Про затвердження Правил безпечної експлуатації контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць

15.3. До початку роботи за наказом енергодиспетчера керівник робіт вмикає роз'єднувач контактної мережі, який шунтує первинну обмотку відсмоктувального трансформатора. Ключ від приводу роз'єднувача на весь період роботи повинен знаходитися у керівника робіт і повинні бути вжиті заходи проти помилкового переключення роз’єднувача.

15.4. За командою керівника робіт від’єднують шлейфи первинної обмотки відсмоктувального трансформатора в такому порядку:

ізолюючу знімну вишку встановлюють на колію в місці підключення шлейфів відсмоктувального трансформатора до контактної мережі. На площадку ізолюючої знімної вишки піднімаються два електромонтери - виконавець робіт з V групою з електробезпеки і помічник не нижче IV групи;

при включеному роз’єднувачі, що шунтує первинну обмотку відсмоктувального трансформатора, виконавець з робочої площадки ізолюючої знімної вишки при завішених на проводах обох секцій контактної мережі шунтуючих штанг з’єднує шунтуючою перемичкою гілки ізолюючого спряження. Шунтуюча перемичка повинна мати переріз не менше 70% перерізу контактної підвіски. Після цього ізолююча знімна вишка переміщується до місця приєднання шлейфів;

помічник завішує триметрову драбину на несучий трос і притримує її;

виконавець, піднявшись по драбині для від'єднання від контактної мережі першого шлейфа відсмоктувального трансформатора, повинен закріпитися за допомогою карабіна за несучий трос, закріплює один кінець шунтуючої штанги на несучому тросі, а другий - на шлейфі відсмоктувального трансформатора, тобто по обидва боки від ізолятора, закріпленого на несучому тросі;

виконавець від'єднує кінець шлейфа разом з затискачем від поперечного електрозўєднувача і надійно закріплює цю перемичку на шлейфі за допомогою затискача.

Після цього виконавець в захисних окулярах та діелектричних рукавичках знімає переносну шунтуючу штангу спочатку зі шлейфа відсмоктувального трансформатора, а потім з несучого троса;

аналогічно проводять відўєднання другого шлейфа первинної обмотки відсмоктувального трансформатора;

після відўєднання шлейфів первинної обмотки відсмоктувального трансформатора від контактної мережі працівники спускаються з площадки ізолюючої вишки, яку знімають з колії;

ізолювавши в такий спосіб відсмоктувальний трансформатор від контактної підвіски, ізолюючу змінну вишку знімають з колії і на кожному зі шлейфів встановлюють по одній заземлювальній штанзі, попередньо приєднаних до тягової рейки;

завішують на кожен шлейф вторинної обмотки відсмоктувального трансформатора або на кожну секцію проводів зворотного струму по одній заземлювальній штанзі, які приєднані до середньої точки попередньо закріпленого до рейкового кола переносного дроселя-трансформатора;

додатково, при приєднаних шлейфах відсмоктувального трансформатора до виводів обмоток, з'єднують шунтом між собою шлейфи з низької сторони (спуски з проводів зворотного струму), а також з'єднують між собою шлейфи з високої сторони (спуски з контактної мережі). Шунти повинні бути з болтовими затискачами з мідного троса перерізом не менше 50 мм-2. При установці шунтів на шлейфи необхідно спочатку установити переносні шунтуючі штанги.

Шунти, встановлені між шлейфами, повинні бути закріплені на висоті не менше 1,5 м від верхньої кришки відсмоктувального трансформатора.

Потім від'єднують шлейфи (спуски) високої та низької сторін від виводів обмоток відсмоктувального трансформатора і відводять їх убік.

За командою керівника робіт приступають до роботи на трансформаторі. Підіймання на відсмоктувальний трансформатор для роботи допускається по дерев'яній драбині.

Після закінчення робіт шлейфи підключають до виводів обмоток відсмоктувального трансформатора, знімають шунти зі шлейфів, електромонтери сходять з трансформатора на землю. Заземлювальні штанги знімають зі шлейфів високої сторони і шлейфів низької сторони.

Приєднання шлейфів відсмоктувального трансформатора до контактної мережі здійснюється у зворотній послідовності.

15.5. Забороняється виконувати відключення чи включення відсмоктувальних трансформаторів в момент проходу поїздів.

16.1. Роботи на проводах зворотного струму без розриву їх ланцюга можуть виконуватися без зняття напруги з контактної мережі. При цьому робота вважається зі зняттям напруги і заземленням і повинна виконуватися тільки за умови надійного заземлення проводів зворотного струму в зоні виконання робіт по обидва боки на тягову рейку. Іскрові проміжки в захисному заземленні опор, які розташовані в зоні робіт, шунтувати не слід.

