Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України

- компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців 1 ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом;

- переломи шийки стегнової кістки із використанням остеосинтезу при повному відновленні функції тазостегнового суглоба;

- невилучені металеві конструкції після переломів довгих трубчастих кісток при відмові від лікування.

За цим самим пунктом оглядаються особи після консервативного або хірургічного лікування та використання відпустки за станом здоров'я з приводу неврологічно неускладненого перелому дужок суглобових відростків хребців, відростків хребців за наявності незначного порушення функцій хребта або больового синдрому.

Після переломів поперечних, остистих відростків хребців, видалення штифта (пластинки) або інших конструкцій приймається постанова про потребу у відпустці або звільненні від службових обов'язків за станом здоров'я за статтею 83 Розкладу хвороб.

При незадовільних результатах ендопротезування великих суглобів огляд проводиться на підставі статті 70 або 77, пункту "а".

При задовільних функціональних результатах ендопротезування великих суглобів огляд проводиться на підставі статті 70 або 77, пункту "б".

За наявності несправжніх суглобів особи рядового і начальницького складу підлягають лікуванню. Постанова про придатність до служби виноситься після закінчення лікування залежно від результатів.

За наявності травматичного або вогнестрільного остеомієліту постанова виноситься згідно з Поясненнями до статті 70 залежно від стану патологічного процесу.

Стаття 78. Передбачає найближчі та віддалені наслідки травм головного мозку та їх ускладнення, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузії) та інших зовнішніх факторів.

До пункту "а" належать наслідки травматичних пошкоджень з тяжкими розладами функцій головного мозку (забій мозку, субдуральна гематома, які призводять до стійких паралічів та глибоких парезів і т. ін.), а також стани, за яких у результаті пошкодження мозкової речовини настають розлади коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія і т.ін.).

До цього пункту належать випадки, коли внаслідок травми розвивається травматичний арохноїдит, який призводить до різкого підвищення внутрішньо-черепного тиску (більше 400 мм водяного стовпчика), а також випадки з частими епілептичними припадками (4 і більше разів на рік), вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами, а також значно вираженою гідроцефалією (розширення передніх кутів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), посттравматичним оптико-хіазмальним арахноїдитом з розладом зору.

До пункту "б" належать: наслідки травм головного мозку, за яких вогнищеві симптоми та розлади функції не досягають ступеня вираження, передбаченого пунктом "а" (парез, який суттєво не обмежує функцію кінцівки, помірно виражені мозочкові розлади у формі нестійкості під час ходи, ністагму і т.ін.); травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску (300-400 мм водяного стовпчика), помірною гідроцефалією (розширення передніх кутів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм), середньої частоти (до 3 разів на рік) епілептичними припадками; наслідки перелому основи черепа тощо.

Кандидати на службу, які перенесли травму головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, визнаються не придатними до служби в органах внутрішніх справ. В окремих випадках, з урахуванням займаної посади та характеру служби стосовно осіб начальницького складу, які проходять медичний огляд за графами I або II Розкладу хвороб і мають великий досвід роботи, але не мають вислуги років, дозволяється виносити за пунктом "б" постанову про обмежену придатність. У цих випадках беруться до уваги службова характеристика, дані диспансерного нагляду.

До пункту "в" належать такі наслідки травм головного мозку, при яких у неврологічному статусі виявляються розсіяні органічні знаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія та інші), поєднані з помірною вегетативно-судинною нестійкістю та астенічними явищами. Сюди саме належать старі переломи черепа без органічного ураження центральної нервової системи та порушення функцій.

До пункту "г" належать віддалені наслідки травм головного мозку з незначною вегетативно-судинною нестійкістю.

За наявності пошкоджень та дефектів кісток черепа, окрім цієї статті, слід застосовувати також відповідні пункти статті 76 Розкладу хвороб.

Огляд осіб, які перенесли гостру закриту черепно-мозкову травму, проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі має бути підтверджений медичними документами, а за їх відсутності - ураховуються явні тілесні пошкодження голови. Вплив наслідків травми на працездатність або виконання обов'язків військової служби повинен підтверджуватись характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

Під віддаленими наслідками травми мають на увазі залишкові явища або стани, які зберігаються протягом року або більше з моменту отримання травми.

