Про затвердження Правил безпечної експлуатації контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць

6.5. Працівники, що використовують засоби захисту, монтажні пристосування, повинні бути проінструктовані і навчені правильному користуванню ними (застосуванню, випробовуванню, збереженню і перевезенню).

6.6. Механічні та електричні випробування проводяться за нарядом бригадою не менше двох осіб, з яких виконавець робіт повинен мати V групу з електробезпеки, а інші не нижче IV. Випробовування виконує персонал, що пройшов спеціальне навчання та перевірку знання схем і правил проведення випробовувань. Особи, допущені до проведення випробовувань, повинні мати відмітку про це в посвідченні про перевірку знань.

Механічні випробування захисних засобів і монтажних пристосувань слід проводити на спеціально обладнаних стендах приладами, що пройшли відповідну перевірку.

Електричні випробування повинні проводитися лабораторією, зареєстрованою в органах ДП "Укрметртестстандарт".

6.7. Крани і підйомники дрезин і автомотрис повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07), і Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 № 232, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за № 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03), бути оглянуті і випробувані в порядку, зазначеному в паспорті виготовлювача, технічних вимогах до них, за нормами і в терміни, зазначені в додатку 4 до цих Правил.

7.1. Вмикання і вимикання роз'єднувачів та інших комутаційних апаратів (перемикання) виконуються без наряду, за наказом ЕЧЦ, однією особою з групою з електробезпеки не нижче III при ручному керуванні роз'єднувачами і з групою з електробезпеки не нижче II при дистанційному керуванні.

Зміст наказу, форма якого встановлена додатком 5 до цих Правил, і час його передачі енергодиспетчер повинен записати в оперативний журнал.

Затверджений начальником ЕЧ список осіб, яким надане право перемикань, повинен знаходитися у енергодиспетчера ЕЧ, на ЕЧК і ПГП.

7.2. Вимикання (вмикання) роз'єднувачів контактної мережі електродепо, екіпірувальних пристроїв, колій огляду устаткування на дахах ЕРС здійснює персонал служб локомотивного господарства без наказу енергодиспетчера у встановленому порядку.

7.3. Працівникам інших служб залізниць, у тому числі черговим по станціях, право перемикання роз'єднувачів може бути надано після навчання порядку і заходам безпеки під час перемикання роз'єднувачів та присвоєння ІІ групи з електробезпеки при дистанційному та ІІІ групи з електробезпеки при ручному перемиканні комісією при відповідній ЕЧ.

Список працівників інших служб залізниці, що мають право перемикання, із зазначенням групи з електробезпеки затверджується начальником Дирекції залізничних перевезень залізниці і повинен знаходитися у енергодиспетчера, в ЕЧК і в кожному підрозділі, персонал якого одержав право на виконання перемикань.

7.4. Перемикання роз'єднувачів повинні виконувати при відсутності струму навантаження.

Перемикати фідерні роз'єднувачі слід тільки після відключення відповідних вимикачів.

7.5. Під час перемикання роз’єднувача з ручним приводом необхідно:

перевірити по найменуванню на приводі відповідність його вказаному в наказі;

перевірити наявність та справність заземлення приводу, а також оглядом із землі впевнитися в справності та в початковому положенні роз’єднувача;

відкрити замок, виконати перемикання та закрити замок приводу (перемикання виконувати тільки у діелектричних рукавичках і в захисній касці);

оглядом із землі впевнитися по положенню ножів роз’єднувача (замкнуті або розімкнуті), що перемикання виконано, після чого дати повідомлення енергодиспетчеру.

7.6. При перемиканні роз'єднувачів з дистанційним або ручним керуванням енергодиспетчер зобов'язаний записати в оперативний журнал наказ на перемикання, віддати його засобами зв’язку особі, що здійснює перемикання, одержати і записати повідомлення за формою, зазначеною в додатку 5 до цих Правил.

7.7. При перемиканні роз'єднувачів по телекеруванню енергодиспетчер зобов'язаний:

записати в оперативний журнал наказ на перемикання;

перевірити по сигналізації фактичне положення роз'єднувача;

зробити перемикання і переконатися по сигналізації, що воно відбулося;

зробити запис в оперативному журналі про час перемикання або про перемикання, що не відбулося.

1.1. Організаційні і технічні заходи, що забезпечують безпеку працюючих на контактній мережі, ПЛ і пов'язаних з ними пристроях, залежать від категорії робіт.

Щодо заходів безпеки встановлюються такі категорії робіт:

зі зняттям напруги і заземленням;

під напругою (на контактній мережі);

без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою;

без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою.

1.2. Під час виконання роботи зі зняттям напруги і заземленням у зоні (місці) її виконання повинна бути знята напруга і заземлені ті проводи і пристрої, на яких буде виконуватися ця робота.

Наближення самого працівника або через інструмент, приладдя до проводів, що знаходиться під робочою чи наведеною напругою, а також до нейтральних елементів на відстань менше ніж 0,8 м забороняється.

Якщо в процесі виконання роботи на знеструмлених і заземлених проводах необхідно наблизитися до нейтральних елементів, то вони повинні бути заземлені.

1.3. Під час виконання роботи під напругою проводи і обладнання в зоні (місці) роботи знаходяться під робочою або наведеною напругою. Безпека працівників повинна забезпечуватися застосуванням основних засобів захисту (ізолюючі знімні вишки, ізолюючі робочі площадки дрезин і автомотрис, ізолюючі штанги тощо) та спеціальних заходів (завішування переносних шунтуючих штанг, шунтуючих перемичок тощо).

Наближення до заземлених, нейтральних частин та частин, що знаходяться під іншим потенціалом, на відстань менше ніж 0,8 м забороняється.

