бути не нижче ніж +22 град.С.

На шахтах, що будуються, перед початком робіт з проходки стволів та штолень повинні влаштовуватися санітарно-побутові приміщення.

8.4.7. Вугільні шахти для питних потреб та прання одягу повинні забезпечуватися питною водою, якість якої відповідає вимогам державного стандарту.

В аварійних випадках дозволяється використання очищеної та знезараженої шахтної води в душових за погодженням з установами Держсанепідемслужби в областях, містах, районах.

8.4.8. Роздягальні та душові повинні мати 45-хвилинну пропускну здатність. Душові повинні забезпечуватися гарячою та холодною водою з розрахунку 60 л на кожного, хто миється, та мати змішувальне устаткування. Крани, що регулюють подавання холодної та гарячої води, повинні мати розпізнавальні знаки або написи.

Підігрівання води для душових повинне здійснюватися в підігрівачах. Використовувати відкриту пару для підігрівання води не дозволяється.

Труби, якими підводиться гаряча вода до відділення для миття, повинні бути ізольованими або огородженими на висоту не менше 2 м.

Максимально допустима температура гарячої води повинна бути +65 град.С, а мінімальна - +37 град.С.

8.4.9. У шахтних лазнях працівники шахт повинні забезпечуватися: милом у розрахунку не менше ніж 800 г на людину на місяць, мочалками, рушниками та лазневим взуттям, виготовленим із пластмаси чи гуми.

Використання дерев'яних взуття, решіток та лавок у відділеннях, де миються, не дозволяється.

У гардеробних та душових підлога повинна бути влаштована таким чином, щоб була не слизькою та запобігати падінню людей від ковзання.

8.4.10. На кожній шахті повинні проводитися ультрафіолетове опромінювання, інгаляції, а також процедури з нейтралізації дії шкідливих факторів та відновлення працездатності працівників.

8.4.11. На кожній шахті повинне бути організоване щоденне прання натільної білизни, прання або хімічне очищення спецодягу не рідше одного разу на тиждень, своєчасний ремонт спецодягу та спецвзуття, а також санітарна обробка протипилових респіраторів, захисних касок, онуч (шкарпеток) та спецвзуття.

Не дозволяється використання в шахті натільної білизни, сорочок, светрів, підшоломників, підкладок, спецодягу та рукавичок із синтетичних матеріалів.

8.4.12. Підприємство зобов'язане забезпечити всіх працюючих газованою водою та іншими напоями, рекомендованими органами охорони здоров'я. В умовах охолоджувального мікроклімату працівники повинні забезпечуватися гарячим чаєм.

Усі підземні працівники повинні споряджатися флягами або небиткими термосами місткістю не меншою ніж 0,75 л. Фляги і термоси повинні мати ремені для носіння, зберігатися та щодня оброблятися централізовано на питній станції.

До робочих місць у разі потреби відправляються герметичні посудини з газованою водою або іншими напоями для наповнення фляг та термосів.

8.4.13. На кожній шахті повинна бути їдальня або буфет із гарячим харчуванням, які працюють у період перезміни.

8.4.14. Особи, які обслуговують питне водопостачання, їдальні та буфети на шахті, повинні проходити медичні огляди в строки, встановлені органами Держсанепідемнагляду.

8.4.15. У приствольних дворах, у місцях очікування підземного транспорту та на дільницях за проектами, погодженими з установою Держсанепідемслужби в області (місті, районі), повинні влаштовуватися туалети.

Туалети повинні двічі на тиждень очищуватися на поверхні в спеціальних утеплених зливних пунктах та дезінфікуватися. Місце розташування зливного пункту погоджується з установою Держсанепідемслужби в області (місті, районі).

8.4.16. У разі появи в адміністративно-побутовому комбінаті (будівлі) або в гірничих виробках шахт гризунів та комах повинні своєчасно здійснюватися заходи щодо їх знищення.

8.5. Екологія

8.5.1. Під час ведення гірничих робіт на шахтах повинні здійснюватися спеціальні заходи щодо збереження водного басейну, приземного шару атмосфери та рельєфу місцевості. Порушені ділянки земної поверхні повинні рекультивуватися.