16.2. Заземлення на тягову рейку повинне розташовуватися в межах однієї блок-ділянки і приєднуватися до тієї самої тягової рейки за умови, що перемичка, яка з'єднує провід зворотного струму з рейками, підключена до нульової точки спеціально встановленого колійного дроселя-трансформатора.

У випадку, якщо перемичка не підключена до середньої точки дроселя-трансформатора автоблокування, проводи на час роботи потрібно заземлювати на обидві рейки через спеціальний переносний дросель-трансформатор за узгодженням з дистанцією сигналізації і зв'язку (щоб уникнути закорочувания обмотки дроселя-трансформатора).

16.3. Підіймання на опори слід здійснювати по дерев'яній драбині.

16.4. Перед доторканням до проводу зворотного струму з опори слід установити переносну шунтуючу перемичку із заземленої частини опори на провід зворотного струму.

16.5. Роботи на проводах зворотного струму в прольотах, на відстані від опор 2 м і більше дозволяється виконувати під напругою з ізольованих знімних вишок.

16.6. Огляд і ревізію місця приєднання перемички, що з'єднує зворотний провід з рейкою, дозволяється виконувати без відключення тягової підстанції, але при цьому спочатку необхідно установити мідний шунт перерізом не менше 95 мм-2 на місце розриву. Встановлення та зняття шунта виконуються в діелектричних рукавичках.

16.7. Обслуговування проводів зворотного струму, зв'язане з розривом ланцюга, допускається тільки після відключення тягової підстанції.

16.8. Робота на екрануючому проводі системи ЕПП виконується аналогічно, як на проводах зворотного струму, що викладено в цьому розділі, але з урахуванням відстані між екрануючим і підсилюючим проводами (0,8-1,2 м) і можливою наявністю напруги в контактній мережі і проводах ДПР, що повинно бути враховано при організації безпечного виконання робіт: визначення категорії робіт, здійснення необхідних відключень і заземлень.

17.1. Роботи на контактній мережі станцій стикування можуть бути віднесені до різних категорій, і їх слід виконувати, використовуючи ізолюючі знімні вишки, драбини, автомотриси (автодрезини), які призначені для застосування на ділянках змінного струму.

17.2. Робота в місцях стиків двох різнопотенційних секцій контактної мережі повинна виконуватися зі зняттям напруги з обох секцій і заземленням їх або під напругою за наявності на обох секціях напруги одного роду струму.

17.3. Перед початком робіт в місцях стикування постійного і змінного струмів зі зняттям напруги і заземленням необхідно:

після відключення обох секцій і перевірки відсутності напруги на них установити заземлювальні штанги на кожну секцію контактної мережі;

зашунтувати проводи різних секцій шунтуючими штангами ізолюючої вишки, робочої площадки дрезини, автомотриси;

установити переносну шунтуючу перемичку з мідного проводу перерізом не менше 50 мм-2 і тільки після цього приступити до роботи.

17.4. Роботи зі зняттям напруги і заземленням в межах однієї секції дозволяється виконувати тільки одній бригаді. При цьому бригада повинна постійно перебувати між двома заземлювальними штангами, що знаходяться на відстані не більше 200 м одна від одної.

17.5. Перед початком роботи в місцях стикування під напругою необхідно:

керівнику робіт переконатися в наявності в секціях напруги одного роду струму;

завісити на проводи обох секцій шунтуючі штанги ізолюючої знімної вишки;

установити переносну шунтуючу перемичку з мідного проводу перерізом не менше 50 мм2 на обидві секції контактної мережі.

17.6. При роботах у межах секції або місцях секціонування необхідно попередньо зробити запис в журналі у чергового по станції (форма ДУ-46) і вилучити запобіжники в ланцюгах керування перемикачами обох секцій. Додатковим заходом безпеки є викочування перемикачів з комірок відповідних секцій.

17.7. При роботах в місцях стикування контактної мережі під напругою забороняється:

одночасна робота на контактній мережі і обладнанні пункту групування, що живить секцію контактної мережі;

виконання будь-яких операцій перемикачем пункту групування.

17.8. Ревізія і ремонт перемикачів, роз'єднувачів, шин, захисних та інших пристроїв на пунктах групування повинні виконуватися після зняття напруги і заземлення їх з усіх боків можливої подачі напруги.

18.1. Роботи повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.01-07 зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів і устаткування, розташованих як на самій жорсткій поперечині, так і на підтримуючих її опорах.

Керівником робіт повинен бути начальник району контактної мережі або електромеханік із V групою з електробезпеки, що в установленому порядку пройшов навчання та перевірку знань з безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Один із членів бригади повинен мати посвідчення стропальника.

18.2. Робота повинна виконуватися відповідно до ПВР та за технологічною картою, затвердженою установленим порядком.

Вантажопідйомність крана повинна відповідати масі жорсткої поперечини.

