Про внесення змін до Порядку проведення містобудівного моніторингу

З метою приведення нормативно-правових актів Міністерства розвитку громад та територій України у відповідність до абзацу четвертого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 17 червня 2020 року № 711-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", частини четвертої статті 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850), НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2011 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2011 року за № 1268/20006, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Директорату просторового планування територій та архітектури (Плащенко Є.) разом з Юридичним департаментом (Гуцул В.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію Козловську.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення містобудівного моніторингу, що здійснюється щодо визначеної території з метою обґрунтування необхідності внесення змін до відповідної містобудівної документації та оновлення даних містобудівного кадастру.

2. Містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об’єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

3. Містобудівний моніторинг проводиться відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури і є основним джерелом оновлення даних містобудівного кадастру.

4. Містобудівний моніторинг проводиться щорічно щодо попереднього року, його результати вносяться до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення стратегій регіонального розвитку, програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації.

5. Містобудівний моніторинг також проводиться у випадках надзвичайних ситуацій на територіях, що зазнали техногенного або природного впливу. Результати містобудівного моніторингу доводяться до органів державної влади та місцевого самоврядування.

6. Містобудівний моніторинг проводиться щодо території, на яку розроблена відповідна містобудівна документація (окремі частини території України, територія Автономної Республіки Крим, території області, району, територіальної громади, населеного пункту, території розроблення детального плану території); при його проведенні здійснюється аналіз реалізації містобудівної документації всіх рівнів, дія якої поширюється на відповідну територію.

7. Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу (далі - аналітичний звіт), розроблений та затверджений відповідно до цього Порядку, є підставою для прийняття рішення щодо внесення змін до відповідної містобудівної документації.

1. Завданням містобудівного моніторингу є отримання показників стану і змін об’єктів містобудування відповідно до містобудівної документації для оцінки та прогнозу впливу на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів.

2. До завдань містобудівного моніторингу належать:

1) встановлення відповідності оновлених показників вихідних даних для розроблення відповідного виду містобудівної документації, стану і змін об’єктів містобудування показникам схем планування окремих частин території України, схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території;

2) наповнення Бази геоданих містобудівної документації, створеної відповідно до структури, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" отриманими оновленими показниками вихідних даних, стану і змін об’єктів містобудування";

3) формування даних і метаданих наявної та оновленої геопросторової інформації у загальнодержавних та галузевих базах даних, в тому числі містобудівного кадастру, Державного земельного кадастру, Національної інфраструктури геопросторових даних;

4) формування даних і метаданих з використанням наявних аерокосмічних матеріалів, просторового орієнтованих даних наземного лазерного сканування, матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва;

5) формування у разі відсутності переліку проєктних рішень містобудівної документації з урахуванням положень Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926;

6) моніторинг стану реалізації містобудівної документації на всіх рівнях шляхом аналізу переліку проєктних рішень містобудівної документації, відповідності намірів забудови містобудівній документації згідно з наданими містобудівними умовами та обмеженнями, аналізу актуальності реалізованих та нереалізованих проєктних рішень містобудівної документації;

7) оцінка та прогноз впливу реалізації містобудівної документації на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів;

8) аналіз відповідності положень містобудівної документації вимогам законодавства, норм та правил щодо забудови та використання територій;

9) виявлення порушень містобудівного законодавства, зокрема в частині використання територій, забудови, благоустрою, що впливають або можуть вплинути на показники містобудівної документації, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів;

10) створення на базі містобудівної документації ефективного механізму моніторингу існуючого стану та перспективи розвитку території, аналізу ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів, забезпечення комплексності забудови та розвитку інфраструктури території;

11) аналіз темпів та актуальності розроблення містобудівної документації, визначення необхідності розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації.

1. Містобудівний моніторинг проводиться щодо всієї території, на яку поширюється відповідна містобудівна документація.

2. З метою проведення містобудівного моніторингу, зокрема підготовки аналітичного звіту, за рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури можуть залучатися інші підприємства, організації та установи, відносини з якими можуть регулюватися договором, укладеним відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" та інших нормативно-правових актів.

