6.3.85. Робочі органи, які несуть шліфувальну шкурку (циліндри, диски, бобіни, шківи, валики), мають бути збалансовані.
6.3.86. Шліфувальна шкурка повинна бути просочена антистатичними речовинами, а верстати мають бути забезпечені пристроями, які запобігають накопичуванню зарядів статичної електрики.
6.3.87. У верстатах з рухомим столом і утюжковим притискачем верхня частина шліфувальної стрічки повинна бути огороджена.
6.3.88. Для запобігання виникненню коливання і вібрації стіл дводискового шліфувального верстата, упорна і напрямна лінійки мають бути міцно закріплені. Зазор між столом і площиною диска повинен бути не більше 5 мм.
6.3.89. Дискові шліфувальні верстати з бобіною повинні мати блокувальний пристрій для запобігання одночасному вмиканню. Вмикання шліфувальних дисків дводискових верстатів повинне здійснюватися одночасним натисканням на кнопки "Пуск" з обох робочих місць, а вимикання верстатів - з кожного робочого місця.
6.3.90. Розпилювання листових матеріалів необхідно виконувати на форматно-розкрійних верстатах і лініях, які мають бути розташовані в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами.
6.3.91. Лінії форматного розпилювання мають бути оснащені дистанційним управлінням, звукоізоляційними кабінами, екранами. На ділянках розпилювання необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів слуху.
6.3.92. Завантаження і розвантаження фанери, деревностружкових, деревноволокнистих плит та інших плитних матеріалів, видалення відходів мають бути механізованими.
6.3.93. Механізм подавання ліній форматного розпилювання деревних плитних матеріалів повинен бути зблокованим з механізмом різання таким чином, щоб зупинка механізму подавання спричиняла зупинку пилок.
6.3.94. Верстати з ручним подаванням деревних плитних матеріалів мають бути обладнані огородженнями заднього сектора пиляльного диска, який має конфігурацію напрямного ножа товщиною, яка не перевищує ширину пропила.
6.3.95. Верстати для поздовжнього і поперечного розпилювання листових матеріалів повинні мати окреме вмикання пилок поздовжнього і поперечного різання. Реверс подачі повинен здійснюватися з відведеною пилкою поперечного різання.
6.3.96. Під час розпилювання листових плитних матеріалів на стрічковопиляльних столярних верстатах різальна частина стрічкової пилки над робочим столом повинна бути забезпечена огородженням з фіксатором або автоматичним огородженням з напрямним пристроєм, який розташовується перед огородженням і відкриває стрічкову пилку на товщину оброблюваного матеріалу, що запобігає попаданню рук працівника під огородження.
6.3.97. Під час виконання роботи на стрічковопиляльних верстатах лобзиковими пилками необхідно передбачити пристрої для обдування оброблюваного матеріалу і відсмоктування пилу.
6.3.98. Для запобігання спаданню і обриванню стрічкової пилки, зумовлених її забрудненням, з боку частини, що не працює, повинна бути закріплена жорстка щітка для очищення від пилу, а для очищення від смоли - гніт, змочений гасом.
6.3.99. Лазери і технологічні процеси різання деревини до початку експлуатації мають бути прийняті комісією, призначеною роботодавцем, яка установлює відповідність лазера вимогам Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів, затверджених наказом МОЗ СРСР 31.07.91 N 5804.
6.3.100. Лазерні установки мають бути обладнані захисними екранами або кожухами, які запобігають попаданню лазерного випромінювання на робочі місця.
6.3.101. Пульти управління лазерних установок з телевізійною або іншою системою спостереження за процесом мають бути розташовані в окремих приміщеннях.
6.3.102. Лазерні установки повинні мати системи блокування і сигналізації, які запобігають перебуванню працівників в небезпечній зоні під час роботи лазера.
6.3.103. Внутрішні стіни приміщень, двері, а також предмети, що в них розміщуються (за винятком спеціальної апаратури), мають бути пофарбовані в матовий колір з мінімальним коефіцієнтом відбивання. Перегородки мають бути зроблені із матеріалу, що не пропускає лазерне випромінювання.
6.3.104. Огородження і екрани мають бути вогнестійкими та в разі підвищення температури не виділяти токсичних речовин.
6.3.105 На робочому місці повинна бути схема, на якій вказана лазерно-небезпечна зона, розміри якої визначають розрахунковим або експериментальним методами.
6.3.106. Під час виконання робіт на лазерних установках необхідно використовувати колективні та індивідуальні засоби захисту (спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, халати із бавовняного матеріалу світлого кольору).
6.3.107. Камера для пропарювання меблевих заготовок повинна бути обладнана герметичними дверима і стаціонарним відсмоктувачем для видалення конденсату.
6.3.108. Автоклави мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами та запобіжними клапанами.
6.3.109. Кришку автоклава дозволяється відкривати тільки після зняття тиску.
6.3.110. Конструкція пресів і ваймів для виготовлення клеєних деталей повинна передбачати огородження зони склеювання з усіх боків спеціальним екраном.
6.3.111. Зона склеювання повинна мати блокування, яке запобігає вмиканню високочастотного нагріву при відкритому екрані і вентиляції, що не працює.
6.3.112. Пусковий пристрій установки високої частоти повинен бути зблокований з механізмом відкривання дверей таким чином, щоб при відкритих дверях було неможливе вмикання струму високої частоти.
6.3.113. Підлога біля генератора СВЧ з боку управління і біля пресів повинна мати діелектричне покриття.
6.3.114. Генератори установок мають бути обладнані засобами захисту від електромагнітних випромінювань згідно з вимогами ДСН 3.3.6.096-02 або розташовані в окремих приміщеннях, де немає іншого обладнання, не пов'язаного з роботою генераторів.
6.3.115. Відстань від високопотенціального електрода до корпуса генератора повинна бути не менше 0,15 м.
6.3.116. Усі установки СВЧ мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами, які забезпечують концентрацію токсичних речовин, що виділяються під час склеювання у робочій зоні, не більше величин граничнодопустимих концентрацій згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88.
