Про затвердження Вимог до структури та змісту звіту з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", підпунктів 7, 16 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363,

1. Затвердити Вимоги до структури та змісту звіту з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02 жовтня 2000 року № 154 "Про затвердження Вимог щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки приповерхневих сховищ радіоактивних відходів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2000 року за № 758/4979.

3. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами (Новікова Ю.С.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги встановлюють вимоги до структури та змісту звіту з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів (далі - сховищ), який подається експлуатуючою організацією (оператором) сховища до Держатомрегулювання з метою отримання документів дозвільного характеру на етапах життєвого циклу сховища.

2. Вимоги до структури та змісту звіту з аналізу безпеки сховищ обов’язкові для застосування всіма юридичними та фізичними особами, які розробляють звіт з аналізу безпеки, виконують державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки, погоджують та затверджують звіт з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів.

Набрання чинності цими Вимогами не потребує перегляду звітів з аналізу безпеки, раніше погоджених Держатомрегулювання.

Для сховищ, проєкти яких на момент уведення в дію Вимог не затверджені в установленому порядку, положення Вимог мають виконуватись у повному обсязі.

3. У цих Вимогах вжито такі скорочення:

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

ЕО - експлуатуюча організація (оператор);

НПА - нормативно-правовий акт;

ОПП - особливості, події, процеси;

РАВ - радіоактивні відходи;

РБ - радіаційна безпека;

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека.

4. У цих Вимогах терміни вжито в таких значеннях:

антропогенний вплив - вплив на систему захоронення РАВ, пов’язаний з діяльністю людини на майданчику або за межами майданчика сховища;

бар’єр - природна або інженерна перешкода, призначена для запобігання поширенню радіоактивних речовин та/або забезпечення захисту РАВ від зовнішніх впливів;

бар’єр пасивний - інженерний або природний бар’єр, що виконує функції утримання та ізоляції РАВ протягом визначеного в проєкті строку за рахунок специфічних властивостей бар’єра без можливих дій з боку людини щодо підтримання стану бар’єра (принцип пасивної безпеки). Пасивні бар’єри системи захоронення РАВ можуть складатися, зокрема, з таких інженерних бар’єрів: форма РАВ, пакувальний комплект, до якого її вміщено, елементи споруд, у яких розміщуються РАВ (нижня основа, стіни сховища, верхнє накриття тощо), та природні бар’єри - природні матеріали майданчика (породи);

доступне середовище - частина навколишнього природного середовища (підземні води, ґрунти, поверхневі води тощо), де людина потенційно може зазнати опромінення. Під час визначення шару нижче поверхні землі, який належить до доступного середовища, враховується глибина ґрунтів, на які мають істотний вплив основні сценарії ненавмисного вторгнення людини (наприклад, проведення будівельних і сільськогосподарських робіт, використання природних ресурсів тощо);

еволюція системи захоронення РАВ - поступові або швидкі зміни з часом утримувальної та/або ізолювальної здатності системи захоронення;

індикатор безпеки - фізична величина (наприклад, концентрація радіонуклідів у ґрунтовій воді, рівень поверхневого забруднення ґрунтів, доза/ризики опромінення населення тощо), яка обчислюється або оцінюється під час проведення оцінки безпеки чи вимірюється під час проведення моніторингу та використовується для обґрунтування ефективності системи захоронення шляхом порівняння отриманих значень цієї величини зі встановленими законодавством радіаційно-гігієнічними регламентами (допустимі рівні забруднення, ліміти доз, ризики тощо);

строк потенційної небезпеки РАВ - час, протягом якого активність РАВ зменшується до рівнів, що дають можливість звільнити РАВ від контролю з боку Держатомрегулювання.

Інші терміни вжито в значеннях, наведених у Законах України "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", Загальних положеннях безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913, Загальних положеннях безпеки при захороненні радіоактивних відходів, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 серпня 2018 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1008/32460, Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, Державних гігієнічних нормативах "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Порядку звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01 липня 2010 року № 84, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 року за № 718/18013.

1. На остаточній стадії інтегрованого процесу поводження з РАВ вони підлягають захороненню шляхом розміщення в спеціально призначених сховищах для захоронення РАВ.

Загальною метою безпеки при захороненні РАВ є захист теперішніх та майбутніх поколінь людей і навколишнього природного середовища від негативного радіаційного впливу РАВ з урахуванням принципу оптимізації радіаційного захисту.

2. Безпека сховища на етапах його експлуатації та закриття забезпечується сукупністю пасивних інженерних і природних бар’єрів для утримання та ізоляції РАВ, а також комплексом технічних і організаційних заходів захисту інженерних бар’єрів і збереження їх функціональних можливостей. Під час експлуатації та закриття сховища комплексом технічних та організаційних заходів також забезпечується безпека виконання робіт на майданчику сховища.

