Про затвердження Вимог до структури та змісту звіту з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів

оцінки впливів ОПП на бар’єри з точки зору виконання ними встановлених функцій;

оцінки поступових змін утримувальних/ізолювальних характеристик бар’єрів сховища, зокрема пошкодження накриття сховища (ерозія тощо) після завершення періоду активного адміністративного контролю;

оцінки швидкості інфільтрації води до сховища та вилуговування радіонуклідів із РАВ (упаковок РАВ);

оцінки міграції радіонуклідів зі сховища під час поступової деградації інженерних бар’єрів сховища та подальшого розповсюдження у гідрологічному середовищі;

оцінки перенесення радіонуклідів у газовій, аерозольній формі або у вигляді пилу;

оцінки перенесення радіонуклідів із поверхневими водами (наприклад, під час підтоплення системи захоронення РАВ або внаслідок ерозії тощо);

оцінки радіаційних впливів на критичні групи населення та навколишнє природне середовище.

6. Як можливі місця опромінення критичних груп населення внаслідок реалізації сценаріїв нормальної еволюції можуть розглядатися: межа санітарно-захисної зони, найближчі місця використання ґрунтових вод, найближчі місця розвантаження ґрунтових вод (нижче за течією від майданчика сховища), збору дощових та талих вод, найближчі населені пункти.

Розглядаються такі середовища опромінення: атмосферне повітря, вода колодязів та свердловин, поверхневі води, забруднена біота, ґрунт тощо.

7. Аналіз сценаріїв прискореної деградації виконується за тими самими питаннями, що й аналіз сценаріїв нормальної еволюції, але на основі ОПП, що призводять до прискореної деградації (пошкоджень, відмов) бар’єрів і виходу радіонуклідів зі сховища. Зокрема, розглядаються:

прискорена вітрова та водна ерозія;

екстремальні природні події (максимальний розрахунковий землетрус, екстремальний вітер, смерч, екстремальні атмосферні опади, повінь тощо);

зміни клімату;

екстремальні техногенні події.

8. У разі реалізації сценаріїв прискореної деградації внаслідок екстремальних впливів природного і техногенного походження розглядається, принаймні, можливість опромінення критичних груп населення на границі санітарно-захисної зони та в найближчих місцях розвантаження потоків дощових і талих вод. Водночас як основні середовища опромінення розглядаються атмосферне повітря та поверхневі води.

9. Наводиться аналіз сценаріїв ненавмисного вторгнення людини. Зазначаються всі прийняті припущення щодо обсягів і тривалості адміністративного контролю.

Для періоду пасивного контролю розглядається можливість випадкового перебування людини на території сховища (наприклад, знаходження туристів на майданчику сховища до моменту їх виявлення контролюючими органами).

Для сховищ, що розміщені в Чорнобильській зоні відчуження, враховується встановлений законодавством правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, доступних для проживання населення, заходи з обмеження доступу людини в зону відчуження та здійснення окремих видів діяльності на її території або частині цієї території навколо системи захоронення (наприклад будівництво доріг, спорудження житла, використання водних ресурсів тощо).

10. Визначаються відповідні сценарії опромінення внаслідок реалізації кожного сценарію еволюції сховища та критичні групи населення, що піддається найбільшому впливу в разі цього сценарію опромінення в заданий період часу. Розглядаються можливі шляхи надходження радіонуклідів до організму людини.

Наводяться відомості про:

модель опромінення;

час перебування людини в конкретному місці та тривалість опромінення;

режим харчування, фізіологічні та метаболічні параметри;

дозові коефіцієнти для різних видів опромінення за різних шляхів надходження радіонуклідів в організм людини.

Обґрунтовується достатність переліку шляхів надходження радіонуклідів в організм людини та механізмів опромінення населення.

