6.10. Вимоги безпеки у столярному виробництві
6.10.1. Під час виробництва столярних виробів та дерев'яних панелей необхідно дотримуватися вимог безпеки до деревообробного обладнання загального призначення, наведених у підпунктах 6.3.12 - 6.3.106 цих Правил.
6.10.2. Операції висвердлювання сучків, чопів (пробок), вприскування клею в гнізда під чопи мають бути автоматизованими.
6.10.3. Складальні вайми і конвеєри мають бути заземлені, механізми складального обладнання повинні мати захисні або попереджувальні пристрої для запобігання затискання рук працівників між деталями і притискними пристосуваннями.
6.10.4. Під час роботи живильників автоматичних ліній необхідно слідкувати за правильним укладанням деталей і міцністю їх захвату. Поправляти перекоси деталей на ходу і розбирати заломи необхідно після повної зупинки обладнання.
6.10.5. Вимоги безпеки до приміщень, де проводяться оздоблювальні роботи, зберігання, транспортування, приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів, сушка покриттів, наведені в підпунктах 6.3.125 - 6.3.230 цих Правил.
6.10.6. Конвеєри для складання панелей повинні мати блокування пускового приводу з автоматичною світлозвуковою сигналізацією, яка вмикається за 10 с до пуску конвеєра.
6.10.7. Пуск конвеєра повинен проводитися з центрального пульта керування. Кожне робоче місце повинне мати аварійну кнопку "Стоп".
6.10.8. Для піднімання і перевертання панелей необхідно використовувати вантажопідіймальні засоби, обладнані швидкодіючими захватами.
6.10.9. Оздоблювання панелей та інших будівельних вузлів повинне проводитися в спеціальних камерах, обладнаних вентиляцією.
6.11. Вимоги безпеки під час виробництва сірників
6.11.1. На випадок аварійної ситуації покрівлі будівель, які мають вибухопожежонебезпечну категорію технологічних процесів, мають бути виготовлені з конструкцій, що легко скидаються. Теплоізолювальні матеріали покрівель мають бути із вогнетривких матеріалів.
6.11.2. Електрообладнання, освітлювальне та вентиляційне устаткування цехів для виробництва сірників мають бути у вибухобезпечному виконанні згідно з вимогами ПВЕ.
6.11.3. Дільниці виробництва, на яких можливе загоряння одягу працівників, мають бути забезпечені кошмами (спеціальні покривала, просочені розчинами, які запобігають тлінню) розміром 1,5 x 2,2 м.
6.11.4. Для зберігання сировини, напівфабрикатів й готової продукції мають бути обладнані спеціальні приміщення для складів, обладнані вентиляцією.
6.11.5. Дільниці приготування суміші для головок сірників і фрикційної суміші мають бути розташовані в окремих приміщеннях.
6.11.6. Червоний фосфор повинен зберігатися в окремому сухому приміщенні. Парафін, технічні кислоти, клеєві композиції допускається зберігати в загальному складі на окремих стелажах у щільно закритій тарі. Для парафіну мають бути обладнані засіки або ящики з негорючих матеріалів.
6.11.7. Скляний бій (ламповий, пляшковий та ін.) повинен зберігатись в ящиках або насипом у засіках.
6.11.8. Скляні ємності з фосфорною кислотою необхідно транспортувати в плетених корзинах або дерев'яних ящиках з ручками.
6.11.9. Бертолетова сіль має зберігатись в окремих сховищах згідно з вимогами державного стандарту "Сіль бертолетова технічна" із змінами (ГОСТ 2713-74). Бочки і барабани з сіллю мають розміщуватись у горизонтальному положенні та видаватись із сховища тільки в герметично закритій тарі.
6.11.10. Після кожного приймання і видавання бертолетової солі необхідно проводити прибирання приміщення. Вологе прибирання стін, вікон і дверей необхідно проводити не рідше одного разу на тиждень. У разі розсипання солі необхідно негайно провести прибирання.
6.11.11. Бертолетову сіль, яка не відповідає вимогам, необхідно спалити у спеціально відведеному місці.
6.11.12. Під час виконання робіт з бертолетовою сіллю необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.
6.11.13. Вимоги безпеки до розділення, обкорування, гідротермічного оброблення деревної сировини та виготовлення шпону наведені в підпунктах 6.5.1 - 6.5.75 цих Правил.
6.11.14. Рамки соломкорубальних і ділильних верстатів разом з ножем і різцями повинні бути огороджені. Огородження має бути зблоковане з пусковим пристроєм верстата.
6.11.15. Соломкорубальні і ділильні верстати повинні мати пристрої, які надійно утримують ножову рамку в верхньому положенні під час правки ножів і різачків.
6.11.16. Завантаження сірникової соломки в просочувальні апарати і вивантаження з них мають бути механізованими.
6.11.17. Хімічні речовини для приготування розчинів, які запобігають тлінню, необхідно зберігати в окремому приміщенні в кількості, що не перевищує двозмінної потреби.
6.11.18. Переливати фосфорну кислоту із бутлів в мірні ємності необхідно за допомогою сифона або ручного насоса.
6.11.19. Робочі місця, де можливе попадання на шкіру, одяг працівників і підлогу фосфорної кислоти і діамонію фосфату, мають бути забезпечені засобами їх швидкої нейтралізації.
6.11.20. Очищення і промивання просочувальних апаратів необхідно проводити після повної їх зупинки. Воду, яка утворюється після промивання, необхідно знешкоджувати перед зливанням у загальну каналізацію. Працівники мають бути забезпечені захисними костюмами.
6.11.21. Соломкосушильні апарати мають бути встановлені не ближче 1,5 м один від одного і обладнані світлозвуковою сигналізацією. У разі встановлення електродвигуна між апаратами прохід між двигуном і суміжним апаратом повинен бути не менше 1 м.
6.11.22. Люки сушильного апарата повинні бути зблоковані з пусковою і регулювальною апаратурою для запобігання пуску апарата у разі відкритих люків.
6.11.23. Перед відкриванням сушильного апарата необхідно відключити усі його системи. Температура повітря в апараті під час його відкривання не повинна перевищувати 40 град.С.
6.11.24. Завантаження сірниковою соломкою полірувальних барабанів та їх розвантаження мають бути механізованими.
6.11.25. Пускові пристрої полірувальних барабанів і сортувальних верстатів мають бути зблоковані з пусковими пристроями відсмоктувачів місцевої вентиляції та пневмотранспортної установки для соломки.
6.11.26. Полірувальні барабани мають бути обладнані пристроями для знімання статичної електрики.
6.11.27. Відсмоктувальні установки для деревних відходів і пилу мають бути обладнані оптико-електронними модулями для захисту циклонів і сухих фільтрів від займання і вибухів.
6.11.28. Кожна машина для склеювання коробок незалежно від центрального пульта керування повинна мати окремий пусковий пристрій.
6.11.29. Формувальний болванчик разом із валом, зіштовхнувальними щічками і гладилками має бути огороджений. Огородження повинні мати блокування, яке запобігає доступу до огороджених частин коробкосклеювального верстата під час роботи.
6.11.30. Вузол з'єднання зовнішньої та внутрішньої коробок має бути огороджений і зблокований з пусковим пристроєм верстата.
6.11.31. Промивати і чистити кліше необхідно після повної зупинки друкарської машини не рідше ніж 2 рази за зміну. Використане ганчір'я необхідно зберігати в металевих ящиках з кришками.
6.11.32. Друкарська машина має бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією.
6.11.33. Після закінчення зміни обладнання, інструменти тощо, які контактували з фарбою, мають бути промиті розчинником.
6.11.34. Для очищення клею, який налип на частини машини, необхідно використовувати гарячу воду.
6.11.35. Розташування приміщення хімічного цеху, де готуються запалювальна і фосфорна маси, відносно цеху, де встановлені сірникові автомати і коробко-намазувальні машини, повинне забезпечувати найкоротший шлях транспортування. Ширина проходів має бути не менше 2 м.
6.11.36. Усі приміщення хімічного цеху мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
6.11.37. Відділення хімічного цеху мають бути відокремлені одне від одного негорючими перегородками з щільно припасованими дверима. Приміщення для розважування хімічних речовин, розмелювання компонентів запалювальної та фосфорної сумішей, крім виходів в інші приміщення, повинні мати виходи назовні.
6.11.38. Перед використанням компоненти сірникових мас мають проходити контроль якості.
6.11.39. Запалювальну і фосфорну суміш необхідно зберігати в місцях, які розташовані не ближче 4 м від кулькових млинів.
6.11.40. Для приготування і зберігання сірникових мас необхідно використовувати посуду ємністю не більше 50 кг. Ємності мають бути металевими з пристосуваннями для перенесення.
6.11.41. Для миття посуду та інвентарю в хімічному цеху має бути встановлена ванна з теплою водою. Ванну необхідно очищати від осаду не рідше ніж 1 - 2 рази на добу.
6.11.42. Обладнання, інструменти, посуд та інший інвентар, які використовуються для приготування запалювальної суміші, необхідно мити струменем води.
6.11.43. Кулькові млини мають бути огороджені та забезпечені механізмом нахилу барабана для зручності їх завантаження і розвантаження.
6.11.44. Зважування хімікатів необхідно проводити в спеціальних шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.
6.11.45. Хімічний цех й окремі його приміщення мають бути забезпечені відповідними засобами пожежогасіння, а працівники - одягом, просоченим вогнезахисними речовинами. Працівники, одяг яких забруднений сірниковими масами і парафіном, до роботи в хімічному цеху та цеху, де розташовані сірникові автомати, не допускаються.
6.11.46. Відділення для приготування клейстеру повинне бути розміщене в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
6.11.47. Зважування компонентів і приготування клейових композицій мають проводитися в гумових рукавичках.
6.11.48. Луги і галун необхідно зберігати в металевих ємностях, а розливати за допомогою мірників з рукоятками.
6.11.49. Відділення для варіння клейстеру повинне мати приміщення з гарячою та холодною водою для очищення і промивання тари й посуду.
6.11.50. Для запобігання виникнення гідравлічного удару парові вентилі під час подавання пари у варильний бак необхідно відкривати повільно. Тиск повітря під час перекачування компонентів у варильний бак не повинен перевищувати 0,7 атм.
6.11.51. Трубопровід в клейстероварильному відділенні, яким підводиться пара для варіння клейстеру, повинен мати не менше двох перекривальних вентилів. Забороняється встановлювати вентилі на гнучких шлангах або рухомих частинах трубопроводів.
6.11.52. Завантаження скла в барабан для промивання і вивантаження з нього мають бути механізованими.
6.11.53. Пускові пристрої кулькових млинів для розмелювання скла мають бути зблокованими з пусковими пристроями відсмоктувачів місцевої вентиляції.
6.11.54. У відділеннях хімічного цеху необхідно регулярно проводити вологе прибирання.
6.11.55. Цех, де розташовані сірникові автомати, повинен мати розрахункову кількість евакуаційних виходів, але не менше двох, та бути обладнаний припливно-витяжною і аварійною вентиляцією.
6.11.56. Вентиляційні системи і системи пневмотранспорту мають бути обладнані автоматичними пристроями, які відключають їх у разі виникнення пожежі.
6.11.57. Прибирання в цеху повинне проводитися не рідше 2 разів за зміну. Відстійник для використаної води повинен регулярно очищатися.
6.11.58. Використані ганчірки і змащувальні матеріали необхідно зберігати в металевих закритих ящиках на відстані не ближче 4 м від сірникового автомата.
6.11.59. Окремі частини обладнання і механізмів, які згідно з технологічним процесом не мають контактувати із запалювальною масою і парафіном, а також підлогу і стіни у разі попадання на них парафіну і запалювальної суміші необхідно промивати водою.
6.11.60. Запас запалювальної маси, яка міститься в цеху та не залита в сірникові автомати, не повинен перевищувати 50 кг на один автомат і 100 кг у спеціально відведеному місці.
6.11.61. Кількість готових сірників біля кожного сірникового автомата не повинна перевищувати 5 касет.
6.11.62. Сірникові автомати мають бути обладнані світлозвуковою сигналізацією для попередження про їх вмикання.
6.11.63. Під час обслуговування сірникових автоматів для підіймання наверх мають використовуватися спеціальні металеві драбини.
6.11.64. Очищення запалювальної маси від соломки, що впала в мочальне корито, необхідно проводити сітчастими лопатками.
6.11.65. Усі роботи, які виконуються в цеху, мають проводитися в бавовняному одязі та головних уборах, просочених вогнетривкими речовинами.
6.11.66. Працівники хімічного цеху і цеху, де розташовані сірникові автомати, мають бути забезпечені запасними комплектами спецодягу.
6.11.67. Під час зупинки сірникового автомата на термін, що перевищує 2 доби, із нього необхідно видалити сірники і сірникову соломку, менше ніж 2 доби - звільнити одне нижнє полотно.
6.11.68. Під час короткочасних зупинок сірникового автомата мочальна плита повинна бути опущена в корито. У кінці зміни залишки запалювальної суміші мають бути видалені, а мочальний апарат вимитий водою.
6.11.69. Якщо уздовж коробконабивних верстатів проходить конвеєр, вони можуть бути розташовані за відношенням до конвеєра без розривів. Від магазина верстата до стелажів відстань має бути не менше 3 м. Прохід між стелажами має бути не менше 2 м.
6.11.70. Дверці магазина коробконабивного верстата повинні мати блокування з головним приводом верстата, яке забезпечує зарядку магазина сірниками тільки після повної зупинки верстата, а його пуск після закривання дверцят магазина.
6.11.71. Касети з сірниками необхідно зберігати на стелажах висотою не менше 0,6 м від підлоги з застосуванням металевих прокладок у разі укладання однієї касети на другу.
6.11.72. Одночасно переносити більше двох касет з сірниками не дозволяється.
6.11.73. Для видалення поламаних і впорядкування невірно укладених у касети сірників мають використовуватися пристосування, виготовлені з матеріалів, які запобігають накопичуванню статичної електрики.
6.11.74. Біля коробконабивних верстатів мають бути розміщені засоби пожежогасіння.
6.11.75. Відділення для сортування і укладання розсипних сірників у приміщенні збирального цеху повинне бути розташоване на вільній ділянці на відстані не менше 6 м від верстатів іншого відділення.
6.11.76. Верстат для укладання розсипних сірників необхідно очищати від забруднень не рідше одного разу за зміну.
6.11.77. Кількість розсипних сірників біля укладальних верстатів не повинна перевищувати 20 умовних ящиків.
6.11.78. Під час завантаження чергової порції фрикційної маси або закінчення роботи усі деталі коробконамазувальних машин, які контактують з фосфорною масою, мають бути очищені за допомогою води. Зіскрібати фосфорну масу забороняється.
6.11.79. Запас фрикційної маси в приміщенні збирального цеху не повинен перевищувати змінної потреби.
6.11.80. Цвяхи і металева стрічка для упаковування фанерних ящиків мають бути розміщені біля робочого місця пакувальника на спеціальних підставках.
6.11.81. У приміщенні пакувального цеху кількість упакованих ящиків не повинна перевищувати змінного виробітку.
6.11.82. Автоматична лінія виготовлення сірників має бути обладнана світлозвуковою сигналізацією та запобіжними пристосуваннями для запобігання небезпечному зіткненню працівників з рухомими елементами лінії.
6.11.83. Розбризкану запалювальну суміш необхідно змивати струменем води і витирати вологим ганчір'ям.
6.11.84. Заломи сірників і коробок необхідно видаляти після повної зупинки лінії. Під час роботи обладнання вибирати дефекти і неправильно орієнтовані коробки необхідно за допомогою спеціальних гаків, виготовлених з матеріалу, який запобігає іскроутворенню, на спеціальних ділянках лінії за межами зон, позначених покажчиками.
6.11.85. Відходи із зони обслуговування автоматичної лінії необхідно видаляти за мірою накопичування, але не рідше двох разів за зміну.
6.11.86. Ремонт агрегатів автоматичної лінії, а також видалення з них соломки, коробок і відходів необхідно виконувати після повної зупинки лінії.
6.11.87. Запалювальну масу, невикористану протягом зміни, необхідно після закінчення роботи здати в хімічний цех.
6.11.88. Кількість упакованих сірників біля пакувальних машин не повинна перевищувати 20 умовних ящиків.
6.11.89. Лінія для виготовлення господарських сірників має бути обладнана запобіжними та огороджувальними пристроями, які запобігають зіткненню працівників з рухомими елементами.
6.11.90. Набивні машини мають бути обладнані звуковою сигналізацією та мати протипожежний пристрій, який локалізує подальше загоряння сірників.
6.11.91. Запас касет із сірниками на стелажах не повинен перевищувати 3 касет. Стелажі мають бути розташовані на відстані не менше 3 м від набивної машини.
6.12. Вимоги безпеки під час виробництва лиж та хокейних ключок
6.12.1. Під час виконання технологічних операцій на дільницях механічного перероблення сировини на заготовки, оброблювання заготовок, шліфування, лакування, фарбування, сушіння та полірування лиж і ключок необхідно дотримуватись вимог безпеки, наведених у підпунктах 6.3.12 - 6.3.72, 6.3.85 - 6.3.89, 6.3.125 - 6.3.151, 6.3.218 - 6.3.237 цих Правил.
6.12.2. Поздовжнє пиляння клеєних блоків на пластини повинне здійснюватися на обладнанні, оснащеному звукопоглинальним кожухом, який закриває механізм різання і подавання, нижнім та верхнім відсмоктувачами пневмотранспортної системи, що забезпечує видалення тирси, пилу і токсичних речовин.
6.12.3. Довжина блоків, що розпилюються, повинна відповідати вимогам до сировини, які наведені в паспортних даних на обладнання.
6.12.4. Вайми, гідравлічні преси і лінії склеювання мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.12.5. Під час фрезерування жолоба лиж необхідно користуватися спеціальним шаблоном з притискним центрувальним пристроєм. Пристрій для опори рук на шаблоні повинен запобігати їх дотиканню до різального інструмента.
6.12.6. Обладнання для дозування, змішування та заливання середнього клина лиж, який виготовляється з поліуретану, повинне бути обладнане місцевими відсмоктувачами.
6.12.7. Дільниці виготовлення друкарських форм (фотошаблонів), армування крюка хокейних ключок, фарбування та художнього оформлення виробів мають бути обладнані місцевими відсмоктувальними пристроями.
6.12.8. Шліфування, полірування виробів повинне виконуватись на обладнанні, оснащеному огородженнями, які одночасно є пиловловлювачами.
6.12.9. Просочування лиж смолою та їх сушіння має виконуватися в герметичних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
6.13. Вимоги безпеки під час виробництва деревного борошна
6.13.1. Виробництво деревного борошна повинне бути організоване відповідно до вимог технологічного регламенту, експлуатаційної документації та цих Правил.
6.13.2. Приміщення цехів для виробництва деревного борошна мають бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, ГОСТ 12.3.046-91.
6.13.3. Технологічні процеси отримання деревного борошна мають бути механізованими, транспортне і технологічне обладнання має бути у герметичному виконанні для запобігання попадання в робочу зону запиленого повітря.
6.13.4. Пускові пристрої технологічного обладнання мають бути зблоковані з пусковими пристроями пневмосистем та аспіраційних мереж.
6.13.5. Пневмосистеми та аспіраційні мережі мають бути обладнані противибуховими мембранами (клапанами), встановленими на колінах повітропроводів та кришках циклонів.
6.13.6. Механізми подавання матеріалу мають бути зблоковані з пусковими пристроями розмелювального обладнання.
6.13.7. Молоткові млини повинні мати справно діючі магнітні та інерційні сепаратори.
6.13.8. Для запобігання розповсюдження загоряння пневмотранспортні системи мають бути обладнані шлюзовими затворами.
6.13.9. Сушіння в роторних та барабанних сушарках повинне здійснюватися при температурі не вище 90 град.С і тиску пари не більше 0,6 МПа.
6.13.10. У разі порушення герметизації трубопроводів і запірної арматури для подавання пари працювати на сушарці забороняється.
6.13.11. Обладнання для виготовлення деревного борошна, трубопроводи і установки для транспортування мають бути заземлені.
6.13.12. Обладнання для виробництва деревного борошна повинне бути устатковане тільки клинопасовими передачами, застосування інших передач не допускається.
6.13.13. Температура нагрітих поверхонь обладнання і огороджень не повинна перевищувати 35 град.С. Поверхні, які нагріваються, мають бути термоізольованими.
6.13.14. Кнопки аварійної зупинки обладнання, вмикання робочого і аварійного освітлення, пожежної сигналізації, дистанційного вмикання насосів пожежного водопроводу мають бути у вибухобезпечному виконанні та розміщені перед входом у виробничі приміщення.
6.13.15. Перед проведенням профілактичних і ремонтних робіт необхідно провести очищення внутрішніх та зовнішніх поверхонь обладнання та вологе прибирання приміщення.
6.13.16. Деревне борошно повинне зберігатись у складських приміщеннях, упаковане в пилонепроникні мішки. Для укладання мішків повинні використовуватись механізми, які пристосовані для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях.
6.13.17. Піддони для укладання мішків мають бути виготовлені із сухих дощок або іншого матеріалу, який запобігає іскроутворенню.
6.13.18. Працівники, зайняті виробництвом деревного борошна, мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху і дихання.
6.14. Вимоги безпеки до допоміжних виробництв
6.14.1. Під час виконання робіт на складах лісоматеріалів (укладання, розбирання штабелів і пакетів кранами) необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 0.00-5.04-95, Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.03.96 N 45, зареєстрованої у Мін'юсті України 26.03.96 за N 143/1168 (ДНАОП 0.00-5.18-96), Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Мін'юсті України 13.03.95 за N 60/596 (ДНАОП 0.00-5.06-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Мін'юсті України 13.03.95 за N 59/595 (ДНАОП 0.00-5.07-94), Правил пожежної безпеки, експлуатаційної документації та цих Правил.
6.14.2. Сортування лісоматеріалів повинне бути механізоване і здійснюватися за допомогою конвеєрів (лісотранспортерів) та інших засобів механізації.
6.14.3. Сортувальні лісотранспортери мають бути автоматизованими або обладнаними колодоскидачами. Допускається скидання лісоматеріалів допоміжними пристроями (аншпуги, кондаки). Скидати колоди методом "на себе" і перебувати в лісонакопичувачах та поміж ними під час скидання колод забороняється.
6.14.4. Керування двома або більшою кількістю послідовно зв'язаних конвеєрів повинне здійснюватися таким чином, щоб пуск наступного проводився перед пуском попереднього, а зупинка їх здійснювалася в зворотному порядку.
6.14.5. Сортувальний конвеєр повинен бути обладнаний дистанційним керуванням, яке дозволяє зупинити його з будь-якого місця за всією довжиною, а також кінцевим вимикачем (скидачем) у кінці конвеєра.
6.14.6. Під час ручного скидання лісоматеріалів для захисту працівників від вітру та атмосферних опадів за всією довжиною конвеєра повинен бути обладнаний навіс з суцільною стінкою.
6.14.7. Уздовж лісотранспортерів, розташованих на естакадах, з боку, протилежного скиданню сортиментів у лісонакопичувачі, мають бути влаштовані тротуари для проходу та роботи на них. Ширина тротуару під час скидання сортиментів вручну повинна бути не менше 1,5 м, а між механізмами - не менше 1,0 м. Для проходу до місць роботи над обладнанням, що працює, мають бути обладнані містки, трапи, драбини.
6.14.8. Під час ручного сортування не дозволяється скидати сортименти з двох транспортерів у один лісонакопичувач.
6.14.9. Територія складу перед укладанням круглих лісоматеріалів у штабелі має бути очищена від кори, деревини, сміття, вирівняна та ущільнена. Ґрунт повинен бути однорідним і не мати пливунів.
6.14.10. Типи і розміри штабелів круглих лісоматеріалів необхідно вибирати відповідно до технологічного процесу, обладнання, яке застосовується для формування та розбирання штабелів, умов зберігання та підготовки лісоматеріалів, методів та умов їх подавання у виробничі цехи.
6.14.11. Для кожного штабеля має бути обладнана підштабельна основа із колод-підкладок, а за необхідності під колодами-підкладками має бути обладнаний суцільний настил з низькосортних колод.
6.14.12. У місцях укладання й розбирання штабелів мають бути встановлені знаки небезпеки та попереджувальні написи.
6.14.13. Під час формування й розбирання штабелів і пакетів лісоматеріалів повинна застосовуватися надійна сигналізація. Сигналізація прапорцями допускається тільки при добрій видимості.
6.14.14. Під час вітру, швидкість якого перевищує 11 м/с, зливи та густого туману (видимість не перевищує 50 м) укладання і розбирання штабелів висотою більше 1,8 м забороняється.
6.14.15. Під час укладання й розбирання штабелів та пакетів перебувати під піднятим і рухомим вантажем не дозволяється.
6.14.16. Підніматися і спускатися із штабелів і пакетів необхідно по приставній драбині або похилій поверхні головки чи хвоста.
6.14.17. Крани, навантажувачі для укладання і розбирання щільних штабелів мають бути оснащені грейферними або щелепними захватами, лебідками із саморозчіплювальними стропами, колодозахватами та іншими пристроями, які створюють безпечні умови праці.
6.14.18. Висота штабеля круглих лісоматеріалів має бути не більше 1/4 його довжини, але не перевищувати полуторну довжину колод, укладених у даний штабель. Висота штабеля колод під час ручного штабелювання має бути не більше 1,8 м.
6.14.19. Крайні пачки хлистів у ряду мають бути ув'язані канатом або дротом. Висота штабеля під час укладання щелепним навантажувачем не повинна перевищувати 3 м, кабель-краном - 6 м, мостовим, баштовим і козловим кранами - 12 м. Формування і розбирання штабелів висотою більше 7 м мають виконуватися грейферами.
6.14.20. Шеститонні та інші великовантажні лебідки, які застосовують для штабелювання колод, мають бути встановлені на постійні місця. Для кожної лебідки необхідно відводити дільницю складу на 8-10 штабелів. Укладання колод необхідно починати з найбільш віддаленого від лебідки місця (штабеля), а розбирання - у зворотному порядку.
6.14.21. Лебідки мають встановлюватися на настил із колод і закріплюватися сталевими канатами або ланцюгами для запобігання їх зміщування. Не допускається кріплення лебідок і блоків за випадкові предмети і будівлі.
6.14.22. Для закріплювання блоків необхідно забивати в ґрунт палі, які відповідають за міцністю зусиллям, що виникають під час роботи. Палі мають бути обшиті листовою сталлю. Блоки слід кріпити до паль канатом з розрахунковим запасом міцності та огороджувати з боку внутрішнього кута, утвореного канатом, який огинає блок, та нахиленими в бік блоків запобіжними стовпами або канатними петлями.
6.14.23. Об'єм пачок колод, які переміщаються, має визначатися відповідно до вантажопідйомності лебідки та кута їх підіймання.
6.14.24. Під час прокладання канатів канатно-блокової системи лебідок через лісотранспортери має бути виключена можливість зачеплення їх рухомими колодами або деталями конвеєрів. Стан канатно-блочної системи лебідок має перевірятися перед початком кожної зміни.
6.14.25. Під час укладання штабелів круглих лісоматеріалів необхідно дотримуватися таких вимог:
інтервали між окремими групами штабелів мають відповідати протипожежним нормам проектування складів лісоматеріалів;
окремі колоди не мають виступати за межі штабеля більше на 0,5 м;
прокладки необхідно укладати симетрично поздовжній осі штабеля на відстані від торців колод не більше 1 м з кожного боку;
міжрядні прокладки за висотою штабеля необхідно укладати в одній вертикальній площині;
прокладки уздовж штабеля необхідно укладати в одну лінію, а їх кінці на стиках мають перекриватися на довжину не менше 1 м;
в один штабель необхідно укладати круглі лісоматеріали, які мають різницю в довжині не більше 1 м для хвойних порід і 0,5 м для листяних порід;
кінці рядового штабеля повинні мати ухил, для чого кожен новий ряд має бути коротшим від попереднього на діаметр колоди з кожного боку;
крайні колоди кожного ряду необхідно закладати в гнізда, вирубані на кінцях прокладок, глибиною не більше половини товщини прокладок;
у кінці щільних, щільно-рядових і пачкових штабелів мають бути пристрої, які забезпечують надійне утримування колод від обвалювання, а у разі відсутності спеціальних пристроїв кінці штабелів повинні мати кут, рівний кутові природного розкочування колод (не більше 35 град.).
6.14.26. Під час формування штабелів щільного укладання лебідками мають виконуватися такі вимоги:
кінці парних прокладок, повернутих у бік розбирання штабеля, мають бути вирівняними за лінією, яка перпендикулярна до осі штабеля;
працівники, які перебувають на штабелі, під час роботи лебідки не повинні виходити на край штабеля і підходити до рухомого канату ближче ніж на 1 м;
у момент розстропування пачки лебідкою і витягування з-під неї строп працівники мають перебувати від неї на відстані довжини строп (не менше 15 м);
прокладки під час переміщення ними пачок мають бути скріплені між собою за довжиною штабеля металевими скобами без зайоржених кінців.
6.14.27. Під час укладання колод краном у щільні та пачкові штабелі в момент опускання пачки працівники мають перебувати на відстані не менше 10 м від місця укладання. До місця укладання пачки в штабель можна підходити тільки тоді, коли вона буде зупинена на висоті не більше 1 м. Направляти пачки, поправляти прокладки необхідно за допомогою багра довжиною не менше 1,5 м. Сигнал на витягування стропів з-під опущеної на штабель пачки повинен подаватися після того, як працівники відійдуть від неї не менше ніж на 10 м.
6.14.28. Застроповування пачок на штабелі пачкового укладання (з використанням прокладок, які розділяють пачки за вертикаллю) повинне проводитися гнучкими металевими прутами ("голками"), які просовують у зазори між прокладками. За відсутності прокладок за вертикаллю застроповування пачок повинне проводитися з краю кожного ряду за виступаючі кінці колод, стропи мають заводитися з обох кінців у глибину штабеля на відстань не менше 0,5 м.
6.14.29. Під час укладання і розбирання штабелів необхідно виконувати такі вимоги:
не скидати колоди на штабель з поперечного або поздовжнього конвеєрів до встановлення напрямних лат (спадів, ухилів);
кількість лат має бути не менше однієї на кожні 2 м довжини переміщуваних ними колод і у всіх випадках не менше двох;
не проводити одночасно роботи на суміжних штабелях;
не перебувати ближче 10 м від штабелів, що укладаються або розбираються;
не перебувати ближче 20 м від щільного штабеля в момент його обвалювання лебідкою;
не брати колоди із нижніх рядів під час розбирання штабелів до тих пір, поки не забрані верхні ряди; не робити вертикальні обруби штабеля; не відкочувати колоди, стоячи на шляху їх переміщення;
для виконання роботи на штабелях працівники мають бути забезпечені пристроями до взуття, які запобігають ковзанню по колодах, або спеціальним взуттям.
6.14.30. Під час розбирання пачкових штабелів лебідками не дозволяється висмикувати пачки із нижніх рядів, необхідно застосовувати ступінчасте розбирання за рядами з закріпленням пачки штабеля і нижніх рядів у головці.
6.14.31. Під час розбирання щільних штабелів лебідками необхідно застосовувати пристрої, які забезпечують безпечне проведення робіт (ланцюгові амортизатори, допоміжні стропи, захвати тощо). Під час виконання потрібних робіт на штабелі лебідка має бути виключена.
6.14.32. Під час розбирання щільних штабелів повинен витримуватися ухил не більший кута природного скочування колод. Розбирання штабелів, які покосилися, та інших небезпечних штабелів необхідно проводити тільки в світлий час доби за попередньо розробленим планом і під особистим наглядом керівника робіт.
6.14.33. Під час укладання штабелів трелювальним трактором їх висота не повинна перевищувати 2 м, а щелепним навантажувачем - 3 м. Штабелювання хлистів на складах повинне проводитися установками вантажопідйомністю не менше 20 т.
6.14.34. Фундаменти під штабелі пиломатеріалів мають бути міцними і відповідати масі штабеля. Штабелі не повинні мати нахилу, перекосу та не руйнуватися під дією власної ваги та вітру.
6.14.35. Пачки пиломатеріалів для запобігання падіння крайніх дощок повинні мати поперечні прокладки однакової товщини, розташовані за висотою не менше ніж через 0,3 - 0,4 м (у залежності від ширини дощок).
6.14.36. Пачки необхідно подавати до місця формування штабеля рівномірно з таким розрахунком, щоб не захаращувати проїзну частину складу. Для проїзду автотранспорту повинна залишатися вільна частина дороги шириною не менше 4 м.
6.14.37. Для запобігання зміщуванню або перевертанню штабеля пачки пиломатеріалів необхідно встановлювати на дві прокладки (колодки) з плоскими опорними поверхнями.
6.14.38. Пачки, які укладаються в штабель, повинні бути однакової висоти і ширини. Різниця в довжині пачок не повинна перевищувати 20% їх середньої довжини.
6.14.39. Між окремими пачками в кожному горизонтальному ряду штабеля повинна бути відстань не менше 0,25 м.
6.14.40. Висота штабелів, які формуються автонавантажувачами, не повинна перевищувати 7 м, кранами - 12 м. Штабелі, які формуються вручну, не повинні перевищувати 4 м.
6.14.41. Під час формування штабелів дозволяється одночасне виконання роботи на штабелі не більше ніж двома працівниками. Вручну дозволяється укладати дошки масою не більше 15 кг.
6.14.42. Одночасна робота з формування або розбирання штабелів дозволяється на штабелях, які розміщуються на відстані один від одного не менше 30 м.
6.14.43. Формувати штабелі із щільних не обв'язаних пачок пиломатеріалів забороняється. Під час піднімання автонавантажувачем щільних пачок необхідно застосовувати пристрої (скоби, притискачі, тимчасові обв'язки) для запобігання падіння крайніх дощок.
6.14.44. Під час переміщення автонавантажувача (з вантажем та без нього) рама вантажопідйомника має бути встановлена в транспортне положення, у якому вила з вантажем підняті на висоту 0,2 - 0,3 м, а рама повністю нахилена назад.
6.14.45. Відстань від кранових шляхів до штабелів пиломатеріалів повинна бути не менше 2 м. Зона роботи кранів повинна бути позначена знаками безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.
6.14.46. Перебувати на штабелях з пачками, обгорнутими захисним папером або плівкою, не дозволяється. Укладання і знімання обгорнутих пачок необхідно виконувати тільки з використанням портальних або вилочних захватів.
6.14.47. Для запобігання ковзанню стропальників, підсобних працівників у місцях роботи вантажопідіймальних механізмів майданчики, проходи мають бути очищені, а в зимову пору посипані піском або дрібним шлаком.
6.14.48. Для піднімання і спускання стропальників під час формування і розбирання штабелів необхідно використовувати спеціальні драбини.
6.14.49. Під час зберігання пиломатеріалів у закритих складах пачкові штабелі не повинні захаращувати проходів і прорізів воріт.
6.14.50. Основа підстопних місць для укладання фанери та струганого шпону повинна бути вивірена за горизонталлю та мати висоту від підлоги не менше 0,2 м.
6.14.51. Висота штабеля фанери або шпону під час механізованого укладання має бути не більше 5,2 м., під час ручного укладання - не більше 1,5 м.
6.14.52. Відстань від штабелів фанери та шпону до стін складу має бути не менше 0,8 м, між перекриттям і штабелем - 1 м, світильниками і штабелем - 0,5 м. Інтервали між штабелями поперечного ряду мають бути не менше 0,5 м, поздовжнього - 0,2 м.
6.14.53. Ширину основного проїзду необхідно визначати за формулою
B = R + l + a + m (при b < 2с),
де R - найменший зовнішній радіус повороту навантажувача;
l - відстань від осі передніх коліс до передніх стінок вил;
m - зазор безпеки (для навантажувачів вантажопідйомністю 1 - 2 т він дорівнює 150 - 250 мм);
a - довжина вантажу;
b - ширина вантажу;
c - ширина навантажувача.
6.14.54. Ширина допоміжного проїзду повинна перевищувати габарити навантажувача з вантажем за шириною не менше ніж на 1 м при однобічному і не менше ніж на 1,4 м при двобічному русі.
6.14.55. Склади для зберігання фанери, шпону площею 1000 кв.м і більше мають бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією і установками автоматичного пожежогасіння. На в'їзді в приміщення складу має бути вивішена транспортно-технологічна схема проведення робіт.
6.14.56. Склади готової продукції мають бути оснащені переносними електроосвітлювальними пристроями з напругою до 42 В для освітлення робочої зони.
6.14.57. Пачки в штабелях мають бути розділені прокладками (брусками квадратного перерізу розміром 100 x 100 мм), виготовленими з деревини хвойних порід без дефектів.
6.14.58. Пачки фанери і шпону однакового формату необхідно укладати в штабель по одній. Піднімати пачки на потрібну висоту дозволяється тільки біля штабеля. Допускається переміщення з піднятою пачкою на відстань, яка необхідна для укладання пачки на штабель, але не більшу 2 м.
6.14.59. Укладання і знімання пачок мають виконуватися двома працівниками: підсобний працівник та водій навантажувача. Перед підніманням і опусканням вантажу водій навантажувача має подавати звуковий попереджувальний сигнал.
6.14.60. Підлоги на складах для зберігання фанери, шпону та деревних плит повинні мати тверде покриття, яке витримує навантаження від засобів механізації з вантажем, бути розмічені фарбою з позначенням транспортних проїздів і меж штабелів.
6.14.61. Основа підстопних місць для укладання деревних плитних матеріалів повинна бути вивірена по горизонталі і мати висоту від підлоги не менше 0,1 м.
6.14.62. Висота укладання плит у стопи на складі готової продукції за допомогою навантажувача не повинна перевищувати 4,5 м. Стопи мають формуватися із щільних пачок висотою не більше 0,8 м через прокладки висотою не менше 0,08 м, укладені рівномірно за довжиною плит через кожні 0,6 м. Відстань першої прокладки від країв плит має бути не менше 0,05 м. На механізованих складах, які обслуговуються кранами, допускається укладання плит у стопи висотою більше 4,5 м.
7. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ
7.1. Організація робіт з охорони праці
7.1.1. Роботодавець на підприємстві повинен створити службу охорони праці, функції служби охорони праці можуть виконувати особи, які мають відповідну підготовку.
7.1.2. З метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям на виробництві, роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого у Мін'юсті України 01.12.2004 за N 1526/10125, повинен розробити та затвердити Положення про службу охорони праці підприємства.
7.1.3. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці розробляється згідно з Типовим положенням про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 28.12.93 N 135, зареєстрованим у Мін'юсті України 31.01.94 за N 18/227 (ДНАОП 0.00-4.11-93).
7.1.4. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства розробляється згідно з Типовим положенням про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.08.93 N 72, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.09.93 за N 141, із зміною (ДНАОП 0.00-4.09-93).
7.1.5. Для проведення навчань та інструктажів, надання методичної допомоги працівникам з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи на підприємстві мають бути створені кабінети охорони праці відповідно до вимог Типового положення про кабінет охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.07.97 N 191, зареєстрованого у Мін'юсті України 08.10.97 за N 458/2262 (ДНАОП 0.00-4.29-97).
7.1.6. Посадові особи відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого у Мін'юсті України 15.02.2005 за N 231/10511, (далі - Типове положення про порядок проведення навчання), зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з питань охорони праці.
7.1.7. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві, мають опрацьовуватись та затверджуватись відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132, зареєстрованого у Мін'юсті України 07.02.94 за N 20/229 (ДНАОП 0.00-8.03-93), та інших актів з охорони праці.
7.1.8. Роботодавець повинен організувати на підприємстві розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 00.0-6.02-04).
7.2. Вимоги до забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, змивальними та знешкоджувальними засобами
7.2.1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних з забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники мають безкоштовно забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам деревообробної промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005 N 19, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.02.2005 за N 257/10537 (НПАОП 20.0-3.10-05).
7.2.2. Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту повинен установлюватися відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованого у Мін'юсті України 18.11.96 за N 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96).
7.2.3. Засоби індивідуального захисту працівників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89.
7.2.4. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників необхідно здійснювати з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних і шкідливих чинників.
7.2.5. Засоби індивідуального захисту необхідно використовувати у тих випадках, коли безпечна робота не може бути забезпечена організацією виробничих процесів, конструкцією обладнання, будівельно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.
7.2.6. Працівники під час інструктажу мають бути ознайомлені з правилами експлуатації, методами перевірення справності та зберігання засобів індивідуального захисту.
7.2.7. Працівники не основних професій деревообробного виробництва мають забезпечуватись засобами індивідуального захисту згідно з відповідними галузевими нормами.
7.2.8. Для захисту органів слуху при рівні шуму 85 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками згідно з державними стандартами "Засоби індивідуального захисту органів слуху. Загальні технічні вимоги і методи випробувань" (ГОСТ 12.4.051-87), "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Шумозахисні навушники" (ДСТУ EN 352-1-2002).
7.2.9. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей (викидання різальним інструментом тріски, стружки, газозварювальні, лазерні, лакофарбувальні роботи та ін.), працівники мають бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е, із світлофільтрами - відповідно до вимог державного стандарту "Скло оптичне кольорове. Технічні умови" (ГОСТ 9411-91Е).
7.2.10. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог державного стандарту "Засоби захисту рук від вібрації. Технічні вимоги і методи випробувань" (ГОСТ 12.4.002-97).
7.2.11. Працівники цехів, де проводяться оздоблювальні, шліфувальні роботи, мають бути забезпечені засобами захисту органів дихання згідно з вимогами державних стандартів "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація і маркування" (ГОСТ 12.4.034-85), "Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтруючі. Загальні технічні вимоги" (ГОСТ 12.4.041-89).
7.2.12. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватись захисні пасти, мазі згідно з вимогами державного стандарту "Засоби індивідуального захисту дерматологічні. Класифікація і загальні вимоги" із зміною (ГОСТ 12.4.068-79).
7.2.13. Під час виконання робіт з синтетичними смолами, клеями, лакофарбовими матеріалами, розчинниками та іншими шкідливими речовинами працівники мають забезпечуватись гумовими рукавичками згідно з вимогами державного стандарту "Рукавиці гумові. Технічні умови" (ГОСТ 20010-93).
7.2.14. Працівники, одяг яких під час виконання роботи може бути залитий легкозаймистими речовинами (оздоблювальні роботи, виробництво сірників тощо), мають бути забезпечені запасними комплектами спецодягу.
7.2.15. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.
7.2.16. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинне провітрюватись.
7.3. Режими праці та відпочинку
Режими праці та відпочинку працівників деревообробної промисловості визначаються відповідно до чинного законодавства України про охорону праці.
7.4. Вимоги до професійного добору працівників
7.4.1. Працівники, які допускаються до виконання робіт у виробничих процесах деревообробної промисловості, повинні мати відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються.
7.4.2. Працівники, які виконують роботи з важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці або такі, де є потреба у професійному доборі, мають проходити за рахунок роботодавця попередній (при прийнятті на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди.
7.4.3. Особи віком до 18 років приймаються на роботу після попереднього і, в подальшому, до 21 року підлягають щорічним медичним оглядам.
7.4.4. Медичні огляди працівників необхідно проводити відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94.
7.4.5. Позачерговий медичний огляд повинен проводитись на прохання працівника або за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє виконувати трудові обов'язки.
7.4.6. Працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання мають проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці.
7.4.7. Навчання з питань пожежної безпеки необхідно проводити відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого у Мін'юсті України 11.12.2003 за N 1148/8469, Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Мін'юсті України 11.12.2003 за N 1147/8468, Правил пожежної безпеки.
| Начальник управління організації державного нагляду в АПК, машинобудуванні на транспорті та у зв'язку | В.А.Маціяшко |