3. Довгострокова безпека сховища після його закриття забезпечується сукупністю пасивних інженерних і природних бар’єрів, що виконують функції утримання та ізоляції РАВ протягом встановленого в проєкті строку.

Утримання та ізоляцію РАВ сукупністю пасивних бар’єрів забезпечують на період часу, достатній для суттєвого зниження активності РАВ внаслідок природного розпаду, щоб гарантувати обмеження радіаційного впливу на людину та навколишнє природне середовище нижче допустимих рівнів, встановлених у Загальних положеннях безпеки при захороненні радіоактивних відходів, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 серпня 2018 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1008/32460.

Після закриття сховища в разі потреби може проводитися адміністративний контроль, вид та тривалість якого визначаються в проєкті та обґрунтовуються в ЗАБ.

1. ЗАБ сховища - документ, у якому ЕО обґрунтовує, що:

сховище, його споруди, бар’єри, системи та обладнання відповідають вимогам ЯРБ;

діяльність з експлуатації, закриття сховища та адміністративного контролю здійснюється відповідно до вимог ЯРБ;

потенційні радіологічні впливи сховища на здоров’я людей та на навколишнє природне середовище не перевищуватимуть встановлених законодавством санітарно-гігієнічних регламентів протягом експлуатації, під час та після закриття сховища за всіх імовірних сценаріїв еволюції системи захоронення.

2. Цілями ЗАБ є:

визначення цілей безпеки;

визначення сукупності бар’єрів, що забезпечують ядерну та радіаційну безпеку сховища на етапах експлуатації, закриття та в довгостроковий період після закриття, встановлення конкретних функцій кожного бар’єра та критеріїв їх виконання;

обґрунтування виконання бар’єрами встановлених функцій відповідно до цілей безпеки та вимог ЯРБ;

визначення та обґрунтування критеріїв приймання РАВ на захоронення у сховище;

обґрунтування прийнятих технічних та організаційних рішень із забезпечення радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з експлуатації та закриття сховища й на довгостроковий період після закриття;

аналіз аварійних ситуацій та аварій і оцінка їх наслідків, обґрунтування заходів із запобігання аварійних ситуацій та аварій і пом’якшення їх наслідків;

оцінка потенційних радіологічних впливів сховища після його закриття та забезпечення радіаційного захисту людей з урахуванням принципу оптимізації;

оцінка достатності та надійності фізичного захисту;

оцінка проєктних рішень та організаційно-технічних заходів для забезпечення протипожежного захисту та пожежної безпеки;

обґрунтування забезпечення якості будівництва, експлуатації та закриття сховища.

3. ЕО розробляє ЗАБ на основі результатів проведеної оцінки безпеки сховища на період експлуатації, закриття та на довгостроковий період після закриття сховища.

Оцінку безпеки сховища та розроблення відповідного ЗАБ виконують з використанням диференційованого підходу. ЕО визначає обсяг та рівень деталізації оцінки безпеки з урахуванням обсягів РАВ, які планується захоронити, рівня їх потенційної небезпеки, технологій поводження з РАВ, видів робіт та операцій на майданчику сховища, а також етапу життєвого циклу сховища, на який розробляється ЗАБ.

4. ЕО розробляє, оновлює та деталізує ЗАБ на послідовних етапах життєвого циклу сховища, починаючи від етапу вибору майданчика та проєктування сховища до завершення етапу закриття сховища. Під час оновлення та деталізації ЗАБ враховують:

уточнені дані про характеристики РАВ (упаковок РАВ), які планується захоронити та захоронені у сховищі;

досвід експлуатації сховища;

результати досліджень фактичних характеристик інженерних бар’єрів та майданчика;

дані моніторингу навколишнього природного середовища.

5. ЕО надає до Держатомрегулювання:

1) ЗАБ на етапі проєктування сховища в складі техніко-економічного обґрунтування будівництва сховища. У цьому ЗАБ визначають загальну концепцію проєкту сховища, наводять результати оцінки безпеки потенційних майданчиків та порівняльний аналіз щодо їх можливості забезпечити безпеку захоронення запланованих типів і обсягів РАВ, обґрунтовують вибір конкретного майданчика для розміщення на ньому сховища відповідно до визначеної концепції проєкту сховища;

2) ЗАБ на етапі будівництва сховища в складі проєкту (робочого проєкту) будівництва сховища. У цьому ЗАБ визначають та обґрунтовують проєктні основи сховища, а також обґрунтовують безпеку спроєктованого сховища;

3) ЗАБ на етапі експлуатації сховища. У цьому ЗАБ обґрунтовують безпеку побудованого сховища, при цьому аналізують відповідність збудованого сховища проєкту будівництва, враховують характеристики фактично побудованих споруд, бар’єрів, систем та обладнання, оновлені дані про характеристики РАВ (упаковок РАВ) та майданчика (за потреби);

4) ЗАБ на етапі закриття сховища. У цьому ЗАБ обґрунтовують безпеку сховища після завершення його експлуатації, при цьому враховують фактичні характеристики РАВ (упаковок РАВ), що захоронені у сховищі, фактичні характеристики споруд, бар’єрів, систем та обладнання, дані моніторингу навколишнього природного середовища, проєкт закриття сховища.