1.4. Під час виконання роботи без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, працівник, який перебуває в зоні (місці) роботи на постійно заземленій конструкції, за умовами роботи може наближатися безпосередньо або через неізольований інструмент до небезпечних елементів (у тому числі до проводів освітлювальної мережі) на відстань менше ніж 2 м.

При цьому наближення до небезпечних елементів на відстань менше ніж 0,8 м забороняється.

1.5. Під час виконання роботи без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою, працівнику в зоні (місці) роботи забороняється наближатися до електронебезпечних елементів на відстань менше ніж 2 м.

1.6. Під час виконання комбінованих робіт потрібно дотримуватися організаційних і технічних заходів, що відповідають кожній з категорій, що входять в цю роботу.

2.1. Усі роботи, що пов’язані з модернізацією, демонтажем, ремонтом і реконструкцією контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць, мають виконуватися відповідно до технологічних процесів та відповідати вимогам нормативно-технічних документів.

Технологічні карти й інші документи, що регламентують технологічні процеси, мають містити вимоги безпеки під час їх виконання.

2.2. Місця проведення робіт на колії повинні бути огороджені та мати попереджувальні знаки.

Локомотивній бригаді кожного поїзда видається попередження у зв’язку з виконанням робіт на колії відповідно до нормативно-технічних актів із забезпечення безпеки руху поїздів.

2.3. До початку прямування працівників до місця виконання робіт керівник робіт зобов'язаний перевірити наявність сигнальних приладів і захисних пристроїв, переконатися у тому, що заявка на видачу попереджень локомотивним бригадам поїздів прийнята до виконання.

2.4. Прямувати від місця виконання робіт та повертатися дозволяється тільки збоку від колії або узбіччям земляного полотна під керівництвом спеціально призначеної особи.

Прямування до місця виконання робіт і повернення в межах станції повинні здійснюватися відповідно до схеми службових проходів та затвердженої інструкції з організації робіт і забезпечення заходів безпеки під час виконання робіт.

2.5. Працівники мають прямувати, звертаючи увагу на рухомий склад, що пересувається, а також на граничні стовпчики, лотки, канави та інші перешкоди.

2.6. У разі неможливості пройти збоку від колії або узбіччям прямування по колії дозволяється із дотриманням таких заходів безпеки:

на двоколійній дільниці працівники мають йти назустріч правильному руху поїздів;

керівник робіт зобов'язаний попередити працівників, щоб вони йшли один за одним або по два в ряду, не допускаючи відставання;

керівник із сигналами знаходиться позаду групи, огороджуючи її розгорнутим червоним прапорцем, а вночі - ліхтарем з червоним вогнем.

Перед групою має йти сигналіст, який огороджує групу сигналами зупинки в умовах недостатньої видимості (в крутих кривих, глибоких виїмках, у лісистій місцевості, за наявності будівель, а також у темний час доби, туман, заметіль та інших випадках). Керівник робіт зобов'язаний призначити двох сигналістів, один з яких прямує попереду, а інший позаду групи на відстані зорового зв'язку, але так, щоб поїзд, що наближається, був видимий сигналісту на відстані не ближче ніж 500 м від групи, і вчасно подає ріжком сигнал про наближення поїзда.

Сигналісти мають йти з розгорнутими червоними прапорцями (уночі з ліхтарями з червоним вогнем) і огороджувати групу працівників, поки вона не зійде з колії на безпечну відстань.

2.7. На багатоколійних ділянках і перегонах, обладнаних двостороннім автоблокуванням, для визначення напрямку руху поїздів працівники орієнтуються за сигналами світлофорів.

2.8. Під час проведення робіт на колії керівник робіт повинен:

указати працівникам місце збоку від колії, куди вони мають сходити з колії під час пропуску поїзда;

вживати заходів, щоб у зоні виконання робіт не перебували сторонні особи;

застерігати працівників, щоб на станціях вони переходили колії під прямим кутом, попередньо переконавшись, що на коліях, які вони переходять, немає рухомого складу, що наближається (локомотивів, вагонів, дрезин);

застерігати, щоб під час переходу колій та під час виконання робіт біля стрілочних переводів і хрестовин працівники не ступали на рейки, не ставали між рамними рейками і гостряками або в жолоби на стрілочному переводі та на кінець залізобетонної шпали з ухилом;

застерігати працівників, що не дозволяється перебігання колії перед рухомим складом, який наближається, а під час обходу вагонів, які стоять на колії, забороняється перетинання цієї колії ближче ніж 5 м від крайнього вагона; прохід між вагонами дозволяється при відстані між ними не менше ніж 10 м.

2.9. Забороняється працівникам пролазити під вагонами і протягувати під ними інструмент і матеріали, а також переходити колії по зчіпних приладах вагонів.

2.10. Забороняється працівникам сідати на рейки, кінці шпал, баластову призму, усередині колії і на міжколіях, а також на стелажі покілометрового запасу рейок.

2.11. Забороняється на ділянках з прискореним та швидкісним рухом пасажирських поїздів (141-200 км/год.) розпочинати виконання планових робіт, що вимагають огородження сигналами зупинки чи зменшення швидкості, якщо до проходу швидкісного поїзда залишилось менше 1 години.

2.12. Усі роботи на колії, спорудах і пристроях, у тому числі їх огляди і перевірки, повинні бути припинені не менше ніж за 10 хвилин до проходу швидкісного пасажирського поїзда. Споруди і пристрої повинні бути приведені до стану, який забезпечує безпечний пропуск поїзда. Всі працівники повинні відійти на відстань не менше ніж 5 м від крайньої рейки не пізніше ніж за 5 хвилин до проходу швидкісного пасажирського поїзда.

Роботи на спорудах і пристроях біля колій, по яких очікується прохід швидкісного пасажирського поїзда, повинні бути припинені і працівники повинні зійти з колії за 5 хвилин до його проходу. Відновлювати роботи на цих спорудах і пристроях до проходу швидкісного пасажирського поїзда забороняється.