3. Фінансування робіт з проведення містобудівного моніторингу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідних місцевих бюджетів, коштів міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

4. Містобудівний моніторинг проводиться у формі камерального вивчення та аналізу:

1) чинної містобудівної документації, стратегій регіонального розвитку, програм соціально-економічного розвитку та звітів про їх виконання, галузевих цільових програм, документів державного планування, інших документів, що включають в себе заходи, пов’язані з реалізацією положень містобудівної документації;

2) нормативно-правових актів з питань містобудівної діяльності,

3) даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, містобудівного кадастру, Державного земельного кадастру, Національної інфраструктури геопросторових даних, інших кадастрів, реєстрів та геоінформаційних систем;

4) матеріалів аерокосмічного зондування Землі;

5) просторово-орієнтованих даних наземного лазерного сканування;

6) матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва, електронних довідників, реєстрів, розподілених баз даних;

7) джерел документованої інформації, що отримуються від юридичних та фізичних осіб відповідно до вимог законодавства із застосуванням геоінформаційних технологій збору, обробки, зберігання та використання інформації як геопросторових даних в державній системі координат або місцевій системі координат, що має зв’язок з державною системою координат на відповідній картографічній проекції у єдиній системі класифікації і кодування об’єктів містобудування;

8) отриманих зауважень та пропозицій громадськості щодо необхідності здійснення моніторингу окремих об’єктів містобудування та до проєкту аналітичного звіту за результатами містобудівного моніторингу.

5. Запит та надання матеріалів для містобудівного моніторингу на місцевому рівні щодо отримання даних здійснюється відповідно до пункту 40 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926, з урахуванням положень Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", постанов Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 559 "Про містобудівний кадастр" та від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", а також інших нормативно-правових актів з питань щодо розроблення містобудівної документації.

6. Містобудівний моніторинг передбачає проведення таких заходів у наведеній послідовності:

1) визначення об’єкта та обсягу містобудівного моніторингу уповноваженим органом містобудування та архітектури (у випадку залучення інших підприємств, установ або організацій на договірних засадах - формування завдання, що є частиною договору);

2) інформування громадськості щодо початку підготовки аналітичного звіту шляхом розміщення інформаційного повідомлення на офіційному вебсайті уповноваженого органу містобудування та архітектури стосовно порядку надання пропозицій щодо необхідності здійснення моніторингу окремих об’єктів містобудування. Прийом пропозицій розпочинається не раніше ніж через 2 робочі дні після публікації інформаційного повідомлення, триває не менше ніж 10 робочих днів та завершується не пізніше ніж за 5 робочих днів до публікації проєкту аналітичного звіту (для містобудівного моніторингу містобудівної документації на місцевому рівні);

3) збір даних, що забезпечують отримання результатів містобудівного моніторингу;

4) опрацювання пропозицій громадськості щодо необхідності здійснення моніторингу окремих об’єктів містобудування (для містобудівного моніторингу містобудівної документації на місцевому рівні);

5) обробка отриманих даних у процесі містобудівного моніторингу, формування та наповнення Бази геопросторових даних містобудівної документації;

6) аналіз отриманих даних в процесі містобудівного моніторингу, підготовка проєкту аналітичного звіту;

7) проведення громадських обговорень проєкту аналітичного звіту (для містобудівного моніторингу містобудівної документації на місцевому рівні) шляхом розміщення на офіційному вебсайті уповноваженого органу містобудування та архітектури інформаційного повідомлення, що містить:

проєкт аналітичного звіту (посилання на проєкт аналітичного звіту),

інформацію щодо строків прийому пропозицій (зауважень) громадськості в рамках громадського обговорення (прийом пропозицій та зауважень розпочинається не раніше ніж через 2 робочі дні після публікації інформаційного повідомлення, триває не менше ніж 10 робочих днів та завершується не пізніше ніж за 5 робочих днів до публікації проєкту аналітичного звіту),

електронну адресу для подання пропозицій (зауважень) громадськості.

