Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ уранових руд

Підрахунок запасів родовищ уранових руд відбувається у відповідності до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

Запаси підраховуються за результатами геологорозвідувальних робіт або розроблення родовищ уранових руд. Окремо підраховуються запаси, що належать до різних груп і класів за рівнем їхнього промислового значення, ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення.

12.1. За ступенем геологічного вивчення підраховуються розвідані та попередньо розвідані запаси уранових руд і урану.

Розвідані запаси підраховуються в ділянках, що передбачаються для першочергового освоєння та обгрунтування проекту першої черги гірничого підприємства. До розвіданих відносяться запаси уранових руд, що відповідають вимогам, зазначеним у п. 9.2 цієї Інструкції. У контурах розвіданих запасів за ступенем вивчення їхніх морфологічних особливостей можуть виділятись запаси категорій А, В, С1.

Запаси категорії А виявляються в блоках деталізації родовищ простої геологічної будови (перша група), що розвідуються для гірничого способу розроблення, та за даними експлуатаційної розвідки й гірничо-підготовчих робіт на родовищах, що розробляються. Для віднесення запасів до категорії А повинні бути вияснені повністю морфологічні особливості й внутрішня будова придатних для селективного виймання рудних тіл, просторове положення ділянок, складених рудами передбачених кондиціями технологічних типів та промислових сортів, повинні бути оконтурені безрудні й некондиційні ділянки в середині рудних покладів, а також повністю вияснені гірничо-геологічні умови залягання, що визначають технологію проведення гірничодобувних робіт. Детальність вивчення внутрішньої будови рудних покладів повинна забезпечувати тільки один варіант ув'язки всіх розвідувальних даних по сусідніх перетинах. Контур запасів категорії А проводиться на розвідувальних виробках без екстраполяції в бік запасів нижчих категорій та виклинювання покладів.

Запаси категорії В виявляються в межах блоків деталізації родовищ складної геологічної будови (друга група) та ділянок першочергового розроблення родовищ простої геологічної будови, призначених для гірничого способу розроблення за даними випереджувальної експлуатаційної розвідки. У блоках запасів категорії В повинні бути встановлені основні особливості умов залягання, форми й будови придатних для селективного виймання рудних тіл, основні закономірності просторового розташування передбачених кондиціями технологічних типів і промислових сортів руд, основні закономірності розташування безрудних ділянок і некондиційних руд в середині рудних покладів. Детальність геологічного вивчення повинна виключати можливість суттєвих змін елементів простягання й падіння рудних тіл, внутрішньої будови рудних покладів, характеру взаємовідносин рудних тіл і рудовмісних порід при подальшій дорозвідці. Контур запасів категорії В проводиться із застосуванням обмеженої екстраполяції при витриманих потужностях і якості руд. Запаси категорії В підраховуються також на родовищах другої групи складності геологічної будови, призначених для розроблення способом підземного вилуговування в ділянках деталізації розвідувальної мережі й дослідних промислових геотехнологічних досліджень у природному заляганні, включаючи отримання й перероблення продуктивних розчинів, що добуваються із свердловин.

Доцільна кількість запасів категорій А і В, необхідних на кожному родовищі (ділянці), обгрунтовується спеціально й погоджується із замовником. Документ погодження представляється в ДКЗ водночас з матеріалами підрахунку запасів.

Запаси категорії С1 виявляються в ділянках деталізації та першочергового освоєння родовищ третьої й четвертої груп складності геологічної будови, а також на родовищах більш простої геологічної будови. До категорії С1 відносяться запаси, розвідані з детальністю, що забезпечує вияснення в загальних рисах умов залягання, форми й будови покладів уранових руд, їхніх технологічних типів і промислових сортів, а також природних факторів, що визначають умови проведення гірничо-експлуатаційних робіт. Запаси категорії С1 повинні відповідати таким вимогам: визначені елементи залягання рудних покладів і загальні закономірності зміни їх простягання й падіння; вияснені загальна морфологія рудних покладів, їх розміри, межі зміни потужності (ширини); встановлена наявність в середині рудних покладів безрудних та некондиційних ділянок, пережимів, роздувів та ін. До категорії С1 відносяться запаси на ділянках родовищ, у межах яких витримана прийнята на родовищі для цієї категорії сітка свердловин і гірничих виробок, підтверджена на родовищах, що розробляються, даними експлуатації, на розвіданих родовищах - результатами, отриманими на ділянках деталізації. Контури розвіданих запасів категорії С1 визначаються у відповідності до вимог кондицій по свердловинах або гірничих виробках, з урахуванням обгрунтованої екстраполяції за даними геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень.

