Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію субєктів господарювання (Положення про концентрацію)

при недружньому придбанні копія листа (з повідомленням про його вручення) суб'єкту господарювання, частки (акції, паї) якого набуваються, про надання інформації, зазначеної у пункті 2 цього розділу, стосовно цього суб'єкта господарювання та суб'єктів господарювання, пов'язаних із ним відносинами контролю, на який заявником не було отримано відповіді або було отримано негативну відповідь;

інші документи, які вважають за потрібне надати заявники.

3. Пункт 3 розділу VIII виключено

3. Заява про надання попередніх висновків стосовно концентрації складається у довільній формі з наданням інформації та документів, які заявник вважає достатніми для надання висновків з урахуванням особливостей концентрації.

4. Заява, яка подається до розгляду за спрощеною процедурою у випадках, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Положення, складається відповідно до додатка 4 до цього Положення з додаванням таких документів і відомостей:

1) документ, що підтверджує сплату збору за її подання (платіжне доручення на перерахування збору з позначкою установи банку або квитанція);

2) схема відносин контролю учасників концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;

3) схема зміни відносин контролю внаслідок концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;

4) копії документів, що підтверджують обставини щодо фінансових аспектів концентрації з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;

5) копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів) учасників концентрації (заявників), оформлені з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;

6) документи, оформлені з урахуванням вимог розділу IX цього Положення, залежно від виду концентрації відповідно до підпункту 12 пункту 2 цього розділу;

7) клопотання про розгляд заяви за спрощеною процедурою.

5. До заяви може бути додано звернення заявника про проведення попередніх консультацій відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу XI цього Положення.

6. При розгляді заяви, справи в разі необхідності в учасників концентрації можуть бути запитані інші відомості і документи, необхідні для розгляду заяви, справи.

7. При поданні заяви до розгляду за спрощеною процедурою обсяг інформації та документів може бути розширений заявником з урахуванням особливостей концентрації.

До заяви про надання дозволу на концентрацію обов'язково додається інформація про наявність або відсутність у складі учасників концентрації суб'єктів юридичних та/або фізичних осіб, пов'язаних відносинами контролю з учасниками концентрації відповідно до статті 1 Закону, до яких застосовуються спеціальні обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції".

8. Якщо документи, зазначені в підпунктах 9 - 12 пункту 2 цього розділу, подавалися до органів Комітету не більше року тому і після цього до них не вносилися зміни, такі документи не подаються, а заява має містити письмове посилання на дату та номер супровідного листа, яким подавалися ці документи.

9. Якщо для прийняття рішення немає потреби в одержанні усіх документів і відомостей, зазначених у пункті 2 цього розділу, їхній перелік за погодженням з державним уповноваженим може бути скорочено.

10. Заява має містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників усіх суб'єктів господарювання - учасників концентрації.

1. Комплект документів, що додаються до заяви, має бути складений у тому порядку згідно з пунктами 2 і 4 розділу VIII цього Положення.

2. Цей комплект документів має бути підшитий у папці-швидкозшивачі.

3. Копії установчих документів, змін до установчих документів мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства.

4. Заява підписується керівником або уповноваженим представником заявника. Спільна заява підписується керівниками або уповноваженими представниками всіх заявників.

5. Відомості та інші документи, у тому числі копії документів, передбачених пунктами 2 і 4 розділу VIII цього Положення, що додаються до заяви, підписуються заявником або уповноваженим представником. Також зазначаються прізвище, посада, місце роботи, контактний телефон того, хто готував відповіді на питання відповідного розділу, дата, станом на яку надаються відомості.

6. Заява, що подається фізичною особою, та додані до неї документи мають бути підписані фізичною особою. Підпис засвідчується нотаріально.

7. Виписка з реєстру та довіреність іноземних суб'єктів господарювання мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані в консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і супроводжуватися перекладом на українську мову, який засвідчується у встановленому порядку.

8. Документи та інформація іноземною мовою мають супроводжуватися перекладом на українську мову, який засвідчується в установленому порядку.

