Інструкція про порядок заповнення і реєстрації випадків смерті дітей в перинатальному періоді

Інструкція обов'язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів, закладів судово-медичної експертизи незалежно від відомчої належності.

1. Згідно зі ст.158 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР (надалі Кодекс) смерть підлягає реєстрації у державних органах реєстрації актів громадянського стану.

У статті 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються у відділах реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України.

2. Реєстрація народження мертвої дитини повинна бути зроблена не пізніше 3-х діб з моменту пологів.

Реєстрація смерті дитини у віці 0-6 діб в органах реєстрації актів громадянського стану провадиться одночасно з реєстрацією її народження не пізніше 3-х діб з дня настання смерті.

3. Відповідальність за повідомлення в органи реєстрації актів громадянського стану про народження мертвої дитини, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я:

а) де знаходилась мати під час пологів;

б) де вмер новонароджений;

в) на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома, або встановили смерть новонародженого вдома;

г) у випадку встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом (на вулиці, вдома та інш.) - на керівника судово-медичної експертизи.

4. Для забезпечення реєстрації смерті в перинатальному періоді, Міністерством охорони здоров'я затверджено "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" (форма N 106-2/0-95, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.95 р. N 124).

1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється всіма закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, лікарнями швидкої медичної допомоги, пологовими будинками, бюро судово-медичної експертизи, патологоанатомічними бюро на кожний випадок мертвонародження або смерті дитини на першому тижні життя (0-6 діб або 168 годин після народження).

2. У випадку смерті дітей (плодів) при багатоплідних пологах, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється на кожну дитину (плід) окремо.

3. У всіх випадках перинатальної смерті дитини (плода) у стаціонарі або вдома для встановлення причини смерті дитини (плода) проводиться розтин.

4. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть і корінець до нього оформлюється патологоанатомом в день розтину, клінічні дані про патологію матері дитини (плода) під час вагітності і пологів беруться з медичної документації: "Історії пологів" - форма N 096/0, "Історії розвитку новонародженого" - форма N 097/0.

Примітка: Якщо дитина народилась без допомоги медичного персоналу або у випадку смерті дитини на першому тижні життя, якщо вона не була під наглядом медичних працівників, розтин проводить судово-медичний експерт, він же заповнює лікарське свідоцтво про перинатальну смерть згідно з Кримінально-процесуальним Кодексом, наказу МОЗ України N 6 від 17.01.95 р.

5. Забороняється заповнювати лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заочно, без особистого установлення факту смерті та розтину.

6. Реєстрація в органах реєстрації актів громадянського стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, проводиться закладом охорони здоров'я, в якому народився мертвонароджений, помер новонароджений. При пологах які приймали вдома, реєстрація проводиться закладом охорони здоров'я, медичний працівник якого приймав пологи або констатував смерть новонародженого; у випадку, який зазначений у примітці пункту 4 - бюро судово-медичної експертизи.

У випадках, коли провадиться розтин у централізованому патологоанатомічному відділенні, місцеві органи охорони здоров'я спеціальним розпорядженням встановлюють порядок передачі лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, заповнених лікарями вказаних відділень, у заклади охорони здоров'я, звідки були доставлені померлі (мертвонароджені), для того, щоб останні забезпечили їх реєстрацію в органах реєстрації актів громадянського стану.

Примітка: Поховання трупів мертвонароджених дітей і дітей, які вмерли на першому тижні життя, провадиться закладом охорони здоров'я. При наполегливому бажанні батьків провести поховання дитини, яка вмерла в перинатальному періоді, труп може бути виданий після реєстрації закладом охорони здоров'я смерті (мертвонародження) в органах реєстрації актів громадянського стану.

7. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть може бути подано в органи реєстрації актів громадянського стану з позначкою "остаточне", "попереднє", "замість попереднього". Як правило, лікарські свідоцтва про перинатальну смерть подаються з позначкою "остаточне", але з метою забезпечення більшої достовірності реєстрації причин смерті і щоб не затримувати реєстрацію смерті в органах РАГС дозволяється подавати лікарське свідоцтво з позначкою "попереднє" (наприклад, якщо виникне необхідність у додаткових дослідженнях або причина смерті не встановлена, але потім може бути уточнена).

