85. У першу чергу виконують такі роботи:
прибирання (очищення та миття) ЗІО зовні та всередині;
перевірка функціонування основних агрегатів, вузлів, механізмів і систем базового шасі та спеціального робочого обладнання;
заправка системи живлення кондиційним пальним та системи охолодження - охолоджуючою рідиною з низькою температурою замерзання;
консервація двигунів базового шасі, спеціального робочого обладнання та озброєння;
перевірка, обслуговування АКБ та інших хімічних джерел струму.
86. У другу чергу на ЗІО виконують роботи на агрегатах, вузлах і складових частинах базового шасі, спеціального робочого обладнання з постановки на ДЗ (перевірка стану з заміром вихідних параметрів, відновлення працездатності, заміна спеціальних рідин і масел, виконання робіт ТО-2 та консервація).
87. Консервування проводиться консерваційними і робочими консерваційними маслами і рідинами, робочими консерваційними мастилами, захисними покриттями з герметизацією вузлів, агрегатів та окремих складових частин або виробів у цілому.
88. Роботи з консервування, що проводяться поза ПТОР, виконуються в теплу суху, безвітряну погоду в умовах, що виключають потрапляння до агрегатів вологи і пилу. За необхідності допускається проведення консервування в холодну пору року, але при температурі повітря нижче 5°С захисні покриття наносяться в опалювальних приміщеннях. Перерви в роботі між підготовкою металевих поверхонь і нанесенням на них захисних покриттів не повинні перевищувати 2 години.
89. Консерваційні мастила наносяться на зовнішні металеві поверхні щіткою суцільним шаром. Забороняється нагрівати консерваційні мастила до температури вище 40°С.
90. Консерваційні мастила наносяться на поверхню шпателями завтовшки шару 1,5-2,5 мм. Дозволяється наносити консерваційне мастило ПВК в розігрітому вигляді (110-120°С) за допомогою щітки.
91. Відновлення лакофарбових покриттів проводиться частковим або повним фарбуванням ЗІО. Частковому фарбуванню підлягають ЗІО, у яких лакофарбові покриття пошкоджені лише на окремих ділянках. При пошкодженні більше 30% пофарбованої поверхні здійснюється повне фарбування.
92. Консервація шляхом герметизації є завершальним етапом постановки ЗІО на ДЗ.
93. Ефективність ДЗ ЗІО досягається проведенням якісної герметизації, що виключає потрапляння зовнішнього повітря всередину загерметизованих об’ємів, періодичному контролю відносної вологості повітря та своєчасною зміною вологопоглинача.
94. Консервація ЗІО шляхом герметизації здійснюється методами "заклеювання", "напівчохол", "чохол", а також поєднанням цих методів.
95. Герметизація методом "заклеювання" полягає у використанні корпусів (капотів) для ізоляції внутрішніх об’ємів ЗІО. Щілини завширшки до 10 мм і отвори діаметром до 20 мм герметизуються мастиками ущільнювачів або герметиками, а ширші щілини і отвори герметизуються заклеювальними стрічками з вологонепроникних матеріалів.
96. Герметизація методом "напівчохол" здійснюється шляхом ізоляції внутрішніх об’ємів за рахунок використання нижньої частини корпусу і укриття верхньої частини ЗІО вологонепроникним покриттям. Як вологонепроникне покриття використовуються полімерні плівки або інші вологонепроникні матеріали (лакофарбові покриття на текстильній або паперовій основі). Використання полімерних плівок під час розміщення ЗІО на відкритих майданчиках не рекомендується.
97. Під час герметизації методом "чохол" здійснюється ізоляція ЗІО з розміщенням її усередині чохла з вологонепроникного матеріалу. Як вологонепроникний матеріал використовуються полімерні плівки. Метод "чохол" використовується також для герметизації окремих складових частин ЗІО: радіостанцій, приладів нічного бачення тощо.
98. Для створення у загерметизованих об’ємах умов, що запобігають корозії і біологічним ушкодженням, а також зменшують старіння неметалевих матеріалів, застосовуються вологопоглиначі та інгібітори.
99. Забороняється герметизація ЗІО без закладення всередину загерметизованих об’ємів засобів, які поглинають вологу. Допускається герметизація без застосування вологопоглинача просушених внутрішніх об’ємів ланок понтонних парків, напівчовнів, самохідних поромів і поромно-мостових машин, які раніше не використовувалися.
100. Роботи з герметизації виконуються при температурі навколишнього повітря не нижче 5°С і за відсутності атмосферних опадів. У будь-якому випадку роботи проводяться тільки за відсутності на поверхнях ознак конденсату (запотівання).
101. Перелік ЗІО, які підлягають обов’язковій герметизації при ДЗ, а також методи герметизації, що рекомендуються, наведені в додатку 15 до цього Порядку.
102. Завантаження вологопоглинача або інгібітора всередину об’єму, що герметизується, здійснюється безпосередньо перед остаточною герметизацією. Час після завантаження вологопоглинача або інгібітора до остаточної герметизації не повинен перевищувати однієї години. Норма завантаження вологопоглинача або інгібітора встановлюється відповідно до інструкцій з їх застосування.
103. Під час використання вологопоглиначів відносна вологість повітря усередині загерметизованих об’ємів не повинна перевищувати 60%. Контроль відносної вологості повітря в загерметизованих об’ємах здійснюється: за допомогою гігрометрів, за ступенем обводнення вологопоглинача, дистанційними приладами контролю вологості, індикаторами вологості.
104. Під час використання дрібнопористого силікагелю як вологопоглинача норма його завантаження визначається залежно від методу герметизації, матеріалу для герметизації, який використовується для герметизації та кліматичної зони.