6. У ЗАБ на етапах будівництва та експлуатації сховища оцінки безпеки закриття сховища приводять на концептуальному рівні. У ЗАБ на етапі закриття сховища ці оцінки конкретизують та деталізують.

У ЗАБ на етапі закриття сховища оновлюють оцінки довгострокової безпеки сховища з урахуванням фактичних характеристик РАВ (упаковок РАВ), що захоронені у сховищі, фактичних характеристик бар’єрів, даних моніторингу навколишнього природного середовища, проєктних рішень із закриття сховища. Також уточнюють тривалість та деталізують заходи з адміністративного контролю.

7. У ЗАБ на етапах експлуатації та закриття сховища вносять стислу інформацію щодо:

умов попередньої ліцензії та вимог приписів за результатами інспекційних перевірок;

виконання ЕО цих умов і вимог та відповідних результатів;

питань безпеки, які залишилися невирішеними, та планів заходів з їх вирішення.

У ЗАБ на етапах експлуатації та закриття наводять значення індикаторів безпеки (дози, концентрації радіонуклідів у навколишньому природному середовищі тощо), отримані за результатами моніторингу, та порівнюють їх із критеріями безпеки та прогнозованими у ЗАБ значеннями.

8. На етапах експлуатації та закриття сховища ЕО виконує переоцінку безпеки сховища відповідно до вимог Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 серпня 2018 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1008/32460 та оновлює ЗАБ на етапі експлуатації або закриття сховища.

9. У ЗАБ сховища вносяться відомості щодо:

джерел інформації, вихідних даних, припущень, які використані/прийняті під час проведення оцінки безпеки сховища;

інтервалів часу, на які проводяться оцінки, та відповідних критеріїв безпеки, які використовуються під час проведення оцінки безпеки;

методик, моделей, сценаріїв та розрахункових програм (включно з інформацією з аналізу невизначеності вихідних даних, валідацією та верифікацією використовуваних розрахункових програм, похибок результатів розрахунків тощо), що використовувалися під час проведення оцінки безпеки сховища;

проміжних і підсумкових результатів оцінки безпеки сховища.

Надаються також переліки посилань на документи, які використовувались під час розроблення відповідних розділів ЗАБ.

10. У ЗАБ сховища надаються відомості про наявність затвердженого в установленому порядку Звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", який містить результати оцінки впливу на природне, соціальне та техногенне середовище під час провадження планованої діяльності.

11. Якщо сховище входить до складу комплексу з кількох сховищ для захоронення РАВ та/або інших об’єктів, призначених для поводження з РАВ, розташованих у межах одного майданчика, або розміщено на майданчику іншого об’єкту використання ядерної енергії, у ЗАБ наводяться також результати оцінки сумарних радіаційних впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище всієї сукупності об’єктів, які розміщені та/або які планується розмістити на майданчику.

1. ЗАБ містить такі розділи:

вступ;

оцінка майданчика сховища;

проєктні основи сховища;

проєктні рішення сховища та їх відповідність проєктним основам;

будівництво сховища;

експлуатація сховища;

закриття сховища;

довгострокова безпека після закриття сховища;

аналіз досвіду захоронення РАВ;

система управління діяльністю.

Вимоги до змісту розділів звіту з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів наведено у додатку до цих Вимог.

ЕО, у разі потреби, може доповнювати ЗАБ додатковими розділами.

2. ЗАБ може також містити додатки, в яких наводиться детальна інформація щодо вихідних даних, опис методик, розрахунків, описи проєктних рішень, креслень, а також інших матеріалів, які доповнюють основні розділи ЗАБ, ілюструють, пояснюють і конкретизують оцінки безпеки.

3. Зі структури ЗАБ на етапі закриття сховища можуть вилучатися розроблені у ЗАБ на етапі експлуатації сховища підрозділи, які не стосуються безпеки діяльності із закриття сховища та довгострокової безпеки сховища.

1. Розділ "Вступ" складається з таких підрозділів:

загальні відомості;

цілі, структура ЗАБ та обсяги проведення оцінки безпеки сховища;

загальний опис сховища;

нормативно-правова база.

2. У розділі "Вступ" надається загальне уявлення про сховище та РАВ, а також перелік індикаторів безпеки, які будуть розглядатися у ЗАБ для доведення відповідності рівня безпеки сховища вимогам ЯРБ.

