Про затвердження Інструкції з розробки плану ліквідації аварій на обєктах метрополітену

Відповідно до статті 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" та постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року N 1214 "Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами"

1. Затвердити Інструкцію з розробки плану ліквідації аварій на об'єктах метрополітену, що додається.

2. Відділу управління та координації діяльності аварійно-рятувальних служб (Кучера В.М.), Державній спеціальній (воєнізованій) гірничорятувальній (аварійно-рятувальній) службі МНС (Казьмін В.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Романченка В.О.

4. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до вимог статей 3, 5, 19 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", Закону України "Про пожежну безпеку", постанов Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 386 "Про передачу до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи воєнізованих гірничорятувальних формувань", від 04.08.2000 N 1214 "Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами", від 19.08.2002 N 1201 "Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру", пункту 1.11 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 06.12.99 N 586, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.01.2000 за N 7/4228, наказу МНС від 06.11.2003 N 425 "Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2003 за N 1238/8559, наказу МНС від 17.11.2003 N 440 "Про Порядок обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2003 за N 1125/8446, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009.

1.2. Ця Інструкція поширюється на підземні об'єкти метрополітенів України, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, підприємства метробуду та тунельбуду (станції, перегінні тунелі і ескалатори, розміщені у підземних гірничих виробках, що експлуатуються або знаходяться у стадії будівництва), на яких можливі аварії, пов'язані із підземними пожежами, зрушеннями та затопленнями виробок тунелів і ескалаторів, руйнуванням споруд підземних станцій, сходом з рейок та руйнуванням рухомого складу потягів метро, що можуть призвести до масового травмування та загибелі людей.

1.3. Інструкція встановлює порядок розробки плану ліквідації аварій, вимоги до його складання, змісту, форми, перегляду, коригування, затвердження та введення у дію, конкретизує дії посадових осіб (керівництва) метрополітену, підрозділів Державної спеціальної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС (далі - ДСВГРС), територіальних органів управління МНС, служби воєнізованої охорони метрополітену (далі - ВО) при ліквідації аварій на підземних станціях метро, прилеглих до них перегінних тунелях і підземних ескалаторах, розміщених у підземних гірничих виробках, а також допомагає ефективно спланувати заходи з оперативного реагування щодо порятунку постраждалих в осередку аварії, своєчасної евакуації та виведення людей з аварійного об'єкта.

1.4. Вимоги цієї Інструкції обов'язкові для метрополітенів, підприємств метробуду та тунельбуду незалежно від їхньої відомчої належності й форми власності.

1.5. Вимоги цього нормативного акта не поширюються на:

підземні об'єкти з видобутку рудних, нерудних корисних копалин і вугілля;

підземні об'єкти, не пов'язані з перевезенням населення та видобутком, що використовуються у технології підприємств інших галузей промисловості;

військові об'єкти;

природні підземні порожнини та пустоти.

1.6. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

гірнича виробка - порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід;

зона надзвичайної ситуації - окрема територія, де склалася надзвичайна ситуація техногенного чи природного характеру;

ліквідація наслідків аварії - режим функціонування, під час якого підприємство (об'єкт) після аварії переводиться в режим нормальної експлуатації або перетворюється в екологічно безпечну природно-технологічну систему;

оперативний план ліквідації аварії - комплекс організаційно-технічних заходів щодо подальшої ліквідації аварії, які розробляються і здійснюються після реалізації заходів плану ліквідації аварії або коли останні виявилися неефективними;

план ліквідації аварії - заздалегідь розроблена система узгоджених дій, які виконуються негайно при виявленні аварії і забезпечують рятування людей, ліквідацію аварії та попередження її розвитку (далі - ПЛА);

природна підземна порожнина - пустота у надрах землі, створена внаслідок впливу на гірничий масив природно-геологічних явищ;

уражальний чинник джерела надзвичайної ситуації - складова частина небезпечного явища або процесу, зумовлена (спричинена) джерелом надзвичайної ситуації, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та визначається відповідними параметрами.

