Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 "Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість"

Відповідно до статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та з метою вдосконалення процедур адміністрування податку на додану вартість

1. У заголовку та тексті наказу Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 "Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429 (із змінами), слова "Положення про Реєстр" замінити на слова "Положення про реєстрацію".

2. Затвердити Зміни до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429 (із змінами), що додаються.

3. У зв'язку із затвердженням цим наказом нової форми Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ установити, що до виникнення змін у даних платників податку не підлягають обов'язковій заміні Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-Р, наведеною в додатку 2 до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429 (із змінами), а також за формою N 5-Р, наведеною в додатку 2 до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.97 N 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.97 за N 216/2020.

4. З метою економії бюджетних коштів дозволити у 2006 році використання поряд з бланками Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ, затвердженою цим наказом, бланків Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-Р, наведеною в додатку 2 до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429 (із змінами). У разі видачі свідоцтва на старому бланку орган державної податкової служби виправляє слова "виникнення податкового зобов'язання" на слова "реєстрації платником податку на додану вартість" та засвідчує таке виправлення.

5. Управлінню реєстрації та обліку платників податків (Калєніченко Н.Г.) подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

6. Департаменту інформатизації процесів оподаткування (Шаров І.Б.), Управлінню реєстрації та обліку платників податків (Калєніченко Н.Г.) забезпечити приведення функціонуючого програмного забезпечення у відповідність до цього наказу в порядку та терміни, визначені для створення інформаційних систем.

7. Управлінню реєстрації та обліку платників податків (Калєніченко Н.Г.), Департаменту податку на додану вартість (Лапшин Ю.В.), Департаменту оподаткування фізичних осіб (Дусяк С.П.) визначити необхідну для виготовлення кількість бланків Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (у редакції цього наказу) та подати заявку в розрізі областей на їх виготовлення до Адміністративно-господарського департаменту.

8. Адміністративно-господарському департаменту (Рахуба А.М.) забезпечити виготовлення необхідної кількості бланків Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (у редакції цього наказу) і доставку їх державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

9. Управлінню фінансового забезпечення (Юрченко К.Г.) забезпечити фінансування виготовлення бланків Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (у редакції цього наказу).

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови ДПА України Ревуна В.І.

1. У заголовку Положення та у відмітках до додатків до нього слова "Положення про Реєстр" замінити на слова "Положення про реєстрацію".

2. Пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Реєстр платників податку на додану вартість (далі - Реєстр) - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Особа - будь-яка з осіб, наведених у пункті 1.2 статті 1 Закону, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, уважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Як платник податку на додану вартість може бути зареєстрований інвестор, який на період дії угоди про розподіл продукції сплачує податок на додану вартість з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації як платники цього податку".

3. У пункті 3:

3.1. Абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку".

3.2. В абзаці другому слова "виключення його з Реєстру в зв'язку із вибуттям зі складу платників" замінити на слова "анулювання реєстрації платника".

3.3. В абзаці шостому:

3.3.1. Слова "постійних представництв нерезидентів в Україні" замінити на слово "та".

3.3.2. Після слів "реєстраційний (обліковий) номер" додати слова "із Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України (далі - ТРДПАУ)".

3.4. В абзаці сьомому слова й цифру "за формою N 2-Р" замінити на слова й цифру "за формою N 2-ПДВ".

3.5. Доповнити пункт абзацом восьмим такого змісту:

"Для включених до ЄДРПОУ представництв нерезидентів в Україні індивідуальний податковий номер формується у такому самому порядку, як і для юридичних осіб. Для представництв нерезидентів в Україні, які не мають ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, індивідуальним податковим номером є 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ".

4. Пункти 10-15 викласти в такій редакції:

"10. Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в податковому органі в порядку, визначеному статтею 9 Закону та цим Положенням.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі:

коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно із Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону;

особа, що вповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;

особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України;

особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

11. Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву в таких випадках та в такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

12. У разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом та цим Положенням.

Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму, визначену в підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, може вибрати касовий метод податкового обліку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом, є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

13. Реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону.

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу:

а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону;

б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2-2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону, - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;

в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.

У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру.

14. Протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Датою податкової реєстрації платником податку на додану вартість є дата включення особи до Реєстру. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником податку на додану вартість, не враховуються періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані, та датою податкової реєстрації такого платника податку на додану вартість є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про її повторну податкову реєстрацію.

Під час реєстрації датою видачі Свідоцтва, яка зазначається у Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.

У Свідоцтві найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку вказуються повністю, усі поля Свідоцтва заповнюються способом машинодруку або комп'ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами.

