8.10. Конструкція та експлуатація візків повинна виключати можливість самоперекидання під час навантаження та транспортування.
Відстань між частинами, що найбільше виступають, та конструкціями будівель, устаткування та матеріалами, що складаються в цеху, або виробами повинна бути не менше ніж 0,6 м з обох боків візка.
8.11. Електролафет повинен бути обладнаний звуковим сигналом, надійним гальмом, обмежувачами для утримання вагонів і вагонеток на майданчику, пристосуванням для загальмування зупиненого лафета та захисним козирком.
8.12. Працівникам, які супроводжують вантаж, дозволяється проїзд на електролафетах і електротягачах тільки в спеціально обладнаних кабінах або майданчиках.
8.13. Рейки лафетної колії повинні бути заземлені.
8.14. На випадок обриву тролейних проводів повинні бути пристрої для автоматичного знеструмлення тролеїв. Тролеї повинні бути забезпечені світловими сигналізаторами про наявність напруги.
8.15. Відстань між двома електролафетами, що рухаються по одному шляху, повинна бути не менше ніж 5 м.
8.16. Вздовж електролафетної колії на всю відстань з одного боку повинен бути передбачений прохід шириною не менше ніж 1 м від конструкцій, що виступають, та устаткування, що знаходиться на лафеті.
8.17. Відстань від габариту вантажу, що транспортується на електролафетах, до тролейних проводів повинна бути не менше ніж 0,5 м.
Перехід людей через лафетні колії не дозволяється. За необхідності влаштування переходу через лафетну колію з обох боків кювету повинні бути передбачені східці з кроком не більше ніж 0,3 м, а в місцях переходу необхідно виставляти попереджувальні знаки. При під'їзді до місця переходу лафетник повинен подавати звуковий сигнал.
9. Вагони та вагонетки, ковші та чаші
9.1. Переміщення вагонеток вузькоколійного транспорту в цехах повинно бути механізовано.
Швидкість руху тунельних та сушильних вагонів при механізованому способі переміщення не повинна перевищувати 0,12 м/с, а інших вагонів - 0,15 м/с.
9.2. Перед включенням у роботу подавачів на обгінних та виставочних коліях повинна вмикатися сигналізація. Сигнали треба також подавати на кожній обгінній колії під час руху вагонів.
9.3. Біля печей вузької та широкої колій для сушильних та пічних вагонів повинен бути забезпечений прохід з одного боку шириною не менше ніж 1 м. У разі місцевого звуження проходу за рахунок частин устаткування, що виступають (у скрутних умовах діючих виробництв), з боку колій повинні бути обладнані загороджувальні поручні відповідно до вимог підпункту 9.3 розділу VII цих Правил.
9.4. Вагонетки, які переміщують працівники вручну, повинні бути обладнані гальмівними пристроями. На кожній вагонетці необхідно позначити її граничну вантажопідйомність. Під час переміщення вагонеток працівники повинні перебувати позаду вагонетки.
9.5. Конструкція вагонетки з перекидним кузовом повинна забезпечувати стійкість вагонетки на рейках під час перекидання кузова (повинен бути запірний пристрій, що запобігає перекиданню кузова вагонетки під час руху).
9.6. Стрілки відкотних колій вагонеток повинні бути обладнані пристроями, що виключають неконтрольоване переведення стрілок під час руху вагонеток коліями.
9.7. У кінці відкотних колій вагонеток повинні бути обладнані запобіжні тупики, що перешкоджають сходженню вагонеток з рейок.
9.8. У місцях підходу відкотних колій до колій електропередавальних візків необхідно встановлювати пристрої (стопори, упори, автоматичні вмикачі гальм тощо), що запобігають скочуванню вагонеток на колії електропередавальних візків.
9.9. Поворотні круги повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують точне стикування рейок поворотного круга з рейками відкотних колій вагонеток і нерухомість поворотних кругів під час накочування та скочування вагонеток.
9.10. Поворотні круги вузькоколійних колій повинні бути обладнані кульковими або роликовими опорами із запорами, що запобігають зміщенню кругів. Поворотні круги необхідно періодично оглядати та змащувати.
9.11. Тягнути вагонетки на себе, ходити попереду вагонетки, що рухається, та їздити на вагонетках не дозволяється.
9.12. У місцях складування виробів повинні бути передбачені стопорні пристрої вагонеток.
9.13. Улаштування та експлуатація ковшів, шлакових чаш, мульд та іншої технологічної тари, а також транспортних конвеєрів загального призначення повинні відповідати вимогам галузевих правил безпеки.
Обприскування технологічної тари вапняним молоком або іншими матеріалами повинно бути механізоване.
Тару перед заповненням необхідно оглядати.
9.14. Цапфи розливних ковшів повинні бути ковані та мати не менше ніж восьмиразовий запас міцності.
Дозволяється улаштовувати запобіжні кільця на цапфах розливних ковшів за умови проточування цапф не більше ніж на 5% діаметра, передбаченого проектом.
9.15. Знос цапф ковшів в усіх вимірах не повинен перевищувати 10% від початкових розмірів.
Цапфи чавуновізних ковшів, що захищені втулками, повинні підлягати візуальному та інструментальному контролю згідно з графіком підприємства, затвердженим роботодавцем.
Перевірка цапф методом неруйнівного контролю повинна здійснюватися під час кожної заміни втулок, але не менше одного разу на три роки.
10. Пневматичний транспорт
10.1. Під час експлуатації машин і установок пневматичного транспорту необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации".
10.2. Усі трубопроводи та елементи, що входять до системи транспортування курних матеріалів, повинні бути герметичні.
Перед уведенням системи пневмотранспорту в експлуатацію її необхідно перевірити на щільність під робочим тиском.
