4. Вакуумні печі повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для видалення газів і тепла.
5. Гази, що викидаються з вихлопних патрубків вакуумних насосів, повинні виводитися по трубопроводах в атмосферу за межі виробничих будинків.
6. Вироби, що завантажуються у вакуумні печі, повинні бути очищені від пилу, бруду, мастильних матеріалів і ретельно просушені.
7. Поверхні всіх деталей, що розміщені у вакуумному просторі, і внутрішні стінки робочої камери повинні бути чистими і без іржі.
8. Внутрішні поверхні робочих камер вакуумних печей повинні періодично очищуватися від технологічних забруднень за допомогою металевих щіток, шкурки, шкребків, а також промиватися пожежобезпечними технічними мийними засобами за допомогою щіток, кистей або ганчірок, що не залишають на стінках ниток, ворсин та інших забруднень. Застосовувати для цієї мети ганчірки не рекомендується.
У разі використання для протирання внутрішньої поверхні камери органічних рідин цю операцію повинні виконувати не менше двох чоловік (один з них повинен знаходитися біля печі і спостерігати за роботою іншого для надання при необхідності екстреної допомоги). Робота повинна здійснюватися за нарядом-допуском на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
9. При оформленні наряду-допуску на очищення внутрішніх поверхонь робочих камер вакуумних печей необхідно враховувати можливість займання деяких речовин, що мають пірофорні властивості (здатність до самозаймання у повітрі).
10. Просушку промитих поверхонь бажано здійснювати на повітрі, не протираючи їх ганчірками.
Гумові прокладки, що ущільнюють, при складанні вакуумних систем повинні також промиватися технічними мийними засобами.
Знімні елементи вакуумних установок перед очищенням необхідно видаляти з робочої камери.
11. Завершальною стадією очищення вакуумної печі є вакуумний відпал, який проводиться з метою дегазації робочої камери і внутрішньокамерних пристроїв. Температура всередині камери повинна бути не нижче 250 град.C.
Камеру рекомендується прогрівати при безперервній відкачці протягом 2-3 годин.
12. Для запобігання корозії внутрішніх поверхонь робочої камери перед заповненням її атмосферним повітрям необхідно припинити доступ води в оболонки охолодження для того, щоб до моменту заповнення камери повітрям стінки досить прогрілися, або робочу камеру необхідно заповнити просушеним повітрям, для чого в цеху повинна бути відповідна установка.
Іноді з цією метою до подачі повітря в робочу камеру спускають воду з усіх охолоджувальних порожнин, давши кожухові прогрітися, або охолоджувальні порожнини заповнюють гарячою водою.
13. Робоче місце повинно бути забезпечене гумовим килимом та іншими засобами захисту працівників, необхідними при роботі з електроустановками. Обслуговувальний персонал при візуальному контролі процесу термообробки повинен використовувати захисні окуляри.
14. Не допускається здійснювати зняття кришки робочої камери в процесі роботи вакуумної печі, тому що зривання кришки може привести до травмування людей.
Якщо в результаті псування того або іншого елемента конструкції в робочу камеру потрапила вода, масло або інші речовини, що сприяють скупченню в ній вибухонебезпечних газів, не рекомендується відразу після аварії розкривати камеру.
Слід витримати час до повного остигання устаткування і деталей, зробити відкачку газу з камери і потім подати в неї повітря.
Тільки після цього слід знімати кришку, дотримуючись необхідної обережності.
15. При провадженні робіт, пов'язаних з ремонтом елементів конструкцій, розташованих у вакуумному просторі, обслуговувальний персонал зобов'язаний перед початком роботи та в процесі провадження робіт стежити за чистотою рук, взуття та одягу; роботи слід здійснювати чистим знежиреним інструментом, у чистому спецодязі і головному уборі.
16. При підготовці деталей до термообробки у вакуумних електропечах (знежирення, промивання та ін.) з використанням токсичних, пожежо- і вибухонебезпечних речовин (ацетону, спирту) повинні дотримуватися вимоги пожежної безпеки і повинен бути унеможливлений вплив цих речовин на працівників.
Місця підготовки деталей до термообробки повинні розміщуватися в ізольованому приміщенні, обладнаному вентиляцією у вибухобезпечному виконанні і необхідними засобами пожежогасіння.
17. При термообробці у вакуумних печах, заповнених інертним газом - аргоном, видалення його, після закінчення процесу, повинно здійснюватися шляхом вакуумування печі з викидом аргону в атмосферу або в спеціальну систему збору і регенерації аргону.
18. Піч, заповнена аргоном, з якої за умовами технологічного процесу здійснюється розвантаження деталей, у місцях виходу аргону повинна бути обладнана патрубками витяжної вентиляції.
Після розвантаження печі або контейнера, заповнених аргоном, і після тривалих перерв у роботі необхідно проводити продувку робочої камери, а також приямків і устаткування, розташованого нижче рівня підлоги, стисненим повітрям.
19. При проведенні процесів азотування або карбонітрації у вакуумі та в плазмі тліючого розряду подача технологічної газової атмосфери у вакуумні печі повинна здійснюватися після досягнення ступеня розрідження в робочих камерах не менше 665 Па (5 мм ртутного стовпчика).
Викид газів з вихлопних отворів насосів повинний здійснюватися по трубопроводах в атмосферу за межі виробничого приміщення.
15. Термообробка в розплавлених середовищах
1. Загальні вимоги
1.1. Вихідні матеріали для розплавлених середовищ повинні задовольняти вимоги технічних умов або стандартів на ці матеріали.
1.2. Застосування шкідливих речовин 1 і 2 класів небезпеки можливо тільки в технічно обґрунтованих випадках.
1.3. Шкідливі речовини 1 і 2 класів небезпеки для термічної обробки металів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.007-76.
1.4. Не допускається здійснювати нагрівання електричних печей-ванн через дно.