1. З метою оцінки наслідків реалізації кожного сценарію з обґрунтованого переліку описується та обґрунтовується концептуальна та математична модель, проводиться валідація моделей, виконуються розрахунки та наводяться результати розрахунків кінцевих величин (значень індикаторів безпеки) відповідно до контексту оцінки, виконується аналіз невизначеностей концептуальної і математичної моделей та результатів розрахунків.

2. В описі концептуальної моделі зазначаються:

ОПП та взаємозв’язки між ними;

концептуальні припущення щодо особливостей еволюції сховища;

припущення щодо фізико-хімічних процесів, які впливають на утримувальну/ізолювальну функцію бар’єрів системи захоронення РАВ;

спрощення стосовно розмірності моделі, з обґрунтуванням її достатності для адекватного представлення системи захоронення РАВ;

часові та просторові межі застосування моделі.

3. Розглядаються підсистеми джерела виходу радіонуклідів, ближньої зони, геосфери та біосфери відповідно до опису системи захоронення РАВ. У концептуальній моделі розглядаються:

характеристики джерела виходу радіонуклідів;

механізми, завдяки яким радіонукліди можуть вивільнятися із форми РАВ;

середовища, з якими радіонукліди виходять з упаковок РАВ (рідка, тверда, газова фази);

фізико-хімічні процеси, внаслідок яких радіонукліди виходять за межі упаковок РАВ та сховища;

середовища перенесення радіонуклідів у геосфері (через рідку, тверду, газову фази) та механізми перенесення в геосфері (можливі процеси, які визначають міграцію радіонуклідів через геосферу);

природні руйнівні процеси;

потенційна діяльність людини у майбутньому;

шляхи опромінення критичних груп населення.

4. Наводиться математична модель кожної концептуальної моделі, аналізується та обґрунтовується адекватність математичної моделі об’єкта, що моделюється, а також обґрунтовується спроможність математичної моделі отримати розрахункові результати, передбачені контекстом оцінки безпеки.

Аналізуються та обґрунтовуються:

значення параметрів моделі;

невизначеність параметрів;

консерватизм параметрів моделі (у разі виконання консервативних розрахунків);

використані припущення, пов’язані, наприклад: з переходом до еквівалентних точкових джерел (нехтування розмірами реальних фізичних джерел); з усередненням фізичних величин за просторовими координатами (нехтування можливою зміною параметрів у просторі) тощо.

5. У ЗАБ на етапі будівництва сховища допускається використовувати спрощені концептуальні моделі системи захоронення РАВ та консервативні значення параметрів моделі, які уточнюють, обґрунтовують та деталізують на основі оновленого опису системи захоронення РАВ відповідно до розділу ЗАБ "Опис системи захоронення РАВ" під час наступних ітерацій оцінки довгострокової безпеки сховища в ЗАБ на етапі експлуатації сховища та в ЗАБ на етапі закриття сховища.

Проводиться валідація концептуальних та математичних моделей шляхом порівняння одержаних розрахункових результатів із даними моніторингу, а також із результатами розрахунків, одержаних із використанням інших концептуальної та математичної моделей (наприклад з результатами детального моделювання).

6. Наводяться відомості щодо програмних засобів, які використовуються для проведення чисельних розрахунків відповідно до розробленої математичної моделі.

Обґрунтовується, що програмні засоби дають можливість:

проводити розрахунки в межах часових інтервалів, визначених у контексті оцінки безпеки та в концептуальній моделі;

провести аналіз чутливості та невизначеностей.

Наводяться відомості про атестацію програмних засобів (включно з їх верифікацією та валідацією).

1. Наводяться результати розрахунків:

швидкості виходу радіонуклідів за межі інженерних бар’єрів та їх поширення в геосфері;

швидкості виходу радіонуклідів до доступного середовища та їх концентрацій залежно від часу по кожному з найбільш значущих шляхів розповсюдження;

доз опромінення критичних груп населення у різні часові інтервали довгострокового періоду після закриття сховища.

2. Для сховищ, розміщених у межах Чорнобильської зони відчуження, розрахунки наводяться для критичних груп населення, що:

розміщується за межами зменшеної Чорнобильської зони відчуження в місцях виходу забруднення з ґрунтовими водами;

тимчасово перебуває на майданчику сховища (туристи тощо).

