• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Режиму рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2020 році

Міністерство енергетики та захисту довкілля | Наказ від 05.02.2020 № 69
Реквізити
  • Видавник: Міністерство енергетики та захисту довкілля
  • Тип: Наказ
  • Дата: 05.02.2020
  • Номер: 69
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство енергетики та захисту довкілля
  • Тип: Наказ
  • Дата: 05.02.2020
  • Номер: 69
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.02.2020 № 69
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 лютого 2020 р.
за № 178/34461
Про затвердження Режиму рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2020 році
Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 145 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847), та з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Режим рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2020 році, що додається.
2. Департаменту охорони природних ресурсів, екомережі та біобезпеки (Володимир ДОМАШЛІНЕЦЬ) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ГОЛОВАТЕНКА Володимира.
Міністр
енергетики та захисту
довкілля України


О. Оржель
ПОГОДЖЕНО:

Т.в.о. Голови Державного агентства
рибного господарства України

Т.в.о. Голови Державної
регуляторної служби України



А. Яцура


О. Мірошніченко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та захисту
довкілля України
05 лютого 2020 року № 69
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 лютого 2020 р.
за № 178/34461
РЕЖИМ
рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2020 році
2. Промисел у басейні Азовського моря із затоками здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:
задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинені змінами гідрохімічних показників у водному об’єкті рибогосподарського значення;
каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше ніж три м, має постійно закріплені стінки й одне спрямовуюче крило;
кільцевий невід - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;
кошільний невід - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями, яким здійснюється вилов риби за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця;
молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;
закидний невід (волок) - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - загрузкою, складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно флоту рибної промисловості;
прилов - будь-який із представлених в улові видів водних біоресурсів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.
4. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проєктах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Мінекоенерго, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.
5. Користувачі водних біоресурсів, судна флоту рибної промисловості (далі - судна) яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:
назву суден, задіяних на промислі;
улов;
райони промислу;
прилов молоді;
прилов осетрових та судака.
6. Написи, що наносяться на судна, повинні відповідати Національному стандарту України.
7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.
Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття його окремих районів здійснюється відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів (далі - Робоча група). Строки добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.
8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів в басейні Азовського моря та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про улов азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському морі до Державної Азовської морської екологічної інспекції.
Добування (вилов) тюльки, хамси азовської здійснюється за рахунок загально басейнового обсягу (ліміту) добування без його розподілу на національні обсяги (ліміти) добування.
Не встановлюються загальнобасейнові обсяги (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.
Обмін інформацією між Україною та Російською Федерацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. Під час освоєння 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією здійснюється щодня, а під час освоєння 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.
9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).
10. Допустимі показники прилову водних біоресурсів та дії користувачів водних біоресурсів у випадках їх перевищення:
1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:
тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;
бичків:
драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;
дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
оселедця азово-чорноморського одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову;
2) прилов водних біоресурсів під час здійснення промислу будь-якими знаряддями добування (вилову) не повинен перевищувати 49 % маси всього улову за промислове зусилля, окрім прилову тюльки на промислі хамси та прилову хамси на промислі тюльки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які не встановлені ліміти або прогнози і які не занесені до Червоної книги України (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші).
У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених у повідомленні про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів, а також перевищення допустимого прилову молоді, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями незалежно від їх стану випускатися в природне середовище їх існування, а користувач водних біоресурсів зобов’язаний:
змінити позицію лову активними знаряддями добування (вилову) (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя добування (вилову) мають знаходитись на відстані не менше ніж п’ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування водних біоресурсів активними знаряддями добування (вилову) у районі промислу допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі промислу;
під час промислу пасивними знаряддями добування (вилову) у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя добування (вилову) в неробочий стан або зняти його (поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);
відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;
3) виловлені знаряддями добування (вилову) водні біоресурси, у тому числі судак звичайний, у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову молоді мають бути випущені у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).
На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за добування (вилов) повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.
