Щодо проведення заліку взаємної заборгованості підприємств, установ і організацій усіх форм власності

З метою активізації проведення розрахунків у народному господарстві та вдосконалення механізму подальшого застосування у господарському обороті векселів проводиться залік взаємної заборгованості підприємств, установ і організацій усіх форм власності відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 29 червня 1996 року N 703 "Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин та проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності і оформлення розрахунків векселями".

Національний банк України зобов'язує усі комерційні банки та регіональні управління НБУ:

- взяти постанову, а також наведений нижче "Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з подальшим оформленням її векселями" до відома і керівництва в роботі;

- провести потрібну роз'яснювальну роботу серед своїх клієнтів з метою оперативного оформлення ними платіжних документів та обов'язкового дотримання строків, встановлених для проведення заліку. Строки проведення заліку у подальшому продовжуватись не будуть.

З прийняттям цієї постанови вважати такими, що втратили чинність листи Національного банку України:

- від 04.12.95 р. N 22017/940-5855-322;

- від 08.12.95 р. N 22017/946-5927-324;

- від 15.12.95 р. N 327;

- від 26.12.95 р. N 334.

1. Підприємства, організації та установи незалежно від форми власності, які є постачальниками товарів (робіт, послуг) і яким відкриті розрахункові (субрахунки), поточні та бюджетні рахунки в установах банків (далі - кредитори), здійснюють оформлення платіжних вимог за прострочену заборгованість за платежами товарного характеру (за фактично відвантажені і відпущені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги) до всіх суб'єктів підприємницької діяльності, включаючи бюджетні організації і установи.

До заліку також подаються платіжні вимоги щодо заборгованості за простроченим банківським кредитом та несплаченими відсотками за ним.

2. Платіжні вимоги (за формою додатка N 2) мають бути оформлені з чітким заповненням усіх необхідних реквізитів відповідно до розділу II "Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженому рішенням Правління Національного банку України від 24.05.93 р., та подані в період з 01 по 14 серпня 1996 року до установ банків за місцем відкриття рахунка (розрахункового (субрахунка), поточного, бюджетного) кредитора у двох примірниках, завірених підписами уповноважених на це осіб та печаткою.

Перелік балансових рахунків банків, що мають бути задіяні під час проведення заліку, наведений в додатку N 1.

У платіжних вимогах у рядку "підстава для оплати" має бути вказано: "Залік взаємної заборгованості за станом на 1 серпня 1996 року ______________________________________________________".

(дата, NN рахунків, товарно-транспортних накладних тощо)

Платіжні вимоги виставляються кредиторами на платників (далі - дебіторів), за кожною позицією дебіторської заборгованості, що відображена в бухгалтерському обліку кредитора.

У платіжній вимозі кредитор вказує розрахунковий, (субрахунок), поточний, бюджетний рахунок дебітора, а також свій розрахунковий (субрахунок), поточний, бюджетний рахунок.

Якщо між підприємством і обслуговуючим банком укладена угода на використання програмного забезпечення "клієнт-банк", інформація щодо заборгованості може передаватися за допомогою цієї системи.

До заліку не приймається заборгованість щодо сплати пені, нарахованої відповідно до статті 2 Указу Президента України від 16 березня 1995 року N 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" (зі змінами, внесеними згідно з Указами від 31 березня 1995 року N 277 та від 9 грудня 1995 року N 1139, і від сплати якої за станом 1 квітня 1996 року звільнені підприємства, установи та організації усіх форм власності згідно з Указом Президента України від 5 квітня 1996 року N 243 .

3. Банк, який обслуговує кредитора (далі - банк кредитора) перевіряє правильність та чіткість оформлення поданих йому кредитором платіжних вимог, їх відповідність "Положенню про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" та додатку N 2.

Банк кредитора реєструє виставлені платіжні вимоги в окремому журналі реєстрації платіжних вимог (додаток N 3), який ведеться у розрізі балансових рахунків другого порядку за кожним клієнтом.

Інформація, яку містять виставлені платіжні вимоги, за допомогою спеціального програмного забезпечення (далі - АРМ "Заборгованість", додаток N 8) на підставі перших примірників поданих платіжних вимог у день їх надходження або на другий день, якщо документи надійшли після операційного часу, надсилається до банку дебітора у вигляді файлів електронних платіжних повідомлень (електронних платіжних вимог).

Перший примірник платіжної вимоги враховується банком кредитора на позабалансовому рахунку N 9701 "Розрахункові документи за заборгованістю відіслані".