Для віддаленого періоду після припинення існування зменшеної Чорнобильської зони відчуження розглядаються:

наслідки ненавмисного вторгнення (наприклад під час проведення геотехнічних робіт - буріння свердловин, будівництва доріг);

постійне проживання людини на територіях Чорнобильської зони відчуження, визначених відповідно до встановленого законодавством правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Наводяться описи та результати розрахунків концентрації радіонуклідів, що можуть потрапити підземними водами до місць проживання критичних груп населення, та часу їх міграції підземними водами на відповідні відстані від майданчика сховища.

4. Наводяться описи та результати розрахунків перенесення радіонуклідів у формі газів, аерозолів і пилу та їх концентрацій у нижніх шарах атмосфери та у приповерхневому шарі в місцях проживання критичних груп населення.

5. Наводяться описи та результати розрахунків перенесення радіонуклідів поверхневими водами та їх концентрацій у водоймищах, що розташовані в місцях проживання критичних груп населення.

6. Наводяться описи та результати розрахунків за іншими механізмами перенесення радіонуклідів (наприклад, перенесення через біоту), які також враховуються під час розрахунків радіологічного впливу на критичні групи населення.

7. З метою перевірки точності та достовірності результатів розрахунків виконується аналіз чутливості та невизначеностей. Розглядаються невизначеності:

вихідних даних;

концептуальних і математичних моделей;

еволюції інженерних бар’єрів, характеристик майданчика на довгостроковий період.

8. Проводиться якісний та кількісний аналіз невизначеностей.

Під час якісного аналізу невизначеностей визначаються невизначеності, які не можуть суттєво вплинути на результати оцінки довгострокової безпеки сховища, та такі, що суттєво впливають на ці результати.

Для тих невизначеностей, що суттєво впливають на результати оцінки безпеки, проводиться кількісний аналіз їх впливу на кінцевий результат.

9. Виконується аналіз достатності/недостатності вихідних даних та їх точності для проведення оцінки довгострокової безпеки сховища.

Наводиться інформація про ступінь консерватизму вихідних даних та їх невизначеності. Встановлюються невизначеності, пов’язані, наприклад, із неповнотою досліджень майданчика сховища, недостатньою характеризацією РАВ, а також з недостатністю даних про можливі зміни характеристик бар’єрів та майданчика в майбутньому.

Визначаються потреби проведення додаткових досліджень для виконання наступної ітерації оцінки безпеки, визначаються напрями та обсяги проведення досліджень для уточнення вихідних даних та зменшення ступеню їх консерватизму та/або невизначеності.

10. Показується, що невизначеність еволюції системи захоронення РАВ у майбутньому врахована належним чином шляхом розгляду альтернативних сценаріїв еволюції - прискореної деградації та ненавмисного вторгнення.

11. Проводиться аналіз чутливості результатів розрахунків до припущень та параметрів концептуальної моделі, сценаріїв, а також до вихідних даних. Визначаються компоненти системи захоронення РАВ, параметри та процеси, які суттєво впливають на результат оцінки. Визначаються вихідні дані, які суттєво впливають на прогнозний результат оцінки.

Виявляються потреби щодо вдосконалення моделей, сценаріїв, отримання додаткових вихідних даних, а також такі компоненти системи захоронення РАВ, які можуть бути вдосконалені для покращення захисних властивостей.

1. Одержані прогнозні розрахунки радіаційних впливів на критичні групи населення та навколишнє природне середовище порівнюються з референтними значеннями індикаторів безпеки.

Наводяться висновки щодо відповідності/невідповідності рівня безпеки сховища на довгостроковий період після закриття сховища вимогам НПА.

2. Наводяться підсумкові висновки щодо необхідності уточнення вихідних даних, моделей, сценаріїв, а також розробки технічних та організаційних рішень, спрямованих на підвищення рівня безпеки сховища (наприклад збільшення тривалості адміністративного контролю).