При першому виявленні прилову осетрових видів риб, занесених до Червоної книги України вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства протягом трьох діб приймає рішення про припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються територіальним органом Держрибагентства за наявності обґрунтувань наукових установ, які здійснюють наукові роботи в басейні Азовського моря.
11. Допускається промисел:
1) хамси:
ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на ділянці не більше ніж п’ять одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня;
кошільними неводами та різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше ніж 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00" п. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00" сх. д., та в Керченській протоці - з 15 вересня до 20 грудня; загальна кількість тралів - чотири одиниці;
2) бичків:
драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж 18 мм у загальній кількості 18 одиниць з 15 серпня до 15 грудня в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:
на заході - лінією, що з’єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь береговою лінією до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;
на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7" п. ш., 37°24'3" сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5" п. ш., 37°25'20" сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється включно у п’ятикілометровій прибережній зоні;
драгами з ручним і напівмеханічним способом використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками уздовж узбережжя Азовського моря у п’ятикілометровій зоні від Керченської протоки до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 15 грудня; промисел з використанням суден, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, забороняється;
ставними неводами і ятерами в Сиваші - з 15 серпня до 31 жовтня;
Мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 10 см;
Драга повинна мати висоту приводів біля матні не більше двох метрів, висоту крил біля клячів - не більше 1,4 метри. Довжина драги, що вимірюється по верхній підборі не повинна перевишувати 45 м. Матня повинна бути посаджена на розтяжці пожилини. Кількість вічок, що припадають на один метр пожилини повинна бути не менше ніж 31 одиниця. Мінімально допустимий розмір вічка у драгах і волоках у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм.
3) тюльки:
кошільними неводами та різноглибинними тралами (розмір по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об’єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 18 одиниць;
ставними неводами у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;
ставними неводами у Таганрозькій затоці - до 15 червня; кількість ставних неводів у Таганрозькій затоці не обмежується.
4) барабулі та ставриди ставними неводами (з кроком вічка а = 10,0 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість ставних неводів на ділянці не більше ніж три одиниці) - з 01 травня до 31 липня та з 01 вересня до 31 жовтня;
5) дрібних масових риб (тюлька, атерина, пеpкаpина і хамса) ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у кількості не більше ніж 30 одиниць у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря - з 01 вересня до 30 листопада;
6) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:
одностінними сітками та ставними неводами - до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня.
Мінімальний розмір оселедця, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 % маси всього улову. Розмір вічка у знаряддях добування (вилову) оселедця повинен бути не менше ніж:
а = 20, 22 та 24 мм відповідно у котлі, дворі та крилах ставних неводів;
а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів;
а = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше ніж 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м;
7) азово-чорноморської кефалі:
волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;
волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;
8) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася, плоскирки, окуня, білизни, лина, рибця):
ставними неводами, каравками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 вересня до 31 грудня, у Таганрозькій затоці - до 15 травня;
9) гамарид ручними сачками уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;
10) креветок:
волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;
волоками завдовжки до 6 м із розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5-10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;
11) личинок хірономід:
мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м з капронового газу, рамками-ситами площею не більше ніж 1 м-2 із застосуванням знарядь добування (вилову) для змутнення мулу (насоси або помпи) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) Азовського басейну, включаючи Новотроїцький та Генічеський райони у Херсонській області, в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені внаслідок заповнення ложі після опадів або з’єднання з озерами,- до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;
12) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):
рачків артемії - волоками (завдовжки до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м), пастками - з 01 червня до 30 вересня (волоки, сачки та пастки, виготовляються з капронового газу);
цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;
13) рапани - скребками, пiдсаками, щипцями, підйомними пастками, руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченськiй протоці - протягом усього року;
14) штормових викидів зостери ручним збором на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів (на віддаленні від берега до 10 метрів) без зарахування до ліміту - протягом усього року;
15) закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також дозволяється встановлення стаціонарних знарядь добування (вилову) у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:
в Азовському морі - до 5 км;
у Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів.
12. Дозволяється вилучення піленгаса і калкана лише як прилову під час здійснення промислу інших видів риб в Азовському басейні, а також науково-промисловий вилов в Азовському морі (тралово-акустична промислова розвідка) піленгаса різноглибинним тралом, розподіленим користувачу водних біоресурсів територіальним органом Держрибагентства (за виключенням п’ятикілометрової прибережної зони) одним судном за умови обов’язкової присутності на борту науково-експертної групи (розмір тралу по верхній підборі не більше ніж 38 м, з кроком вічка у кутці а = 30 мм) - до 01 березня та з 20 листопада до 31 грудня.
