• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів

Міністерство фінансів України , Головна державна податкова інспекція України  | Наказ, Перелік, Форма, Інструкція від 08.06.1993 № 20 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство фінансів України , Головна державна податкова інспекція України
  • Тип: Наказ, Перелік, Форма, Інструкція
  • Дата: 08.06.1993
  • Номер: 20
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство фінансів України , Головна державна податкова інспекція України
  • Тип: Наказ, Перелік, Форма, Інструкція
  • Дата: 08.06.1993
  • Номер: 20
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 20 від 8.06.93
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 липня 1993 р.
за N 80
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової адміністрації N 521 від 21.11.2005 )
Про затвердження Інструкції про порядок обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів
( Щодо втрати чинності Наказу додатково див. Наказ Державної податкової адміністрації N 417 від 28.09.2005 )
1. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 1992 р. N 375 "Про затвердження Порядку обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарбів" затвердити Інструкцію про порядок обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів (додається).
2. Припинити застосування на території України Інструкції колишнього Міністерства фінансів СРСР від 19 грудня 1984 р. N 185 "Про порядок обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло до держави, та скарбів" з усіма наступними змінами, доповненнями і роз'ясненнями.
3. Вважати такими, що втратили чинність, нормативні акти Міністерства фінансів України згідно з переліком, що додається.
Заступник Міністра фінансів,
начальник Головної державної
податкової Інспекції України


В.П.Тентюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Головної державної
податкової інспекції України
08.06.1993 N 20
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 липня 1993 р.
за N 80
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів
I. Загальні положення
1. Інструкцію видано згідно з Порядком обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарбів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 1992 р. N 375.
Інструкція встановлює порядок обліку, оцінки й реалізації такого майна:
- конфіскованого на підставі вироків і постанов судів або рішенням інших уповноважених на це державних органів і переданого державним податковим інспекціям для реалізації;
- визнаного в установленому порядку безхазяйним;
- майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави *);
- скарбів, переданих державним податковим інспекціям.
---------------
*) Далі - "спадкове майно"
2. Державні податкові інспекції у своїй діяльності по обліку, оцінці й реалізації конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна та скарбів керуються актами цивільного, цивільно-процесуального і кримінально-процесуального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення, цією Інструкцією та іншими законодавчими і нормативними актами, що регулюють відносини, пов'язані з конфіскацією майна, визнанням його безхазяйним, спадковим та виявленням скарбів.
Підприємства, установи, організації і посадові особи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 1992 р. N 375 зобов'язані сприяти державним податковим інспекціям у виконанні ними функцій щодо забезпечення обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна та скарбів.
3. Згідно зі статтею 141 Цивільного кодексу Української РСР конфіскація - безоплатне вилучення державою майна у власника як санкція за правопорушення - проводиться в порядку, встановленому чинним законодавством. Майно, в тому числі цінності, а також грошові кошти підлягають конфіскації лише у випадку, коли щодо них винесено вирок чи постанову суду або постанову органу внутрішніх справ чи іншого уповноваженого на те органу.
Виявлення та взяття на облік майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, проводять судові виконавці в порядку, що визначається Міністерством юстиції України ** ).
--------------
**) В період видання цієї Інструкції чинним документом є Інструкція про виконавче провадження, затверджена наказом Міністра юстиції колишнього СРСР від 15 листопада 1985 р. N 22. )
Облік, оцінка й реалізація конфіскованого майна проводиться за правилами, визначеними цією Інструкцією, якщо чинним законодавством не встановлено іншого порядку обліку, оцінки і реалізації.
4. Безхазяйним визнається таке майно, яке не має власника або власник якого не відомий (статті 137-139 ЦК УРСР. Безхазяйне майно надходить у власність держави. Порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначений Інструкцією Мінфіну України від 17 грудня 1987 р. N 112 "Про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна".
5. Згідно зі статтею 524 ЦК УРСР майно переходить за правом спадкоємства у власність держави, якщо у померлого немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини.
Документом, що підтверджує право спадкоємства майна державою, є свідоцтво про право держави на спадщину, яке видається державною ноторіальною конторою відповідній державній податковій інспекції після закінчення 6 місяців з дня відкриття спадщини. Підставою переходу майна за правом спадкоємства у власність держави може бути і відповідне судове рішення, винесене за позовом державної податкової інспекції.
У випадку, коли спадкове майно неправомірно передане у власність осіб, які не мають права його успадковувати, а спадкоємців цього майна немає або вони не прийняли спадщину, державна податкова інспекція повинна пред'явити до суду позов про передачу вказаного майна державі за правом спадкоємства.
Спадкоємство майна в селянському (фермерському) господарстві здійснюється відповідно до статті 18 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у порядку, встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до ст.558 ЦК УРСР державна ноторіальна контора за місцем відкриття спадщини або за місцем знаходження спадкового майна, а в населених пунктах, де немає державної ноторіальної контори, - виконавчий комітет міської, (селищної, сільської) Ради народних депутатів вживають заходів до охорони спадкового майна до передачі його державній податковій інспекції.
6. Скарб, тобто зариті в землю або приховані іншим способом цінності (дорогоцінне каміння, перли, золоті і срібні монети, дорогоцінні метали в злитках, виробах і ломі, державна й іноземна валюта), власник якого невідомий або за законом втратив на них право, повинен бути зданий відповідно до статті 140 ЦК УРСР особою, яка його знайшла, до районної, міської державної податкової інспекції і переходить у власність держави. Особам, які знайшли і добровільно здали державній податковій інспекції скарб, виплачується винагорода у розмірі 25 відсотків вартості зданих цінностей, крім випадків, коли розкопки або пошуки відповідних цінностей входять до кола службових обов'язків осіб, які здали виявлені цінності.
