Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями

де

Ркр - сума резерву за коштами, розміщеними в інших банках;

БВкр - балансова вартість коштів, розміщених в інших банках, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

ПРкз - показник ризику за коштами, розміщеними в інших банках, що визначається банком згідно з вимогами цієї глави.

5.3. Банк визначає показник ризику за коштами, розміщеними в інших банках-резидентах, залежно від оцінки стану обслуговування боргу в межах діапазонів, зазначених у таблиці 10.

5.4. Банк визначає показник ризику за коштами, розміщеними в інших банках-нерезидентах, за категорією якості, нижчою з двох, визначених на підставі оцінки стану обслуговування боргу (таблиця 10) та ризику країни місцезнаходження (таблиця 11), у межах визначених діапазонів.

5.5. Банк під час розрахунку резерву за коштами, розміщеними в інших банках як гарантійні депозити або грошове покриття за акредитивом, зменшує суму боргу на суму покриття за таким акредитивом за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов’язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповідають за строками та сумами відповідному акредитиву та обліковуються на окремих аналітичних рахунках.

6.1. Банк здійснює оцінку фінансового стану банку, якому надано кредит (далі - банк-боржник), на підставі даних фінансової і статистичної звітності банку-боржника та з урахуванням інформації щодо:

дотримання банком-боржником (резидентом) економічних нормативів і нормативів обов’язкового резервування коштів;

аналізу якості активів і пасивів;

стану ліквідності;

аналізу прибутків і збитків;

виконання банком-боржником зобов’язань у минулому;

наданих та отриманих міжбанківських кредитів;

щорічного аудиторського звіту;

іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов’язань.

6.2. Банк здійснює оцінку фінансового стану банку-боржника щомісяця протягом дії договору про надання кредиту на підставі аналізу абсолютних та відносних показників поточної фінансової і статистичної звітності (горизонтальний аналіз) у динаміці, структури активів і пасивів шляхом визначення питомої ваги за окремими статтями в підсумкових даних (вертикальний аналіз) у динаміці.

6.3. Банк визначає клас банку-боржника на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик.

Клас А (найвищий) - фінансовий стан добрий: діяльність прибуткова; економічні нормативи та нормативи обов’язкового резервування, установлені Національним банком України, дотримуються; динаміка абсолютних та відносних показників фінансової звітності є позитивно стабільною; висновок аудиторського звіту - безумовно позитивний; немає розрахункових документів, не виконаних у строк з вини банку; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг не нижчий, ніж "А" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням.

Клас Б - фінансовий стан задовільний: беззбиткова діяльність; економічні нормативи та нормативи обов’язкового резервування, установлені Національним банком України, дотримуються, але немає позитивної динаміки абсолютних і відносних показників фінансової звітності; висновок аудиторського звіту - безумовно позитивний; немає розрахункових документів, не виконаних у строк з вини банку; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням.

Клас В - фінансовий стан незадовільний: діяльність нестабільно прибуткова; наявні окремі факти недотримання економічних нормативів та нормативів обов’язкового резервування, установлених Національним банком України, абсолютні і відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; висновок аудиторського звіту - умовно позитивний; немає розрахункових документів, не виконаних у строк з вини банку; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг не нижчий, ніж "В" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням.

Клас Г (найнижчий) - фінансовий стан критичний: збиткова діяльність; економічні нормативи та нормативи обов’язкового резервування, установлені Національним банком України, не дотримуються; абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; висновок аудиторського звіту - негативний або відсутній (крім банку зі строком діяльності менше ніж один рік); є розрахункові документи, не виконані в строк з вини банку.

До цього класу також належить банк-боржник, щодо якого відкликано банківську ліцензію або який розташований на території офшорних зон відповідно до переліку, оприлюдненого Кабінетом Міністрів України.

6.4. Банк у разі наявності в банку-боржника характеристик, які відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.

6.5. Банк відносить банк-боржник до класу Г, якщо:

у договорах немає письмової згоди банку-боржника (резидента) на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього;

банк не надав до бюро кредитних історій інформацію про банк-боржник (резидент) за наявності в договорі відповідної згоди.

6.6. Банк визначає клас банку-боржника, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох, визначених на підставі оцінки його фінансового стану та ризику країни місцезнаходження.

Банк визначає клас банку-боржника, що є нерезидентом, згідно з таблицею 12.