1.5. Шлаки з ванн необхідно видаляти не рідше одного разу в зміну спеціальними попередньо просушеними і підігрітими ковшами з отворами при відключеній напрузі на електродах або трубчастих електричних нагрівачах (далі - ТЕН).
1.6. Завантаження дрібних деталей у ванну повинно здійснюватися в кошиках або сітках.
1.7. Щоб уникнути виплесків розплаву з ванн, оброблювальні деталі, а також використовувані кошики, сітки та інструменти (щипці, гачки та ін.), у тому числі інструменти для витягу з ванн деталей, що впали, повинні бути зовсім сухими.
1.8. Деталі, що підлягають термообробці в печах-ваннах, не повинні мати на поверхні слідів масла, бензину, пилу алюмінію, фарби та інших органічних речовин.
1.9. Завантаження і вивантаження штучних деталей масою до 7 кг повинно здійснюватися одним працівником вручну за допомогою кліщів та інших пристосувань такої довжини, щоб рука працівника розміщувалася не ближче 500 мм від краю робочої зони ванни з розплавом. При обробці деталей масою більше 7 кг робоча зона обслуговування ванн повинна бути обладнана внутрішньоцеховими вантажопідйомними пристроями.
1.10. При роботі на печах-ваннах з розплавленими середовищами слід застосовувати засоби індивідуального захисту, що захищають обличчя та очі працівника від опіків бризами розплаву.
1.11. Завантаження деталей у ванни (за винятком випадків місцевої термообробки) повинно здійснюватися на глибину не менше 150 мм від поверхні розплаву.
1.12. Для запобігання різкої зміни температури розплаву в момент завантаження у ванну садки деталей маса розплаву повинна перевищувати масу металу, що завантажується, не менше ніж у 10 разів.
1.13. При термічній обробці із застосуванням неотруйних солей, у процесі розплавлювання яких утворюються отрутні з'єднання, повинні виконуватися вимоги, що належать до термообробки в ціаністих ваннах (пункти 6.1-6.34 глави 15 цього розділу).
1.14. На кожній ванні повинна бути встановлена табличка з указівкою типу і потужності ванни, робочого інтервалу температур і складу розплаву.
2. Термообробка у свинцевих ваннах
2.1. Процеси підготовки розплаву (дроблення, змішання, плавлення та ін.) у свинцевих ваннах повинні бути максимально механізовані.
2.2. У приміщеннях, де розміщаються свинцеві ванни, стіни, підлоги, стелі та інші конструкції повинні мати гладку поверхню, що не допускає нагромадження пилу.
Їх поверхня повинна бути покрита матеріалами, які дозволяють здійснювати вологе прибирання.
2.3. Миття підлог повинно здійснюватися щодня; прибирання та очищення приміщення, металоконструкцій, зовнішніх поверхонь повітроводів вентиляційних систем та іншого устаткування - не рідше двох разів на місяць (у неробочий час). Прибирання повинно здійснюватися безпилим способом.
2.4. Ділянки свинцевих ванн повинні мати загальнообмінну механічну вентиляцію і місцеві відсмоктувачі від ванн. Викид повітря з приміщення без очищення не допускається.
2.5. У свинцевих ваннах повинні бути передбачені спеціальні збірники - піддони або приямки для аварійного зливу розплавленого свинцю у разі виходу з ладу облицювання ванни.
2.6. Щоб уникнути отруєння свинцем, на ділянці свинцевих ванн не дозволяється зберігати воду і продукти, а також приймати їжу і курити.
Перед прийомом їжі і курінням необхідно промити руки 1-процентним розчином оцтової кислоти, потім милом і щіткою, а також прополоскати рот теплою водою.
2.7. Щодня після закінчення зміни працівники повинні вичистити зуби, для чого вони повинні бути забезпечені зубним порошком, зубними щітками і склянками.
3. Термообробка в селітрових ваннах
3.1. Застосування розплавів калійної і натрієвої селітри як нагрівальних середовищ при загартуванні легких сплавів допускається у виняткових, технічно обґрунтованих випадках.
Щоб уникнути вибуху, застосування амонійної селітри не допускається.
3.2. Для кладки печей-ванн, що працюють на сплавах калійної і натрієвої селітри, а також з азотнокислим калієм і з азотнокислим натрієм, повинна використовуватися тільки шамотна цегла. Цегельна кладка повинна бути щільною. Після кладки піч повинна бути добре просушена.
3.3. Селітрова ванна, що містить суміш азотнокислих і азотистокислих солей калію і натрію, є вибухонебезпечною, тому температура нагрівання її не повинна перевищувати 550 град.C. Перегрів селітри вище цієї температури не дозволяється.
3.4. Для регулювання температури розплаву селітрові ванни повинні бути обладнані терморегуляторами і блокувальними пристроями, що забезпечують автоматичне відключення ванни у разі підвищення температури вище заданої температури.
Ванни з обсягом більше 1,5 куб.м повинні бути обладнані світлозвуковим пристроєм, який сигналізує про перевищення максимально допустимої температури, з одночасним відключенням нагрівачів.
3.5. Контроль температури селітри у ванні завдовжки більше 4 м здійснюється за допомогою двох термопар, установлених на обох кінцях ванни на відстані не менше 50 мм від стінок.
При довжині ванни більше 8 м повинна встановлюватися третя контрольна термопара в середині ванни (по довжині).
3.6. Щоб уникнути вибуху, обробка в селітрових ваннах деталей зі сплавів, що містять більше 10% магнію, цинкових сплавів, а також деталей, покритих сажею, маслом, бензином, пилом алюмінію, органічними речовинами, забороняється.
3.7. Не слід завантажувати в розплавлену селітру обидва кінці відкритих трубок і замкнуті порожні деталі.
3.8. Не допускається обробка в селітрових печах-ваннах деталей після обробки їх у ціаністих солях, тому що попадання ціаністих солей у селітрову ванну може викликати випліскування розплавленої селітри і вибух.
3.9. Як тигель селітрової ванни слід застосовувати зварені посудини зі сталі з умістом вуглецю не більше 0,2%.