14.1. Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 1 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

14.2. Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, воно надсилається за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, указаним у Свідоцтві, з повідомленням про вручення за рахунок одержувача. Оплату вартості поштових послуг щодо відправлення Свідоцтва платник податку має здійснити до отримання Свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва безпосередньо в податковому органі та протягом десяти календарних днів від дня отримання податковим органом заяви про реєстрацію не отримала Свідоцтво з будь-яких причин, податковий орган у другій половині останнього календарного дня десятиденного строку направляє за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку на додану вартість Свідоцтво поштою з повідомленням про вручення за рахунок одержувача.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку Свідоцтво у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти таке Свідоцтво, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось Свідоцтво, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення Свідоцтва. Така довідка разом із Свідоцтвом зберігаються у реєстраційній частині облікової справи платника податків. У цьому разі платник податку чи його представник може отримати Свідоцтво в податковому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно з цим Положенням.

14.3. У податковому органі Свідоцтво може одержати сам платник податку на додану вартість - фізична особа або відповідальна особа платника податку - юридичної особи, указана в його реєстраційній заяві, чи будь-яка особа за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податку (далі - Представник платника). Особа, яка отримує Свідоцтво, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Відомості про отримання Свідоцтва платником чи Представником платника указуються у корінці Свідоцтва. До корінця Свідоцтва долучаються довіреність у разі одержання Свідоцтва особою за довіреністю або повідомлення про вручення - у разі направлення Свідоцтва платнику податку поштою.

14.4. Копії Свідоцтва, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Для засвідчення копій Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу заяву про засвідчення копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-РК (додаток 10), додає відповідну кількість копій Свідоцтва та при поданні заяви пред'являє оригінал Свідоцтва.

Податковий орган може відмовити в засвідченні копій Свідоцтва, якщо дані про платника податку на додану вартість, що вказуються у Свідоцтві, змінилися, не відповідають даним Реєстру або якщо Свідоцтво підлягає заміні згідно з цим Положенням.

Засвідчені копії Свідоцтва видаються платнику податку або Представнику платника податковим органом протягом трьох робочих днів від дня отримання відповідної заяви за умови пред'явлення оригіналу Свідоцтва. Податковим органом на кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис "Копія (підлягає поверненню до податкового органу)". У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу.

Усі засвідчені копії Свідоцтва підлягають поверненню до податкових органів у разі анулювання реєстрації, заміни Свідоцтва чи втрати Свідоцтва одночасно з поверненням Свідоцтва або поданням відповідної заяви платником податку на додану вартість.

Засвідчені копії Свідоцтва, що зіпсовані, зношені або перестали використовуватись платником податку на додану вартість, можуть бути повернені до податкового органу платником податку на додану вартість у будь-який час разом із супровідним листом.

У разі втрати засвідчених копій Свідоцтва платник податку на додану вартість письмово повідомляє податковий орган про втрату таких копій та надає пояснювальну записку за підписом платника податку (для фізичних осіб) або керівника платника податку (для юридичних осіб).

Інформація щодо кількості засвідчених та виданих податковим органом копій Свідоцтва, повернених та втрачених засвідчених копій Свідоцтва вноситься до районного рівня Реєстру.

14.5. Дані про прийняті до розгляду заяви з поміткою про результати їх розгляду (зареєстровано, відмовлено в реєстрації, запропоновано подати нову заяву) та дані Свідоцтв уносяться до журналу реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 2-РЖ (додаток 11).

Реєстраційні заяви з будь-якими позначками, заяви про видачу засвідчених копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, документи, що додані до таких заяв, корінець Свідоцтва, повідомлення і пояснювальні записки щодо Свідоцтва чи його засвідчених копій та інші документи щодо реєстрації платника податку на додану вартість зберігаються в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків.

15. Якщо установчими документами особи, Свідоцтвом про державну реєстрацію особи, договором про спільну діяльність чи угодою про розподіл продукції визначається строк, на який створено особу, укладено договір чи угоду, Свідоцтво видається тільки на такий строк.

У таких випадках у лівій верхній частині Свідоцтва та на корінці Свідоцтва робляться однакові спеціальні записи "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення строку, на який створено особу, укладено договір про спільну діяльність чи угоду про розподіл продукції.

Якщо до/після закінчення означеного строку у порядку, визначеному законодавством, такий строк продовжується, Свідоцтво із зазначеним терміном його дії підлягає заміні в такому самому порядку, як і при перереєстрації".