3. Розділ "Вступ" викладають у формі, доступній для широкого розуміння та придатній для інформування громадськості.

1. Наводяться відомості щодо:

найменування сховища, його типу, призначення та місткості (за об’ємом РАВ, кількістю упаковок РАВ);

місця розміщення сховища;

необхідності створення сховища в рамках інтегрованої системи поводження з РАВ;

запланованих термінів реалізації етапів життєвого циклу сховища (проєктування, будівництво, експлуатація, закриття);

статусу сховища (поточний етап життєвого циклу сховища) та стану його ліцензування;

ЕО сховища (найменування, місцезнаходження, види діяльності, діючі ліцензії у сфері використання ядерної енергії);

постачальників РАВ, від яких ЕО планує прийняти / приймає РАВ на захоронення;

маршрутів перевезення РАВ;

залучення громадськості (проведення громадських слухань, інформування громадськості тощо).

2. Наводиться стисла інформація про вже виконану діяльність із реалізації проєкту сховища, а саме з:

розроблення та затвердження техніко-економічного обґрунтування будівництва сховища, включно з обґрунтуванням вибору майданчика сховища;

аналізу світового досвіду створення та експлуатації аналогічних сховищ;

проведення досліджень характеристик обраного майданчика;

виконання дослідницьких та проєктних робіт щодо розроблення основних проєктних рішень бар’єрів сховища;

проведення оцінки безпеки на етапах експлуатації, закриття та на довгостроковий період після закриття сховища.

1. Вказується загальна мета та специфічні цілі ЗАБ (залежно від етапу життєвого циклу сховища).

2. Наводиться стислий опис:

структури ЗАБ, включно з переліком розділів та основних зв’язків між ними. Вказуються відхилення (за наявності) структури та змісту ЗАБ від визначених цими Вимогами та пояснюються причини цих відхилень;

обсягів проведення оцінки безпеки із зазначенням, які оцінки і в яких обсягах передбачено доповнювати та деталізувати на подальших етапах життєвого циклу сховища.

1. Наводяться стислі відомості щодо:

території, на якій розташоване сховище (географічні координати, відстань до найближчих і найбільших населених пунктів, розташування сховища відносно основних промислових об’єктів, основних транспортних шляхів, мереж електропостачання, трубопроводів);

майданчика сховища, розміщення на ньому споруд для захоронення РАВ, об’єктів інфраструктури (відповідна схема майданчика).

2. Наводиться стисла інформація про:

етапи технологічного процесу поводження з РАВ на майданчику (відповідна технологічна схема);

споруди для захоронення РАВ, їх компонування, геометричні розміри, місткість (відповідна схема споруд);

основні об’єкти інфраструктури для забезпечення безпечного поводження з РАВ на майданчику (їх перелік, призначення);

перелік інженерних і природних бар’єрів (відповідна схема бар’єрів), їх основні функції;

найбільш важливі характеристики вміщувальних порід, які забезпечують виконання ними функцій природних бар’єрів;

основні заходи з радіаційного контролю на майданчику та моніторингу навколишнього природного середовища.

3. Вказуються основні критерії приймання РАВ на захоронення, зокрема критерії щодо обмеження загальної та питомих активностей радіонуклідів в РАВ, основні вимоги до форми РАВ та пакувальних комплектів (контейнерів).

4. У ЗАБ на етапі будівництва та експлуатації зазначаються постачальники РАВ, від яких ЕО планує прийняти РАВ до сховища. Наводяться стислі відомості про основні характеристики РАВ (упаковок РАВ) кожного постачальника, зокрема:

об’єми РАВ;

типи пакувальних комплектів;

типи упаковок РАВ, їх кількість;

склад та фізичну форму РАВ;

радіаційні (радіонуклідний склад, загальні активності радіонуклідів, діапазони питомих активностей) та хімічні (наявність та вміст хімічно активних, корозійноактивних та інших небезпечних речовин) характеристики РАВ;

основні характеристики матриці РАВ.

У ЗАБ на етапі закриття вказуються постачальники, від яких були прийняті РАВ у сховище. Наводяться відомості про фактичне розміщення РАВ (упаковок РАВ) у сховищі та їх основні характеристики, відповідно до зазначеного вище переліку.

1. Визначається підхід із застосування НПА, рекомендаційних документів міжнародних організацій та нормативних документів іноземних держав з передовим досвідом у сфері регулювання безпеки захоронення РАВ, у якому передбачають:

обов’язкове виконання вимог НПА, дія яких розповсюджується на захоронення РАВ (розглядаються всі етапи життєвого циклу сховища);

застосування окремих вимог НПА, дія яких безпосередньо не поширюється на діяльність із захоронення РАВ;

застосування вимог та рекомендацій документів міжнародних організацій (Міжнародної агенції з атомної енергії, Асоціації західноєвропейських органів регулювання ядерної безпеки, Міжнародної комісії з радіаційного захисту);

застосування окремих вимог нормативних документів розвинутих країн, які можуть використовуватися під час обґрунтування рівня безпеки сховища для захоронення РАВ.