10.3. Перед пуском пневматичної установки з камерними насосами необхідно перевірити:
тиск стисненого повітря у мережі;
справність усієї системи та апаратури, особливо манометрів, що розташовані на камерних насосах.
10.4. У разі несправності апаратури, насоса або трубопроводів, а також у разі падіння тиску стисненого повітря нижче норми не дозволяється починати цикл розвантаження камерного насоса.
10.5. Контрольно-вимірювальна апаратура та прилади (манометри, витратоміри стисненого повітря тощо) повинні бути освітлені та встановлені на помітному місці.
10.6. Перевіряти та пломбувати манометр необхідно не менше одного разу на рік, а також після кожного ремонту. Крім того, не менше одного разу на 3 місяці необхідно перевіряти прилад контрольним манометром.
10.7. Не дозволяється експлуатація пневматичного транспорту в разі виявлення:
витоку повітряно-порошкової суміші через болтові з'єднання, арматуру, запірні пристрої, ущільнення та інші елементи насоса, витоку стисненого повітря через елементи пневмокерування та ущільнення трубопроводів;
несправності манометрів;
несправності або неповної кількості кріпильних деталей арматури.
10.8. Не дозволяється експлуатація камерних насосів при рівнях тиску вище допустимих.
10.9. Повітроводи систем пневмотранспорту повинні бути обладнані люками для їх очищення. Фланцеві з'єднання та люки повітроводів повинні бути ущільнені так, щоб під час роботи пневмотранспорту виключалась можливість вибивання пилу через нещільності у з'єднаннях.
10.10. Хомути вузлів підвісок повинні охоплювати повітроводи по всьому обводу та бути прикріплені до підвісок болтами. Кріпити підвіски до фланців повітропроводів не дозволяється.
10.11. Приєднання повітропроводів систем пневмотранспорту до вентиляторів необхідно робити із застосуванням гумових вставок, що унеможливлюють передавання вібрації та забезпечують звукоізоляцію повітропроводів.
10.12. Арматура, що встановлена на повітропроводах, повинна бути доступною для зручного та безпечного обслуговування та ремонту.
10.13. Використовувати повітроводи систем пневмотранспорту для підвішування талів, блоків та інших вантажопідіймальних пристроїв, а також як опорні конструкції під час встановлення стрем'янок, кранів, драбин, пересувних майданчиків, риштувань, помостів не дозволяється.
10.14. Прийомні та розвантажувальні пристрої пневматичного та вібраційного транспорту повинні бути герметичними та обладнані пристосуваннями пиловловлення.
10.15. Не дозволяється перебування людей в ємності для матеріалів, що транспортуються пневмотранспортом, а також під час ліквідації зависання матеріалів у силосах і бункерах.
10.16. Під час роботи пневматичного розвантажувача пиловидних матеріалів підходити до його приймального пристрою ближче ніж на 1 м не дозволяється.
Вільний простір навколо камери осаджування пневморозвантажувача повинен бути не менше ніж 0,8 м. У разі підвищення тиску в змішувальній камері розвантажувача всмоктувально-нагнітальної дії більше ніж на 0,14 МПа необхідно вимкнути електродвигун привода шнека та перекрити подачу стисненого повітря в камеру.
10.17. У приміщеннях компресорних установок не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, технологічно та конструктивно не пов'язаних з компресорами. Розміщення компресорів у приміщеннях не дозволяється, якщо в суміжному приміщенні розташовані вибухонебезпечні та хімічні виробництва, що викликають корозію устаткування та шкідливо впливають на організм людини.
10.18. Загальні розміри приміщення компресорної повинні забезпечувати безпечне обслуговування та ремонт устаткування компресорної установки та окремих її вузлів, машин і апаратів.
Проходи в машинній залі повинні забезпечувати можливість монтажу та обслуговування компресора та електродвигуна і повинні бути не менше ніж 1,5 м, а відстань між устаткуванням і стінами приміщень (до їхніх частин, що виступають) - не менше ніж 1 м.
Підлога приміщень компресорної установки повинна бути рівною, з неслизькою, маслостійкою поверхнею, зробленою з неспалимого зносостійкого матеріалу.
10.19. На повітропроводах не повинно бути глухих відводів і заглушених штуцерів, що може призводити до накопичення та самозаймання масляних відкладень. Усі пристрої для видалення води та масла, що накопичується в повітропроводі, повинні бути справні та регулярно перевірятися.
Вентилі, засувки та клапани повинні бути справні й давати можливість швидкого та надійного припинення доступу повітря. Арматура повинна мати номер і чітко видимі стрілки, що вказують напрям обертання маховиків, а також стрілки, що позначають - "відкрито" та "закрито".
IX. Вантажно-розвантажувальні роботи
1. Вантажно-розвантажувальні та складські роботи необхідно виконувати з дотриманням вимог СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", ГОСТ 12.3.020-80 та інших чинних нормативно-правових актів. Складування матеріалів повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009-76).
2. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися під керівництвом відповідальної особи, яка призначається роботодавцем.
Для забезпечення безпеки робіт особа відповідальна за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами, повинна:
перевірити у кранівників наявність посвідчень на право керування цим типом крана, що видані кваліфікаційною комісією організації або навчальним закладом;
стежити, щоб такелажники-стропальники, які обслуговують кран, мали посвідчення;
забезпечити стропальників справними, перевіреними та відповідними до маси та характеру вантажу вантажозахватними пристосуваннями, зазначеними у схемі стропування;
стежити, щоб на місцях виконання робіт були вивішені схеми правильного обв'язування та зачеплення вантажів, що транспортуються краном, а також таблиці із зазначенням маси переміщуваних вантажів;
вимагати дотримання наведених у них вказівок, інструктувати на робочому місці кранівників і стропальників про правильні способи стропування або обв'язування під час переміщення нетипових вантажів і бути присутнім під час їх розвантаження та монтажу, визначати порядок прийому та здачі зміни стропальниками та виділяти час, необхідний для огляду знімних вантажозахватних пристосувань і тари;
забезпечувати контроль здачі та приймання зміни кранівниками на крані;
забезпечувати зону роботи кранів достатнім освітленням;
зупиняти роботу кранів у разі недостатнього освітлення місця роботи, сильного снігопаду або туману, а також в інших випадках, коли кранівник погано розрізняє сигнали або переміщуваний вантаж;
стежити, щоб силові щити, через які подається електроживлення до кранів, були закриті на замок.
3. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог карт технологічних процесів, ПОР, нарядів-допусків, де зазначені послідовність виконання кожної операції та конкретні заходи із забезпечення безпеки виконання робіт, а також заходи з охорони праці під час проведення цих робіт.
4. Улаштування та експлуатація вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахватних пристосувань і тари повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01-07.
Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані ключем-биркою.
5. У кабіні машиніста крана повинен бути забезпечений належний мікроклімат згідно з ДСН 3.3.6.042-99, а також склад повітря в робочій зоні відповідно до санітарних норм.
Кабіни машиністів кранів, що працюють у загазованих і запилених умовах, повинні бути герметизовані та забезпечені подачею свіжого повітря. Кабіни кранів, що працюють на відкритих майданчиках, повинні бути обладнані пристроями для обігріву.
6. Вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстрації в органах державного нагляду за охороною праці (колиски для підняття людей), повинні бути обладнані ключем-биркою, а знімні вантажозахватні пристрої - мати індивідуальний номер і під цим номером бути записаними в журналі обліку вантажопідіймальних машин і знімних вантажозахватних пристроїв підприємства або цеху.
7. У процесі експлуатації власник повинен перевіряти справність знімних вантажозахватних пристроїв і тари в строки, встановлені підприємством - виробником знімних вантажозахватних пристроїв і тари. Результати огляду необхідно заносити в журнал.
8. Експлуатація домкратів, лебідок повинна здійснюватися відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем.
9. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт у закритих приміщеннях необхідно виконувати вимоги підпункту 3.4 розділу VIII цих Правил.
Не дозволяється залишати без нагляду машини з увімкненими двигунами та не приведеним у дію гальмом стоянки.
10. Під час транспортування сипких матеріалів у контейнерах необхідно:
передбачати майданчики для приймання та зберігання контейнерів;
забезпечувати механізоване їх навантаження та розвантаження;
забезпечувати механічне очищення;
контролювати стан контейнерів.
11. Під час захвату вантажу вилами навантажувача необхідно:
розміщувати вантаж впритул до вертикальної частини вил, щоб забезпечити найменший перекидний момент;
щоб вантаж виступав за межі вил не більше як на третину меншої його сторони;
під'їжджати до штабеля навантажувачем з вантажем з опущеними захватами та відхиленою назад рамою. Переведення рами у вертикальне положення, підіймання та опускання вантажу на штабель дозволяється у безпосередній близькості від останнього при нерухомому навантажувачі;
щоб під час транспортування вантажу навантажувачем рама підйомника була відхилена назад, а захоплююче пристосування забезпечувало переміщення вантажу від поверхні землі на висоту не менше ніж 0,3 м.
Підтримувати вантаж руками під час транспортування не дозволяється.
12. Навантаження та кріплення вантажів у вагонах, що використовуються на підприємстві без виходу у мережу загального користування, повинні відповідати технічним умовам, паспорту або схемі, затвердженим роботодавцем.
13. Заходи безпеки під час навантаження та розвантаження думпкарів, а також інших спеціалізованих вагонів, що використовуються на підприємстві, повинні визначатися роботодавцем.
14. Подачу залізничних вагонів під навантаження або розвантаження необхідно проводити локомотивом або маневровою лебідкою. Перед відчепленням локомотива під колеса крайніх вагонів складу необхідно підкладати гальмівні башмаки.
15. Подачу вагонів під навантаження або розвантаження необхідно проводити зі швидкістю не більше ніж 5 км/год. При підході на зачеплення швидкість вагонів не повинна перевищувати 3 км/год.
16. Якщо на залізничних коліях перебувають працюючі залізничні крани, то складач повинен подавати рухомий склад тільки після накладання на рейки гальмівних башмаків для зупинки вагонів.
Маневри з вагонами, завантаження або розвантаження яких не закінчено, дозволяється проводити лише після узгодження з особою, відповідальною за проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.
17. Не дозволяється пересувати залізничні вагони та платформи вздовж фронту розвантаження (навантаження) вручну або за допомогою механізмів нерейкового транспорту (автомобілів, тракторів тощо).
18. Розвантаження состава, що прибув, необхідно розпочинати лише після його повної зупинки, огородження його сигналами безпеки, встановлення гальмівних башмаків і одержання дозволу особи, відповідальної за проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
Не дозволяється проводити ремонт несправних вагонів на розвантажувальному майданчику приймальних пристроїв.
19. Відчиняти вручну двері залізничних вагонів, борти платформ і люки напіввагонів необхідно спеціальними важелями, крюками або штангами. При цьому не дозволяється перебувати в зоні можливого випадання або обвалювання вантажу з рухомого складу та поблизу дверей, бортів або кришок люків.
Відчиняти двері та люки вагонів-самоскидів необхідно із застосуванням спеціальних пристроїв.
20. Не дозволяється завантажувати бункери, якщо їхні люки або затвори відкриті, а також перебувати обслуговуючому персоналу проти люків або затворів під час розвантаження бункерів.
21. Закривати люки та борти за відсутності пристосувань і обладнань необхідно в місцях, що забезпечують безпечне виконання цієї роботи.
Не дозволяється відчиняти та зачиняти люки, борти та двері вагонів під час їх руху, крім випадків, коли застосовуються спеціальні засоби механізації, що передбачають виконання цих операцій без присутності працівників.