Зауваження та пропозиції до проєкту аналітичного звіту, що надійшли під час громадського обговорення, розглядаються уповноваженим органом містобудування та архітектури та враховуються при доопрацюванні проєкту аналітичного звіту і є його невід’ємною складовою у якості додатків;

8) проведення відповідно до рішення уповноваженого органу містобудування та архітектури громадських слухань щодо проєкту аналітичного звіту (для містобудівного моніторингу містобудівної документації на місцевому рівні), із застосуванням організаційних процедур, встановлених відповідно до законодавства щодо проведення громадських слухань проєктів містобудівної документації на місцевому рівні;

9) доопрацювання аналітичного звіту за результатами громадського обговорення (для містобудівного моніторингу містобудівної документації на місцевому рівні);

10) затвердження аналітичного звіту та надання його до відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування:

аналітичний звіт щодо результатів містобудівного моніторингу на місцевому рівні затверджується відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури та подається на розгляд до відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради для опрацювання та підготовки (у разі потреби) проєкту рішення щодо внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, а також надається до уповноважених органів містобудування та архітектури обласних державних адміністрацій;

аналітичний звіт щодо результатів містобудівного моніторингу містобудівної документації на регіональному рівні затверджується відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, обласної або районної державної адміністрації та надається до Міністерства розвитку громад та територій України;

аналітичний звіт щодо результатів містобудівного моніторингу схем планування окремих частин території України (кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій) затверджується Міністерством розвитку громад та територій України та надається на розгляд Кабінету Міністрів України.

Аналітичний звіт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги";

11) надання аналітичного звіту та відповідних матеріалів в частині встановлення розбіжностей з питань використання земельних ділянок для містобудівних потреб до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;

12) публікація аналітичного звіту на офіційному вебсайті уповноваженого органу містобудування та архітектури (за відсутності - на сайті сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, міської державної адміністрації мм.Києва та Севастополя, обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до території, щодо якої проводився містобудівний моніторинг).

1. Аналітичний звіт включає наступні розділи:

1) розділ 1. "Топографічний моніторинг", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

здійснення оновлення баз топографічних даних (оновлення топографічної основи території);

змін на місцевості, що створюють необхідність оновлення баз топографічних даних;

2) розділ 2. "Моніторинг навколишнього середовища", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

стану довкілля, узагальнених обсягів природно-ресурсного потенціалу, рівня та умов його використання;

характеристик природної та техногенної безпеки;

екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення;

наявності та площ небезпечних зон відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічного затоплення, затоплення паводковими водами, районів імовірних провалів та зсувів, а також динаміки цих процесів;

результатів інженерних, геологічних і гідрологічних вишукувань та відомостей про наявність корисних копалин і підземних вод;

несприятливих гідрометеорологічних явищ: лавин, селів, рівня поверхневих вод;

стану здоров’я населення та впливу навколишнього природного середовища на здоров’я населення;

наслідків реалізованих проєктних рішень містобудівної документації для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

3) розділ 3. "Моніторинг використання землі", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

динаміки функціонального використання земель,

додаткових потреб у територіях різного функціонального призначення;

надання у власність та користування земельних ділянок під будівництво;

відповідності земельних ділянок, що відводяться, та об’єктів, що будуються, функціональному зонуванню території;

4) розділ 4. "Моніторинг забудови", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

надання містобудівних умов та обмежень;

надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки;

надання технічних умов;

реєстрації повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт;

реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт;

реєстрації виданих дозволів на виконання будівельних робіт;

реєстрації декларацій про готовність об’єктів до експлуатації та виданих сертифікатів;

статистичної звітності балансової вартості майнових комплексів;

матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва;

5) розділ 5. "Моніторинг демографічної ситуації та розселення", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

розвитку системи розселення, квартирного обліку за кількістю та складом родин, забезпеченості житлом;

узагальнених результатів встановлення кількості та структури, природного та механічного руху, сальдо міграції, зайнятості населення, рівня освіти та професійної кваліфікації економічно активного населення;

балансу трудових ресурсів, існуючої та прогнозованої галузевої структури господарського комплексу на місцевому рівні за чисельністю зайнятих в абсолютних та відносних показниках, абсолютний і прогнозований рівень безробіття;

6) розділ 6. "Моніторинг соціально-економічної діяльності", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

поточних та прогнозованих параметрів розвитку економіки;

виконання заходів стратегій регіонального розвитку, програм економічного і соціального розвиту територій;

структури та потужностей виробничого комплексу та ділової активності;

оздоровчо-рекреаційного та туристичного потенціалу;

науково-дослідних, дослідно-експериментальних, впроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, закладів вищої освіти;

інвестиційної привабливості території;

7) розділ 7. "Моніторинг просторових зв’язків та транспортної мобільності", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

узагальнених обсягів та напрямів сталих виробничих, трудових, культурно-побутових, рекреаційних взаємозв’язків із суміжними адміністративно-територіальними одиницями (територіальними громадами);

зв’язності територій та транспортної доступності місць розселення та об’єктів інфраструктури;

рівня безпеки дорожнього руху, наявності заторових явищ на вулицях і дорогах,

співвідношення використання різних видів транспорту для здійснення різних типів переміщень (аналіз modal split);

8) розділ 8. "Моніторинг інфраструктури", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

розвитку транспортної інфраструктури, а саме об’єктів залізничного, автомобільного, водного, повітряного транспорту, в тому числі громадського, транспорту, зовнішнього транспорту, вулично-дорожньої мережі;

розвитку інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, зокрема, водопостачання, водовідведення, передачі/розподілу електричної енергії, транспортування/розподілу природного газу, систем теплопостачання та зв’язку;

розвитку в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (території територіальної громади) загальнодержавної, регіональної та місцевої інфраструктури;

стану житлового фонду, об’єктів обслуговування та комунального господарства;

рівня розвитку соціальної інфраструктури, в тому числі забезпеченості територій закладами освіти, охорони здоров’я, пожежними депо, іншими об’єктами життєзабезпечення та закладами/установами надання соціальних послуг;

забезпечення безбар’єрності вулично-дорожньої мережі та міського простору;

рівня автомобілізації та забезпеченості паркомісцями за складом парку та видами зберігання;

9) розділ 9. "Моніторинг реалізації містобудівної документації", що включає в себе інформацію щодо результатів моніторингу:

виконання плану реалізації містобудівної документації (за наявності, у разі відсутності - формування переліку проєктних рішень містобудівної документації та визначення ступеня їх виконання);

виконання проєктних рішень містобудівної документації вищого рівня, передбачених на території, щодо якої здійснюється містобудівний моніторинг;

наявності та актуальності геопросторової інформації у відповідних базах даних на відповідну територію, відповідності форматів геопросторових даних містобудівної документації вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території";

відповідності техніко-економічних показників (індикаторів) проектного та існуючого станів розвитку території відповідно до містобудівної документації, а також досягнутим показникам реалізації програм економічного і соціального розвитку територій;

встановлення відповідності проектних рішень усіх видів містобудівної документації між собою, а також відповідності документам стратегічного планування усіх рівнів;

відповідності містобудівної документації чинним нормативно-правовим актам з питань містобудівної діяльності та державним будівельним нормам;

10) розділ 10. "Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації", що включає в себе:

оцінку загального забезпечення сталого розвитку територій та населених пунктів, відповідності тенденцій розвитку Цілям Сталого Розвитку ООН;

аналіз сильних і слабких сторін розвитку території, можливостей і загроз (SWOT-аналіз), характеристику порівняльних переваг, викликів та ризиків щодо перспектив її розвитку;

обгрунтування необхідності (у разі визначення такої) внесення змін у містобудівну документацію за результатами містобудівного моніторингу.

11) додаток 1. Перелік та обсяги показників містобудівної документації на державному та регіональному рівні, щодо яких обов’язково здійснюється містобудівний моніторинг, визначається наявною відповідною містобудівною документацією.

Перелік та обсяги показників містобудівної документації на місцевому рівні щодо яких обов’язково здійснюється містобудівний моніторинг, визначається структурою Бази геоданих містобудівної документації, затвердженої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території";

12) додаток 2. Зауваження та пропозиції до проєкту аналітичного звіту, що надійшли під час громадського обговорення (для містобудівного моніторингу містобудівної документації на місцевому рівні).

2. Аналітичний звіт оформлюється у вигляді електронного документу, що включає в себе набір геопросторових даних у форматі, що забезпечує оновлення містобудівного кадастру, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території", а також текстові та графічні матеріали у форматі PDF.