6.3.117. До виконання роботи на установках СВЧ допускаються особи, які мають спеціальну підготовку, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
6.3.118. Виробничі процеси обличкування меблевих деталей мають відповідати вимогам державних стандартів ГОСТ 12.2.003-91, "Виробництво меблеве. Облицювання та склеювання деревини і деревних матеріалів. Вимоги безпеки" (ДСТУ 2256-93), експлуатаційної документації та цих Правил.
6.3.119. Вимоги безпеки під час підготування шпону до обличкування наведені у підпунктах 6.5.79 - 6.5.85 цих Правил.
6.3.120. Клеї на основі синтетичних смол необхідно зберігати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях виробничих приміщень, їх подавання до робочих місць повинне бути механізоване. Якщо витрати клею складають не більше 150 кг за зміну, допускається ручне транспортування.
6.3.121. Обладнання для нанесення клею необхідно промивати водою. Тару, робочі ємності необхідно очищати і мити в спеціально відведених місцях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Вода, яка утворюється під час промивання, повинна проходити очищення перед зливанням.
6.3.122. Завантаження і розвантаження деталей в одно- і багатоповерхових пресах повинне бути механізоване, а за необхідності ручного розвантаження необхідно користуватися спеціальними штовхачами.
6.3.123. Металеві прокладки після пресування в багатоповерхових пресах повинні бути охолоджені.
6.3.124. Технологічне обладнання, під час роботи якого відбувається виділення шкідливих речовин, повинне бути обладнане місцевими відсмоктувачами, які зблоковані з пусковими пристроями обладнання. Місця для витримки меблевих деталей повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.3.125. Під час виконання технологічних процесів у цехах або дільницях, де проводяться оздоблювальні роботи, необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки, ГОСТ 12.3.005-75, ГОСТ 12.2.061-81, "Виробництво меблеве. Оздоблення методом електростатичного розпилення. Вимоги безпеки" (ДСТУ 2303-93), "Роботи фарбувальні. Методи і засоби вимірювання рівнів небезпечних та шкідливих виробничих чинників" (ДСТУ 2591-94), експлуатаційної документації та цих Правил.
6.3.126. Цехи або дільниці, де проводяться оздоблювальні роботи, за ступенем пожежонебезпеки належать до категорії А і мають відповідати всім вимогам, що ставляться до виробництв цієї категорії.
6.3.127. Електрообладнання цехів, де проводяться оздоблювальні роботи, транспортні засоби, пожежна сигналізація, електроосвітлення повинні мати вибухозахисну конструкцію відповідно до вимог ПВЕ.
6.3.128. Цехи, де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути розташовані в окремих одноповерхових будівлях або на останніх поверхах багатоповерхових будівель, захищених від прямих ударів блискавки, електромагнітної та електричної індукції, високих потенціалів наземних і підземних електрокомунікацій. Розташування оздоблювальних цехів у підвальному та цокольному поверхах не допускається.
6.3.129. Несучі та огороджувальні конструкції цехів мають бути з вогнетривких матеріалів (переважно із збірного залізобетону), покрівля - легкою.
6.3.130. Розташування обладнання у цехах повинне забезпечувати потоковість виробництва, мінімальну відстань транспортування виробів та зручність обслуговування обладнання.
6.3.131. У цехах, де проводяться оздоблювальні роботи, повинно використовуватися водяне, парове низького тиску або повітряне опалення. Температура нагрівальних приладів на поверхні повинна бути не вище 80 град.С.
6.3.132. Приміщення цехів (дільниць), де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією, а обладнання - місцевими відсмоктувачами. Повітропроводи мають бути обладнані пристроями для періодичного очищення.
6.3.133. Місцеві відсмоктувачі мають бути зблоковані з технологічним обладнанням таким чином, щоб у разі виникнення відхилень у роботі вентиляційної системи вимикалось технологічне обладнання.
6.3.134. Для запобігання виникнення вибухонебезпечної газо- і пилоповітряної суміші в цехах мають бути встановлені автоматично діючі газоаналізатори.
6.3.135. Для очищення забрудненого повітря, що підлягає видаленню в атмосферу, необхідно застосовувати пиловловлювачі та газові фільтри.
6.3.136. Апаратура, установки, повітропроводи, що працюють під тиском, мають бути обладнані манометрами, запобіжними клапанами та запірними вентилями.
6.3.137. Ротори вентиляторів, які відсмоктують повітря від обладнання, мають бути виготовлені із матеріалу, який запобігає іскроутворенню.
6.3.138. Інструменти і пристрої, що використовуються під час налагоджувальних робіт та ремонтів, мають запобігати іскроутворенню.
6.3.139. Використання компонентів оздоблюваних матеріалів, що поступають у підготовче відділення, повинне проводитися з дозволу хімічної лабораторії та відділу технічного контролю підприємства. Контроль і випробування матеріалів, що поступають на виробництво, мають проводитися відповідно до методик. Дані випробувань мають заноситися у спеціальний журнал.
6.3.140. Готувати робочі суміші оздоблювальних матеріалів необхідно у спеціальних приміщеннях, обладнаних загальнообмінною вентиляцією, опаленням, водопроводом і каналізацією. Проведення робіт, не пов'язаних з приготуванням оздоблювальних сумішей, у підготовчих відділеннях забороняється. Приготування поліефірних лакофарбових матеріалів необхідно проводити в окремому приміщенні.
6.3.141. Для приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів необхідно застосовувати герметично закриті змішувачі, мірники. Перемішування сумішей повинне бути механізованим і проводитися за допомогою шестеренчастого або вихрового насоса.
6.3.142. Стаціонарні ємності підготовчих приміщень мають бути з'єднані з атмосферою трубами-повітровиками. Висота труби над покрівлею будівлі має бути не менше 5 м. Повітровики мають бути обладнані вогнеперетиначами і захищені від прямих ударів блискавки.
6.3.143. Під час приготування робочих сумішей оздоблювальних матеріалів, виконання операцій з нанесення, сушіння і полірування покриття у кожному виробничому приміщенні має перебувати не менше двох осіб.