Другий примірник платіжної вимоги з відміткою про дату отримання і штампом банку повертається кредитору.

У разі, якщо кредитор і дебітор обслуговуються в одній установі банку процедура виставлення і врахування платіжної вимоги є ідентичною вищенаведеній - з обов'язковим використанням АРМ "Заборгованість" і відображенням на рахунку N 9701. Це необхідно для надання дебітору реєстру електронних платіжних вимог.

4. Банком дебітора платіжні вимоги на безакцептне списання коштів за платежами товарного характеру, що були виставлені раніше і враховані установами банків на позабалансовому рахунку N 9929 "Розрахункові документи, обов'язкові до сплати" і не сплачені за станом на 01.08.96 р., переміщуються в картотеку на позабалансовий рахунок N 9702 "Платіжні вимоги, що підлягають акцепту". Підставою для цього є електронне повідомлення, здійснене через АРМ "Заборгованість" згідно з офіційним письмовим розпорядженням кредитора.

При цьому прострочена заборгованість, щодо стягнення якої порушені судові справи, до заліку не включається, платіжні вимоги кредиторами не виставляються і не підлягають оформленню векселями.

5. Після отримання від банку кредитора файла (файлів) електронних платіжних повідомлень (електронних платіжних вимог) банк дебітора оприбутковує зазначені в них суми на позабалансовому рахунку N 9702 та друкує у двох примірниках реєстр електронних платіжних повідомлень для кожного з дебіторів окремо (додаток N 4).

Другий примірник реєстру протягом двох днів надається банком для акцепту дебітору під його розписку на першому примірнику реєстру, який залишається в установі банку дебітора.

6. Для виставлення до заліку простроченої заборгованості та несплачених відсотків за банківським кредитом враховується заборгованість за станом на 01.08.96 р. за балансовими рахунками, зазначеними у додатку N 1.

В цьому випадку комерційний банк має заповнити платіжну вимогу в одному примірнику, завіреному підписами уповноважених на це осіб.

У платіжній вимозі в рядку "підстава для оплати" має бути вказано: "Залік взаємної заборгованості за станом на 1 серпня 1996 року згідно з кредитним договором N _____ від _____".

Прострочена заборгованість, щодо стягнення якої порушені судові справи, не оформляється векселями і платіжні вимоги банком-кредитором не виставляються.

Сума платіжної вимоги враховується на позабалансовому рахунку N 9701. Банк здійснює направлення платіжної вимоги дебітору через АРМ "Заборгованість", незалежно від того обслуговується дебітор у цьому банку або в іншому, у порядку, встановленому в пункті 3.

Якщо дебітор обслуговується в цьому банку, то надання останнім реєстру електронних платіжних вимог дебітору здійснюється у порядку, встановленому пунктом 5.

Якщо дебітор обслуговується в іншому банку, то банк дебітора перший примірник вимоги оприбутковує на позабалансовому рахунку N 9702, а другий - не пізніше наступного дня після отримання платіжної вимоги, вручає дебітору під розписку на першому примірнику.

7. Дебітор, у разі необхідності, протягом трьох робочих днів з дня отримання ним реєстру електронних платіжних повідомлень (день отримання реєстру до зазначеного строку не враховується), але не пізніше 20.08.96 р., надає до банку заяву про відмову від акцепту платежу (повну або часткову) у двох примірниках, оформлену відповідно до додатка N 5.

На обох примірниках банк дебітора проставляє дату надходження відмови від акцепту і другий примірник повертає дебітору.

8. Якщо електронна платіжна вимога надійшла до рахунка клієнта, який вже закрив цей рахунок в цій установі банку, або в банку не має такого клієнта та/або рахунка, банк обліковує платіжну вимогу на рахунку N 9702 і того ж дня складає в односторонньому порядку протокольне рішення про відсутність цього клієнта та/або рахунка і за допомогою АРМ "Заборгованість" (з кодом відповіді 3) надсилає відповідне повідомлення до банку кредитора. Сума заборгованості в цьому разі списується банком дебітора з позабалансового рахунка N 9702, а банком кредитора - після отримання повідомлення, з рахунка N 9701.

У разі накладення арешту на кошти на рахунку підприємства, банк при отриманні платіжної вимоги до такого рахунка має врахувати вимогу на рахунку N 9702 і надати дебітору реєстр платіжних вимог. Залік взаємної заборгованості за цими платіжними вимогами може здійснюватись лише за умови зняття арешту з коштів на рахунку та наявності акцепту дебітора. Заборгованість цього дебітора виставляється до заліку на тому етапі, протягом якого арешт був знятий.