Стаття 79. До пункту "а" належать стани та наслідки поранень та травм: бронхо-легеневого апарату зі значним порушенням функції зовнішнього дихання; облітерація перикарда; резекція стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового з'єднання при вираженому занепаді живлення або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі поноси та інші); накладення біліодигістивних анастомозів; жовчні або панкреатичні свищі при незадовільних результатах лікування; резекція частки печінки або частки підшлункової залози; відсутність нирки при порушенні функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня їх вираженості; відсутність статевого члена.

За наявності чужорідного тіла, розміщеного в корені легені, серці або поблизу великих судин, незалежно від ускладнень або функціональних порушень, оглядаються за пунктом "а".

За наслідками травм органів двох та більше порожнин і з помірним порушенням їх функцій слід застосовувати пункт "а".

За наслідками поранень серця, перикарда, оперативного вилучення чужорідних тіл з межистіння поблизу великих судин придатність до військової служби визначається також за пунктами "а", "б", "в" або "г" статті 38 залежно від порушення гемодинаміки, а в разі порушення функції зовнішнього дихання - за пунктами "а", "б" або "в" статті 48 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать стани та наслідки поранень та травм: бронхо-легеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання; відсутність легені без порушення функції зовнішнього дихання; резекція шлунка, тонкої або товстої кишки; накладення шлунково-кишкового з'єднання з рідкими проявами демпінг-синдрому, нестійким випорожненням, помірним занепадом живлення; відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.

До пункту "в" належать стани та наслідки поранень і травм: видалення частини або сегмента легені, ліквідація пневмогемотораксу та інші без порушення функції зовнішнього дихання; відсутність селезінки; стани та наслідки після лапаротомій з незначним порушенням функцій органів.

До пункту "г" належать стани та наслідки, а також віддалені наслідки поранень та травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих поза черевом, та органів таза з виходом у видужання.

Стаття 80. До пункту "а" належать: масивні келоїдні, гіпертрофічні рубці в області голови, шиї, тулуба та кінцівок, які спаяні із підлеглими тканинами або легкоранимі та які часто вкриваються виразками при незадовільних результатах лікування або відмові від нього, що значно утруднюють та перешкоджають носінню стандартного форменого одягу, взуття та спорядження; стан після глибоких опіків більше 50% поверхні шкіри або ускладнених амілоїдозом нирок.

До пункту "б" належать такі рубці, які помірно обмежують рух або утруднюють носіння форменого одягу, взуття та спорядження, невкриті виразками келоїдні, гіпертрофовані та атрофовані рубці, а також рубці, що спотворюють обличчя при незадовільних результатах лікування або відмові від нього; стан після глибоких опіків з пластикою більше 70% поверхні шкіри кінцівки.

До пункту "в" належать такі рубці, що незначно обмежують рухи або носіння форменого одягу, взуття та спорядження; еластичні рубці, які не вкриваються виразками під час довготривалої ходи та інших фізичних навантажень. До цього самого пункту належать віддалені наслідки глибоких опіків з пластикою більше 50% поверхні шкіри кінцівки. За цим самим пунктом оглядаються з наслідками розривів, пошкоджень м'язів (створення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок або утруднюють носіння форменого одягу, взуття та спорядження. За наявності рубців з явищами каузалгії після невдалого хірургічного лікування постанова приймається за статтею 23 Розкладу хвороб.

До пункту "г" належать стани з наявністю рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, указаними в пунктах "б" та "в" цієї статті.

Особи з наслідками опіків або відморожень, із пошкодженням очей, пальців кисті або стопи оглядаються за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стаття 81. До пункту "а" належать: наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів у руховій, чутливій сферах або трофіці (згідно з поясненнями до пункту "а" статті 23 Розкладу хвороб), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія; неврома, яка викликає різкий біль та не підлягає хірургічному лікуванню, та інші), порушенням сечовиділення та дефекації.

До пункту "б" належать наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, при яких через парез групи м'язів або окремих м'язів помірно розладнюється основна функція кінцівок, а також наслідки струсу або забою спинного мозку за наявності помірного порушення функцій. До цього самого пункту належать паралічі мімічних м'язів унаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.