6.3.144. Електроапаратура, обладнання, апарати, трубопроводи, гнучкі шланги, що подають лакофарбові матеріали, корпуси розпилювальних кабін, відсмоктувальні повітропроводи цехів, де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути заземлені, а за необхідності мати захист від статичної електрики.
6.3.145. Виробниче обладнання і контрольно-вимірювальні прилади мають забезпечувати безаварійність, автоматичний контроль регулювання стабільності технологічного процесу.
6.3.146. Використані обтиральні матеріали мають складатися у спеціальні щільно закриті ящики, які необхідно регулярно очищати, але не рідше одного разу за зміну.
6.3.147. Прибирання підлоги в цехах повинне проводитися вологим методом або за допомогою пилозбиральних пристроїв не рідше двох разів за зміну.
6.3.148. У цехах, де проводяться оздоблювальні роботи, повинен бути запас чистого одягу. Одяг, облитий розчинниками, лакофарбовими матеріалами, необхідно замінити на чистий.
6.3.149. Усі приміщення цехів, де проводяться оздоблювальні роботи, мають бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, державного стандарту "Установки пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги" (ГОСТ 12.3.046-91) та первинними засобами пожежогасіння (вуглекислотними вогнегасниками, пінними установками, ящиками з піском тощо).
6.3.150. Біля входу в цех у спеціальній шафі мають бути: протигаз типу А, фільтрувальний респіратор, маски, акумуляторний ліхтар, інструменти із кольорового металу або інших матеріалів, що запобігають іскроутворенню, аптечка для надання першої допомоги у разі нещасного випадку та отруєння. На видних місцях мають вивішуватись плакати з правилами подання першої допомоги.
6.3.151. До виконання робіт, пов'язаних із токсичними оздоблювальними матеріалами, допускаються особи віком більше 18 років, які підлягають попередньому і періодичним медичним оглядам згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94. Жінок в період вагітності та годування дитини необхідно переводити на роботу з нешкідливими умовами праці.
6.3.152. Подавання робочих сумішей лакофарбових матеріалів (за винятком поліефірних, поліуретанових та лаків кислотного затвердіння) із підготовчого приміщення до обладнання і робочих місць повинне проводитись централізовано трубопроводами.
6.3.153. Трубопроводи для транспортування сумішей оздоблювальних матеріалів необхідно монтувати без фланцевих з'єднань. Нещільність у з'єднаннях трубопроводів не допускається.
6.3.154. Трубопроводи повинні мати запірні пристрої, що дозволяють перекривати окремі ділянки лінії під час аварії та несправностей у системі, а також не повинні проходити через побутові, адміністративні та інші допоміжні приміщення, перетинати дверні та віконні прорізи.
6.3.155. Лакофарбовий матеріал одного найменування у кількості, що не перевищує 150 кг за зміну, дозволяється транспортувати в щільно закритій тарі, яка не б'ється та запобігає іскроутворенню.
6.3.156. У разі аварійної зупинки лакофарбові матеріали, які розміщені у ємностях і системі централізованого подавання, необхідно зливати трубопроводами в аварійну ємність, розташовану поза будівлею.
6.3.157. У разі відсутності централізованого подавання після закінчення роботи залишки лакофарбових матеріалів, розчинників і розріджувачів необхідно повертати в лакопідготувальне приміщення і зливати у закриту тару. Матеріали, які непридатні для подальшого використання, необхідно видаляти і нейтралізувати.
6.3.158. Розлиті на підлогу фарби та розчинники слід видаляти за допомогою сухого піску або тирси.
6.3.159. Під час транспортування горючих і легкозаймистих рідин автонавантажувачами швидкість руху не повинна перевищувати 3 км/год, а маса вантажу - 50% вантажопідйомності автонавантажувача. Автонавантажувачі мають бути обладнані заземленням і пристроями для іскрогасіння.
6.3.160. Транспортування вантажів у скляній тарі повинне здійснюватися у пристосованих для цього засобах перевезення.
6.3.161. Компоненти оздоблювальних матеріалів мають зберігатися на складах легкозаймистих або горючих рідин, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Зберігати легкозаймисті матеріали поблизу працюючих електричних машин, апаратів, приладів, нагрівальних елементів забороняється.
6.3.162. На кожній тарі з фарбою, емаллю, лаком, ґрунтовкою, шпаклівкою, розчинником і розріджувачем повинні бути прикріплені написи з назвою матеріалу.
6.3.163. Кожна партія лакофарбових матеріалів, розчинників і розріджувачів та інших матеріалів, які поступають на склади підприємства, повинна мати сертифікат або паспорт з обов'язковим зазначенням хімічного складу. Використовувати матеріали невідомого складу не дозволяється.
6.3.164. Ємності і зливно-наливні пристосування повинні застосовуватися тільки для тих матеріалів, для яких вони призначені.
6.3.165. Зберігати ініціатор (компонент поліефірного лаку) необхідно окремо від інших оздоблювальних матеріалів.
6.3.166. Ємності з легкозаймистими і горючими рідинами мають бути оснащені швидкодіючою арматурою з дистанційним управлінням для звільнення їх у разі аварійної ситуації.
6.3.167. Ручне укладання бочок з матеріалами на складі допускається не більше ніж у 2 яруси, а під час механізованого укладання - не більше ніж у 3 яруси.
6.3.168. Ширина проходів для транспортування бочок повинна бути не менше 1,8 м, а між штабелями і стелажами - 1 м.
6.3.169. Тара (бочки, бідони) з-під оздоблювальних матеріалів та їх компонентів, розчинників і розріджувачів повинна бути очищена від залишків матеріалів, закрита пробками та зберігатися на спеціальних майданчиках.
6.3.170. Відкриті майданчики для зберігання тари мають розміщуватись на відстані не менше 20 м від виробничих та інших приміщень. На тару з компонентами оздоблювальних матеріалів не повинні попадати сонячні промені.
6.3.171. Використання тари (бочок, бідонів) для зберігання інших речовин дозволяється тільки після повного їх очищення, промивання, пропарювання тощо.
6.3.172. Тару з-під лакофарбових матеріалів очищають м'якими скребками та щітками (мідними або алюмінієвими), що не утворюють іскор, і промивають розчинниками.