Допускається під час здійснення промислу вилучення водних біоресурсів як прилову тільки за наявності у користувача водних біоресурсів права на їх добування (вилов).
13. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий для вилову як прилову - 22 см. Особини калкана азовського, що не досягли цього розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).
14. Користувачам водних біоресурсів забороняється здійснювати:
1) промисел піленгаса та калкана азовського (крім добування (вилову) цих видів як прилову);
2) промисел судака, берша та чехоні (прилов зазначених видів риб у будь-якому вигляді має бути випущений у середовище їх існування);
3) промисел глоси у Сиваші;
4) промисел азово-чорноморської кефалі волоками в Азовському морі уздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;
5) промисел мідій;
6) добування (вилов) ікряних самиць раків;
7) промисел водних біоресурсів протягом усього року:
у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з’єднують точки з такими координатами:
46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;
46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;
46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;
у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:
46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;
46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;
46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;
8) помисел водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;
9) вилучення з рибогосподарських водних об’єктів знарядь добування (вилову) або садків (куканів), що їм не належать. У разі їх вимушеного вилучення під час потрапляння в активні знаряддя добування (вилову), зачеплення суднами тощо користувач водних біоресурсів зобов’язаний внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це територіальний орган Держрибагентства.
15. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя добування (вилову). Бирки кріпляться на:
ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;
ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;
підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;
сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.
16. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових (передзадухових) ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").
17. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов’язані:
вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;
щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь добування (вилову), кількість та типи задіяних суден, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.
Після припинення меліоративного відлову водних біоресурсів користувачі водних біоресурсів протягом доби подають до територіального органу Держрибагентства звіти про обсяги вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку виловлених і прийнятих водних біоресурсів.
18. Територіальний орган Держрибагентства здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративного відлову в басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.
19. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, утворюється резерв на меліоративний відлов із ліміту їх відлову в лиманах та прибережній п’ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 150 тонн. У разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється за рахунок загальнобасейнового обсягу (ліміту) промислу за межами прибережної п’ятикілометрової зони.
20. Розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь добування (вилову) обмежено (підпункти 1-5 пункту 11 цього Режиму), здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до початку промислу. У заявах користувачів мають зазначатися судна, заплановані для використання на промислі і зареєстровані в Судновій книзі України або Державному судновому реєстрі України (як за власниками/фрахтувальниками), їх назва або бортовий номер, порт реєстрації, місце базування, номери ІМО та міжнародні позивні (у разі наявності). Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, визначеного наказом Мінекоенерго про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три робочих дні до початку промислу надсилає такий наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.
У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь добування (вилову) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку , здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства з урахуванням наказу про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів, який не пізніше ніж за три дні до початку промислу надсилається до Держрибагентства.
21. Забороняється проводити промислові операції (зняття, перевірки та постановки знарядь добування (вилову) у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407.
22. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя добування (вилову), не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.
23. Судна мають відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 963 "Про створення системи моніторингу риболовних суден" (із змінами).
Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, у разі відсутності суднових документів, передбачених статтями 35, 37 Кодексу торговельного мореплавства України.
Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, які не відповідають районам плавання визначеним статтею 48 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та вимогам Правил експлуатації суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 жовтня 2012 року № 642, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2012 року за № 2200/22512.
24. Забороняється здійснювати промисел з використанням суден, які підлягають нагляду класифікаційного товариства у прибережній п’ятикілометровій зоні Азовського моря від межі державного кордону України на суходолі, за винятком:
науково-дослідних робіт;
промислу хамси кошільними неводами та різноглибинними тралами;
промислу бичків драгами з механізованим способом використання у задуховий (передзадуховий) період.
25. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов’язаний максимально швидко звільнити тварин. За необхідності допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.
26. У разі погіршення стану запасів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства можуть вживатися заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
В.о. директора
Департаменту охорони
природних ресурсів,
екомережі та біобезпеки



В. Домашлінець