18.3. Для безпеки демонтажу жорсткої поперечини роботи повинні виконувати в такій послідовності:

після заземлення всіх проводів і конструкцій виконують демонтаж проводів та інших елементів, закріплених на жорсткій поперечині. Опускати їх вниз слід без ривків з використанням поліспастних блоків і "вудок";

контактну підвіску відводять убік за межі руху стріли вантажопідіймального крана і закріплюють її в такому положенні;

закріплюють чотири стропи по центру ваги жорсткої поперечини відповідно до схеми стропування, зазначеної в технологічній карті, підтримуючи їх без навантаження вантажопідіймальним краном;

з дев'ятиметрових драбин, розташованих з польової сторони опор, за кінці кутника закріплюють чотири відтяжки (по дві з кожної сторони жорсткої поперечини) і пропускають їх (по дві) убік колії, на якій стоїть кран, по різні сторони від жорсткої поперечини;

з дев'ятиметрових драбин звільняють від закріплення на опорах оголовники жорсткої поперечини і спускаються вниз;

за командою керівника робіт підіймають жорстку поперечину над вершинами опор на 200-300 мм, перевіряючи тим самим правильність стропування і надійність строп;

після перевірки жорстку поперечину підіймають над проводами на висоту не менше ніж 1 м, розвертають за допомогою відтяжок уздовж колій і опускають вниз.

18.4. Для безпеки монтажу жорсткої поперечини роботи повинні виконувати в такому порядку:

закріплюють оголовники на новій жорсткій поперечині на відстані між центрами, що відповідає відстані у демонтованої жорсткої поперечини;

кріплять чотири відтяжки за кути нижнього кутника і розклинюють дерев'яними клинами хомути оголовників на ширину, рівну довжині стягуючих їх болтів;

закріплюють чотири стропи по центру ваги і за командою керівника робіт підіймають поперечину краном на 200-300 мм від поверхні ґрунту, вивіряючи центр ваги. Після цього поперечину опускають і чотири відтяжки перекидають (по дві) до опор;

за командою керівника робіт підіймають нову жорстку поперечину на необхідну висоту над опорами і за допомогою чотирьох відтяжок оголовники направляють на вершини опор. Жорстку поперечину опускають краном настільки, щоб оголовники повністю наділися на вершини опор;

знаходячись на драбинах, вибивають дерев'яні клини, затягують болти на хомутах оголовників, а потім болти кріплення ригеля до оголовників;

після закріплення ригеля на обох опорах знімають стропи та відтяжки і виконують монтаж демонтованої контактної мережі.

18.5. Розкріплення і закріплення поперечини, а також відтяжок і строп допускається виконувати з робочої площадки автомотриси (автодрезини).

18.6. При виконанні робіт з демонтажу і монтажу жорстких поперечин забороняється:

перебувати ближче ніж 7 м від зони проекції переміщуваної на висоті жорсткої поперечини;

залишатися на ригелі в момент його переміщення;

підніматися на ригель до його повного закріплення на опорах.

19.1. Роботи повинні виконуватися згідно з НПАОП 0.00-1.01-07 зі зняттям напруги і заземленням проводів і обладнання, що знаходяться на замінюваній опорі.

Керівником робіт повинен бути начальник або електромеханік району контактної мережі з V групою з електробезпеки, який пройшов навчання безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та несе відповідальність як за безпечне виконання робіт в електроустановці, так і за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Один із членів бригади повинен мати посвідчення стропальника. Роботу необхідно виконувати у повній відповідності з технологічною картою (ПВР), затвердженою керівництвом дистанції електропостачання.

Вантажопідйомність крана повинна відповідати масі залізобетонної опори.

19.2. Для безпечного виконання робіт установка залізобетонної опори повинна виконуватися в такій послідовності:

закріплюють петлю-строп за опору вище центра ваги і прикріплюють розчалювання;

краном підіймають опору у вертикальне положення на 50-100 мм від поверхні, перевіряючи тим самим правильність стропування і надійність строп;

підняту опору підводять до котловану чи фундаменту, виконують її регулювання за допомогою відтяжок і опускають у котлован чи стакан фундаменту;

регулюють положення опори по вертикалі, одержуючи необхідний кут нахилу за допомогою дерев'яних клинів або закиданням у котлован ґрунту; цю роботу слід виконувати, використовуючи відтяжки і кран;

після регулювання опору слід закріпити засипанням ґрунту в котлован і його ущільненням або заливанням розчину в стакан фундаменту.

Після закріплення опори за командою керівника робіт машиніст крана опускає гак і виводить його із зачеплення з петлею стропа, а потім електромонтер знімає з приставної драбини строп і відтяжки з опори.