2.13. Керівники робіт, електромеханіки й електромонтери електропостачання, СЦБ та зв'язку повинні мати при собі годинники та виписку з розкладу руху швидкісних поїздів.

Перед початком робіт керівники робіт повинні уточнити час проходу швидкісного пасажирського поїзда у чергового по станції або у поїзного диспетчера.

3.1. Роботи за категоріями, зазначеними у цьому розділі, виконуються не менше ніж двома особами, за винятками, що вказані у додатку 6 до цих Правил.

При всіх категоріях робіт, щоб уникнути ураження електричним струмом, слід пам'ятати, що всі елементи (частини контактної мережі, ПЛ і пов'язаного з ними обладнання) на місці роботи, а також виконуючий на ньому роботу персонал повинні знаходитися під одним і тим же потенціалом. Для цього всі елементи контактної мережі, ПЛ і монтажні приладдя, з якими виконується робота, з'єднуються електрично (металево) один з одним залежно від категорії робіт заземлювальними або шунтуючими штангами, роз'єднувачами, шунтуючими перемичками тощо.

3.2. Роботи, що вимагають виконання оперативних перемикань роз'єднувачів, заземлення струмовідних частин, а також роботи під напругою в місцях секціонування (у зоні між анкерними опорами повітряних проміжків або на секційних і врізних ізоляторах, що розділяють секції контактної мережі з різними потенціалами) повинні виконуватися за наказом ЕЧЦ.

Інші роботи можуть виконуватися без наказу ЕЧЦ, але з повідомленням його про місце, зміст, категорію, час початку і закінчення роботи та за отриманням його згоди на їх проведення (про це повинен бути зроблений запис у добовій відомості роботи ЕЧЦ).

3.3. Групи з електробезпеки керівників і виконавців робіт залежно від застосовуваних ізолюючих засобів захисту, які використовуються для робіт під напругою, повинні відповідати наведеним у додатку 7 до цих Правил.

3.4. При роботах зі зняттям напруги і заземленням, а також без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, забороняється:

працювати у зігнутому положенні, якщо відстань від працівника при його випрямленні до небезпечних елементів виявиться менше ніж 0,8 м;

працювати за наявності небезпечних елементів з двох боків на відстані менше ніж 2 м від працівника;

працювати над небезпечними елементами, що не мають огороджень;

виконувати роботи на відстані ближче ніж 20 м від місця секціонування (секційні ізолятори, ізолюючі спряження тощо) та шлейфів секційних роз'єднувачів, якими здійснюються відключення контактної мережі при підготовці місця роботи. Зазначена відстань відраховується по осі колії;

користуватися металевими драбинами;

користуватися запобіжними поясами з металевими стропами.

3.5. Забороняється проводити роботи на контактній мережі під напругою в таких випадках:

при швидкості вітру понад 12 м/с;

під час грози, дощу, туману, мокрого снігопаду;

під пішохідними мостами, шляхопроводами, у тунелях і на мостах з їздою понизу;

на несучому тросі ближче 1 м від неізольованої консолі, ригелів і сигнальних містків;

коли не може бути використана повна довжина ізолюючої частини захисного засобу;

при опущеному огородженні ізолюючих робочих площадок автомотрис і автодрезин;

у небезпечних місцях, за винятком врізних і секційних ізоляторів.

3.6. Під час виконання робіт під напругою і без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, в бригаді повинна бути заземлювальна штанга, підготовлена до завішування.

3.7. Робота на контактній мережі, ПЛ і пов'язаному з ними обладнанні у темний час доби під напругою, без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, допускається, якщо в зоні робіт є освітлення, що забезпечує видимість всіх ізоляторів і проводів на відстані не менше ніж 50 м. Керівник робіт у таких випадках повинен мати V групу з електробезпеки.

Місце роботи допускається освітлювати переносними ліхтарями, якщо робота виконується без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою, а також зі зняттям напруги і заземленням, якщо немає необхідності наближатися до частин, що знаходиться під напругою, на відстань менше ніж 2 м.

1.1. Затвердження керівником підприємства (ЕЧ) переліків робіт, що виконуються за нарядами та розпорядженнями.

1.2. Призначення осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт.

1.3. Видача наряду або розпорядження.

1.4. Інструктаж керівника робіт, наглядача особою, що видає наряд, розпорядження.

1.5. Видача дозволу на підготовку місця роботи, проведення цільового інструктажу, допуск до роботи.

1.6. Нагляд під час роботи.

1.7. Оформлення перерв у роботі, переходів на інше робоче місце, продовження наряду, закінчення робіт.

2.1. Усі роботи в діючих електроустановках, зазначених у розділі І цих Правил, виконуються за нарядами-допусками (додаток 8) або розпорядженнями.

За нарядом виконуються всі роботи з обслуговування електроустановок, що проводяться:

зі зняттям напруги і заземленням;

під напругою (на контактній мережі);

без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою;

без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою, за винятком перерахованих у додатку 8 до цих Правил.

2.2. Облік робіт за нарядами і розпорядженнями повинен здійснюватися у Журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями за формою, наведеною у додатку 5 до НПАОП 40.1-1.21-98.

2.3. Право видачі нарядів або розпоряджень може бути надано особам з числа адміністративно-технічного персоналу ЕЧ і ЕЧК, а також особам із V групою з електробезпеки, що мають стаж роботи на контактній мережі за цією групою не менше 2 років.

2.4. Розпорядження може видаватися керівнику (виконавцю) робіт безпосередньо або по телефону (радіо). Воно має разовий характер і термін його дії визначається тривалістю робочого дня виконавця. За розпорядженням можуть виконуватися роботи, приведені у додатку 6 до цих Правил.

2.5. Наряд видається керівнику робіт безпосередньо на руки, по телефону (радіо) або з нарочним.