105. Під час герметизації ЗІО в помірній кліматичній зоні силікагель завантажується із розрахунку:
під час герметизації методом "заклеювання" - 1 кг на 1 м-3 загерметизованого об’єму;
під час герметизації методами "напівчохол" і "чохол" - 1 кг на 1 м-2 по-верхні покриття, що герметизується.
106. У приморських районах, а також у районах з підвищеною вологістю повітря кількість силікагелю збільшується удвічі, а в районах, де середньорічна відносна вологість повітря нижча ніж 60%, - зменшується у півтора - два рази.
107. Для перевірки якості герметизації через 10 діб після її проведення перевіряється відносна вологість повітря у загерметизованому об’ємі. Під час якісного проведення герметизації відносна вологість повітря становить 25-35%, а стан обводнення вологопоглинача менше 10%. В іншому випадку перевіряється якість герметизації, усуваються недоліки і через 10 діб проводиться повторна перевірка.
У подальшому перевірки проводяться двічі на рік, а при досягненні стану обводнення вологопоглинача до 80% від гранично допустимої (для силікагелю це становить 20%) або відносної вологості повітря 50% - щомісяця.
Перевірка проводиться також при виявленні пошкоджень герметизації.
Результати кожної перевірки стану обводненості вологопоглинача або відносної вологості повітря записуються в картку машини ДЗ.
108. Для контролю стану внутрішніх поверхонь, герметизація яких проведена без застосування вологопоглинача, застосовуються "свідки" - зачищені до блиску пластини з низьковуглецевих нелегованих сталей, які розміщуються усередині загерметизованих об’ємів. При виявленні на поверхні "свідка" ознак корозії проводиться огляд внутрішніх поверхонь, за потреби відновлюються лакофарбові або інші захисні покриття і здійснюється просушування об’єму продуванням сухим повітрям. Періодичність огляду "свідків" - двічі на рік.
109. Якщо комплектуючі при ДЗ підлягають обов’язковій герметизації, вони розміщуються в опалювальних сховищах або усередині техніки, яка герметизується. У цьому випадку їх додаткова герметизація не проводиться.
110. Утримання ЗІО на зберіганні - комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення їх збереження, справності та постійної готовності до використання за призначенням.
Утримання ЗІО на зберіганні включає: догляд за зразками; проведення встановлених видів ТО на зберіганні; заміну (освіження) шин, АКБ, палива, мастильних і експлуатаційних матеріалів, спеціальних рідин, деталей з обмеженим строком служби; випробування; переконсервацію; контроль за утриманням під час зберігання.
111. Догляд за ЗІО КЗ проводиться у години, відведені розпорядком дня та під час паркових днів, силами штатних водіїв (механіків-водіїв, екіпажів, розрахунків, обслуг) під керівництвом командирів підрозділів (техніків, старших техніків), начальників відділів зберігання.
Догляд за ЗІО ДЗ проводиться в паркові дні силами підрозділів зберігання (технічного обслуговування) з таким розрахунком, щоб на кожній одиниці техніки роботи проводились один раз на місяць.
112. Види і періодичність технічних оглядів, обов’язкової повірки (калібрування) і періодичних випробувань ЗІО, які знаходяться на зберіганні, визначені в додатку 16 до цього Порядку.
113. Технічне обслуговування під час зберігання полягає в перевірці укомплектованості, ТС і працездатності, очищенні їх від пилу і опадів, перевірці і відновленні захисних покриттів і герметизуючого обклеювання, освіженні експлуатаційних матеріалів, заміні деталей і складових одиниць з обмеженими строками зберігання, а також у виконанні інших робіт, передбачених додатком 17 до цього Порядку, а для базових шасі, крім того, керівництвами зі зберігання відповідних служб забезпечення.
114. Для підтримання ЗІО у працездатному (справному) стані забезпечення збереженості та готовності до використання за призначенням для ЗІО, які знаходяться на зберіганні, встановлюються такі види ТО та їх періодичність:
при КЗ:
контрольно-технічні огляди (далі - КТО) - в паркові дні та в часи догляду за технікою;
ТО-1з - раз на шість місяців або за результатами КТО;
сезонне технічне обслуговування (далі - СТО) - двічі на рік;
при ДЗ:
КТО - в паркові дні та в часи догляду за технікою;
ТО-1з - раз на рік або за результатами КТО;
ТО-2з - раз на два роки або за результатами КТО;
РТО - після 6-10 років зберігання.
115. З метою своєчасного виявлення і усунення недоліків у зберіганні, а також визначення строків і обсягів виконання робіт з ТО (ТО-1з або ТО-2з) посадовими особами військових частин, арсеналів, баз, складів, центрів проводяться КТО.
116. КТО плануються, як правило, у паркові дні з таким розрахунком, щоб щомісяця оглядалося 100% ЗІО, які знаходяться на зберіганні.
117. РТО ЗІО - комплекс заходів у системі ТО ЗІО ДЗ, які проводяться у встановлені строки для її підтримання у постійній готовності до використання. РТО ЗІО ДЗ залежно від категорії умов зберігання, способів консервації та методів герметизації проводиться в строки з такою періодичністю:
в категорії Л - 9 років без герметизації і 10 років з герметизацією;
в категорії С - 8 років без герметизації і 9 років з герметизацією;
в категорії Ж і ДЖ - 6 років без герметизації і 8 років з герметизацією.
РТО ЗІО проводиться:
підготовленими спеціалістами на місцях його зберігання, у ремонтних підрозділах військових частин;
силами й засобами ремонтних військових частин Збройних Сил України;
на державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.