Попередньо розвідані запаси виявляються в ділянках родовищ, що не передбачаються для першочергового освоєння і є об'єктом майбутньої дорозвідки. До попередньо розвіданих відносяться запаси уранових руд, що відповідають вимогам, наведеним у п. 9.2 цієї Інструкції. За ступенем вивчення морфологічних особливостей рудних покладів попередньо розвідані запаси відповідають категорії розвіданості С2. На уранових родовищах, що розвідуються для гірничого способу розроблення, попередньо розвідані запаси категорії С2 виділяються на ділянках екстраполяції, що прилягають по простяганню й падінню до контуру розвіданих запасів на основі рідкої сітки рудних перетинів, що підтверджують екстраполяцію; по самостійних рудних покладах - виходячи із сукупності рудних перетинів, встановлених у відслоненнях, гірничих виробок і свердловин з урахуванням даних геофізичних, геохімічних досліджень і геологічних побудов. На родовищах, що розвідуються для розроблення способом підземного вилуговування, до категорії С2 відносяться запаси, оцінені рідкою мережею свердловин або екстрапольовані за геологічними міркуваннями за межі розвіданих запасів. При визначенні контурів підрахунку попередньо розвіданих запасів категорії С2 слід враховувати умови залягання рудних покладів і встановлені на родовищі закономірності зміни їхніх розмірів, форми й потужності, речовинного складу руд і вмісту урану. Запаси підраховуються окремо за виділеними промисловими (технологічними) типами уранових руд; при неможливості оконтурення кількісні співвідношення різних промислових (технологічних) типів і сортів визначаються статистично.

При підрахунку запасів надто переривчастого, гніздового зруденіння в контурах продуктивних (мінералізованих або рудоносних) зон до категорії С2 звичайно відносять ділянки, які характеризуються низькими коефіцієнтами рудоносності (0,3-0,1 і менше), навіть коли щільність розвідувальної мережі відносно висока.

12.2. За ступенем техніко-економічного вивчення до детально оцінених відносяться розвідані запаси уранових руд, що враховані під час техніко-економічного обгрунтування ефективності промислового освоєння родовища й постійних кондицій.

До попередньо оцінених відносяться розвідані й попередньо розвідані запаси, що враховані для техніко-економічного обгрунтування тимчасових кондицій.

До початково оцінених відносяться запаси уранових руд на заново відкритих родовищах у ділянках, що попередньо розвідані, промислове значення яких не визначено через малу кількість їх або з інших причин.

12.3. За рівнем промислового значення запаси уранових руд розділяються згідно з кондиціями, що встановлюються для балансових і позабалансових запасів на основі поваріантних техніко-економічних розрахунків. На родовищах, призначених для видобування урану способом підземного вилуговування, до балансових відносяться тільки ті запаси руд, що оконтурені в проникних породах.

До умовно балансових за промисловим значенням відносяться запаси, які розвідані й детально оцінені, але доцільність їх видобування й використання не може бути однозначно визначена через того, що кількісні й якісні їхні показники перебувають у перехідній зоні між вимогами кондицій для балансових та позабалансових запасів. Так до умовно балансових можуть відноситись запаси внутрішніх ділянок рудних покладів з умістом урану вище бортового, але нижче мінімально промислового, запаси віддалених рудних покладів, запаси рудних покладів, видобування і використання яких можливі в разі надання пільгових умов видобування або інших заходів підтримки, запаси убогих руд, що в майбутньому можуть бути використані для купчастого або підземного вилуговування, запаси руд в охоронних ціликах природних або промислових об'єктів, пам'ятників історії й культури й т.ін.