22. Розвантаження вагонів з вугіллям та іншими самозаймистими матеріалами з осередками тліючого палива необхідно проводити на спеціально відведеному майданчику складу.
23. Для розігрівання матеріалів, що змерзлися у вагонах, повинні бути влаштовані розморожувальні пристрої. Для розпушування змерзлого матеріалу у вагонах необхідно застосовувати вібророзпушувачі, вібратори та інші пристрої, що забезпечують безпеку робіт.
На воротах гаражів розморожування необхідно влаштовувати двері з клямкою, що відчиняються зсередини.
Ручне розпушування сипких матеріалів, що змерзлися та застоялися під час розвантаження, дозволяється тільки зверху.
24. Не дозволяється перебування людей і рух транспортних засобів у зоні можливого обвалювання або падіння вантажів під час навантаження та розвантаження рухомого складу, а також під час пересування вантажів підіймально-транспортним устаткуванням.
25. Не дозволяється одночасне розвантаження вагонів вручну та підіймальними механізмами, а також пересування вантажів кранами над місцем ручного розвантаження вагонів.
26. Для очищення вагонів від залишків сипкого матеріалу повинні застосовуватися вібратори.
У разі, якщо очищення вагонів виконується лопатами вручну, працівник повинен виконувати цю роботу, стоячи на спеціально обладнаних майданчиках.
Шурувати матеріал знизу через люк вагона не дозволяється. Цю роботу необхідно виконувати за допомогою стисненого повітря.
27. Очищати залізничні колії під час розвантаження рухомого складу, що стоїть на цих коліях, не дозволяється.
Роботи з очищення залізничних колій під вагонами необхідно виконувати за нарядом-допуском згідно з інструкцією підприємства. На час очищення особа, відповідальна за проведення робіт, повинна забезпечити постійне спостереження за рухом залізничного транспорту на під'їзних коліях.
28. Після закінчення розвантажування вагонів естакаду необхідно очистити від шматків матеріалу та сміття, що залишилися на ній.
На ділянці проведення робіт з очищення естакади повинні бути встановлені сигнали зупинки та гальмівні башмаки.
29. Під час використання навантажувачів з вилочними захватами пакети та інші вантажі необхідно укладати на піддони або дерев'яні підкладки, що забезпечують вільний вихід захватів з-під вантажу.
На розвантажувальному майданчику піддони з вантажем необхідно встановлювати вздовж залізничних колій штабелями в один ярус по висоті.
Відстань між штабелями повинна бути не менше ніж 1 м, а від краю рампи (естакади) - не менше ніж 3 м.
30. Завантаження пакетів з виробами у залізничні вагони, що закріплені з обох боків башмаками, необхідно здійснювати мостовими кранами або навантажувачами.
31. Для проїзду навантажувачів і проходу людей у вагони необхідно встановлювати інвентарні трапи. Конструкція та розміри інвентарних трапів повинні бути обґрунтовані розрахунком на міцність.
32. Перед підійманням і пересуванням вантажів необхідно перевірити стійкість вантажів і правильність їх стропування.
Схеми стропування вантажів повинні бути розроблені проектними організаціями, які мають дозвіл державних органів з охорони праці, та відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01-07. У місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані щити з графічним зображенням дозволених на підприємстві способів стропування вантажів.
33. Укладати вантажі в напіввагони, на платформи, в автомашини необхідно так, щоб було зручно та безпечно їх стропувати під час розвантаження. Для цього необхідно застосовувати прокладки, багатооборотні стропи, контейнери тощо.
Навантаження та розвантаження напіввагонів, платформ, автомашин, вагонеток необхідно виконувати без порушень їх рівноваги. Укладання вантажів у напіввагони та платформи необхідно проводити відповідно до вимог НД, що визначають технічні умови навантаження та кріплення вантажів, за згодою одержувача вантажу.
Вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт необхідно вносити в карту технологічного процесу переміщення вантажів.
34. Під час вантажно-розвантажувальних робіт з контейнеризованими та пакетованими вантажами не дозволяється:
перебування сторонніх осіб у кузовах автотранспортних засобів і на контейнерних майданчиках у зоні дії вантажопідіймальних машин;
завантаження та розвантаження контейнерів і засобів пакетування без знімання їх з транспортного засобу;
переміщення стропальників по контейнерах і пакетах.
35. Не дозволяється перебування людей і виконання будь-яких робіт у зоні дії магнітних і грейферних кранів. На ділянці, де експлуатуються грейферні крани, забезпечення заходів безпеки повинно бути визначено в технічних картах на процеси пересування та складування вантажів.
36. Виконувати роботи із завантаження та розвантаження лісоматеріалів необхідно відповідно до вимог Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13.07.2005 N 119, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.09.2005 за N 1084/11364 (НПАОП 02.0-1.04-05).
37. Завантаження та розвантаження бутлів з їдкими та токсичними рідинами повинні здійснювати двоє працівників.
Бутлі повинні бути у плетених або дерев'яних корзинах і упаковані в солому або стружку.
Переносити бутлі за ручки корзини необхідно тільки після попередньої перевірки цілісності та міцності дна, ручок і стінок корзини.
X. Складське господарство
1. Загальні вимоги безпеки
1.1. На складах необхідно дотримуватися вимог з охорони праці до:
технологічних процесів складування, транспортування та зберігання вантажів;
складських приміщень з дотримання будівельних, протипожежних і санітарних норм;
вантажів і тари;
складського устаткування (стелажів, ємностей);
підіймально-транспортних машин (кранів, конвеєрів, рейкового та безрейкового транспорту, промислових робіт тощо);
електроустаткування та системи керування;
обслуговуючого персоналу.