До пункту "в" належать наслідки пошкоджень спинного мозку, сплетінь, нервів, при яких функція кінцівки хоча й страждає, але різко не розладнується (пошкодження одного променевого або ліктьового нервів, якщо знижена сила розгиначів кисті та обмежена її тильна флексія й т.ін.). Сюди належать наслідки пошкоджень спинного мозку із незначним порушенням рухових або чутливих функцій.

До пункту "г" належать наслідки пошкоджень нервів, коли їхні функції майже повністю відновлені, а наявні залишкові явища у формі незначно виражених порушень чутливості, які іннервуються пошкодженим нервом, практично не обмежують функцій кінцівки.

Стаття 82. Передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами, переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників.

Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час огляду за графами I, II, III передбачає також застосування відповідних статей Розкладу хвороб.

Під час огляду осіб рядового й начальницького складу, які перенесли гостру променеву хворобу, ураховуються не тільки зміни в складі периферійної крові, а й інші клінічні прояви хвороби. При незначних залишкових явищах після перенесення гострої променевої хвороби першого ступеня у кандидатів на службу, в осіб рядового й начальницького складу - другого ступеня огляд проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Огляд осіб рядового й начальницького складу з хронічною променевою хворобою після стаціонарного обстеження та лікування проводиться на підставі пункту "а" або "б" цієї статті залежно від стадії захворювання та порушення функцій органів та систем.

Стаття 83. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я приймається, якщо після завершення стаціонарного лікування гострих та загострення хронічних захворювань кістково-м'язової системи зберігається функціональна недостатність суглобів, а для її відновлення потрібно термін не менше 1 місяця.

За цією самою статтею приймається постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків або відпустці за станом здоров'я при тимчасових обмеженнях рухів опорно-рухового апарату після операцій на кістках та суглобах, пластики або тендолізу сухожилля (крім пальців кисті та стопи), при незміцнілих кісткових мозолях після переломів трубчастих та інших кісток.

При незадовільних результатах лікування наслідків переломів трубчастих кісток постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність до військової служби за пунктами "а", "б" або "в" статті 77 Розкладу хвороб.

У разі неускладнених закритих переломів трубчастих або інших кісток, які потребують тільки імобілізації гіпсовою пов'язкою, після появи ознак кісткового мозолю особи при потребі можуть бути виписані з лікувального закладу на амбулаторне лікування до зняття гіпсової пов'язки з прийняттям постанови про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків. Курсантів та слухачів навчальних закладів для завершення лікування доцільно поміщати в медичні пункти навчальних закладів.

Підставою для прийняття постанови про потребу у відпустці за станом здоров'я при наслідках травм та поранень обличчя є сповільнена консолідація переломів, наявність грубих рубців або переломів, які потребують складних методів хірургічного та ортопедичного лікування, а також переломи, які супроводжуються травматичним остеомієлітом.

Для оцінки об'єму рухів у суглобах слід користуватися таблицею до статті 70 Розкладу хвороб.

Стаття 84. Вагітні, незалежно від терміну вагітності, на військову службу не призиваються і до вступу до ВНЗ тимчасово непридатні.

Обсяг обстеження вагітних жінок-військовослужбовців, періодичність оглядів та переривання вагітності проводяться у встановленому порядку.

При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться в стаціонарі.

При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно з чинним законодавством України.

Стаття 85. Породіллям надається відпустка в установленому порядку.

Стаття 86. Стаття застосовується у випадках неможливості лікування природжених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження в медико-генетичних консультаціях.

До пункту "а" належать: мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, природжена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значним порушенням функцій нервової системи; природжені вади серця з вираженими гемодинамічними порушеннями (у малому та великому колах кровообігу); вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності; вади щелепно-лицьової ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи); органів травлення з вираженими клінічними проявами; природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози та інші) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інші) та значним порушенням функцій зовнішнього дихання; отосклероз; відсутність однієї нирки (або її функцій) з порушенням функцій нирки, яка залишилася, незалежно від ступеня їх вираження; полікістоз нирок зі значним порушенням функцій або хронічною нирковою недостатністю незалежно від ступеня; аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами; аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви та інші); деформація таза, що супроводжується кіфосколіозами 2-3 ступенів або значним обмеженням рухів у тазостегнових суглобах; варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше 5 см; О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 15 см; іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.