2. Наводяться переліки:

НПА, відповідність вимогам яких обґрунтовується у ЗАБ;

НПА, окремі вимоги яких доцільно застосовувати для обгрунтування рівня безпеки сховища;

рекомендаційних документів міжнародних організацій;

нормативних документів країн з передовим досвідом у сфері регулювання безпеки захоронення РАВ.

У разі використання для обґрунтування рівня безпеки сховища окремих положень НПА, дія яких безпосередньо не поширюється на діяльність з захоронення РАВ, а також рекомендаційних документів міжнародних організацій та/або нормативних документів інших країн ЕО обґрунтовує прийняті підходи щодо застосування зазначених документів.

1. Розділ ЗАБ "Оцінка майданчика сховища" складається з таких підрозділів:

загальний опис майданчика;

метеорологічні характеристики майданчика;

геологічні та сейсмічні характеристики майданчика;

гідрологічні та гідрогеологічні характеристики майданчика;

геохімічні характеристики майданчика;

інженерно-геологічні характеристики ґрунтів майданчика;

землекористування та водокористування;

промислова і транспортна діяльність;

демографічні умови;

радіологічні та хімічні умови впливу зовнішніх джерел;

оцінка зовнішніх подій, характерних для майданчика;

характеристики майданчика, важливі для аварійного планування та реагування;

програма досліджень та моніторингу майданчика.

2. У розділі ЗАБ "Оцінка майданчика сховища" наводяться посилання на НПА, в яких встановлені вимоги щодо вибору майданчиків сховищ, описи та оцінки характеристик майданчика сховища з точки зору його придатності для розміщення сховища поверхневого або приповерхневого типу та захоронення запланованих обсягів РАВ із заданими характеристиками з огляду на їх відповідність вимогам цих НПА.

Наводиться опис характерних для майданчика сховища подій і процесів природного та техногенного походження. Зазначаються такі характеристики майданчика, які є сприятливими для утримання та ізоляції РАВ протягом необхідного часу відповідно до вимог Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 серпня 2018 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1008/32460.

3. Наводяться як наявні характеристики майданчика та району його розташування, так і обґрунтовані припущення щодо прогнозних змін цих характеристик у майбутньому.

4. Дані про характеристики майданчика та району його розміщення супроводжуються:

аналізом використаних джерел інформації;

описами виконаних досліджень і аналізами їх результатів.

За результатами цих аналізів наводяться оцінки невизначеностей характеристик майданчика.

5. Обсяг та ступінь деталізації наведеної інформації мають бути достатніми для підтвердження придатності майданчика для захоронення РАВ із запланованими характеристиками та реалізації глибокоешелонованого захисту відповідно до Вимог до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 14 листопада 2008 року № 188, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 08 грудня 2008 року за № 1166/15857 та проведення оцінки безпеки системи захоронення в інших розділах ЗАБ.

1. Наводяться загальні відомості щодо:

географічного положення, границь майданчика (геометричні розміри майданчика з точки зору їх достатності для розміщення сховища заданої місткості та об’єктів інфраструктури) та землевідведення, а також границь санітарно-захисної зони та зони спостереження;

глибини розміщення сховища та наявності геологічного блоку однорідних порід достатнього об’єму;

розташування майданчика відносно найбільш значущих природних об’єктів (найближчі водойми, відомі значні родовища мінеральних та інших цінних ресурсів тощо);

розташування майданчика відносно найбільших і найближчих населених пунктів, промислових об’єктів, основних транспортних шляхів, мереж електропостачання, трубопроводів;

щільності населення в районі розташування майданчика (у зоні можливого поширення радіоактивного забруднення у навколишньому природному середовищі).

2. Наводиться інформація щодо:

маршрутів транспортування РАВ від постачальників РАВ до сховища;

специфічних особливостей розташування майданчика (наприклад у зоні відчуження);

геолого-гідрогеологічних умов району розташування майданчика;

кліматичних та метеорологічних умов;

сейсмічних умов;

землекористування та водокористування.

1. Наводяться метеорологічні характеристики району розміщення майданчика сховища, потрібні для оцінки можливості розміщення сховища в цьому районі та обґрунтування заходів інженерного захисту від несприятливих кліматичних впливів на етапі експлуатації, закриття та в довгостроковий період після закриття сховища, а також для проведення оцінок розповсюдження радіонуклідів у навколишньому природному середовищі.