8.5.2. Вода, відкачувана з шахт, шламові води, а також господарсько-побутові стоки перед викидом їх до гідрографічної мережі повинні очищатися та знезаражуватися згідно з вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Фізико-хімічний та бактеріологічний аналіз цих вод повинен здійснюватися не рідше одного разу на квартал.

8.5.3. Не дозволяється виливання (проливання) нафтопродуктів, водоемульсій, хімічних та інших забруднювальних речовин у гірничих виробках та на поверхні.

За наявності поблизу та на гірничих відводах шахт виробництв токсичних, хімічних речовин повинен бути виконаний прогноз їх проникнення в гірничі виробки з розробкою комплексу заходів щодо його запобігання та безпечного ведення гірничих робіт.

8.5.4. З метою запобігання викидам забруднювальних речовин стаціонарними джерелами в атмосферу понад гранично допустимі норми повинні здійснюватися спеціальні профілактичні заходи, погоджені з установами Держсанепідемслужби в областях (містах, районах) та охорони довкілля.

8.5.5. У разі проектування шахт як правило передбачається безвідхідна технологія із залишенням породи в шахті або з використанням її як сировини для промислових та господарських потреб.

При проектуванні та будівництві нових горизонтів (блоків, панелей) діючих шахт повинне передбачатися повне або часткове залишення породи в шахті.

8.5.6. Закладання нових та експлуатація діючих породних відвалів, а також їх гасіння, розробка та розбирання здійснюються відповідно до проектів або розділів проектів будівництва (реконструкції, ліквідації) шахт та збагачувальних фабрик.

8.5.7. На діючих породних відвалах застосовуються ефективні заходи щодо запобігання їх займання та вітровій ерозії.

Не дозволяється експлуатація породних відвалів, які горять. Породні відвали, які горять, підлягають обов'язковому гасінню.

8.5.8. Для породних відвалів заввишки понад 10 м установлюється механічна захисна зона. За контуром механічної захисної зони повинні встановлюватися знаки, що забороняють вхід до зони.

Не допускається розміщення житлових, виробничих та інших будинків та споруд із постійною або тимчасовою присутністю людей у межах механічної захисної зони (крім будинків та споруд, пов'язаних із експлуатацією відвалів).

У межах механічної зони, але не ближче ніж за 10 м від проектного контуру відвалів заввишки до 28 м і не ближче ніж за 50 м від проектного контуру відвалів заввишки більше ніж 28 м дозволяється розміщувати лише інженерні комунікації. При цьому на період виконання робіт на інженерних комунікаціях роботи на відвалах повинні зупинятися.

8.5.9. Максимальна висота породних відвалів визначається з умов стійкості їхніх укосів та несучої здатності основи. Експлуатація породних відвалів заввишки понад 100 м дозволяється лише з дозволу органу Держнаглядохоронпраці України.

8.5.10. Породні відвали, що закладаються наново, повинні бути плоскої форми. Доцільно розміщувати їх у балках, ярах та відроблених кар'єрах із забезпеченням відводу та пропуску дощових та паводкових вод з обов'язковим зняттям родючого шару.

8.5.11. Закладання нових породних відвалів або будівництво лікувально-профілактичних, культурно-побутових та житлових будинків потрібно здійснювати із залишенням санітарно-технічної зони завширшки не менше ніж 500 м, а для діючих породних відвалів, які не горять, санітарна зона встановлюється за узгодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, установою Держсанепідемслужби в області (місті, районі) і місцевим органом виконавчої влади - не ближче ніж межа механічної захисної зони. Відстань від породних відвалів до стволів (шурфів) повинна бути не менше ніж 200 м.

Породні відвали слід розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напрямку) відносно житлових будинків, приміщень громадського та комунального призначення, а також стволів (шурфів).

8.5.12. Не дозволяється розміщувати породні відвали на площах з незатампонованими свердловинами та шурфами, на виходах пластів вугілля з потужністю наносів до 5 м, а також на майданчиках, підроблення яких несе за собою утворення провалів на поверхні.