Позабалансові запаси підраховуються й обліковуються в тому випадку, якщо в техніко-економічному обгрунтуванні кондицій показана можливість їхнього збереження в надрах для наступного видобування або доцільність попутного видобування, складування й збереження для використання в майбутньому. Під час підрахунку позабалансових запасів визначаються причини віднесення їх до цієї категорії (економічні, технологічні, гідрогеологічні або гірничотехнологічні).

12.4. Згідно з класифікацією підрахунку та обліку підлягають як загальні запаси уранових руд, що підраховуються на місці залягання, так і видобувні запаси урану, що враховують втрати й розубожування під час видобування уранових руд, а також наскрізне вилучення урану в процесі перероблення мінеральної сировини в товарну продукцію гірничого виробництва. Видобувні запаси урану визначаються для підрахункових блоків балансових і умовно балансових руд відповідно до прийнятих на основі техніко-економічних розрахунків оптимальної системи розроблення родовища й раціональної схеми перероблення уранових руд.

12.5. Під час підрахунку запасів на родовищах, що розробляються, необхідно проводити зіставлення даних розвідки й експлуатації у відповідності до вимог щодо зіставлення даних розвідки й розроблення родовищ твердих корисних копалин. Дані експлуатації повинні враховуватися при оцінці ступеня вивченості рудних покладів і віднесення запасів до різних категорій. Розкриті, підготовлені до виймання, а також запаси руд, що перебувають у охоронних ціликах гірничо-капітальних виробок, підраховуються у відповідності до ступеня їх вивченості. Для родовищ, призначених для гірничого способу розроблення, підрахунок запасів на ділянках деталізації проводиться в контурах саме рудних тіл, придатних для селективного виймання, а також за методом, прийнятим для основної частини розвіданих запасів (у межах рудних покладів).

12.6. Для визначення кількісної оцінки розвіданності родовища, окремих його блоків або покладів, статистичних похибок, визначення загальних цифр запасів і середніх параметрів родовища необхідно використовувати геостатистичні методи та визначати помилки геометризації, беручи за основу блоки деталізації.

12.7. Для підрахунку запасів з використанням ЕОМ необхідно обгрунтувати алгоритми й програми, що застосовуються, дати їхній опис, а також навести дані, що забезпечують можливість обрахування проміжних і остаточних результатів за допомогою звичайних способів підрахунку запасів.

12.8. При виконанні обчислювальних операцій запаси руди в підрахункових блоках, рудних тілах і покладах, ділянках і в цілому по родовищу для всіх груп і категорій запасів підраховуються з точністю до 0,1 тис. т, урану - до 1 т, вміст урану - до 0,001 %. Запаси супутніх корисних копалин підраховуються з точністю, встановленою відповідними інструкціями.

12.9. Підрахунок запасів супутніх корисних копалин і компонентів проводиться згідно з "Вимогами до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва".

12.10. Ресурси урану оцінюються в межах перспективних ділянок до глибин, доступних для розроблення при сучасному або можливому в найближчій перспективі технологічному рівні розроблення уранових родовищ. При оцінці ресурсів урану враховують вимоги до кількості й якості уранових руд, а також наявних у них корисних компонентів, передбачених кондиціями для відомих аналогічних родовищ, з урахуванням можливих змін цих вимог у найближчій перспективі. Зміни параметрів кондицій, що використовуються для кількісної оцінки ресурсів урану, повинні мати обгрунтування.

12.11. Матеріали підрахунку запасів і оцінки ресурсів урану оформляються у відповідності до Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд ДКЗ України матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затвердженої наказом ДКЗ України від 04.09.95 N 35. Зміст матеріалів для оцінки перспективних та прогнозних ресурсів урану повинен відповідати також вимогам Методичного посібника, затвердженого НТР Держкомгеології 28.02.97.

13.1. За ступенем підготовленості до промислового освоєння виявлені родовища уранових руд поділяються на:

підготовлені до проведення розвідувальних робіт з метою детальної геолого-економічної оцінки запасів урану;

підготовлені до промислового освоєння з метою видобування уранових руд.

13.2. Відкриті родовища уранових руд вважаються підготовленими до проведення розвідувальних робіт, якщо ступінь геологічного й техніко-економічного їх вивчення забезпечує можливість визначення всіх корисних компонентів у рудах, очікуваних розмірів покладів та їх геологічної будови, технологічних властивостей уранових руд і гірничо-геологічних умов їх залягання, гірничо-технічних, екологічних та інших умов видобування й перероблення мінеральної сировини та реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки їх промислового значення.