9. Документи, викладені на двох і більше аркушах, мають бути пронумеровані й прошиті.

10. Інформація, передбачена додатками до цього Положення, має бути викладена з використанням нумерації розділів і пунктів цих додатків. Оформлення нумерації має бути таким, як запропоновано в додатках до цього Положення.

11. Усі відомості та документи, які додаються до заяви, подаються в паперовій та електронній формах.

12. Інформація та відомості, що подаються в електронній формі, мають відповідати інформації та відомостям, що подаються в письмовій формі. Відповідність інформації та відомостей у письмовій та електронній формах підтверджується записом у заяві.

13. Особа, яка надає інформацію як інформацію з обмеженим доступом (у тому числі конфіденційну інформацію), зобов'язана зазначити, яка саме інформація має обмежений доступ, у тому числі які саме документи або частини документів містять інформацію з обмеженим доступом.

14. Заява має містити перелік документів і відомостей, що додаються до заяви, із зазначенням, які саме документи чи відомості містять інформацію з обмеженим доступом. Усі документи, які додаються до заяви, подаються в запечатаному конверті з позначкою "Містить інформацію з обмеженим доступом".

15. На кожній сторінці, що містить інформацію з обмеженим доступом, у верхньому правому куті має бути зазначено "Містить інформацію з обмеженим доступом".

16. Інформація, яку заявник вважає інформацією з обмеженим доступом, має бути позначена у будь-який обраний заявником спосіб.

17. Заявник надає обґрунтування віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом із вказівкою щодо причин, через які її не можна розголошувати або оприлюднювати. При цьому інформація, що становить комерційну чи іншу, передбачену законом таємницю, має бути відокремлена від конфіденційної інформації.

18. Кожний суб'єкт, який готує відомості, несе відповідальність за точність інформації, що викладається.

19. Для представлення інтересів учасників концентрації представники мають подати підтвердження своїх повноважень у письмовій формі, наприклад договір-доручення чи довіреність, які мають містити:

прізвище, ім'я та по батькові представника, його посаду та місце роботи;

серію та номер паспорта, ким і коли виданий, податковий номер;

адресу місця проживання/перебування представника, номер мобільного телефону;

назву(и) суб'єкта(ів) господарювання, інтереси якого(их) уповноважений представляти представник;

обсяг наданих повноважень;

вказівку на те, що ризики негативних наслідків, пов'язаних із переглядом органом Комітету рішення, прийнятого на підставі поданої представником недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації несуть учасники концентрації, які призначили представника, або їх правонаступники.

20. До заяви додається загальна схема відносин контролю кожного учасника концентрації із указанням учасників концентрації, зазначених в абзацах другому - сьомому статті 23 Закону, їх кінцевих бенефіціарних власників, а також усіх юридичних та фізичних осіб, які входять до складу учасників концентрації і зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території України, а також відносин контролю між ними.

21. До заяви додається загальна спільна схема зміни відносин контролю внаслідок концентрації, в якій зазначаються учасники концентрації, перелічені в абзацах другому - сьомому статті 23 Закону, їх кінцеві бенефіціарні власники, а також схематичне зображення зміни контролю.

1. Органи Комітету надають заявникам на підставі заяви про надання попередніх висновків та доданої до неї інформації попередні висновки стосовно концентрації.

2. Строк розгляду заяв про надання попередніх висновків стосовно концентрації становить один місяць, якщо інше не встановлено законом.

У разі необхідності уточнення інформації, доданої до заяви про надання попередніх висновків, державний уповноважений може запитати таку інформацію в заявників.

3. Орган Комітету надає попередні висновки, у яких зазначається про:

1) можливість надання дозволу на концентрацію;

2) можливість відмови в наданні дозволу на концентрацію;

3) необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на концентрацію;

4) недостатність інформації для будь-якого висновку.

4. Попередні висновки надаються виключно на підставі наданої заявником інформації.

5. Пункт 5 розділу X виключено

5. Отримання попередніх висновків стосовно концентрації не звільняє заявника від необхідності звернутися до органу Комітету із заявою про надання дозволу на концентрацію у випадках, передбачених законом.