9. Дебітор має право відмовитись від акцепту платіжної вимоги повністю або частково лише у разі порушення кредитором чинного законодавства, умов передбачених договором на поставку товарів (виконання робіт або надання послуг), або кредитним договором (за банківським кредитом) із обов'язковим зазначенням у заяві про відмову від акцепту, мотиву відмови від оплати.

У разі повної відмови від акцепту сума заборгованості списується в установі банку з позабалансового рахунка N 9702 на підставі першого примірника відмови.

У разі часткової відмови від акцепту в банку дебітора сума заборгованості в реєстрі електронних платіжних повідомлень окреслюється, поряд проставляється сума, акцептована дебітором, а сума часткової відмови на підставі першого примірника відмови від акцепту списується з позабалансового рахунка N 9702.

10. Банки не розглядають мотивування відмов від акцепту, тому відповідальність за обгрунтованість відмови від акцепту покладається на дебітора, а спори вирішуються в претензійно-позовному порядку.

11. Банк дебітора через АРМ "Заборгованість" (з кодом відповіді 1 або 2) щоденно інформує банк кредитора про всі суми відмови дебітора від акцепту, про що банк кредитора одразу ж повідомляє свого клієнта.

12. Банк кредитора на підставі отриманої відмови від акцепту списує відповідні суми з позабалансового рахунку N 9701 і роздруковує реєстр електронних платіжних повідомлень про відмову від акцепту у двох примірниках (додаток N 6). Другий примірник реєстру банк передає кредитору під розписку на першому примірнику, що залишається в банку.

13. У разі неотримання у встановлений пунктом 7 термін відмови від акцепту або неявки дебітора в банк, заборгованість за платіжними вимогами вважається акцептованою, а платіжні документи списуються з позабалансового рахунка N 9702 та зараховуються на позабалансовий рахунок N 9703 "Акцептовані платіжні вимоги, що підлягають оплаті або оформлені векселями".

14. На час проведення заліку кожному учаснику відкривається тимчасовий особовий рахунок N 725 "Розрахунки за разовими заліками", на який зараховуються надходження коштів і з якого здійснюватимуться платежі в оплату розрахункових документів за заліком.

Відкритий рахунок має містити 9 позицій за схемою:

БББ725kіі, де

БББ - балансовий рахунок k - ключ іі - особовий рахунок.

15. Установи банків проводять залік взаємної заборгованості протягом періоду з 21.08.96 р. по 28.08.96 р.

Вільні кошти на розрахункових (субрахунках), поточних, бюджетних рахунках учасників заліку за станом на 21.08.96 р., на підставі платіжних доручень дебіторів перераховуються на балансовий рахунок N 725 для подальшого проведення заліку взаємної заборгованості.

Поточні надходження коштів на розрахункові (субрахунки), поточні, бюджетні рахунки клієнтів протягом періоду з 21.08.96 р. по 28.08.96 р. в першу чергу використовуються у черговості, встановленій чинним законодавством, у тому числі на погашення платіжних документів, які надійшли в період після 21.08.96 р. і враховані на позабалансовому рахунку N 9929, а вільний залишок цих коштів щоденно на підставі платіжних доручень дебіторів перераховується на балансовий рахунок N 725.

16. За умови наявності коштів на балансовому рахунку N 725 банк дебітора на підставі примірника електронної платіжної вимоги здійснює перерахування коштів одержувачу також на балансовий рахунок N 725.

Банк платника при оплаті електронних платіжних вимог з балансового рахунка N 725 перераховує кошти одержувачу також на балансовий рахунок N 725.

У разі недостатності коштів на оплату простроченої заборгованості за банківським кредитом та відсотками за цим кредитом, у першу чергу передбачається сплата нарахованих відсотків.

Погашена шляхом заліку сума списується з позабалансового рахунка N 9703.

17. Установи банків у разі відсутності вимог до рахунка N 725, щоденно на підставі платіжних доручень клієнтів перераховують кредитовий залишок на їх розрахункові (субрахунки), поточні, бюджетні рахунки.

18. Установи банків 28.08.96 р. в кінці операційного дня на підставі платіжних доручень клієнтів перераховують вільні від проведення заліку кошти (кредитове сальдо рахунка N 725) на розрахункові (субрахунки), поточні, бюджетні рахунки клієнтів.

19. Заборгованість, яка не була погашена під час заліку, установи банків пропонують клієнтам оформити векселями (простими або переказними), відповідно до "Положення про переказний і простий вексель", прийнятим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.92 р. N 528 (далі - "Положення про переказний і простий вексель"), і "Порядком проведення банками операцій з векселями", затвердженим Правлінням Національного банку України 25.02.93р.

Оформлення векселями простроченої заборгованості здійснюється протягом періоду з 29.08.96 р. по 13.09.96 р.

20. Наказом керівника установи банку з числа працівників банку призначаються відповідальні особи, у присутності яких складаються векселі.

За кожним клієнтом складається протокольне рішення у двох примірниках із зазначенням платежів, що мають бути оформлені векселями. У протоколі передбачається укладення договору між обслуговуючим банком і векселедавцем на інкасування векселів до векселедержателя. Протокольні рішення підписуються особами, уповноваженими керівником установи банку та керівниками підприємств, зразки підписів яких внесені до картки зразків підписів. Перший примірник протокольного рішення залишається в установі банку, другий - видається клієнту (векселедавцю) на руки під розписку на першому примірнику.

21. Установи банків перевіряють правильність заповнення векселедавцем усіх необхідних реквізитів (розділ I "Положення про переказний і простий вексель"), звертаючи увагу на те, що сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами та літерами, вексельний бланк може заповнюватися друкованим та недрукованим (читабельним) способами.

Векселі видаються із строком платежу не більше 90 днів від дня складання векселя.

22. При заповненні у векселі графи "місце платежу" повинен бути врахований спосіб пред'явлення векселя до оплати та опротестування. Назва установи банку вказується тоді, коли вексель підлягає інкасуванню через установу банку.

Векселі повинні бути підписані уповноваженими особами підприємства, зразки підписів яких внесені до картки зразків підписів та завірені печаткою.

23. Прості векселі складаються у банку дебітора за заборгованістю, що не погасилась під час заліку і врахована на позабалансовому рахунку N 9703.

У банку дебітора сума заборгованості, яка оформлена векселями, звіряється за кожним векселедавцем (дебітором) з сумами, врахованими на позабалансовому рахунку N 9703.

На підставі пред'явлених векселів банк закриває рахунок N 9703.

24. Після оформлення заборгованості векселями банк дебітора формує векселі за банками кредиторів, включаючи їх до відповідних реєстрів (додаток N 7). Реєстри складаються у двох примірниках, завірених підписами уповноважених на те осіб та печаткою банку. Другий примірник, з відміткою дати отримання реєстру підприємством зв'язку - кур'єрської пошти (далі - спецзв'язку), залишається у банку дебітора. Перший примірник з доданими векселями надсилається до банку кредитора спецзв'язком.

25. Банк кредитора, отримавши від підприємства спецзв'язку векселі з реєстрами, звіряє суми отриманих векселів за кожним векселедержателем з сумами його платіжних вимог, врахованих за позабалансовим рахунком N 9701, після чого закриває цей рахунок у повній сумі і вручає векселедержателю векселі під розписку на реєстрі.

Сума отриманих векселів не повинна перевищувати залишок рахунку N 9701.

26. Від дебіторів, що відмовились оформити непогашену під час заліку заборгованість простим векселем, установа банку отримує офіційне повідомлення. Про це банк дебітора повідомляє банк кредитора за допомогою АРМ "Заборгованість". Такі повідомлення банк дебітора зобов'язаний направляти до банку кредитора у день отримання офіційної відмови від дебітора, якщо вона надана в операційний час, і наступного дня - якщо надана після операційного часу.

27. Не погашену під час заліку заборгованість, яку дебітори відмовились оформити простими векселями, банки кредиторів пропонують оформити переказними векселями.

У цьому разі векселедавцем буде кредитор - клієнт цього банку, платником - дебітор, що відмовився від оформлення заборгованості простим векселем, векселедержателем - третій суб'єкт підприємницької діяльності, стосовно якого векселедавець є боржником за непогашеною під час заліку заборгованістю.

Порядок складання та інкасування до банку векселедержателя переказних векселів здійснюється відповідно до пунктів 19-24.

28. Банки векселедержателів при передачі векселів векселедержателям укладають з ними договори на інкасування векселів. Це стосується банків, що мають кореспондентські угоди з банками векселедавців (простих векселів) чи банками платників (за переказними векселями), а також установ банків, які є філіями одного банку.

Якщо векселедержатель не уклав договір з обслуговуючим банком на інкасування векселів, пред'явлення до оплати та опротестування векселедержатель здійснює самостійно.

29. Порядок оформлення векселями простроченої заборгованості за банківськими кредитами здійснюється аналогічно порядку оформлення заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності, викладеному в пунктах 18-26 Порядку проведення заліку взаємної заборгованості з наступним оформленням її векселями.