Зварені шви повинні бути перевірені на герметичність. Дрібні тиглі рекомендується виготовляти з чавуну.
3.10. Обігрів селітрових ванн повинен здійснюватися за допомогою ТЕН або металевими електродами, розташованими вертикально по стінках усередині ванни. Відстань між електродами і дном ванни повинна бути не менше 150 мм.
3.11. Для ванн ємністю не більше 1,5 куб.м може застосовуватися зовнішній обігрів. У цьому разі повинно бути передбачене екранування нагрівачів від стінок тигля. У всіх інших випадках застосування зовнішнього обігріву не дозволяється.
3.12. Щоб уникнути місцевого перегріву селітри, робоча частина ТЕН повинна бути занурена в селітру не менше ніж на 50 мм від дзеркала ванни. Світіння ТЕН не допускається.
3.13. Гартівний бак повинен розташовуватися не ближче 1 м від селітрової ванни.
3.14. При тимчасовій перерві в роботі без зливу селітри у ванну рекомендується встановлювати залізний клин, кінець якого повинен торкатися дна тигля, а верхня частина повинна підніматися на 200 мм над рівнем селітри. Перед повторним нагріванням клин виймається, забезпечуючи вільний вихід газів з порожнин селітри.
3.15. Один раз у квартал селітрова ванна повинна піддаватися очищенню від накопичених опадів та бруду і два рази на рік - оглядові, ремонту з ретельном очищенням та повним зливом розплаву.
3.16. Для малих селітрових ванн ємністю менше 0,2 куб.м необхідно влаштовувати спеціальні баки (приймачі) аварійного зливу розплаву в разі прогоряння тигля. Бак слід утримувати сухим і чистим.
3.17. Великогабаритні селітрові ванни, які мають потрійні сталеві стінки і обігріваються ТЕН, можуть експлуатуватися без аварійного зливу за наявності спеціальних насосів для викачування розплавленої селітри.
3.18. У селітрових печах-ваннах, які обігріваються рідким або газоподібним паливом, не допускається наявність коптильного полум'я, тому що в разі витоку розплавленої селітри зіткнення її з накопиченою на стінках тигля сажею може призвести до вибуху.
Застосування твердого палива для нагрівання селітрових ванн не допускається.
3.19. При запаленні розплаву у ванні необхідно відключити електроживлення нагрівачів і вентиляції, закрити ванну кришкою і викликати пожежну команду.
Для гасіння викинутого з ванни розплаву (до прибуття пожежної команди) повинен застосовуватися тільки сухий пісок. Гасіння сирим піском, водою, пінними вогнегасниками не допускається, щоб уникнути вибуху і розбризкування селітри.
3.20. Запуск нової або відремонтованої ванни в роботу слід здійснювати після попередньої її просушки при температурі 150-200 град.C.
3.21. Пари селітри, що конденсуються на устаткуванні, необхідно видаляти вологою ганчіркою.
3.22. Збереження горючих і легкозаймистих матеріалів на ділянці, де встановлені селітрові ванни, не допускається.
3.23. Проведення будівельних, монтажних або ремонтних робіт можливо тільки над закритими ваннами, що не працюють. Над діючими селітровими ваннами всі зазначені роботи проводити не дозволяється.
4. Термообробка в соляних ваннах
4.1. Завантажувати солі у ванни можна тільки добре просушеними при температурі 200 град.C.
Рівень розплавлених солей не повинен перевищувати 3/4 висоти ванни.
Солі, що додаються в процесі роботи в печі-ванни, повинні засипатися невеликими порціями (0,5-1 кг) за допомогою спеціальних ковшів.
4.2. Деталі і пристосування повинні бути добре просушені і мати кімнатну температуру.
Холодні та вологі деталі і пристосування при зануренні у ванну викликають викид розплавленої солі.
4.3. У печах-ваннах, що працюють на рідкому або газоподібному паливі, форсунки або газові пальники повинні встановлюватися посередині висоти тигля з напрямком полум'я по дотичній до стінок.
Щоб уникнути місцевого перегріву тигля і солей, нагрівання слід проводити повільно.
Рівномірне нагрівання забезпечується завдяки інтенсивній циркуляції розплавленої солі.
4.4. У процесі експлуатації печей-ванн можливе роз'їдання кладки розплавленою сіллю, тому внутрішня поверхня печей-ванн повинна викладатися шамотною цеглою.
4.5. Плівка і шлаки з поверхні розплаву у ванні слід періодично видаляти за допомогою спеціальних, попередньо просушених ковшів з отворами.
4.6. Для зменшення окислювання і випаровування розплавлених солей дзеркало ванни рекомендується покривати захисним шаром (наприклад, порошком сріблистого графіту).
4.7. При зупинці електродних ванн сіль слід вичерпати підігрітим ковшем, залишивши у ванні 1/4 частину її обсягу. У разі використання для наступного розпалювання виймального блоку нагрівальних елементів, вмороженого в розплав, сіль з ванни не зливається.
4.8. При розігріві застиглих солей не дозволяється пробивати тверду корку солей, щоб уникнути бризок і виплеску.
4.9. У разі потреби сіль з ванни слід зливати в сухі залізні виливниці.
4.10. Після зливу розплаву ванни очищають від залишків солей, окалини і бруду тільки після відключення печі від джерела електроенергії.
4.11. Роботу на печах-ваннах після ремонту можна починати тільки після їх ретельної просушки.
4.12. Для гасіння розплавлених солей і металу на робочому місці необхідно мати шухляду із сухим піском.
5. Термообробка в лужних ваннах
5.1. Розкриття металевої тари з каустиком повинно здійснюватися за допомогою спеціального ножа з матеріалів, що не утворюють іскор, у захисних окулярах, гумових рукавичках і респіраторі.
Дроблення каустику та інших лугів здійснюється в закритих шафах або камерах. Дроблення каустику та інших лугів відкритим способом не дозволяється.