До пункту "б" належать: природжені вади серця з помірними розладами гемодинаміки, а також незарощення баталової протоки; дефект міжшлуночкової або міжпередсерцевої перетинки без гемодинамічних розладів; відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або деформації що їх спотворюють; деформації таза з помірними обмеженнями рухів у тазостегнових суглобах; природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози та інші) з незначною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функцій зовнішнього дихання; відсутність однієї нирки (або її функцій) з нормальною функцією нирки, яка залишилася; полікістоз, дисплазії, подвоєння нирок та їх елементів, підковоподібна нирка, аномалії сечоводів або сечового міхура з помірним порушенням функцій нирок; мошонкова або промежинна гіпоспадія; варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги від 2 до 5 см; О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток від 12 до 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок від 12 до 15 см; іхтіоз рецесивний.

До пункту "в" належать: атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м; остеохондропатичний кіфоз з больовим синдромом; поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см в діаметрі; свищ сечовипускного каналу від кореня до середини статевого члена; затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів; варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см; домінантний іхтіоз.

Сакралізація п'ятого поперекового або люмбалізація першого крижового хребців, незрощення дужок указаних хребців, гіпоспадія біля вінцевої борозни не обмежують придатність до служби та вступу до навчальних закладів МВС України.

Стаття 87. Висновок про рівень фізичного розвитку оглянутого дається суворо індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м'язової системи, зросту та ваги тіла, обхвату грудей. Під час оцінки розвитку м'язової системи враховується ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури в осіб високого зросту з малорельєфними м'язами.

Стосовно кандидатів на службу зі значними деформаціями грудної клітки або іншими дефектами окремих частин тіла виноситься постанова ВЛК згідно з відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стаття 88. Особи рядового й начальницького складу, які страждають на нічне нетримання сечі, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками.

Обстеження має бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, то постанова приймається за статтею Розкладу хвороб, яка передбачає основне захворювання.

За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок про придатність або непридатність до служби дає невропатолог.

Якщо спостереження та результати стаціонарного обстеження підтверджують наявність недуги та відсутність ефекту від лікування, то визнається непридатність до служби.

Кандидати на службу в органи внутрішніх справ та вступники до навчальних закладів МВС України визнаються непридатними навіть при невстановленій етіології нічного нетримання сечі.

Стаття 89. За наявності заїкання особа, яка проходить медичний огляд, піддається поглибленому обстеженню. Експертна постанова виноситься на підставі консультації невропатолога, психіатра та отоларинголога, а при можливості й логопеда. Ступінь вираженості заїкання визначається шляхом динамічного спостереження за станом мовної функції в різних умовах та оцінюється за моментами найбільш вираженого прояву захворювання.

Суттєве значення в експертній оцінці має характеристика керівництва органу внутрішніх справ, вказівка на те, якою мірою заїкання даної особи позначається на виконанні нею службових обов'язків.

Експертний висновок про придатність до служби дає невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення медичних документів.

Помірним заїканням, що не обмежує придатності до служби і не потребує лікування, вважається лише затримка вимови, "спотикання" на початку фрази, інші слова невеликої фрази (на одному диханні) вимовляються вільно або злегка уповільнено, але без повторювання слів.

До пункту "б" належать стійкі, що не піддаються тривалому систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.

Стаття 90. Огляд осіб з алергічними захворюваннями проводиться після ретельного обстеження і лікування в спеціалізованому лікувальному закладі.

Факт лікування з приводу алергічних захворювань та їх наслідків в анамнезі має бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків на працездатність або виконання обов'язків військової служби - характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

До цієї статті належать усі види алергії: інсектна, медикаментозна, пилова, пилкова та харчова, які проявляються різноманітністю клінічного перебігу.

До пункту "а" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з вираженим порушенням їх функцій та важкопіддатливі лікуванню (алергічний екзогенний альвеоліт, алергічний бронхолегеневий алергільоз, поширений атопічний дерматит, синдром Лайєла, сивороткова хвороба та інші).

До пункту "б" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з помірним порушенням їх функцій (поліноз з вираженим рино-кон'юнктивальним синдромом, полівісцеральними проявами), поширена рецидивна хронічна кропивниця та атопічний обмежений дерматит, алергічні рецидивні цитопенії, анемії та інші.

До пункту "в" належать алергічні захворювання з рідкими (1-2 рази на рік) загостреннями та незначним порушенням функцій: захворювання верхніх дихальних шляхів (поліноз, синусит); обмежена кропивниця, дерматит.

До пункту "г" належать стани після перенесених гострих алергічних реакцій та захворювань з тимчасовими функціональними розладами, коли для повного відновлення працездатності потрібен термін не менше одного місяця.

1. Медичний огляд кандидатів на службу та осіб, що вже проходять службу за спеціальністю водолаза, здійснюють штатні ВЛК. Кандидати на службу на посади водолазів проходять медичний огляд при прийнятті на службу, а особи, що проходять службу, - один раз на 12 місяців.

2. Особи, що є кандидатами на службу, та особи, що проходять службу за спеціальністю водолаза, повинні бути придатними до служби за графою II Розкладу хвороб з урахуванням таблиць 1 та 2 додаткових вимог.

Додаткові вимоги до стану здоров'я осіб, що поступають на службу та проходять службу за спеціальністю водолаза:

Примітка.

Анізометропія, відсутність бінокулярного зору та порушення темнової адаптації є протипоказанням до допуску.

Межі зросту для водолазів становлять від 170 до 185 см.

За результатами вимірювання зросту та окружності грудної клітки за таблицею визначається належна вага того, хто обстежується. Якщо фактична вага тіла менше мінімально належної, то кандидат визнається не придатним до служби за спеціальністю водолаза. Виняток можуть становити особи, які мають відмінну фізичну тренованість (за результатами функціональних проб).

Якщо вага тіла перевищує максимальне значення належної і є вищою за середню, то кандидат визнається придатним, якщо показник фактичної ваги не перевищує показника зросту (см) мінус 90 (наприклад, при зрості 170 см вага тіла не більше 80 кг, при зрості 180 см - не більше 90 кг і т.д.).

Вікова межа для водолазів становить 18-50 років.

Усім кандидатам здійснюється обов'язкова перевірка барофункції вуха та навколоносових пазух у декомпресійній камері, при тиску не менше 0,1 МПА (10 м водяного стовпа); флюорографія або рентгеноскопія органів грудної клітки, клінічний аналіз крові, сечі, калу, ЕКГ із застосуванням навантажувальних проб. Особам, яким за 40 років, крім того, необхідне дослідження крові на цукор та ліпіди, внутрішньоочного тиску.

Усі особи, що проходять медичний огляд, підлягають бактеріологічному обстеженню на наявність збудників кишкових інфекцій, патогенних стафілококів та менінгококів.

При виявленні у водолаза захворювань, які перешкоджають водолазним роботам, а також у сумнівних випадках ВЛК направляє його на стаціонарне обстеження та лікування з подальшим оглядом ВЛК для визначення придатності до служби водолазом та до служби в органах внутрішніх справ.

При медичному огляді кандидатів на службу та осіб, що вже проходять службу за спеціальністю водолаза, виноситься постанова такого змісту:

"Придатний до служби водолазом";

"Не придатний до служби водолазом".

1. Направлення на медичний огляд осіб, які виїжджають за кордон, здійснюється начальниками кадрових відділів. У направленні вказується країна, до якої відряджається дана особа, термін відрядження, характер майбутньої служби.

При медичному огляді ВЛК разом з направленням подаються картка амбулаторного хворого (медична книжка) та інші документи, що характеризують стан здоров'я особи, яка проходить медичний огляд.

Медичний огляд здійснюється терапевтом, хірургом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оталарингологом, дерматовенерологом, стоматологом, а жінок також і гінекологом. При необхідності медичний огляд здійснюється також з участю лікарів іншого фаху. До початку медичного огляду здійснюється рентгенологічне дослідження органів грудної клітини (дітям з 12-ти років), клінічні аналізи крові та сечі, за потреби електрокардіографія та інші дослідження.

2. Особи рядового й начальницького складу, члени їх сімей, які виїжджають за кордон у короткотермінові відрядження (до 3 місяців), проходять медичний огляд у поліклініці за місцем служби (роботи, проживання) терапевтом. Особи, які виїжджають за кордон у тривалі (більше 3 місяців) відрядження, проходять медичний огляд лікарями, що вказані в пункті 2 даного додатка. Особам, які проходять медичний огляд, додатково здійснюється дослідження крові на цукор, визначення групи та резус-належності. Особи, що виїжджають у країни, при в'їзді в які вимагають сертифікат на відсутність СНІД, проходять обстеження на СНІД і заповнюють відповідний сертифікат.

Медичний огляд здійснюється на основі Переліку медичних протипоказань для осіб рядового й начальницького складу, членів їх сімей, які виїжджають за кордон у тривалі, короткотермінові відрядження і при відрядженні їх з-за закордону за медичними показаннями (додаток 5).

3. Члени сімей, крім документів, указаних у пункті 1 даних Указівок, подають до ВЛК довідку з психоневрологічного диспансеру. Без указаної довідки медичний огляд їх лікарями не проводиться. Довідка зберігається у ВЛК.

4. Перед виїздом у тривале відрядження даним особам має бути проведена повна санація порожнини рота.

5. Постанова ВЛК про можливість виїзду даної особи за кордон дійсна протягом 6 місяців з дня медичного огляду. Якщо впродовж указаного терміну виїзд не відбувся або до виїзду, незалежно від часу медичного огляду, у стані здоров'я цієї особи відбулися зміни, то медичний огляд необхідно провести повторно.

Копія довідки з постановою ВЛК про відсутність протипоказань до проходження військової служби за кордоном (проживання) зберігається у ВЛК протягом 3 років.

6. Особам, що виїжджають у тривале відрядження з дітьми, медичним закладом за місцем проживання дитини надається на руки картка профілактичних щеплень (форма N 063\у) із зазначенням проведених та запланованих протягом календарного року профщеплень.

7. Стосовно дітей, які не отримали профілактичних щеплень, а також мають захворювання, з приводу яких вони повинні перебувати під наглядом, ВЛК виноситься постанова про протипоказання до проживання за кордоном.

8. При виїзді в епідемічно не благополучні країни порядок здійснення необхідних щеплень визначається Міністерством охорони здоров'я України. При наявності в особи, що проходить медичний огляд, захворювань, які є протипоказанням для здійснення профілактичних щеплень проти карантинних захворювань (холера, жовта лихоманка тощо), виноситься постанова протипоказання до виїзду за кордон.

9. У результаті медичного огляду ВЛК виносить одну із постанов:

10. Постанова ВЛК про особу рядового й начальницького складу або про членів його сім'ї у всіх випадках оформляється довідкою (додаток 11 до Положення) у трьох примірниках.

Постанова ВЛК заноситься до акта медичного огляду, книги протоколів засідань військово-лікарських комісії та в медичні документи особи, що пройшла медичний огляд. Кадровому апарату, який направив особу рядового й начальницького складу або члена сім'ї на ВЛК, надсилається довідка з постановою ВЛК.

1. Усі гострі захворювання до одужання.

2. Активний туберкульоз різної локалізації.

3. Злоякісні новоутворення всіх локалізацій.

Примітка. Хворі, які пройшли лікування з приводу злоякісних новоутворень з ремісією тривалістю більше 5 років, можуть виїхати за кордон на загальних підставах у країни з помірним кліматом.

4. Захворювання серцево-судинної системи:

- стенокардія спокою та напруження (за винятком 1 функціонального класу - у короткотермінові відрядження);

- перенесений інфаркт міокарда незалежно від терміну давності з наступними:

- стенокардією;

- недостатністю кровообігу 2 та 3 ст. (1 ст. дозволяється в короткотермінові відрядження);

- політопними і частими шлуночками екстрасистол;

- повторними інфарктами міокарда;

- аневризмами та іншими ураженнями аорти та її гілок;

- атеросклеротичним і міокардичним кардіосклерозом, ускладненим недостатністю кровообігу 2-3 ст., пароксизмальними формами порушення ритму, артіовентрикулярною блокадою 2-4 ст., постійною формою аритмії (тахіформ, політопними та частими шлуночковими екстрасистолами);

- гіпертонічною хворобою 1 - 2А (що протікає з кризами) та 2в - 3 стадії;

- частою пароксизмою порушення ритму будь-якої етиології (більше 1 разу на 2 місяці);

- ревматичними пороками серця за наявності недостатності кровообігу, миготливої аритмії; вираженої кардіомегалії та даних за активізацію ревматичного процесу в межах попередніх 4 років.