Наряд повинен видаватися не більше ніж за 24 години до початку роботи. Термін дії наряду визначається тривалістю робіт, але не повинен перевищувати п’яти календарних днів. При перерві в роботі більше однієї доби, а також у разі, коли протягом п’яти календарних днів є вихідні (не робочі дні), потрібно виписувати новий наряд.

Форма наряду і порядок його заповнення наведені в додатку 8 до цих Правил.

2.6. Наряд на роботу заповнюється у 2-х примірниках кульковою ручкою під копірку. Записи повинні бути зрозумілими і чіткими в обох екземплярах. Виправлення і закреслювання в наряді не допускаються.

При передачі наряду по телефону (радіо) особа, яка видає наряд, заповнює перший бланк наряду і диктує повний його текст (у формі телефонограми) керівнику робіт, що заповнює другий бланк наряду зі зворотною перевіркою. При цьому замість підпису особи, що видає наряд, вказують його прізвище, підтверджене підписом того, хто прийняв наряд.

Якщо при читанні наряду у керівника робіт виникають які-небудь сумніви, він повинен отримати роз'яснення у особи, яка видає наряд.

Один примірник наряду повинен знаходитися у керівника робіт до їх повного закінчення, а другий (копія) - у особи, яка видала наряд.

Керівнику робіт більше двох нарядів на руки видавати забороняється.

2.7. Енергодиспетчеру забороняється дозволяти роботу керівнику робіт більше ніж за одним нарядом-допуском або розпорядженням одночасно.

2.8. Наряд повинен виписуватися на одного керівника робіт з однією бригадою. Зміни до складу бригади і до запланованих вантажопідіймальних механізмів допускається вносити особі, яка видала наряд, а у разі його відсутності - особі, яка має право видачі нарядів. Зміни записуються в оригінал та копію наряду або передаються по телефону (радіо) керівнику робіт. Керівник робіт, приймаючи по телефону зміни, вносить їх в наряд і вказує прізвище особи, яка дала дозвіл на ці зміни.

2.9. При зміні складу бригади більше ніж на половину має бути виданий новий наряд.

2.10. Наряд виписується на роботи однієї категорії. У випадках, коли одна робота є продовженням другої та складає єдиний технологічний цикл (комбіновані роботи), допускається включати в один наряд декілька категорій робіт. При цьому кожній категорії робіт в наряді-допуску повинні бути зазначені відповідні організаційно-технічні заходи.

2.11. Один загальний наряд-допуск може бути виписаний на виконання однією бригадою однотипних робіт на контактній мережі, ПЛ і пов'язаному з ними обладнанні для почергового виконання цих робіт. При виконанні вказаних робіт в наряді оформлюється робота на кожному робочому місці з обов’язковим виконанням організаційно-технічних заходів.

У перелік однотипних робіт на контактній мережі і ДПР входять:

перевірка і регулювання рогових, трубчастих розрядників і обмежувачів перенапруги;

перевірка і регулювання гнучких поперечин;

заміна фіксаторів;

перевірка стану і випробовування відсмоктувальних трансформаторів;

перевірка і ремонт КТПЖ і КТПЖО, що живляться від ДПР.

У перелік однотипних робіт на лінії автоблокування і поздовжніх ПЛ входить:

перевірка стану обладнання силових опор при секціонуванні кожної опори по обидва боки, КТП і КТПО в межах однієї фідерної зони.

2.12. Особа, яка видає наряд, повинна при його заповненні використовувати схему живлення і секціонування контактної мережі і ПЛ, план контактної мережі, технологічні карти на роботи і картки місць підвищеної небезпеки.

Особа, яка видає наряд або розпорядження, також повинна при заповненні наряду чи розпорядження вказувати номер технологічної карти, відповідно до якої повинна виконуватися робота, про що робиться запис у Журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

У графі наряду "Додаткові заходи безпеки" необхідно вказати, де забороняється робота, що залишається під напругою, місця підвищеної небезпеки, закриття колій і з'їздів для ЕРС чи всіх поїздів.

2.13. При виконанні складних робіт зведеною бригадою двох чи декількох ЕЧК виписуванню нарядів повинні передувати розробка і затвердження начальником ЕЧ проекту виконання робіт, у якому визначають зміст робіт кожної бригади, осіб, відповідальних за загальне керівництво роботами (одного з керівників ЕЧ), заходи безпеки відповідно до виконуваних робіт і місцевих умов.

2.14. Робота за нарядом або розпорядженням повинна виконуватися в межах фідерів і секційних роз'єднувачів, зазначених в наряді або у розпорядженні. Змінювати умови або розширювати зону роботи без виписки нового наряду або розпорядження забороняється.

У випадку неможливості при підготовці місця роботи вимкнути роз'єднувачі, зазначені в наряді, енергодиспетчеру дозволяється збільшити зону вимкнення без розширення самої зони роботи бригади, про це повинно вказуватися в наказі ЕЧЦ.

3.1. Напередодні керівник робіт особисто або через чергового по ЕЧК на підставі наряду повинен дати енергодиспетчеру заявку (додаток 9) на виконання робіт.

Прийнявши заявку, енергодиспетчер називає її номер, який фіксується в наряді-допуску.

У тих випадках, коли за умовами роботи необхідно відключити ПЛ, від якої здійснюється основне чи резервне живлення пристроїв СЦБ, енергодиспетчер після одержання заявки повинен не менше як за 12 годин до початку роботи погодити з диспетчером дистанції сигналізації та зв'язку час відключення основного або резервного живлення з відміткою погодження в заявці на виконання робіт.

3.2. Дозволом на підготовку зони (місця) роботи є наказ (додаток 9) або узгодження, видані енергодиспетчером. Забороняється видавати один наказ на перемикання і початок робіт, а також наказ на роботу за заздалегідь обумовленим часом початку робіт.

3.3. Наказ ЕЧЦ керівник робіт повинен повторити енергодиспетчеру чітко та дослівно. Енергодиспетчер, переконавшись у правильності повтореного тексту наказу та його розуміння керівником робіт, затверджує його словом "Затверджую" із зазначенням часу затвердження і свого прізвища. Номер наказу і час затвердження записуються в наряді.

Незатверджений наказ сили не має і виконанню не підлягає.

При роботах на одній вимкненій ділянці декількох бригад енергодиспетчер повинен видати окремий наказ керівнику робіт кожної бригади.

4.1. Керівник робіт допускає бригаду до робіт лише після одержання наказу від ЕЧЦ. Якщо робота виконується без наказу, дозволом на допуск є наряд або розпорядження на виконання роботи та узгодження енергодиспетчером її виконання.

4.2. Перед допуском до роботи за нарядом або розпорядженням керівник робіт зобов'язаний безпосередньо на місці роботи провести цільовий інструктаж членів бригади, у якому повинен вказати:

зміст майбутньої роботи;

умови виконання роботи (її категорію, технологію);

розподіл обов'язків між членами бригади;

точні межі зони і місць роботи кожного члена бригади;

місця розташування поблизу нейтральних частин і частин, що залишилися під робочою або наведеною напругою (при роботах без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, або зі зняттям напруги і заземленням), а також місця розташування заземлених і нейтральних частин (при роботах без зняття напруги на струмовідних частинах);

місця проходу ПЛ з іншим потенціалом або іншим родом струму (лінії освітлення, телеуправління та інші ПЛ);

місця секціонування;

місця, на яких забороняється робота, а також місця підвищеної небезпеки;

місця установки заземлювальних штанг з виділенням осіб для їх установки;

особливості в огородженні місця робіт на даній ділянці залізниці та вказати особи, які призначені огороджувати місце робіт;

порядок переміщення в зоні роботи;

порядок застосування дрезини або автомотриси, ізолюючої знімної вишки, механізмів.

Після цільового інструктажу всі члени бригади повинні розписатися у відповідних графах наряду.

Оформлення цільового інструктажу, отриманого членами бригади від керівника робіт, при роботах за розпорядженням не вимагається.

4.3. Якщо має бути робота зі зняттям напруги і заземленням, усі члени бригади одержують цільовий інструктаж до установки першої заземлювальної штанги, а розписуються в наряді після того, як керівник робіт перевірить правильність завішування заземлювальних штанг і здійснить допуск до роботи. Члени бригади, які виділені для завішування заземлювальних штанг і огородження місця робіт, розписуються в наряді про отримання інструктажу до установки першої заземлювальної штанги.

4.4. В усіх випадках допуск здійснює керівник робіт після того, як він особисто, безпосередньо на місці роботи, переконається у виконанні всіх необхідних заходів, що забезпечують можливість безпечного її виконання. Приступати до роботи членам бригади до завішування заземлювальних штанг та без допуску керівника робіт забороняється.

4.5. При виконанні однотипних робіт цільовий інструктаж і допуск на кожному робочому місці повинні здійснюватися після збору всієї бригади, крім сигналістів, підпису керівника робіт і кожного працівника у відповідній графі наряду.

При виконанні комбінованої роботи керівник робіт повинен перед початком роботи розподілити обов'язки між виконавцями і провести цільовий інструктаж, після чого члени бригади розписуються в наряді. При виконанні комбінованих робіт цільовий інструктаж проводиться при кожній категорії робіт.

5.1. Нагляд за працівниками здійснює керівник робіт або окремо призначений наглядач. Керівник робіт у разі призначення окремого наглядача здійснює загальне керівництво роботами і контролює виконання вимог безпеки.

5.2. Особи, які ведуть нагляд, зобов'язані постійно контролювати виконання робіт виконавцями в повній відповідності з виданим нарядом і технологією, стежити за дотриманням членами бригади вимог безпеки. Вони зобов'язані відстороняти від роботи осіб, що порушують ці вимоги.

5.3. За необхідності особистої перевірки якості виконання робіт і відсутності у складі бригади наглядача керівник повинен на час виконання роботи призначити наглядача зі складу бригади.

5.4. Якщо керівнику за якимись причинами необхідно на короткий час відлучитися з місця роботи, бригада повинна припинити роботу, зібратися в одному місці і відновити роботу лише після повернення керівника.

5.5. При розосередженні бригади далі одного щоглового прольоту для кожної групи в межах двох прольотів в наряді призначається свій наглядач.

6.1. Перерви в роботі протягом робочого дня, якщо не змінюються умови роботи, не оформляються в наряді. Під час перерви керівник робіт повинен вивести із зони роботи всю бригаду і дозволити знову приступити до її виконання тільки після повернення всіх членів бригади, особистої перевірки, що умови проведення робіт не змінилися. Повідомляти енергодиспетчера про перерви в роботі протягом робочого дня не потрібно.

6.2. Перерва в роботі по закінченні робочого дня оформляється відміткою в наряді-допуску про час її закінчення з повідомленням про це ЕЧЦ за формою, приведеною у додатку 9 до цих Правил. У випадку перерви роботи на лінії, відключеній на весь час роботи, заземлення можуть не зніматися.

Допуск до перерваної роботи наступного дня повинен бути здійснений керівником робіт тільки після огляду місця роботи, перевірки можливості безпечного її виконання та інструктажу членів бригади з підписом керівника робіт і членів бригади в наряді-допуску.

6.3. Переходи на інше робоче місце при виконанні однотипних робіт, а також робіт, що складають єдиний технологічний процес, оформлюються в наряді із зазначенням часу початку і закінчення роботи, підписом керівника робіт і членів бригади про одержання ними цільового інструктажу на кожному робочому місці.

6.4. Після повного закінчення робіт керівник робіт повинен закрити наряд і передати його особі, яка видала цей наряд, або начальнику ЕЧК, які зобов'язані перевірити правильність остаточного заповнення наряду керівником робіт.

6.5. Після закінчення місяця наряди-допуски повинні передаватися до ЕЧ для вибіркової їх перевірки керівними або інженерно-технічними працівниками.

Вибіркову перевірку і аналіз виявлених недоліків необхідно здійснювати в обсязі не менше 10% нарядів-допусків. Після двох місяців зберігання наряди-допуски можуть бути знищені в установленому законодавством порядку.

Якщо під час виконання роботи за нарядом були аварії або травми, то цей наряд повинно зберігати у архіві ЕЧ у матеріалах службового розслідування.

1.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку робіт зі зняттям напруги і заземленням, є:

закриття колій, перегонів і станцій для руху ЕРС або всіх поїздів, видача попереджень на поїзди та огородження місця робіт;

зняття робочої напруги і вжиття заходів проти помилкової подачі її на місце роботи, вивішування заборонних плакатів;

перевірка відсутності напруги;

встановлення заземлень, шунтуючих штанг або перемичок, ввімкнення роз'єднувачів;

освітлення місця роботи в темний час доби.

1.2. Якщо для виконання роботи на контактній мережі потрібно закриття перегону або головних колій станцій для руху всіх поїздів або тільки ЕРС, то воно виконується поїзним диспетчером на підставі заявки ЕЧЦ, зареєстрованої в журналі диспетчерських розпоряджень.

1.3. На станційних коліях роботи, що вимагають зняття напруги з контактної мережі, огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, виконуються на підставі попередньої заявки керівника робіт черговому по станції з записом у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі (форма ДУ-46) після узгодження цієї роботи черговим по станції.

У цьому журналі повинно бути зазначено, які колії, стрілки, з'їзди чи секції контактної мережі і з якого часу повинні бути закриті для руху усіх поїздів або тільки ЕРС.

Якщо станція обладнана диспетчерською централізацією, то заявка записується енергодиспетчером у журналі диспетчерських розпоряджень або за телеграмою і робота повинна бути дозволена поїзним диспетчером.

1.4. При необхідності одночасного зняття напруги з контактної мережі перегонів і станції (робота на ізолюючих спряженнях) закриття колій робить поїзний диспетчер у порядку, викладеному в пункті 1.2 цієї глави, із записом роботи у відповідному журналі за формою ДУ-46 на станції.

1.5. Роботи на контактній мережі колій, що підпорядковуються черговому по локомотивному депо, маневровому диспетчеру тощо, повинні виконуватися на підставі запису і отриманого дозволу в порядку, викладеному в пункті 1.3 цієї глави.

1.6. При роботі на перегонах і головних коліях станцій зі знімної ізолюючої вишки на всі поїзди, що будуть слідувати по зазначеній дільниці, з часу початку роботи бригади повинно видаватися попередження у встановленому порядку. Керівник робіт до початку роботи зобов'язаний мати підтвердження про дію попередження. Енергодиспетчер не повинен дозволяти роботу зі знімної вишки без перевірки дії попередження.

Монтаж конструкцій контактної мережі (консолей, кронштейнів), розкатку і підіймання проводів слід виконувати із закриттям колії для руху поїздів, зі зняттям напруги з контактної підвіски, її заземленням у встановленому порядку, а у випадку можливості тимчасового порушення габариту сусідньої колії також із видачею попереджень поїздам, що проходять по сусідніх коліях.

1.7. При проведенні робіт, що перешкоджають проходу поїздів, місце робіт повинне бути огороджене сигналами зупинки відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за № 50/1854, та Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.06.2008 № 747 (далі - Інструкція з сигналізації).

1.8. Огородження ізолюючих знімних вишок здійснюється відповідно до вимог Інструкції з сигналізації.

1.9. Наказ на зняття напруги з контактної мережі надається ЕЧЦ з дозволу поїзного диспетчера або чергового по станції або керівник робіт з дозволу чергового по станції після закриття ними для руху ЕРС всіх колій і з'їздів з ізолюючими спряженнями чи секційними ізоляторами, при перекритті яких полозом струмоприймача можлива подача напруги на ділянку, що вимкнена.

1.10. Робоча напруга знімається з контактної мережі, ПЛ і пов’язаних з ними пристроїв за допомогою відключення комутаційної апаратури, що забезпечує видимий розрив, яке здійснюється відповідно до розділу VII цих Правил, а також шляхом від’єднання шлейфів від контактної мережі.

1.11. Відключення апаратури і від’єднання шлейфів повинні виконуватися таким чином, щоб зона робіт з усіх боків була відділена видимим розривом від струмовідних частин, що знаходяться під робочою напругою.

1.12. Для запобігання помилковій подачі напруги на місце робіт необхідно виконати такі заходи безпеки:

роз’єднувачі з ручними приводами закрити на замок;

на кнопки пульта телеуправління роз’єднувачів (вимикачів) встановити запобіжні ковпачки або заблокувати на включення відповідні об’єкти контрольованих пунктів, а на кнопки роз’єднувачів з дистанційним керуванням повісити заборонні плакати "Не вмикати, робота на лінії" у кількості, рівній кількості допущених бригад.

1.13. Керівник робіт після одержання наказу енергодиспетчера на роботу повинен забезпечити перевірку відсутності напруги і заземлення струмовідних частин у такому порядку:

приєднати башмак переносного заземлення до рейки (заземлювача);

перевірити відсутність напруги;

накласти заземлення на струмовідні частини безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

Зняття переносної заземлювальної штанги проводиться у зворотному порядку - штангу знімають зі струмовідних частин, а потім від’єднують башмак від рейки (заземлювача).

При виконанні цих робот необхідно використовувати діелектричні рукавички.

1.14. Для заземлення контактної мережі, проводів ДПР і ПЛ вище 1000 В слід застосовувати переносні заземлювальні штанги з мідним заземлювальним шлейфом площею перерізу не менше 50 мм-2. Для заземлення ПЛ напругою нижче 1000 В, а також ПЛ напругою 6 та 10 кВ із проводами площею перерізу менше ніж 50 мм-2 допускається застосування переносних заземлювальних штанг з мідним заземлювальним тросом площею перерізу не менше ніж 25 мм-2.

Зазначені площі перерізу повинні мати і переносні шунтуючі штанги і перемички. Конструкція заземлювальної штанги повинна забезпечувати надійне її закріплення на заземлених елементах і виключати втрату контакту під час вібрації та робіт. З метою дотримання послідовності накладення заземлення контактної мережі штанги повинні мати відповідні блокування від неправильних дій.

1.15. Заземлювачем для контактної мережі і ДПР, як правило, є тягова рейка.

У випадку, якщо заземлення на рейку ускладнено, дозволяється заземлювати проводи контактної мережі і ДПР на трос групового заземлення, безпосередньо на металеву опору або на видимий заземлюючий спуск залізобетонної (дерев’яної) опори після візуальної перевірки їхнього приєднання до рейки або дросель-трансформатора і шунтування іскрового проміжку (діодного заземлювача) перемичкою площею перерізу не менше ніж 50 мм-2.

При роботах на повітряних живильних лініях контактної мережі у тих випадках, коли з’єднання їх з рейкою ускладнено, живильну лінію допускається заземлювати на відсмоктувальну лінію.

Якщо відсмоктувальна лінія проходить осторонь від колій, то повітряні живильні лінії слід заземлювати на додатково змонтований на час робіт трос групового заземлення, який повинен бути надійно приєднаний до рейок.

1.16. Перевірку відсутності напруги в контактній мережі допускається робити заземлювальною штангою "на іскру" або спеціальним приладом - покажчиком наявності робочої чи наведеної напруги, а в проводах ПЛ, кабельних лініях і пристроях, підключених до них, - покажчиком напруги. При виконанні цих робіт необхідно використовувати діелектричні рукавички.

1.17. Відключені для проведення робіт ділянки контактної мережі і ПЛ, які розташовані на опорах контактної мережі при постійному струмі, повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, що встановлюються у межах видимості, але не далі 300 м по обидва боки від місця роботи. При роботі широким фронтом (довжина анкерної ділянки контактної мережі) допускається установка заземлювальних штанг поза межами видимості на межі зони робіт за умови охорони їх спеціально виділеними електромонтерами і наявності радіозв’язку з керівником робіт.

1.18. Відключені для проведення робіт ділянки контактної мережі при змінному струмі повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, розташованими одна від іншої на відстані не більше ніж 200 м.

Відключені для проведення робіт ПЛ, розташовані на опорах контактної мережі змінного струму, повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, розташованими одна від іншої на відстані не більше ніж 100 м.

При роботах у зоні наведеної напруги з порушенням цілісності проводів (розрив) без накладення шунтуючої перемички встановлюються подвійні заземлення по обидва боки від місця розриву проводів на відстані не більше ніж 100 м. Накладення шунтуючої перемички на місце розриву проводів слід виконувати після заземлення проводів по обидва боки та установки переносної шунтуючої штанги.

Коли ведуться роботи із заміни (монтажу) проводів, проводи, що замінюються і монтуються, повинні бути заземлені окремо у зазначеному вище порядку.

1.19. ПЛ напругою до і вище 1000 В на окремих опорах повинні бути заземлені з двох боків на місці робіт переносними заземленнями, що встановлюються в межах видимості працівників. При виконанні робіт на проводах ПЛ напругою до і вище 1000 В в зоні наведеної напруги відстань між заземленнями, встановлюваними на місці робіт, не повинна перевищувати 200 м.

При роботах на ПЛ на окремих опрорах у зоні наведеної напруги з порушенням цілісності проводів (розрив) без накладення шунтуючої перемички встановлюються подвійні заземлення по обидва боки від місця розриву проводів ПЛ напругою до і вище 1000 В на відстані не більше 100 м від місця розриву. Накладення шунтуючої перемички на місце розриву проводів слід виконувати після заземлення проводів по обидва боки та установки переносної шунтуючої штанги.

Переносні заземлення слід приєднувати на залізобетонних опорах із заземлюючими спусками до цих спусків після перевірки їх цілісності або до спеціального заземлювача, зануреного в ґрунт на глибину не менше ніж 1,0 м.

При роботі на кабельній опорі або на самому кабелі, крім проводів ПЛ, на заземлюючий контур опори повинні бути заземлені і жили кабелю.

Заземлення хвилеводу здійснюється на рейку по обидва боки від місця робіт. Заземлення хвилеводу, розташованого на опорах контактної мережі постійного струму, повинно бути здійснено двома заземлювальними штангами, що встановлюються у межах видимості, але не далі 300 м по обидва боки від місця роботи. Заземлення хвилеводу, розташованого на опорах контактної мережі змінного струму, повинно бути здійснено двома заземлювальними штангами, розташованими одна від другої на відстані не більше ніж 200 м.

При наявності розриву в хвилеводі на електрифікованих лініях змінного струму встановлюються по дві заземлювальні штанги по обидва боки від місця розриву на відстані не більше 50 м від місця розриву.

1.20. У місцях секціонування заземлювальні штанги повинні бути встановлені по обидва боки з обов’язковим попереднім включенням роз’єднувачів, крім того, повинна бути встановлена перемичка площею перетину не менше ніж 50 мм-2, що шунтує роз’єднувач або з’єднує обидві секції.

При відключеному роз’єднувачі або при його відсутності на кожну секцію контактної мережі повинно бути встановлено по дві заземлювальні штанги.

1.21. Для роботи на роз’єднувачах заземлювальні штанги повинні встановлюватися по одній на кожен шлейф полюса роз’єднувача. Після установки заземлень кожен полюс роз’єднувача при включеному його положенні повинен бути зашунтований перемичкою на весь період роботи.

1.22. Заземлювальні штанги повинні знаходитися в межах однієї блок-дільниці і приєднуватися до тої самої тягової рейки.

Якщо зона роботи однієї чи декількох бригад перекриває ізолюючий стик автоблокування, то робота повинна виконуватися із закриттям колії для руху всіх поїздів.

1.23. Якщо зона роботи охоплює дві і більше секцій контактної мережі, то кожна з цих секцій повинна бути заземлена самостійно.

1.24. Під час виконання робіт з дрезини або автомотриси допускається використання заземлювальної штанги, заземлюючий шлейф якої приєднаний до рами дрезини або автомотриси. Цю штангу слід завішувати як другу тільки після установки на контактну мережу заземлювальної штанги, приєднаної до рейки спеціально виділеною особою.

1.25. Відключення і заземлення ліній електропередачі, розташованих у зоні роботи і які знаходяться у підпорядкуванні інших організацій, повинні виконуватися особами, що безпосередньо експлуатують зазначені лінії.

Допускається заземлення таких ліній працівниками ЕЧК після одержання через енергодиспетчера дозволу та повідомлення про зняття напруги, що лінія вимкнена, від організації, що експлуатує цю лінію.

2.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку робіт під напругою (на контактній мережі), є:

видача попереджень на поїзди і огородження місця робіт;

виконання роботи тільки із застосуванням засобів електрозахисту;

включення роз’єднувачів, накладення шунтуючих штанг і перемичок;

освітлення місця роботи в темний час доби.

2.2. Видача попереджень на поїзди та огородження місця робіт виконуються в порядку, встановленому главою 1 цього розділу.

2.3. При роботах у місцях секціонування контактної мережі під напругою (ізолюючі спряження анкерних ділянок, секційні ізолятори та врізні ізолятори гнучких та жорстких поперечин), а також при від’єднанні шлейфів роз’єднувачів, розрядників, відсмоктувальних трансформаторів від контактної мережі і монтажі вставок у провода контактної мережі слід застосовувати шунтуючі штанги, встановлені на ізолюючих знімних вишках, ізолюючих робочих площадках автодрезин і автомотрис, а також переносні шунтуючі штанги та шунтуючі перемички.

Площа перерізу мідних гнучких шлейфів зазначених штанг і перемичок повинна бути не менше ніж 50 мм-2.

Для з’єднання проводів різних секцій, що забезпечують передачу тягового струму, необхідно застосовувати перемички з мідного гнучкого проводу з площею перерізу не менше 70% площі перерізу проводів, що з’єднуються.

2.4. При роботах на ізолюючому спряженні анкерних ділянок, на секційному ізоляторі, що розділяє дві секції контактної мережі, на врізних ізоляторах слід включати секційні роз’єднувачі, що шунтують їх.

В усіх випадках на місці роботи повинна бути встановлена шунтуюча перемичка, що з’єднує контактні підвіски суміжних секцій. Відстань від працівника до цієї перемички повинна бути не більше одного щоглового прольоту.

Якщо відстань до шунтуючого секційного роз’єднувача понад 600 м, площа перерізу шунтуючої перемички на місці роботи повинна бути не менше ніж 95 мм-2 по міді.

2.5. При виконанні робіт під напругою в бригаді повинна бути в наявності заземлювальна штанга, підготовлена для завішування.

3.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку працівників під час виконання робіт без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, є:

наявність приєднаної до тягової рейки біля місця робіт і підготовленої для завішування на струмовідні частини заземлювальної штанги;

освітлення місця роботи в темний час доби.

3.2. При виконанні робіт без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, забороняється використовувати металеві драбини, а тільки спеціальні, конструкція яких виключає їх падіння під час установки на проводи, які знаходяться під напругою.

11.1. Робота повинна виконуватись за нарядом-допуском при виконанні роботи на висоті та за розпорядженням - без підйому на висоту після проведення інструктажу та отримання дозволу керівника робіт і повідомлення енергодиспетчера.

11.2. Група з електробезпеки виконавця під час виконання робіт, віддалених від частин, що знаходяться під напругою, повинна бути не нижче ІІ, а керівника - не нижче ІV. Під час розосередження бригади додатково призначається наглядач, який повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

12.1. Роботу з ліквідації пошкодження на контактній мережі, ПЛ, ДПР і зв’язаному з ними устаткуванні слід виконувати за нарядом-допуском або за наказом ЕЧЦ у встановленому порядку на підставі заявки працівника, що має V групу з електробезпеки.

Перелік робіт, які можуть вважатися аварійними і виконуватися за наказом ЕЧЦ, встановлюється Головним управлінням електрифікації та електропостачання Укрзалізниці.

В усіх випадках при роботах з ліквідації пошкодження повинні виконуватися всі організаційні та технічні заходи, що забезпечують безпеку працівників. При ліквідації пошкоджень протягом більше 4 годин необхідно оформити наряд-допуск.

12.2. До прибуття бригади на місце пошкодження ЕЧЦ повинен попередньо, за можливості, зняти напругу з пошкодженої ділянки шляхом відключення роз’єднувачів, вимикачів фідерів з розбиранням їх схеми.

12.3. Керівник робіт після прибуття на місце пошкодження повинен уважно його оглянути, огородити і повідомити ЕЧЦ:

обсяг пошкодження контактної мережі, ПЛ, ДПР і черговість їх відновлення та прогнозований час відновлення;

з яких струмовідних частин повинна бути знята напруга, при цьому необхідно передбачити зняття напруги як з пошкоджених струмовідних частин, так і з неушкоджених, до яких під час роботи можливе наближення працівників на відстань менше ніж 0,8 м;