Державна податкова інспекція, яка прийняла на облік зданні цінності, повідомляє районний (міський) фінансовий орган про суму винагороди, яка належить до виплати. Виплата винагороди проводиться цим фінансовим органом після зарахування вартості цінностей до бюджету. У випадку, коли в складі скарбу є цінні предмети, які передаються в установленому порядку безоплатно, виплата винагороди по них проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.
7. Порядок обліку, оцінки й реалізації майна, встановлений цією Інструкцією, не поширюється на:
- незатребуване від органів зв'язку майно (в тому числі цінності), відправлене посилками, бандеролями, листами і грошовими переказами, а також на конфісковані і заборонені до пересилки поштові відправлення;
- бездокументні, незатребувані, реалізовані в дорозі вантажі та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному і автомобільному транспорті;
- інше майно, що перейшло у власність держави, щодо якого законодавством встановлено інший порядок обліку, оцінки й реалізації.
II. Порядок передачі майна державним податковим інспекціям і його оцінки
8. Облік, вжиття заходів по охороні, оцінці і реалізації переданих державним податковим інспекціям конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна та скарбів покладено на державні податкові інспекції. Державні податкові інспекції здійснюють контроль за повнотою і своєчасністю передачі їм зазначеного майна. З цією метою вони не рідше одного разу на рік проводять перевірку із зазначених питань у державних нотаріальних конторах, судах, органах безпеки *), лікарнях, будинках престарілих, готелях та інших аналогічних закладах, тюрмах *) та інших органах Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі підрозділах ДАІ.
--------------
*) В органах безпеки і тюрмах перевірки проводяться лише тими працівниками ДПІ, які мають допуск
9. Майно, конфісковане судовими органами, передається в натурі в місці його знаходження представнику відповідної державної податкової інспекції судовим виконавцем не пізніше 20 днів від дня одержання ним виконавчого листа або набрання законної сили рішенням по справі за позовом про зняття арешту з цього майна.
При передачі майна представникові державної податкової інспекції вручається копія постанови про конфіскацію чи виконавчого листа, копія опису майна, складеного в процесі попереднього слідства, а також копія акта опису (арешту) майна, складеного судовим виконавцем і затвердженого суддею.
Опис повинен містити повний перелік описаного майна, включаючи і майно, не включене в опис у процесі попереднього слідства, повну і точну назву, характерні особливості кожного чи групи однорідних рівноцінних предметів (назву матеріалу, з якого виготовлено предмет, колір, вагу, довжину, якість, комплектність, ступінь зносу тощо), орієнтовну вартість за ринковими цінами, на чиєму матеріально-відповідальному збері ганні знаходиться майно, умови зберігання тощо. При передачі конфіскованого автомототранспорту судовий виконавець повинен передати державній податковій інспекція акт технічного стану транспортного засобу на момент його вилучення * ), акт передачі на зберігання, а також технічний паспорт з відміткою про зняття автомототранспортного засобу з обліку в реєстраційно-екзаменаційному відділі державтоінспекції.
--------------
*) Згідно з правилами реєстрації і обліку автомототранспортних засобів, затвердженими наказом колишнього Міністерства внутрішніх справ СРСР від 30 січня 1975 р. N 20
Якщо автомототранспортний засіб передається без технічного паспорта, то про це зазначається в акті опису. У цьому разі транспортний засіб знімається з обліку органами державтоінспекції на підставі рішення суду чи іншого уповноваженого органу про передачу його у власність держави. На такий транспортний засіб видається реєстраційний талон із зазначенням необхідних реквізитів, який (разом з іншими документами) є підставою для перереєстрації транспортного засобу на покупця.
Судовий виконавець у відповідних випадках повинен зробити в акті опису майна відмітки про звільнення майна від арешту (виключення майна з опису) на підставі рішення суду, про реалізацію майна для задоволення пред'явлених до боржника вимог, а також відмітки про втрату або пошкодження належного до конфіскації майна на момент передачі його представникові інспекції. Судовий виконавець передає також документи, що містять дані про вартість конфіскованих і реалізованих ним продуктів харчування з обмеженим строком зберігання. Прийняття і передача конфіскованого майна проводиться лише в натурі, що підтверджується підписами судового виконавця та представника державної податкової інспекції на всіх примірниках акта опису (арешту) майна.
В аналогічному порядку передається державним податковим інспекціям майно, конфісковане за рішенням інших уповноважених не це державних органів, у тих випадках, коли відповідно до чинного законодавства реалізація конфіскованого майна здійснюється державними податковими інспекціями.
Порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів по кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, попереднього слідства і судами, а також порядок виконавчого провадження в судах викладено у відповідних відомчих нормативних актах.
Продовольчі товари передаються підприємствам торгівлі за умови дозволу органів санітарно-епідеміологічної служби, які при цьому керуються своїми відомчими актами про порядок проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів. Товари з обмеженим строком зберігання (м'ясо і м'ясопродукти, масло тваринне, риба, свіжі овочі, молокопродукти тощо) судовими виконавцями, уповноваженими особами органів внутрішніх справ і інших органів передаються до закінчення строку зберігання торговельним підприємствам для реалізації у зазначеному вище порядку або передаються промисловим підприємствам для переробки, а документи (акт опису, рішення відповідного органу, копія накладної тощо), в яких обов'язково вказується сума виручки і належність її зарахування до Державного бюджету, передаються державній податковій інспекції у 20-денний строк з дня винесення рішення.
10. При переході майна за правом спадкоємства у власність держави нотаріальна контора після закінчення строків на прийняття спадщини, передбачених статтями 549 і 561 Цивільного кодексу УРСР, видає відповідній державній податковій інспекції свідоцтво про право держави на спадщину і опис цього майна, проведений як вжиття заходів до охорони спадкового майна державним нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету міської (селищної, сільської) Ради народних депутатів у порядку, встановленому законодавством та визначеному в нормативних актах Міністерства юстиції України * ).