2.1. Відповідальними за розробку та комплектацію ПЛА метрополітену, правильність та відповідність вимогам законодавчо-нормативної бази його заходів, своєчасність поточного уточнення та внесення відповідних змін до розділів ПЛА рішенням керівника метрополітену є:

в цілому за метрополітен - один з заступників керівника метрополітену згідно з розподілом функціональних обов'язків;

щодо позиції оперативної частини ПЛА на кожну окрему станцію з прилеглими тунелями - начальник станції метрополітену.

Відповідальна особа за розробку та комплектацію ПЛА метрополітену доводить до начальників станцій метрополітену вихідні дані, які необхідні для своєчасного та якісного відпрацювання ПЛА.

2.2. Відповідальним за відповідність завдань гірничорятувальних підрозділів з ліквідації аварій та рятування людей, зазначених у оперативній частині ПЛА, є командир підрозділу (загону, окремого взводу) ДСВГРС, що обслуговує відповідний об'єкт (об'єкти).

2.3. Наказом по метрополітену для загального керівництва ліквідацією аварії визначається уповноважений керівник з ліквідації аварії, який утворює робочий орган - штаб з ліквідації аварії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 N 1201 "Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру".

2.4. Обов'язки уповноваженого керівника з ліквідації аварії наказом по метрополітену покладаються на одного з заступників керівника метрополітену згідно з розподілом функціональних обов'язків або посадову особу, яка його заміщує у разі його відсутності. Начальником штабу з ліквідації аварії, як правило, призначається головний інженер метрополітену.

2.5. При виникненні аварії уповноважений керівник з ліквідації аварії для виконання завдань, визначених ПЛА, збирає штаб з ліквідації аварії.

2.6. Враховуючи можливість виникнення аварії у неробочий час (нічна перерва, неробочий час уповноваженого керівника тощо) або відсутності його на місці події, наказом по підприємству право першочергового введення у дію ПЛА надається черговому по метрополітену.

2.7. Перед погодженням і затвердженням ПЛА командний склад загону ДСВГРС, що обслуговує підземні об'єкти метрополітену, проводить комплексну перевірку стану протиаварійного захисту кожного підземного об'єкта. Комплексна перевірка проводиться на підставі спільного наказу керівника метрополітену та керівника ДСВГРС.

Графік комплексної перевірки погоджується керівником метрополітену. Під час проведення перевірки всебічно перевіряються:

наявність та можливість використання запасних (евакуаційних) виходів підземних станцій та перегінних тунелів для виходу людей, пересування гірничорятувальників у респіраторах і транспортування постраждалих;

стан вентиляційних пристроїв і вентиляції;

наявність і стан засобів повідомлення про аварію;

наявність протипожежного водопостачання, справність протипожежних водогонів (трубопроводів), первинних та автоматичних засобів гасіння пожеж тощо;

стан мереж енергопостачання;

забезпеченість працівників підземних станцій метрополітену засобами індивідуального захисту органів дихання та їх стан;

наявність засобів протиаварійного призначення та забезпечення належного порядку в місці їх зберігання;

підготовленість працівників підземних станцій метрополітену до застосування засобів саморятування, протипожежного оснащення та знання ними місцезнаходження запасних виходів і правил поведінки працівників при виникненні аварій;

наявність спеціалізованих об'єктових аварійно-рятувальних служб (далі - АРС), їх укомплектування та готовність до дії;

повнота розроблення ПЛА відповідно до цієї Інструкції;

здійснення періодичного спеціального навчання і тренування посадових осіб, указаних у пунктах 2.4-2.6 цієї Інструкції, які проводяться на базі підрозділу ДСВГРС відповідно до затвердженого плану. При здійсненні періодичних спеціальних навчань і тренувань відпрацьовуються заходи з питань охорони праці залежно від можливих видів аварій та видів небезпеки.

2.8. Матеріали комплексної перевірки оформляються у вигляді відповідних актів, що розглядаються і затверджуються на нараді у посадової особи, вказаної в пункті 2.1 цієї Інструкції, за участю органу управління ДСВГРС, командного складу підрозділу (загону) ДСВГРС, керівників територіального органу управління МНС та ВО метрополітену.