5. В абзаці третьому пункту 16 слово "адресу" замінити на слова "місцезнаходження (місце проживання)".

6. Пункт 21 викласти в такій редакції:

"21. Перереєстрація платника податку на додану вартість проводиться та Свідоцтво підлягає заміні в разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, та якщо відповідно до Інструкції такі зміни не передбачають зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому.

Для заміни Свідоцтва платник податку на додану вартість зобов'язаний у десятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, а датою видачі нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідних змін до Реєстру".

7. Доповнити пункт 21 підпунктами 21.1 та 21.2 такого змісту:

"21.1. Перереєстрація платника податку не є обов'язковою у зв'язку із зміною найменування чи статусу органу державної податкової служби, який видав Свідоцтво, а також у випадках ліквідації чи реорганізації такого органу (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення), при яких здійснюється зняття з обліку платника податку в одному органі державної податкової служби та взяття на облік в іншому.

Якщо дані платника податку не змінилися, видане таким органом державної податкової служби Свідоцтво залишається чинним та не підлягає обов'язковій заміні до виникнення змін у даних платника податку. На бажання та за заявою платника податку Свідоцтво може бути замінене в такому самому порядку, як і при перереєстрації.

21.2. Перереєстрація платника податку та заміна Свідоцтва не є обов'язковими у зв'язку із зміною форми Свідоцтва.

Якщо ідентифікаційний код ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку не змінилися, видане податковим органом свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість за старою формою залишається чинним та не підлягає обов'язковій заміні до виникнення змін у даних платника податку, що вказуються у Свідоцтві. При цьому датою реєстрації платником податку вважається дата видачі, зазначена у Свідоцтві за старою формою.

На бажання та згідно із заявою платника податку Свідоцтво за старою формою може бути замінене на Свідоцтво за новою формою у такому самому порядку, як і при перереєстрації".

8. Пункт 22 викласти в такій редакції:

"22. У разі псування чи зношення Свідоцтва для отримання нового Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "перереєстрація у зв'язку із псуванням Свідоцтва", Свідоцтво, усі засвідчені копії Свідоцтва, оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво.

При втраті Свідоцтва для отримання нового Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "перереєстрація у зв'язку з утратою Свідоцтва", усі засвідчені копії Свідоцтва, оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво, пояснювальну записку за підписом платника податку (для фізичних осіб) або керівника платника податку (для юридичних осіб) щодо втрати Свідоцтва.

При отриманні документів, визначених абзацом першим або другим цього пункту, податковий орган уносить відповідний запис до Реєстру, видає нове Свідоцтво (за новим номером) у такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому не змінюється дата реєстрації платником податку. Датою видачі нового Свідоцтва (за новим номером) є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Якщо про втрату Свідоцтва платник податку повідомляє податковий орган одночасно з поданням заяви про анулювання реєстрації згідно з пунктом 25 цього Положення, то в разі задоволення заяви про анулювання реєстрації не видається нове Свідоцтво, у разі відмови в анулюванні реєстрації видається нове Свідоцтво замість утраченого".

9. У пункті 23:

9.1. Абзац перший підпункту 23.1 викласти в такій редакції:

"23.1. У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податку на додану вартість, яка відповідно до Інструкції передбачає зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому, відомості про таку зміну надходять до податкового органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) у порядку, визначеному розділом 8 Інструкції".

9.2. Абзац перший підпункту 23.2 замінити двома абзацами такого змісту:

"23.2. У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податку на додану вартість, яка відповідно до Інструкції передбачає зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому, відомості про таку зміну надходять до податкового органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) у порядку, визначеному розділом 8 Інструкції.

Для заміни Свідоцтва у двадцятиденний строк після взяття на облік у податковому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платник податку на додану вартість зобов'язаний подати до цього податкового органу додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Зміна місцезнаходження". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, а датою видачі нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідних змін до Реєстру".

У зв'язку з цим абзаци другий та третій вважати відповідно абзацами третім та четвертим.

9.3. У підпункті 23.4:

9.3.1. Виключити третє речення.

9.3.2. Додати абзац другий такого змісту:

"У новому Свідоцтві зазначається дата реєстрації платника податку на додану вартість, що відповідає такій даті, зазначеній у Свідоцтві, яке було видане за попереднім місцем реєстрації. Датою видачі нового свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідних змін до Реєстру".