5.2. Кристалічний їдкий луг слід уводити в діючу лужну ванну невеликими порціями (до 0,5 кг) при безперервному помішуванні, щоб уникнути викиду лугу. При цьому необхідно використовувати засоби індивідуального захисту очей, рук, органів дихання (окуляри, гумові рукавички, респіратор). У ванну з розплавленим лугом додають воду ковшем з довгою ручкою.
Уводити воду у ванну рекомендується у вигляді 30-50%-го водного розчину лугу при температурі не вище 200 град.C.
5.3. Маса розплаву для ізотермічного загартування повинна бути такою, щоб її температура при зануренні гарячих деталей підвищувалася не більше ніж на 10 град.C.
5.4. Завантаження деталей у лужні ванни повинно здійснюватися в технологічній тарі (сітчасті кошики та ін.) за допомогою спеціальних пристосувань (щипці, гачки) і в рукавицях.
5.5. Кожух лужної ванни повинен мати у завантажувального вікна дверцята, що зачиняються.
5.6. Засоби індивідуального захисту, після роботи, повинні бути добре промиті рясним струменем води.
5.7. На ділянці лужних ванн повинен бути встановлений фонтанчик або інший пристрій, зручний для промивання очей і обличчя.
При влученні лугу на шкіру слід негайно промити уражене місце проточною водою, нейтралізувати 3% розчином борної кислоти, потім знову промити водою. При влученні лугу в очі необхідно промити їх рясною кількістю води, потім розчином борної кислоти. Після цього слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо в очі потрапили тверді шматочки лугу, то спочатку їх потрібно видалити вологим тампоном, тому що при промиванні очей вони можуть вразити слизову оболонку і викликати додаткову травму.
Усі пролиті на підлогу цеху рідини повинні бути відразу прибрані.
5.8. Ділянку термообробки в лужних ваннах доцільно відокремити від загального приміщення термічного цеху за допомогою перегородок.
6. Термообробка в ціаністих ваннах
6.1. Роботи, пов'язані з одержанням і доставкою ціаністих солей на центральний склад або в термічний цех, необхідно здійснювати з оформленням наряду-допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Працівники, що стикаються з ціаністими солями (при розкритті тари і розважуванні, завантаженні ванн, прибиранні і знешкодженні відходів, тари, ремонті устаткування та ін.), повинні бути навчені безпечним методам роботи. На ділянках ціанування повинні бути вивішені на видних місцях інструкції з охорони праці і надання допомоги з появою перших ознак отруєння.
6.2. Рідинне ціанування повинно здійснюватися в ізольованому приміщенні. За узгодженням з органами державного санітарного нагляду допускається організація ділянки ціанування в потоці цеху при обов'язковому улаштуванні суцільних перегородок до стелі з необхідними прорізами (що закриваються) для вантажопотоків.
Вхід у приміщення для зберігання і застосування ціаністих солей стороннім особам заборонений, про що повинні сповіщати спеціальні плакати, вивішені на дверях.
6.3. У приміщенні для зберігання ціаністих солей постійно повинні знаходитися ваги, важок, інструмент для розкриття тари, совок, щітка, тара для збору відходів, які не слід використовувати для інших потреб або в інших приміщеннях.
6.4. Розкриття тари, розфасування або розважування ціаністих солей повинні здійснюватися спеціальними працівниками-комірниками, що ведуть журнал обліку приходу і витрати ціаністих солей. Робота повинна здійснюватися із застосуванням засобів захисту - гумових рукавичок, протигазів (відповідно до пункту 5 розділу IX цих Правил).
6.5. Розкриття тари з ціаністою сіллю повинно здійснюватися безударним інструментом у витяжній шафі з дверцятами.
Патрубок витяжної вентиляції повинен розташовуватися по всій ширині задньої стінки шафи на висоті від рівня столу близько 300 мм.
Швидкість руху повітря при робочому положенні шафи - не менше 0,8 м/с.
Поверхня столу для розфасовки солей повинна бути гладкою, без щілин і вибоїв, покрита листовим свинцем або метлаською плиткою.
Розфасовувальне устаткування (ваги з важками) не повинно використовуватися для інших потреб.
6.6. Випадково розсипана на підлогу ціаніста сіль повинна бути ретельно зібрана і прибрана в спеціальну металеву тару для відходів, а ділянка підлоги знешкоджена.
6.7. Приміщення ціанування і збереження ціаністих солей повинні бути обладнані самостійними витяжними вентиляційними установками з пусковими пристроями, що розміщені зовні приміщення. Перед пуском печі-ванни необхідно перевірити справність вентиляції.
6.8. Вентиляційні установки повинні бути обладнані контрольними приладами, які автоматично сигналізують про зниження їх продуктивності.
У разі несправності вентиляції піч повинна бути негайно відключена.
6.9. Повітря, яке видаляється від шаф розкриття тари і розфасування, з приміщень ціанування і зберігання ціаністих солей, перед викиданням в атмосферу підлягає очищенню відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
Викидання повітря, що видаляється витяжною вентиляцією і забруднене ціаністими солями і ціаністим воднем, без попереднього очищення забороняється.
6.10. Щоб уникнути утворення ціаністого водню, на ділянці ціанування та поблизу її забороняється зберігати і застосовувати кислоти та їх розчини.
6.11. Аналіз повітряного середовища на вміст парів синильної кислоти (при відсутності в цеху засобів автоматизованого контролю) повинний здійснюватися на робочих місцях біля ціаністих ванн відповідно до графіка, затвердженого роботодавцем.
6.12. Ціаніста сіль, яка має підвищену вологість, перед засипанням у ванну повинна бути просушена, щоб уникнути сильного спінення і випліскування з ванни. Для підсушування вологих ціаністих солей повинна використовуватися спеціальна сушильна шафа з витяжною вентиляцією.
6.13. Завантаження ціаністих солей у печі-ванни повинно здійснюватися невеликими порціями з обов'язковим використанням засобів захисту - протигаза і гумових рукавиць (відповідно до пункту 5 розділу IX цих Правил). Тигель не повинен завантажуватися більше ніж на 3/4 ємності, щоб уникнути розплескування солі через край.