118. Для автодорожніх (наплавних) розбірних мостів і поромів, які знаходяться на зберіганні, проводиться:
щомісячний огляд;
річне технічне обслуговування;
технічне обслуговування.
Під час проведення щомісячного огляду:
перевіряється положення залізобетонних труб і конструкцій у штабелях;
перевіряється, за потреби видаляється вода з місць її накопичення;
перевіряється стан пофарбованого покриття;
вживаються заходи щодо підтримання майданчиків зберігання та під’їзних шляхів у проїзжджому стані.
119. Під час проведення річного технічного обслуговування:
перевіряється комплектність і наявність технічної документації;
виявлені місця корозії зачищають, заґрунтовують та фарбують;
відновлюється змащення на поверхнях, які не пофарбовані;
перекладаються штабелі мостових конструкцій з порушеною укладкою;
проводиться ремонт під’їзних шляхів і транспортних проїздів на майданчику зберігання.
120. Технічне обслуговування здійснюється один раз на 3-4 роки на спеціальному майданчику.
121. Під час його проведення:
виконуються роботи, передбачені річним технічним обслуговуванням;
перевіряється справність лебідок, домкратів та проводиться їх пере-консервація;
здійснюється перевірка та переконсервація монтажного обладнання, болтів, штирів та інструменту.
122. Для палезаглиблюючих засобів, які знаходяться на зберіганні, приводиться:
щомісячне технічне обслуговування;
річне технічне обслуговування.
123. Під час щомісячного технічного обслуговування перевіряється положення засобу на підставках, збереженість пломб, усувається підтікання пального, мастил, охолоджуючої та спеціальних рідин.
124. Під час річного технічного обслуговування виконуються роботи зі щомісячного технічного обслуговування;
перевіряється: стан зовнішніх поверхонь агрегатів і механізмів;
герметичність склеювання на складових елементах і агрегатах;
справність пульта управління засобу;
замінюється пальне, мастила, спеціальні рідини у разі закінчення установлених строків їх зберігання в баках, складових елементах та агрегатах.
125. Під час проведення технічного обслуговування ДТЗ забороняється
змінювати строки та обсяги робіт, передбачених НТД.
126. Опробування ЗІО ДЗ проводиться з метою визначення ТС, перевірки якості робіт, які виконувались під час підготовки ЗІО до зберігання, виявлення та усунення ушкоджень, відмов та інших дефектів.
Опробування ЗІО проводиться під час перевірок та інспектування військових частин, ТО-2 та її переконсервації. При цьому кількість ЗІО, що перевіряються, визначає голова комісії і вона не повинна перевищувати 10-15% загальної кількості зразків ДЗ.
Опробуванню підлягають усі комплектуючі, які входять до складу зразка (радіостанції, мотопомпи, мотопили, верстати тощо).
127. Встановлено два види опробування ЗІО:
опробування на місці зберігання із запуском двигуна і перевіркою роботи агрегатів, систем і робочого устаткування без навантаження (далі - опробування на місці зберігання);
опробування контрольним пробігом з перевіркою робочого устаткування під навантаженням (на плаву) (далі - опробування контрольним пробігом).
128. Опробуванню на місці зберігання щорічно підлягає 10% (але не менше однієї одиниці) ЗІО, які поставлені на зберігання одночасно, починаючи з третього року зберігання. Опробування поєднується за часом з ТО-1з або ТО-2з.
129. Тривалість роботи двигуна під час опробування на місці повинна бути:
не більше 30 хвилин для ЗІО, що мають окремі двигуни для приводу робочого устаткування;
не більше однієї години для ЗІО, привід робочого устаткування якої здійснюється від двигуна базового шасі.
130. Опробування контрольним пробігом проводиться у разі переконсервації і виконання РТО. Причіпні засоби опробуються контрольним пробігом в тому випадку, якщо вони обладнані гальмівною системою.
Опробування контрольним пробігом складає: для колісних зразків і причепів пробігом на відстань 25 км, для гусеничних зразків, колісних тракторів і спеціальних колісних шасі - 15 км; робота під навантаженням (на плаву) протягом 1 години.
131. Опробування плануються таким чином, щоб за період зберігання до РР кожна одиниця ЗІО опробувалися не більше чотирьох разів (включаючи опробування при РТО і переконсервації).
132. Для опробування ЗІО, які укомплектовані сухозарядженими АКБ, використовуються АКБ, які приведені в робочий стан (буферні групи).
133. Перед опробуванням на ЗІО розгерметизовуються агрегати, електроустаткування і сапуни.
134. Під час опробувань перевіряється легкість запуску двигуна, робота всіх ЗВТ, приладів електроустаткування, пневмо- і гідросистем, запобіжних пристроїв, систем регулювання і автоматики.
135. У ході опробування контрольним пробігом, роботою під навантаженням (на плаву) перевіряється відсутність пробуксовування зчеплення (головного фрикціону), плавність руху техніки з місця і рух її на різних передачах, легкість включення передач, механізмів відбору потужності, робота механізмів керування, справність гальм, робота нагнітачів фільтровентиляційних установок і опалювачів кабін. Пуск двигунів під час опробування проводиться з обов’язковою перевіркою роботи пускових підігрівачів незалежно від температури навколишнього повітря.
136. Особливу увагу під час опробування звертають: на щільність з’єднання трубопроводів; наявність підтікань палива, масел, гідравлічної й охолоджуючої рідин, витоків повітря; нагрів ступиць коліс, катків, гальмівних барабанів і картерів агрегатів.
137. Перевірка працездатності ЗІО в цілому, а також роботи агрегатів, приладів і систем проводиться в порядку, викладеному в інструкціях з експлуатації відповідних марок техніки.