--------------
*) В період видання цієї Інструкції чинними документами є Інструкція про порядок вчинення ноторіальних дій державними ноторіальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5, та Інструкція про порядок вчинення ноторіальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 р. N 1/5
Державній податковій інспекції передаються також документи (опис та інші відомості) про здані до установи Національного банку на депозитний рахунок нотаріального органу грошові кошти, що залишились після померлого, окремий опис про здані на зберігання до установи Національного банку України золото, срібло, платину і метали платинової групи в монетах, злитках і сирому вигляді, іноземну валюту і виписані в іноземній валюті платіжні документи (векселі, чеки, перекази тощо), іноземні фондові цінності (акції, облігації, купони до них тощо), дорогоцінне каміння, перли, вироби із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, окремі описи зданих на відповідальне зберігання спадкоємцям або відповідним організаціям цінних рукописів, літературних праць, листів, які мають історичне або наукове значення. Всі описи мають бути підписані державним нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету міської (селищної, сільської) Ради народних депутатів, не менш як двома понятими і зацікавленими особами (якщо вони брали участь при описуванні).
У разі, якщо за рахунок грошових коштів чи майна, вказаного в описі, відповідно до законодавства про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами були дані розпорядження на проведення відповідних витрат або виплат (по догляду за спадкодавцем на період його хвороби, а також на його поховання; витрати на утримання осіб, що були утриманцями спадкодавця; на задоволення вимог згідно з законодавством про працю; по охороні спадкового майна, управління ним; витрат, пов'язаних з викликом спадкоємців шляхом оголошення чи повідомлення про це в пресі; в установлених законодавством випадках на встановлення надгробка), державним податковим інспекціям повинні бути передані копії цих розпоряджень.
Після одержання свідоцтва про право держави на спадщину і опису майна працівник державної податкової інспекції протягом 5-денного строку в присутності відповідального охоронця та представника підприємства по обслуговуванню житлового фонду, вуличної (будинкової) ради, а у сільській місцевості - працівника виконкому сільської Ради народних депутатів перевіряє наявність спадкового майна у приміщеннях, в яких воно знаходиться, і приймає його від відповідального охоронця на облік, про що в описі цього майна, одержаному від державної нотаріальної контори, робиться відповідна відмітка.
11. Особа, яка виявила скарб, повинна здати його державній податковій інспекції і подати при цьому письмову заяву, в якій вказати обставини виявлення скарбу і своє рішення добровільно передати його державі. При здачі скарбу державній податковій інспекції остання запрошує працівника органу міліції для складання протоколу та прийняття скарбу під охорону. У протоколі відображається: пояснення особи, яка виявила скарб, свідчення очевидців (якщо вони були) про місце і обставини виявлення скарбу, докладний опис пред'явлених предметів скарбу (їх зовнішній вигляд, обсяги, вагові і якісні показники тощо), підтвердження факту добровільної задачі скарбу.
Протокол складається у чотирьох примірниках, які підписуються працівниками державної податкової інспекції та органу міліції, особою, яка передала скарб, та очевидцями (якщо вони є). Протоколи вручаються (по одному примірнику) особі, що здала скарб на відповідальне зберігання. Один примірник протоколу додається до супровідного листа при пересиланні його до Державної скарбниці України чи передачі до музею.
Скарб може бути зданий і до місцевого органу міліції. Протокол про передачу скарбу і взяття його під охорону складається в аналогічному порядку.
До реалізації скарбу державна податкова інспекція разом з органом міліції за участю спеціалістів-експертів місцевих органів культури і торгівлі, а в необхідних випадках і регіональної інспекції державного пробірного нагляду проводять експертизу предметів скарбу для їх попередньої оцінки і вирішення питання про можливість віднесення їх до художніх, історичних чи інших культурних цінностей. Наслідки експертизи і оцінки предметів скарбу оформляються актом, який підписується усіма особами, які брали участь в експертизі й оцінці. Акт складається в трьох примірниках, котрі передаються державній податковій інспекції, органу міліції і один додається до протоколу, який посилається Державній скарбниці при Національному банку України (чи музею).
Предмети скарбу, що підлягають передачі до музею, передаються державною податковою інспекцією представникові музею відповідно до підпункту "б" пункту 16 цієї Інструкції.
Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння і вироби з них, прийняті у складі скарбу, пересилаються органами Міністерства внутрішніх справ України чи державною податковою інспекцією України до Державної скарбниці при Національному банку України у порядку, зазначеному в підпункті "в" пункту 16 цієї Інструкції.
12. Якщо при прийнятті державною податковою інспекцією конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна чи скарбів буде встановлена втрата, недостача або пошкодження цього майна, державна податкова інспекція пред'являє до особи, яка прийняла його на відповідальне зберігання, вимогу про внесення до бюджету у 10-денний строк суми вартості втрачених чи пошкоджених предметів. Якщо у зазначений строк вартість цього майна не буде відшкодована, державна податкова інспекція подає у 10-денний строк до суду позов про стягнення з особи, яка прийняла майно на зберігання, вартості втрачених чи пошкоджених речей. При наявності випадків розкрадання (в тому числі шляхом привласнення або розтрати) або навмисного знищення чи пошкодження речей, які передані на відповідальне зберігання, державна податкова інспекція надсилає відповідні матеріали слідчим органам для притягнення винних до кримінальної відповідальності і одночасно подає позов про стягнення з винних вартості вкрадених, замінених або навмисно пошкоджених предметів.
При цьому оцінка шкоди проводиться в порядку, передбаченому Вказівками про порядок оцінки шкоди від розкрадання недостачі, знищення та зіпсування матеріальних цінностей, затвердженими постановою Міністерства економіки України від 30 квітня 1992 р. N 16.