6.14. Печі-ванни, призначені для роботи з розплавленими ціаністими солями, повинні бути теплоізольовані, обладнані захисними кожухами з дверцятами для запобігання виходу в робочу зону парів і пилу, а також для запобігання персоналу від опіків розплавленою сіллю. У дверцятах можуть бути передбачені засклені вікна для візуального спостереження за ходом технологічного процесу.
Дверцята повинні відкриватися тільки на час завантаження і вивантаження деталей, добавки солей, чищення ванн та ін.
6.15. Захисні кожухи ціаністих печей-ванн, а також інше устаткування, де здійснюється робота з ціаністими солями, повинні бути приєднані до індивідуальної витяжної вентиляційної системи, яка забезпечує в повітрі робочої зони вміст ціаністого водню і пилу ціаністих солей не вище ГДК. Не допускається з'єднування в одну систему відсмоктувачів від ціаністих і кислих ванн.
6.16. Після закінчення процесу ціанування система витяжної вентиляції повинна працювати після відключення ціаністих печей-ванн до повного їхнього остигання.
6.17. При завантаженні і вивантаженні деталей слід стояти збоку від ванни. Не дозволяється заглядати у відкритий проріз кожуха печі і гартівного бака.
6.18. Щоб уникнути випліскування ціаністих солей при розплавлюванні, нагрівання ванни слід вести повільно, а тигель закрити кришкою. Прогорілі тиглі необхідно негайно замінити.
6.19. Деталі, що пройшли термічну обробку в розплавлених ціаністих солях, повинні знешкоджуватися і промиватися в гарячій воді. Уміст ціаністих солей у промивній воді не повинен перевищувати 1%. Вода перед спуском у каналізацію повинна пройти нейтралізацію і знешкодження. Ванни гарячого промивання повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.20. Охолодження деталей слід здійснювати на спеціальній ділянці, оснащеній витяжною вентиляцією.
6.21. Витягання ціаністих солей з важкодоступних місць деталей, наприклад, з глибоких отворів, повинно здійснюватися тільки на ділянці ціанування під витяжкою із застосуванням спеціальних пристосувань або устаткування.
6.22. Відходи (стружка і пил після очищення деталей, піна, забруднення та опади з дна тигля, масло з гартівного бака, використаний обтиральний матеріал, земляне сміття) повинні збиратися в спеціальну металеву тару для відправлення на знешкодження.
6.23. Усі пристосування та інструмент для засипання, додання, перемішування ціаністих солей у ванні, щоб уникнути забруднення підлоги на ділянці ціанування, повинні зберігатися в спеціальних металевих ящиках або шафах, забезпечених витяжкою.
Не дозволяється використовувати зазначені пристосування та інструмент для інших потреб і виносити їх за межі ділянки.
Інструмент і пристосування після закінчення роботи повинні бути обов'язково знешкоджені і промиті.
6.24. Перед ремонтом печі-ванни повинні ретельно очищуватися від залишків солей і пилу безпилим способом, після чого піддаватися знешкодженню.
Очищення устаткування від ціаністих солей повинно здійснюватися за нарядом-допуском на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Роботу слід виконувати тільки з використанням протигаза (відповідно до пункту 5 розділу IX цих Правил).
6.25. Після кожної робочої зміни підлоги в приміщеннях повинні промиватися 1% розчином залізного купоросу. Сухе прибирання приміщень не допускається.
6.26. Очищення повітроводів та іншого устаткування від відкладеного на них пилу ціаністих солей повинно здійснюватися регулярно в міру їхнього забруднення з оформленням наряду-допуску на виконання робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою. При очищенні повітроводів необхідно користуватися протигазом (відповідно до пункту 5 розділу IX цих Правил).
6.27. Пил, зібраний з устаткування, повинен знешкоджуватися на ділянці ціанування або в іншому, спеціально відведеному місці.
6.28. Знешкодження відходів ціаністих солей, устаткування, інструмента, пристосувань, тари, використаного обтирального матеріалу та ін. повинно здійснюватися відповідно до інструкції, розробленої роботодавцем і погодженої з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Знешкодження слід здійснювати розчином гіпохлориду натрію або суспензією, що складається з 10% розчинів залізного купоросу і свіже гашеного вапна або кальцинованої соди, які змішуються безпосередньо перед вживанням.
6.29. Установлювати питні фонтанчики і бачки для питної води в приміщеннях, де зберігаються і застосовуються ціаністі солі, не дозволяється.
6.30. Для забезпечення особистої безпеки працівникам не дозволяється торкатися ціаністих солей руками без захисних рукавичок, занурювати руки у ванни, курити і приймати їжу на робочому місці біля печей.
Приймати їжу слід у спеціально відведеному для цього місці.
Перед їжею необхідно зняти спецодяг, вимити руки та обличчя з милом або 1%-м лужним розчином залізного купоросу, прополоскати рот водою. Необхідно стежити за станом шкіри рук - не допускати порізів, саден, подряпин.
6.31. На ділянках робіт з ціаністими солями і ділянках знешкодження повинні бути встановлені аптечки, укомплектовані глюкозою, препаратом амілнітрату та іншими відповідними засобами першої допомоги за вказівкою лікаря.
6.32. У разі появи в робітника нудоти, запаморочення, порізів, опіків рук він повинен бути відсторонений від роботи до одержання відповідного дозволу лікаря.
6.33. При сульфаціануванні в розплавах солей необхідно виконувати вимоги безпеки для процесів ціанування, викладені в цьому підрозділі.
6.34. У неробочий час ділянка рідинного ціанування, склади для ціаністих солей, ділянки знешкодження ціаністих відходів, тари, спецодягу та інших предметів, забруднених ціаністими солями, повинні бути закриті на замок і опломбовані.