6.7. Банк здійснює оцінку стану обслуговування боргу банком-боржником (у тому числі за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках) на підставі кількості календарних днів прострочення погашення боргу/ виконання банком-кореспондентом вимог (розрахункових документів банку) за станом на перше число кожного місяця згідно з таблицею 13.

6.8. Банк класифікує кредит, наданий банку, за категоріями якості на підставі визначеного класу банку-боржника та стану обслуговування ним боргу згідно з таблицею 14.

6.9. Банк визначає показник ризику кредиту, наданого банку-боржнику, залежно від категорії якості в межах діапазонів, зазначених у таблиці 15.

6.10. Банк визначає показник ризику за кредитом, наданим банку-боржнику, у межах установленого діапазону з урахуванням рейтингів банку-боржника (за наявності), інших подій та обставин, що можуть вплинути на своєчасність та повноту погашення боргу.

7.1. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - бюджетної установи на підставі даних його фінансової і бюджетної звітності та з урахуванням інформації щодо:

стану виконання бюджету боржника - бюджетної установи (далі - бюджет) з урахуванням вимог бюджетного законодавства;

обсягу, структури та динаміки загального боргового навантаження бюджету;

передбачених у бюджеті витрат на обслуговування та/або погашення наявних зобов’язань;

іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов’язань.

7.2. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - бюджетної установи не рідше ніж один раз на три місяці.

7.3. Банк визначає клас боржника - бюджетної установи на підставі оцінки його фінансового стану та іншої інформації, визначеної в пункті 7.1 цієї глави, відповідно до наведених характеристик:

Клас А - фінансовий стан добрий: абсолютні та відносні показники фінансової і бюджетної звітності є задовільними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років є позитивно стабільною; фінансові можливості свідчать про спроможність своєчасного виконання зобов’язань відповідно до умов договору; фактичне виконання бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 85% від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов’язань забезпечують покриття витрат на виконання зобов’язань за кредитом, а також інших зобов’язань; немає іншої інформації, що свідчить про ризики несвоєчасного виконання зобов’язань.

Очікується, що і надалі фінансова діяльність здійснюватиметься на високому рівні.

Клас Б - фінансовий стан задовільний: характеристики віднесення боржника - бюджетної установи до цього класу близькі за характеристиками до класу "А", проте ймовірність їх підтримки на високому рівні впродовж наступних не менше ніж трьох місяців є низькою; фактичне виконання бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 70% від планового.

Клас В - фінансовий стан незадовільний: окремі абсолютні та відносні показники поточної фінансової і бюджетної звітності є незадовільними та впродовж попереднього та поточного звітних років мають тенденцію до погіршення; фінансові можливості свідчать про високу ймовірність несвоєчасного та/або не в повній сумі виконання зобов’язань відповідно до умов договору; фактичне виконання бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 50% від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов’язань не забезпечують покриття витрат на виконання зобов’язань за кредитом, а також інших зобов’язань у повному обсязі; наявна інша інформація, що свідчить про ризики несвоєчасного виконання зобов’язань.

Клас Г - фінансовий стан критичний: абсолютні та відносні показники поточної фінансової і бюджетної звітності є незадовільними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного років є негативною; фінансові можливості свідчать про високу ймовірність невиконання зобов’язань відповідно до умов договору; фактичне виконання бюджету впродовж попереднього та поточного років становить менше ніж 50% від планового.

До цього класу також належить боржник - бюджетна установа, який не надав банку фінансову та/або бюджетну звітність за останній звітний період.

7.4. Банк у разі наявності в боржника - бюджетної установи характеристик, що відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.

7.5. Банк здійснює оцінку стану обслуговування боргу боржником - бюджетною установою на підставі кількості календарних днів прострочення погашення боргу за станом на перше число місяця, наступного за звітним, згідно з таблицею 16.

7.6. Банк класифікує кредит, наданий боржнику - бюджетній установі, за категоріями якості на підставі визначеного класу боржника - бюджетної установи та стану обслуговування ним боргу згідно з таблицею 17.

7.7. Банк визначає показник ризику кредиту, наданого боржнику - бюджетній установі, залежно від категорії якості в межах діапазонів, зазначених у таблиці 18.

8.1. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп:

дебіторська заборгованість за операціями з банками;

дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку;

дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами;

дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку;

інші нараховані доходи;

дебетові суми до з’ясування;

дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

8.2. Банк не формує резерву за дебіторською заборгованістю за:

операціями з грошово-речовими лотереями;

індексацією грошових заощаджень.

8.3. Банк здійснює розрахунок резерву за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом (далі - фінансова дебіторська заборгованість), залежно від строків погашення заборгованості, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, установленими законодавством України та внутрішньобанківськими положеннями.

8.4. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, за такою формулою:

де

Рфдз - сума резерву за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців;

БВфдз - балансова вартість фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

ПРфдз - показник ризику фінансової дебіторської заборгованості, що визначається банком згідно з вимогами глави 8 розділу ІІ цього Положення.

8.5. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці, аналогічно до розрахунку резерву за формулою (1).

8.6. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю за такою формулою:

де

Рдзг - сума резерву за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю;

БВдзг - балансова вартість дебіторської заборгованості за господарською діяльністю, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

ПРдзг - показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю, що визначається банком згідно з вимогами глави 8 розділу ІІ цього Положення.

9.1. Банк визначає показник ризику фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці, залежно від контрагента банку відповідно до вимог цього Положення.

9.2. Банк визначає показник ризику фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, залежно від кількості календарних днів прострочення боргу відповідно до таблиці 19.

Банк здійснює розрахунок кількості календарних днів прострочення боргу за заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками групи "Дебетові суми до з’ясування", починаючи з п’ятого робочого дня після дня списання коштів з рахунку банку.

9.3. Банк визначає показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю залежно від кількості календарних днів визнання її в балансі банку, а також з урахуванням строків погашення, передбачених договорами, згідно з таблицею 20.

Показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю (ПРдзг) береться банком до розрахунку резерву за більшим значенням показника ризику, установленим залежно від:

кількості днів визнання цієї заборгованості в балансі банку;

кількості днів прострочення боргу.

10.1. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за групою фінансових активів як суму перевищення балансової вартості групи фінансових активів (без урахування суми раніше сформованого резерву) над сумою боргу за цими активами на дату розрахунку резерву, зважену на показник безризиковості групи фінансових активів, за такою формулою:

де

Ргр - сума резерву за групою фінансових активів;

БВа - балансова вартість за групою фінансових активів, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

j - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;

i - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;

За - борг за активом на дату розрахунку резерву;

ПРгр - показник ризику групи фінансових активів, що визначається банком згідно з вимогами глави 11 цього розділу.

10.2. Банк розраховує розмір резерву за групою фінансових активів без урахування забезпечення за цими активами.

11.1. Банк визначає показник ризику групи фінансових активів залежно від кількості календарних днів прострочення боргу згідно з таблицею 21.

11.2. Банк у разі зміни умов договору щодо збільшення строків та/або сум за кредитами, уключеними до групи фінансових активів, не має права класифікувати такі кредити за категорією якості вищою, ніж категорія, що була визначена за цими кредитами на дату внесення змін.

11.3. Банк у разі зміни умов договору щодо збільшення строків та/або сум за кредитами, уключеними до групи фінансових активів, має право не враховувати факт такої зміни, якщо передбачена договором періодичність сплати боргу встановлена не рідше одного разу на:

місяць і стан обслуговування боргу протягом останніх 6 місяців поспіль після такої зміни визначений як "високий" або "добрий" згідно з вимогами цього розділу або

квартал і стан обслуговування боргу протягом останніх 12 місяців поспіль після такої зміни визначений як "високий" або "добрий" згідно з вимогами цього розділу.

Банк у разі повторної/наступної зміни умов договору щодо строків та/або сум визначає стан обслуговування боргу не вище ніж "задовільний", якщо фактична сплата боргу протягом останніх 12 місяців здійснювалась боржником рідше одного разу на три місяці.

1.1. Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до портфеля на продаж і портфеля до погашення, а також за інвестиціями банку, що не оформлені цінними паперами, та які обліковуються банком за балансовими рахунками таких груп:

боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж;

боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;

боргові цінні папери в портфелі банку на продаж;

інвестиції в асоційовані компанії, що утримуються з метою продажу;

інвестиції в дочірні компанії, що утримуються з метою продажу;

боргові цінні папери в портфелі банку до погашення.