3. У разі перевищення індикаторами безпеки референтних значень виконують наступну ітерацію оцінки з використанням уточнених вихідних даних, моделей та/або (за потреби) проводять додаткові дослідження майданчика, коригування проєктних рішень.

1. Наводиться стислий огляд досвіду експлуатації подібних сховищ і захоронень РАВ із подібними характеристиками та порівняльний аналіз показників, що характеризують рівень експлуатаційної та довгострокової безпеки даного сховища і відібраних для аналізу сховищ.

2. У ЗАБ на етапі будівництва сховища наводиться порівняльний аналіз проєктних характеристик даного сховища з характеристиками подібних сховищ.

3. У ЗАБ на етапі експлуатації сховища наводиться порівняльний аналіз фактичних характеристик побудованого сховища, проєктних характеристик РАВ, проєктних даних щодо експлуатації сховища та концептуальних рішень із закриття сховища з характеристиками подібних сховищ.

4. У ЗАБ на етапі закриття сховища наводиться порівняльний аналіз фактичних характеристик даного сховища, РАВ, що захоронені в ньому, фактичних даних щодо експлуатації сховища та проєктних рішень закриття сховища з характеристиками подібних сховищ.

5. Для кожного з вибраних для аналізу сховищ проводиться порівняльний аналіз:

системи інженерних та природних бар’єрів сховища;

критеріїв приймання РАВ на захоронення у сховищі;

експлуатаційних та технологічних процедур захоронення РАВ, а також контролю стану сховища під час його експлуатації;

забезпечення радіаційної безпеки під час експлуатації сховища;

аварій, що сталися під час експлуатації сховища, зроблених висновків, реалізованих заходів та засобів для покращення рівня безпеки сховища;

аварійної готовності.

Наводяться узагальнені висновки щодо співвідношення рівнів безпеки даного сховища та інших подібних сховищ із огляду на підвищення рівня безпеки даного сховища.

1. Надаються загальні відомості щодо системи управління діяльністю ЕО на всіх етапах життєвого циклу сховища (з деталізацією в окремих документах ЕО з управління діяльністю). Наводиться стисла інформація, зокрема, щодо:

політики ЕО на етапах життєвого циклу сховища;

розмежування повноважень і відповідальності під час прийняття рішень з безпеки та обов’язків кожної особи щодо безпеки;

організаційних заходів з передачі інформації з безпеки в межах окремого підрозділу та між окремими підрозділами ЕО;

своєчасного виявлення та вирішення проблем, які впливають на безпеку;

підготовки, перепідготовки персоналу та оцінки його кваліфікації;

безперервності передачі досвіду персоналу, який задіяний у діяльності щодо захоронення РАВ, із урахуванням тривалості відповідної діяльності;

програми якості під час здійснення діяльності на етапах життєвого циклу сховища для захоронення РАВ;

ведення документації (баз даних), підтримання їх в актуальному стані та зберігання потрібної документації на етапах життєвого циклу сховища.

Обґрунтовується, що система управління діяльністю ЕО розроблена з урахуванням рівня небезпеки РАВ та гарантуватиме дотримання вимог з ЯРБ на етапах життєвого циклу сховища та у довгостроковий період після його закриття.

2. У ЗАБ наводиться інформація щодо програми забезпечення якості або іншого документа із забезпечення якості на кожному етапі життєвого циклу сховища, яка розробляється ЕО з метою гарантування додержання вимог безпеки при захороненні РАВ. Наводиться інформація щодо:

критеріїв якості виконання робіт на етапах життєвого циклу сховища, пов’язаних із вибором майданчика, проєктуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям, що свідчать про досягнення необхідного рівня якості робіт;

методів досягнення та підтримки якості та їх контролю;

документування результатів досліджень та контролю їх якості;

форми обліку результатів контролю та звітності;

персоналу та його кваліфікації;

технічних засобів забезпечення якості (досліджень майданчика, проєктування, будівництва, експлуатації, закриття);

способів збереження звітів та інформації.