2.9. За результатами наради у присутності головного інженера метрополітену та за участю командного складу підрозділу (загону) ДСВГРС, територіального органу управління МНС та ВО складається протокол наради, що підписується головним інженером метрополітену та командиром підрозділу ДСВГРС, що обслуговує підземні об'єкти метрополітену.

2.9.1. У разі відсутності зауважень щодо готовності підприємства до ліквідації аварій ПЛА затверджується на цій нараді.

2.9.2. Порушення, виявлені під час перевірки, повинні бути усунені до дати введення у дію ПЛА. У разі неможливості усунути порушення до зазначеного терміну керівництвом метрополітену вживаються заходи із забезпечення безпечної експлуатації об'єктів і роботи працівників на період усунення порушень, складаються відповідні графіки заходів щодо усунення порушень.

2.10. Перед введенням у дію нових дільниць (станцій, перегінних тунелів, ескалаторів тощо) або після реконструкції існуючих відповідальні посадові особи, визначені в пункті 2.1 цієї Інструкції, зобов'язані протягом доби внести до ПЛА і погодити з командиром загону ДСВГРС відповідні зміни і доповнення.

2.11. У разі невнесення необхідних змін, доповнень чи виявлення невідповідності заходів оперативної частини дійсному стану на об'єктах метрополітену командир підрозділу (загону) ДСВГРС має право скасувати власне узгодження ПЛА або узгодження окремих позицій його оперативної частини. Про скасування узгодження ПЛА або окремих позицій його оперативної частини керівництво підрозділу (загону) ДСВГРС обов'язково повідомляє керівництво метрополітену, територіального органу управління МНС, відповідні органи державного нагляду за охороною праці.

2.12. Повний комплект ПЛА знаходиться в уповноваженого керівника з ліквідації аварії (посадової особи, яка його заміщує у разі його відсутності) або у начальника штабу з ліквідації аварії, а також у штабі загону ДСВГРС, що безпосередньо обслуговує підземні об'єкти метрополітену.

Витяг з ПЛА щодо позицій оперативної частини стосовно окремої станції повинен постійно знаходитись у чергового станції (об'єкта) метрополітену.

2.13. З урахуванням цієї Інструкції структурні підрозділи метрополітену мають право розробляти відповідні планувальні документи щодо дій підрозділів при ліквідації різних видів аварій на об'єктах метрополітену, що не суперечать позиціям оперативної частини ПЛА.

3.1. Аналіз небезпеки об'єктів підприємства проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції, міжгалузевої і галузевої нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на цих та аналогічних підприємствах (об'єктах).

3.2. При аналізі небезпеки підземних об'єктів підприємства враховується наявна техногенна небезпека підземних станцій, транспортного циклу підземних тунелів та ескалаторів метрополітену і всебічний аналіз можливих видів аварій, що можуть виникнути внаслідок порушення нормальних умов експлуатації вищезазначених об'єктів.

3.3. Для конкретнішого визначення можливих видів аварій кожен вказаний об'єкт, що має небезпечні чинники, коротко характеризується на наявність небезпеки. При цьому обов'язково аналізуються і враховуються:

найбільша кількість пасажирів метрополітену у час "пік" на кожній конкретній станції та у потягах, що знаходяться у тунелях;

небезпечні властивості речовин, матеріалів та обладнання, що використовуються у транспортно-технічному циклі;

перелік видів небезпеки (небезпечних чинників), що можуть спричинити виникнення аварії;

уражальні чинники джерела надзвичайної ситуації, що можуть виникнути під час аварії;

сценарії розвитку можливих аварій та їх наслідки.