6.3.173. Промивання, пропарювання та очищення тари має проводитись в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Вода, яка утворюється в результаті промивання тари, повинна пройти очищення.
6.3.174. Під час підготування до заповнення та заповнення горючими та легкозаймистими рідинами стаціонарних і пересувних ємностей, монтажу, ремонту, очищення повинні передбачатися міри, які запобігають виникненню вибуху. Порядок підготовки до заповнення і заповнення ємностей регламентується.
6.3.175. Лаконаливні машини мають бути обладнані верхнім, нижнім і бічним відсмоктувачами, зблокованими з системою подавання лакофарбових матеріалів. У разі вимкнення вентиляції подавання оздоблювальних матеріалів у головки лаконаливних машин повинне припинятися.
6.3.176. Бачки лаконаливних машин з робочими сумішами мають бути щільно закритими.
6.3.177. Система подавання лакофарбових матеріалів (бачки, трубопроводи, насоси) повинна бути заземлена.
6.3.178. Виконання електрообладнання лаконаливних машин повинне відповідати вимогам до електрообладнання класу В - 1а.
6.3.179. Промивання головок, лотків, фільтрів і кришок лаконаливних машин розчинником повинне проводитися відповідно до інструкції з виконання робіт.
6.3.180. Конвеєр для подавання щитів і деталей до лаконаливної машини повинен бути розташований таким чином, щоб виключалась можливість попадання рук працівника між стрічкою і корпусом лаконаливної машини.
6.3.181. Поч.ергова робота нітроцелюлозними і поліефірними лаками на одній лаконаливній машині забороняється.
6.3.182. Кабіни для пневматичного розпилювання мають бути забезпечені гідрофільтрами для уловлювання лакофарбових матеріалів і сепараторами, які відокремлюють лакофарбові матеріали від води.
6.3.183. Ванни гідрофільтрів і сепараторів необхідно регулярно очищати за мірою накопичування лакофарбових матеріалів.
6.3.184. Повітряні та лакофарбові шланги в місцях з'єднання повинні бути закріплені хомутами для запобігання їх зривання робочим тиском.
6.3.185. Нагнітальні бачки, що працюють під тиском, мають бути забезпечені манометрами і відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.
6.3.186. Заливати робочу суміш у нагнітальний бачок необхідно після зняття тиску.
6.3.187. Робоче місце працівника повинне розміщуватись поза кабіною (біля відкритого прорізу кабіни) навпроти гідрофільтра.
6.3.188. Пістолети-розпилювачі мають бути заземлені.
6.3.189. Ділянки конвеєра між кабіною для пневматичного розпилювання лакофарбових матеріалів і сушильними камерами повинні мати укриття з місцевими відсмоктувачами.
6.3.190. Усі електричні пускові пристрої повинні бути розташовані поза кабінами для пневматичного розпилювання лакофарбових матеріалів.
6.3.191. Працювати у кабіні з лакофарбовими матеріалами різних хімічних складів забороняється.
6.3.192. Внутрішні поверхні кабін і обладнання в них мають бути легкодоступними для чищення. Інструменти для відкривання та очищення тари, кабін мають бути виготовлені із матеріалу, який запобігає іскроутворенню.
6.3.193. Електрофарбувальні камери для розпилювання оздоблювальних матеріалів в електричному полі повинні мати суцільні огородження, які запобігають розповсюдженню аерозолів у виробничих приміщеннях, а також забезпечують захист працівників від дотикання до обладнання, що перебуває під високою напругою.
6.3.194. Для зручності спостереження за процесом розпилювання оздоблювальних матеріалів камера повинна бути частково засклена. Відкриті прорізи в огородженнях камери допускаються тільки для проходу конвеєра.
6.3.195. Камери мають бути обладнані місцевими витяжними системами для забезпечення необхідного повітрообміну. Концентрація горючих парів та газів у повітропроводах не повинна перевищувати 20% нижньої межі вибуховості.
6.3.196. Габарити камер визначаються у залежності від габаритів оброблюваних виробів, методів їх підвішування, кількості та розташування розпилювачів, а також з урахуванням мінімальних відстаней між обладнанням, що перебуває під напругою, і заземленими елементами електрофарбувальних камер.
6.3.197. Відстань від огородження камери до струмоведучих частин, які перебувають під напругою, повинна бути не менше 0,8 м, від дискових розпилювачів - не менше 1,5 м.
6.3.198. Двері камери повинні мати блокувальний пристрій, який запобігає відкриванню дверей у разі ввімкненого високовольтного обладнання, а також вмиканню його, якщо відкриті двері.
6.3.199. Джерело високої напруги, розташоване з зовнішнього боку камери, повинне мати огородження, що задовольняє вимогам приміщень класу В - 1б. Двері огородження мають бути зблоковані з високовольтною установкою.
6.3.200. У разі використання кенотронного випрямляча повинне бути передбачене огородження від м'якого рентгенівського випромінювання.
6.3.201. Пульт керування електрофарбувальною камерою повинен розташовуватися поза нею на відстані не менше 2,5 м від розпилювачів. За наявності декількох електрофарбувальних камер допускається встановлення загального пульта керування.
6.3.202. Установки для оздоблювання у полі струму високої напруги мають бути оснащені приборами, які інформують про порушення технологічного процесу, та автоматичною звуковою і світловою сигналізаціями. Електрофарбувальна установка повинна мати аварійну кнопку "Стоп".
6.3.203. Крім стаціонарних шунтувальних пристроїв електроди та інше высоковольтне обладнання мають бути заземлені за допомогою ізолювальної штанги.
6.3.204. Електрофарбувальна камера, конвеєр, стійки електророзпилювачів, вентиляційна система та інші металеві конструкції, що не перебувають під напругою, мають бути заземлені. Надійність дії автоматичного розрядження електрофарбувальної камери необхідно перевіряти десятикратним пробним зняттям залишкового заряду не рідше одного разу на тиждень.
