Інструкція про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна

1. Обов'язки по виявленню та обліку безхазяйного майна, а також вжиття заходів до його охорони покладаються на фінансові органи.

2. Майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазайне майно), за винятком майна, переліченого у пункті 17 цієї інструкції, надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної (міської) Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу.

Безхазяйне майно, що належало колгоспному двору, надходить у власність колгоспу, на території якого знаходиться це майно, за рішенням виконавчого комітету районної (міської) Ради народних депутатів, винесеним за заявою колгоспу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконкомом сільської (селищної) Ради народних депутатів. Облік цього майна провадиться фінансовим органом і виконавчим комітетом сільської (селищної) Ради народних депутатів у порядку, встановленому цією інструкцією.

3. Установи, організації, підприємства і особи, яким стане відомо про майно (у тому числі цінності і грошові кошти), що не має власника або власник якого невідомий, зобов'язані повідомити про це відповідні фінансові органи, органи міліції або виконкоми сільських (селищних) Рад народних депутатів у п'ятиденний строк з дня виявлення цього майна.

За привласнення зазначеного майна винні у передбачених законом випадках притягаються до кримінальної відповідальності (ст. 88 Кримінального кодексу УРСР).

4. Після одержання повідомлення про наявність майна, яке не має власника або власник якого невідомий, фінансовий орган не пізніше наступного дня провадить необхідну перевірку щодо виявлення цього майна. При виявленні такого майна фінансовий орган за участю представників підприємств і організацій або осіб, які повідомили про наявність безхазяйного майна, і в разі необхідності - представника міліції, а в сільській місцевості - сільської (селищної) Ради народних депутатів, складає акт опису майна з попередньою оцінкою за формою згідно з додатком 1 до цієї інструкції.

5. В акті опису і оцінки майна зазначаються: повна і точна назва кожного окремого предмета або групи однорідних рівноцінних предметів, докладний опис ознак кожного предмета, назва матеріалу, з якого виготовлено кожний з предметів, їх кількість, вага, довжина, якість, процент зносу, а також ціна за прейскурантом з урахуванням процента зносу предмета.

6. Попередня оцінка майна провадиться стосовно до діючих роздрібних цін, а по товарах на які не встановлено роздрібних цін, діючих оптових, заготовчих, закупівельних, здавальних або скупних цін. Промислові товари, які були в уживанні, оцінюються з урахуванням процента зносу.

Продовольчі товари оцінюються з урахуванням їх сорту і якості. Оцінка товарів кустарного виготовлення повинна провадитися виходячи з цін, встановлених на аналогічні товари державного виробництва.

Примітка. Швидкопсувні продукти, виявлені у складі майна, власник якого невідомий, підлягають негайній - тобто до винесення відповідними органами рішення про визнання їх безхазяйними - реалізації. Виручені від реалізації суми зараховуються до місцевого бюджету.

7. Виявлене майно на підставі акта опису фінансовим органом в той же день береться на облік.

8. Взяте на облік майно в разі необхідності передається фінансовим органом на відповідальне зберігання організації або особі, у яких воно було виявлене, або іншим організаціям чи особам.

Передача майна на зберігання оформляється актом опису із зазначенням: стосовно до організації - повного найменування, адреси цієї організації, прізвища, імені та по батькові службової особи: стосовно до громадянина - прізвища, імені та по батькові, місця проживання, дати і номера паспорта (або документа, що замінює його), назви установи, що його видала, а також відмітки про те, що осіб, які прийняли майно на зберігання, попереджено про відповідальність за недостачу, заміну або псування цього майна.

Один примірник акта опису майна вручається представникам організації або особі, яка прийняла його на відповідальне зберігання, а перший - залишається у фінансовому органі для обліку.

9. У разі недостачі або псування майна фінансовий орган пред'являє організації або особі, що прийняла його на зберігання, вимогу про внесення у десятиденний строк в бюджет суми вартості пошкоджених предметів або предметів, яких не вистачає.

Якщо у зазначений строк суму вартості цього майна не буде внесено у бюджет, фінансовий орган подає позов у народний суд або арбітраж про стягнення з організації або особи, яка прийняла майно на зберігання, вартості пошкоджених речей або речей, яких не вистачає.

При виявленні випадків розкрадання, заміни або навмисного пошкодження речей, які передані на відповідальне зберігання фінансовий орган надсилає відповідні матеріали слідчим органам для - притягнення винних до кримінальної відповідальності і одночасно подає позов про стягнення з винних вартості украдених, замінених або навмисно пошкоджених предметів.

10. Витрати на зберігання майна, прийнятого на облік, можуть бути відшкодовані організації лише в тому випадку, якщо для зберігання його було відведено спеціальне приміщення. Зберігання майна в приміщеннях, де знаходяться й інші речі, не оплачується.

11. Витрати по зберіганню прийнятого на облік майна відшкодовуються громадянам, незалежно від того, було ними відведене під зберігання цього майна спеціальне приміщення чи воно зберігалось разом з їхнім власним майном.