Примітка. Після неускладненого інфаркту міокарда виїзд за кордон дозволяється через 1 рік за відсутністі симптоматики на загальних засадах.

5. Дифузні захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, системна склеродермія, вузликовий періартрит, дермітоміозит тощо).

6. Захворювання органів дихання:

- бронхіальна астма, астматичний бронхіт;

- бронхоектатична хвороба;

- абсцес легенів;

- хронічний бронхіт з вираженою недостатністю.

7. Захворювання шлунково-кишкового тракту:

- виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки в стадії загострення або з частими загостреннями в анамнезі. У тривалі закордонні відрядження виїзд дозволяється з ремісією понад 3 роки до країн з помірним кліматом;

- ерозивний гастрит у стадії загострення;

- жовчнокам'яна хвороба, калькульозний холецистит без клінічних проявів;

- хронічний панкреатит у стадії загострення;

- хронічний гепатит у стадії загострення.

8. Захворювання сечостатевої системи:

- сечокам'яна хвороба за наявності каменя в нирці, сечоводі будь-якої локалізації (при наявності каменя в чашечці питання вирішується індивідуально після спеціального урологічного обстеження);

- гломерулонефрит гострий та хронічний;

- пієлонефрит при наявності змін в аналізах (піурія, бактеріурія), крім короткотермінових відряджень.

9. Захворювання ендокринної системи:

- хвороба Іценка-Кушинга, незалежно від форми захворювання;

- пухлини гіпофізу з клінікою ендокринних захворювань (краніофарингіоми, гігантизм тощо);

- нецукровий діабет (інсулінозалежний - дозволено виїзд у короткотермінові відрядження);

- хвороби надниркових залоз;

- захворювання щитовидної залози (крім дифузного нетоксичного зоба);

- захворювання навколощитовидних залоз;

- усі форми церебрального передчасного статевого розвитку.

10. Гематологічні захворювання: (*)

- гемобластози;

- анемії;

- геморагічні діатези;

- рецидивний агранулоцитоз;

- хвороба накопичення.

1. Тромбофлебіти та ендокринопатії в гострій та підгострій стадіях з частими загостреннями в анамнезі.

2. Випадіння прямої кишки.

3. Варикозне розширення вен з порушенням трофіки.

4. Геморой з частими кровотечами.

5. Нориці черевної стінки.

6. Грижі (рецидивні).

7. Параректальні нориці.

8. Анкілози двох та більше великих суглобів, у т.ч. анкілоз кульшового суглоба після перенесеного кісткового туберкульозу зі значним укороченням кінцівки.

9. Висока ампутація стегна.

10. Остеомієліти (гострий та хронічний в стадії загострення).

1. Минущі порушення мозкового кровообігу різної етіології (гіпертонічна хвороба, атеросклероз) без локальної неврологічної симптоматики (ангіоспазми, вестибулопатія).

2. Наслідки мозкового інсульту з порушенням функції.

3. Дисциркуляторна енцефалопатія з інтелектуально-мнестичними або руховими розладами.

4. Хронічний, з частими (більше одного разу на рік) загостреннями попереково-крижовий радикуліт.

5. Хронічні захворювання периферичних нервів, які викликають розлади руху, чутливості та трофіки; залишкові явища парезів окремих нервів (травматичного або запального походження).

6. Спадково-сімейні прогресуючі захворювання нервової системи.

7. Паркінсонізм.

8. Розсіяний склероз.

9. Інфекційні ураження нервової системи з вираженими порушеннями функції.

10. Виражена вегетосудинна нестійкість.

11. Нервово-м'язові захворювання.

12. Наслідки перенесених травм черепа за наявності стійких залишкових явищ та дефектів черепа.

13. Психічні розлади, що потребують динамічного диспансерного спостереження.

Питання про виїзд за кордон осіб, які страждають на інші види психічних розладів, у кожному випадку вирішується індивідуально.

14. Усі види наркоманії, токсикоманії і хронічний алкоголізм.

15. Епілепсія.

16. В'ялі та спастичні паралічі, що утруднюють пересування.

1. Хронічний гнійний отит у період загострення.

2. Захворювання вестибулярного апарату з розладами рівноваги або частими приступами Меньєрівського симптомокомплексу.