13.3. Розвідані родовища (ділянки) уранових руд вважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо:

балансові запаси урану й спільно залеглих (супутніх) корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджено ДКЗ;

встановлено обсяги загальних і видобувних запасів урану в межах родовища згідно із ступенем їхнього геологічного вивчення, запасів і ресурсів розташованих поруч нерозроблюваних родовищ урану, які враховуються під час проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства для визначення можливих перспектив його розвитку, граничної глибини розроблення, способу розкриття й схеми розроблення покладів уранових руд, розроблення плану розташування виробничих споруд, під'їзних шляхів, місць видалення відходів тощо;

визначено обсяги балансових розвіданих і попередньо розвіданих запасів уранових руд, що використовуються для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства, обгрунтовано можливість їх розроблення без шкоди для покладів руд, які залишаються в надрах;

визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розвідки й розроблення родовища, перероблення мінеральної сировини, видалення виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи; визначено фонові параметри стану довкілля; одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобування руд згідно із законодавством; обгрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується, забезпечено погоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розроблення родовища (ділянки).

13.4. На родовищах першої та другої груп складності геологічної будови для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувних і переробних підприємств використовуються розвідані запаси уранових руд, на родовищах третьої й четвертої груп складності геологічної будови - розвідані та попередньо розвідані запаси. При цьому кількість розвіданих запасів повинна забезпечувати діяльність гірничодобувного підприємства або його першої черги на період, достатній для повернення вкладених інвестицій у будівництво.

13.5. За згодою заінтересованих користувачів надр на умовах економічного ризику може бути здійснена передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розроблення. У цих випадках під час геологічного вивчення запасів уранових руд, які передаються в промислове освоєння, мають бути виявлені та оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.

13.6. На введених у розроблення родовищах проводиться дорозвідка й експлуатаційна розвідка.

Дорозвідка розроблюваних родовищ проводиться в недостатньо вивчених їхніх частинах (флангах, глибоких або верхніх горизонтах, відокремлених ділянках тощо). Дорозвідка розроблюваних гірничим способом родовищ є продовженням розвідувальних робіт і проводиться з випередженням фронту видобувних робіт на один або більше експлуатаційних поверхів (уступів для кар'єрів). Дорозвідка проводиться шляхом згущення мережі розвідувальних перетинів у 2 рази відносно густини, прийнятої для розвіданих запасів категорії С1 без зміни категорії розвіданості запасів на родовищах 3-ї й 4-ї груп складності. Дані дорозвідки використовуються для проектування гірничокапітальних робіт з розкриття експлуатаційного горизонту (уступу) гірничих робіт та довгострокового планування очисних робіт.

Експлуатаційна розвідка, яка випереджує фронт очисних робіт (на 1-2 роки), уточнює геометризацію рудних тіл з коефіцієнтом рудоносності близьким до 1, визначає контури очисних блоків, уточнює оцінку запасів уранових руд. Дані випереджувальної розвідки використовуються для проектування гірничо-підготовчих та нарізних робіт і річного планування видобування.

Супроводжувальна експлуатаційна розвідка проводиться в процесі нарізних робіт у експлуатаційному блоці, при цьому уточнюються контури зруденіння та якість уранових руд. За даними супроводжувальної розвідки проектуються контури очисних запасів і очисні виробки відповідно до прийнятої системи розроблення, проводиться підрахунок обсягів очисних запасів, визначення втрат та розубожування при видобуванні.

13.7. За результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) уранових руд, які розробляються, здійснюється переведення запасів до відповідних категорій розвіданості, підрахунок і облік додатково виявлених запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розроблення, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені й готові до видобування, а також наявні в охоронних ціликах гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок запаси уранових руд підраховуються й обліковуються окремо згідно з їх промисловим значенням, ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення.

Примітка. Якщо виділені на родовищі класи вмістів відрізняються від зазначених, то гранично допустимі відносні середньоквадратичні похибки визначаються інтерполяцією.