Прострочена заборгованість за банківськими позиками, на яку оформлені платіжні вимоги і яка буде оформлена векселями, продовжує враховуватись на відповідних балансових рахунках до її погашення.

Векселі, якими оформлена прострочена заборгованість за банківськими позиками, враховуються банками-кредиторами у розділі IV "Документи за розрахунковими операціями" на позабалансовому рахунку N 9704 "Прострочена заборгованість за банківськими позиками, оформлена векселями".

30. Інкасування векселів банки векселедержателів здійснюють згідно з "Порядком проведення банками операцій з векселями", затвердженим Правлінням Національного банку України 25.02.93 р. та листом Національного банку України від 22.02.95 р. N 15010/48.

Слід врахувати, що банк векселедержателя після отримання векселя з написом про передоручення на ім'я банку ("сплатіть за наказом ... банку. Валюта на інкасо" з підписом векселедержателя) інкасує його до банку платника за векселем з таким же написом про передоручення на ім'я банку платника, засвідченим підписами і печаткою банку векселедержателя.

Залишки сум за станом на 16.09.96 р., враховані протягом заліку взаємної заборгованості на позабалансових рахунках NN 9701, 9702, 9703, списуються у видаток до 26.09.96 р. і платіжні вимоги повертаються банку кредитора для їх подальшої передачі безпосередньо кредитору.

Платіжні вимоги на безакцептне списання коштів за платежами товарного характеру, що були на початку заліку переміщені банком дебітора в картотеку до позабалансового рахунка N 9702 з позабалансового рахунка N 9929, банк дебітора після отримання їх з банку кредитора повертає до картотеки рахунка N 9929.

Звітність за формами додатків NN 9, 10, 11 подається у такі строки:

Номери балансових рахунків:

Зазначені рахунки задіяні у словнику WEKS_SL у полі PR-"Т".

АРМ "Заборгованість" - це спеціальне програмне забезпечення, розроблене в управлінні комп'ютерних технологій департаменту інформатизації НБУ, яке призначено для автоматизації процесу обміну інформацією між банківськими установами у ході проведення взаємозаліку заборгованості.

АРМ "Заборгованість" поставляється в усі банківські установи України, які мають МФО і електронну адресу в мережі електронної пошти НБУ.

Слід звернути увагу, що на відміну від системи електронних платежів (СЕП), АРМ поставляється в банки, що є філіями 2 і 3 моделі консолідованого коррахунку в СЕП.

АРМ "Заборгованість" виконує наступні функції:

1) Підготовка електронних платіжних повідомлень клієнтів про заборгованість від банку кредитора до банку дебітора, контроль їх та відправка до банків дебіторів.

2) Прийом в банках дебіторів платіжних повідомлень про заборгованість.

3) Підготовка в банках дебітора електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги, та відправка їх до банку кредитора.

4) Прийом банком кредитора електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги.

5) Друк реєстрів:

- електронних платіжних повідомлень про заборгованість,

- електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги.

6) Квитовка (контроль за нормальною відправкою та прийомом) файлів повідомлень та інші сервісні функції.

Підготовка електронних платіжних повідомлень клієнтів про заборгованість може виконуватись:

- за допомогою діалогових засобів вводу АРМ "Заборгованість",

- засобами ОДБ комерційного банку, з формування файла платіжних повідомлень типа ^A і наступним проведенням його через АРМ "Заборгованість".

АРМ "Заборгованість" підтримує коди відповідей на платіжні вимоги в банку дебітора:

1 - клієнт повністю не згоден;

2 - клієнт згоден на часткову оплату;

3 - клієнт відсутній або припинив діяльність;

4 - клієнт відмовляється оформлювати заборгованість векселем.

Слід звернути особливу увагу на те, що АРМ "Заборгованість" працює незалежно від системи електронних платежів. Файли, що підготовлені ОДБ для АРМ "Заборгованість", мають бути оформлені за стандартами дебетових інформаційних документів СЕП, але не повинні проводитись через АРМ-3 СЕП.

Крім того, враховуючи технологічний регламент роботи АРМ-1 "Взаємозалік", звертаємо Вашу увагу:

- платіжні вимоги, відправлені банком кредитора 14.08.96 р., банк дебітора отримає вранці 15.08.96 р.;

- відмови від акцепту платіжних вимог, відправлені банком дебітора 20.08.96 р., банк кредитора отримає вранці 21.08.96 р.