13. Оцінка конфіскованого, безхазяйного або спадкового майна проводиться комісією у складі представника державної податкової інспекції і організації, якій передається це майно для реалізації або використання, у 5-денний строк від дня прийняття його на облік державною податковою інспекцією.
При розбіжності в оцінці окремих предметів між представниками державної податкової інспекції і організації, якій передається майно, чи в інших необхідних випадках його оцінка проводиться запрошеними державною податковою інспекцією спеціалістами-експертами. Експертом може бути посадова особа (з відповідною спеціальною освітою) органу торгівлі, контролю за цінами, Торгово-промислової палати України, пробірного нагляду, іншої незаінтересованої організації. Експертиза повинна бути проведена не пізніше 10-денного строку від дня первинної оцінки, яка викликала розбіжність. Оцінка майна може проводитися як за місцем його виявлення, так і після доставки організації, яка прийняла його для реалізації чи використання.
14. Оцінка майна, прийнятого на облік державними податковими інспекціями, проводиться за цінами, які діють на день оцінки:
а) товарно-матеріальних цінностей (крім імпортних), на які встановлено державні регульовані ціни, - за цими цінами з урахуванням зносу;
б) товарно-матеріальних цінностей, на які державні регульовані ціни не встановлені, імпортних товарів, а також будівель і споруд (у тому числі житлових будинків) - за цінами, визначеними комісією (в необхідних випадках за участю спеціалістів-експертів) з урахуванням діючих риночних цін;
в) продуктивної і робочої худоби (крім племінної), птиці, кролів, сімей бджіл, а також шкіряної і хутряної сировини, зерна, фуражу, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, на яку встановлено державні закупівельні ціни *), - за цими цінами із встановленою індексацією; сільськогосподарської продукції, на яку не встановлені закупівельні ціни, - за цінами можливої реалізації;
--------------
*) В період видання цієї Інструкції застосовується рівень орієнтовних стартових закупівельних цін на основні види сільськогосподарської продукції у 1993 році згідно з додатком до листа Мінсільгосппроду, Мінекономіки та Мінфіну України від 28 січня 1993 р. N 37-22-15/325, 33-12/15, 10-02.
г) дорогоцінних металів у злитках, самородках, напівфабрикатах, деталях, виробах виробничого та лабораторного призначення, відходах дорогоцінних металів тощо - відповідно до закупівельних цін за грам хімічно чистого металу, за вирахуванням вартості їх переробки, затверджених Правлінням Національного банку України, дорогоцінного каміння у необробленому вигляді - за закупівельними цінами, затвердженими Правлінням Національного банку України;
д) ювелірних та інших побутових виробів з дорогоцінних металів без вставок і з вставками із дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння (у тому числі зубних протезів, елементів знімних протезів, предметів культу, медалей і жетонів дореволюційного карбування, монет), лому, злитків дорогоцінних металів, а також дорогоцінного (в обробленому стані) та напівдорогоцінного (гранованого) каміння і виробів з них, а також природних перлів - за купівельними цінами, затвердженими Кабінетом Міністрів України, на дорогоцінні метали у виробах і ломі та дорогоцінне каміння, що скуповуються у населення скупними пунктами та установами Національного банку України * ).
Оцінка цінностей, зазначених у підпунктах "г" і "д" цього пункту, проводиться за участю спеціаліста-оцінювача, запрошеного державною податковою інспекцією, і є попередньою. Остаточна оцінка цінностей проводиться Державною скарбницею України. У разі необхідності проведення експертизи її проводлить Державна пробірна палата України;
--------------
*) В період видання цієї Інструкції діє розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1993 р. N 2525-р.
е) валютних та інших цінностей - у такому порядку:
- іноземної валюти, включаючи валюту країн рубльової зони (банкнот, казначейських білетів, монет), платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів тощо) і фондових цінностей (акцій, облігацій тощо) в іноземній валюті оцінюються попередньо за їх номіналом у валюті. Остаточну оцінку в українських карбованцях проводить установа банку за ринковим курсом, встановленим Національним банком України для купівлі валюти на день перерахування еквівалентної суми до Державного бюджету;
- облігацій державних позик, державних сертифікатів, казначейських зобов'язань та інших цінних паперів колишнього СРСР та України, строк викупу і оплати яких не минув, - відповідно до умов їх випуску та порядку погашення (як правило, їх вартість складається з номінальної вартості, доходів і компенсацій, якщо вони встановлені законодавством). По облігаціях, на які випали виграші, вказується також сума виграшу. Облігації та інші цінні папери, строк викупу і оплати яких минув, знищуються комісією, про що робиться відмітка в акті опису;
- ощадні книжки, акредитиви, розрахункові чеки, чекові книжки установ Ощадного банку України та Ощадбанку колишнього СРСР - по залишку сум, які значаться по цих документах, з належною компенсацією і доходами, якщо вони встановлені законодавством;
є) непогашених українських та колишнього СРСР поштових марок, які перебувають у поштовому обігу, - за їх номінальною вартістю. Усіх інших українських та колишнього СРСР поштових марок, придатних для реалізації або використання, - за цінами відповідно до прейскурантів і каталогів. Поштові марки інших держав оцінюються за діючими іноземними каталогами з перерахунком в українську валюту за встановленим курсом. Марки з невеликими філателістичними дефектами можуть бути уцінені до 50 відсотків їх вартості. Оцінка проводиться за участю спеціалістів місцевих органів Міністерства зв'язку україни та Спілки філателістів України.
15. Про проведення оцінки майна складається акт опису і оцінки в необхідній кількості примірників за формою згідно з додатком N 1, з яких один залишається у справі державної податкової інспекції, а другий вручається представнику торговельного чи іншого підприємства, якому передане для реалізації майно. Акт підписується членами комісії, а також спеціалістом-оцінювачем (експертом), якщо його запрошували для оцінки майна. В кінці акта зазначається, в якій кількості примірників його складено і кому вони вручені.