2. Наводяться відомості про такі метеорологічні характеристики:

дощові опади (річні обсяги, розподіл інтенсивності, тривалість, частота, екстремальні опади);

снігові опади (річні обсяги, накопичення, екстремальні опади, інтенсивність танення);

сезонні коливання рівня випаровування води з поверхні;

температура повітря (розподіл температур залежно від сезону року, діапазони температур, середні та екстремальні значення);

температура ґрунту (розподіл температур залежно від сезону року, діапазони температур, глибина промерзання, середні та екстремальні значення);

відносна та абсолютна вологість повітря (розподіл вологості залежно від сезону року, діапазони, середні та екстремальні значення вологості);

вітер (роза вітрів, розподіл швидкості вітру залежно від сезону року, діапазони та середні значення швидкості, екстремальний вітер);

екстремальні метеорологічні події (урагани, смерчі, пилові та піщані бурі), їх ймовірність і характеристики.

3. Наводяться прогнозні оцінки змін клімату та наслідків таких змін (зледеніння, зміни напрямків руху підземних вод тощо) для використання цих оцінок в аналізі довгострокової безпеки сховища.

4. Наводяться характеристики атмосфери, потрібні для моделювання поширення радіоактивних речовин в атмосфері.

5. Наводиться перелік метеорологічних процесів та подій, які були виявлені в районі розміщення сховища і на майданчику та які враховуються під час проєктування й оцінки безпеки сховища.

Обгрунтовується, що майданчик за кліматичними умовами є придатним для розміщення сховища відповідно до вимог НПА. Обґрунтовується прийнятність метеорологічних умов майданчика для розміщення на ньому сховища з точки зору наслідків реалізації екстремальних метеорологічних подій на майданчику сховища, а також збереження ефективності бар’єрів на етапах експлуатації, закриття та після закриття сховища.

1. Наводяться відомості про такі основні геологічні та сейсмічні характеристики регіону та майданчика:

літологічні, стратиграфічні й структурно-геологічні умови регіону та майданчика;

тектонічні структури регіону та майданчика;

геологічна будова порід майданчика;

шляхи можливої прискореної міграції радіонуклідів (зони розломів, тріщинуватості, розущільнення);

фізико-механічні статичні та динамічні властивості ґрунтів, від яких залежить швидкість міграції радіонуклідів і довгострокова стабільність природних бар’єрів;

характеристики максимального розрахункового, з повторюваністю 1 раз на 10 000 років, та проєктного, з повторюваністю 1 раз на 100 років, землетрусів на майданчику (на поверхні та на глибині розташування сховища).

2. Наводяться відомості про такі поверхневі характеристики майданчика та прилеглої території:

рельєф;

поверхневі геодинамічні процеси (зсуви, обвали, селеві потоки, снігові лавини) та інші несприятливі схилові процеси, що можуть впливати на стабільність майданчика;

ерозія;

активні карстові процеси, які можуть вплинути на стабільність вміщувальних порід;

фізико-механічні властивості порід, що становлять підґрунтя сховища, наявність специфічних ґрунтів (біогенних, усадочних, елювіальних, техногенних, засолених тощо), у тому числі стосовно можливості просідань на майданчику сховища.

3. Наводяться обґрунтування того, що:

вміщувальні породи виконують функцію природного бар’єра;

забезпечується достатня відстань сховища від шляхів можливої прискореної міграції радіонуклідів;

механічні властивості вміщувальних порід прийнятні для проведення будівництва, експлуатації та закриття сховища без порушення довгострокової стабільності природних бар’єрів.

4. Обґрунтовується, що геологічні та сейсмічні характеристики майданчика є прийнятними для розміщення сховища відповідно до вимог НПА.

1. Наводяться відомості про такі гідрологічні характеристики району розташування майданчика:

гідрографічна мережа (річки, озера тощо, із зазначенням їх гідрологічних характеристик, наявних та перспективних гідротехнічних споруд, їх проєктних вимог щодо водоскиду та сейсмостійкості);

зміни в гідрографічній мережі, що виникали внаслідок антропогенної діяльності;

гідрологічна мережа (регіональна та в районі розміщення сховища);

характеристики регіональних та локальних гідрологічних умов (водотоки в місцях розвантаження підземних вод поблизу району майданчика сховища, зв’язки гідрографічної мережі з геологічною будовою);

зв’язки між водоймами і поверхневими водами, напрямки та інтенсивність перетікань;

водозбірний басейн та напрямок потоку для річок, озер, штучних водоймищ, включно з даними про діапазон обсягів та швидкості течії, рівнів води, що спостерігались;

поверхневий стік, його сезонні коливання.