Примітка: Якщо було видано лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою "остаточне", але потім виявилась помилка в записі діагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво з підписом, зробленим від руки, "взамін остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть N" і направити закладами охорони здоров'я у відповідні місцеві органи статистики протягом місяця з моменту заповнення першого лікарського свідоцтва.

8. Бланки лікарських свідоцтв про перинатальну смерть з корінцями до них, зброшуровані в Книжки обліку бланків лікарського свідоцтва про перинатальну смерть (надалі Книжка), зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я або його заступника. Книжки прошиваються, а лікарські свідоцтва і корінці до них нумеруються: спочатку проставляється номер закладу за Державним реєстром звітних (статистичних) одиниць України, а через дріб - порядковий номер лікарського свідоцтва.

9. Корінці лікарських свідоцтв про перинатальну смерть підлягають зберіганню по місцю заповнення їх на протязі одного року після закінчення календарного року, в якому видано свідоцтво, після чого підлягають знищенню згідно з чинним законодавством.

10. Невірно заповнені примірники лікарських свідоцтв про перинатальну смерть і відповідні корінці до них перекреслюються, робиться запис "анульовано" і залишаються в Книжці.

11. Номер лікарського свідоцтва про перинатальну смерть і причина смерті, яка записана в лікарському свідоцтві, повинні бути вказані в "Історії розвитку новонародженого" (формі N 097/0); у випадку мертвонародження - в "Історії пологів" (формі N 096/0). У цих же документах повинно бути зазначено, де проведена реєстрація смерті, номер і дата запису акту про народження і смерть.

1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється ручкою, розбірливим почерком.

2. Заповнення свідоцтва про перинатальну смерть проводиться шляхом вписання необхідних відомостей або підкреслюванням відповідних позначень.

3. Перед заповненням на лікарському свідоцтві про перинатальну смерть на корінці проставляється номер закладу за Державним реєстром звітних (статистичних) одиниць України і через дріб - порядковий номер лікарського свідоцтва, а також робиться відмітка про характер лікарського свідоцтва: "остаточне", "попереднє", "замість попереднього".

4. Слід заповнювати всі пункти лікарського свідоцтва, а при відсутності тих чи інших відомостей слід записати "невідомо", "не визначено".

5. Повна і детальна форма запису причини перинатальної смерті необхідна для того, щоб забезпечити розробку численних причин перинатальної смертності, яку Мінстат України здійснює в рамках Державної статистики причин смерті населення. Пункт 26 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть заповнюється відповідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я і передбачає запис як причини смерті дитини (плоду), так і патології з боку материнського організму, яка виявила несприятливу дію на плід.

Запис причини смерті дитини (мертвонародженого) проводиться в п'яти розділах пункту 25, позначених буквами від "а" до "д".

У рядок "а" вносять основне захворювання або патологічний стан новонародженого (плоду), які обумовили смерть; у рядок "б" - інші захворювання або патологічні стани у дитини, які сприяли смерті; у рядок "в" - основне захворювання (або стан) матері, яке виявило найбільш несприятливу дію на новонародженого (плід); у рядок "г" записують інші захворювання матері (або стан матері, посліда), які могли сприяти смерті дитини (плоду). У рядки "а" і "в" записуються тільки один діагноз. Якщо встановити захворювання (стан) матері або стан посліда, які могли б виявляти несприятливу дію на дитину (плід), неможливо, слід записати у рядки "в" і "г" - "не відомі", "не встановлені". Рядок "д" передбачений для констатації обставин, які виявили вплив на смерть, але не можуть бути класифіковані як хвороба або патологічний стан матері або дитини. У цьому рядку можуть бути записані операції, оперативна допомога, здійснені з метою родорозрішення.

Примітка: При смерті від сторонньої причини у рядку "а" показується безпосередня причина смерті дитини. Наприклад, переохолодження, опік, закупорка дихальних шляхів їжею, перелом черепа; у рядку "в" - обставини, які обумовили безпосередню причину смерті.

6. Якщо батьки відносяться до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, потрібно в пункті 28 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть зазначити окремо для матері та батька категорію та серію посвідчення.

У разі непричетності одного з батьків до осіб, що постраждали від Чорнобильської аварії, потрібно записати в пункті 25 "не постраждав".

Категорія та серія посвідчення встановлена згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

7. Записи на корінці лікарського свідоцтва про перинатальну смерть повинні повністю відповідати аналогічним записам самого лікарського свідоцтва.