6.3.205. Електрофарбувальна камера повинна мати блокувальні пристрої, які забезпечують:
подавання звукового сигналу протягом 10 - 15 с перед пуском конвеєра;
неможливість вмикання системи розпилювання, якщо відключені вентиляція і конвеєр;
неможливість подавання високої напруги, якщо відключений місцевий відсмоктувач.
6.3.206. Електростатичні розпилювачі необхідно промивати не рідше двох разів за зміну.
6.3.207. Контактні з'єднання шинопроводу і пускорегулювальної апаратури в електрофарбувальній камері необхідно перевіряти не рідше одного разу на місяць.
6.3.208. Перед очищенням електрофарбувальної камери необхідно вимкнути високу напругу та ввімкнути вентиляцію. Оператор повинен заходити в камеру після її провітрювання.
6.3.209. Підлогу камери дозволяється захищати від лакофарбових матеріалів, що осідають, папером, просоченим вогнезахисними речовинами.
6.3.210. Ванни для занурення необхідно розташовувати у спеціальних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
6.3.211. Висота від підлоги до верхньої кромки ванни повинна бути не менше 0,8 м.
6.3.212. Ванни для занурення ємністю до 0,5 куб.м необхідно обладнувати бортовими відсмоктувачами і кришками, які щільно закриваються під час перерви в роботі.
6.3.213. Ванни ємністю більше 0,5 куб.м (конвеєрні та неконвеєрні) повинні мати спеціальні огородження, обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.3.214. Під час ручного оздоблення методом занурення мають застосовуватися спеціальні пристрої, що запобігають дотиканню рук працівників до лакофарбових матеріалів.
6.3.215. Переміщення оздоблюваних деталей у ваннах для занурення ємністю більше 0,5 куб.м повинне бути механізоване.
6.3.216. Для аварійного зливання лакофарбового матеріалу, що міститься у ванні для занурення ємністю більше 1,0 куб.м, повинен бути встановлений підземний резервуар, який розташовують за межами цеху на відстані не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м за наявності прорізів у стіні. Діаметр зливної труби та ухил її в бік резервуара має забезпечувати зливання лакофарбових матеріалів з ванни не довше 5 хв.
6.3.217. Сушіння деталей після оздоблення методом занурення повинне здійснюватися в сушильних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
6.3.218. Конструкція огороджень сушильних камер повинна запобігати виділенню шкідливих (токсичних, вибухонебезпечних) випаровувань у виробничі приміщення. Сушильні камери мають бути теплоізольовані вогнетривкими матеріалами. Температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 35 град.С.
6.3.219. Сушильні камери мають бути обладнані відповідними контрольно-вимірювальними приладами (термопари, терморегулятори, газоаналізатори тощо). На ділянках трубопроводів, які підводять теплоносії, мають бути встановлені манометри і регулятори тиску.
6.3.220. Температура виробів на виході їх із сушильних камер не повинна перевищувати 35 град.С.
6.3.221. Під час сушіння лакофарбових плівок у терморадіаційних камерах, а також ультрафіолетовій установці, спостереження за ходом процесу необхідно проводити за допомогою телевізійного устаткування або телеоптики.
6.3.222. Персонал, який обслуговує ультрафіолетову установку, повинен користуватися захисними окулярами зі світлофільтрами.
6.3.223. Якщо в сушильних камерах використовуються нагрівальні електричні прилади температурою 250 - 350 град.С і вище, необхідно використовувати автоматичний контроль процесу сушіння, який виключає можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій.
6.3.224. У терморадіаційних камерах необхідно здійснювати дистанційний контроль за температурою нагрівання виробів.
6.3.225. Робота вентиляційних установок повинна забезпечувати в сушильних камерах тиск нижчий, ніж у виробничому приміщенні, де встановлена сушильна камера. Вентиляційні установки сушильних камер не повинні бути з'єднані з цеховою вентиляцією.
6.3.226. У конвекційних і радіаційних сушильних камерах вентиляційні установки мають бути зблоковані з пристроями подавання сушильного агента і конвеєрами, якщо вимкнена вентиляція, подавання сушильного агента повинне припинятися, а конвеєр зупинятися. Одночасно має вмикатися аварійна вентиляція.
6.3.227. Для запобігання розповсюдження пожеж у повітроводах вентиляційних установок сушильних камер мають влаштовуватися вогнезатримувальні затвори, заслінки, засувки, мембрани тощо.
6.3.228. Концентрація парів розчинників у сушильних камерах не повинна перевищувати 5% величини нижньої концентрації межі займання.
6.3.229. Граничнодопустима температура нагрівальних приладів повинна бути не більше 80% величини температури самозаймання лакофарбових матеріалів, які застосовуються у процесі оздоблення деталей і виробів з деревини.
6.3.230. Електрообладнання сушильних камер повинне бути виконане відповідно до вимог ПВЕ.
6.3.231. Лінії шліфування і полірування лакофарбових покриттів мають бути обладнані пиловловлювачами, які зблоковані з пусковим пристроєм лінії.
6.3.232. Полірувальні барабани необхідно обладнувати огородженнями, які одночасно є уловлювачами пилу, що утворюється у процесі полірування.
6.3.233. Аспіраційні системи шліфувальних верстатів мають забезпечувати допустиму концентрацію пилу у повітрі робочої зони і бути виконані у вибухобезпечному виконанні.
6.3.234. Полірувальні верстати необхідно обладнувати пристроями для закріплення деталей та приладами, які показують дозволене робоче навантаження.
6.3.235. Під час виконання операцій на шліфувальних і полірувальних верстатах, лініях полірування і шліфування повинен бути забезпечений захист від статичної електрики.
6.3.236. Наносити лакофарбові матеріали на деталі вручну під час опоряджування покриттів допускається на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
6.3.237. У шліфувальних цехах (дільницях) необхідно обов'язково проводити вологе прибирання не рідше одного разу за зміну.
6.3.238. Складальні конвеєри мають відповідати вимогам підпунктів 4.1.1 - 4.1.7 цих Правил.
6.3.239. Пневматичні підіймачі та перекидачі конвеєрів мають бути обладнані автоблокуванням, яке запобігає переміщенню конвеєра під час їх роботи.