16. Термообробка в тліючому розряді
1. Термічна обробка металів у тліючому розряді повинна здійснюватися з дотриманням вимог, передбачених у главах 3, 8, 12 розділу VII і главі 14 цього розділу.
2. При проведенні технологічних процесів, пов'язаних зі зміною складу робочого середовища і матеріалу деталей, робоча камера установки термообробки в тліючому розряді повинна бути ретельно очищена.
3. Як насичувальна атмосфера (робоче середовище) при іонному азотуванні використовуються аміак, суміш азоту з воднем або ретельно очищений від кисню азот.
Використання газового середовища без аміаку і водню при повному азотуванні сприяє поліпшенню санітарно-гігієнічних умов і безпеки праці.
Тому як робоче середовище рекомендується використовувати очищений азот.
4. При іонному азотуванні недопустима присутність кисню в робочій камері установки.
5. Як насичувальна атмосфера при іонній цементації використовуються чисті вуглеводні, а також вуглеводні, розведені азотом або аргоном.
17. Термообробка газополуменевим нагріванням
1. При поверхневому загартуванні деталей із застосуванням газополуменевого нагрівання повинні додержуватися вимоги Правил з техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 08.07.83 (НПАОП 0.00-1.43-85).
2. Приміщення, у яких здійснюють газополуменеве поверхневе загартування деталей, повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
3. Робочі місця повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією, яка забезпечує максимальне видалення шкідливих газів, що виділяються, від місць їх утворення.
18. Термообробка імпульсним індукційним нагріванням
1. Процеси імпульсного індукційного нагрівання повинні проводитися з дотриманням вимог, передбачених у главі 10 розділу VII цих Правил.
2. Для захисту працівників від шуму, який виникає при роботі імпульсних індукційних генераторів, слід застосовувати засоби індивідуального захисту (протишумні навушники, антіфони-протишуми).
3. Установки імпульсного індукційного нагрівання повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. При її відсутності робота повинна проводитися у витяжній шафі, тому що обробка металів супроводжується вибуховим викидом дисперсійних часток з утворенням пари і газів.
4. Установки імпульсного індукційного нагрівання обладнаються блокованими огородженнями, а також сигналізацією.
5. Кожне робоче місце повинно бути забезпечене гумовим килимком та іншими засобами захисту, необхідними при роботі з електроустановками.
6. Огляд внутрішніх частин установок, що перебувають під напругою, слід здійснювати тільки після зняття напруги.
7. Конденсаторні батареї можуть розташовуватися в одному приміщенні з пультом керування при загальній енергії повного допустимого заряду, що не перевищує 15000 Дж.
Батареї більшої ємності повинні розташовуватися поза приміщенням у спеціальній сталевій шафі або в окремому приміщенні з дверима, обладнаними блокувальними пристроями.
8. На ділянці імпульсного індукційного нагрівання рекомендується вивішувати плакати, що містять вказівки і застереження, які належать до специфіки імпульсної термообробки.
19. Термообробка лазерна
1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що виникають при експлуатації лазерних установок, залежно від класу лазерів, а також класифікація лазерів за ступенем небезпеки генеруючого випромінювання визначаються вимогами ГОСТ 12.1.040-83 "Система стандартов безопасности труда. Лазерная безопасность. Общие положения".
2. Лазери 3-4 класу до введення в експлуатацію в організації повинні бути прийняті комісією, призначеною роботодавцем, з обов'язковою участю в ній представника державного нагляду. Комісії повинні бути надані: паспорта на установки, інструкції з експлуатації та охорони праці, план розміщення установок, санітарний паспорт. Уведення в експлуатацію лазерів 3-4 класу здійснюється відповідно до вимог НП 306.5.05/2.065-2002.
3. Ділянка лазерної обробки металів повинна розташовуватися в ізольованому приміщенні.
Стіни приміщення, де розміщені лазерні установки, повинні бути з матеріалу, непроникного для лазерного випромінювання.
Внутрішні поверхні приміщення повинні фарбуватися в матовий колір, що має мінімальний коефіцієнт відбивання і забезпечує максимальне розсіювання світла по довжині хвилі лазерного випромінювання.
4. Працівники, що обслуговують і експлуатують технологічні лазерні установки, повинні проходити медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
5. Працівники, що працюють з лазерними установками, повинні бути навчені правилам безпечного ведення робіт і правилам особистої гігієни, методам надання першої допомоги в разі ураження лазерним випромінюванням, електричним струмом, а також при впливі інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
6. На ділянці лазерної обробки металів повинні бути:
інструмент з ізольованими рукоятками;
діелектричні рукавички і килимки;
розрядні штанги;
екрани непрозорі, що не дають відбиття лазерного випромінювання;
засоби захисту очей;
засоби захисту органів слуху;
інструкція з охорони праці;
інструкція з експлуатації установки;
план розміщення установок із указівкою лазерної небезпечної зони.
7. Розміри лазерної небезпечної зони визначаються розрахунковим або експериментальним шляхом.
У зонах з підвищеною інтенсивністю лазерного випромінювання повинні бути вивішені попереджувальні знаки з написом "Обережно! Лазерне випромінювання" (за ДСТУ ISO 6309:2007).
8. При роботі з лазерними установками виконання операцій, не передбачених інструкціями з експлуатації та охорони праці, забороняється.
9. Особам, що не стосуються експлуатації та обслуговування лазерних установок, вхід у приміщення лазерної обробки металів не дозволяється. Про це повинні сповіщати відповідні написи.
10. Контроль лазерного випромінювання дозиметричним методом за ГОСТ 12.1.031-81 "Система стандартов безопасности труда. Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения" повинен здійснюватися центральною заводською лабораторією або санітарною лабораторією.
Технічні засоби контролю рівнів лазерного випромінювання повинні бути атестовані (забезпечені метрологічною перевіркою).
11. Процеси лазерної обробки металів, які не потребують присутності обслуговувального персоналу біля устаткування, повинні здійснюватися в спеціальному ізольованому приміщенні. Керування процесом у цьому разі здійснюється з окремо розташованого пульта.