3.4. До видів небезпеки, що розглядаються, належать:

пожежа (задимлення приміщень метрополітену, у тунелях, вагонів електропоїздів);

вибух (усередині станцій та потягів, у тунелях, у поверхових спорудах);

руйнування та затоплення підземних виробок станцій, тунелів, ескалаторів;

ураження електрострумом;

падіння на залізничні колії метро;

руйнування рухомого складу потягів метро;

зупинка вентиляторів головного провітрювання;

зупинка ескалаторів (для станцій глибокого залягання);

повне знеструмлення підземних об'єктів та мереж тунелів;

сполучення перелічених видів небезпеки тощо.

3.5. У разі схожості небезпечних чинників на різних вказаних об'єктах (підземні станції, перегінні тунелі, підземні ескалатори) види небезпеки можуть узагальнюватися і однаково стосуватися кількох або всіх станцій, тунелів, ескалаторів.

3.6. Заходи, необхідні для аналізу небезпеки підземних об'єктів, визначаються згідно з чинним законодавством України.

4.1. ПЛА розробляється у двох примірниках зі щорічним коригуванням та перепогодженням і є заздалегідь спланованою системою узгоджених дій, що виконуються працівниками об'єктів метрополітену, підрозділами ДСВГРС та територіальним органом управління МНС.

4.2. ПЛА має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств і організацій, які узгодили його.

ПЛА метрополітену підписується особою, відповідальною за його розробку, та затверджується керівником метрополітену.

Витяг з ПЛА стосовно позиції окремої станції метрополітену підписується начальником станції та затверджується заступником керівника метрополітену, на якого згідно з розподілом функціональних обов'язків покладено відповідальність за розробку та комплектацію ПЛА метрополітену.

4.3. ПЛА включає аналітичну частину з урахуванням вимог глави 3 цієї Інструкції, титульний лист (додаток 1), оперативну частину, додатки та оперативно-технічну документацію для роботи командного пункту (штабу) з ліквідації аварії.

4.4. До оперативної частини входять:

4.4.1. Позиції, які розробляються у вигляді таблиць (додаток 2). Кожна позиція має містити види небезпеки та заходи, що здійснюються негайно у разі виникнення аварій і які повинні забезпечувати:

першочергові заходи з рятування людей, локалізації аварійної дільниці, ліквідації аварії та попередження її розвитку;

визначення відповідальних осіб за виконання заходів;

визначення маршрутів виводу (евакуації) пасажирів з потягів, людей зі станцій та ескалаторів, працівників метрополітену з осередку аварії та їх порятунок;

завдання відділенням ДСВГРС, територіальному органу управління МНС та ВО.

Першочергові заходи повинні включати:

режими роботи систем постачання повітря, енергопостачання та роботи транспорту з урахуванням підпункту 4.4.7 цього пункту;

порядок використання засобів протипожежного та протиаварійного призначення підрозділу ДСВГРС та метрополітену.

Відповідальними за правильність розроблення позицій є головний інженер метрополітену, командир підрозділу (загону) ДСВГРС та територіального органу управління МНС, що обслуговують відповідний метрополітен.

4.4.2. Обов'язки посадових осіб, які беруть участь у ліквідації аварії (додаток 3).

4.4.3. Список посадових осіб підрозділів ДСВГРС, територіального органу управління МНС, ВО та керівництва метрополітену, інших служб та установ, які повинні бути негайно повідомлені про аварію на об'єкті (додаток 4).

4.4.4. Порядок дій працівників метрополітену у разі виникнення аварій.

4.4.5. Відомості щодо потреб та наявності засобів індивідуального захисту з переліком місць розташування, найменуванням та кількістю, порядком та термінами видачі, а також, інструментів і матеріалів, що можуть бути використані при ліквідації аварій.

4.4.6. Ситуаційний план метрополітену у плані міста з нанесенням станцій, під'їзних шляхів до них, будинків, виробничих споруд, водоймищ.

4.4.7. Схеми окремих станцій з прилеглими тунелями із зазначенням запасних виходів, засобів протипожежного захисту, вентиляційних пристроїв, залізничних колій, резервуарів, насосів, водопроводів, пожежних кранів, гідрантів, складів аварійних матеріалів, газопроводів, трубопроводів стисненого повітря, ємностей легкозаймистих матеріалів тощо.