Витрати по утриманню прийнятої на облік худоби оплачуються в розмірах вартості кормів по нормах і цінах, встановлених для даної місцевості. При оплаті цих витрат слід враховувати доходи, одержані організаціями і окремими особами, які прийняли на зберігання худобу, від користування нею (удій молока, настриг вовни, тощо).

12. Розмір винагороди охоронцю майна визначається затвердженими в установленому порядку таксами, ставками, тарифами, а при відсутності таких - погодженням сторін.

13. У випадках, коли до закінчення встановленого Законом річного строку з дня прийняття фінорганами майна на облік виявиться його власник, майно повертається власникові після відшкодування. ним витрат, пов'язаних із зберіганням цього майна.

Повернення охоронцем майна власникові в цих випадках провадиться на підставі письмової вказівки фінансового органу, на обліку якого находиться майно, після проведення цим фінансовим органом ретельної перевірки і підтвердження дійсного права власника на це майно.

14. Облік майна, переданого на відповідальне зберігання до винесення виконавчим комітетом районної (міської) Ради народних депутатів рішення про визнання його безхазяйним, ведеться фінансовим органом в книзі обліку за формою згідно з додатком 2 до цієї інструкції.

15. Після закінчення річного строку з дня прийняття на облік зазначеного в пункті 14 цієї інструкції майна фінансовий орган зобов'язаний подати виконавчому комітету районної (міської) Ради народних депутатів за місцем знаходження майна заяву про визнання його безхазяйним. У заяві слід зазначити, яке майно вважається безхазяйним а також навести докази, що підтверджують неможливість встановлення власника майна.

16. Після набуття рішеннями відповідних органів про визнання майна безхазяйним законної сили це майно надходить у власність держави, і тоді фінансові органи вживають заходів до його реалізації.

17. До безхазяйного майна також належать:

17.1. Скарб, тобто зариті в землю або приховані іншим способом цінності (дорогоцінне каміння, перлини, золоті і срібні монети, дорогоцінні метали у зливках, виробах і ломі, радянська і іноземна валюта), власник якого невідомий або в силу закону втратив на них право. Особа, що виявила цей скарб, повинна здати його фінансовому органу, міліції або місцевій Раді народних депутатів, після чого він переходить у власність держави.

Особі, яка виявила і здала скарб, видається винагорода в розмірі 25 процентів вартості зданих цінностей, крім випадків, коли розкопки або пошуки, відповідних цінностей входять у коло службових обов'язків особи, що здала виявлені цінності.

Виплата винагороди провадиться фінансовим органом, який прийняв на облік здані цінності, за рахунок коштів, що надійшли від реалізації цих цінностей.

17.2. Знахідки, тобто речі, цінності і грошові кошти, загублені на вулицях, площах, у театрах, кіно, готелях, їдальнях, ринках, торговельних приміщеннях, на міському транспорті та в інших місцях громадського користування, якщо вони не були затребувані їх власниками протягом шести місяців з дня передачі знахідки до органів міліції, сільської (селищної) Ради народних депутатів або у склад знахідок.

Особа, яка знайшла загублену річ (цінності або гроші), забов'язана негайно повідомляти про це особу, що загубила її, і повернути їй знайдену річ або заявити про знахідку і здати її до міліції чи до виконкому сільської (селищної) Ради народних депутатів, а коли річ знайдена в установі, на підприємстві або у транспорті, - здати її адміністрації відповідної організації.

Адміністрація установи, підприємства чи організації, якій передано знайдену річ, у разі невиявлення у двотижневий строк особи, що загубила річ, здає її до органів міліції чи виконкому сільської (селищної) Ради народних депутатів.

Міліція або виконком сільської (селищної) Ради народних депутатів зобов'язані зберігати здані їм знайдені речі протягом шести місяців. У разі виявлення протягом зазначеного строку особи, яка загубила річ, їй повертається ця річ. Коли ж цю особу у зазначений строк не буде виявлено, річ безоплатно переходить у власність держави і повинна бути передана фінансовому органу для реалізації.

Громадянин, який знайшов річ і повернув особі, що її загубила, або здав її в установленому порядку, має право на одержання від особи, що загубила річ, а в разі переходу речі у власність держави і передачі її фінансовому органу для реалізації - від відповідного фінансового органу відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням і здачею речі.

У цьому випадку відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням і здачею знайдених речей, провадиться фінансовим органом за рахунок коштів, виручених від реалізації речей, за заявою особи, яка здала ці речі, поданою не пізніше річного строку з дня надходження у бюджет суми, вирученої від реалізації знайдених речей.

17.3. Майно, що надійшло до адміністративних, слідчих і судових органів як речові докази, у випадках:

якщо є рішення або постанова зазначених органів, які набули законної сили, про передачу цих речових доказів у доходи держави;

якщо при наявності рішення або постанови відповідних органів про повернення речових доказів вони не будуть одержані власником протягом шестимісячного строку з дня набуття рішенням або постановою відповідних органів законної сили.

17.4. Бездоглядна або приблудна худоба, у разі невиявлення власника робочої або великої рогатої худоби (та її молодняка) - протягом шести місяців, а дрібної худоби (та її молодняка) - протягом двох місяців з дня передачі цієї худоби колгоспу або радгоспу на строк розшуку її власника.