В акті опису і оцінки майна зазначаються: повна і точна назва кожного окремого предмета або групи однорідних рівноцінних предметів, докладний опис ознак кожного предмета (назва матеріалу, з якого виготовлено кожний з предметів, колір, комплектність, якість, зношеність), їх кількість, вага, довжина, відсоток зносу, ціна та вартість всього майна по кожній позиції і в цілому по акту опису і оцінки.
На цінності, які входять до складу конфіскованого, спадкового, безхазяйного майна та скарбів, складається окремий акт опису і оцінки (форма N 1), в якому вказується:
а) по національній валюті - загальна сума;
по іноземній валюті - найменування валюти, якої держави, вартість грошових білетів і монет, рік випуску, сума за номіналом валюти;
по платіжних документах та фондових цінностях в іноземній валюті - найменування документів (цінностей), а також держави і банку (організації чи компанії), які видали (випустили) ці документи, сума за номінальною вартістю кожного документа окремо;
б) по облігаціях державних позик - назва позики, номінальна вартість, номер облігації, серія та розряд кожної облігації, граничний строк погашення, а по облігаціях виграшних позик, на які випали виграші, крім того, вказується розмір виграшу та граничний строк виплати цього виграшу;
в) по ощадних книжках, акредитивах, розрахункових чеках, чекових книжках та інших іменних цінних паперах, охоронних свідоцтвах - прізвище, ім'я та по батькові власника, номер, серія і дата видачі документа, номер і місцезнаходження установи Ощадбанку або найменування установи банку, що його видала, і яка сума зазначена в цих документах;
г) по сертифікатах в опису зазначається серія, номер, їх номінальна вартість, належна компенсація, якщо вона встановлена, номер і місцезнаходження установи Ощадного банку і дата видачі документа;
д) по державних казначейських зобов'язаннях вказується серія, номер, їх номінальна вартість, належна компенсація, якщо встановлена, номер і місцезнаходження установи Ощадного банку, дата видачі документа і кількість купонів;
е) по дорогоцінному і напівдорогоцінному камінню, природних перлах, дорогоцінних металах і виробах з них - докладне найменування кожного предмета, найменування металу, з якого виготовлено вироби, проба, найменування каміння, яке міститься в них, окремі характерні ознаки та якість, вага в грамах (а по дорогоцінному камінню - в каратах * ), ціна та вартість.
--------------
*) Карат = 0,2 грама
Акти опису і оцінки майна розглядаються і затверджуються керівництвом державної податкової інспекції не пізніше трьох днів після їх складання.
У виняткових випадках, коли безпосередньо після прийняття державною податковою інспекцією майна воно не може бути передане торговельній або іншій організації для реалізації, переробки чи використання, це майно передається державною податковою інспекцією на відповідальне зберігання організації або особі, у яких воно було виявлене, або її родині чи іншій особі під розписку на акті опису майна.
У цьому разі в кінці опису вказується: прізвище, ім'я та по батькові особи, яка прийняла майно на відповідальне зберігання, найменування організації, в якій вона працює, посада, адреса, а також дата і номер паспорта, назва установи, що його видала, та відмітка про те, що особа, яка прийняла майно на зберігання, попереджена про відповідальність за його нестачу чи псування.
Витрати по зберіганню майна відшкодовуються у порядку, передбаченому в пункті 39 цієї Інструкції.
III. Реалізація майна і порядок розрахунків
16. Реалізація майна, вказаного в пункті 1 цієї Інструкції, проводиться державними податковими інспекціями з дотриманням такого порядку:
а) будівлі (в тому числі житлові будинки) і споруди та їх частини безоплатно передаються у комунальну власність, якщо інше не передбачено законодавством, При цьому витрати, пов'язані з передачею (послуги бюро технічної інвентарізації, державної нотаріальної контори тощо), проводяться за рахунок бюджету тієї Ради народних депутатів, у власність органу місцевого самоврядування якої передається будівля.
Якщо передача цього майна у комунальну власність є недоцільною, воно може бути реалізоване на підставі рішення місцевого органу виконавчої влади у встановленому порядку з зарахуванням коштів до Державного бюджету;
б) предмети, які можуть мати історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, підлягають спеціальній експертизі, яка проводиться комісією, що складається із представників місцевої державної податкової інспекції, яка прийняла на облік ці предмети, структурного підрозділу органу місцевої влади чи організації, компетентного у питаннях історії, науки, освіти, культури тощо. Про проведену експертизу комісія складає акт, у якому докладно описуються зазначені предмети і вказується, яким організаціям, на думку комісії, слід передати ці предмети.
Питання про передачу таких предметів, в яких містяться дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або які мають велику матеріальну цінність, вирішуються обласними (а при необхідності Головною) державними податковими інспекціями за погодженням з відповідними компетентними органами.
У випадках, коли проведена в зазначеному порядку експертиза не зможе з якихось причин визначити, чи мають прийняті на облік предмети історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, районна (міська) державна податкова інспекція надсилає акт первинної експертизи (при супровідному листі, в якому у разі необхідності викладаються додаткові дані і пояснення) Міністерству культури України або відповідному державному науковому закладу для прийняття остаточного рішення про те, чи мають перелічені в акті первинної експертизи предмети історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і яким закладам можуть бути передані ці предмети.
Предмети, визнані комісіями або відповідними органами такими, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, передаються безоплатно у відання державних архівів, музеїв, бібліотек, наукових чи інших установ. Особа, яка приймає зазначені предмети, передає державній податковій інспекції завірену у встановленому порядку довіреність відповідної організації.