3. У ЗАБ на етапі будівництва сховища обґрунтовується, що дослідження майданчика сховища були виконані з дотриманням вимог програми якості, зокрема вимог з контролю за процедурами та результатами досліджень майданчика.

4. У ЗАБ на етапі будівництва сховища обґрунтовується, що проєктування сховища, охоплюючи проведення оцінки безпеки на цьому етапі, виконувалося з дотриманням вимог програми забезпечення якості проєктування сховища.

5. У ЗАБ на етапі будівництва наводиться стислий опис програми забезпечення якості будівництва сховища з посиланням на відповідний документ. Наводиться інформація про врахування в програмі всіх необхідних видів заходів, що вимагаються Загальними вимогами до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затвердженими наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.

Також наводяться загальні відомості щодо програми забезпечення якості експлуатації та закриття сховища.

6. У ЗАБ на етапі будівництва для кожного бар’єра, споруди I чи II категорії, системи та обладнання, що віднесені до важливих для безпеки, визначаються:

етапи під час будівництва (монтажу), на яких виконується контроль якості будівництва (монтажу);

види, обсяги, методи та критерії контролю.

Надається, зокрема, інформація щодо:

вхідного контролю матеріалів, технічних засобів, обладнання;

контролю в процесі будівництва, монтажу залежно від застосованих технологій;

контролю збудованих (змонтованих) бар’єрів, споруд, систем та обладнання;

випробування систем та обладнання (зокрема приймальні).

Зазначену вище інформацію допускається надавати в стислому вигляді з посиланнями на конкретні програми (плани) контролю якості під час будівництва, програми випробувань.

7. У ЗАБ на етапі експлуатації сховища коригується інформація щодо забезпечення якості будівництва сховища з урахуванням фактично виконаного будівництва, наводиться детальніший опис системи забезпечення якості на етапі експлуатації та стислий опис програми забезпечення якості закриття сховища.

8. У ЗАБ на етапі експлуатації сховища в описі системи забезпечення якості, зокрема, наводиться інформація стосовно:

діяльності структурних підрозділів ЕО та персоналу під час нормальної експлуатації сховища, у разі порушень нормальної експлуатації та в разі виникнення аварійних ситуацій чи аварій;

вхідного контролю та приймання РАВ (упаковок РАВ) відповідно до критеріїв приймання РАВ;

розміщення РАВ відповідно до встановлених експлуатаційних процедур;

контролю функціонування системи багатобар’єрного захисту, охоплюючи контроль інженерних та природних бар’єрів та їх характеристик;

радіаційного стану сховища та майданчика;

умов навколишнього природного середовища (радіаційні, метеорологічні, гідрогеологічні тощо);

системи обліку РАВ;

заходів щодо збереження даних, потрібних для етапу закриття сховища;

системи заходів з підтримання належного рівня кваліфікації персоналу.

9. У ЗАБ на етапі закриття сховища коригується інформація щодо фактичного забезпечення якості експлуатації сховища, наводиться детальніший опис системи забезпечення якості на етапі закриття сховища.

10. У ЗАБ на етапі закриття сховища наводиться стислий опис програми забезпечення якості створення остаточної конфігурації сховища.

Для кожного бар’єра, який віднесено до важливого для безпеки, визначаються:

етапи під час будівництва (монтажу), на яких виконується контроль якості створення бар’єра;

види, обсяги, методи та критерії контролю (вхідний контроль матеріалів, технічних засобів, обладнання; контроль у процесі будівництва, монтажу залежно від застосованих технологій; контроль збудованих (змонтованих) бар’єрів).

Наводиться також інформація стосовно заходів збереження даних на довгостроковий період після закриття сховища.

Зазначену вище інформацію допускається надавати в стислому вигляді з посиланнями на конкретні програми (плани) контролю якості під час закриття сховища.