4.4.8. Схеми евакуації з визначенням порядку оповіщення населення та працівників про початок евакуації, розрахунки щодо максимально можливої кількості населення, склад евакуаційних органів метрополітену та термін приведення їх у готовність.

4.4.9. План-схеми електро- та пневмопостачання (за необхідності).

4.5. У додатки до ПЛА входять:

4.5.1. Протокол технічної наради у головного інженера метрополітену.

4.5.2. Наказ (розпорядження) по метрополітену, що визначає склад штабу з ліквідації аварії та місце його розташування (основне і запасне), призначення посадових осіб уповноваженими керівниками робіт з ліквідації аварій та порядок оповіщення про аварії.

4.5.3. Плани взаємодії всіх учасників протиаварійних дій.

4.5.4. План проведення спеціальних періодичних навчань і тренувань посадових осіб відповідного метрополітену, що мають право на введення у дію ПЛА (додаток 5).

4.5.5. Акт перевірки стану запасних виходів з приміщень (дільниць), споруд та об'єктів (станцій) метрополітену та їх придатності для евакуації людей і пересування рятувальників у респіраторах (додаток 6).

4.5.6. Акт перевірки наявності та стану вентиляційних пристроїв і вентиляції в приміщеннях (дільницях), спорудах та об'єктах (станціях) та їх роботоздатності (додаток 7).

4.5.7. Акт перевірки наявності і стану засобів повідомлення про аварію в приміщеннях (дільницях), спорудах і на станціях метрополітену та їх роботоздатності (додаток 8).

4.5.8. Акт перевірки наявності і справності протипожежного обладнання, водогонів (трубопроводів) та засобів автоматичного пожежогасіння (додаток 9).

4.5.9. Акт перевірки наявності і стану мереж енергопостачання в приміщеннях (дільницях) і спорудах об'єктів (станціях) та їх роботоздатності (додаток 10).

4.5.10. Акт перевірки наявності і стану засобів індивідуального захисту органів дихання працівників у приміщеннях (дільницях) і спорудах об'єктів (станціях) (додаток 11).

4.6. До оперативно-технічної документації для роботи командного пункту та штабу з ліквідації аварії входять:

4.6.1. Оперативний журнал з ліквідації аварії (додаток 12).

4.6.2. Оперативний план ліквідації аварії (додаток 13).

4.6.3. Журнал обліку особового складу підрозділів гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) формувань ДСВГРС МНС, підрозділу територіального органу управління МНС, воєнізованої охорони метрополітену та інших осіб, залучених до ліквідації аварії (додаток 14).

4.6.4. Журнал обліку аналізів проб (повітря, води та ґрунту), що ведеться у разі потреби (додаток 15).

4.6.5. План матеріально-технічного забезпечення ліквідації аварії, що ведеться у разі потреби (додаток 16).

Уповноважений керівник з ліквідації аварії:

терміново приступає до виконання заходів, передбачених формою оперативної частини плану ліквідації аварій (у першу чергу з рятування людей, які потрапили в аварію у підземних приміщеннях станцій, тунелів та у потягах метро), та здійснює контроль за їх виконанням.

При здійсненні рятувальних робіт та ліквідації аварій обов'язковими до виконання є тільки розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації аварії;

знаходиться постійно на командному пункті (у штабі) ліквідації аварій;

перевіряє виклики спеціальних гірничорятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів МНС;

уточнює число пасажирів та працівників метрополітену, що потрапили в аварію, і місця їх перебування;

якщо станція, де виникла аварія, пов'язана із сусідніми станціями гірничими виробками тунелів, терміново повідомляє про аварію начальників або диспетчерів цих станцій;

разом з командиром гірничорятувального підрозділу та пожежно-рятувального підрозділу МНС розробляє та уточнює оперативний план робіт з рятування людей та ліквідації аварії і у зв'язку з цим надає їм письмові завдання щодо рятування людей та ліквідації аварії.