6. Заявник, який подає заяву про надання попередніх висновків та інформації, доданої до неї, несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що викладається в заяві та доданих до неї документах, згідно зі статтею 52 Закону.

7. Висновки Комітету про відсутність необхідності одержання дозволу на концентрацію, прийняті на підставі неповної та недостовірної інформації, не можуть бути підставою для звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності, передбаченої пунктом 12 статті 50 Закону.

1. Строк розгляду заяви:

1) Органи Комітету розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію протягом тридцяти днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Комітету, якщо інше не встановлено законом.

2) Органи Комітету розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію за спрощеною процедурою протягом 25 днів з дня її надходження в разі, якщо:

лише один учасник концентрації здійснює діяльність на території України, або;

сукупна частка учасників концентрації на товарному ринку, на якому здійснюється концентрація, не перевищує 15 відсотків, і при цьому частки або сукупні частки учасників концентрації не перевищують 20 відсотків на ринках товарів вищого або нижчого рівня, ніж ринок, на якому здійснюється концентрація;

3) Державний уповноважений може прийняти рішення про розгляд заяви за процедурою, передбаченою підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, якщо обставини, передбачені підпунктом 2 пункту 1 цього розділу, або інші обставини, що можуть вплинути на прийняття рішення відповідно до частини першої статті 25 Закону, потребують додаткового вивчення.

2. Порядок прийняття заяви до розгляду:

1) заява вважається прийнятою до розгляду після 15 календарних днів із дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений не повернув заявнику заяву з повідомленням про наявність підстав, визначених у пункті 3 цього розділу, та якщо концентрація не заборонена відповідно до Закону України "Про санкції";

2) у разі надходження від заявника клопотання про розгляд заяви за спрощеною процедурою державний уповноважений перевіряє наявність підстав, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього розділу, та відсутність обставин, передбачених підпунктом 3 пункту 1 цього розділу;

3) у разі відсутності підстав, зазначених в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або виявлення обставин, передбачених в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, державний уповноважений повідомляє заявника про відсутність можливості розгляду заяви за спрощеною процедурою та повертає заяву. У такому випадку повторна заява має бути подана в порядку, визначеному пунктом 1 розділу VIII цього Положення;

4) За зверненням заявника державний уповноважений або за його дорученням працівники Комітету проводять попередні консультації щодо інформації та документів, які є необхідними для розгляду відповідної заяви, у тому числі для розгляду за спрощеною процедурою, а також щодо виправлення можливих недоліків у поданій заяві протягом строку, встановленого підпунктом 1 пункту 2 цього розділу.

3. Залишення заяви без розгляду:

1) заява залишається без розгляду:

якщо протягом 15 календарних днів із дня її надходження державний уповноважений встановив, що заява та інші документи, що додаються до неї, не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням, і це перешкоджає її розгляду;

у разі порушення заявниками тридцятиденного строку, визначеного частиною п'ятою статті 26 Закону, крім випадків подання повторної заяви, якщо первинна заява була подана з дотриманням тридцятиденного строку та залишена без розгляду на підставі абзацу другого цього підпункту;

якщо концентрація заборонена відповідно до Закону України "Про санкції";

у разі надходження від заявника клопотання про відкликання заяви;

2) про залишення заяви без розгляду державний уповноважений повідомляє учасників концентрації листом із зазначенням відповідних підстав;

3) повернення чи залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету з повторною заявою, крім випадків, коли концентрація заборонена відповідно до Закону України "Про санкції" у період дії таких санкцій.

4. Залишення заяви без руху:

1) у разі недружнього придбання, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації - заявнику в наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви, державний уповноважений на підставі звернення заявника приймає рішення про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте рішення повідомляється заявник. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим рішенням. До надходження зазначеної інформації заява залишається без руху.