19.3. Для безпечного виконання демонтажу залізобетонних опор необхідно виконувати роботи в такій послідовності:

навантаження із опори, що замінюється, переводять на знову встановлену, потім з неї спускають униз усі демонтовані конструкції і обладнання;

закріплюють строп за опору вище центра ваги і встановлюють відтяжки;

передають навантаження від опори на кран і звільняють фундаментну частину на глибину не більше ніж: 1 м у піщаних і гравелисних ґрунтах; 1,25 м у супісях; 1,5 м у суглинних, глинах і сухих лісовидних ґрунтах; 2 м в особливо щільних ґрунтах (у процесі звільнення фундаментної частини забороняється переміщати кран, опора повинна бути розчалена);

витягують опору з ґрунту.

19.4. Під час виконання робіт зі зміни опор забороняється:

знаходитися ближче 5 м від зони проекції опори, що переміщується на висоті;

підійматися на опору до її повного розклинювання і закріплення;

розташовувати руки, в процесі регулювання, в місцях можливого їх защемлення;

перевантажувати кран і строп у процесі вилучення опори з ґрунту.

19.5. Опори повітряних ліній електропередачі повинні також установлюватися в порядку, що встановлений у цьому розділі.

20.1. Робота повинна виконуватися за нарядом-допуском. Керівником робіт повинен бути начальник або електромеханік району контактної мережі з V групою з електробезпеки. Робота виконується відповідно до технологічної карти, затвердженої керівництвом ЕЧ.

20.2. Провід, що розкочується (демонтується), повинен бути надійно заземлений на весь період робіт у такий спосіб і порядок:

кінець нового проводу анкерується через ізолятори;

на кінці проводу, що анкерується, встановлюється перша заземлювальна штанга;

провід на барабані (бухті), що переміщується, надійно заземлюється на весь період розкатки ковзним контактом на рейку або на заземлену платформу;

після проходження 200 м розкочувальна платформа з барабаном зупиняється, і на провід, що розкочується, встановлюється друга заземлювальна штанга;

після цього перша заземлювальна штанга за командою керівника робіт знімається для її наступної установки;

у цей час розкочувальна платформа може продовжувати розкочування на наступні 200 м;

процес установки і зняття штанги повторюється до другої анкеровки. Друга анкеровка виконується також через ізолятори. Провід, що демонтується, заземлюється і переміщується аналогічним порядком.

Усі роботи, які проводяться за межами заземлюючої штанги і барабана з проводом, який заземлений, повинні вважатися під напругою і виконуватись із ізольованих засобів захисту.

20.3. Сідла, ролики, підтримувальні гачки тощо, які використовуються при розкочуванні проводів і тросів, повинні кріпитися до підтримуючих конструкцій через ізолятори, якщо самі конструкції неізольовані.

20.4. Під час розкочування проводів забороняється:

завішувати чи залишати штанги далі 200 м від розкочувальної платформи;

виконувати роботи з укладання проводів у сідла за межами заземленої ділянки довжиною 200 метрів;

у межах однієї анкерної ділянки працювати зі зняттям напруги і заземленням більше ніж в одному місці.

21.1. На контактній мережі змінного струму робота на проводах електрорепелентного захисту, підвішених паралельно до контактної мережі або ДПР, або всередині ригелів повинна виконуватися зі зняттям наведеної напруги шляхом їх заземлення з відстанню між заземлювальними штангами не більше двох прольотів.

21.2. На контактній мережі постійного струму робота на проводах електрорепелентного захисту всередині жорсткої поперечини і живлячих проводах повинна виконуватися тільки після відключення трансформатора захисту на стороні низької напруги (220-380 В), вживання заходів проти помилкової подачі напруги (відключення рубильника, зняття запобіжника, від’єднання або закорочування проводів низької напруги) і заземлення електрорепелентних проводів.

21.3. Контактна мережа і проводи інших ліній, над якими виконуються роботи на проводах електрорепелентного захисту, повинні бути відключені і заземлені.

21.4. При роботах на пристроях контактної мережі з необхідністю наближення до проводів електрорепелентного захисту на відстань менше ніж 0,8 м останні повинні бути відключені і заземлені.

22.1. На контактній мережі змінного струму робота на ізолюючих спряженнях нейтральної вставки виконується зі зняттям напруги і заземленням.

При цьому допускається робота на одному із спряжень або одночасно на обох спряженнях з включенням роз'єднувачів, встановленням шунтуючих штанг та заземлень в необхідній кількості.

22.2. В окремих випадках, якщо дозволяють розміри руху, профіль колії, схемно-конструктивні особливості, допускається почергово виконувати роботу на ізолюючих спряженнях нейтральної вставки змінного струму під напругою відповідно до інструкції, затвердженої службою електропостачання.

22.3. Робота на нейтральних вставках контактної мережі постійного струму виконується з дотриманням вимог цих Правил.