2. Наводяться відомості про регіональні гідрогеологічні умови (зокрема межі гідрогеологічних структур), а також про такі гідрогеологічні характеристики району розташування майданчика:

структура системи водоносних горизонтів (потужність, параметри латеральної і вертикальної проникності, пористість, середні швидкості та переважні напрямки руху підземних вод тощо);

параметри та властивості водовміщувальних і водотривких порід (пористість, глибина залягання, геофільтраційні вікна тощо);

гідравлічні зв’язки (водообмін) у системі водоносних горизонтів;

наявність або можливість виникнення верховодки;

будова зони аерації, геофільтраційні та геоміграційні властивості водовміщувальних порід та ґрунтів зони аерації, вологісний режим ґрунтів зони аерації;

режими живлення водоносних горизонтів, зони розвантаження підземних вод;

рівні залягання ґрунтових вод і їх сезонні та багаторічні коливання, можливість підтоплення майданчика;

наявність та інтенсивність висхідних і низхідних водних потоків;

шляхи можливого розповсюдження радіонуклідів із сховища та час їх надходження до найближчих місць розвантаження (водокористувачів);

розміщення мережі спостережних свердловин.

3. Наводиться опис гідрогеологічної моделі, яка використовується для прогнозних розрахунків водних потоків:

представлення моделі;

обґрунтування прийнятих у моделі припущень;

вихідні дані для моделі, зокрема мінімальні, середні, максимальні значення та їх невизначеності;

відомості про верифікацію та валідацію моделі;

відомості про розрахунковий код, який використовується для розрахунків відповідно до гідрогеологічної моделі.

4. Наводяться відомості про такі характеристики повені:

частота, інтенсивність та причини повені;

водоймища, річки, які можуть спричиняти повені;

максимальний рівень води в період проходження повені, висота хвилі, комбінація потоку та хвилі;

пошкодження гідротехнічних споруд (якщо пошкодження можуть спричинити підвищення рівня води);

максимальні опади та їх вплив на район водозбору та внесок опадів у поверхневий стік.

Наводиться оцінка можливості підвищення рівня ґрунтових вод та його впливу на безпеку сховища.

5. Обґрунтовується, що гідрогеологічні та гідрологічні характеристики майданчика є прийнятними для розміщення сховища відповідно до вимог НПА, зокрема, що забезпечуються в достатній мірі:

запобігання потраплянню води до сховища;

глибина залягання ґрунтових вод (з урахуванням їх сезонних та багаторічних коливань);

уповільнення водообміну між горизонтами підземних вод та з відкритими водоймами;

значна довжина шляхів фільтрації до місць розвантаження;

низька швидкість міграції радіонуклідів.

6. Наводиться інформація про достатність даних щодо гідрогеологічних та гідрологічних характеристик для розробки математичних моделей і виконання розрахунків міграції радіонуклідів водними шляхами.

1. Наводяться відомості про:

хімічні характеристики підземних та поверхневих вод перед розміщенням та після розміщення сховища (окислювально-відновний потенціал Eh, водневий показник pH, хімічний склад, мінералізація, електропровідність тощо);

форми сполук і елементів у водах (іонна форма, колоїди, органо-мінеральні комплекси тощо);

агресивність підземних вод відносно матеріалів інженерних бар’єрів сховища;

агресивність інженерних бар’єрів сховища по відношенню до підземних вод;

процеси й умови, що впливають на розчинність та сорбцію радіонуклідів.

2. Наводяться відомості про хімічні характеристики ґрунтів:

хімічний, радіохімічний та мінералогічний склад основних несучих/вміщувальних порід;

фізико-хімічні властивості ґрунтів, які впливають на перенесення радіонуклідів (кількісні значення параметрів розчинності, сорбції, іонного обміну, коефіцієнта міжфазного розподілу (kd) для основних дозоутворюючих радіонуклідів; залежність kd від значень Eh та pH);

хімічні взаємодії між ґрунтами та матеріалами інженерних бар’єрів сховища, включно з корозією.

Обґрунтовується також, що забезпечується достатньою мірою:

зниження агресивних впливів води та ґрунтів на інженерні бар’єри сховища;

зниження утворення мобільних сполук радіонуклідів;

сорбція радіонуклідів вміщувальними породами.

3. Наводиться інформація щодо впливу на характеристики природних бар’єрів будівництва, експлуатації та закриття сховища (наприклад виникнення перехідних станів природних бар’єрів внаслідок процесів окислення унаслідок надходження кисню до геологічної породи).

4. Обґрунтовується, що геохімічні характеристики майданчика є прийнятними для розміщення сховища відповідно до вимог нормативних документів.

1. Наводяться відомості про потрібні для проєктування інженерних бар’єрів та споруд сховища геотехнічні властивості ґрунтів основи сховища, включно з прогнозом їх змін унаслідок карстово-суфозійних процесів, підтоплення чи осушення майданчика, ущільнення під впливом навантажень від будівельних конструкцій сховища, які призводять до деформацій ґрунтів основи, осідань та просідань фундаментів споруд сховища.

