На доручення Кабінету Міністрів України від 11.01.07 N 265/3/1-07

Державна митна служба України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.01.07 N 265/3/1-07 та у доповнення до свого листа від 28.12.06 N 11/1-15/15017 повідомляє.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 N 1251-XII ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Підпунктом 7 пункту 3 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.06 N 398-V встановлено, що у 2007 році забороняється надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), крім надання інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток.

Цей Закон є законом про оподаткування і його норми в частині заборони відстрочок поширюються на всі податки і збори (обов'язкові платежі), у тому числі на податок на додану вартість, встановлюючи виключення лише для інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток.

У відповідності до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.06 N 489-V також заборонено у 2007 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

При цьому, частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Слід також мати на увазі, що у минулому році статтею 66 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.05 N 3235-IV діяла заборона на здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах.

Цією ж статтею Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено виняток для окремих операцій, у тому числі для операцій по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, а статтею 70 цього ж Закону було заборонено надавати у 2006 році відстрочки термінів сплати лише заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

На відміну від минулорічних законодавчих норм у поточному бюджетному році такі виключення для застосування вексельної форми розрахунку в бюджетному законодавстві відсутні.

Враховуючи вищевикладене питання застосування у 2007 році податкових векселів при розрахунках з бюджетом з податку на додану вартість потребує врегулюванню на законодавчому рівні шляхом внесення змін до відповідних законів України.

Водночас, ряд суб'єктів господарювання, які займаються виробничою діяльністю, мають значні суми невідшкодованого податку на додану вартість, підтверджені податковими органами. Наявність невідшкодованих платникам податків з бюджету сум коштів свідчить про заборгованість держави перед такими суб'єктами господарювання й тому при наданні ними під час митного оформлення Імпортованих товарів у сплату податку на додану вартість податкового векселя можливо розглядати не як відстрочку сплати податкових зобов'язань, а як один із шляхів погашення бюджетного відшкодування по цьому податку.

У зв'язку з цим та з метою усунення чисельних скарг з боку платників податків й забезпечення належного функціонування вітчизняних товаровиробників пропонуємо до законодавчого врегулювання порушеного питання розглянути можливість надання дозволу на розрахунки податковими векселями тим платникам, у яких на момент митного оформлення товарів є підтверджене право на відшкодування податку на додану вартість за результатами попереднього звітного періоду.