1.2. Згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 на кожний склад повинен бути розроблений план організації гасіння пожежі із залученням працівників підприємства та техніки. План щорічно перед початком весняно-літнього пожежонебезпечного періоду повинен практично відпрацьовуватися з усіма працівниками підприємства із залученням відповідних підрозділів пожежної охорони.
1.3. Технологічні процеси обробки вантажів на складах повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85*, ГОСТ 12.3.009-76 та ГОСТ 12.3.020-80.
1.4. Вантажі масою більше ніж 30 кг необхідно переміщувати за допомогою підіймально-транспортних машин. Транспортувати вантажі на відстань більше ніж 25 м необхідно механізованим способом. Рампи з боку під'їзду транспортних засобів повинні бути завширшки не менше ніж 1,5 м з нахилом не більше ніж 5 град. Естакади повинні бути завширшки не менше ніж 3 м.
1.5. Під час штабелювання вантажів необхідно забезпечувати стійкість штабеля та безпеку працівників, які працюють на штабелі або біля нього.
Знімати вантажі зі штабеля необхідно тільки зверху вниз. Стропувати великогабаритні вантажі необхідно за визначені частини вантажу з урахуванням його маси та розташування центра ваги.
1.6. Поверхні майданчиків для складування вантажів повинні бути рівними, без вибоїн і мати уклін не більше ніж 5 град. З майданчиків відкритого складування повинно бути забезпечено відведення поверхневих вод.
1.7. Майданчики для відкритого складування необхідно регулярно очищати від сторонніх матеріалів, снігу, льоду та посипати піском, попелом або шлаком.
1.8. На майданчиках для навантаження та розвантаження тарних штучних вантажів, що зберігаються в складах, повинні бути влаштовані платформи, естакади або рампи заввишки врівень з підлогою транспортних засобів.
1.9. Естакади повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування бункерів, а майданчики повинні бути розташовані на відстані не ближче ніж 2 м від осі колії. Ширина майданчиків повинна бути не менше ніж 0,8 м. Вони повинні бути розміщені так, щоб виключалась можливість падіння на них матеріалів з люків вагонів, що розвантажуються, та забезпечувалась зручність обслуговування люків.
1.10. Естакади всередині приміщень повинні бути обладнані автоматично діючими світловою та звуковою сигналізаціями, що попереджають про наближення рухомого складу, тупикові естакади - упорами відповідних сигнальних кольорів, обладнаними світловими сигналами.
1.11. Межі проїжджої частини транспортних колій усередині складу повинні бути на відстані не менше ніж 0,5 м від конструкцій приміщення та устаткування, а в місцях проходу людей - не менше ніж 0,8 м.
1.12. Проїзди під естакадами повинні бути захищені перекриттями, що запобігають падінню матеріалів, які транспортуються.
1.13. Міжрейковий простір естакади повинен мати настил на одному рівні з головками рейок.
1.14. В усіх стаціонарних сталевих ємностях для зберігання сировини, реактивів і готової продукції не менше одного разу на рік необхідно проводити перевірку товщини стінок неруйнівним методом контролю. Аналогічну перевірку необхідно проводити в баках водонапірних башт не менше одного разу на три роки.
2. Склади сировини
2.1. Безпека виробничих процесів на складах сипких, шихтових і допоміжних матеріалів (руди, котунів, твердого палива, вапняку, доломіту, вогнетривких глин, граншлаку тощо) підприємств металургійної промисловості пов'язана з вимогами безпеки під час експлуатації конвеєрного транспорту, за допомогою якого здійснюється як формування штабелів матеріалів, так і видача їх зі складу, а також під час експлуатації машин і механізмів періодичної дії (самохідних грейферних кранів, екскаваторів, ковшових навантажувачів на гусеничному та пневмоході тощо).
2.2. Сипкі матеріали, що зберігаються навалом на відкритих майданчиках (вугілля, вапняк, доломіт, вогнетривкі глини, руда, магнезит, пісок тощо), повинні мати ухили з крутістю, що відповідає куту природного ухилу для даного виду матеріалу. За будь-якої зміни кількості матеріалів, що зберігаються, кут природного уклону повинен зберігатися.
Розбирання штабелів сипких матеріалів необхідно здійснювати зверху, проводити роботи підкопом не дозволяється.
2.3. Подачу рухомого складу або окремих вагонів і виконання маневрових робіт на естакадах і бункерах необхідно проводити після виведення людей.
Довжина рухомого складу, який подано в склад шихтових матеріалів, повинна бути такою, щоб була можливість закрити ворота.
2.4. Подачу вагонів для розвантаження сировини та палива в приймальні пристрої та на склади необхідно здійснювати за допомогою механізованої тяги.
2.5. Не дозволяється особам, які обслуговують штабелювальні та забірні машини та механізми складів сировини, перебувати:
у зоні штабелювання сипких і навалочних матеріалів;
на укосах штабелів складів хребтового типу;
у зоні роботи вантажно-розвантажувальних машин і механізмів;
у зоні підштабельних приймальних пристроїв, що оголилися;
у зоні щілин, траншей, приймальних бункерів, прорізів тощо.
2.6. Уздовж приймальних бункерів, розташованих у складах сировини та твердого палива, повинен бути прохід для технічного обслуговування, ремонтних і монтажних робіт шириною не менше ніж 0,8 м. Прохід повинен бути поза зоною переміщення грейфера мостового крана та з боку бункерів мати огородження згідно з вимогами підпункту 9.3 розділу VII цих Правил.
2.7. Під час складування сировини в бункерах завантажувальні та розвантажувальні пристрої повинні бути герметизовані, а розвантажувальні пристрої - забезпечені механічними приводами.
2.8. Бункери та інші ємності заввишки більше ніж 2 м для зберігання сипких і пиловидних матеріалів повинні бути обладнані пристроями для запобігання утворенню склепінь і зависань матеріалів або примусовому їх обваленню.