6.3.240. Обладнання для складання меблевих виробів повинне мати пристрої, які запобігають затисканню рук працівника.
6.3.241. Пневмо- і гідросистеми вайми мають бути забезпечені контрольно вимірювальною і запобіжною апаратурами.
6.3.242. На виході стисненого повітря в атмосферу слід встановлювати шумопоглинальні пристрої.
6.3.243. Вайма з підігріванням має бути обладнана місцевим відсмоктувачем.
6.3.244. Органи керування мають запобігати довільному або випадковому вмиканню вайми.
6.3.245. Упаковані пачки складальних одиниць меблів мають бути міцно обв'язані металевою стрічкою, джгутами тощо.
6.3.246. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати за допомогою електронавантажувачів, кранів та інших машин. Установлення і знімання великогабаритних виробів із транспортних засобів мають здійснювати не менше двох працівників.
6.3.247. Листи скла необхідно подавати на стіл для різки по черзі. Одночасне знімання зі столу для різання декількох листів скла різних розмірів не дозволяється.
6.3.248. Розмір листа скла, яке знімається вручну одним працівником зі стола для різання, не повинен перевищувати 1,2 x 1,6 м. Підіймання і опускання листів скла площею більше 2,8 кв.м на стіл для різання мають бути механізованими.
6.3.249. Листи скла необхідно встановлювати в стелажі, кабіни і піраміди. Ставити скло в проходах, проїздах і біля колон забороняється.
6.3.250. Під час транспортування електронавантажувачами стопи скла мають бути укладені в ящики, пенали. Між листами скла необхідно укладати прокладки з паперу.
6.3.251. Ящики зі склом необхідно встановлювати в один ярус під кутом 10 - 15 град. і опирати тільки на передбачені для цього опори. Приставляти ящики до стін будівель або колон не дозволяється.
6.3.252. Для складання бою під час різання скла біля кожного стола мають бути встановлені бункер, ящик, візок або контейнер. Конструкції та розташування їх повинні запобігати попаданню скалок скла в працюючих поруч робітників. Бій скла з підлоги необхідно прибирати.
6.3.253. Зберігання розбитих листів скла, які йдуть на перерізання, має проводитися у спеціальних коморах.
6.3.254. Лінія фацетування повинна мати підведену воду та експлуатуватися тільки з її використанням.
6.3.255. Шліфувальні та полірувальні верстати для оброблення фацета повинні мати конструкцію, яка запобігає биттю і вібрації шайби.
6.3.256. Абразивні, алмазні та полірувальні круги повинні мати маркування з вказівкою терміну їх випробувань.
6.3.257. У зоні обслуговування конвеєра фацетної лінії повинна бути аварійна кнопка зупинки.
6.3.258. Вакуум-присмоктувачі конвеєра фацетування не повинні мати дефектів. Робочий вакуум повинен відповідати даним технічної характеристики експлуатаційної документації.
6.3.259. Робочі місця на дільницях оброблення фацета і кромки скла мають бути обладнані покладеними на підлогу деревними ґратами або гумовими килимками.
6.3.260. Столи для сріблення необхідно обладнувати бортами і стоками зі збірниками, які перешкоджають попаданню розчинів на підлогу. Зливання у каналізацію відпрацьованих розчинів без їх нейтралізації забороняється.
6.3.261. Готувати і зберігати срібні розчини необхідно в ізольованому приміщенні. Посудини для зберігання повинні герметично закриватися.
6.3.262. Перед подаванням срібної суміші на вироби необхідно перевірити кріплення сопла в шлангах та затискачі.
6.3.263. У приміщеннях для сріблення забороняється зберігати побутовий посуд, продукти харчування, вживати їжу і курити.
6.3.264. Захисні покриття повинні наноситися в пульверизаційних камерах або на лаконаливних машинах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
6.3.265. Під час експлуатації вакуумних установок для алюмінування дзеркал необхідно дотримуватися вимог з охорони праці та технічної експлуатації електроустановок споживачів.
6.3.266. Під час сушіння дзеркал у камері, яка обігрівається лампами інфрачервоного випромінювання або розжарювання, повинні бути забезпечені заходи щодо захисту обслуговуючого персоналу від опіків, теплового і світлового випромінювання.
6.3.267. Оглядові вікна камер мають бути закриті склом зі світлофільтрами, а вхідні і вихідні отвори камери - відкидною завісою з вогнетривкої тканини.
6.3.268. Очищення касет і захисних екранів від алюмінію повинне проводитися у ваннах з лугом, розташованих в окремому приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією. Під час очищення необхідно використовувати захисні окуляри і гумові рукавиці.
6.4. Вимоги безпеки під час виробництва м'яких елементів меблів
6.4.1. Транспортування, підіймання бухт дроту, металевої стрічки, а також пружин і пружинних блоків масою більше 15 кг мають бути механізованими.
6.4.2. Зона розмотування бухт і подавання дроту у верстати повинна бути огороджена.
6.4.3. Бухти дроту і металевої стрічки повинні бути застопорені за допомогою спеціальних чалочно-захватних пристосувань. Звільнення від чалочних пристосувань повинне проводитися тільки після встановлення бухт на вісь вертушки (барабана).
6.4.4. Під час розмотування останніх витків дроту з вертушки необхідно використовувати спеціальні пристосування для запобігання викидання кінця дроту.
6.4.5. Під час рубання та відкушування металевої стрічки і дроту необхідно використовувати відповідні інструменти, а також працювати у захисних окулярах.
6.4.6. Стілець працівника, який обслуговує установки для термооброблення металевих пружинних блоків і верстати для закручування пружин, повинен бути поворотним.
6.4.7. Педаль вмикання верстата для закручування кінців пружин не повинна виходити за станину.
6.4.8. Операції протягування стрічки або дроту на обладнанні для виготовлення двоконусних пружин повинні виконуватися з працюючими місцевими відсмоктувачами. Пружини необхідно укладати у спеціальну тару.
6.4.9. Установка для термооброблення пружин повинна бути забезпечена механізмом завантаження, який запобігає попаданню рук працівника у небезпечну зону.