Видалення шкідливих і небезпечних речовин з повітряного середовища (або зниження їх до рівня ГДК) повинно здійснюватися загальнообмінною вентиляцією.
Для видалення великої кількості небезпечних і шкідливих речовин, крім загальнообмінної вентиляції, повинні застосовуватися місцеві відсмоктувачі.
12. При проведенні процесів, що вимагають присутності персоналу біля лазерної установки або поблизу зони впливу лазерного випромінювання на деталі, видалення шкідливих і небезпечних речовин із зони їх утворення повинно здійснюватися за допомогою місцевих відсмоктувачів.
13. Якщо при проведенні таких технологічних процесів не можливо підтримувати концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони на рівні ГДК, необхідно:
застосовувати засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратори та інші пристрої);
забезпечити захист шкірних покривів від влучення аерозольних часток, які можуть мати велику швидкість і високу температуру, що може привести до опіку відкритих частин тіла;
використовувати засоби захисту очей від аерозолів і лазерного випромінювання.
14. При поєднанні системи спостереження з оптичною системою лазерної установки необхідно застосовувати автоматичні затвори або світлофільтри, що захищають очі оператора в момент генерації випромінювання. Не дозволяється під час генерації випромінювання здійснювати візуальний контроль улучення променя в деталь без застосування відповідних засобів захисту, а також направляти промінь лазера в очі людини і на інші частини тіла.
15. У разі виникнення при роботі лазерних установок електромагнітного поля високих і надвисоких частот, що можуть супроводжуватися м'яким рентгенівським випромінюванням, слід керуватися ДСП 6.177-2005-09-02.
Граничнодопустимі рівні електромагнітних випромінювань, вимоги безпеки і методи контролю встановлені ГОСТ 12.1.006-84 та ДСН 3.3.6.096-2002.
16. При використанні лазерних установок високої потужності в разі виникнення нейтронного і гама-випромінювання слід керуватися ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 і ДСП 6.177-2005-09-02.
17. При випадковому ушкодженні очей лазерним випромінюванням потерпілий повинен бути терміново обстежений офтальмологом і знаходитися під його спостереженням.
Характер медичної допомоги при ушкодженні очей визначається видом ушкодження, що залежить від довжини хвилі випромінювання.
18. Висока температура в зоні впливу лазерного випромінювання на деталі створює умови для можливого виникнення пожежі, тому слід дотримуватися вимог ДБН В.1.1-7-2002.
19. При використанні лазерних установок відкритого типу для запобігання опромінення працівників повинні використовуватися огородження, маркування лазерної небезпечної зони, екранування відкритого променя лазера, винесення пульта керування з небезпечної зони.
20. У багатьох конструкціях імпульсних лазерних установок для охолодження рубінового стрижня застосовується рідкий азот, для охолодження лампи-спалаху - стиснене повітря. При експлуатації установок повинні дотримуватися вимоги Правил безпеки при виробництві і споживанні продуктів розділення повітря, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88 (далі - НПАОП 24.1-1.30-88).
20. Термообробка магнієвих і алюмінієвих сплавів, титана і його сплавів
1. Цехи і ділянки термічної обробки деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів належать до виробничої категорії "У" за СНиП 2.09.02-85* і повинні по змозі розміщуватися в окремих приміщеннях. Не слід установлювати печі для термічної обробки деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів у потокових лініях цехів механічної обробки деталей.
2. Приміщення зберігання і термічної обробки деталей зі сплавів повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
3. Електроустаткування та електроприлади, установлювані в цих приміщеннях, повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
4. Підлоги і стіни в приміщеннях, де здійснюється зберігання і термічна обробка деталей зі сплавів, повинні бути гладкими і зручними для очищення.
5. Устаткування, стіни і перекриття приміщень повинні регулярно очищуватися від пилу вологим способом.
6. Для термічної обробки деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів можуть застосовуватися електропечі різних конструкцій і систем завантаження деталей, а також рециркулярні печі з нагріванням за рахунок механічної енергії потоку повітря.
7. Для низькотемпературної термообробки (не вище 300 град.C) допускається використовувати печі з газовим обігрівом за наявності окремої камери для згоряння газів.
Конструкція такої печі повинна забезпечувати надходження в робочий простір продуктів горіння при температурі, що не перевищує задану; використання спеціальних змішувачів унеможливлює попадання на деталі, що завантажуються в піч, окремих газових струменів з більше високою температурою.
8. Конструкція та експлуатація електропечей, призначених для нагрівання деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів, повинна відповідати вимогам, викладеним у главах 3, 7, 8, 11 розділу VII цих Правил і глави 14 цього розділу.
9. Завантаження печі слід здійснювати акуратно, щоб деталі не звалилися з етажерки і не торкалися відкритих спіралей опору.
10. Перед завантаженням у піч деталей з магнієвих сплавів їх слід очистити від магнієвого пилу, задирок, стружки, жиру (масла). Очищення від жиру слід здійснювати в 1% водному розчині соди при 100 град.C або в розчиннику.
11. Розподілення температур у печах повинно бути рівномірним. Для виключення перепаду температур печі слід обладнувати вентиляторами.
12. Печі повинні бути обладнані терморегуляторами для автоматичного підтримання необхідної температури і вимикання печі в разі підвищення заданої температури.
У печах значної довжини нагрівальні елементи повинні бути розташовані окремими секціями, кожна з яких повинна мати свій регулятор.
13. У разі несправності автоматики піч повинна бути відключена вручну, для чого в печі повинний бути передбачений ручний рубильник або вимикач, установлений у доступному для користування місці. В аварійній ситуації вся група печей повинна бути відключена за допомогою загального аварійного рубильника, установленого всередині приміщення в зручному місці.
14. Справність теплорегулювальних приладів повинна систематично перевірятися з оформленням відповідних записів у спеціальному журналі. Робота з несправною апаратурою не дозволяється.