2.9. Склади сировини повинні бути оснащені автоматичною звуковою сигналізацією, що попереджає про подачу вагонів до складу.
2.10. Під час подачі вагонів до складу сировини роботу вантажопідіймального грейферного крана необхідно припинити.
2.11. Перебування працівників у складах сировини та на майданчиках приймальних бункерів у зоні пересування грейферних кранів не дозволяється.
2.12. Під час ремонтних і очисних робіт подача поїздів з вагонами до складу сировини не дозволяється. На в'їздах повинні бути включені заборонні сигнали світлофора, а робота грейферних кранів припинена.
2.13. Не дозволяється пересування вагонів, що перебувають під завантаженням або розвантаженням, без попереднього виведення з них працівників.
Колеса вагонів, що перебувають під завантаженням або розвантаженням (без локомотива), повинні бути закріплені башмаками з обох боків.
2.14. Бункери, що завантажуються грейферними кранами, повинні бути з одного боку обладнані майданчиком для обслуговування, відокремленим від бункера бар'єром. Вхід у зону дії крана дозволяється тільки під час його зупинки.
2.15. У разі застосування на складах скреперних лебідок та механічних лопат їх кріплення, а також кріплення блоків для тросів необхідно проводити відповідно до проектів, що передбачають безпеку обслуговування механізмів.
3. Склади палива
3.1. Утримання та експлуатація складів твердого палива та складів горючих та легкозаймистих рідин повинні відповідати вимогам НАПБ А.01-001-04.
3.2. Вуглеприймальні пристрої повинні бути розташовані вздовж залізничних колій та обладнані майданчиками шириною не менше ніж 1 м. Майданчики повинні бути обладнані огородженням згідно з підпунктом 9.3 розділу VII цих Правил.
3.3. Самозаймисте вугілля під час укладення в штабелі необхідно ущільнювати пошаровим коткуванням за допомогою бульдозера або інших шляхових машин.
3.4. Відстань між суміжними штабелями вугілля повинна бути не менше ніж 1 м при висоті штабеля не більше ніж 3 м і не менше ніж 2 м при більшій висоті штабеля.
3.5. Відстань від підошви штабеля до огорожі повинна бути не менше ніж 3 м, до залізничної колії або брівки автошляху - не менше ніж 1,5 м.
3.6. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами та відкритими діючими складами вугілля з місткістю складу від 5 тис.т до 100 тис.т повинні бути не менше ніж 8 м; з місткістю від 500 т до 5 тис.т - не менше ніж 5 м і за місткістю до 500 т - не менше ніж 3 м.
3.7. Умови охорони праці та безпеки будови та експлуатації складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2.58.1-94 Проектування складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 18.03.94 N 133, а в частині пожежної безпеки - вимогам нормативних актів з пожежної безпеки для коксохімічних виробництв.
3.8. Склади рідкого палива повинні бути обладнані блискавкозахистом та заземлювальними пристроями відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Майданчики для зливання рідкого палива повинні бути обладнані світильниками у вибухозахищеному виконанні.
3.9. Естакади для зливання рідкого палива повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування зливних лотків і люків залізничних цистерн.
Майданчики для обслуговування зливних лотків повинні бути на рівні головок рейок з обох боків естакади. Відстань від частин залізничних цистерн, що виступають, до поручнів майданчиків повинна бути не менше ніж 0,7 м.
3.10. Майданчики для обслуговування люків залізничних цистерн повинні бути обладнані відкидними містками. У робочому положенні відкидні містки повинні бути розташовані горизонтально та спиратися вільними кінцями на майданчики біля люків залізничних цистерн. Відкидні містки повинні бути обладнані механічними приводами.
3.11. Пару в залізничні цистерни для підігріву мазуту необхідно подавати гнучкими гумовими шлангами, що приєднуються через вентилі до паропроводів. Зливання мазуту необхідно проводити після перекриття подачі пари та видалення шланга з цистерн.
Трубопроводи для подачі пари в цистерну повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.11-98.
3.12. Після закінчення робіт із зливання рідкого палива та вивезення з естакади залізничних цистерн зливні лотки необхідно звільнити від залишків рідкого палива, закрити кришками з неспалимих і неіскроутворювальних матеріалів, а майданчики, відкидні містки, естакади очистити від розлитого палива.
3.13. Під час приймання та зберігання рідкого палива, а також під час заміру залишків рідкого палива, огляду, очищення резервуарів для освітлення необхідно використовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні.
3.14. Роботи, пов'язані з перебуванням працівників усередині резервуарів для зберігання рідкого палива, необхідно прирівнювати до робіт з підвищеною небезпекою та виконувати за нарядом-допуском і ПОР, затвердженим роботодавцем.
3.15. Перед допуском працівників усередину резервуарів необхідно:
перекрити всі паливопроводи та паропроводи, що підходять до резервуарів;
закрити на замки приводи засувок;
встановити між фланцевими з'єднаннями заглушки;
на приводах засувок вивісити заборонні знаки безпеки: "Не відкривати! Працюють люди!";
провітрити ємності до повної ліквідації в них вибухонебезпечної концентрації пари рідкого палива та охолодити до температури не вище 40 град.С;
провести аналіз повітря в резервуарі на повну відсутність шкідливих і отруйних речовин.
Роботи в резервуарах необхідно виконувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
3.16. Здійснювати ремонтні роботи на мазутопроводах, засувках та інших вузлах, що перебувають під тиском, не дозволяється. Перед виконанням зварювальних робіт необхідно провести пропарювання внутрішніх порожнин і заповнити їх інертним газом.
4. Склади готової продукції
4.1. Готову продукцію та матеріали необхідно зберігати у складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, що захищені дахом від атмосферних опадів. Складські будівлі повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, а також СНиП 2.11.01-85*, а майданчики для складування - вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
4.2. У разі відкритого зберігання матеріалів габарити штабелів і ширина проходів між ними повинні відповідати вимогам інструкції, затвердженої роботодавцем.