1.2. Банк не формує резерв за цінними паперами, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком України, а також за вкладеннями в акції (частки) бірж, депозитаріїв, платіжних систем, бюро кредитних історій.

1.3. Банк формує резерви за цінними паперами залежно від їх класифікації до відповідного портфеля, виду цінних паперів (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) та їх оцінки (за справедливою вартістю, за собівартістю або за амортизованою собівартістю).

1.4. Банк оцінює ризик за цінними паперами за результатами аналізу фінансового стану емітента, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

1.5. Банк за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком у портфелі на продаж, залишає суму сформованого резерву незмінною, якщо в наступному звітному періоді зменшується ризик за цими цінними паперами.

2.1. Банк формує резерв за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів, унесених до біржового реєстру, та за якими є ризик цінного папера, на суму накопиченої уцінки за цими цінними паперами на дату розрахунку резерву.

2.2. Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається згідно з пунктом 2.1 цієї глави, дотримується послідовності дій, визначених у пункті 4.11 глави 4 цього розділу.

Банк у разі уцінки (від’ємної різниці) цінного папера здійснює перегляд усієї доступної інформації про такий цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику. Банк формує резерв на суму накопиченої уцінки, якщо така уцінка спричинена ризиком.

2.3. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за цінним папером, справедлива вартість якого не може бути визначена банком згідно з пунктом 2.1 цієї глави та за яким є ризик цінного папера, на суму перевищення балансової вартості такого цінного папера (без урахування суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за цим цінним папером, зваженою на показник безризиковості цінного папера, за такою формулою:

де

Рцп - сума резерву за цінним папером;

БВцп - балансова вартість цінного папера, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку, без урахування суми раніше сформованого резерву;

ТВцп - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за цінним папером, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку. Для цілей цього Положення попередня оцінка майбутніх грошових потоків за цінним папером здійснюється банком із застосуванням показника безризиковості активу, визначеного згідно з вимогами цього розділу, на який банк множить майбутні грошові потоки за цінним папером.

2.4. Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких не може бути визначена банком згідно з пунктом 2.1 цієї глави, здійснює розрахунок резерву з дотриманням послідовності дій, визначених у пункті 4.12 глави 4 цього розділу.

Банк не формує резерв за цінним папером у разі відсутності ризику такого цінного папера (значення показника ризику цінного папера - 0,0).

Банк за наявності ризику цінного папера розраховує суму резерву, що підлягає формуванню відповідно до пункту 2.3 цієї глави.

Банк розраховує розмір резерву за цінним папером, за яким на звітну дату є уцінка, на суму перевищення балансової вартості цінного папера (без урахування суми накопиченої уцінки) над теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за таким цінним папером.

2.5. Банк під час розрахунку резерву за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, що оцінюються за собівартістю, дотримується послідовності дій, визначених у пункті 4.13 глави 4 цього розділу.

Банк не формує резерв за цінним папером у разі відсутності ризику такого цінного папера (значення показника ризику цінного папера - 0,0).

Банк за наявності ризику цінного папера відповідно до пункту 2.3 цієї глави формує резерв на величину перевищення балансової вартості такого цінного папера (без урахування суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за ним.

3.1. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за цінними паперами в портфелі банку до погашення відповідно до пункту 2.3 глави 2 цього розділу.

3.2. Банк під час розрахунку резерву за цінним папером у портфелі банку до погашення дотримується послідовності дій, визначених у пункті 4.12 глави 4 цього розділу.

4.1. Визначення показника ризику цінного папера здійснюється банком за результатами комплексного аналізу фінансового стану емітента, виду цінного папера та його поточної вартості, а також усієї наявної в банку достовірної інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

Джерелами інформації щодо фінансового стану емітента є, зокрема, його установчі документи, фінансова, податкова та статистична звітність, інша інформація, що може свідчити про наявність ризику цінного папера.

Джерелами інформації щодо обігу відповідного цінного папера на фондовому ринку можуть бути оприлюднені котирування цінних паперів, які внесено до біржового реєстру фондових бірж, дані щодо перебування цінного папера в біржовому реєстрі.

4.2. Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента кожного разу під час укладання договору про придбання цінного папера (крім цінних паперів, унесених до біржового реєстру), а надалі періодичність оцінки фінансового стану визначається банком самостійно з урахуванням наявної в банку інформації про емітента та обіг відповідного цінного папера, але не рідше ніж один раз на квартал.