2. Обґрунтовується, що геотехнічні характеристики ґрунтів майданчика є прийнятними для розміщення сховища відповідно до вимог НПА.

1. Наводяться відомості про землекористування та водокористування в районі розміщення сховища:

види землекористування;

основні джерела водокористування (річки, озера, наявні джерела поверхневих та підземних або мінеральних вод, що використовуються або можуть використовуватися).

2. Наводиться інформація про наявних та перспективних користувачів вод кожного джерела із зазначенням місць розміщення водозабору, типу водокористування, об’ємів води.

1. Наводяться такі відомості про промислові об’єкти:

координати розміщення промислових об’єктів (гідротехнічні, пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти, ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з РАВ тощо), які можуть суттєво вплинути на безпеку сховища;

перспективні плани розвитку індустріальної діяльності в районі розміщення сховища.

2. Наводяться відомості про перспективні види діяльності, які можуть призвести до ненавмисного вторгнення (буріння свердловин, будівництво доріг тощо).

3. Наводяться відомості про основні транспортні мережі (повітряні, залізничні, водні), місця розташування аеропортів та про інженерні мережі (електропостачання, трубопроводи тощо).

4. Визначаються можливі маршрути транспортування РАВ від постачальників до сховища.

5. Аналізуються можливі техногенні впливи на майданчик унаслідок:

аварій на промислових об’єктах, транспортних шляхах, у мережах електропостачання, трубопроводів (пожежі, вибухи, аварійні викиди вибухонебезпечних, займистих, токсичних та хімічно активних і корозійноактивних речовин);

падіння літальних апаратів;

затоплення у зв’язку із пошкодженням гідротехнічних споруд;

осідань, просідань та інших факторів, що виникають під час проведення гірничо-видобувних та інженерно-будівельних робіт.

Визначаються характеристики техногенних впливів (оцінки ймовірності, інтенсивності тощо).

6. Обґрунтовується, що характеристики техногенної діяльності в районі розміщення майданчика не перешкоджають розміщенню сховища відповідно до вимог НПА.

1. Наводяться відомості про такі демографічні умови в районі розміщення сховища:

щільність, структура, територіальне розміщення та міграція населення, розподіл щільності населення відносно розташування сховища та напрямків можливого поширення радіоактивних речовин;

найближчі соціально та культурно значущі об’єкти (заповідники, культурні та історичні пам’ятки, лікувально-профілактичні та рекреаційні установи тощо).

Демографічні дані наводяться на основі результатів останнього перепису населення, з урахуванням міграції населення та прогнозованих змін демографічних умов в районі сховища на період експлуатації.

2. Для всіх етапів життєвого циклу сховища, зокрема довгострокового періоду після закриття, наводиться модель демографічних умов (припущення щодо раціону харчування, звичок, тривалості перебування населення на відкритій місцевості та в закритих приміщеннях тощо), яка застосовується під час проведення прогнозних розрахунків радіаційних впливів на населення, та, з урахуванням локальних метеорологічних умов, визначаються критичні групи населення, які потенційно можуть отримати максимальну дозу.

3. Обґрунтовується, що демографічні умови в районі розміщення майданчика не чинять перешкод для розміщення сховища відповідно до вимог НПА.

1. Наводяться відомості про такі радіологічні умови на майданчику та в районі його розміщення до початку будівництва та експлуатації сховища:

радіаційно-небезпечні об’єкти (зовнішні джерела), які формують радіологічні умови на майданчику;

фонові значення забруднень навколишнього природного середовища (ґрунтів, ґрунтових вод тощо) до початку будівництва та експлуатації сховища, з якими порівнюється стан майданчика та навколишнього природного середовища під час експлуатації, закриття сховища, в період адміністративного контролю.

2. Наводяться відомості про такі радіологічні умови на майданчику та в районі його розміщення під час експлуатації та закриття сховища:

наявні радіологічні умови (показники забруднення поверхні території, повітря, ґрунту, поверхневих і підземних вод);

порівняння наявних радіологічних характеристик із фоновими, аналіз причини змін радіологічних умов на майданчику;

прогноз змін радіологічних умов на майданчику та в навколишньому природному середовищі.

3. Наводяться також відомості про хімічні умови в районі розташування майданчика до початку будівництва та експлуатації сховища (перелік хімічно небезпечних об’єктів, зовнішніх джерел вибуху, пожежі, поширення хімічних та токсичних речовин, фонові значення забруднень об’єктів навколишнього природного середовища).

1. Визначається перелік зовнішніх подій природного та техногенного походження, специфічних для майданчика, які підлягають аналізу щодо необхідності їх врахування під час проєктування та оцінки безпеки сховища відповідно до вимог Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 серпня 2018 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1008/32460.

Під час визначення переліку подій природного походження розглядаються такі типові природні події: