5.3.27. Газопроводи, арматура, апаратура і прилади, що використовуються для газів - замінників ацетилену, з метою своєчасного виявлення і усунення підтікання газу та інших дефектів мають оглядатись не рідше одного разу за зміну.
5.4. Ковальсько-пресові та термічні роботи
5.4.1. Організація й обладнання ковальсько-пресових і термічних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів ГОСТ 12.2.003-91, "Обладнання електротермічне. Вимоги безпеки" (ГОСТ 12.2.007.9-88), "Установки, генератори і нагрівачі індукційні для електротермії, установки і генератори ультразвукові. Вимоги безпеки" (ГОСТ 12.2.007.10-87), "Обладнання ковальсько-пресове. Загальні вимоги безпеки" із зміною (ГОСТ 12.2.017-93), ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, "Перетворювачі електроенергії напівпровідникові. Вимоги безпеки" із змінами (ГОСТ 12.2.007.11-75), ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.2.032-78, "Термічна обробка металів. Загальні вимоги безпеки" із зміною (ГОСТ 12.3.004-75), "Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація" (ГОСТ 12.4.011-89), ДНАОП 0.00-1.20-98, ДНАОП 0.00-1.2198, ПВЕ, експлуатаційної документації та цих Правил.
5.4.2. Ковалі та їх підручні мають бути забезпечені комплектами справного інструменту і допоміжних пристосувань.
5.4.3. Під час складання штампів необхідно передбачити надійні методи кріплення всіх деталей для запобігання самовільному відкручуванню гвинтів і гайок, якими закріплені виштовхувачі, знімачі, викидачі.
5.4.4. Лежаки і витяжні труби полуменевих печей необхідно періодично очищати від продуктів згоряння. Очищати і ремонтувати лежаки необхідно після повної зупинки роботи печей, температура повітря у середині лежака має бути не вище 40 град.С. Перед початком роботи у середині лежака необхідно відключити і заглушити трубопроводи для подавання рідкого або газоподібного палива, видалити шкідливі гази вентиляційними установками. Роботу в лежаках необхідно виконувати періодами тривалістю 15 хв. з перервами для відпочинку поза лежаками не менше 15 хв. Зазначені роботи необхідно виконувати за наряд-допуском і під спостереженням відповідальної особи.
5.4.5. Противаги, які зрівноважують кришки печей, мають бути закриті кожухом, висота якого дорівнює ходу противаги від нижнього положення до верхнього.
5.4.6. Завантаження, вивантаження важких і довгомірних заготовок з печі, подавання їх до молотів, ковалд і пресів мають бути механізованими (крани із спеціальними захватами, захватні кліщі на монорейках, роликові конвеєри та ін.).
5.4.7. Виконувати прибирання, змащування, чистку ковальсько-пресового обладнання, заміну ножів, штампів, регулювання притискачів, упорів, запобіжних пристосувань тощо дозволяється тільки після вимкнення електродвигуна і зупинки маховика.
5.4.8. Ручне подавання заготовок в штамп і ручне видалення відштампованих деталей зі штампа допускаються тільки за наявності на штампі ефективних захисних пристроїв, які запобігають травмуванню рук працівників.
5.4.9. Запірні пристрої трубопроводів рідкого палива, газу, пари, повітря мають бути розташовані в місцях зручних і безпечних для обслуговування. Вентилі і засувки необхідно обладнувати покажчиками (стрілками) і написами "Відкрито" та "Закрито".
5.4.10. Застосування в печах і горнах твердого, рідкого та газоподібного палива з вмістом сірки більше 0,5% не дозволяється.
5.4.11. Електротехнічний персонал, що обслуговує електротермічне обладнання, повинен мати групу з електробезпеки не нижче III, оператори-термісти - не нижче II.
5.4.12. Газопроводи і газове обладнання в термічних цехах мають бути обладнані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.20-98.
5.4.13. Електродвигуни, електроапаратура і вентилятори, що установлюються в приміщеннях приготування твердих карбюризаторів, а також прилади автоматичного контролю режиму термообробки в печах газової цементації мають бути у вибухобезпечному виконанні.
5.4.14. У приміщеннях приготування твердого карбюризатора не дозволяється куріння, застосування відкритого вогню, виконання робіт, які можуть викликати іскроутворення.
5.4.15. Печі-ванни необхідно обладнувати кришками для закривання, приладами автоматичного регулювання температури з автоматичною сигналізацією і відключенням нагрівачів у разі пошкодження приладів теплового контролю, а також пристроєм для вільного стікання розплавленої робочої сировини (аварійний злив) сухими каналами у спеціальний збірник.
5.4.16. Огляд електротермічних установок повинен проводитися у строки, передбачені експлуатаційною документацією заводу-виробника. Під час огляду необхідно звертати увагу на безвідмовність роботи всіх блокувальних пристроїв, які забезпечують безпеку праці працівників, надійність заземлення, справність огороджень і екранів.
5.4.17. Паливні баки, що використовуються під час виконання термічних робіт, повинні бути щільно закриті і мати показники рівня палива, зливний канал і трубки для з'єднання з атмосферою. На спускній трубі біля вентиля повинен бути напис "Відкрити при пожежі". Ємність аварійного резервуара повинна бути не меншою від сумарної ємності паливних баків.
5.4.18. Подавання палива в баки має бути механізоване. Система труб і перекачування рідкого палива повинні бути заземлені.
5.4.19. Приміщення і повітропроводи від місцевих відсмоктувачів необхідно очищати від пилу. Для запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші кількість зваженого в повітрі та осілого пилу не повинна перевищувати 1% об'єму приміщення.
5.4.20. Струмоведучі частини нагрівальних постів (робочі конденсатори, редуктори тощо) мають бути огороджені.
5.4.21. Розміри робочих місць біля електротермічних установок визначаються технологічними вимогами і розмірами виробів, що обробляються.
5.4.22. Перетворювачі частоти (машинні генератори, які створюють шум вище 80 дБ) необхідно установлювати у звуконепроникному приміщенні.
5.4.23. Для зниження рівня електромагнітних полів на робочих місцях усі частини схеми установки, що несуть струм високої частоти, мають бути екрановані.
5.4.24. Вимірювання напруженості електромагнітного поля високої частоти на робочих місцях мають проводитися у режимі максимальної потужності, як під час прийняття в експлуатацію, так і при будь-яких змінах екранування установки.
5.4.25. Експлуатація установок у разі відсутності експлуатаційної документації (паспорта з вказівкою конструктивних і експлуатаційних параметрів, електричних схем та інструкцій з обслуговування установки) не дозволяється.
5.5. Гальванічні роботи
5.5.1. Організація й обладнання робочих місць для виконання гальванічних робіт мають відповідати вимогам ПВЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98, державних стандартів ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, "Виробництво покрить металевих і неметалевих неорганічних. Загальні вимоги безпеки" (ГОСТ 12.3.008-75), ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.
5.5.2. Гальванічні цехи, дільниці мають бути розташовані в одноповерхових будівлях або на перших поверхах багатоповерхових будівель в ізольованих приміщеннях висотою не менше 5 м.
5.5.3. Усі відділення гальванічних цехів мають бути обладнані припливною і місцевою витяжною вентиляцією, яка не повинна допускати забруднення повітря газами, парою й пилом вище граничнодопустимих чинних санітарних норм. Витяжні вентиляційні установки слід обладнувати пристроями, що сигналізують про нормальну роботу установок.
5.5.4. Витяжна вентиляція на всіх дільницях гальванічних цехів повинна включатися за 15 хв. до початку і виключатися через 15 хв. після закінчення робочої зміни. Об'єм повітря, видаленого витяжною вентиляцією з гальванічного цеху, необхідно компенсувати припливом зовнішнього чистого повітря.
5.5.5. Промивання й протирання деталей органічними розчинниками мають бути механізованими і проводитися у витяжних шафах або на столах із витяжними зонтами.
5.5.6. Приміщення і повітропроводи місцевих відсмоктувачів необхідно періодично очищати від пилу з метою запобігання створенню вибухонебезпечної пилоповітряної суміші (1% об'єму приміщення).
5.5.7. Повітря від полірувально-шліфувальних верстатів перед викиданням в атмосферу повинне очищатися. Для зменшення викиду туманоподібних електролітів від хромових ванн і ванн оксидування на повітропроводах мають бути установлені спеціальні уловлювачі.
5.5.8. Завантаження і вивантаження ванн має бути механізованим і проводитися тільки після відключення електричного струму. Для видалення деталей, які упали в ванну, необхідно використовувати спеціальні пристрої або інструменти (магніти, щипці, совки).
5.5.9. Для переливання кислоти і лугу необхідно користуватися спеціальними пристосуваннями, які запобігають їх розбризкуванню. Кислоту, луг і інші хімічні речовини, які пролились на підлогу, необхідно нейтралізувати спеціальним розчином, а для прибирання використовувати тирсу.
5.5.10. Їдкі луги необхідно розчиняти невеликими порціями, безперервно перемішуючи.
5.5.11. Каустик, трифосфат, соду та інші побічні речовини під час подрібнення необхідно закривати щільною тканиною, що не допускає пилоутворення. Після закінчення роботи з каустиком гумові чоботи, фартухи і рукавиці необхідно промити водою.
5.5.12. Кислоти під час приготування розчинів із суміші кислот необхідно вливати у порядку зростання густини.
5.5.13. Для зменшення виділення водню і шкідливих газів під час травлення деталей із чорного металу необхідно використовувати спеціальні присадки.
5.5.14. У приміщеннях для промивання дозволяється зберігати розчинники в кількості, яка не перевищує добову норму. Порожню тару необхідно звільняти від парів розчинників.
5.5.15. Працівники, які беруть участь у приготуванні та використанні електролітів і розчинів, мають проходити попередній і періодичні медичні огляди відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 N 45, зареєстрованого у Мін'юсті України 21.06.94 за N 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94), та бути забезпечені засобами індивідуального захисту.
5.5.16. Працівники, які обслуговують ванни оксидування з розплавленою селітрою і нагрітим маслом, мають бути забезпечені захисними окулярами або спеціальними масками з органічного скла, а також захисними пастами для рук. Під час розчинення хромового ангідриду необхідно користуватися шланговими протигазами або фільтруючими респіраторами.
5.5.17. Залишки анодів з шкідливими і отруйними речовинами перед здаванням на склад або переробку мають бути знешкоджені і ретельно промиті водою.
5.5.18. Чищення обладнання, контактів, шлангів і анодних гаків повинне проводитися вологим методом спеціально навченими працівниками із використанням засобів індивідуального захисту. Після закінчення роботи інструмент і засоби індивідуального захисту мають бути знешкоджені.
5.5.19. У приміщеннях, де для промивання використовують легкозаймисті рідини, використовувати пічне опалення або опалення газовими і електричними приладами, а також відкритий вогонь не дозволяється. З метою запобігання іскроутворенню і можливому вибуху пускові пристрої, електродвигуни, вентилятори та інші пристрої мають бути у вибухобезпечному виконанні.
5.5.20. Працівники, які не виконують роботи, пов'язані із металопокриттям, без дозволу роботодавця в гальванічний цех (дільницю) не допускаються.
5.5.21. Куріння і вживання їжі в гальванічних цехах не дозволяється. Перед вживанням їжі і курінням необхідно обов'язково вимити руки.
5.5.22. У разі отримання порізів, опіків, появи запаморочення, нудоти працівника необхідно відсторонити від роботи до отримання дозволу лікаря на продовження роботи.
5.5.23. Під час заміни обладнання, технологічних процесів, вентиляцій, матеріалів, які використовуються, концентрації розчинів та електролітів повинен бути проведений аналіз повітряного середовища робочої зони відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
5.6. Шиномонтажні і вулканізаційні роботи
5.6.1. Організація та обладнання робочих місць для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів "Пожежна безпека. Загальні вимоги" із зміною (ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.2.003-91, "Машини ручні пневматичні. Загальні вимоги безпеки" із змінами (ГОСТ 12.2.010-75), ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, "Процеси обробки абразивним і ельборовим інструментом. Вимоги безпеки" із змінами (ГОСТ 12.3.028-82), ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.
5.6.2. Приміщення для проведення вулканізаційних робіт повинне бути ізольованим, просторим, світлим, обладнаним припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами. Приміщення, в якому установлені апарати із самостійною топкою, має бути ізольоване від приміщень, в яких застосовується бензин або гумовий клей.
5.6.3. Експлуатацію парових вулканізаційних апаратів необхідно проводити відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94. Силове та інше електрообладнання повинне бути у вибухобезпечному виконанні.
5.6.4. Під час виконання шиномонтажних і вулканізаційних робіт необхідно дотримуватись вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті.
5.7. Обслуговування та ремонт акумуляторів
5.7.1. Організація та обладнання робочих місць з ремонту і заряджання акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, ПВЕ та цих Правил.
5.7.2. Заряджання акумуляторів необхідно проводити в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією та водопроводом. Виводити вентиляційні канали в загальну вентиляційну систему будівлі не дозволяється. В окремих випадках дозволяється заряджати акумулятори у витяжній шафі загального приміщення. Сумісне зберігання і заряджання кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні не дозволяється.
5.7.3. Акумуляторні приміщення мають бути забезпечені умивальником, милом, ватою в упаковці, рушником і закритими посудинами з 10% нейтралізуючим розчином питної соди для шкіри та 2-3% нейтралізуючим розчином питної соди для очей під час роботи з кислотними акумуляторами. Під час роботи з лужними акумуляторами необхідно мати 2-3% розчин борної кислоти.
5.7.4. Посудини з водою для умивання і нейтралізуючими розчинами повинні мати крани, бути установлені на доступній висоті та мати розпізнавальні кольори і пояснювальні написи.
5.7.5 Не дозволяється захаращувати проходи до посудин із водою для обмивання і нейтралізуючими розчинами, зберігати в акумуляторному приміщенні порожні пляшки й посудини, застосовувати відкритий вогонь, курити, а також зберігати і приймати їжу.
5.8. Жерстяно-мідницькі роботи
5.8.1. Організація й обладнання робочих місць для виконання жерстяно-мідницьких робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.0.003-74, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.
5.8.2. Перед вживанням їжі та після закінчення роботи працівники зобов'язані чистити зуби і полоскати ротову порожнину. В умивальній кімнаті мають бути установлені шафи з індивідуальними місцями для зберігання зубного порошку, пасти, щітки і склянки, а також бачок з 1% розчином оцтової кислоти для обмивання рук.
5.8.3. Не дозволяється зберігати одяг у приміщенні, де проводяться паяльні роботи.
5.9. Фарбувальні роботи
5.9.1. Обладнання й організація робочих місць для виконання фарбувальних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.1.010-76, "Суміші вибухонебезпечні. Класифікація і методи випробувань" із змінами (ГОСТ 12.1.011-78), ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, "Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки" із змінами (ГОСТ 12.3.005-75), ГОСТ 12.4.011-89, Правил пожежної безпеки, експлуатаційної документації та цих Правил.
5.9.2. Вимоги до розташування фарбувальних, сушильних цехів або дільниць, освітлення та вентиляції виробничих приміщень, транспортування, зберігання, приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів мають відповідати вимогам, наведеним в підпунктах 6.3.125 - 6.3.174, 6.3.182 - 6.3.230 цих Правил.
5.9.3. Дозволяється проводити фарбувальні роботи безпосередньо на місцях складання обладнання без улаштування спеціальної вентиляції, якщо дотримуватися таких вимог:
проводити фарбувальні роботи в період, коли інші роботи на дільницях ремонту не виконуються;
здійснювати провітрювання приміщення за рахунок наявних витяжних установок;
забезпечити працівників засобами захисту органів дихання;
забезпечити вибухопожежобезпеку.
5.9.4. Конструкція вентиляторів, регулювальних і витяжних пристроїв вентиляційних систем під час експлуатації повинна унеможливлювати іскроутворення.
5.9.5. Фарбувальні майданчики, на яких проводиться безкамерне фарбування деталей великих габаритів, повинні мати огородження і пристрої для уловлювання фарби, яка не осіла на вироби, а також бути обладнані відсмоктувачами забрудненого повітря. Зона в радіусі 5 м від країв майданчика і 5 м за висотою відноситься до вибухопожежонебезпечної.
5.9.6. Лакофарбові матеріали, до складу яких входять дихлоретан і метанол, дозволяється застосовувати тільки під час фарбування щіткою. Щітки слід зберігати в щільно закритій тарі у вентильованих металевих шафах, які закриваються.
5.9.7. На дільницях фарбування великогабаритних виробів мають бути обладнані пересувні підмостки і спеціальні драбини з майданчиками, огородженими поручнями висотою не менше 1 м.
5.9.8. Для відведення статичної електрики гумові шланги, які застосовуються для промивання деталей розчинником, мають бути із заземленими наконечниками, які виготовлені із матеріалу, який не утворює іскор.
5.9.9. Для фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів, а також під час фарбування у середині агрегатів необхідно застосовувати пістолети-розпилювачі, які не утворюють туману.
5.9.10. У всіх випадках, де це дозволяється технологічним процесом, лакофарбові матеріали, які містять свинець та суміші розчинників з вмістом бензолу, необхідно замінити менш токсичними матеріалами.
5.9.11. Після роботи з фарбами, які містять свинцеві сполуки, необхідно мити руки 1% розчином кальцинованої соди, алізариновим милом. Обличчя миють теплою водою з милом, полощуть рот і чистять зуби.
5.9.12. Зберігати харчові продукти і приймати їжу у приміщеннях для фарбування не дозволяється.
5.10. Роботи з полімерними матеріалами
5.10.1. Організація й обладнання робочих місць і дільниць для виконання робіт з полімерними матеріалами мають відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.4.013-85Е, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.
5.10.2. Виробничі процеси з використанням полімерних матеріалів необхідно проводити в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.
5.10.3. Пости газополуменевого напилювання мають бути розташовані в окремому ізольованому приміщенні та бути обладнані згідно з вимогами до робочих місць для газозварювальних робіт.
5.10.4. Під час використання епоксидних смол в невеликих кількостях дозволяється виконання роботи у загальному приміщенні на робочих місцях, які спеціально для цього виділені та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
5.10.5. Зберігати полімерні матеріали та розчинники у виробничих приміщеннях дозволяється у кількості, необхідній для роботи протягом зміни. Зберігання полімерних матеріалів поблизу опалювальних приладів, сушильних камер і електродвигунів не дозволяється.
5.10.6. Тара, в якій зберігаються полімерні матеріали, повинна мати написи, які містять назву матеріалу, номер партії і дату виготовлення.
5.10.7. Роботи, пов'язані з розігріванням, зважуванням та приготуванням компонентів і складових на основі епоксидних смол, мають виконуватися у витяжній шафі. Забороняється підігрівати полімерні матеріали відкритим полум'ям.
5.10.8. Випарювання затверджувача необхідно проводити тільки у витяжних шафах з вакуум-насосом.
5.10.9. Прибирання робочих місць та приміщення повинне проводитися щоденно, видаляти пил необхідно вологим методом.
5.10.10. Затверджувач або смолу в разі попадання на шкіру слід видаляти тампоном, змоченим етилцеллозольвом, а потім ретельно промивати уражене місце теплою водою з милом.
5.11. Транспортування нафтопродуктів. Заправлення машин
5.11.1. Під час роботи з паливно-мастильними матеріалами і антифризом необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки та цих Правил.
5.11.2. Транспортувати нафтопродукти дозволяється у залізничних і автомобільних цистернах, бензо- і паливозаправниках, металевих бочках і бідонах з кришками, які щільно закриваються.
5.11.3. Транспортні засоби, які використовуються для перевезення легкозаймистих рідин, мають бути обладнані пристроєм для зняття статичної електрики.
5.11.4. Бочки з нафтопродуктами, які транспортуються у кузовах автомобілів, тракторних візках або іншому транспорті, мають бути установлені кришками вверх, між бочками і під ними необхідно укладати спеціальні дерев'яні прокладки, які запобігають поздовжньому і боковому зміщенню бочок та ударам між собою. В літній час бочки з паливом необхідно захищати від сонячних променів.
5.11.5. Ручне навантаження бочок шляхом перекочування дозволяється спеціальними естакадами (за умови, що підлога естакади розміщена на одному рівні з підлогою кузова транспортного засобу) або з землі похилими настилами, кут нахилу яких не повинен перевищувати 30 град. Бочки масою більше 100 кг необхідно переміщувати похилим настилом за допомогою мотузяних канатів.
5.11.6. Вантажно-розвантажувальні роботи з використанням похилих настилів мають виконувати не менше ніж два працівники, яким слід перебувати з зовнішнього боку настилів.
5.11.7. Пункти заправки транспортних засобів паливом та мастильними матеріалами, які розміщені на території підприємства, мають відповідати вимогам безпеки під час експлуатації нафтобаз та автозаправних станцій та Правил пожежної безпеки.
5.11.8. Підприємства, які використовують етилований бензин, повинні мати окремі ємності і бензопроводи для зберігання етилованого і неетилованого бензину та окрему тару для його перевезення.
5.11.9. Застосування етилованого бензину дозволяється тільки на технічно справних автомобілях, які мають справну бензосистему, що запобігає підтіканню бензину із бензобаків, бензопроводів, бензонасосів, відстійників тощо, а також проникненню вихлопних газів в кабіну, кузов і багажник.
5.11.10. Ґрунт, підлога, обладнання, тара та інші предмети в разі їх забруднення етилованим бензином мають бути знешкоджені. У місцях зберігання, навантаження і розвантаження етилованого бензину мають знаходитися у достатній кількості засоби для знешкодження, для чого необхідно використовувати дихлорамін (1,5% розчин в бензині) або хлорне вапно (у вигляді кашки або хлорної води), а для металевих предметів розчинники - гас або лужний розчин. Знешкодження сухим хлорним вапном забороняється для запобігання самозайманню у разі стикання з етилованим бензином.
5.12. Зберігання транспортних засобів
5.12.1. Роботи, пов'язані зі зберіганням транспортних засобів, необхідно виконувати відповідно до вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті, Правил пожежної безпеки та цих Правил.
5.12.2. До виконання роботи з підготування, установлення транспортних засобів на зберігання і зняття їх із зберігання допускаються працівники, які пройшли відповідний інструктаж та ознайомлені з правилами користування легкозаймистими і отруйними рідинами. Установлення транспортних засобів на зберігання необхідно проводити під керівництвом відповідальної особи, яка призначається роботодавцем.
5.12.3. Під час нанесення антикорозійних покрить працівникам необхідно користуватися фартухами, захисними окулярами, а за необхідності - респіраторами.
6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБНИЦТВА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Технологічні процеси (роботи) деревообробних виробництв мають бути організовані відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, ДНАОП 0.00-1.29-97, державних стандартів ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.3.042-88, ГОСТ 12.1.004-91, "Преси гідравлічні. Вимоги безпеки" (ГОСТ 12.2.117-88), "Автоматизація метало- і деревообробного устаткування. Система "Устаткування-операторпристрій індикації". Загальні вимоги і вимоги безпеки" (ДСТУ 2578-94), "Устаткування метало- та деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань" (ДСТУ 2807-94), "Виробництво меблеве. Роботи складальні. Вимоги безпеки" (ДСТУ 2327-93), експлуатаційної документації та цих Правил.
6.1.2. Усі види робіт мають здійснюватися на відповідному технологічному обладнанні та відповідно до його паспортних даних, згідно із затвердженими регламентами (інструкціями, технологічними картами тощо), в яких передбачені заходи, що запобігають дії на працівників шкідливих і небезпечних чинників.
6.1.3. Навантаження, транспортування лісоматеріалів, технологічної тріски, пиломатеріалів, фанери, плит та інших деревних матеріалів і виробів необхідно виконувати відповідно до правил та інструкцій, затверджених роботодавцем, які діють під час експлуатації транспортних засобів, що використовуються на підприємстві.
6.1.4. Технологічні процеси і операції, які пов'язані з використанням або виділенням токсичних, подразнюючих і легкозаймистих речовин, необхідно проводити в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях виробничих приміщень, забезпечених вентиляційними системами, засобами захисту працівників, а також засобами пожежогасіння.
6.1.5. Робочі місця, на яких можливе виділення токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, мають бути обладнані уловлювачами, укриттями з місцевими відсмоктувачами.
6.1.6 Процеси деревообробки мають бути організовані так, щоб забруднення ґрунту, водойм відходами та стічними водами, а також повітря викидами в атмосферу шкідливих газопарових сумішей та пилу не перевищували граничнодопустимих концентрацій.
6.1.7. Для кожного процесу, в якому використовуються шкідливі речовини, в технологічній документації мають бути передбачені методи знешкодження й прибирання розлитих або розсипаних хімічних речовин та методи очищення стічних вод і забрудненого повітря.
6.1.8. Вивезення відходів, які містять отруйні речовини, повинно проводитися після їх знешкодження відповідно до затверджених норм і правил.
6.1.9. Виконання технологічних операцій повинне запобігати зіткненню працівників з матеріалами і деталями, які рухаються із швидкістю більше 0,3 м/с.
6.1.10. Впровадження змін у технологічному процесі, заміна або перестановка обладнання, зміни в конструкції обладнання або в електросхемі мають бути оформлені актом, затвердженим відповідальною особою підприємства.
6.1.11. Різальний інструмент деревообробних верстатів повинен бути підготовлений до роботи і експлуатуватися відповідно до вимог технологічних режимів підготовки інструментів.
6.1.12. Під час виникнення аварійної ситуації повинна бути передбачена автоматична світлова або звукова сигналізація, за сигналом якої працівники виконують приписні розпорядження.
6.1.13. Для запобігання шкідливій дії на організм працівників шуму, вібрації тепло -, електромагнітних та інших випромінювань, виділень пари, газів і пилу необхідно використовувати дистанційне керування роботою обладнання.
6.2. Вимоги безпеки під час сушіння пиломатеріалів
6.2.1. Для формування сушильних пакетів пиломатеріалів повинен бути обладнаний спеціальний майданчик. Формування пакетів на проїздах і проходах не дозволяється. Висота пакету пиломатеріалів, який формується вручну, не повинна перевищувати 1,5 м.
6.2.2. Пакети пиломатеріалів, які подаються на пакетоформувальну машину, необхідно ставити на приймальну платформу або конвеєр таким чином, щоб забезпечувалось їх стійке положення на підйомнику.
6.2.3. Вилучення прокладок, які застрягли на похилому підйомнику, вирівнювання дощок, що збились на конвеєрі та в пакеті, необхідно здійснювати за допомогою спеціальних гаків після повної зупинки обладнання.
6.2.4. Подача прокладок на площадку перед касетним пристроєм повинна бути механізована. Прокладки, що подаються, мають бути укладені в пакети або ув'язані в пачки.
6.2.5. Формування пакета на трекових візках допускається після їх закріплення на рейках або роликах гальмівними пристроями.
6.2.6. Зона під пакетоформувальною машиною і ліфтом повинна бути огороджена. Перебування працівників під машиною під час її роботи не дозволяється.
6.2.7. Під час транспортування сушильних пакетів або укладання їх один на другий працівники мають перебувати в безпечній зоні не ближче 6 м від підіймально-транспортного засобу.
6.2.8. Завантаження, розвантаження, просування і зупинка штабелів в камерах мають бути механізовані.
6.2.9. Гарячі паропроводи та нагрівальні прилади в приміщеннях цеху, де перебувають працівники, мають бути термоізольовані. Паропроводи та їх арматура перед початком експлуатації мають підлягати гідравлічному випробуванню.
6.2.10. Під час завантаження камер і в процесі сушіння в них не має бути людей. Вхід в камеру для профілактичного огляду і відбору зразків дозволяється тільки після вимкнення вентиляторів та при температурі не вище 40 град.С.
6.2.11. Поряд з дистанційним керуванням і автоматизованим регулюванням процесу сушіння в камерах з примусовою вентиляцією повинне бути передбачене місцеве керування вентиляторами. Для зменшення шуму і вібрації вентиляторних установок їх необхідно закріплювати на віброопорах або розташовувати у звукоізолюючих кабінах.
6.2.12. Правильність укладання штабелів необхідно перевіряти за допомогою габаритного шаблона, який має бути установлений на рейковій колії.
6.2.13. Стан рейкової колії і роликових шин повинен постійно перевірятися. Зазор між рейками траверсного візка і колією повинен бути не більше 10 мм.
6.2.14. Траверсний візок повинен бути забезпечений відкидними упорами для надійного утримування підштабельних візків та фіксаторами, які утримують траверсний візок під час завантаження або розвантаження.
6.2.15. Для безпечного обслуговування камер система електроживлення траверсного візка повинна запобігати попаданню кабелю під колеса візка або його обриванню під час руху.
6.2.16. На обох кінцях рейкової колії мають бути установлені упори (обмежувачі). Відстань від упорів до стіни (колони) повинна бути не менше 1 м.
6.2.17. Сушильні камери повинні мати освітлення, яке живиться напругою не більше 42 В, з вимикачем, розташованим із зовнішнього боку камери.
6.2.18. Робоче місце оператора повинне бути обладнане кондиціонером для підтримання нормального мікроклімату.
6.2.19. Сушильні камери мають бути обладнані пристроями, які запобігають падінню дверей камери. Двері в воротах камери повинні мати затвори, які відкриваються як зовні, так і з середини камери.
6.2.20. Шибери димоходів газових сушильних камер повинні мати пристрої, що дозволяють перекривати їх з підлоги, та огороджувальні пристрої, що запобігають виходу шиберів із гнізда. Контрваги шиберів мають бути огороджені.
6.2.21. Зольне приміщення газових камер повинне бути обладнане надійною вентиляцією і мати двері, що відкриваються назовні.
6.2.22. Очищення топки від золи повинне проводитися після згоряння палива та зупинення вентилятора. Видалення золи із зольного приміщення повинне бути механізованим.
6.2.23. Для захисту від дії теплових променів перед топкою газових сушарок мають бути установлені спеціальні екрани.
6.2.24. Для зменшення рівня напруженості електромагнітного поля на робочих місцях вакуумно-діелектричні сушильні камери мають бути обладнані екрануючими пристроями.
6.2.25. Сітки вертикальних сітчастих електродів вакуумно-діелектричних сушильних камер з обох сторін проходів мають бути заземлені.
6.2.26. Двері сушильних камер повинні мати блокування, яке забезпечує можливість відкривання дверей тільки після відключення напруги усіх силових мереж.
6.2.27. Роботи на генераторі необхідно проводити після відключення генератора від джерел живлення відповідно до затвердженої програми.
6.3. Вимоги безпеки під час виробництва меблів
6.3.1. Робоче місце оператора під час торцювання пиломатеріалів повинне бути розташоване не ближче 0,7 м від пилки.
6.3.2. Автоматичне вмикання пакетоформувальних машин, бракувально-торцювальних та маркувальних установок повинне відбуватися не раніше ніж через 10 с після подавання світлозвукової сигналізації.
6.3.3. Пускові пристрої пилок бракувально-торцювальних та маркувальних установок мають бути зблоковані з пусковими пристроями конвеєра таким чином, щоб подавання дощок на пилки здійснювалася тільки після вмикання пилок.
6.3.4. Працівникам під час роботи установок перебувати на першому поверсі під приводами і холостими вітками конвеєра не дозволяється.
6.3.5. Видалення відходів від торцювання, тирси від різальних інструментів та із настилів між ланцюгами конвеєрів повинне бути механізованим.
6.3.6. Лісонакопичувачі установок, в яких здійснюється ручне укладання і вирівнювання положення дощок, мають бути обладнані запобіжними упорами для створення безпечних умов роботи в зоні надходження дощок.
6.3.7. Перебувати на складальних конвеєрах установок, що сортують за довжиною, за наявності дощок у накопичувачах забороняється. Зона конвеєрів повинна бути огороджена.
6.3.8. Прохід у розриві між похилими роликами конвеєра на ділянці формування щільного пакету сортувальної установки дощок за довжиною повинен мати огородження, яке зблоковане з пусковим пристроєм конвеєра.
6.3.9. Ручне маркування дощок і пакетів, що розташовані на конвеєрі, не допускається.
6.3.10. Автоматичні сортувальні, торцювальні і пакетувальні установки повинні мати пристрої для зупинки їх з будь-якого робочого місця. Пуск установок в роботу повинен здійснюватися з головного пульта.
6.3.11. Пилки установок, незалежно від місця їх розташування, повинні мати огородження.
6.3.12. Зони робочих частин різальних інструментів деревообробних верстатів (пилки, ножі, фрези тощо) мають закриватися автоматично діючими захисними засобами, що відкриваються під час проходження матеріалу, який обробляється, або нерухомими огородженнями, зблокованими з пусковими і гальмівними пристроями.
6.3.13. Зона частини різального інструмента, яка не працює, повинна бути повністю огороджена нерухомою огорожею.
6.3.14. Деревообробні верстати як із ручним, так і з механічним подаванням, під час роботи яких можливе викидання різальним інструментом оброблюваної заготовки і відходів, повинні мати спеціальні пристрої, які запобігають їх викиданню.
6.3.15. Кожний верстат повинен бути обладнаний надійним гальмовим пристроєм, який забезпечує зупинку верстата протягом 2 - 6 с з моменту виключення двигуна. Гальмо повинне бути зблоковане з пусковим пристроєм так, щоб запобігати гальмуванню під час роботи двигуна.
6.3.16. На комбінованих верстатах з декількома різальними органами потрібно застосовувати блокування, що допускає роботу тільки одного різального органа.
6.3.17. Посильні частини механізмів подавання (вальці, ланцюги, штовхачі, гусениці, захвати, притискачі) для запобігання травмуванню працівників мають забезпечувати надійний захват, притискання і подавання заготовок до різального інструмента.
6.3.18. Для запобігання виходу за установлені межі рухомих частин верстатів (кареток, візків, полозків, рамок, столів, супортів) мають бути установлені відповідні упори, обмежувачі руху, кінцеві вимикачі.
6.3.19. Робочі поверхні столів, напрямних лінійок, шаблонів мають бути рівними, без вибоїн, тріщин та інших дефектів. Поверхня робочих столів повинна бути на висоті 0,8 м від рівня підлоги.
6.3.20. Перед кожним установленням різального інструменту повинна проводитися перевірка технічного стану верстата і захисних засобів.
6.3.21. Під час оброблення матеріалів довжиною більше 2 м попереду і позаду верстата, або праворуч і ліворуч від нього необхідно установити опори у вигляді стояків з роликами, приставних столиків, роликових столів тощо. Ролики на стояках мають бути розташовані на відстані 0,6 - 1,0 м один від одного і легко обертатись.
6.3.22. Матеріали, що мають трухлявину та гнилизну, глибокі поперечні надрізи, металеві включення та такі, що не піддавались необхідній технологічній обробці, не дозволяється обробляти на верстатах, якщо це може викликати поломку різального інструмента і призвести до травмування працівників.
6.3.23. На круглопиляльних верстатах з механічним подаванням заготовок дозволяється обробляти тільки за товщиною заданого розміру, висоту якого обмежує притискний пристрій.
6.3.24. На круглопиляльних верстатах з ручним подаванням розпилювати матеріал довжиною менше 400 мм, шириною менше 30 мм або товщиною менше 30 мм необхідно за допомогою спеціальних пристосувань.
6.3.25. Швидкість різання під час поздовжнього розпилювання повинна бути не менше 50 м/с. Працювати на верстаті за наявності биття диска пилки забороняється.
6.3.26. Напрямна лінійка круглопиляльних верстатів як у закріпленому, так і в незакріпленому положенні повинна бути паралельна площині пилкового диска, легко переміщуватися і міцно закріплюватися у потрібному положенні.
6.3.27. Напрямок обертання пилкового диска повинен бути таким, щоб оброблюваний матеріал притискався до опорних поверхонь (столу, бруска, напрямної лінійки).
6.3.28. Під час повздовжнього розпилювання позаду пилки в одній площині з нею на відстані 10 мм від вершини зуба повинен бути установлений розклинювальний ніж товщиною, яка дорівнює ширині пропила.
6.3.29. Не дозволяється застосовувати дискові пилки із тріщинами на дисках або зубах, із двома виламаними зубами, покоробленими дисками та із припеченими під час заточування зубами.
6.3.30. Для запобігання випаданню дискової пилки забороняється установлювати на верстаті пилки з діаметром отвору більшим, ніж діаметр валу (шпинделя), а також використовувати вставні кільця, втулки для зменшення діаметра отвору диска.
6.3.31. Розпилювати матеріали круглого перерізу без каретки з надійним притискачем не дозволяється.
6.3.32. На верстатах з ручним подаванням для допилювання матеріалу необхідно застосовувати штовхачі, які забезпечують надійне притискання і спрямування матеріалу та запобігають можливості дотику рук працівника до різального інструмента.
6.3.33. Для зменшення травматизму під час роботи на круглопиляльних верстатах з ручним подаванням необхідно застосовувати безпечну конструкцію дискових пилок із зменшеною кількістю зубів.
6.3.34. На верстатах із ручним подаванням проводити розпилювання дощок хвойних порід товщиною більше 100 мм, листяних товщиною більше 80 мм, а також заготовок коротших або вужчих 300 мм, без застосування спеціальних шаблонів не дозволяється.
6.3.35. Круглопиляльні верстати з ручним подаванням для повздовжнього розпилювання мають бути забезпечені автоподавачами.
6.3.36. Прирізні однопилкові верстати мають бути обладнані механізмом зворотного подавання матеріалу, що запобігає небезпечній операції передавання дошки через верстат.
6.3.37. Торцювальні верстати із кареткою мають бути забезпечені клином або лінійкою для відводу обрізків під час торцювання. Загострений кінець клинка (лінійки) повинен підводитися безпосередньо до пилкового диска.
6.3.38. Торцювання деталей (заготовок) довжиною менше 30 мм на верстатах із ручним подаванням повинне проводиться з використанням спеціальних пристосувань, обладнаних притискними пристроями.
6.3.39. На верстатах-кінцевирівнювачах із механічним подаванням мають бути установлені пружини або упори, які перешкоджають переміщенню матеріалу під час пиляння. Подавальні ланцюги мають бути паралельні між собою.
6.3.40. Столи верстатів-кінцевирівнювачів мають бути влаштовані так, щоб відрізані частини деревини автоматично падали в лоток для відходів.
6.3.41. Цулаги для закріплення деталей мають бути обладнані надійними, швидкодіючими і зручними в роботі притискними пристроями, які запобігають довільному послабленню притиску. Нижня поверхня цулаги повинна бути гладенькою, рівною, без сучків і вибоїн.
6.3.42. Під час оброблювання деталей невеликого діаметра довжиною більше 300 мм необхідно використовувати відповідний люнет.
6.3.43. Стрічковопиляльні верстати мають бути оснащені надійними огородженнями, блокувальними і гальмівними пристроями та механічними або електромеханічними уловлювачами полотна стрічкових пилок. Уловлювачі стрічкових пилок мають бути зблоковані з гальмівним пристроєм нижнього шківа верстата.
6.3.44. Для запобігання зміщенню стрічкової пилки у бік подавання, її згинання, а також для гасіння поперечних вібрацій на стрічковопиляльних верстатах мають бути установлені напрямні пристрої. Дотик стрічкової пилки до напрямного пристрою допускається лише під час виконання криволінійних пропилів.
6.3.45. Робоча частина щілини ножової головки фугувальних верстатів повинна бути закрита віяловим огородженням, яке має бути зблоковане з пусковим та гальмівним пристроями верстата. У разі відведення віялового огородження за межі ножової головки верстат повинен автоматично вимикатися.
Частина щілини за напрямною лінійкою, яка не працює, повинна повністю бути закрита спеціальним огородженням.
6.3.46. Нижня частина ножового валу фугувальних верстатів повинна бути закрита огородженням, яке одночасно є стружкоприймачем.
6.3.47. Для запобігання вилітанню ножів під дією відцентрової сили вони мають бути надійно закріплені, а ножовий вал повинен бути збалансований. Леза стругальних ножів не мають виступати за межі стружколамачів більше ніж на 1,5 мм і мають описувати коло одного діаметру. Зібрані ножові вали, головки і дискові фрези не повинні мати механічних дефектів.
6.3.48. На верстатах із ручним подаванням різальні кромки ножів мають виступати за притискні клинки (губки) ножових валів і головок не більше ніж на 2 мм. Застосовувати підкладки під час установлення ножів не дозволяється.
6.3.49. Стругання заготовок довжиною менше 400 мм або шириною менше 50 мм, або товщиною менше 30 мм на фугувальному верстаті з ручним подаванням повинне проводитися тільки за допомогою спеціальних колодок-штовхачів.
6.3.50. Одночасне стругання двох і більше заготовок на фугувальних верстатах повинне здійснюватися у спеціальних шаблонах.
6.3.51. Фугувати тонкі та короткі деталі дозволяється лише в цулагах або шаблонах.
6.3.52. Одночасне стругання двох і більше заготовок різної товщини на фугувальних верстатах з механічним подаванням допускається за умови застосування секційного подавального вала, надійного їх притискання та наявності уловлювального пристрою під час стругання дощок з різницею за товщиною не більше однієї секції подавального вала.
6.3.53. Для запобігання вилітанню заготовки перед подавальними вальцями рейсмусових і чотиристоронніх поздовжньо-фрезерних (стругальних) верстатів повинен бути установлений запобіжний пристрій із зубчатих секторів і поворотних планок.
6.3.54. Рейсмусові верстати повинні мати пристрої для блокування, які не дозволяють переміщати стіл за висотою, якщо ножовий вал обертається.
6.3.55. Частина різального інструменту рейсмусових верстатів, що не працює, повинна бути закрита висувним огородженням відповідно до ширини заготовок, що обробляються.
6.3.56. Рейсмусові верстати з ножовими валами, які не знімаються, мають бути укомплектовані пристосуваннями для вивірки ножів, які установлюються в ножовий вал або фрезерну головку.
6.3.57. На верстатах, обладнаних пристосуваннями для заточування ножів, повинен бути передбачений блокувальний пристрій, який запобігає вмиканню привода шліфувального круга та переміщенню каретки заточувального пристосування, якщо ножовий вал обертається.
6.3.58. На стругальних верстатах ножові вали мають бути збалансовані та мати циліндричну форму. Ножові вали повинні мати пристрої для швидкого і надійного закріплення ножів, які запобігають можливості їх вилітання.
6.3.59. Для запобігання попаданню рук і одягу працівника механізми подавання чотиристоронніх поздовжньо-фрезерних (стругальних) верстатів мають бути закриті щитами або кожухами, які одночасно є приймачами відходів. Частина нижніх ножових валів, що не працює, повинна закриватися висувним огородженням, що закріплюється за шириною оброблюваного матеріалу.
6.3.60. Чотиристоронні стругальні верстати мають бути обладнані автоматичним блокуванням механізмів подавання і різання з огородженнями ножових головок і пусковим пристроєм, що запобігає вмиканню механізму подавання, якщо ножові головки не працюють та зняті або зміщенні огородження.
6.3.61. Фрезерні верстати з нижнім розташуванням шпинделя мають бути обладнані автоматичним огородженням з електроприводом. Огородження повинне бути виготовлене із точністю, що не допускає його перекошування і відхилення від заданого положення відносно рухомих елементів, які воно закриває.
6.3.62. Для створення безпечних умов праці фрезерні верстати з нижнім розташуванням шпинделя мають бути забезпечені стаціонарними або знімними автоподавачами.
6.3.63. Для запобігання зворотному вилітанню заготовок під час виконання роботи на фрезерних верстатах з напрямною лінійкою необхідно застосовувати спеціальні пристрої (з пружинами, роликами, гребінками), які притискають матеріал до стола і напрямної лінійки.
6.3.64. Фрезерування деталей перерізом 40 x 40 мм без спеціальних пристроїв не дозволяється.
6.3.65. Під час оброблення складних деталей по копіру необхідно використовувати притискні пристрої. Забороняється виконувати криволінійне фрезерування проти напрямку волокон деревини.
6.3.66. Фрезерні верстати (карусельно-фрезерні, копіювально-фрезерні) мають бути обладнані пристроями для кріплення шаблонів до стола, а шаблони у свою чергу повинні мати пристрої для надійного кріплення оброблюваних деталей.
6.3.67. Кріплення шпинделів і різального інструменту повинне запобігати їх самовільному відгвинчуванню під час обертання в протилежних напрямках.
6.3.68. Криволінійне фрезерування повинне проводитися тільки з використанням спеціальних цулагів.
6.3.69. Фрезерний верстат повинен бути укомплектований набором кілець (для установлення фрез) із внутрішнім діаметром, який відповідає діаметру шпинделя. У разі відсутності спеціального кріплення різального інструмента застосування реверсивних пускачів не дозволяється.
6.3.70. Під час ненаскрізного фрезерування або фрезерування із середини біля напрямної лінійки з боку, протилежного фрезі, необхідно установлювати обмежувальні упори відповідно до довжини оброблюваної ділянки.
6.3.71. Для оброблення заготовок різальним фрезерним інструментом діаметром більше 200 мм або збірними фрезами на верстатах з нижнім розташуванням шпинделя мають бути передбачені додаткові кронштейни для утримання верхньої частини шпинделя.
6.3.72. Копіювальні, свердлильно-фрезерні та фрезерні верстати повинні мати кінцеві вимикачі для вимикання фрезерних та свердлильних кареток в установлених положеннях.
6.3.73. Механізми подавання, різальний інструмент шипорізальних верстатів (горизонтальні і вертикальні ножові головки, провушні диски, пилки) та інші рухомі частини верстатів мають бути надійно огороджені. На каретці для подавання матеріалу повинне бути установлене огородження, яке запобігає можливості дотикання рук верстатника до різального інструменту.
6.3.74. Для закріплення оброблюваних деталей і попередження їх викидання різальним інструментом пристрої для ручного і автоматичного подавання шипорізальних верстатів мають бути обладнані гідро - або пневмопритискачами. Для попередження попадання рук працівника між оброблюваною заготовкою і верхніми притискачами мають бути установлені запобіжні пристрої.
6.3.75. Двосторонні шипорізальні верстати мають бути обладнані скидачами або похилими площинами, які приймають оброблюваний матеріал з конвеєра, а також упорами, які регулюють положення деталей на конвеєрі.
6.3.76. Двосторонні шипорізальні верстати повинні мати блокування, яке забезпечує зупинку приводу подачі у разі, якщо одна з головок не працює, знято огородження або включено гальма.
6.3.77. У верстатах типу "ластівчин хвіст" фрези з непрацюючого боку мають бути огороджені запобіжними планками. Притискачі мають за всією шириною закріплювати оброблювану деталь у робочому положенні.
6.3.78. Вертикально-свердлильні та радіально-свердлильні верстати мають бути обладнані пристроями, що запобігають самовільному опусканню траверси, хобота, кронштейна.
6.3.79. Для запобігання ушкодженню рук працівника свердлильні верстати мають бути обладнані сітчастими або з прозорого матеріалу огородженнями свердла і патрона та спеціальними пристосуваннями для надійного закріплення оброблюваного матеріалу. Приводи верстатів мають бути огороджені.
6.3.80. Деталі малих розмірів (до 15 x 50 x 100 мм) необхідно обробляти на верстатах-автоматах або в спеціальних пристосуваннях, які забезпечують точну установку заготовок і подавання їх до свердла, а також запобігають ушкодженню рук верстатника.
6.3.81. Для видалення стружки свердлильні верстати мають бути обладнані стружкоприймачами. Видаляти стружку руками не дозволяється.
6.3.82. Усі небезпечні рухомі частини довбальних верстатів (зірочка шпинделя, фрезерний ланцюг) мають бути обладнані огородженнями. Долото повинне бути забезпечене огородженням з вікном, яке дає працівникові змогу спостерігати за робочим інструментом і деталями, що обробляються.
6.3.83. Стіл або каретка довбального верстата мають бути забезпечені швидкодіючим притискним пристроєм для закріплення оброблюваного матеріалу. Для оброблення довгих деталей верстат повинен бути обладнаний підставкою.
6.3.84. Торцеві огородження ножової головки круглопаличних верстатів мають відкриватися на необхідну ширину і висоту під час пропускання через верстат оброблюваної деталі. Конструкція кріплення ножової головки повинна запобігати самовідгвинчуванню.