Передані предмети повинні бути взяті закладами, якими вони прийняті, на облік у діючих на момент передачі ринкових цінах. Один примірник акта опису і супровідного листа державна податкова інспекція передає фінансовому органу, що фінансує заклад, якому передане зазначене майно;
в) дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, рутеній і осмій) у будь-якому вигляді і стані та природне дорогоцінне каміння в сирому і обробленому вигляді (алмази, діаманти, рубіни, смарагди, сапфіри, а також природні перли) і напівдорогоцінне каміння, а також вироби з вмістом дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння і перлів природних, (якщо вони не підлягають передачі у порядку, встановленому підпунктом "б" цього пункту), пересилаються до Державної скарбниці України за адресою: 252070, Київ, вул. Андріївська, буд. 2. У тих випадках, коли вказані конфісковані цінності або скарби знаходяться на зберіганні у слідчих органах, пересилку їх у Державну скарбницю України проводять ці органи, про що вони повідомляють відповідній державній податковій інспекції, яка повинна проконтролювати надходження до бюджету вартості цих цінностей.
Цінності направляються до Державної скарбниці України через місцеві відділення спеціального зв'язку Міністерства зв'язку України в посилках. При цьому вони повинні бути упаковані в дерев'яний ящик або картонну коробку (залежно від характеру цінностей), які обшиваються тканиною і опечатуються сургучними печаиками. Монети з дорогоцінних металів дозволяється упаковувати у два мішки (один вкладений у другий), які повинні бути прошиті, опломбовані або опечатані. На посилках (або на ярликах до мішка) вказується оцінка та адреса одержувача і відправника.
Пересилка цінностей до Державної скарбниці України поштою ів паперових пакетах не дозволяється.
При надісланні цінностей до Державної скарбниці України на основі акту опису і оцінки (пункт 15 цієї Інструкції) складається опис вкладення в посилку з детальним описанням кожного окремого предмета, з зазначенням ваги, проби, найменування дорогоцінного металу або каміння та характерних ознак кожного предмета.
Опис складається у трьох примірниках, з яких: перший залишається у державній податковій інспекції, другий вкладається у посилку з цінностями і третій відсилається до Державної скарбниці України при супровідному листі одночасно з посилкою. У супровідному листі вказується, до якого виду майна відносяться цінності (конфіскованого, спадкового, безхазяйного або скарбу), кому вони належали (якщо це відомо), а також вказується, на який розділ і параграф класифікації доходів Державного бюджету, на який рахунок і в яку установу банку належить перерахувати їх вартість.
На підтвердження одержання цінностей Державна скарбниця України направляє відправнику, який надіслав цінності, один примірник приймально-розрахункового акта, а вартість цінностей, що знаходились у складі конфіскованого, спадкового, безхазяйного майна або скарбів, перераховує до Державного бюджету України на рахунок, який вказує відправник у супровідному листі.
Витрати слідчих органів по пересильці вказаних цінностей відшкодовуються у порядку, передбаченому в пункті 39 цієї Інструкції;
г) грошові суми в національній валюті здаються до установ Національного банку України для зарахування в доход Державного бюджету;
д) іноземна валюта, платіжні документи і фондові цінності в іноземній валюті здаються за описом до установ Ексімбанку України чи Національного банку України для зарахування коштів до Державного бюджету.
Зазначені цінності та описи на них здаються до установ банку при супровідному листі, який містить найменування цінностей і їх попередню оцінку і номер рахунку у відповідній установі банку, на який слід перерахувати кошти. До листа додається завірений витяг з вироку (постанови) про конфіскацію цих цінностей чи копія рішення відповідного органу про визнання їх безхазяйними, або копія свідоцтва нотаріального органу про право держави на спадщину.
Установа банку проводить остаточну оцінку цінностей в національній валюті, виходячі з курсів іноземних валют, встановлених Національним банком України, і зараховує суми оцінки іноземної валюти та вартості платіжних документів і фондових цінностей до Державного бюджету на вказаний державною податковою інспекцією рахунок у 10-ти денний строк після отримання валюти чи реалізації зазначених цінностей.
Про одержання платіжних документів, що не вважаються цінними і реалізація яких не можлива, установа банку інформує про це відповідний орган, від якого надіслані такі документи. Вказані документи повертаються державній податковій інспекції, від якої вони були одержані, і прилучаються до відповідної справи для зберігання протягом трьох років, після чого знищуються комісією в присутності начальника державної податкової інспекції шляхом спалювання з відміткою про це в акті;
е) суми вкладів, акредитивів, розрахункових чеків і чекових книжок Ощадного банку, вартості облігацій, що знаходяться на зберіганні в установах Ощадного банку, а по облігаціях які виграли, - суми виграшів, котрі випали на ці облігації, перераховуються в доход Державного бюджету разом з компенсацією і належними доходами, якщо вони встановлені.
Одержані від суду, нотаріальних чи інших органів ощадні книжки, розрахункові чеки і чекові книжки Ощадного банку, цінні папери і охоронні свідоцтва на них, видані установами Ощадного банку за місцем виконання вироку про конфіскацію чи прийняття безхазяйного або спадкового майна, передаються державними податковими інспекціями безпосередньо цим Ощадним банкам, а ощадні книжки, розрахункові чеки і чекові книжки, цінні папери і охоронні свідоцтва, видані в інших містах і районах, пересилаються відповідним податковим органам за місцем знаходження установ Ощадного банку чи інших установ банку, які видали ці документи. Акредитиви, видані Ощадними банками даної області (Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), направляються обласному (Республіки Крим, міст Києва і Севастополя) управлінню Ощадного банку інших областей (Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), пересилаються відповідним податковим інспекціям за місцем знаходження управлінь Ощадного банку, в підпорядкуванні яких перебувають установи Ощадного банку, які видали акредитиви.