4.3. Зберігання отруйних речовин необхідно проводити відповідно до вимог інструкції, затвердженої роботодавцем.
4.4. Об'єм приймальних ємностей для токсичних рідких речовин повинен перевищувати об'єм транспортних ємностей.
4.5. Порожня тара з-під легкозаймистих рідин, а також отруйних речовин повинна бути закупореною та зберігатися на спеціально відведеному майданчику.
4.6. Повітря, що витискується з приймальних цистерн і ємностей під час зливання та переливання токсичних і легкозаймистих речовин (бензолу тощо), необхідно очищати від пари цих речовин.
4.7. Ємності для приймання рідких токсичних речовин повинні бути обладнані клапанами, що закриваються автоматично.
4.8. Зберігання, облік і перевезення сильнодіючих отруйних речовин необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, НД та затвердженої роботодавцем інструкції.
4.9. Небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості. Можливість сумісного зберігання небезпечних речовин і матеріалів повинна визначатись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та додатка до цих Правил, складеного на підставі вимог ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91) та ГОСТ 12.1.011-78 "ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний". Питання про спільне зберігання небезпечних речовин, які не зазначені в додатку, необхідно вирішувати на підставі аналізу їхньої пожежовибухонебезпечності. Такі особливо небезпечні речовини, як карбід кальцію, сірчана та азотна кислоти, перекис водню, фосфор, рідкий хлор, аміак, необхідно зберігати в ізольованих приміщеннях.
4.10. Зберігати та транспортувати кислоти та луги необхідно в упаковці заводів-виготовлювачів.
Складські приміщення для зберігання кислот і лугів необхідно обладнувати водопроводом з кранами та переносними шлангами для видалення кислоти або лугу в разі їх потрапляння на підлогу або тіло працюючих.
4.11. Склади для зберігання кислот і лугів необхідно розміщувати в окремих приміщеннях. Розміщення складів на відкритих майданчиках, під навісом і в підвальних приміщеннях дозволяється тільки за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.
Під час відкривання люків цистерн і резервуарів з кислотою, лугом та іншими токсичними рідинами, під час відбору проб і вимірювання рівня рідини працівники повинні перебувати з навітряного боку від люка.
5. Бункери та силоси
5.1. Верх силосів повинен бути огороджений по периметру. Нижні та бокові люки силосів повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування. Майданчики повинні мати ширину не менше ніж 1 м і огородження по периметру. Огородження повинно відповідати вимогам підпункту 9.3 розділу VII цих Правил.
5.2. Роботи з внутрішнього огляду, очищення та ремонту силосів і бункерів необхідно проводити за нарядом-допуском і ПОР, затвердженим роботодавцем. Виконання цих робіт без ПОР і наряду-допуску не дозволяється.
5.3. Перед спуском працюючих у силос необхідно закрити на замки приводи засувок на всіх пневмотрасах, що ведуть у силос, а на приводах вивісити заборонні знаки безпеки: "Не відкривати! Працюють люди!"
Під час роботи в силосах необхідно застосовувати переносні електричні світильники напругою не вище 12 В та використовувати необхідні для проведення робіт інструменти та пристрої, засоби індивідуального захисту, засоби сигналізації та зв'язку.
5.4. Вхід у силос через нижні або бокові люки дозволяється тільки для виконання ремонтних робіт. Стіни та перекриття силосу необхідно заздалегідь очистити від завислого матеріалу.
5.5. Спускатися у силос необхідно за допомогою самопідйомних колисок. Дозволяється застосовувати колиски, що опускаються за допомогою лебідок, призначених для підіймання людей.
5.6. Перед спуском колиски у силос повинні бути перевірені:
надійність кріплення лебідок до перекриття силосу;
надійність закріплення каната на барабані лебідок;
справність стального каната, блоків, гальм і приводу лебідки;
міцність настилу та огородження колиски.
5.7. Під час роботи у силосі не дозволяється:
відкривати кришки нижніх і бокових люків і заходити в силос за наявності в ньому шару матеріалу, що перевищує 0,5 м, дашків і навісів;
сходити з колиски на шар матеріалу під час оглядів і очисних робіт;
здійснювати обвалення матеріалів підрубкою знизу.
5.8. Бункери, що призначені для зберігання курних матеріалів, повинні бути перекриті суцільними знімними укриттями, а завантажувальні люки щільно закриті кришками.
Бункери для курних матеріалів повинні бути обладнані аспіраційними установками.
5.9. Відкриті завантажувальні отвори бункерів по периметру повинні бути огороджені знімними поручнями та обладнані ґратами, що пропускають матеріал того розміру, що обумовлений технологічними вимогами.
5.10. Під час очищення залізничних колій на бункерах на ділянці проведення робіт повинні бути встановлені сигнали зупинки та гальмівні башмаки.
5.11. Залізничні колії, що укладені на бункерах, повинні відповідати вимогам підпункту 2.1 розділу VIII цих Правил.
5.12. Затвори бункерів повинні виключати можливість випадання матеріалів при їх закритому положенні. Затвори необхідно обладнувати покажчиками положення "відкрито-закрито".
5.13. Рівень матеріалу в бункерах необхідно контролювати. Обладнання бункерів сигнальними пристроями на допустиму межу їх спорожнення повинно визначатися проектом.
5.14. Подачу курних матеріалів у бункери необхідно проводити за допомогою пневматичного герметизованого транспорту. Під час завантаження бункерів матеріали повинні надходити по герметизованих жолобах, отвори, через які завантаження не відбувається, необхідно закривати. Необхідно передбачати відсмоктування повітря з бункерів.