23.1. Роботи на лініях автоблокування можуть бути віднесені до різних категорій залежно від конкретних умов. При обслуговуванні ліній автоблокування і пов'язаних з ними пристроїв (ОМ, КТП і КТПО, КТППО, кабелів, низьковольтних мереж та ін.) персоналом районів контактної мережі слід керуватися вимогами цих Правил.

23.2. Підіймання на опори ліній автоблокування, на яких знаходяться проводи під напругою понад 42 В змінного чи 110 В постійного струму або небезпечної наведеної напруги, дозволяється за умови, що відстань між опорою і цими проводами не менше ніж 0,8 м, або ці проводи відключені і заземлені, або вони огороджені (ізольовані) діелектричними засобами захисту встановленим порядком.

23.3. До початку робіт на проводах та пристроях ліній автоблокування зі зняттям напруги та заземленням повинні бути закорочені та заземлені проводи усіх фаз мережі. Заземлення повинні бути встановлені з обох сторін від місця робіт. За наявності на мережі відпайок на кожну з них у зоні роботи повинні бути встановлені заземлення. З місця роботи повинно бути видно заземлення. Під час роботи на вимкненій лінії автоблокування, яка знаходиться в зоні електромагнітного впливу діючої повітряної лінії напругою 110 кВ і вище, заземлення повинні встановлювати на кожній опорі, де проводиться робота.

При застосуванні на ПЛ ізольованих проводів їх заземлення виконується згідно з вимогами цих Правил з використанням заземлюючих штанг, конструкція затискачів яких дозволяє здійснювати проколювання ізоляції та забезпечує надійний контакт із струмопровідною жилою проводу.

23.4. Під час виконання робіт на силових опорах (опорах з встановленим на них силовим обладнанням) необхідно:

зняти робочу напругу з боку високої напруги;

встановити заземлення з боку високої напруги;

зняти низьковольтні запобіжники чи встановити закоротку.

23.5. На дерев’яних та залізобетонних опорах ліній автоблокування, які мають справний заземлюючий спуск, заземлення може бути приєднано до цього спуску болтовим затискачем.

За відсутності заземлюючого спуску монтують штучний заземлювач шляхом забивання металевого стрижня чи занурення бура на глибину не менше ніж 1м.

23.6. Якщо характер робіт на лінії автоблокування вимагає тимчасового зняття заземлення, яке заважає виконанню робіт (перевірка трансформаторів, випробування кабелів підвищеною напругою, перевірка ізоляції мегаомметром тощо), то місце роботи повинно бути підготовлено в повній відповідності з вимогами розділу Х цих Правил, і лише на час роботи можуть бути зняти ті заземлення, наявність яких не дає можливості її виконувати. В цьому випадку повинні бути прийняті заходи, які забезпечують безпеку виконання робіт.

Тимчасове зняття і накладання заземлення повинні проводитися по команді керівника робіт двома електромонтерами, один із яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІV, а другий не нижче ІІІ.

На ділянках, розташованих в зоні впливу наведеної напруги, знімати заземлення з проводів ПЛ забороняється. В цьому випадку перевірка ізоляції трансформаторів та кабельних вставок виконується після їх відключення від проводів ПЛ.

23.7. При перерві в роботі протягом дня заземлення не повинні зніматися. Якщо бригада відлучається на якийсь час, а на місці робіт залишаються не закріплені встановлені опори, відкриті котловани, підіймальні механізми і пристосування під навантаженням, то на місці робіт залишають одного з членів бригади, який не повинен допускати наближення людей і тварин до місця роботи.

До поновлення робіт після перерви слід переконатися у наявності встановлених заземлень, залишених на лінії.

23.8. На дволанцюгових лініях СЦБ і ПЕ підіймання до проводів і робота на них виконуються з відключенням і заземленням обох ПЛ у зоні роботи.

23.9. Вимірювати опір захисних заземлень на опорах ЛЕП допускається без зняття напруги. При цьому від'єднання заземлюючого спуску заземлення і зворотне приєднання повинні виконуватися в діелектричних рукавичках з переключенням спуску на штучний заземлювач, що створюється зануренням у ґрунт на глибину не менше ніж 1 м.

23.10. Робота з переносним трансформатором для резервного живлення сигнальної точки СЦБ допускається за окремими (місцевими) інструкціями, затвердженими встановленим порядком.

23.11. Під час виконання робіт на лінії автоблокування забороняється:

підіймання і робота на кутових опорах з боку внутрішнього кута. При знятті в’язки з ізоляторів такі опори необхідно попередньо закріпляти відтяжками;

під час заміни приставок на П-, А- і АП - образних опорах працювати водночас більше ніж на одній стойці опори;

підіймання на дерев’яну опору без перевірки її на загнивання;

підіймання на дерев’яну опору із загниванням більше допустимого без вжиття заходів щодо її укріплення.

24.1. Роботи по технічному обслуговуванню контактної мережі і пристроїв електропостачання автоблокування залізниці із застосуванням вантажопідіймальних кранів і підйомників необхідно виконувати згідно з НПАОП 0.00-1.01-07 та НПАОП 0.00-1.36-03.

Вимоги безпеки при роботі з ізолюючих площадок автомотрис (автодрезин) викладені у главі 13 цього розділу.

24.2. Безпечне проведення робіт із використанням вантажопідіймальних кранів та підйомників повинно здійснюватися з дотриманням такого порядку:

установлення та робота вантажопідіймального крана або підйомника на відстані менше 40 м до крайнього проводу ПЛ та ПЛЗ або від відкритого розподільчого пристрою має проводитись в присутності та під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт краном (підйомником), за нарядом-допуском, що визначає безпечні умови такої роботи;

робота крана (підйомника), якщо він належить ЕЧ та робота проводиться в охоронній зоні ПЛ, яка знаходиться на обслуговуванні ЕЧ, персоналом ЕЧК на контактній мережі і машиніст крана (підйомника) перебуває в штаті ЕЧ, повинна виконуватися за нарядом-допуском форми ЕУ-115;

групи з електробезпеки працівників повинні бути не нижче: керівника робіт - V, наглядача - ІV, виконавців - ІІІ, машиніста крана (підйомника) - ІІ.

24.3. Забороняється підіймання і поворот стріли крана (робочої платформи підйомника) до проводів ПЛ, конструкцій контактної мережі, які перебувають під робочою або наведеною напругою на відстань меншу за:

У разі неможливості виконання цієї вимоги робота повинна виконуватися з відключенням і заземленням ПЛ, контактної мережі.

24.4. Обов’язки особи, відповідальної за безпечне виконання робіт кранами (підйомниками), можуть бути покладені на працівника, який видає наряд-допуск, або на керівника робіт. У цьому разі ці працівники повинні пройти відповідне навчання та перевірку знань, після чого наказом по ЕЧ їм повинні бути надані такі права.

24.5. Особа, відповідальна за безпечне виконання робіт кранами (підйомниками), дає дозвіл на проведення робіт краном (підйомником) після перевірки виконання передбачених нарядом-допуском заходів безпеки, інструктажу машиніста та виконавців робіт щодо переміщення стріли робочої платформи підйомника, найменш допустимих відстаней від рухомих частин крана (підйомника) до частин, що знаходяться під робочою (наведеною) напругою, до габаритів рухомого складу, інших заходів безпеки, а також після перевірки відповідності груп з електробезпеки виконавців робіт, характеру та умовам роботи.

Про надання дозволу на роботу з використанням крана (підйомника) відповідальний за безпечне проведення робіт здійснює запис у наряді форми ЕУ-115:

"Встановлення підйомника, інструктаж машиніста та членів бригади провів, дозвіл на проведення робіт надав у _____год._____хв., дата, підпис (П.І.Б.)".

Енергодиспетчер перед видачею наказу на роботу повинен переконатися у присутності на місці роботи особи, відповідальної за безпечне проведення робіт краном (підйомником).

24.6. Переміщення вантажопідіймальних машин з телескопом у робочому положенні або піднятою стрілою дозволяється тільки в межах робочого місця без вантажу і без людей на підіймальній частині відповідно до вимог настанови з експлуатації даного механізму.

24.7. Перед початком роботи з вантажопідіймальними або тяговими машинами слід повторити з причетними працівниками сигнали, якими регулюють роботу цих машин.

24.8. Під час виконання робіт поблизу ЛЕП водії вантажопідіймальних кранів і електромонтери повинні стежити за тим, щоб через нерівність місцевості не відбулося різкого нахилу робочого органа вантажопідіймальної машини в бік проводів або опори.

24.9. В темний час доби робота в охоронній зоні з вантажопідіймальними машинами може виконуватися тільки при відключеній і заземленій ПЛ та з освітленістю робочого місця не нижче 75 лк.

24.10. Виконання робіт сторонніми організаціями поблизу ліній ЕЧ без їх відключення і заземлення проводиться за нарядами-допусками цих організацій відповідно до НПАОП-60.1.-1.48.-00.

Якщо для роботи вантажопідіймальних машин сторонніх організацій потрібно відключення і заземлення ліній, що належать ЕЧ, то відключення та заземлення цих ліній виконується по наряду ЕУ-115 керівником робіт з V групою з електробезпеки відповідного ЕЧ.

Взаємини працівників ЕЧ та інших служб залізниці, а також відключення і заземлення з можливими варіантами вирішуються у відповідності з НПАОП-60.1.-1.48.-00.

25.1. Роботи з розчищення трас від дерев, при яких потрібно вживання заходів щодо запобігання падінню дерев на проводи лінії, проводяться за нарядом-допуском. Усі інші роботи з розчищення траси виконуються за розпорядженням, при цьому керівник робіт повинен мати групу з електробезпеки не нижче III.