Провали від ведення гірничих робіт можуть використовуватися для розміщення гірничих порід за умови бортування провалів та засипання розкритих корінних порід глинистими наносами шаром завтовшки не менше ніж 5 м, а також за відсутності протікання (підсосів) повітря через провали до гірничих виробок і небезпеки раптового осідання провалів у процесі їх заповнення, що визначається на підставі маркшейдерського прогнозу.

8.5.13. У разі виявлення ознак деформації в процесі експлуатації, гасіння та розбирання породного відвалу роботи повинні бути призупинені до розробки спеціальних заходів щодо подальшого безпечного ведення робіт.

8.5.14. Під час гасіння породних відвалів, які горять, здійснюється вимірювання концентрації оксиду вуглецю та сірчистого ангідриду на робочих місцях перед початком кожної зміни. За наявності шкідливих газів у кількості, що перевищує допустимі норми, повинні вживатися заходи, що гарантують безпеку робіт.

8.5.15. Списання породного відвалу з числа тих, що горять, оформлюється актом комісії з представників шахти, територіального органу Держнаглядохоронпраці України, установи Держсанепідемслужби в області (місті, районі), Мінприроди України, МакНДІ, НДІГС та (за погодженням) представників місцевих органів виконавчої влади за наявності акта температурної зйомки. Акт складається в такій кількості примірників, яка дорівнює кількості представлених у комісії органів. Один примірник залишається на шахті, інші передаються до зазначених організацій, де зберігаються у встановленому порядку.

8.5.16. Не допускається:

а) складання в породні відвали неостиглої золи котельних установок та легкозаймистих матеріалів (лісу, тирси, паперу, обтирального матеріалу та ін.);

б) експлуатація териконів без оснащення їх східцями;

в) ведення робіт із гасіння та розбирання відвалів у нічний час;

г) проведення на породних відвалах будь-яких робіт, пов'язаних із присутністю людей під час зливових опадів та грози;

ґ) розміщення на породних відвалах шламонакопичувачів;

д) подавання води до тріщин та порожнин від вигоряння на відвалі без додаткових заходів безпеки;

е) виконання робіт з формування, гасіння та розбирання породних відвалів одним працівником;

є) піднімання (спускання) працівників у скіпах (вагонетках) на терикон;

ж) самовільне розбирання породних відвалів.

8.5.17. Усі породні відвали підлягають рекультивації (озелененню). На діючих плоских породних відвалах рекультивація повинна здійснюватися з відставанням не більше ніж на один ярус.

8.5.18. У разі вивезення вугілля та породи канатними дорогами, автомобільним, конвеєрним та рейковим транспортом не дозволяється складання та вивантаження їх у невизначених місцях.

Примітки:

1. У книзі записуються всі зауваження, несправності, пошкодження провідників та кріплення ствола, а також трубопроводів та порушення у прокладці кабельних ліній.

2. Книга повинна бути пронумерована, прошита та скріплена печаткою шахти (пункт 2.5.2 Правил).

Примітки:

1. Для кожного вентиляторного агрегату в книзі відводиться окрема сторінка.

2. Книга повинна бути прошита та скріплена печаткою, а сторінки пронумеровані (пункт 3.3.4 Правил).

Примітки:

1. Книга ведеться черговим машиністом вентиляційної установки або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління та контролю роботи вентиляційної установки (пункт 3.3.6 Правил).

2. Покази вимірювальних приладів (графи 4-6) мають заповнюватись черговим машиністом кожні 2 години. У графі 9 записуються помічені машиністом порушення в стані установки.

3. Для автоматизованих вентиляційних установок у графах 4-6 реєструються лише сигнали про відхилення режиму роботи установки від заданих параметрів, а у графі 2 - час їх надходження.

4. Графи 4 та 5 на установках, оснащених самописними приладами, не заповнюються (пункт 3.3.6 Правил).

5. Черговим машиністом або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління, на початку кожної зміни на діаграмах самописних приладів робиться позначка із зазначенням дати та часу.