Особа, яка затримала бездоглядну або приблудну худобу, зобов'язана негайно повідомити про це власника худоби і повернути йому худобу або повідомити у триденний строк міліцію чи сільську (селищну) Раду народних депутатів про затримання худоби.

Міліція або виконком сільської (селищної) Ради народних депутатів вживає заходів до розшуку власника худоби і на час розшуку передає худобу з додержанням ветеринарних правил на утримання і в користування найближчому радгоспу або колгоспу, керівники яких не мають права відмовитись від прийняття худоби.

У разі виявлення власника робочої або великої рогатої худоби (та її молодняка) протягом шести місяців, а дрібної худоби (та її молодняка) протягом двох місяців з дня передачі худоби радгоспу або колгоспу худоба повертається власникові, який зобов'язаний відшкодувати радгоспу або колгоспу витрати по утриманню худоби із зарахуванням вигод, одержаних від користування нею.

Коли у строки, зазначені в підпункті 17.4, власник худоби не буде виявлений, він втрачає право власності на цю худобу. В цьому разі худоба, що утримувалася в колгоспі, безоплатно переходить у власність цього колгоспу, а худоба, що утримувалася в радгоспі, безоплатно переходить у власність держави і включається до складу майна цього радгоспу.

Зазначена у цьому підпункті худоба фінансовими органами на облік не береться.

Примітка. А. Іменні ощадні і вкладні книжки, охоронні свідоцтва на здані в ощадні каси для зберігання облігації, а також акредитиви ощадних кас не можуть бути визнані безхазяйним майном.

Б. Речі, цінності і грошові кошти, загублені у транспорті (крім міського транспорту), не підлягають передачі фінансовим органам. Зберігання і реалізація цих речей і цінностей проводиться у порядку, встановленому діючими на транспорті правилами.

18. Майно, перелічене у підпунктах 17.1, 17.2, 17.3 цієї інструкції, стає безхазяйним із закінченням зазначених у них строків зберігання і переходить у власність держави та підлягає передачі фінансовим органам для реалізації. Рішення виконавчих комітетів районних (міських) Рад народних депутатів про визнання цього майна безхазяйним не потрібне.

19. Судові, слідчі і адміністративні органи зобов'язані передавати фінансовим органам безхазяйне майно, зазначене у пункті 18 інструкції, після закінчення встановлених строків його зберігання, але не рідше як один раз на місяць.

20. Фінансові органи зобов'язані безхазяйне майно, що надійшло від органів, зазначених у пункті 19, взяти на облік і не пізніше як через п'ять днів вжити заходів до його реалізації.

21. Забороняється передача прийнятого фінансовими органами на облік безхазяйного майна, зазначеного у пунктах 2 і 17 цієї інструкції (крім підпункту 17.4), у тимчасове користування підприємствам, організаціям або окремим особам.

22. При виконанні обов'язків по контролю за повнотою і своєчасністю передачі фінансовим органам зазначеного у пунктах 2 і 17 цієї інструкції майна міські і районні фінансові відділи не рідше одного разу у два роки провадять обслідування відповідних організацій та складів і камер схову, які знаходяться у їх віданні, а також перевірку грошової і матеріальної звітності.

Зазначені обслідування фінансові органи повинні провадити при обов'язковій участі представника організації, що обслідується.

В разі виявлення недоліків щодо своєчасності і повноти передачі безхазяйного майна у власність держави фінансові органи вживають необхідних заходів до їх усунення.

23. Скарги на неправильні дії районних (міських) фінансових відділів по додержанню цієї інструкції можуть бути подані у вищестоящий фінансовий орган в десятиденний строк з дня прийняття майна на облік фінансовим органом.

Скарги на правильні дії фінансових органів розглядаються вищестоящими фінансовими органами у десятиденний строк з дня їх одержання.

24. Кошти, виручені від реалізації безхазяйного майна, крім облігацій державних позик, зараховуються у доход бюджету району (міста), на території якого виявлене це майно, на розділ 12 параграф II класифікації доходів.

Суми вартості облігацій державних позик, прийнятих фінансовими органами у складі безхазяйного майна, а по облігаціях, які виграли, - суми виграшів, що випали на ці облігації, зараховуються у доход союзного бюджету.

25. Оцінка і реалізація майна після визнання його в установленому порядку безхазяйним, повернення або відшкодування його вартості, а також матеріальний і грошовий облік цього майна фінансовими органами провадиться у порядку, встановленому інструкцією Міністерства фінансів СРСР від 19 грудня 1984 року N 185 "Про порядок обліку, оцінки і реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, яке за правом спадкоємства перейшло до держави, і кладів".

26. Визнати такою, що втратила чинність, інструкцію Міністерства фінансів УРСР від 1 липня 1970 року N 116 "Про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна".

Додатки. 1 - форма акту опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним;

2. форма книги обліку актів опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до винесення виконавчим комітетом районної (міської) Ради народних депутатів рішення про визнання цього майна безхазяйним.