6.4.10. На дільницях виготовлення пружин, гнучких рамок, кріплення рамок скобами мають бути передбачені заходи щодо зниження рівня шуму (будівельні, конструктивні рішення).
6.4.11. Установлення бухт проволоки і металевої стрічки на обладнання повинне здійснюватись за допомогою підйомних механізмів і пристосувань. Перевищувати навантаження, яке встановлене для вантажопідіймальних засобів, не дозволяється.
6.4.12. Виготовлені пружинні блоки мають бути укладені на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги.
6.4.13. Дільниця для зберігання тканин і крою повинна обладнуватись стелажами, розташування яких повинне забезпечувати вільний прохід працівника з візком.
6.4.14. Операції транспортування тканин і крою, розмотування, промірювання, розбракування, настилання та розкрою пакетів мають бути механізованими.
6.4.15. Розкрійні столи слід обладнувати пристроями для підіймання рулонів матеріалу.
6.4.16. Під час виконання роботи на розкрійній стрічковій машині руки працівника мають бути на безпечній відстані від бокових сторін стрічкового полотна (30 - 50 мм).
6.4.17. Розкрійні машини мають бути забезпечені пристроями, які запобігають захопленню валиками одягу і рук працівника.
6.4.18. Стрічкові розкрійні машини повинні мати гальма і автоматично діючі уловлювачі стрічок, які забезпечують одночасну зупинку електродвигунів під час обривання стрічки.
6.4.19. Розкрійні машини повинні мати пристрої для механічного загострювання різального інструменту. Ручне загострювання забороняється. Для уловлювання пилу, який утворюється під час загострювання стрічки, розкрійні машини мають бути забезпечені пиловловлювачами.
6.4.20. Розкрійні стрічкові машини повинні мати підніжки, висота встановлення яких регулюється відповідно до антропометричних показників працівника.
6.4.21. Різальні інструменти і рухомі частини електромеханічних кінцевих лінійок на розкрійних столах мають бути огороджені.
6.4.22. Під час виконання роботи на відрізній лінійці необхідно користуватися запобіжним пристосуванням, яке забезпечує надійність притискного пристрою.
6.4.23. Ручні механізовані машини для розрізування губчастої гуми, штучної шкіри, плівки, гумованих матеріалів, пінополіуретану тощо повинні мати пристрої, які захищають руки працівника від порізів.
6.4.24. Під час розкроювання пінополіуретанового поропласту на верстатах з ручним подаванням необхідно використовувати притискні колодки.
6.4.25. У місцях розкрою оздоблювальних і настильних матеріалів мають бути встановлені місцеві вентиляційні відсмоктувачі для видалення пилу та ємності для відходів.
6.4.26. Машина для променевого різання матеріалу повинна бути розташована в захисній камері, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.
6.4.27. Технологічні процеси розкроювання повинні передбачати заходи, які захищають від статичної електрики.
6.4.28. Робочі поверхні столів, окантовка лекал і притискних лінійок мають бути гладкими.
6.4.29. Зварювання і склеювання поліуретанового поропласту необхідно виконувати в окремому приміщенні. Верстати для зварювання поліуретанового поропласту мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.4.30. Дільниці розкроювання оздоблювальних і настильних матеріалів мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
6.4.31. Вантажно-розвантажувальні роботи, перекачування компонентів із бочок мають бути механізованими. Під час перекачування компонентів повинна забезпечуватись герметичність.
6.4.32. Відділення термостатування, заливання, спінення композиції пінополіуретанів (далі - ППУ), визрівання, зберігання, перероблення бракованих виробів, склади сировини, готової продукції та лабораторія мають бути розташовані в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією і місцевими вентиляційними відсмоктувачами.
6.4.33. Приготування і нанесення антиадгезиву, миття деталей обладнання розчинником, зберігання пустої тари повинні проводитися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
6.4.34. Пуск машини для заливання має бути зблокований з пуском витяжної вентиляції вузла заливання і укриття конвеєрної лінії.
6.4.35. Під час прибирання розлитих компонентів, з яких виготовляють ППУ, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання.
6.4.36. Прибирання стелі та стін виробничих приміщень необхідно проводити вологим методом не рідше одного разу на місяць. Приміщення для подрібнення ППУ необхідно прибирати промисловими установками для видалення пилу. Залишки робочих сумішей, відходи виробництва, які містять ізоціонати, необхідно знешкоджувати.
6.4.37. Швейні машини необхідно обладнувати пристроями, які запобігають проколюванню голкою пальців рук працівників.
6.4.38. Ниткопротягувачі мають бути огородженими.
6.4.39. Працівники, які виконують роботи ручною голкою, мають бути забезпечені відповідними розмірами наперстків і прокладками.
6.4.40. Під час виконання оббивних робіт на конвеєрі за допомогою ручного пневмо- і електроінструмента необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.010-75.
6.4.41. Конвеєр, на якому проводяться оббивні роботи, має бути обладнаний попереджувальною сигналізацією, яка спрацьовує за 8-10 с до вмикання конвеєра.
6.4.42. Цвяхи перед використанням мають бути оброблені в галтовочному барабані.
6.4.43. Цвяхи і скоби, що упали на підлогу під час роботи, мають регулярно збиратися за допомогою магніту.
6.4.44. Приміщення, де виконуються оббивні роботи, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
6.5. Вимоги безпеки під час виробництва фанери
6.5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76.
6.5.2. Експлуатація вантажопідіймальних машин і механізмів, а також вантажозахватних пристроїв повинна здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02.
6.5.3. Безпечне ведення робіт стропальниками повинне відповідати вимогам Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Мін'юсті України 10.10.95 за N 372/908 (ДНАОП 0.00-5.04-95).
6.5.4. Під час розпилювання кряжів на оцупки пасова передача і диск пилки (за винятком нижнього робочого сегмента) круглопиляльних балансирних верстатів мають бути закриті суцільним або сітчастим кожухом.
6.5.5. Для розпилювання кряжів цінних порід необхідно використовувати горизонтальні лісопильні рами, які мають бути захищені з усіх боків, крім воріт, через які подається матеріал.