Примітки:

1. Форма 1 (пункт 3.5.12 Правил) заповнюється щоденно, при цьому з наряд-путівок переносяться до книги результати вимірювань у таких пунктах:

у надходжуваних на виїмкові дільниці вентиляційних струменях;

у надходжуваних до очисних виробок вентиляційних струменях при послідовному провітрюванні лав (для інших за ходом руху вентиляційного струменя лав);

у вихідних з очисних виробок та виїмкових дільниць вентиляційних струменях за відсутності реєстрації телеінформації датчиків метану;

в інших місцях, у яких результати вимірів використовуються в розрахунках багатогазовості.

2. Для вихідних струменів очисних виробок в одній графі записуються у вигляді дробу два значення концентрації: у чисельнику - максимальне, у знаменнику - середнє.

3. Через кожні 10 днів начальник дільниці незалежно від щозмінного ознайомлення із вмістом газу у виробках за наряд-путівками знайомиться з результатами вимірів концентрації за декаду та розписується у відповідній графі.

Примітки:

1. У формі 2 (пункти 3.7.6, 3.7.8 Правил) реєструються випадки загазування виробок.

2. У графі 2 крім найменування пласта, дільниці, виробки, в яких виявлене накопичення метану (загазування), зазначається вид загазування (місцеве, шарове або загальне) та місце загазування (привибійний простір, куток, купол за кріпленням, сполучення лави з вентиляційним штреком тощо).

3. У графі 6 зазначається час, що пройшов із моменту виявлення загазування (визначається під час розслідування причин загазування) до повного розгазування.

4. У графі 11 записуються заходи для запобігання загазуванню із зазначенням обсягів, термінів виконання робіт та осіб, що відповідають за їх виконання.

5. У графі 12 підписуються начальник дільниці ВТБ і начальник технологічної дільниці, у виробках якої сталось загазування.

Примітки:

1. У формі 3 (пункт 3.7.7 Правил) реєструються всі випадки суфлярних виділень та проривів метану з підошви гірничих виробок у порядку їх виникнення. Нумерація суфлярних виділень (проривів) ведеться загальна за шахтою. На планах гірничих робіт місце суфлярного виділення (прориву) позначається червоним колом, зазначається його порядковий номер і дата виникнення.

2. Реєстрація кожного суфляру (прориву) здійснюється не пізніше наступного дня з подальшим доповненням у разі отримання нових даних про нього.

3. У графі 2 показується вид метановиділення: суфляр або прорив метану. Розпізнавальними ознаками прориву метану з підошви є наявність "свіжих" техногенних тріщин у підошві виробок, підняття порід підошви.

4. У графі 4 крім місця виникнення суфляру (прориву) відносно вибою виробки показується звідки здійснювалося виділення метану: з пласта або з порід покрівлі (підошви) виробки.

5. У графи 5 та 6 заносяться результати вимірів концентрації метану та витрати повітря після отримання про них нових даних, а також дата здійснення вимірів.

6. Витрата газу під час дії суфляру (прориву) визначається з різниці витрати газу, виміряного перед місцем виділення метану та за ним. Для цього у зазначених пунктах виробки одночасно вимірюються витрати повітря та концентрація метану. Якщо виміри перед місцем виділення метану здійснити неможливо, витрата визначається за різницею витрати метану, що виділявся з виробки до появи в ній суфлярного виділення (прориву) та при діючому суфлярі (прориві). Перший приймається за результатами найближчого планового виміру, а другий визначається безпосереднім вимірюванням витрати повітря та концентрації метану.

Примітки:

1. У формі 4 (пункти 3.7.7, 3.7.8 Правил) реєструються всі випадки підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у виробках негазових шахт. Реєстрація здійснюється не пізніше наступного дня з моменту виявлення у виробках підвищеного вмісту діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) з подальшим доповненням у разі отримання нових даних.

2. До графи 5 заносяться результати вимірів витрат повітря, здійснених у виробці, в якій мали місце підвищені концентрації діоксиду вуглецю (вуглекислого газу).

3. Результати вимірів концентрації діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) заносяться до графи 6.