138. У разі виявлення в процесі опробування пошкоджень, що не впливають на безпеку роботи і не призводять до відмов, випробування продовжується до завершення повного обсягу робіт. Усунення таких ушкоджень здійснюється після закінчення опробування. Усунення інших пошкоджень, а також відмов проводиться одразу після їх виявлення, після чого опробування продовжується до виконання повного обсягу робіт.
139. Після завершення опробування виконуються протиральні та мийні роботи, ТО-2, усуваються недоліки і пошкодження, відновлюються захисні покриття, проводиться консервація і герметизація агрегатів або техніки в цілому, після чого ЗІО ставляться на подальше зберігання.
140. За результатами проведеного опробування ЗІО оформляється протокол, який зберігається разом з карткою машини ДЗ. У формулярі (паспорті) зразків, а також у картці машини ДЗ робиться відмітка про виконані роботи (вид опробування, обсяг і дата виконання робіт, посада і підпис відповідальної особи).
141. Контроль за утриманням ЗІО під час зберігання здійснюється посадовими особами військових частин (АБС) в обсязі, визначеному керівництвами зі зберігання відповідних служб забезпечення.
142. Крім того, перевіряється:
повнота та якість робіт з утримання ЗІО на зберіганні (ТО, випробування, переконсервування, освіження комплектуючих тощо);
наявність та правильність ведення необхідної плануючої, облікової і звітної документації, а також своєчасність виконання запланованих робіт.
143. Під час зовнішнього огляду ЗІО посадовими особами також перевіряється:
стан комплектуючих ЗІО, які є складовою частиною зразків (інженерного майна, радіостанцій, приладів радіаційної та хімічної розвідки, нічного бачення, хімічних реагентів тощо);
якість герметизації, стан герметизуючих покриттів та оболочок, обводненість поглинача вологи або відносна вологість повітря всередині загерметизованих об’єктів.
144. У разі проведення часткової розгерметизації ЗІО для огляду стану внутрішніх поверхонь відновлення порушеної герметизації проводиться не пізніше чим через 2 години після завершення огляду. Виявлені під час огляду пошкодження, продукти корозії, біологічні ушкодження та волога видаляються.
145. Переконсервація ЗІО проводиться при ДЗ з метою продовження строків зберігання і полягає у перевірці ТС і працездатності, заміні засобів тимчасового захисту від корозії, старіння і біологічних ушкоджень, відновленні засобів постійного захисту і в підготовці до подальшого зберігання.
146. Переконсервація незагерметизованих ЗІО, які зберігаються в жорстких і дуже жорстких умовах, проводиться через 4 роки.
Переконсервація незагерметизованих ЗІО, які зберігаються в середніх і легких умовах, та повторна переконсервація незагерметизованих ЗІО в жорстких і дуже жорстких умовах зберігання, а також переконсервація загерметизованих ЗІО при їх утриманні у всіх категоріях умов зберігання проводиться при проведенні РТО.
Під час переконсервації ЗІО роботи проводяться комплексно, одночасно на базових шасі, робочому устаткуванні та її комплектуючих (складових) (радіостанціях, технологічному устаткуванні рухомих ремонтних майстерень, одиночних і групових комплектів ЗІП тощо).
Переконсервація ЗІО може проводитися раніше встановлених строків у разі виявлення при КО і перевірках недостатньої ефективності застосованих засобів захисту, способів консервації або порушення системи захисту з різних причин (несприятливі метеорологічні умови тощо).
Переконсервація ЗІО може бути частковою або повною.
147. Часткова переконсервація проводиться після випробування ЗІО. Під час часткової переконсервації проводиться консервація циліндрів двигуна, паливної системи, системи охолоджування силової установки, відновленні захисних покриттів і герметизації вузлів, агрегатів, складових частин або техніки в цілому, порушених під час випробувань.
148. Повна переконсервація проводиться після закінчення встановлених строків зберігання.
149. Зняття ЗІО зі зберігання проводиться для підготовки до використання за призначенням, проведення опробувань, переконсерваціїї, РТО, освіження (заміни) тощо.
150. У всіх випадках знімання ЗІО з КЗ та ДЗ видається наказ по військовій частині (АБСЦ), форма якого наведена в додатку 18 до цього Порядку, в якому вказується: підстава для зняття, кількість знятих зразків по марках та номерах, з якою метою та на який строк вони знімаються зі зберігання, заплановані витрати моторесурсів.
151. Номер і дата наказу, згідно з яким ЗІО зняті зі зберігання, записуються у формуляр (паспорт) зразків.
152. ЗІО знімаються з КЗ для забезпечення бойової підготовки військ і використовуються згідно з планами експлуатації ЗІО у межах річних норм, встановлених цим Порядку, а також для виконання завдань з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
153. ЗІО з ДЗ знімаються для виконання заходів, передбачених планами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, виконання завдань з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, освіження та опробування - відповідно до плану-графіка ТО та випробовування ЗІО, які утримуються на ДЗ.
154. Знімання ЗІО з КЗ або ДЗ для проведення комплексного ТО (РТО, ТО-2 з переконсервацією та контрольним пробігом) здійснюється відповідно до планів обслуговування ЗІО на підставі наказу командира військової частини (начальника АБСЦ).
155. Роботи щодо знімання ЗІО зі зберігання здійснюються відповідно до технологічних карт і виконуються водіями (механіками-водіями) після проведення відповідних інструктажів із заходів безпеки та охорони праці за участю екіпажів (обслуг) під керівництвом командирів підрозділів.