25.2. Відстань між окремими групами працівників, зайнятих валкою дерев, повинна бути не менше ніж 50 м.

25.3. Не допускається підіймання на опори, наближення або доторкання дерев, "вудок" тощо до проводів ліній. У зимовий час до початку валки дерев в снігу повинні бути розчищені дві доріжки довжиною по 4-5 м у бік, протилежний падінню дерева, під кутом 45-о до лінії падіння для швидкого відходу від дерева в момент його падіння.

25.4. Для запобігання несподіваному падінню дерев у першу чергу потрібно звалювати підгнилі, підгорілі дерева і дерева, що стоять неміцно.

25.5. Валку дерев слід виконувати після підпилювання або підрубування на глибину не менше чверті товщини комля. Підпилювання або підрубування виконується з боку, куди дерево повинно бути повалене.

Нижня площина підпилювання або підрубування повинна бути перпендикулярна до осі дерева, а верхня його сторона - утворювати з нижньою площиною кут 30-40-о.

Площина спилювання повинна бути вище нижньої площини підрубування. Підпилювання дерева слід виконувати з боку, протилежного підрубуванню чи підпилюванню.

Підпилювання не повинне доходити до краю підрубування у здорових дерев на 2-3 см, у сухостійних і гнилих - на 4-5 см.

Якщо після закінчення пропилювання дерево не почне падати, необхідно вдатися до примусової його валки, наприклад вбиванням клину у пропил.

Перед звалюванням гнилих і сухостійних дерев слід випробувати жердиною їх міцність і замість підрублювання робити підпилювання.

25.6. Про наступне падіння дерева працівники, які виконують підпилювання або підрубування, повинні попередити членів бригади заздалегідь погодженим сигналом.

Щоб уникнути падіння дерев на проводи повинні бути застосовані відтяжки у бік, протилежний від проводів. Установку відтяжок слід виконувати до початку рубання дерева.

Відтяжки потрібно закріпити до сусіднього дерева або іншого стійкого предмета.

25.7. Під час розчищення траси від дерев забороняється виконувати:

роботи з валки при сильному тумані, вітрі, а також у темний час доби;

групову валку (ручну) попереднім підпилюванням, а також падінням одного дерева на інше;

валку без підпилювання або підрубки;

підрубку дерева з двох чи декількох боків;

наскрізне пропилювання дерева;

підруби гнилих і сухостійних дерев.

Під час виконанні робіт забороняється:

стояти з боку можливого падіння дерева і з протилежної його сторони біля комля;

залазити на підрубані дерева;

наближатися до дерева у випадку падіння його на проводи діючої лінії до зняття напруги на відстань менше ніж 8 м і вчиняти будь-які дії для зняття дерева з проводів.

26.1. Підійматися на опору і працювати на ній дозволяється тільки при наявності повної впевненості в її достатній міцності і стійкості. Необхідність зміцнення опори, заходи і засоби безпеки визначаються на місці керівником робіт і реалізуються за ПВР.

26.2. Робота із заміни, установки і валки опор виконується за нарядом-допуском бригадою в складі:

керівника робіт, який має V групу з електробезпеки;

не менше двох осіб із групою з електробезпеки не нижче II, не враховуючи механізаторів.

26.3. Під час виконання робіт із заміни елементів опори, якщо при цьому створюється однобічне тяжіння на опорах, на яке вони не розраховані, повинні бути вжиті заходи щодо зміцнення опор для запобігання її падінню (застосування накладок, відтяжок, допоміжних стояків та інших пристроїв і приладь).

26.4. Забороняється порушувати цілісність проводів і знімати в'язки на проміжних опорах без попереднього зміцнення опор. Забороняється підійматися на проміжну опору, якщо на ній закріплено менше двох проводів.

26.5. Забороняється на кутових опорах зі штирьовими ізоляторами підійматися і працювати з боку внутрішнього кута.

26.6. Під час роботи на опорі слід розташовуватися таким чином, щоб не упускати з поля зору найближчі проводи, що знаходяться під напругою.

26.7. Під час піднімання на опору слід закріплюватися стропом запобіжного пояса.

26.8. Заміну приставок слід проводити спочатку на одній "нозі" опори і тільки коли вони будуть замінені, бандажі надійно закріплені, земля утрамбована можна приступати до заміни приставок на другій "нозі" опори. Заміна здвоєних приставок повинна проводитися також по черзі.

26.9. Під час виконання на опорах зварювальних робіт повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість потрапляння іскор на ізолятори і проводи (троси) лінії, а також на строп запобіжного пояса.

26.10. Під час установки і звалюванні опор слід використовувати підіймальні механізми і пристрої. Щоб уникнути відхилення і падіння опори убік повинно бути забезпечене належне регулювання її положення відтяжками.