Передача проводиться за описом, в якому зазначається: номер відділення чи філії Ощадного банку або найменування установи іншого банку, який видав документ, дата видачі документа і його номер та серія, прізвище, ім'я та по батькові його власника, номер особового рахунку і сума, зазначена в документі.
Одночасно з ощадними книжками, акредитивами, розрахунковими чеками і чековими книжками Ощадного банку, сертифікатами, державними казначейськими зобов'язаннями та іншими цінними паперами, охоронними свідоцтвами на цінні папери відповідній установі Ощадного або іншого банку банку передаються документи, зазначені в абзаці 2 підпункту "д" цього пункту;
є) облігації державних позик, що вільно продаються і купуються, які зберігаються в установах Національного банку України в депозиті судового чи слідчого органу, яким вилучені ці облігації, передаються слідчими чи судовими органами разом з копією вироку (чи витягом з нього) про їх конфіскацію до місцевої установи Ощадного банку за описом, в якому зазначається: найменування позики, номер облігації, серія, розряд і номінальна вартість кожної облігації, а також прізвище, ім'я та по батькові власника облігації. Копії опису і вироку пересилаються державній податковій інспекції за місцем знаходження установи Ощадного банку, якій передані облігації.
Вартість одержаних від суду чи слідчих органів конфіскованих облігацій державних позик, а по облігаціях, які виграли, - суми виграшів, які випали на ці облігації, зараховуються установами Ощадного банку в доход Державного бюджету в 10-ти денний строк з дня одержання облігацій і копій вироку.
В такому ж порядку зараховується до бюджету вартість облігацій, визнаних в установленому порядку спадковим чи безхазяйним майном;
ж) облігації внутрішньої виграшної позики 1982 року і цільової безпроцентної позики 1990 року колишнього СРСР здаються на зберігання до місцевої установи Ощадного банку до вирішення в Україні питання про порядок їх погашення чи викупу;
з) білети грошово-речових та інших лотерей, передані податковим органам у складі конфіскованого, спадкового чи безхазяйного майна, на які випали виграші, передаються установам Ощадбанку для зарахування в 10-ти денний строк у доход Державного бюджету суми грошових і вартості речових виграшів.
Передача проводиться за описом, в якому вказується назва лотереї, якого випуску і року ця лотерея, номер білета, серія і розряд кожного білета, а також сума виграшу.
Державні податкові інспекції здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю виконання установами банків вимог про перерахування в доход Державного бюджету сум вкладів акредитивів, розрахункових чеків і чекових книжок банку, сертифікатів, державних казначейських зобов'язань та інших цінних паперів, виграшів по лотереях чи вартості цінних паперів, які знаходяться на зберіганні, з компенсацією і належними по них доходами, якщо вони встановлені;
и) ордени, медалі, нагрудні і депутатські знаки, а також предмети, що містять золото у кількості 10 відсотків і більше або срібло у кількості 30 відсотків і більше, парча і парчові вироби з дорогоцінних металів з вмістом дорогоцінного каміння надсилаються державними податковими інспекціями до Державної скарбниці України у порядку , зазначеному у пункті "в" цього пункту.
Предмети, що містять менше 10 відсотків срібла, парча і парчові вироби з вмістом дорогоцінних металів без прикраси їх дорогоцінним камінням пересилаються державними податковими інспекціями на виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод" за адресою: 320008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1 для видобування з цих предметів і виробів дорогоцінних металів і наступною передачею їх до Державної скарбниці України.
Пересилка державними податковими інспекціями цих предметів та виробів і розрахунки заводу з бюджетом здійснюються у порядку, встановленому підпунктом "в" цього пункту.
Парча і парчові вироби, якщо вони не містять дорогоцінних металів і не прикрашені дорогоцінними каміннями, передаються державними податковими інспекціями торговельним організаціям для реалізації або державним підприємствам для переробки за плату;
і) предмети релігійного культу (крім перерахованих у підпунктах "б", "в" і "и" цього пункту) за висновком комісії передаються безплатно або реалізуються за плату релігійним організаціям. В акті зазначається, що прийняті релігійними організаціями предмети обов'язково повинні бути занесені до інвентарного опису культового майна;
й) предмети з чорних і кольорових металів, які за своїм станом не можуть бути використані за прямим призначенням, а також брухт і відходи цих металів передаються за плату державним спеціалізованим організаціям, які займаються заготівлею брухту і відходів цих металів, по акту, де вказується: найменування металу, група, сорт, кількість (вага) і ціна. Передача представникам цих організацій проводиться на місці знаходження цього майна.
У випадках незначної кількості виробів і брухту металів дозволяється ці вироби і брухт передавати за плату організаціям споживчої кооперації, які займаються збиранням металобрухту;
к) українські та іноземні поштові марки, в тому числі колекції поштових марок, оформлені в альбомах і клясерах (альбомах з спеціальними прокладками для вставки марок), пересилаються Міністерству зв'язку України за адресою: 252001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22.
На поштові марки, що пересилаються, складається опис у чотирьох примірниках за формою згідно з додатком N 2.
До Міністерства зв'язку України поштові марки надсилаються цінними бандеролями або посилками, куди вкладається також перший примірник опису. Одночасно відправники повідомляють Міністерству зв'язку України окремим листом про надіслання йому марок (з додаванням другого примірника опису). Третій примірник опису з відповідним листом направляється для контролю Державній податковій інспекції по Старокиївському району м.Києва за адресою: 252030, Київ-030, вул. Богдана Хмельницького, 24.
Розкривання бандеролей і посилок, обробка і оцінка марок у Мінзв'язку України проводиться комісіями з участю спеціалістів-філателістів і представника Державної податкової інспекції по Старокиївському району м.Києва. На марки, що надійшли, комісіями складається акт, де вказується кількість придатних для реалізації марок і їх вартість, а також кількість непридатних для реалізації марок. Непридатні для реалізації марки знищуються комісією шляхом спалювання, про що робиться відповідна відмітка в акті;
л) книги, крім тих, що підпадають під дію підпункту "б" цього пункту, реалізуються за вільними цінами книготорговельним організаціям "Укркниги" чи Укрспілки.