15. При високотемпературній термообробці магнієвих сплавів (наприклад, нагріванні під загартування) у піч з повітряною атмосферою слід додавати 0,7-1% сірчистого газу, який подається по трубах або утворюється безпосередньо в печі шляхом розкладання сірчаного колчедану.
Металеві банки або листи із сірчаним колчеданом установлюються на етажерки або подину термічної печі.
Кількість колчедану - 0,5-1 кг/куб.м робочого простору печі.
16. Для попередження самозаймання деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів при термічній обробці термістові необхідно стежити, щоб не було різкого підвищення температури в печі. Ознакою самозаймання є утворення білого диму, що пробивається в щілини дверей печі або в отвори для термопари.
17. Печі повинні бути максимально герметичними. Підсмоктування повітря, особливо в вакуумних печах, не допускається. Спостереження за нагріванням деталей усередині печі слід вести через оглядові вікна (вічка).
18. У термічних цехах транспортування деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів слід здійснювати в індивідуальній тарі або на візках з надписом "магній", "алюміній".
19. Алюмінієвий і магнієвий пил можуть утворювати вибухонебезпечну суміш, а алюмінієвий пил і окисли заліза (залізна окалина) утворювати вибухову суміш (термітний порошок), тому вести нагрівання деталей з алюмінієвих сплавів у печах, у яких здійснювалося нагрівання деталей з чорних металів або магнієвих сплавів, допускається тільки після попереднього повного видалення з печі окислів заліза і магнієвого пилу.
20. У випадку загоряння деталей піч слід негайно відключити, а етажерки з деталями вийняти (викотити) з печі. Вогонь гасити необхідно сухим піском або меленим плавильним флюсом (допускається гасіння магнію вуглекислим газом, а алюмінієвого пилу - мокрим піском).
21. Протипожежні запаси піску (флюсу) повинні бути передбачені в цеху в достатній кількості. Ящики з піском (флюсом) повинні бути рівномірно розподілені в приміщенні цеху і по змозі ближче до печей.
22. Працівникам на ділянці не дозволяється:
завантажувати в піч для спільної обробки деталі, виконані з магнієвих і алюмінієвих сплавів;
завантажувати в піч деталі, забруднені здатним до запалення магнієвим або алюмінієвим пилом (стружкою) і жиром (маслом), а також деталі, покриті вологою, тому що наявність водяної пари в печі збільшує небезпеку загоряння магнієвих сплавів;
обробляти деталі з магнієвих і алюмінієвих сплавів на наждакових верстатах;
вести нагрівання деталей з магнієвих і алюмінієвих сплавів у рідких селітрових або ціаністих ваннах;
здувати пил стисненим повітрям, тому що при цьому пил переходить у зважений вибухонебезпечний стан;
здійснювати зварювальні роботи, пов'язані з застосуванням відкритого полум'я (без екранування місця роботи);
користуватися пінними вогнегасниками або водою на ділянці обробки магнієвих сплавів, тому що магній розкладає воду і викликає вибух.
23. Термічна обробка титана і його сплавів повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил безпеки при виробництві та переробці титана, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2006 N 548, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.12.2006 за N 1272/13146.
24. При термічній обробці титанових сплавів в інертних середовищах і в вакуумі слід дотримувати вимог безпеки, викладених в главі 14 цього розділу.
21. Термообробка плазмова
1. Плазмова термообробка деталей повинна проводитися з дотриманням вимог, передбачених ГОСТ 12.3.039-85 "Система стандартов безопасности труда. Плазменная обработка металлов. Требования безопасности" і главою 13 розділу VII цих Правил.
2. Для захисту працівників від шуму повинні застосовуватися протишуми (антифони) або шоломофони.
3. Для захисту очей працівників від світлових і теплових випромінювань, випадкових бризок або часток, що розлітаються, повинні застосовуватися захисні окуляри або шоломи-маски.
4. Приміщення плазмової обробки повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
5. Робоче місце, де здійснюється плазмова обробка, повинно бути обладнано місцевою витяжною вентиляцією, тому що в процесі термообробки утворюються шкідливі і токсичні аерозолі. У разі потреби рекомендується використання працівниками респіраторів або винесення робочої зони у витяжні шафи.
6. При роботі з плазмовими установками для забезпечення електробезпеки слід застосовувати діелектричні рукавички і килимки.
22. Термообробка з нагріванням струмами високої частоти
1. Термообробка деталей з індукційним нагріванням струмами високої частоти повинна проводитися з дотриманням вимог, передбачених главою 10 розділу VII цих Правил.
2. Експлуатація генераторних установок струменів високої частоти дозволяється за умови забезпечення на робочих місцях рівнів опромінення, які не перевищують допустимих, і за умови виключення опромінення осіб, що не обслуговують дані установки.
3. Приміщення, у яких розміщуються установки струменів високої частоти, повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляцією.
4. При виділенні в повітря робочої зони шкідливих речовин, що утворюються в процесі нагрівання деталей струмами високої частоти, нагрівальний індуктор повинний бути обладнаний місцевим відсмоктувачем.
5. Усі установки струменів високої частоти, які при роботі створюють електромагнітні поля високих частот, повинні допускатися в експлуатацію в такому виконанні, щоб розсіювання і втрати енергії були мінімальними. Установки струменів високої частоти повинні бути обладнані блокованими огородженнями, а також світловою сигналізацією.
6. Не дозволяється навмисно порушувати працездатність блокувальних пристроїв, а також працювати без заземлення корпуса генератора або індуктора.
7. Подача деталей до індуктора і зняття їх повинні бути по змозі механізовані та автоматизовані.
8. При термічній обробці металів із застосуванням високочастотного нагрівання в солях, які можуть виділяти отрутні гази, установки, приміщення і провадження робіт повинні відповідати вимогам, викладеним у пунктах 6.1-6.34 глави 15 цього розділу (обробка в ціаністих ваннах).
9. У приміщенні, де розміщені електротермічні установки, на видному місці повинні бути вивішені:
