Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики

Кабінет Міністрів України Постанова від 04.05.1993 №326
Реквізити

Видавник: Кабінет Міністрів України

Тип Постанова

Дата 04.05.1993

Номер 326

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 4 травня 1993 р. N 326
Київ
Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики
( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Постанову КМ N 403 від 08.06.95 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики, що додаються.
2. Міністерствам і відомствам забезпечити виконання заходів, передбачених зазначеними Концепцією і Програмою, та подати Міністерству статистики у двомісячний термін відповідні пропозиції про доповнення і зміни до чинного законодавства.
Міністерству статистики разом з Міністерством юстиції узагальнити зазначені пропозиції і в місячний термін внести їх до Кабінету Міністрів України.
3. Координаційній раді з питань організації переходу України на міжнародну систему обліку і статистики здійснювати постійний контроль за ходом реалізації заходів, передбачених Концепцією і Програмою, та один раз на півріччя інформувати про це Кабінет Міністрів України.
4. Міністерству фінансів, Державному комітетові з питань науки і технологій передбачити необхідні кошти на фінансування заходів для реалізації Програми. Міністерству економіки разом з Міністерством фінансів та Міністерством статистики розглянути і подати пропозиції Валютно-кредитній раді Кабінету Міністрів України щодо виділення валютних коштів на вказані цілі.
Генеральним замовником виконання і фінансування Програми визначити Міністерство статистики.
Для забезпечення виконання першочергових заходів Програми збільшити чисельність працівників органів державної виконавчої влади згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України
Міністр
Кабінету Міністрів України
Л.КУЧМА

В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.18
ЗАТВЕРДЖЕНА
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 травня 1993 р. N 326
Концепція побудови національної статистики України
Концепція побудови національної статистики виходить із загальнодержавних потреб суверенної України - повноправного члена міжнародного співтовариства.
Перехід до ринкової економіки, докорінна зміна виробничих відносин у всіх сферах господарювання, інтеграція народного господарства нашої держави у світову економіку викликають необхідність перебудови методологічних і організаційних принципів діяльності статистичних органів.
Перед державною статистикою України постають завдання створення системи статистичної інформації, яка задовольняла б потреби всіх учасників суспільного відтворення в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, загальнодержавному, регіональному і галузевому рівнях, структурні зрушення і ефективність виробництва, рівень інфляції на базі широкого використання обчислювальних систем і найновіших інформаційних технологій, впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку та звітності, значного розширення робіт щодо порівняння даних з іншими країнами.
Для виконання зазначених завдань органи статистики повинні залишатися самостійною централізованою системою у складі органів державної виконавчої влади. Створення функціонально спроможної статистики потребує вирішення таких організаційних та юридичних проблем:
законодавче визначення правового статусу статистичної служби, на яку відповідно до Закону України "Про державну статистику" покладається відповідальність за стан обліку і збирання даних на всіх рівнях управління, аналіз динаміки економічних явищ, забезпечення достовірності, об'єктивності та гласності статистичної інформації;
створення принципово нових інформаційних систем, економічних реєстрів та класифікаторів;
визначення джерел фінансування статистичної діяльності;
надання органам державної статистики в законодавчому порядку права накладати штрафи на службових осіб та громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, винних у перекрученні чи неподанні даних для державних статистичних спостережень;
зміцнення матеріально-технічної бази державної статистики.
Підвищення ролі статистичних органів у вивченні соціально-економічних явищ під час переходу до ринкової економіки передбачає створення нової та удосконалення діючої статистичної методології, застосування стандартів, розроблених міжнародними статистичними організаціями.
Україна як рівноправний член ООН від часу її заснування через свої статистичні органи бере участь у розробці міжнародних статистичних нормативів, систематично надсилає міжнародним організаціям дані для публікації їх у статистичних виданнях. Проте формування статистичної інформації на методологічних принципах, що застосовувались у колишньому Союзі РСР, не забезпечує потреб у порівнянні показників економічного розвитку України з іншими державами, не сприяє прискореному проведенню реформ, залученню для цього іноземних інвестицій, утруднює інтеграцію у світову економіку.
Таке становище вимагає значного розширення наукових досліджень та методологічних розробок щодо статистики кожної галузі народного господарства, створення відповідної системи статистичних класифікацій.
Розв'язання цих проблем доцільно здійснити в три етапи:
1. ПІДГОТОВЧИЙ етап, що визначає організаційні, методологічні та нормативно-технічні засади узгодження діючої статистичної практики з рекомендаціями міжнародних статистичних організацій. Для цього передбачається:
вивчення і визначення шляхів узгодження економічної термінології та діючих класифікацій в усіх галузях статистики з міжнародними і перш за все класифікації галузей народного господарства з Міжнародною класифікацією усіх видів економічної діяльності;
перегляд діючих форм первинного, бухгалтерського та статистичного обліку і звітності, методів їх ведення, збирання, обробки та використання;
централізація розробки всіх статистичних показників, необхідних на загальнодержавному рівні;
виконання експериментальних розрахунків повної системи показників відповідно до міжнародних стандартів;
перепідготовка фахівців, які зайняті у загальнонаціональних економічних органах.
2. ПЕРЕХІДНИЙ етап, коли впроваджуються в практику міжнародні статистичні рекомендації на підставі методологічних розробок, виконаних національними економічними установами, науково-дослідними інститутами, творчими колективами, науковцями, а також здійснюється перепідготовка працівників обліку в усіх галузях народного господарства.
3. ЗАКЛЮЧНИЙ етап, під час якого досягається інтеграція всіх сфер статистичної діяльності та довіра до її результатів на підставі прямих і постійних контактів статистичних органів України із статистичними підрозділами ООН та її спеціалізованими органами, іншими міжнародними і національними організаціями.
Впровадження ринкових відносин у народному господарстві України потребує відповідної реорганізації системи обліку та звітності, яка в достатній мірі повинна бути пристосована до конкретних умов господарювання. Зокрема необхідно уніфікувати статистичну звітність незалежно від галузей народного господарства, видів діяльності та форм власності, відмовитися від звітності, яка характеризує внутрішню виробничу діяльність підприємств. Одночасно з цим виникає потреба статистичного спостереження щодо нових господарських формувань - концернів, асоціацій , консорціумів, бірж, комерційних банків, індивідуальних та фермерських господарств тощо.
Потребує зміни порядок збору та розробки статистичної звітності: скорочення суцільної звітності та значне поширення вибіркових обстежень, переписів, разових обліків, спеціальних розрахунків. Це стосується в першу чергу дрібних та середніх підприємств, особливо приватних.
Постає проблема вибрати оптимальну періодичність збирання інформації. У нових умовах інтерес центральних органів державної виконавчої влади до деякої інформації за дуже короткі періоди (тижнева, декадна) зменшується. Проте з іншого боку заінтересованість у такій інформації зростає у підприємств, яким потрібно реагувати не тільки на довгострокові тенденції, а й на короткострокові сигнали ринку.
У зв'язку з цим виникає гостра потреба у розробці системи статистичних показників економічної кон'юнктури та створення спеціального періодичного видання для забезпечення оперативного аналізу здійснення економічних реформ та інтеграції національних статистичних показників з міжнародними публікаціями з цих питань.
Необхідно визначити принципи доступу громадськості до агрегованої та одиничної інформації, поглибити інформованість населення про соціально-економічний стан країни через статистичні показники, знайти можливість видання щомісячного статистичного журналу та інших періодичних статистичних видань, які включали б поточні показники з усіх галузей народного господарства, методологічні розробки і актуальні аналітичні огляди.
Безумовний захист повинна мати комерційна таємниця окремих господарських одиниць. У зв'язку з цим слід визначити, які конкретно дані не є таємницею для підприємства. Без цього неможливо встановити порядок доступу до статистичної інформації.
Для визначення реального місця України у світовій та європейській системі економічних координат доцільна безпосередня її участь у проекті міжнародних порівнянь ООН і в першу чергу з сусідніми державами. Зараз у цій роботі бере участь більш як 60 країн. У зв'язку з цим необхідно порушити клопотання перед Секретаріатом ООН про включення України до вказаного проекту.
Створюючи цілісну систему національної статистики, необхідно скоординувати дії в різних її галузях. Це означає, що реформування показників, економічних групувань і визначень конкретної галузевої статистики слід проводити у комплексі із загальнометодологічними напрямами розроблюваної системи національних рахунків.
Обов'язковою умовою впровадження цих заходів є перехід на міжнародні класифікації і в першу чергу адаптація до Міжнародної стандартної галузевої класифікації всіх видів економічної діяльності та Гармонізованої системи опису і кодування товарів.
Побудова національної статистики охоплює всі види народногосподарського обліку і вимагає узгоджених дій економічних органів держави, всіх господарських структур управління, підприємств, організацій, установ і наукових колективів.
Одним із пріоритетних напрямів створення національної статистики є перегляд та удосконалення макроекономічних показників відповідно до міжнародних рекомендацій.
Передбачається запровадження системи національних рахунків (СНР), що розглядає економіку як єдине ціле, без принципової різниці між виробництвом матеріальних благ і наданням послуг, дає загальну оцінку результатам діяльності всього народного господарства як з матеріально-речової, так і з фінансової точки зору для всіх господарських одиниць на всіх рівнях функціонування економічного механізму.
Показники СНР мають стати найважливішим інструментом розробки національної економічної стратегії, зовнішньоекономічної та валютно-фінансової політики, дадуть змогу зробити оцінку міждержавних рівнів економічного і науково-технічного розвитку, здійснити пошук раціональних форм участі в міжнародному розподілі праці.
На початковому етапі впровадження СНР за основу національного варіанта приймаються рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку. В подальшому передбачається відповідно до особливостей української економіки максимально врахувати положення проекту СНР ООН, що має бути затверджений у 1993 році.
У підготовчий період створення системи національних рахунків слід:
розробити схему консолідованих рахунків внутрішньої економіки в інтегруванні з існуючим балансом народного господарства;
забезпечити узгодження відповідних понять, визначень, класифікацій обох систем;
узагальнити методологічну концепцію рахунків внутрішньої економіки щодо діючої статистичної звітності для ретророзрахунків та принципові підходи до застосування нової звітності для майбутніх розрахунків відповідно до міжнародних рекомендацій;
обчислити консолідовані рахунки за останні роки.
Це вимагає з одного боку перегляду системи бухгалтерського обліку на рівні господарських одиниць і фінансових установ, інтеграції бухгалтерської та статистичної звітності, а з другого - оптимального поєднання галузевих і міжгалузевих статистик, охоплення ними повного кола об'єктів спостереження при розробці вартісних та натуральних показників.
Важливим кроком у цьому напрямі є впровадження в статистичну практику показника валового внутрішнього продукту (ВВП) , який широко застосовується міжнародними організаціями при порівнянні економічного розвитку країн.
Найближчим часом треба освоїти розрахунки ВВП трьома методами: виробничим, розподільним і кінцевого використання. Їх результати мають першорядне аналітичне значення, сприяють гармонійному включенню показника ВВП у національні рахунки. Поряд з цим необхідно розмежувати поняття та обчислення валового внутрішнього та валового національного продукту (ВНП), надалі - перейти до поквартального визначення, а потім - до розрахунків основних елементів ВВП на регіональному рівні.
Наступним напрямом розвитку системи національних рахунків буде облік активів та пасивів економіки, зокрема, побудова фінансового рахунку, включаючи операції з фінансовим золотом, депозитами, цінними паперами, кредитами. Після завершення робіт, пов'язаних із складанням платіжного балансу, виникнуть умови для розробки рахунків "іншого світу".
Особливе місце в системі національних рахунків займають міжгалузеві баланси (МГБ), що зумовлено їх можливостями для характеристики потоків продуктів та послуг, аналізу структури народного господарства, наслідків зміни цін, основних вартісних та натурально-речових пропорцій, виконання прогнозних макроекономічних розрахунків. Розвиток робіт у цій сфері буде здійснюватись у два чітко окреслених етапи. Спочатку треба розробити нову концептуальну модель МГБ з введенням нематеріальних послуг і побудувати експериментальний баланс продуктів та послуг за скороченою програмою. Після цього приступити до складання міжгалузевого балансу СНР за розширеною програмою відповідно до національних економічних пріоритетів.
На період розробки методології та становлення національного рахівництва доцільно продовжити розрахунки і удосконалення макроекономічних показників у балансі народного господарства, що залишається одним з основних методів статистичного вивчення розвитку держави та її регіонів.
З переходом до ринкових відносин суттєво зростає потреба в новій статистиці фінансів як господарського сектора, так і держави в цілому. Вона набуває виключного значення в державному регулюванні економікою, зокрема у проведенні національної фінансової політики.
Потрібна розгалужена інформація про фінансове становище підприємств у зв'язку з приватизацією та демонополізацією виробництва, оцінка масштабів перетворень і їх економічних наслідків.
Треба розробити методологічні засади і організувати дослідження ринку капіталу, грошового ринку, кредитної емісії, процентних ставок, банків і фондових бірж, показників, що характеризують акціонерний капітал. Завданнями банківської статистики також є:
обчислення купівельної спроможності національної валюти, швидкості її обігу;
облік іноземних субсидій та інвестицій;
складання консолідованого балансу банківської системи;
визначення агрегатів і обчислення попиту та пропозицій грошової маси;
складання монетарного огляду;
визначення резервних вимог Національного банку України до депозитів комерційних банків;
визначення економічних нормативів для забезпечення банківського нагляду за комерційними банками тощо.
У галузі статистики урядових фінансів слід розгорнути вивчення державних фінансів за економічними категоріями, призначенням і функціями, розрахунок внутрішнього та зовнішнього державного боргу країни.
Дослідження цих та інших проблем неможливо здійснити без розробки вже найближчим часом методології складання платіжного балансу України та запровадження її в практику.
У зв'язку з впровадженням системи національних рахунків виникає потреба в розробці нових механізмів погодження фінансових і бюджетних показників з макроекономічними, введенні ряду показників фінансової та бюджетної статистики в міжгалузеві баланси. На фінансову статистику повною мірою поширюються вимоги реформування бухгалтерського обліку, звітності, бюджетної класифікації, податкової системи, що випливають з особливостей системи національних рахунків.
У статистиці цін потребують значних змін як методологія обчислення показників, так і організація збору даних. В умовах нестабільної економіки, зростання інфляційних процесів на всіх фазах суспільного відтворення, підвищення впливу цінових змін на життєвий рівень населення, створення об'єктивної, зрозумілої для всіх статистики цін має велике політичне значення.
Треба у стислі строки докорінно переробити існуючу статистику цін, вжити заходи для обчислення загального рівня інфляції на основі принципово нових індексів цін. Особливого значення набуває необхідність вивчення досвіду обчислення індексів цін та їх застосування в національних статистичних органах інших країн.
На перший план виступає проблема побудови широкого індексу споживчих цін згідно з міжнародною методологією. Новим важливим завданням постає формування представницької вибіркової мережі підприємств торгівлі, громадського харчування та сфери послуг для проведення щомісячних спостережень за зміною роздрібних цін і тарифів на товари та послуги. Ця мережа має представляти всі регіони держави, міську та сільську місцевість, усі форми торгівлі та сфери послуг. Велику увагу слід приділити підготовці та перепідготовці кадрів для реєстрації цін.
Потребують удосконалення також спостереження і статистичне вивчення цін виробників, їх вплив на розвиток та структуру виробничого споживання, формування споживчих цін.
Треба розширити інформування населення про індекси споживчих цін і цін виробників, рівень інфляції, відкритість їх розробок для науковців, професійних спілок, асоціації споживачів тощо. Необхідно впровадити такі нові напрями вивчення рівня та динаміки цін:
цін вітчизняного ринку (державного, кооперативного, приватного секторів);
імпортно-експортних цін (внутрішніх та зовнішніх);
за етапами розподілу продукції (сировина для подальшої обробки, проміжні матеріали і запаси, комплектуючі, готові вироби);
біржових цін;
цін на акції та інші цінні папери.
Перед соціальною статистикою постає необхідність:
поглиблення методології, створення постійної представницької вибірки респондентів та належної матеріально-технічної бази;
переходу до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи показників статистики середньої, професійної та вищої освіти;
більш грунтовного вивчення таких галузей соціальної сфери, як культура, відпочинок, туризм;
розробки інформаційної бази, яка відбивала б впровадження нових методів медичного обслуговування населення, зокрема страхової медицини;
удосконалення методики обчислення рівня травматизму на виробництві та його матеріальних наслідків;
вивчення громадської думки та її впливу на життя суспільства, для чого потрібне визначення складу суб'єктів-носіїв, основних напрямів досліджень та джерел інформації.
Важливими завданнями статистики життєвого рівня населення є поліпшення аналізу для вжиття заходів щодо соціального захисту найбільш вразливих верств населення (пенсіонерів, інвалідів, дітей), удосконалення методики розрахунку прожиткового мінімуму для цих груп, запровадження системи вартісних показників, які характеризували б їх матеріальний стан та витрати держави на реалізацію соціальних програм.
Необхідно доповнити вибіркову мережу обстежень сімейних бюджетів новими категоріями населення, що з'являються в ході становлення ринкових структур, досліджувати сім'ї безробітних, студентів, пенсіонерів, військовослужбовців.
У статистиці житлового та комунального господарства першорядне значення має:
ліквідація нині існуючої невідповідності між показниками, що характеризують житловий фонд міських поселень та сільських населених пунктів, через яку немає можливості одержувати повну характеристику індивідуального житлового фонду в сільській місцевості, порівнювати житлові умови сільського та міського населення;
перехід до міжнародної методології обліку обладнання житлового фонду.
В умовах багатопартійності потрібно розробити показники політичної статистики, що дадуть змогу висвітлити діяльність суспільно-політичних і масових організацій, виборчої системи і органів державної влади, засобів інформації тощо.
Побудова правової держави передбачає вдосконалення національної правової та моральної статистики. Статистичне спостереження за ходом виконання в суспільстві законодавчих норм потребує суттєвого перегляду діючої та введення нової звітності. Важливою проблемою у цьому питанні є оперативне одержання такої інформації та узагальнення її для використання на різних рівнях управління. Одним з етапів цієї роботи є впровадження системи показників, що характеризують порушення законодавства України в економічній сфері (в тому числі латентність цих явищ) і їх вплив на соціально-економічний розвиток з урахуванням матеріальних збитків (прямих та розрахункових), дієвість засобів впливу на правопорушників. Великого значення набуває статистичне вимірювання масштабів "тіньової" економіки.
Особливої актуальності для України набуває достовірна статистика навколишнього природного середовища, зокрема у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Вона має забезпечити органи управління даними про кількість і склад нагромадження токсичних, шкідливих відходів та їх вплив на здоров'я населення. Інформацію про забруднення атмосферного повітря необхідно доповнити показниками, що характеризують викиди шкідливих речовин автомобільним транспортом в цілому та окремих найбільш небезпечних інгредієнтів. Слід також приступити до розробки даних, що дадуть змогу аналізувати стан виконання Міжнародної конвенції про транскордонне перенесення шкідливих речовин.
Міжнародні рекомендації та класифікації мають бути максимально враховані при визначенні шляхів перебудови статистики відходів, у тому числі токсичних, значення якої істотно зростає в сучасних умовах. Існуюча статистична звітність не повною мірою відображає процес утворення, використання або знищення відходів, внаслідок чого неможливе проведення відповідних порівнянь з іншими державами.
Існуюча практика ведення демографічної статистики надає можливість широко вживати міжнародні порівняння в аналітичній роботі, надсилати необхідні показники для їх публікації в міжнародних статистичних виданнях.
Для більш ретельного вивчення соціально-демографічного розвитку держави та її регіонів, а також порівнянь відповідних показників інших держав доцільно:
впровадити у практику роботи як первинну одиницю обстеження при опитуванні населення поняття "домогосподарство";
переглянути порядок обліку військовослужбовців та представників інших спецконтингентів;
удосконалити методологію розрахунків рівня освіти всього населення, у тому числі зайнятого;
розробити, виходячи з міжнародних рекомендацій, методологію розрахунків національного та сімейного складу населення в міжпереписний період та впровадити їх у практичну роботу;
удосконалити методику обліку та розробку даних про природний і міграційний (у тому числі міжнародний) рух населення;
вивчити досвід країн, що ведуть регістри населення. В поточній статистиці перейти на міжнародну методологію при визначенні живонароджених та мертвонароджених, стандартизованих коефіцієнтів природного руху населення, а також на розробку статистичних даних з причин смертності за розширеним класифікатором Всесвітньої організації охорони здоров'я.
З метою більш повного висвітлення демографічних процесів, що відбуваються в Україні, слід видавати демографічний щорічник.
У галузі статистики праці та зайнятості населення слід запровадити систему показників, що використовується в міжнародній методології, зокрема при вивченні таких питань:
зайнятість робочої сили та рівень доходів і заробітної плати за видами діяльності, секторами економіки та формами власності;
стан ринку праці, попит і пропозиція на робочу силу, міграція робочої сили;
зайнятість військовослужбовців як окремої категорії населення, їх характеристика за демографічними та економічними ознаками;
доходи та заробітна плата за професіями;
вартість робочої сили;
зайнятість жінок та молоді, умови їх праці та рівень доходів і заробітної плати.
Застосувати поряд з адміністративними джерелами одержання інформації проведення вибіркових обстежень як державних, так і приватних підприємств та домашніх господарств.
Необхідно поглибити координацію статистики науки з економічною та соціальною статистикою.
Потрібно доповнити регістр науково-технічних кадрів, в якому на індивідуальній основі реєструються суттєві характеристики наукового персоналу; розробити єдину методологію обліку чисельності наукових працівників, які виконують науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-технологічні роботи, і витрат на них; перейти до міжнародних порівнянь витрат на науково-технічну діяльність за допомогою спеціальних індексів і валютних курсів; налагодити розрахунки наукоємності продукції, що випускається, статистику патентування винаходів, поширення інформації про науково-технічні новини.
Доцільно запровадити досвід розвинутих країн в проведенні комплексних обстежень для збирання докладних даних про всю науково-технічну діяльність, а також спеціальних обстежень або опитувань з метою статистичних вимірювань тих аспектів науково-технічної діяльності, що не охоплені регістром чи обстеженнями.
Метою удосконалення статистики в нових умовах є впровадження міжнародних класифікацій науково-технічної діяльності відповідно до:
секторів (виробничий, вища освіта, академічний та інші загальні служби);
галузей економічної діяльності;
галузей науки і техніки;
основних соціально-економічних цілей і завдань;
типів досліджень (фундаментальні, прикладні, експериментальні);
джерел фінансування, а також типів витрат (поточні та капітальні).
Метою перебудови статистики промисловості є створення системи показників, яка забезпечила б потреби аналізу процесів у галузі, сприяла розвитку підприємництва та розширенню ділових міжнародних зв'язків українських підприємств на основі поширення відповідної інформації.
Істотна різниця між існуючими класифікаціями галузей та продукції промисловості не дозволяє без докорінного їх перегляду вдосконалювати статистику промисловості. Цю роботу доцільно провести найближчим часом разом із запровадженням Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України, передбачивши в ньому нову класифікацію.
Потрібно модифікувати методики обчислення майже всіх показників виробництва продукції в натуральному виразі, переглянути розрахунки узагальнюючих індексів промислового виробництва. Необхідно вивчити в країнах з розвинутою ринковою економікою практику обчислення та сферу застосування показників, за допомогою яких буде можливо поглибити факторний аналіз розвитку галузі: вплив сезонних коливань на темпи зростання виробництва, галузеву еластичність зростання і середньорічних змін обсягу виробництва, структурні зрушення та інше. Треба також переглянути та внести зміни в діючі форми та інструкції щодо складання статистичних звітів у промисловості.
Основний напрям статистики енергетики - це подальша розробка та погодження з міжнародними стандартами методів, концепцій, понять та класифікацій.
Особливу увагу треба приділити удосконаленню методології обчислення показників паливно-енергетичного балансу, забезпечити його міжнародне порівняння.
Необхідно організувати звітність за видами діяльності енергетичних підприємств (за секторами споживання) про використання паливних ресурсів і виробництво кінцевих продуктів, а також про вищу та нижчу теплотворну спроможність окремих видів палива.
Основним методом оцінки використання ресурсів повинно стати складання широкого кола натуральних балансів. Для цього слід організувати щорічну їх розробку за основними видами ресурсів, одержувати докладні дані, що характеризують споживання в усіх ланках господарської діяльності.
В статистиці сільського господарства першочергового значення набувають методи обліку посівних площ, валових зборів продуктів рослинництва і обсягів продукції тваринництва відповідно до рекомендацій Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Необхідно зосередити роботу на таких напрямах:
удосконалення методології розрахунку показника валової продукції в натуральному та вартісному виразах з метою виключення подвійного обліку;
обчислення індексу виробництва продукції харчування;
удосконалення методології складання балансів виробництва і розподілу продуктів сільського господарства;
розробка системи показників споживання населенням продуктів харчування за якісним складом та калорійністю;
проведення сільськогосподарських переписів із запровадженням методологічних принципів, рекомендованих ФАО;
перегляд у зв'язку з появою нових форм господарювання методів обліку статистичних показників тощо.
Слід створити систему показників, які будуть висвітлювати на принципово нових засадах якісну характеристику земель, покажуть фактичний розподіл земель за формами власності та дадуть змогу об'єктивно визначати плату за землю, що є невід'ємною умовою ринкових відносин.
З точки зору статистики необхідно порушити клопотання про вступ України до ФАО. Залишаючись поза її межами, Україні буде важко перебудувати сільськогосподарську статистику відповідно до світових стандартів, створити власну систему показників, які сприяли б впровадженню ринкових відносин в аграрному секторі народного господарства.