4.3. Банк здійснює оцінку фінансового стану:

емітента цінних паперів - банку згідно з вимогами глави 6 розділу ІІ цього Положення;

емітента цінних паперів - юридичної особи (крім банку та бюджетної установи) згідно з вимогами глави 2 (крім вимог абзаців другого та третього пункту 2.6) розділу ІІ цього Положення;

емітента цінних паперів - бюджетної установи згідно з вимогами глави 7 розділу ІІ цього Положення.

Вимога, визначена в абзаці третьому пункту 2.4 глави 2 розділу ІІ цього Положення, не є обов’язковою, якщо емітент цінних паперів не є боржником банку.

Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента цінних паперів, який не є боржником банку, на підставі річної фінансової звітності, що оприлюднюється відповідно до законодавства України.

За наявності в банку квартальної фінансової звітності емітента цінних паперів, який не є боржником банку, оцінка його фінансового стану здійснюється на підставі цієї звітності за умови її відповідності вимогам абзацу третього пункту 2.4 глави 2 розділу ІІ цього Положення.

Банк визначає клас емітента цінних паперів за результатами оцінки фінансового стану емітента з урахуванням нижченаведених додаткових характеристик.

Клас А:

не менше трьох років з дати державної реєстрації емітента;

не менше одного року з дати останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

наявність лише позитивного аудиторського висновку за попередній рік діяльності;

відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями та користування кредитами;

прибуткова діяльність протягом останніх двох років;

розмір власного капіталу перевищує розмір статутного капіталу та резервного фонду.

До цього класу належать емітенти, стосовно яких немає жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення боргових цінних паперів і сплати процентів за ними, а також щодо отримання стабільних доходів за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком.

Клас Б:

менше трьох років з дати державної реєстрації емітента;

менше одного року з дати останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

наявність лише позитивного аудиторського висновку за попередній рік діяльності;

наявність фактів затримання сплати процентів за борговими зобов’язаннями або оголошених дивідендів;

прибуткова діяльність за попередній фінансовий рік;

розмір власного капіталу позитивний, але менший, ніж розмір статутного капіталу.

До цього класу належать емітенти, стосовно яких є претензії щодо своєчасного та повного погашення боргових цінних паперів, затримки сплати процентів, а також значного скорочення рівня дохідності за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком.

Клас В:

менше одного року з дати державної реєстрації емітента, останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

наявність умовно позитивного аудиторського висновку або відсутність аудиторського висновку;

наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашення боргових цінних паперів;

наявність фактів несплати або несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями;

збиткова діяльність за попередній рік, негативні фінансові результати поточного року;

нестабільна динаміка показників на квартальні дати, значення показників погіршуються;

чітка тенденція до від’ємного розміру власного капіталу на звітні дати.

До цього класу належать емітенти, які не в змозі у строк погасити боргові цінні папери, а також емітенти, щодо яких банк не може розраховувати на повернення суми внеску до статутного капіталу в разі їх реорганізації.

Клас Г:

менше одного року з дати державної реєстрації емітента, останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

наявність негативного аудиторського висновку або відсутність аудиторського висновку;

наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашення боргових цінних паперів;

наявність фактів несплати або несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями;

збиткова діяльність протягом останніх трьох років, негативні фінансові результати протягом поточного року;

емітента визнано банкрутом або щодо нього порушено справу про банкрутство;

від’ємний розмір власного капіталу на дату оцінки.

До цього класу належать емітенти, інвестування яких надалі є неприпустимим, а придбані боргові цінні папери практично неможливо погасити на час проведення їх класифікації (однак можна буде погасити за рішенням суду або після санації), а також ті емітенти акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, за якими банк може не лише не повернути свою частку в статутному капіталі, а й бути правонаступником деяких боргових зобов’язань.

Якщо емітент не відповідає принаймні половині зазначених вище додаткових характеристик для відповідного класу, то такий емітент належить до класу, що є нижчим.

Банк не може визначати класи А та Б емітента за наявності в нього простроченої заборгованості перед банком та/або іншими кредиторами.

4.4. Банк класифікує цінні папери в портфелі банку на продаж, які внесено до біржового реєстру, за категоріями якості виходячи з розміру резерву, сформованого за такими цінними паперами, згідно з таблицею 23.