Книги з бібліотечними штампами та такі, що частково втратили товарний вигляд, але придатні для користування, передаються безплатно бібліотекам, школам ,дитячім закладам. При цьому один примірник акта приймання-передачі надсилається фінансовому відділу, що фінансує заклад, якому передано книги.
Книги, що за своїм станом не можуть бути реалізовані чи передані для користування безоплатно бібліотекам, шкільним чи дошкільним закладам, здаються у встановленому порядку в макулатуру;
м) радіоелектронні засоби і високочастотні пристрої, крім тих продаж і використання яких дозволяється без будь-яких обмежень, реалізуються державними податковими інспекціями лише тим підприємствам і організаціям, які мають дозвіл Державної інспекції електрозв'язку Міністерства зв'язку України;
н) мисливська гладкоствольна і нарізна зброя та малокаліберні рушниці, які є в складі конфіскованого, безхазяйного і спадкового майна, передаються для реалізації спеціалізованим магазинам Українського товариства мисливців і рибалок для реалізації у встановленому порядку.
17. Реалізація майна зазначеного в пункті 1 цієї Інструкції, судом чи будь-якими іншими органами (за винятком продуктів, які щодня псуються), не допускається.
18. Все інше майно, не перелічене в пункті 16 цієї Інструкції, реалізується державними податковими інспекціями тільки через підприємства торгівлі , спеціально визначені для цієї мети рішеннями місцевих органів влади, за вільними (ринковими) цінами.
Товари, які користуються підвищеним попитом населення, можуть бути направлені для продажу на аукціоні. Рішення про передачу цих товарів для реалізації на аукціонах приймається начальником начальником державної податкової інспекції.
19. Майно, яке не може бути реалізовано у даному районі, реалізується в іншому районі.
20. Предмети, які без посередньої переробки не можуть бути реалізовані через торговельну мережу, продаються відповідним державним чи кооперативним організаціям для переробки.
21. Складні електропобутові прилади (холодильники, пральні машини тощо) та радіотовари (телевізори, радіоприймачі, магнітофони та інші), потребують ремонту, повинні бути відремонтовані. Витрати на ремонт проводяться за рахунок Державного бюджету у порядку, визначеному в пункті 39 цієї Інструкції. При неможливості чи недоцільності їх ремонту вони реалізуються на запасні частини або знищуються у встановленому порядку.
Інші предмети, які в зв'язку зі зношеністю не можуть бути використані за своїм призначенням або для переробки, продаються відповідним організаціям для використання їх окремих частин.
22. Предмети, що не можуть бути реалізовані або використані в порядку, вказаному в пунктах 18-21 цієї Інструкції, а також макулатура продаються відповідним державним або кооперативним організаціям, які займаються збиранням вторсировини.
23. Предмети, які за своїм станом не можуть бути використані як утиль, знищуються, про що зазначається в акті опису і оцінки майна. Отримані дерев'яні частини (при достатній кількості) реалізуються на паливо.
24. Автомототехніка з числа безхазяйної із зносом понад 50 відсотків з дозволу державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю може передаватися центрам, клубам технічної творчості молоді, школам та іншим аналогічним закладам (крім госпорганів) для використання її у навчальному процесі в кількості, що не перевищує мінімальну потребу для цих цілей. Один примірник акта передачі направляється фінансовим відділам за місцем їх фінансування.
25. Державні податкові інспекції укладають з торговельними організаціями договори за формою згідно з додатком N 3, в яких викладаються умови здавання державними податковими інспекціями майна для реалізації, прийняття і реалізації його та порядок розрахунків з бюджетом на це майно.
26. Прийняття майна для реалізації або переробки проводиться торговельними та іншими організаціями і підприємствами за місцем його знаходження попредметно. З моменту прийняття майна відповідальність за його цілість і збереження несе організація або підприємство, яке прийняло майно.
27. Всі предмети, які передаються для реалізації, повинні бути забезпечені товарними ярликами державної податкової інспекції і торговельної організації із зазначенням назви товару, номера акта опису і оцінки, порядкового номера за актом та ціни.
28. Чищення, прасування та дрібний ремонт предметів, прийнятих від державних податкових інспекцій, проводиться за рахунок організацій, що прийняли ці предмети.
29. Переоцінка (уцінка) майна, яке передане для реалізації державними податковими інспекціями, проводиться в порядку встановленому Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, транспортних засобів - в порядку, встановленому Типовими правилами комісійної торгівлі транспортними засобами, раніше, ніж через 20 днів після прийняття його торговельною організацією для реалізації і з обов'язковою участю представника державної податкової інспекції, який письмово викликається для цього торговельною організацією. Про проведену переоцінку майна складається акт за формою згідно з додатком N 4, один примірник якого передається державній податковій інспекції, другий - торговельній організації. Одночасно проводиться перерахунок сум належної торговельній організації винагороди за реалізацію майна.
30. Державна податкова інспекція має право знімати з продажу і повертати за належністю окремі предмети майна, яке передане торговельним організаціям для реалізації, у випадках вказаних в пункті 41 цієї Інструкції.
Вимога про припинення реалізації та повернення майна підписується начальником державної податкової інспекції або його заступником.
31. Для покриття видатків, пов'язаних з прийняттям, перевезенням, охороною і реалізацією майна, прийнятого від державної податкової інспекції для реалізації, торговельна організація відраховує на свою користь з сум виручки від реалізації майна комісійну винагороду в розмірі, обумовленому договором, але не вище розмірів, встановлених законодавством.