Статистика будівництва за методологією, змістом та обчисленням показників має суттєві відмінності від міжнародних рекомендацій. З метою їх усунення необхідно визначити первісну одиницю статистичного спостереження, переглянути порядок обліку продукції як у вартісних, так і в натуральних вимірах, з'ясувати поняття будови та об'єкта будівництва, вартості будівництва та введених об'єктів. Нагальною потребою є постійне спостереження за зміною цін, розвитком іноземних інвестицій у будівництві, забезпечення порівнянності вартісних показників у динаміці. Важливим є вивчення складу та стану незавершеного будівництва, обчислення строків та тривалості спорудження об'єктів, ефективності капітальних вкладень та роботи будівельних організацій різних форм власності та господарювання. Необхідно розробити принципи розрахунків основних показників у будівництві відповідно до міжнародних рекомендацій в цілому по Україні за галузями та технологічною структурою капітальних вкладень.
Вказані напрями вдосконалення статистики будівництва є головними для переходу до поглибленого аналізу інвестиційних процесів, ролі галузі у вирішенні соціально-економічних питань.
У статистиці транспорту і зв'язку необхідно привести первинний облік і статистичну звітність у відповідність з міжнародними нормами. Приділити особливу увагу створенню національної статистики залізничного, морського, повітряного транспорту в умовах формування єдиного транспортного комплексу України.
Пріоритетними напрямами у цій роботі є визначення методологічних принципів розрахунку продукції галузей транспорту, експорту, імпорту і транзиту послуг транспорту і зв'язку. Передбачається складання державного класифікатора пунктів навантаження і вивантаження на залізничному, морському, річковому, повітряному і автомобільному транспорті. Значно розшириться система показників трубопровідного транспорту з метою одержання даних про використання і розподіл нафти, нафтопродуктів та газу на території України, враховуючи ввіз, вивіз і транзит.
Перед статистикою торгівлі і послуг у зв'язку з переходом до ринкових відносин, комерціалізацією торгівлі та громадського харчування, приватизацією державного майна постає завдання одержання інформації про тенденції та закономірності товарного обігу, взаємозв'язки виробників товарів з торгівлею.
Для забезпечення відповідності показників статистики торгівлі та послуг міжнародним рекомендаціям необхідно розгорнути методологічну роботу щодо формування відповідної системи статистичних показників на всіх рівнях, починаючи з первинного обліку.
Це вимагає створення принципово нової системи статистики оптової, роздрібної торгівлі та послуг, що охоплює всі організаційні структури і напрями діяльності, зокрема матеріально-технічну базу, характеристику чисельності зайнятого населення, обсяги та результати діяльності, наявність товарних залишків.
Особливу увагу слід приділити розвитку та удосконаленню статистики зовнішньоекономічних зв'язків. Потребує термінового визначення система показників, необхідних для повного аналізу зовнішньоекономічних зв'язків України, а також переходу на Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Відсутність статистичних даних з показників ефективності зовнішньої торгівлі, середніх цін, географічного розподілу експорту та імпорту, видів розрахунків та валют, експорту та імпорту послуг і продуктів нематеріального характеру не дає можливості на належному рівні проводити аналіз розвитку зовнішньоекономічних зв'язків нашої країни, її реального становища на світовому ринку. Керуючись міжнародними рекомендаціями, необхідно досягти узгодження статистики зовнішньоекономічних зв'язків з національними рахунками і платіжним балансом.
Процес зосередження окремих форм звітності щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій в органах державної статистики почався лише у 1988 році. Ця робота значно ускладнюється в зв'язку з недосконалістю її методологічного забезпечення.
Пріоритетним напрямом залишається розробка даних митних декларацій, що дасть можливість оперативно одержувати достовірну і повну інформацію з питань зовнішньоекономічної діяльності на всіх рівнях, включаючи загальнодержавний та регіональний.
Новим важливим завданням є удосконалення обліку економічного обміну підприємств України з державами колишнього СРСР, розробка методології визначення паритетності товарообміну з метою налагодження оптимальних господарських зв'язків.
В умовах проведення політики роздержавлення власності, демонополізації та приватизації виробництва, процес обліку підприємств і організацій стає некерованим. Для запобігання цьому необхідно створити Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України. Реєстр повинен вміщувати не тільки загальні дані з кожної статистичної одиниці обліку (назва, адреса, інші реквізити, основні види діяльності, підпорядкованість тощо), а й інформацію про ділову діяльність (чисельність, прибуток, рентабельність, обсяг випущеної продукції тощо).
Концепція побудови і розвитку національної статистики може бути здійснена лише за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій. Комп'ютеризація статистичних органів повинна відбуватися на всіх рівнях - від районної ланки до міністерства, а також надавати можливість взаємодії з інформаційними системами Верховної Ради України, апарату Президента України, Кабінету Міністрів України, інших відомчих і територіальних органів управління.
Пріоритетним має стати широке оснащення органів статистики сучасними комп'ютерами і засобами зв'язку, достатніми для обробки інформації на відповідних рівнях. Висока ефективність використання обчислювальної техніки забезпечується інтегральними та локальними обчислювальними мережами.
Загальнодержавний рівень має забезпечувати збір і обробку статистичних даних, ведення інтегрованих баз даних щодо території, різноманітних класифікаторів, реєстрів. На рівні міністерства робочі місця статистиків повинні бути обладнані персональними ЕОМ, які об'єднані в обчислювальну мережу.
Першочергове значення має повне задоволення потреб у якісному програмному забезпеченні. З цією метою треба визначити базові відомчі та регіональні обчислювальні центри, на які покласти функції розробки програмного забезпечення окремих галузей статистики. Пріоритетним напрямом буде створення інформаційних технологій, здатних оперативно організувати обробку даних у діалоговому режимі.
Необхідно також уніфікувати засоби програмного забезпечення інформаційних систем усіх ланок управління на основі міжнародних стандартів і протоколів.
Обов'язковою умовою успішної реалізації заходів, що передбачені цією Концепцією, є підготовка та перепідготовка кадрів статистики та обліку з урахуванням вимог міжнародних стандартів та досвіду. Для цього потрібно переглянути існуючі та впровадити нові навчальні плани, програми і посібники в ланках середньої спеціальної та вищої освіти, підвищення кваліфікації; розробити кваліфікаційні вимоги до випускників навчальних закладів та фахівців. Необхідно визначити на перспективу потребу народного господарства в підготовці кваліфікованих фахівців з обліку, статистики та аудиту, а також пріоритетні напрями наукової роботи в цих галузях.
ЗАТВЕРДЖЕНА
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 травня 1993 р. N 326
Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку і статистики
Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (надалі - Програма) розроблена на підставі положень, викладених у Концепції побудови національної статистики України. Зміст її заходів передбачає наближення первинного бухгалтерського і статистичного обліку на підприємствах та в організаціях усіх форм власності, методів статистичних спостережень та методології обчислення показників до загальноприйнятих у світовій практиці критеріїв. З кожного напряму роботи визначено терміни реалізації та скоординовано дії міністерств і відомств, місцевих статистичних органів, концернів, асоціацій, громадських організацій, науково-дослідних установ та навчальних закладів, що залучаються до її виконання.
Основною метою Програми є створення сприятливих умов для ефективного регулювання розвитку народного господарства у нових умовах на основі об'єктивної оцінки стану і можливостей галузей народного господарства та сфер діяльності, своєчасного виявлення макроекономічних тенденцій та прогнозування їх розвитку, оцінки наслідків управлінських рішень, прийнятих у галузі економіки, розширення сфери відображення в статистичних показниках різних сторін соціально-економічних процесів, підвищення аналітичної спрямованості звітності, оперативності збору, обробки, аналізу і поширення даних, економії витрат на організацію обліку і проведення статистичних робіт за рахунок спрощення звітності та переходу від суцільних до вибіркових обстежень та переписів.
Програма передбачає також значне розширення робіт у напрямі об'єктивного аналізу ролі та місця економіки України у світовому співтоваристві, своєчасного виявлення тенденцій міжнародного поділу праці, оцінки стану і можливостей світових ринків і перспектив їх розвитку, інтеграції первинного обліку, бухгалтерської, фінансової, банківської та іншої звітності, розробки сучасних методів обробки даних первинного обліку та групування їх за міжнародними класифікаціями, уточнення складу показників і періодичності їх подання міжнародним організаціям для публікації в статистичних виданнях.
Пріоритетними напрямами на шляху переходу до прийнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики визначено:
приведення у відповідність з міжнародними стандартами загальнометодологічних основ державної статистики і системи показників;
створення системи національних рахунків, включаючи розробку міжгалузевих балансів за системою національних рахунків, проведення міжнародних порівнянь валового внутрішнього продукту;
реорганізація первинного, бухгалтерського і банківського обліку, статистики державних фінансів та фінансів підприємств, кредитно-грошової статистики;
розробка платіжного балансу;
проведення відповідно до міжнародних стандартів розрахунків рівнів інфляції, зокрема показників статистики цін споживачів, виробників, експорту та імпорту, а також статистики зайнятості населення та безробіття;
впровадження ведення Державного реєстру звітних одиниць;
розробка єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації;
впровадження штрихового кодування;
підготовка і перепідготовка кадрів обліку і статистики;
розгортання широкого міжнародного співробітництва в галузі статистики і обліку.
Враховуючи різнобічність, новизну і складність проблем, реалізацію завдань програми передбачається здійснити в основному до 1995 року.
Заходи, передбачені у різних розділах Програми, реалізуються у такій послідовності. Перш за все виконуються дослідницькі роботи, визначається склад та вивчається методологія розрахунків показників, що використовуються міжнародними статистичними організаціями та національними статистичними установами країн з ринковими методами регулювання економіки, приводяться у відповідність розрахунки діючих показників, опановуються методи ведення національного рахівництва, формуються вимоги щодо його інформаційного забезпечення, реформується банківський облік та фінансова статистика, запроваджуються на підприємствах і в організаціях нові плани рахунків бухгалтерського обліку. Здійснюються експериментальні розрахунки за 1992 рік показників кредитно-грошової і фінансової статистики, платіжного балансу.
Проводяться роботи, пов'язані з розробкою, переглядом і узгодженням класифікаторів техніко-економічної інформації, обов'язкових для застосування всіма установами і організаціями, що обробляють інформацію, створенням Державного реєстру звітних одиниць.
Одночасно вирішуються організаційні питання, пов'язані з регулярним поданням міжнародним організаціям статистичних даних, зокрема для визначення внесків в ООН, та іншої інформації, що випливає із зобов'язань України як члена відповідних організацій, а також налагоджуються взаємовигідні зв'язки із національними статистичними органами інших країн світу, в тому числі з державами СНД.
Переглядаються програми вищих і середніх навчальних закладів, які готують економістів, статистиків, бухгалтерів; формуються плани і програми перепідготовки фахівців обліку і статистики. Здійснюються першочергові науково-дослідні роботи прикладного характеру. Визначаються першочергові напрями роботи щодо створення нових та удосконалення діючих програмно-математичних засобів обробки інформації на обчислювальній техніці.
У 1993 році передбачається завершити основні роботи формування системи соціально-економічних показників статистики, вирішення питань про розмежування функцій між державною і відомчою статистикою та обліком, виконання експериментальних розрахунків по Україні, консолідованих рахунків СНР, платіжного балансу.
Протягом усього періоду передбачається поетапне проведення міжнародними статистичними організаціями експертизи обчислення основних макроекономічних показників.
Перехід України на прийняту в міжнародній практиці систему обліку і статистики - великомасштабне завдання, яке охоплює всі ланки обліку в народному господарстві. Виконання його вимагає залучення фахівців з питань економіки міністерств і відомств, Академії наук, вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, громадських організацій, а також тісне співробітництво з міжнародними організаціями.
У Програмі передбачені заходи для налагодження ділових контактів із Статистичним бюро ООН, Європейською економічною комісією, Статистичною комісією Європейського співтовариства, Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції і розвитку та іншими міжнародними організаціями, що визначають стандарти та орієнтири для окремих галузей статистики, а також вивчення досвіду країн, в яких відбуваються аналогічні зміни у системі обліку і статистики.
Програма передбачає підготовку проектів законодавчих і нормативних актів, які необхідно прийняти для її реалізації.
Загальнометодологічні основи переходу України на міжнародну систему обліку і статистики
-----------------------------------------------------------------
| Строк виконання |
Заходи |---------------------| Виконавці
| початок |закінчення|
-----------------------------------------------------------------
Розробка і запровадження I квартал IV квартал Мінстат,
основ вибіркових обстежень 1993 р. 1995 р. Мінекономі-
у різних галузях статистики ки, Академія
наук, Спілка
економістів
Перегляд та встановлення I квартал IV квартал Мінстат,
оптимальної періодичності 1993 р. 1994 р. Мінекономі-
збирання державної статис- ки, мініс-
тичної інформації в галузях терства і
народного господарства відомства,
Спілка еко-
номістів
Розробка методології визна- I квартал II квартал Мінстат,
чення впливу сезонних коли- 1993 р. 1994 р. Мінекономі-
вань на показники розвитку ки, Академія
галузей народного госпо- наук
дарства
Проведення перерахунків да- I квартал IV квартал Мінстат
них всіх галузей статистики 1993 р. 1995 р.
за минулі роки в зв'язку із
зміною класифікаторів і ме-
тодології
Розширення обсягів обміну I квартал IV квартал Мінкультури,
статистичною інформацією з 1993 р. 1995 р. Мінстат,
міжнародними організаціями спеціалізо-
і статистичними органами вані поліг-
зарубіжних країн для широ- рафічні під-
кої публікації даних про приємства
Україну в спеціалізованих
виданнях
Визначення обсягу і складу I квартал IV квартал Мінстат,
статистичних показників за 1993 р. 1994 р. НДІ статис-
галузями народного госпо- тики Мінста-
дарства на регіональному ту, ГОЦ Мін-
рівні стату, регі-
ональні ста-
тистичні
органи
Реалізація заходів Держав- I квартал постійно Мінстат,
ної програми переходу Укра- 1993 р. МЗС,
їни на міжнародну систему НДІ статис-
обліку і статистики та тики Мінста-
встановлення співробітницт- ту
ва з міжнародними ор-
ганізаціями і статистичними
органами зарубіжних країн
Розробка спільних проектів I квартал IV квартал Мінстат,
щодо впровадження міжнарод- 1993 р. 1994 р. Держстандарт
них стандартів у практику
обліку і статистики з ура-
хуванням особливостей
соціально-економічного роз-
витку України
Координація роботи I квартал IV квартал Мінстат,
міністерств, відомств, 1993 р. 1993 р. міністерства
інших державних господарсь- і відомства
ких формувань представників
у спеціалізованих галузевих
робочих органах міжнародних
організацій з питань удос-
коналення статистичної ро-
боти
Заснування випуску спеці- I квартал IV квартал Мінстат,
алізованого журналу "Ста- 1993 р. 1993 р. Асоціація
тистика України" (назва статистиків,
умовна) НДІ статис-
тики Мінста-
ту
Заснування науково-практич- III квартал IV квартал Мінфін,
ного журналу "Вісник обліку 1993 р. 1994 р. Асоціація
і аудиту" бухгалтерів
і аудиторів
Розпочати випуск спеціалі- I квартал періодично Мінстат,
зованого інформаційного бю- 1993 р. ГОЦ Мінста-
летеня ту
Запровадити каталогізацію I квартал II квартал Мінстат,
спеціалізованих статистич- 1993 р. 1993 р. Асоціація
них видань (місячних, статистиків,
річних, галузевих тощо) ГОЦ Мінстату
Запровадити видання "Бюле- I квартал періодично Мінстат,
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 4 травня 1993 р. N 326
Київ
Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики, що додаються.
2. Міністерствам і відомствам забезпечити виконання заходів, передбачених зазначеними Концепцією і Програмою, та подати Міністерству статистики у двомісячний термін відповідні пропозиції про доповнення і зміни до чинного законодавства.
••••••••••••••••••••

Доступ до повного тексту цього документу можливий лише для передплатників електронного «Дебету-Кредиту». 
Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням; вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

30 днiв передплати безкоштовно!