9.4. Додати підпункт 23.5 такого змісту:

"23.5. Якщо відповідно до законодавства, у тому числі Інструкції, стосовно платника податку на додану вартість, який змінив місцезнаходження (місце проживання), що пов'язане із зміною податкового органу - місця перебування на обліку, продовжено термін його перебування на обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) більше ніж на місяць або до кінця року, то заміна Свідоцтва здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Органом державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), у якому продовжено термін перебування на обліку платника податку на додану вартість, на бажання платника, Свідоцтво може бути замінене в порядку, визначеному пунктом 21 цього Положення. При цьому Свідоцтво видається із зазначенням терміну його дії, який відповідає даті закінчення двадцяти днів, наступних за днем, до якого продовжено термін перебування на обліку платника податку.

Заміна Свідоцтва в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному пунктами 23 та 24 цього Положення. При цьому платник податку на додану вартість зобов'язаний подати до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Зміна місцезнаходження" у двадцятиденний строк після завершення строку перебування на обліку платника податку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання)".

10. Назву розділу "Виключення платників податку на додану вартість з Реєстру" викласти в такій редакції:

"Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість".

11. У пункті 25:

11.1. Абзац перший замінити сімома абзацами такого змісту:

"25. Реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 8-1 Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру".

11.2. Абзаци перший-одинадцятий підпункту 25.1 пункту 25 замінити шістьма абзацами такого змісту:

"25.1. Анулювання реєстрації за ініціативою платника податку на додану вартість може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "а"-"ґ" пункту 25 цього Положення. Для цього платник податку на додану вартість подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 3-ПДВ (додаток 3).

Разом із поданням такої заяви платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається податковим органом протягом десяти календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вказуються у відповідній графі заяви за формою N 3-ПДВ.

За наявності підстав для анулювання реєстрації податковий орган анулює реєстрацію платника податку на додану вартість. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з підпунктом 25.3 цього пункту.

У разі відсутності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або якщо особа відповідає критеріям, згідно з якими реєстрація її платником податку на додану вартість є обов'язковою, надається письмове пояснення (відмова в анулюванні реєстрації) та повертається Свідоцтво разом із засвідченими копіями Свідоцтва під розписку платника податку на додану вартість (Представника платника) або направляється поштою з повідомленням про вручення за рахунок такого платника податку на додану вартість.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а", "б" цього пункту".

У зв'язку з цим абзаци дванадцятий-п'ятнадцятий вважати відповідно абзацами сьомим-десятим.

11.3. Підпункт 25.2 викласти в такій редакції:

"25.2. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в"-"г" цього пункту.

25.2.1. Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б"-"ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

інформації ліквідатора чи ліквідаційної комісії про закінчення роботи ліквідаційної комісії (ліквідатора) платника податку, оголошеного банкрутом, судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення банкрута (підстава - підпункт "б" пункту 9.8 статті 9 Закону;

заяви про зняття з обліку платника податків за формою N 8-ОПП (додаток 8 до Інструкції, будь-якого іншого повідомлення платника податку, уповноваженого ним органу чи особи щодо прийняття рішення про припинення платника податку за власним бажанням, відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису про: рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності, перебування юридичної особи в процесі припинення чи фізичної особи - підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності (підстава - підпункт "б" пункту 9.8 статті 9 Закону;

судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, або повідомлення державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо такого рішення (підстава - підпункт "б" пункту 9.8 статті 9 Закону);

Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону;

судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

Свідоцтва або іншого документа про реєстрацію або обрання платником податку відповідно до Закону спеціального режиму оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 8-1 Закону (підстава - підпункт "г" пункту 9.8 статті 9 Закону);

акта підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону;

судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

25.2.2. Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ (додаток 12). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.

Не пізніше наступного робочого дня після затвердження один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (урученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти такий акт, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилався такий акт, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначена довідка разом з примірником акта про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Надалі примірник акта, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податку чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення їх до податкового органу, де зберігається облікова справа платника податків.

У разі анулювання реєстрації платника податку, реєстрацію якого та видачу Свідоцтва якому здійснено податковим органом за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) чи місцем обліку як платника податку, для проведення процедур виключення платника з Реєстру засвідчена копія акта про анулювання реєстрації надсилається до такого податкового органу замість повідомлення за формою N 4-Р.

Якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому разі затримка в поверненні такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу може бути оскаржене особою, реєстрацію якої анульовано, відповідно до законодавства".

11.4. Додати підпункт 25.3 такого змісту:

"25.3. За наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання:

на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника податку на додану вартість, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва;

на дату закінчення терміну дії Свідоцтва, за день до втрати особою статусу платника податку на додану вартість, на дату прийняття рішення чи події в інших випадках.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом уважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.