5.15. Приймальні майданчики бункерів для курних матеріалів повинні бути обладнані ефективними засобами пилопридушення. Зволоження курних матеріалів під час розвантаження можливе у випадку, коли це дозволяє технологічний процес.
5.16. Бункери для зберігання самозаймистих матеріалів повинні бути обладнані пристроями, що контролюють температуру та зблоковані з включенням у роботу засобів пожежогасіння.
5.17. Розбиття негабаритних шматків матеріалу на ґратах бункерів необхідно здійснювати механізованим способом за допомогою бутобоїв, розпушувачів та інших пристроїв.
5.18. Бункери повинні бути обладнані пристроями (електровібраторами, пневмошуровками тощо) для ліквідації склепінь і зависань матеріалів, що утворюються в бункерах.
5.19. Ручне шурування матеріалів, які застрягли в бункерах, дозволяється проводити через шуровочні люки за допомогою ломів або довгих пік. Біля шуровочних люків повинні бути передбачені майданчики.
Спуск працівників у бункери для шурування матеріалу, що застряг, не дозволяється.
5.20. Роботи з огляду, очищення та ремонту, що пов'язані з перебуванням людей усередині бункерів, необхідно проводити з додержанням певного режиму праці згідно з ДСН 3.3.6.042-99 та із застосуванням відповідних засобів захисту органів дихання.
5.21. Про проведення робіт у бункері повинен бути письмово попереджений черговий диспетчер залізничного цеху, машиніст вагона-ваг або іншого транспортного пристрою на розвантажувальному майданчику бункера.
Роботи в бункері необхідно виконувати під керівництвом особи, яка здійснює технічний нагляд.
Перед допуском до роботи в бункері працівник повинен бути проінструктований з охорони праці, забезпечений спецодягом, спецвзуттям, каскою, запобіжним поясом, страхувальним канатом (мотузкою), а в окремих випадках, передбачених у наряді-допуску, респіратором або протигазом, відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07). Запобіжні пояси (мотузки) повинні бути випробувані, промарковані та мати бирку із зазначенням наступного терміну випробувань.
5.22. Не дозволяється допускати працівників у бункер за наявності в жолобі гарячого матеріалу, а також при надходженні цього матеріалу в бункер.
5.23. Перед спуском людей у бункер необхідно:
виключити можливість завантаження бункера матеріалами, що розвантажуються з автомобільного або залізничного транспорту. З цією метою необхідно забезпечити наявність спостерігача руху транспорту на надбункерному майданчику, включити світлові сигнали або сигнали світлофора, що забороняють завантаження бункера, та встановити тупикові упори;
очистити ґрати бункера та залізничні колії, що проходять через бункер, від залишків матеріалу;
перекрити бункер суцільним настилом з отворами для його провітрювання;
закрити шибери завантажувальних жолобів;
звільнити бункер від матеріалу, що в ньому знаходиться;
відключити завантажувальне та розвантажувальне устаткування (конвеєри, живильники, дозатори тощо);
вивісити на пускових пристроях устаткування знаки безпеки:
"Не вмикати! Працюють люди!"
5.24. Перед спуском людей у бункер повинна бути опущена підвісна драбина, що закріплена гачками верхнього кінця до спеціально замурованої балки або до іншого міцного пристрою. При цьому необхідно користуватися переносним електричним світильником напругою не більше 12 В.
5.25. Для роботи в бункері необхідно виділяти бригаду не менше ніж з трьох працівників, двоє з яких - спостерігачі, які повинні перебувати у надбункерній частині, а решта (один або більше) - працювати в бункері.
Між спостерігачами та працівниками в бункері повинен бути забезпечений переговорний зв'язок і визначено сигнали, що передаються через запобіжний канат (мотузку), для забезпечення негайного підіймання працівника нагору за його першою вимогою.
5.26. Працівник перед спуском у бункер повинен за вказівкою особи, відповідальної за проведення роботи, закріпити мотузку-фал запобіжного пояса до міцної опори так, щоб під час роботи мотузка-фал була натягнута або мала слабину не більше ніж 0,5 м.
Прив'язувати мотузку-фал (мотузку) до рейок залізничних колій, рам реверсивних живильників, а також до іншого рухомого устаткування забороняється.
5.27. Роботу в бункері необхідно проводити зі спеціальних пристроїв або з підвісних драбин. Працювати, стоячи на матеріалі, що завис у бункері, не дозволяється.
5.28. Обвалення матеріалу в бункері необхідно проводити тільки зверху вниз. У разі зависання матеріалу з одного боку бункера спуск працівників у бункер дозволяється на глибину не більше ніж 1 м від верхнього рівня матеріалу, при цьому канат від запобіжного пояса працюючого повинен бути прив'язаний з боку, протилежного до матеріалу, що завис, без ослаблення каната.
5.29. Працюючі в бункері повинні переходити з одного місця на друге тільки з відома та під контролем спостерігачів.
Спостерігачі повинні негайно евакуювати працюючих з бункера у разі одержання від них встановленого сигналу або в разі виявлення будь-якої небезпеки для працюючих у бункері.
5.30. Після закінчення робіт та після виходу працюючих з бункера необхідно повністю відновити робочий стан надбункерного майданчика та одержати письмовий дозвіл на подачу напруги до пускових пристроїв завантажувальних та розвантажувальних пристроїв бункера та на відновлення руху на бункерних залізничних коліях.
5.31. Перед оглядом і ремонтом приймальні пристрої та бункери необхідно перевірити і звільнити від матеріалу.
5.32. Для ремонту та заміни футеровки днища бункера необхідно застосовувати пристрої, що забезпечують безпеку роботи на похилих стінках, днищах з дотриманням вимог підпунктів 5.21-5.30 розділу X цих Правил. Випускні отвори та розвантажувальні отвори днища бункера під час ремонту та заміни футеровки повинні бути перекриті.