6.5.6. Кряжі необхідно надійно закріплювати на візку (не менше трьох пар гаків). На кінцях рейкової колії візка повинні бути обмежувальні упори.
6.5.7. Розкроювання фанерної сировини на бруси та ванчоси повинне проводитися із працюючою світлозвуковою сигналізацією. Керування стрічковопиляльними верстатами повинне бути дистанційним, виконуватися з пульта, який встановлено в кабіні.
6.5.8. Огородження корувальних верстатів мають бути зблоковані з пусковими органами. Пускові органи повинні мати блокування, які забезпечують зупинку всіх механізмів верстата.
6.5.9. Завантаження та розвантаження басейнів сировиною повинне бути механізованим та мати дистанційне керування механізмів для запобігання травмування працівників.
6.5.10. Пучки з кряжами та оцупками повинні подаватися на завантажувальні механізми для їх поштучної видачі на конвеєр. Завантаження конвеєрів одночасно двома і більше кряжами або оцупками не допускається.
6.5.11. Одночасне завантаження або розвантаження двох суміжних басейнів, а також очищення, ремонт басейну, суміжного із працюючим, забороняється.
6.5.12. Температура води в басейнах для гідротермічного оброблення повинна контролюватися автоматично. Температура води не повинна перевищувати 45 град.С.
6.5.13. Перед проведенням ремонтних робіт, очищенням басейнів вентилі трубопроводів подавання води і пари мають бути закриті, вода відведена, стінки охолоджені до температури не більше 40 град.С. На вентилях мають бути вивішені заборонні знаки.
6.5.14. Знімання кришок з басейнів або їх секцій повинне бути механізоване. Перебувати на кришках басейнів не дозволяється.
6.5.15. Робочі містки, проходи біля відкритих басейнів необхідно регулярно прибирати від сміття, кори, снігу, а за необхідності (для запобігання ковзанню) посипати піском. Басейни за периметром мають бути огороджені. Висота огорожі басейну повинна бути не менше 1 м.
6.5.16. Під час вітру, швидкість якого перевищує встановлену паспортом крана, зливи, снігопаду та туману (видимість не перевищує 50 м) завантаження і розвантаження басейнів, а також ремонтні роботи забороняються.
6.5.17. Ширина проходів (для обслуговування басейнів), вільних від обладнання і комунікацій, має бути не менше 1 м.
6.5.18. Працівники, які обслуговують басейни і працюють з вантажопідіймальними механізмами, повинні мати професійну підготовку та пройти навчання з підготовки стропальника відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02.
6.5.19. Завантаження вагонеток сировиною, закочування їх в автоклави та пропарювальні камери, викочування і розвантаження мають бути механізованими.
6.5.20. Підлога пропарювальних камер повинна мати ухил до одного з її кутів, де повинен бути влаштований збірник конденсату, закритий решіткою, яка повинна мати отвір для насосного шланга.
6.5.21. Автоклав та пропарювальна камера мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами (манометри, термометри), а також мати запобіжний клапан і спеціальний кран на паропроводі для контролю наявності або відсутності в них пари та конденсату відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94. Відкривати пропарювальну камеру або автоклав за наявності пари забороняється.
6.5.22. Автоклав повинен мати блокування, яке запобігає відкриванню кришки за наявності тиску, а також світлове табло з сигнальним написом "Під тиском".
6.5.23. Перед завантаженням і розвантаженням сировини під час гідротермічного оброблення цінних (тропічних) порід деревини, яке проводиться в басейнах з температурою води до 90 град.С, вода з басейнів повинна бути злита у вільні басейни.
6.5.24. Приміщення для лущіння і стругання мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.
6.5.25. Лущильні верстати мають бути обладнані центрувально-завантажувальними пристроями. Подавання оцупків на конвеєри-накопичувачі та в центрувально-завантажувальні пристрої повинне бути механізоване.
6.5.26. Укладати оцупки на конвеєри-накопичувачі біля лущильних верстатів необхідно в один ряд.
6.5.27. Оцупки з серцевинною гнилизною, яка перевищує 2/3 діаметра оцупка, металевими включеннями та необрубаними сучками подавати на лущіння не дозволяється.
6.5.28. Відходи (олівці) від лущильних верстатів повинні видалятися конвеєрами, що розташовані нижче рівня підлоги.
6.5.29. Фундамент лущильних верстатів повинен мати канавки для відведення води, що виділяється з оцупків під час лущіння.
6.5.30. Подавання оцупка із центрувально-завантажувального пристрою за наявності оцупка в шпинделях лущильного верстата або у разі невідведеного супорта не допускається.
6.5.31. Під час установлення оцупка в шпинделі супорт верстата повинен бути відведений від поверхні оцупка на відстань не менше 50 мм. Подавання оцупків у шпинделі лущильного верстата повинне запобігати їх скиданню або перекошуванню під час центрування.
6.5.32. Зона руху центрувально-завантажувального пристрою і лущіння оцупків повинна бути обладнана захисними пристосуваннями, які запобігають перебуванню в ній лущильника під час роботи.
6.5.33. Встановлення оцупка і знімання олівця мають проводитися після повної зупинки шпинделів лущильного верстата. У разі розколювання оцупка або олівця скалки деревини не повинні попадати в робочу зону.
6.5.34. Знімання, встановлення і правка лущильного ножа повинні виконуватися за допомогою спеціальних пристроїв та за наявності фіксатора траверси притискної лінійки, який утримує її в піднятому положенні та запобігає опусканню.
6.5.35. Бруски, оселки для правки ножів мають бути укладені у дерев'яні оправки з ручками. Лущильні ножі дозволяється переносити тільки у спеціальних футлярах, які закривають лезо за всією довжиною ножа.
6.5.36. Зазори між ножем і лінійкою або оцупком необхідно чистити спеціальними пристосуваннями або дерев'яними лопатками після попереднього відключення обладнання від електромережі. Довжина лопаток повинна перевищувати найбільший діаметр оцупка не менше ніж на 150 мм.
6.5.37. Під час проведення ремонтних і налагоджувальних робіт обмежувач прогину оцупка повинен бути надійно зафіксований у верхньому положенні.