У випадку розбіжностей між рішеннями командирів спеціальних гірничорятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів МНС та уповноваженого керівника з ліквідації аварії обов'язковим до виконання є рішення уповноваженого керівника. Якщо це рішення суперечить статутам спеціальних гірничорятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів МНС, командири цих підрозділів вносять до Оперативного журналу з ліквідації аварії особисту думку з цього приводу;

організовує ведення Оперативного журналу з ліквідації аварії;

приймає інформацію про хід рятувальних робіт та перевіряє дії окремих осіб адміністративно-технічного персоналу відповідно до оперативного плану робіт з рятування людей та ліквідації аварії;

призначає інженерно-технічних працівників на пости до засобів зв'язку у підземних виробках та на поверхневих спорудах станцій для зв'язку з осередком аварії, а також для перевірки кількості евакуйованих пасажирів і працівників та тих, що залишилися в підземних виробках;

складає графік робіт адміністративно-технічного персоналу та працівників метрополітену, якщо аварія носить складний і затяжний характер.

Уповноважений керівник робіт з ліквідації аварій може вимагати від керівництва метрополітену організації експертної комісії для проведення консультацій з рятування людей та ліквідації аварії, однак це не знімає з нього відповідальності за правильне та своєчасне ведення гірничорятувальних та аварійно-рятувальних робіт та ліквідацію аварії.

У період ліквідації аварії на командному пункті (у штабі) можуть перебувати тільки особи, які безпосередньо пов'язані з ліквідацією аварії.

При отриманні повідомлення про аварію до моменту прибуття уповноваженого керівника або особи, що його заміщує, виконує обов'язки уповноваженого керівника з ліквідації аварії, керуючись пунктом 1.

Командним пунктом у такому випадку є робоче місце диспетчера (чергового по станції).

Командир аварійно-рятувального підрозділу перебуває на командному пункті (у штабі) та:

керує роботою аварійно-рятувальних відділень відповідно до плану ліквідації аварій, оперативного плану робіт з рятування людей і ліквідації аварії, виконує завдання уповноваженого керівника з ліквідації аварії та несе відповідальність за виконання рятувальних робіт;

систематично інформує уповноваженого керівника з ліквідації аварії про хід рятувальних робіт.

Керівник метрополітену (його заступник, помічник):

надає допомогу в ліквідації аварії, не втручаючись в оперативну роботу уповноваженого керівника з ліквідації аварії;

вживає заходів для швидкого прибуття на аварійний об'єкт додаткової кількості людей, необхідної для ліквідації аварії, обладнання, матеріалів та транспортних засобів з інших станцій і складів та несе відповідальність за своєчасне виконання цих заходів.

Керівник метрополітену має право письмовим наказом відсторонити уповноваженого керівника з ліквідації аварії від виконання його обов'язків та прийняти керівництво на себе або покласти його на іншу особу з числа інженерно-технічних працівників.

Начальник станції (його заступник, помічник):

терміново прибуває на командний пункт (до штабу), про що сповіщує уповноваженого керівника з ліквідації аварії;

організовує медичну допомогу постраждалим;

організовує перевірку (за прийнятою схемою обліку) працівників і пасажирів, веде облік людей, евакуйованих на поверхню та що залишилися в осередку аварії;

за вимогами уповноваженого керівника з ліквідації аварії залучає до ліквідації аварії досвідчених працівників та технічний персонал станції, а також забезпечує чергування працівників для виконання термінових доручень;

забезпечує роботу осіб, що здійснюють матеріально-технічне забезпечення, та організовує доставку до осередку аварії та до інших місць необхідних матеріалів;

вимагає від вищестоящої організації необхідної допомоги;

керує роботою транспорту на поверхні.

Обов'язки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів визначаються відомчими нормативними документами з питань організації пожежогасіння.

Примітка. Обов'язки інших посадових осіб, яких керівництво метрополітену планує залучати до роботи у складі командного пункту (штабу) з ліквідації аварії та виконання інших доручень, розробляються додатково за цим зразком.