У випадку неотримання всієї інформації, передбаченої рішенням про надання учасником концентрації інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви у разі недружнього придбання, заява залишається без розгляду;

2) заява про надання дозволу або про надання попередніх висновків без доданих документів, що підтверджують сплату збору за її подання, залишається без руху, про що заявник повідомляється письмово. Заява про надання дозволу або про надання попередніх висновків залишається без розгляду в разі ненадходження від заявника документів, що підтверджують сплату збору за подання заяви, протягом 30 днів з дати отримання заявником повідомлення про залишення заяви без руху.

5. Порядок подання повторної заяви:

1) повторна заява стосовно раніше заявленої концентрації подається до Комітету як нова заява, якщо порівняно з попередньою заявою суттєво змінюються обставини, що характеризують концентрацію, зокрема:

заявник;

учасники концентрації;

вид концентрації;

період, за який подаються відомості щодо учасників концентрації;

відомості відповідно до розділів V, IX цього Положення та додатків 1 - 4 до цього Положення;

за подання нової заяви сплачується плата;

2) якщо обставини, що характеризують концентрацію, суттєво не змінюються, до повторної заяви додаються:

копія заяви (без додатків), яка не була прийнята до розгляду;

документи з виправленими недоліками;

документи, що не були додані до попередньої заяви (наприклад, відомості про відносини контролю, про учасників концентрації);

3) подання такої заяви не потребує повторної сплати.

6. Прийняття рішення про надання дозволу:

1) за відсутності підстав для заборони концентрації та якщо концентрація не заборонена відповідно до Закону України "Про санкції" органи Комітету приймають рішення про надання дозволу на концентрацію;

2) якщо протягом строку розгляду заяви органи Комітету не розпочали розгляд справи про концентрацію за умови, що концентрація не заборонена відповідно до Закону України "Про санкції", рішення про надання дозволу на концентрацію вважається прийнятим, про що орган Комітету, який розглядав заяву, може повідомити заявника.

7. Порушення і розгляд справи про концентрацію:

1) у разі виявлення підстав для заборони концентрації органи Комітету, що приймають рішення за заявою, державний уповноважений розпочинають розгляд справи про концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Комітету рішення у справі;

2) надсилання органами Комітету запиту щодо подання такої інформації здійснюється у строк, який не перевищує п'яти робочих днів з дня прийняття розпорядження, передбаченого підпунктом 1 цього пункту;

3) строк для подання заявником (заявниками) інформації на запит Комітету, направлений відповідно до підпунктів 1, 2 цього пункту, становить тридцять календарних днів із дня одержання запиту. Цей строк не більше одного разу може бути продовжено за письмовим клопотанням заявника;

4) інформація про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про концентрацію не пізніше десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження розміщується на офіційному веб-сайті Комітету;

5) інформація про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про концентрацію має містити назву та організаційно-правову форму учасників концентрації, вид концентрації, реквізити (дата, номер), розпорядження про початок розгляду справи про концентрацію та підстави для відкриття справи про концентрацію;

6) суб'єкти господарювання, зокрема конкуренти, постачальники чи споживачі учасників концентрації, а також об'єднання споживачів, якщо заявлена концентрація стосується товарів, призначених для кінцевого споживання, які вважають, що їхні права та інтереси можуть бути суттєво порушені внаслідок того, що заявлена концентрація призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку, мають право надати Комітету в письмовій формі обґрунтовані заперечення щодо заявленої концентрації та докази на їх підтвердження;

7) заявник, особи, які зазначені в підпункті 6 цього пункту, можуть надати додаткову інформацію на підтвердження своєї позиції. У разі ненадання особами, які подали заперечення, додаткової інформації у визначений органом Комітету строк орган Комітету має право прийняти рішення у справі про концентрацію на підставі інформації, наявної в матеріалах справи;

8) зазначені в підпункті 6 цього пункту особи мають право подати органам Комітету клопотання про залучення їх до участі у справі як третіх осіб. Питання про залучення до участі у справі третіх осіб вирішується державним уповноваженим. Про залучення третьої особи державний уповноважений приймає розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у розгляді справи;

9) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами;

10) строк розгляду справи про концентрацію не повинен перевищувати трьох місяців. Перебіг строку починається з дня подання заявником (заявниками) інформації в повному обсязі на відправлений відповідно до підпунктів 1, 2 цього пункту запит, отримання висновку експерта (у разі потреби) та завершується прийняттям рішення у справі. У разі підтвердження наявності підстав для заборони концентрації перебіг строку завершується днем направлення подання з попередніми висновками у справі про концентрацію. Якщо протягом строку розгляду справи органами Комітету рішення не прийнято, вважається, що на концентрацію надано дозвіл;

11) у разі неподання заявником (заявниками) у повному обсязі інформації на запит, направлений відповідно до підпунктів 1, 2 цього пункту, у тридцятиденний строк, за винятком випадків, коли заявник звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку надання інформації відповідно до підпункту 3 цього пункту, розгляд справи про концентрацію підлягає закриттю без прийняття рішення по суті відповідно до абзацу третього частини першої статті 32 Закону.

8. Зупинення розгляду справи про концентрацію:

1) розгляд справи зупиняється в разі неможливості її розгляду до вирішення органом Комітету, судом пов'язаної з нею іншої справи або до вирішення державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення органами Комітету приймається розпорядження, про що повідомляється заявник;

2) органи Комітету поновлюють розгляд справи після усунення обставин, які зумовили його зупинення;

3) перебіг строку розгляду справи зупиняється з дня зупинення розгляду справи. З дня поновлення розгляду перебіг строку розгляду справи продовжується.

9. Підтвердження наявності підстав для заборони концентрації:

1) у разі підтвердження наявності підстав для заборони концентрації складається подання з попередніми висновками у справі, яке надсилається учасникам концентрації. Одночасно учасники концентрації інформуються про можливість ознайомлення з матеріалами справи, а також про право на надання своїх міркувань та заперечень до змісту подання з попередніми висновками у справі;

2) учасники концентрації у тридцятиденний строк із дня отримання подання з попередніми висновками у справі можуть надати органам Комітету пропозиції щодо зобов'язань, які вони готові взяти на себе, що усувають відповідний негативний вплив концентрації на конкуренцію.

Цей строк може бути продовжений за клопотанням учасника концентрації, але не більше ніж на 30 робочих днів. Таке клопотання не може бути подано двічі.

При внесенні вказаних пропозицій учасники концентрацій надають органу Комітету обґрунтування запропонованих ними зобов'язань і підтвердження наміру та можливості виконання таких зобов'язань;

3) якщо учасники концентрації у строк, визначений у підпункті 2 цього пункту, не надали органам Комітету пропозицій щодо зобов'язань, орган Комітету продовжує розгляд справи на підставі наявної інформації;

4) учасники концентрації з власної ініціативи на будь-якій стадії розгляду справи про концентрацію мають право:

надавати органам Комітету пропозиції щодо зобов'язань, які вони готові на себе взяти, що усувають відповідний негативний вплив концентрації на конкуренцію;

вживати заходів, що усувають відповідний негативний вплив концентрації на конкуренцію;

5) зобов'язання, взяті на себе учасниками концентрації, мають бути пропорційними обґрунтованим загрозам негативного впливу на конкуренцію заявленої концентрації, а вимоги щодо забезпечення контролю за виконанням учасниками концентрації взятих на себе зобов'язань не повинні бути надмірними;

6) зобов'язання, взяті на себе учасниками концентрації, повинні мати структурний та/або поведінковий характер;

зобов'язання структурного характеру можуть стосуватися відчуження частини активів, активів у вигляді єдиного(их) майнового(их) комплексу(ів), часток (акцій, паїв) суб'єкта(ів) господарювання, інших дій, пов'язаних зі зміною структури концентрації, та мають перевагу перед іншими зобов'язаннями;

зобов'язання поведінкового характеру можуть застосовуватися у випадках, коли структурні зобов'язання є надмірними по відношенню до обґрунтованих загроз негативного впливу на конкуренцію від заявленої концентрації, або з інших причин є недоцільними для запобігання такому впливу;

7) з метою узгодження необхідних зобов'язань, якими обумовлюватиметься рішення органу Комітету про надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, органи Комітету та учасники концентрації проводять відповідні консультації;

8) після отримання від учасників концентрації пропозицій до зобов'язань органи Комітету проводять їх аналіз та оцінку, в тому числі шляхом ринкового тестування. Ринкове тестування проводиться шляхом опитування зацікавлених осіб (конкурентів, споживачів тощо) щодо відповідності запропонованих зобов'язань та їх імовірного впливу на задіяні ринки. За результатами проведеного аналізу орган Комітету оцінює, чи будуть усунуті виявлені проблеми для конкуренції після впровадження запропонованих зобов'язань;

9) строк розгляду справи про концентрацію з дня отримання від учасників концентрації пропозицій щодо зобов'язань, надісланих відповідно до підпункту 2 цього пункту, до дня прийняття рішення у справі не може перевищувати 30 календарних днів;

10) про дату, час і місце розгляду справи про концентрацію особи, що беруть участь у справі, повідомляються не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня її розгляду.

10. Прийняття рішення у справі про концентрацію:

1) за результатами розгляду справ про концентрацію Комітетом приймаються рішення: про надання дозволу на концентрацію; заборону концентрації;

2) за результатами розгляду справ про концентрацію адміністративною колегією приймається рішення про надання дозволу на концентрацію;

3) у рішенні вказуються результати розгляду справи по суті (надано дозвіл на концентрацію чи відмовлено в наданні дозволу на концентрацію, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які заявник повинен виконати або від яких утриматися;

4) рішення про надання дозволу на створення суб'єкта господарювання, який є господарським товариством чи об'єднанням, є водночас рішенням про погодження установчих документів відповідного господарського товариства, об'єднання;

5) якщо протягом строку розгляду справи органами Комітету не прийнято рішення, то рішення про надання дозволу на концентрацію вважається прийнятим, про що орган Комітету, який розглядав заяву, може повідомити заявника;

6) підпункт 6 пункту 10 розділу XI виключено

7) підпункт 7 пункту 10 розділу XI виключено

8) підпункт 8 пункту 10 розділу XI виключено

9) підпункт 9 пункту 10 розділу XI виключено

6) концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу, якщо більший строк не визначено в рішенні. Якщо концентрація в цей строк не здійснена, учасники концентрації мають подати нову заяву про отримання дозволу;

7) органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 Закону. Вони мають право виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

11. Закриття розгляду справи:

1) розгляд справи про концентрацію суб'єктів господарювання підлягає закриттю без прийняття рішення по суті справи в разі:

надходження від заявника клопотання про відкликання заяви або про закриття розгляду справи;

неподання заявником інформації у визначений органами Комітету строк, якщо відсутність такої інформації перешкоджає розгляду справи, у тому числі інформації про бенефіціарних власників суб'єктів господарювання - учасників концентрації;

наявності рішення органу Комітету заявленої концентрації такою, що здійснена з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

ліквідації заявника - юридичної особи;

якщо концентрація заборонена відповідно до Закону України "Про санкції";

2) закриття розгляду справи з підстав, передбачених абзацами другим або третім підпункту 1 цього пункту, не позбавляє заявника права звернутися до Комітету з новою заявою про надання дозволу на концентрацію.

12. З'ясування обставин, які мають значення для розгляду заяви, справи:

1) органи Комітету можуть запитувати в заявника (заявників) та інших осіб додаткову інформацію, якщо її відсутність перешкоджає розгляду заяви, справи;

2) працівники органів Комітету, яким доручено з'ясування фактичних обставин справи, збирають та аналізують документи і відомості, досліджують ринок, одержують усні та письмові пояснення юридичних і фізичних осіб, організовують проведення експертиз;

3) усні пояснення, які мають значення для розгляду заяви, справи, оформляються протоколом. Протокол підписується особами, які надали та отримали усні пояснення;

4) з метою з'ясування питань, що виникають при розгляді заяви, справи і потребують наукових, технічних або інших спеціальних знань, державний уповноважений призначає експертизу.

13. Рішення за заявою у справі:

1) органи Комітету надають дозвіл на концентрацію в разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку;

2) органи Комітету надають дозвіл на концентрацію в разі, якщо за результатами розгляду справи про концентрацію було підтверджено наявність підстав для заборони концентрації, а учасниками концентрації запропоновано зобов'язання, які усувають негативні наслідки для конкуренції після їх впровадження. У такому випадку рішення органу Комітету має містити: зміст зобов'язань, взятих на себе учасниками концентрації для усунення загроз негативного впливу на конкуренцію заявленої концентрації, умови та строки виконання таких зобов'язань, а також заходи та/або засоби контролю за виконанням учасниками концентрації таких зобов'язань;

3) органи Комітету забороняють концентрацію в разі, якщо за результатами розгляду справи про концентрацію було підтверджено наявність підстав для заборони концентрації, а запропоновані учасниками концентрації зобов'язання не усувають негативних наслідків для конкуренції після їх впровадження. У такому випадку в рішенні органу Комітету зазначається обґрунтування недостатності запропонованих учасниками концентрації зобов'язань.

4) Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Комітет не надав дозволу, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції, у порядку, передбаченому законодавством;

5) копія рішення надсилається заявнику в десятиденний строк з дня його прийняття;

6) рішення, прийняте за результатами розгляду заяв, справ про концентрацію, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комітету протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена як інформація з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Комітету прийнятого рішення.

1. Інформація з обмеженим доступом, одержана органами Комітету у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків:

1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону;

2) недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

3) інших випадків, встановлених законом.

2. Особа, яка надає інформацію як інформацію з обмеженим доступом (у тому числі конфіденційну інформацію), зобов'язана зазначити, яка саме інформація має обмежений доступ, у тому числі які саме документи або частини документів містять інформацію з обмеженим доступом, та надати обґрунтування щодо віднесення цієї інформації до інформації з обмеженим доступом.

3. Органи Комітету повинні провести консультації з такими особами з метою з'ясування підстав для віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом та можливості зняття особою такого статусу з наданої нею інформації, та/або надання особою у встановлений органами Комітету строк неконфіденційної версії документів чи іншої інформації, зокрема з виключеною, зачорненою чи в інший спосіб зміненою інформацією, яка забезпечує достатній її захист, та/або з'ясування шкоди, яка може бути завдана особі оприлюдненням такої інформації.

4. Інформація з обмеженим доступом не підлягає розголошенню. Зазначена інформація має використовуватися та зберігатися відповідно до законодавства, зокрема Законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних".

5. Заявник (його представник) та державний уповноважений (або за його дорученням працівники Комітету) можуть проводити між собою консультації щодо змісту інформації, яка може бути оприлюднена.

6. Режим доступу осіб, які беруть участь у справі, до інформації з обмеженим доступом визначається відповідно до законодавства України, зокрема Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних".

1. Вчинення концентрації без отримання дозволу органів Комітету в разі, якщо наявність такого дозволу необхідна, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

2. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом здійснення концентрації без дозволу органу Комітету вважається вчиненим, якщо інше не передбачено законодавством або не випливає з дій суб'єкта господарювання, зокрема при:

1) здійсненні концентрації шляхом створення суб'єкта господарювання - юридичної особи - з моменту державної реєстрації цієї юридичної особи;

2) злитті суб'єктів господарювання - з моменту державної реєстрації суб'єкта господарювання, що виник у результаті злиття;

3) приєднанні суб'єкта господарювання - з моменту виключення суб'єкта господарювання, що приєднується, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР);

4) придбанні простих іменних акцій у документарній формі - з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів у зв'язку з придбанням пакета акцій;

5) придбанні простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, або знерухомлених акцій - з моменту зарахування придбаних цінних паперів на рахунок покупця у зберігача;

6) придбанні, набутті іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) часток чи паїв - з моменту набуття права власності, права на управління (користування) на частки чи паї відповідно до договору (доручення);

7) придбанні акцій на пред'явника - з моменту переходу права власності на акції відповідно до договору купівлі-продажу;

8) одержанні акцій в управління (користування) - з моменту набуття прав на управління (користування) акціями відповідно до договору (доручення);

9) придбанні, набутті іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) активів (майна) у вигляді єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання чи структурного підрозділу суб'єкта господарювання - з моменту набуття права власності, права управління (користування) активами (майном) відповідно до договору (доручення), акта приймання-передачі майна.

3. Якщо концентрація призводить чи може призвести до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 4 пункту 13 розділу XI цього Положення, орган Комітету може звернутися до суду із заявою (позовом) про визнання недійсними угод, рішень, інших актів, відповідної установчої угоди про створення суб'єкта господарювання та скасування його державної реєстрації.

4. У разі виявлення під час розгляду заяви, справи про надання дозволу на концентрацію інших порушень, передбачених статтею 50 Закону, орган Комітету виділяє їх в окреме провадження.

5. Якщо органом Комітету надано дозвіл на концентрацію на підставі поданої недостовірної інформації, то рішення про надання дозволу може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом п'яти років з моменту його прийняття. За результатами перегляду може бути прийнято рішення про:

1) підтвердження попереднього рішення щодо здійснення концентрації;

2) скасування повністю або частково рішення про надання дозволу на концентрацію та прийняття нового рішення;

3) накладення штрафу в порядку, визначеному законодавством.

1. У випадках, передбачених пунктами 2 та 6 частини третьої статті 22 Закону, підпунктами 2 та 6 пункту 4 розділу II цього Положення, банк, особа, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами (далі - особа, яка подала повідомлення / заявник), подають до Комітету повідомлення протягом одного місяця з дня звернення стягнення на відповідне забезпечувальне обтяження, набуття відповідного права на частки (акції, паї) суб'єкта господарювання.

2. Повідомлення, визначене в пункті 1 цього розділу, складається в довільній формі та має містити:

1) найменування органу, до якого подається повідомлення;

2) посилання на відповідний нормативно-правовий акт (пункт, частина, стаття), що передбачає звернення, подання повідомлення;

3) найменування, реквізити (поштова та електронна адреси, телефон та інші засоби зв'язку) особи, яка подала повідомлення;

4) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), контактні номери телефонів, поштові та електронні адреси посадових осіб (керівників), уповноважених представників особи, яка подала повідомлення;

5) опис змісту дій, щодо яких звертається особа, яка подала повідомлення;

6) основний вид діяльності суб'єкта господарювання, активи якого у вигляді єдиного майнового комплексу, частки (акції, паї) придбані, набуті у власність;

7) зобов'язання здійснити подальший перепродаж, у тому числі підтвердження наміру та можливості виконання таких зобов'язань;

8) зобов'язання особи, яка подала повідомлення, а також пов'язаних із нею відносинами контролю суб'єктів господарювання протягом усього періоду володіння об'єктом, який придбавається чи іншим способом набувається у власність:

не брати участі в голосуванні у вищому органі управління чи інших органах управління суб'єкта господарювання, частки (акції, паї) якого придбаваються або є предметом застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження;

не використовувати активи у вигляді єдиного майнового комплексу, який є предметом застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, для здійснення господарської діяльності;

підтвердження наміру та можливості виконання таких зобов'язань;

9) перелік документів і відомостей, що додаються до повідомлення, із зазначенням документів або частин документів чи відомостей, які містять інформацію з обмеженим доступом.

3. До повідомлення додаються такі документи та відомості:

1) копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів), оформлені з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;

2) копії установчих документів (установчий договір, статут тощо), оформлені з урахуванням вимог розділу IX цього Положення:

особи, яка подає повідомлення та вчинила дії, визначені в пунктах 2, 6 частини третьої статті 22 Закону, підпунктах 2, 6 пункту 4 розділу II цього Положення, а також суб'єктів господарювання, активи у вигляді єдиного майнового комплексу, частки (акції, паї) яких були придбані та/або іншим чином набуті у власність;

3) копії дозвільних документів, які надають право здійснювати банківську діяльність та/або діяльність у сфері проведення фінансових операцій чи операцій із цінними паперами;