26.11. Під час підіймання або звалювання спеціальних опор (наприклад, на переходах) чи в складних умовах (наприклад, у коридорі між двома лініями, що знаходяться під напругою) обов'язкова присутність особи, що видала наряд-допуск, або начальника ЕЧК. У цих випадках, а також при установці металевої опори в зоні електромагнітного впливу діючої лінії опора (секція опори) повинна бути заземлена переносним заземленням доти, поки до неї не буде приєднаний контур заземлення (рейка).

26.12. Під час валки опори тягові троси і відтяжки слід кріпити у верхній частині опори до початку робіт із звільнення її основи.

Якщо деталі опор мають загнивання, троси і відтяжки слід кріпити з телескопічної вишки.

Приступати до звільнення основи опори, що демонтується, дозволяється тільки після того, як опора застрахована від падіння відтяжками.

Ослаблення троса при звалюванні опори повинне виконуватися рівномірно з належною обережністю, щоб уникнути його обриву.

26.13. Під час зміни підгнивших опор розв'язка проводів повинна проводитися зверху вниз.

Роботи з розв'язки проводів повинні виконуватися з телескопічної вишки або з опори, попередньо посиленої накладками чи допоміжним стояком.

Під час установки і звалювання опор забороняється:

при зміні приставок П- і АП-подібних опор як одинарних, так і здвоєних, підкопувати відразу дві "ноги" опори;

при витягуванні замінюваної приставки з котловану або опусканні нової знаходитися будь-кому у котловані.

26.14. Перевірка деревини опор ПЛ на загнивання виконується шляхом:

зовнішнього огляду і простукування деревини по всій її довжині;

виміру глибини загнивання.

Найменший припустимий діаметр здорової частини деревини деталі опори встановлює начальник ЕЧ з урахуванням стану і якості деревини. Як найменші діаметри здорової частини деревини деталей опор рекомендується приймати: для стійок і приставок ліній напругою 35 кВ і нижче - 12 см, для траверс-ліній 35 кВ і нижче - 10 см. При внутрішньому загниванні середню товщину зовнішнього здорового шару деревини рекомендується приймати не менше ніж 6 см. Вимір глибини загнивання проводиться не рідше 1 разу в 3 роки, а також перед підійманням на опору.

27.1. Видалення ожеледі з контактних проводів здійснюється ізолюючими штангами зі спеціальними пристосуваннями та МОГ, що встановлений на автомотрисі (автодрезині).

Видалення ожеледі також може здійснюватися пристроями з механічного очищення ожеледі, установленими на електровозах і тепловозах. Робота виконується без наказу енергодиспетчера, але з повідомленням його про місце роботи.

27.2. Під час роботи з ізолюючою штангою в темний час доби, а також при поганій видимості в світлий час доби, один із працівників (виділений додатково) веде спостереження за рухом поїздів. Виконавець повинен мати групу з електробезпеки не менше ІІІ.

Під час використання ізолюючої штанги зі спеціальним пристосуванням на її рукоятці повинен бути укріплений сигнальний прапорець. Місце роботи огороджують сигналістами аналогічно огородженню ізолюючої знімної вишки.

27.3. Робота з видалення ожеледі за допомогою МОГ, змонтованою на автомотрисах (автодрезинах), виконується бригадою. Керівник робіт повинен мати V групу з електробезпеки, а інші не нижче IV. Робота виконується без наказу енергодиспетчера, але з повідомленням його про місце робіт.

27.4. Перед виїздом на лінію автомотриси (автодрезини) слід виконати регулювання робочого органу МОГ у вимкнутому її стані і перевірити:

заземлення корпуса ізолювального трансформатора і бензоелектричного агрегату;

надійність закріплення електричного кабелю до електродвигуна, ізолювального трансформатора і панелі агрегату;

напрямок обертання барабанів;

стан ізоляторів трансформатора та ізолюючої тяги, ізоляційних пластин і валів (при необхідності їх протерти).

27.5. Підіймання робочого органу МОГ в робоче положення і опускання в транспортне повинно виконуватись з кабіни автомотриси (автодрезини).

27.6. Під час роботи МОГ забороняється знаходитися на платформі автомотриси (автодрезини) під її робочим органом, а також на робочій ізолюючій площадці.

27.7. Підіймання на робочу ізолюючу площадку дозволяється тільки при опущеному і непрацюючому робочому органі МОГ з дотриманням заходів безпеки, передбачених під час роботи з ізолюючих робочих площадок автомотрис (автодрезин) під напругою, встановлених цим розділом.

27.8. У разі виявлення пошкодження ізоляції штанг або ізоляторів на МОГ необхідно негайно припинити роботу, виконати ремонт та провести позачергові електричні випробування.