Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних обєктів

Відповідно до Заходів з розвитку Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 2003 - 2005 роки щодо створення інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 502-р, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, що додається.

2. Науково-дослідному, проектно-конструкторському та технологічному інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації та Департаменту науково-технічної політики та міжнародного співробітництва забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління документального забезпечення та з питань звернень громадян Департаменту стратегічного планування та моніторингу Дяченко Г.П. у 10-денний термін після реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання міністерствам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бута В.П.

1. Це Положення визначає загальні засади моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО) та порядок його здійснення у межах завдань єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - єдина державна система).

2. Мета моніторингу ПНО - отримання даних про поточний стан ПНО та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі - Реєстр) для запобігання надзвичайним ситуаціям (далі - НС) та мінімізації їх наслідків.

3. Моніторинг ПНО передбачає спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ПНО, збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан ПНО.

4. У цьому Положенні використано терміни, що вживаються у такому значенні:

потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС; об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди тощо;

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів - автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо ПНО;

суб'єкт моніторингу потенційно небезпечних об'єктів - юридична або фізична особа, яка здійснює визначені цим Положенням функції щодо моніторингу ПНО;

відповідальні особи ПНО - юридичні та фізичні особи, які є власниками ПНО, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання, або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні.

5. До об'єктів моніторингу належать ПНО, зареєстровані у Реєстрі.

6. Дія цього Положення розповсюджується на суб'єктів моніторингу ПНО, до яких належать:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС України);

центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи і організації, яким підпорядковані ПНО;

Державний департамент страхового фонду документації (далі - Департамент СФД) та підпорядковані йому установи;

уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - уповноважені органи з питань НС та ЦЗН);

відповідальні особи ПНО.

7. Здійснення моніторингу ПНО забезпечує інформаційна підсистема моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів (далі - підсистема моніторингу ПНО), яка є складовою частиною Реєстру.

8. Підсистема моніторингу ПНО грунтується на принципах:

максимального використання існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу ПНО та єдиної державної системи;

узгодженості нормативно-правового та організаційного забезпечення діяльності суб'єктів моніторингу;

сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення суб'єктів моніторингу, що використовуються ними для виконання завдань моніторингу ПНО.

9. Моніторинг ПНО спрямовується на підвищення рівня знань про потенційну небезпеку об'єктів моніторингу та поліпшення інформаційного обслуговування користувачів Реєстру.

10. Стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

речовини з токсичними продуктами згоряння;

незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту, підтоплення тощо).

11. Для здійснення моніторингу ПНО розроблюється регламент моніторингу ПНО (далі - Регламент), який містить переліки якісних і кількісних параметрів, що визначають стан ПНО і підлягають систематичному спостереженню. Регламент установлює терміни подання інформації про стан ПНО та інші умови проведення моніторингу. Контроль за додержанням Регламенту здійснюють уповноважені органи з питань НС та ЦЗН та Департамент СФД.

12. Нормативно-правові посилання:

Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198;

Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1288;

Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затверджене наказом МНС України від 18 грудня 2000 року N 338 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за N 62/5253.

13. Організація та координація моніторингу ПНО здійснюється органами управління єдиної державної системи.

14. Взаємодія суб'єктів моніторингу ПНО ґрунтується на:

координації дій під час планування, організації та проведенні спільних заходів щодо моніторингу ПНО;

сприянні ефективному виконанню завдань моніторингу ПНО;

відповідальності за повноту, достовірність і своєчасність надання інформації про стан ПНО;

колективному використанні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів.

15. Виконання завдань моніторингу ПНО організаційно забезпечують:

на державному рівні - МНС України, Департамент СФД, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні ПНО, відповідно до Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - Положення про єдину державну систему);

на регіональному рівні - уповноважені органи з питань НС та ЦЗН;

на об'єктовому рівні - відповідальні особи ПНО.

16. Центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні ПНО, та уповноважені органи з питань НС та ЦЗН сприяють удосконаленню методик спостережень, приладів і систем контролю за визначеними параметрами небезпечних об'єктів, а також існуючих на ПНО систем передання інформаційних даних та комп'ютерного зв'язку.

17. МНС України визначає у своєму складі структурний підрозділ, який відповідає за функціонування моніторингу ПНО, здійснює організаційне керівництво і контроль за виконанням завдань моніторингу ПНО, забезпечує проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з проблем удосконалення підсистеми моніторингу ПНО.

18. Департамент СФД здійснює координацію дій суб'єктів моніторингу і контроль за виконанням завдань моніторингу ПНО щодо ведення Реєстру, а також реалізує заходи, пов'язані з актуалізацією інформаційних даних Реєстру.

19. Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН виконують такі завдання:

своєчасно і у повному обсязі згідно з Регламентом збирають, проводять аналіз, контроль та передавання відповідної інформації до МНС України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і Департаменту СФД;

підтримують у належному стані технічні і програмні засоби для збирання, оброблення, збереження та передавання інформації про стан ПНО;

надають пропозиції щодо змін Регламенту з метою підвищення ефективності моніторингу ПНО;

слідкують за справністю каналів зв'язку, які використовуються для отримання та передавання інформації про стан ПНО.

20. Відповідальні особи ПНО у процесі моніторингу виконують такі дії:

своєчасно і у повному обсязі згідно з Регламентом надають інформацію про стан ПНО до уповноважених органів з питань НС та ЦЗН;

розробляють або коригують власні інструкції щодо експлуатації ПНО з урахуванням вимог Регламенту;

підтримують у належному стані прилади і системи контролю за параметрами, що визначають стан ПНО;

удосконалюють методи контролю за визначеними параметрами;

відстежують випадки прояву на території ПНО небезпечних природних явищ;

слідкують за справністю каналів передавання даних про стан ПНО до уповноважених органів з питань НС та ЦЗН.

21. Методологічне забезпечення моніторингу ПНО здійснюється на основі:

єдиної науково-методичної бази щодо визначення параметрів стану ПНО;

впровадження уніфікованих методів аналізу стану ПНО, комп'ютеризації процесів діяльності та інформаційної комунікації;

загальних правил створення і ведення довідкової інформації.

Методологічне забезпечення моніторингу ПНО покладається на МНС України.

22. Метрологічне забезпечення моніторингу ПНО здійснюється на основі:

єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрології та сертифікації вимірювального, комп'ютерного і комунікаційного обладнання;

єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірювань і результатів оброблення інформації, здобутої суб'єктами моніторингу.

23. Інформація, що зберігається у підсистемі моніторингу ПНО, відповідно до Положення про єдину державну систему та Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів є власністю держави і використовується центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також відповідальними особами ПНО, для прийняття управлінських рішень щодо запобігання виникненню НС, пов'язаних з ПНО, і надається їм безкоштовно.

24. Відповідальні особи ПНО забезпечують виконання систематичних спостережень за параметрами стану ПНО та надають відповідним уповноваженим органам з питань НС та ЦЗН інформацію про стан ПНО згідно з Регламентом.

Інформація надається у формі електронного документа згідно з законодавством або на паперовому носії, в установленому порядку.

25. Передавання інформації здійснюється за допомогою системи комп'ютерного зв'язку та існуючих технічних засобів зв'язку регіону, області чи міста, а також у формі письмових повідомлень.

Інформація, що має конфіденційний характер, подається виключно за допомогою захищених засобів зв'язку або у формі письмових повідомлень в установленому порядку.

26. Унесення до відповідної бази даних підсистеми моніторингу ПНО та оброблення інформації здійснюють фахівці уповноваженого органу з питань НС та ЦЗН.

27. Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН проводять контроль щодо вірогідності отриманих від відповідальних осіб ПНО інформаційних даних і попередню оцінку змін у стані ПНО.

28. Про зміни у стані ПНО, які можуть спричинити НС об'єктового або місцевого рівня, уповноважені органи з питань НС та ЦЗН в установленому порядку повідомляють відповідні місцеві органи виконавчої влади для прийняття управлінських рішень.

У разі коли зміни у стані ПНО можуть призвести до НС регіонального або державного рівнів, інформація про них негайно подається до МНС України.

29. Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН своєчасно передають інформацію стосовно результатів моніторингу до Департаменту СФД.