156. Технологічна карта розроблюється на кожен зразок ЗІО за зразком, наведеним у додатку 19 до цього Порядку.
Технологічна карта зберігається безпосередньо на зразках ЗІО на видному місці. У карті зазначається:
перелік операцій, які виконуються у встановленій технологічній послідовності;
склад і місцезнаходження необхідного для виконання робіт інвентарю, інструменту і приладдя;
орієнтовний час, необхідний для виконання кожної операції як в теплу, так і в холодну пору року;
технічні умови на окремі операції з вказівкою величин параметрів, що перевіряються;
попередження і вказівки із заходів безпеки та охорони праці, у тому числі пожежної.
157. За необхідності разом з технологічною картою на ЗІО можуть зберігатися інструкція з експлуатації або окремі витяги з неї та інструкція, що роз’яснює послідовність виконання найбільш складних операцій (передпускове прогрівання, пуск двигуна тощо).
158. Під час знімання ЗІО з ДЗ в умовах обмеженого часу роботи виконуються у дві черги.
159. У першу чергу виконуються роботи, які забезпечують вихід ЗІО із парку та безаварійну їх експлуатацію:
розгерметизація агрегатів (двигуна, паливних баків, трансмісії, ходової частини);
встановлення акумуляторних батарей;
заправлення пальним та охолоджувальною рідиною (у разі якщо вони утримувались незаправленими);
запуск двигуна та перевірка його роботи на різних його режимах, перевірка ЗВТ і засобів сигналізації;
перевірка тиску повітря в шинах та доведення його до норми (за потреби);
перевірка справності роботи освітлювальних і світлосигнальних приладів;
перевірка справності гальм і рульового керування;
перевірка надійності кріплення робочого та навісного обладнання;
встановлення щіток склоочищувача та перевірка його роботи.
160. У районі зосередження або на привалах виконуються роботи другої черги:
дозаправлення ЗІО пальним (за потреби);
видалення консерваційних мастил з робочих поверхонь, табличок інструкцій;
розконсервацію робочого обладнання і приведення його у робочий стан з перевіркою працездатності;
укладення та кріплення брезенту для укривання;
укладення килимів на підлогу кабіни;
очищення інструменту від консерваційного мастила та укладення його на місце;
усунення виявлених несправностей.
161. Освіження ЗІО при ДЗ організується з метою заміни окремих комплектуючих або виробів у цілому новими або з відновленим ресурсом. Освіження проводиться за рахунок цільових поставок, а також поставок для поточного забезпечення. Організація проведення освіження встановлюється відповідними наказами Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України.
162. ЗІО повинні бути приведені у готовність до використання в мінімально стислі строки.
163. У військовій частині (на АБС), яка має ЗІО на зберіганні, розробляється план (план-графік) зняття їх зі зберігання, який розробляється заступником командира частини з озброєння (головним інженером, начальником зберігання) і затверджується командиром військової частини (начальником АБС).
164. У плані-графіку визначається послідовність дій особового складу, час виконання та передбачається алгоритм виконання усіх видів робіт з підготовки ЗІО до застосування, зокрема:
відчинення сховищ, кабін (люків) техніки і допуску до них особового складу;
доправлення до місць зберігання пального і охолоджувальної рідини та заправлення ними техніки (за потреби);
приведення у робочий стан свинцевих стартерних АКБ, а також інших типів АКБ, доправлення їх до місць стоянки (зберігання) техніки;
доправлення або отримання хімічних джерел струму для розконсервації ІТ;
черговість розконсервації ЗІО, виведення їх з місць зберігання;
усунення пошкоджень і відмов, які виявлені або виникли під час розконсервації;
доправлення до ЗІО одиночних і групових (експлуатаційних) комплектів ЗІП, а також інших комплектуючих, зберігання яких організоване окремо.
165. У плані (плані-графіку) вказується кількість особового складу і засобів, що виділяються для виконання кожного виду робіт, а також час їх виконання.
166. Під час планування робіт з підготовки ЗІО до використання за призначенням необхідно передбачати виконання основного обсягу робіт на місцях зберігання. При обмежених строках виконання робіт у місцях постійної дислокації передбачається виділення або розгортання засобів, необхідних для виконання робіт з розконсервації в районах зосередження.
167. Заходи, які забезпечують приведення ЗІО у готовність до використання в мінімально стислі строки:
швидке відкриття сховищ, видавання ключів від люків ЗІО та замків запалювання;
виконання усіх операцій технологічного процесу знімання ЗІО зі зберігання з дотриманням заходів безпеки;
застосування найбільш ефективних способів запуску двигуна та його прогрівання при низьких температурах;
створення необхідних запасів пального та охолоджувальної рідини з низькою температурою замерзання або гарячої води, організація механізованого заправлення ЗІО пальним та охолоджувальною рідиною;
своєчасне планування сил, засобів та послідовності доставки до ЗІО АКБ, палива, охолоджувальної рідини, ЗІП;
раціональна організація зберігання АКБ, яка забезпечує приведення їх в робочий стан та доставку до ЗІО з мінімальними витратами часу;
використання в агрегатах і вузлах ЗІО всесезонних робочо-консерваційних масел, мастил і спеціальних рідин;
використання саморозвантажувальних підставок під один із ведучих мостів техніки або інших пристроїв, які полегшують її знімання з підставок.
6. Управління експлуатацією ЗІО - комплекс заходів, які здійснюються органами управління для виконання завдань з експлуатації ЗІО
1. Управління експлуатацією ЗІО полягає в плануванні експлуатаційно-технічних заходів, їх організації, контролі та прийнятті рішень.
2. Планування експлуатації ЗІО - завчасне розроблення заходів з підготовки, забезпечення та здійснення експлуатації ЗІО із зазначенням строків виконання цих заходів, виконавців і осіб, відповідальних за організацію та контроль їх виконання.
3. Планування експлуатації ЗІО здійснюється з метою забезпечення:
виконання планів бойової підготовки та інших завдань, покладених на військові частини;
підтримання ЗІО у стані постійної готовності до використання за призначенням;
використання ЗІО тільки за прямим призначенням у межах встановлених річних норм витрат моторесурсу (ресурсу);
своєчасного проведення планових ТО ЗІО та їх рівномірного виходу в ремонт;
утримання у бойовій та стройовій групах експлуатації ІТ із запасом ресурсу до чергового планового ремонту не нижче встановленого;
правильного використання особового складу ремонтних підрозділів, паркового обладнання, а також засобів технічного обслуговування і ремонту.
4. При плануванні визначають потребу в ТО та ремонті, в експлуатаційних матеріалах і коштах.
5. Планування експлуатації ЗІО здійснюється згідно з вимогами цього Порядку в межах річних норм витрат моторесурсів (ресурсів) ЗІО за групами експлуатації (додаток 2).
6. Для ЗІО, які не вказані у додатку 2 до цього Порядку, річні норми витрат моторесурсів (ресурсів) визначаються планами бойової підготовки.
7. У Збройних Силах України встановлена система експлуатації ЗІО, яка включає перспективне і поточне планування.
8. Перспективне планування експлуатації і ремонту ЗІО дає змогу завчасно вживати заходів щодо підтримки незнижуваного ресурсу і боєготовності (готовності до використання за призначенням) машин бойової (стройової) групи, їх рівномірного виходу в ремонт, а також проводити розрахунки з матеріально-технічного забезпечення їх подальшої експлуатації.
9. Поточне планування проводиться на рік в цілому і на кожен місяць окремо.
10. У ході планування відпрацьовуються:
перспективний план експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини;
річний план експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини;
місячний план експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини;
план-графік технічного обслуговування та ремонту техніки військової частини;
наряд на використання техніки;
план-графік технічного обслуговування та випробування техніки, яка утримується на ДЗ;
виробничий план.
11. Перспективний план експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини відпрацьовується строком на п’ять років з метою забезпечення рівномірного (ступінчатого) виходу техніки в РТО та ремонт. План щороку корегується за результатами року з урахуванням змін списочної кількості техніки в частині.
12. Річний (місячний) план експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини відпрацьовується згідно з вимогами та формами, встановленими відповідними наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
13. Вихідними даними для розроблення річного плану є:
витрата ресурсів для виконання плану бойової підготовки, а також інших завдань, які стоять перед військовою частиною;
наявність, технічний стан та розподіл ЗІО по групах експлуатації;
річні норми витрат ресурсів;
відомості про запас ресурсів ЗІО;
очікувані за період планування зміни у списочному складі ЗІО та засобів ТО і ремонту;
встановлені норми витрат експлуатаційних матеріалів;
встановлені міжремонтні строки техніки та періодичність їх обслуговування;
виробничі можливості для проведення ТО і ремонту ЗІО.
14. Наряд на використання техніки складають у двох примірниках напередодні дня виходу машин з парку. Його підписує заступник командира військової частини з озброєння (начальник автомобільної служби) і затверджує командир військової частини.
15. Один примірник наряду передається черговому парку і є підставою для підготовки та випуску машин з парку, другий примірник - залишається у технічній частині. На підставі наряду виписуються дорожні листи (робочі листи агрегатів).
16. До наряду включають тільки технічно справні, штатні ЗІО, які пройшли належне ТО і закріплені наказом командира військової частини за водіями (механіками-водіями).
17. Забороняється дописувати у наряд ЗІО або вносити виправлення після його затвердження. У разі необхідності виходу ЗІО, які не внесені в наряд, вихід її дозволяє лише командир військової частини, про що робиться запис у шляховому листі "Вихід поза нарядом дозволяю". Запис завіряється підписом і гербовою печаткою.
18. Планування експлуатації та ремонту ЗІО здійснюється інженерною службою військових частин, у разі її відсутності - автомобільною службою.
19. Планування експлуатації ЗІО при розробленні перспективного плану експлуатації і ремонту озброєння бойової та іншої техніки військової частини, річного та місячних планів експлуатації та ремонту озброєння бойової та іншої техніки, річного плану комплексного технічного обслуговування озброєння бойової та іншої техніки ДЗ здійснюється окремим розділом.
20. На підставі річного плану експлуатації і ремонту озброєння бойової та іншої техніки складаються заявки на СР та КР, експлуатаційні матеріали, запасні частини для військового ремонту ЗІО.
21. Річний план експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини є основним плануючим документом, який дає змогу здійснювати ефективний контроль за витратою встановленого ліміту моторесурсів для парку машин частини по місяцях року (щокварталу, щомісяця) та рівномірним виходом зразків ЗІО навчально-бойової (навчально-стройової) групи в середній i капітальний ремонт.
22. Місячний план експлуатації та ремонту озброєння бойової та іншої техніки військової частини складається з метою обґрунтованого розподілу відведених у річному плані моторесурсів на кожен зразок ЗІО, який використовується в цьому місяці залежно від спланованих заходів бойової підготовки та необхідності своєчасного її обслуговування.
23. Відпрацювання річного та місячного планів експлуатації та ремонту озброєння бойової та іншої техніки здійснюється тільки за наявності попередньо відпрацьованих допоміжних документів: розрахунку наявності моторесурсів ЗІО військової частини та розрахунку потреби в роботі зразків ЗІО військової частини.
24. Облік експлуатації (роботи) ЗІО ведеться:
у дорожньому листі (робочому листі агрегата), який є обліковим документом;
у книзі обліку роботи техніки, витрат пального та мастильних матеріалів;
у місячному плані експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини;
у паспорті (формулярі), якщо вони передбачені заводами-виробниками;
у книзі обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом;
у річному плані експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки військової частини.
25. Для арсеналів, квартирно-експлуатаційних відділів (частин), баз, складів, а також військових частин і підрозділів аеродромно-технічного забезпечення річні норми витрат моторесурсу ЗІО встановлюються згідно з затвердженими виробничими планами в межах моторесурсу, що забезпечує їх виконання.
26. Під час отримання ЗІО на штатне (табельне) укомплектування військових частин або після повернення їх з планового ремонту, витрата моторесурсу (ресурсу) на кожен наступний місяць, який залишився до кінця поточного року, планується в межах 1/12 річної норми тієї групи експлуатації, до якої вони зараховані.
27. Облік роботи ЗІО, моторесурс якої визначений цим Порядком у кілометрах (мотогодинах), ведеться за показниками спідометрів (лічильників мотогодин), які встановлені на автомобільних, бронетанкових і спеціальних базових шасі.
28. Облік роботи обладнання ЗІО, приведення яких здійснюється від спеціально встановленого двигуна, ведеться за напрацюванням цього двигуна, за показниками лічильників мотогодин, без наступного перерахунку відпрацьованих мотогодин в кілометри пробігу.
29. Облік напрацювання обладнання ЗІО, приведення яких здійснюється від тягового двигуна базових шасі, які не мають лічильників мотогодин, ведеться за фактичним часом роботи цього двигуна з наступним перерахунком відпрацьованих мотогодин у кілометри пробігу засобів рухомості.
30. Одна мотогодина роботи обладнання прирівнюється до пробігу:
для ЗІО, змонтованих на автомобільних базових шасі - 25 км;
для ЗІО на базі танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, гусеничних транспортерів, автогрейдерів - 15 км;
для ЗІО на базі колісних тракторів - 10 км;
для ЗІО на базі гусеничних тракторів - 5 км.
31. Облік моторесурсу для причепів і напівпричепів прирівнюється до норм напрацювання техніки, якою вони транспортуються.
32. Про підсумки виконання місячного плану експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки заступник командира військової частини з озброєння доповідає командиру військової частини. Своє рішення командир частини викладає на зворотному боці місячного плану.
33. Щомісяця заступник командира військової частини з озброєння, начальник автомобільної служби та начальник інженерної служби проводять аналіз експлуатації і ремонту озброєння і військової техніки, в тому числі ЗІО військової частини. При цьому визначають:
якість і своєчасність виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту озброєння і військової техніки;
якість проведення паркових днів і годин, що виділені на обслуговування озброєння і військової техніки;
стан техніки;
характер і обсяг робіт, що виконувались на пункті технічного обслуговування і ремонту техніки військової частини;
стан несення внутрішньої служби в парку;
своєчасність проведення періодичних контрольних оглядів озброєння і військової техніки посадовими особами;
ефективність заходів щодо попередження пригод на техніці;
правильність і своєчасність оформлення шляхових листів, книг обліку напрацювання техніки, витрати пального і мастильних матеріалів, формулярів (паспортів) техніки й інших експлуатаційних та обліково-звітних документів;
пропозиції щодо усунення недоліків тощо.
34. Після завершення року складається звіт про стан експлуатації техніки за рік. Звіт затверджується командиром частини і надсилається по команді старшому начальнику. У ньому повинні відображатися такі питання:
аналіз технічної готовності частини;
заходи з приведення техніки в готовність до застосування;
заходи з підтримання техніки у постійній готовності до використання за призначенням;
укомплектованість техніки індивідуальним комплектом ЗІП і табельним майном;
аналіз організації і виконання робіт планово-попереджувальної системи технічного обслуговування і ремонту;
заходи з удосконалення елементів парку, покращення внутрішньої служби в парку;
наявність сховищ для техніки і майна, відповідність їх вимогам керівних документів, потреба у будівництві сховищ;
забезпеченість частини необхідними експлуатаційними матеріалами;
кількість техніки, що направлялась для виконання різних незапланованих завдань, і витрачений з цією метою моторесурс;
пропозиції щодо покращення експлуатації техніки частини.
35. На кожен зразок ЗІО ведеться формуляр (паспорт).
36. На ЗІО, які належать до машин індивідуального компонування, техніку на бронетанковій базі, на робоче (спеціальне) обладнання, яке розміщене на автомобільному базовому шасі, на ЕТЗ, ДТЗ, а також на ІМ, ЕТМ і ДТМ (якщо це передбачено заводами-виробниками) ведуться формуляри.
37. На автомобільні засоби рухомості, які є базовими шасі ЗІО, ведуться паспорти (формуляри).
38. На інженерне устаткування ведеться документація, яка надходить з механізмами та пристроями. Якщо інженерне устаткування входить до ЗІО як комплектуючі засоби, їх основні дані (марка, найменування, номер, рік виготовлення, кількість тощо) заносяться до формуляра машини.
39. До формуляра ЗІО заносяться відомості, які відображають технічний стан виробу в момент випуску заводом-виробником, а також відомість по їх експлуатації аж до списання.
Формуляри видаються заводом-виробником. Відповідальні за своєчасне та якісне заповнення формулярів командири підрозділів, за якими закріплені ЗІО.
Формуляри ЗІО зберігаються постійно в технічній частині. При вибутті ЗІО з військової частини формуляр передається разом з ними, при цьому відомості про їх технічний стан та відпрацьований ресурс засвідчуються підписом заступника командира військової частини з озброєння і завіряються печаткою.
40. Контроль за технічним станом і експлуатацією ЗІО здійснюється:
шляхом їх оглядів і перевірок посадовими особами;
шляхом їх перевірок на маршрутах руху;
під час інспектування (перевірок) військових частин;
під час проведення паркових днів (паркових тижнів).
41. Організація та черговість оглядів озброєння і військової техніки посадовими особами, проведення перевірки та оцінки її стану встановлюється Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та наказами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та командувачів видів Збройних Сил України.
42. Для визначення технічного стану ЗІО, що відпрацювали міжремонтні ресурси або строки служби, наказом командира військової частини щороку призначається постійна комісія, до складу якої обов’язково включають фахівців інженерної служби, спеціалістів, ремонтників та посадових осіб, які відповідають за стан збереження відповідного виду ЗІО, та начальника фінансового (фінансово-економічного) органу.
43. За результатами висновків комісії складається акт технічного стану, який затверджується (підписується) командиром військової частини і є підставою для оформлення документів на ремонт (списання).
44. Вартість послуг ЗІО, наданих військовими частинами (установами), закладами та організаціями Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається відповідно до вимог чинного законодавства України.
7. Транспортування ЗІО
1. Транспортування ЗІО - перевезення їх залізничним, водним (морським, річковим) чи повітряним транспортом і на важких автопоїздах з метою економії часу, моторесурсів, запасу ходу по гусеничних стрічках, збереження доріг.
2. У разі транспортування вживають заходів, які забезпечують збереженість ЗІО протягом транспортування і після його завершення та можливість приведення машин у готовність до використання у найстисліші строки.
3. Планування військових залізничних перевезень ЗІО здійснюється Центральним управлінням військових сполучень Тилу Збройних Сил України встановленим порядком, вказаним у відповідних керівних документах.
4. Взаємовідносини між військовою частиною - вантажовідправником та залізницею щодо строку подання вагонів (платформ) під завантаження та розвантаження, а також розрахунки за надані послуги визначаються відповідними нормативно-правовими актами України, Міністерства оборони України та розпорядчими документами Генерального штабу Збройних Сил України.
5. Кожен вид транспортування потребує відповідної підготовки особового складу і машин. Особовий склад повинен на практиці знати правила завантаження, розвантаження та буксирування машин і правила безпеки під час різних видів транспортування.
6. Підготовка ЗІО до транспортування включає:
перевірку їх технічного стану в обсязі контрольного огляду;
підготовку до використання і перевірку технічного стану засобів навантаження (розвантаження), пристроїв і матеріалів для кріплення, а також стану транспортного засобу (палуб, трюмних приміщень суден, відсіків і кабін літаків, залізничних вагонів) та їх пристроїв для кріплення вантажів;
підготовку автопоїздів, їх зчіпних (буксирних) пристроїв;
виконання спеціальних робіт (за потребою) для приведення їх габаритних розмірів до розмірів, що допускаються при перевезенні даним транспортним засобом (опускання робочих органів, зняття окремих складових частин, тощо);
виконання робіт зі стопоріння поворотних і зсувних платформ (башт), елементів робочого обладнання;
закріплення її для попередження зсуву відповідно до схем і правил кріплення.
7. Розміщення та кріплення техніки здійснюється згідно з вимогами Положення з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 вересня 2013 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1662/24194, а при перевезенні залізничним транспортом, крім того, відповідно до правил розміщення та кріплення вантажів у вагонах і контейнерах та інших діючих керівних документів.
8. Відповідальна за правильне розміщення і кріплення ЗІО на транспортні засоби особа, призначена наказом командира військової частини, а під час перевезення залізничним транспортом, крім того, яка склала у відповідній дирекції залізничних перевезень іспити та отримала посвідчення вантажовласника.
9. Транспортування ЗІО автомобільним транспортом шляхом буксирування здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами).
10. Організація перевезень небезпечних вантажів залізничним транспортом здійснюється згідно з вимогами правил перевезення небезпечних вантажів та інших керівних документів, що діють на залізницях України.
11. Організація охорони та супроводження військових транспортів, замовлення та виділення варт під час перевезення залізничним і водним транспортом визначаються Статутом гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України та іншими розпорядчими документами.
V. Повноваження служб забезпечення органів військового управління щодо постачання ЗІО
1. ЦУІЗ є центральною службою забезпечення Збройних Сил України, яка здійснює постачання ЗІО для військових частин відповідно до закріпленої номенклатури військового майна - "Засоби інженерного озброєння" Класифікатора озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України ВК001-2000, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 серпня 2000 року № 023 (зі змінами) (далі - Класифікатор).
2. ЦУІЗ відповідає за визначення потреби Збройних Сил України у ЗІО, постачання їх до військових частин, формування замовлення на постачання (закупівлю), ремонт, модернізацію, ведення обліку, накопичення, ешелонування, оновлення та поповнення запасів ЗІО.
3. На ЦУІЗ покладаються:
визначення потреби Збройних Сил України у ЗІО;
планування і постачання ЗІО для військових частин;
організація планування, накопичення, ешелонування, своєчасне оновлення та поповнення непорушних запасів ЗІО;
планування, організація приймання та видавання (відправлення) ЗІО з підпорядкованих арсеналів, баз, складів і центрів забезпечення та передавання між військовими частинами Збройних Сил України;
ведення обліку ЗІО, які надійшли від установ, організацій, підприємств усіх форм власності, або закуплені в інших державах за міжнародними контрактами;