Про затвердження Огляду 30 підприємств державного сектору економіки з найбільшими фіскальними ризиками

Відповідно до пункту 6 протоколу наради під головуванням Прем'єр-міністра України від 08.05.2015 щодо виконання зобов'язань, узятих Українською Стороною згідно з Листом про наміри до Міжнародного валютного фонду від 27.02.2015,

1. Затвердити Огляд 30 підприємств державного сектору економіки з найбільшими фіскальними ризиками, що додається, підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством фінансів України відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову співпрацю між Урядом України та Міжнародним валютним фондом (пункт 36 "a").

2. Департаменту управління державною власністю та розвитку промисловості (Троян О.І.) розмістити Огляд 30 підприємств державного сектору економіки з найбільшими фіскальними ризиками на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Коржа Р.А. та заступника Міністра фінансів України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Пунктом 36 Меморандуму про економічну та фінансову співпрацю між Урядом України та Міжнародним валютним фондом (МВФ) передбачена підготовка Мінекономрозвитку спільно з Мінфіном огляду фіскальних ризиків, пов'язаних з існуванням підприємств державного сектору економіки.

Для проведення огляду фіскальних ризиків, що витікають з існування підприємств державного сектору економіки, Мінекономрозвитку було проаналізовано діяльність 1833 економічно активних підприємств. За результатами аналізу було відібрано 30 підприємств державного сектору економіки з найбільшими ризиками.

Діяльність підприємств державного сектору економіки провадиться в умовах, коли Україна переживає один з найважчих періодів у своїй історії, а економічні проблеми обтяжені анексією Росією Криму та тривалим воєнним конфліктом на сході України.

Російська анексія Криму в березні 2014 року мала обмежений вплив на економіку країни завдяки невеликій частці економіки Криму у ВВП країни (3,7 % в 2012 році). Але військовий конфлікт на сході України, який почався в квітні 2014 року, мав набагато більший вплив, тому що численні великі підприємства, розташовані на території проведення військових дій, вносили значний вклад в економіку країни - 15 % загального промислового виробництва, та 8 % ВВП країни.

Українська економіка в 2014 році знизилась на 6,8 % після двох попередніх років з нульовим ростом. Зниження відбулось майже за всіма секторами економіки - зниження обсягів промислового виробництва та вантажоперевезень на 11 %, гуртової торгівлі - на 15 %, будівництва - на 22 %, пасажирських перевезень - на 12 %. У єдиному секторі спостерігалось зростання - обсяги виробництва у сільському господарстві зросли на 2,8 % завдяки рекордному урожаю - зерна 64 млн. тонн у 2014 році.

Падіння фінансового ринку було ще тяжчим у зв'язку з девальвацією гривні в 2014 році більше ніж на 50 %, воно продовжилось і на початку 2015 року; значним зниженням депозитів банків (-13 % у гривнях та -37 % у валюті); зниженням резервів Національного банку до найнижчого рівня за останніх 11 років; зростанням споживчої інфляції до 25 %.

Україні вдалося запобігти фінансовому дефолту завдяки значній фінансовій підтримці міжнародних фінансових інституцій та урядів інших країн.

Виконуючи рекомендації МВФ, українська влада втримала загальний дефіцит бюджету сектору загальнодержавного управління (за методологією МВФ) на рівні 4,5 % ВВП у 2014 році, але структурний дефіцит державної газової монополії НАК "Нафтогаз України" різко підвищився завдяки девальвації до 5,6 % ВВП. Як результат, загальний фіскальний дефіцит збільшився до 10,1 % ВВП.

У 2015 році падіння економіки України продовжилося. Очікуване зниження ВВП у 2015 році становить 5,5 %, хоча за останніми оцінками Мінекономрозвитку воно може становити 7,5 %. Очікуваний рівень інфляції в 2015 році становить 40 відсотків.

За оцінками експертів, 2016 рік стане переломним для української економіки, коли падіння ВВП зупиниться і розпочнеться зростання приблизно на 2 відсотки.

Під наглядом іноземних кредиторів Уряд України працює над стабілізацією економіки та фінансового сектору, консолідацією державних фінансів та впровадженням структурних реформ у таких сферах, як енергетика, дерегуляція, антикорупційна сфера, державні закупівлі, що створить фундамент для економічного зростання в майбутньому.

30 відібраних підприємств для аналізу належать до різних галузей економіки, таких як транспорт, авіабудування, машинобудування, електроенергетика, сільське господарство та ін.

Загалом вартість активів цих підприємств на кінець 2014 року становила більше 636 млрд. гривень, за підсумками 2014 року чистий обсяг реалізації цих підприємств становив 182 млрд. гривень. Із 30 підприємств - 19 отримали чистий збиток на загальну суму 103,3 млрд. гривень, а 11 - були прибутковими, загальний розмір чистого прибутку становив 2,8 млрд. гривень. По всіх 30 підприємствах загальний розмір чистого збитку становив 100,5 млрд. гривень.

Ці підприємства є визначальними не лише за розмірами активів та фінансових результатів, але й за кількістю працевлаштованих людей - середньооблікова кількість працюючих на початок 2015 року становила більше 428 тис. осіб.

Найважливіші показники діяльності 30 обраних підприємств:

Детальна інформація по кожному підприємству наведена в додатку 1 до цього огляду.

Після аналізу 1833 підприємств державного сектору економіки було відібрано ТОП-50 підприємств з найбільшими активами, по яких була зібрана детальна інформація за 2012 - 2014 роки по наступних показниках:

- розмір бюджетного фінансування, яке отримують вказані підприємства (в тому числі субсидій, субвенцій, дотацій тощо);

- податкові пільги;

- кредити, які залучались під державні гарантії;

- основні показники їх діяльності (чистий дохід та його структура, собівартість та її структура, чистий прибуток/збиток, розмір заборгованості із виплати заробітної плати, відрахування частини чистого прибутку (дивідендів, нарахованих на державну частку) до державного бюджету, сплату податків та обов'язкових платежів до бюджету, структура кредиторської заборгованості).

Для відбору 30 підприємств державного сектору економіки, які несуть найбільші ризики для державного бюджету, після аналізу зібраної інформації були сформульовані 3 основних критерії:

1. Розмір бюджетного фінансування (у вигляді субсидій, субвенцій тощо з державного бюджету) та податкових пільг.

2. Чистий фінансовий результат діяльності (прибуток/збиток).

3. Сплата податків та зборів до бюджету (в тому числі відрахування частини чистого прибутку та сплата дивідендів, нарахованих на державну частку).

Зведена інформація за критеріями відбору 30 підприємств з найбільшими фіскальними ризиками:

У результаті співставлення всіх трьох критеріїв відбору було визначено перелік із 30 підприємств державного сектору економіки, які можуть бути джерелами найбільших фіскальних ризиків - короткострокових - таких, як недоотримання коштів у формі дивідендів та податків в результаті потенційного зменшення чистого фінансового результату, та довгострокових - пов'язаних із збитковими підприємствами.

Детальна інформація по кожному підприємству наведена в додатку 2 до цього огляду.

Протягом 2014 року обраними підприємствами отримано з державного бюджету 6188,3 млн. гривень у вигляді субсидій, субвенцій, компенсацій тощо. Із 30 підприємств бюджетне фінансування отримували 14 підприємств. Найбільше бюджетних коштів отримали 2 підприємства (загалом 60 % усього бюджетного фінансування):

- ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" - 2107,0 млн. гривень, або 34 % від загального розміру. Зазначене фінансування було виділено для виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії для реалізації проектів "Циклон-4";

- ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" - 1609,5 млн. гривень, або 26 % від загального розміру. Фінансування було виділено для: підвищення надійності постачання електроенергії в Україні; будівництва повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська АЕС; будівництва повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська АЕС.

Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік" та іншими нормативно-правовими актами передбачено виділення у 2015 році 8,5 млрд. гривень для фінансування 12 із 30 обраних підприємств.

Як і в 2014 році найбільшими отримувачами бюджетного фінансування залишаються ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (план на 2015 рік - 5180,6 млн. гривень), ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" (план на 2015 рік - 1305,1 млн. гривень). Крім того, у 2015 році заплановано виділення 1052,3 млн. гривень для фінансування ДП "Укркосмос".

Детальна інформація по кожному підприємству за видами бюджетних програм за 2014 рік та план на 2015 рік наведена в додатках 3, 4 до цього огляду.

4.1. Фіскальні ризики, пов'язані із збитковими підприємствами

З точки зору фіскальних ризиків, в довгостроковій перспективі залучення бюджетного фінансування можуть потребувати збиткові підприємства. У 2014 році таких підприємств налічувалось 19, а їх загальний збиток становив 100,5 млрд. гривень.

88 % загальної суми збитків становить збиток НАК "Нафтогаз України" (85 млрд. гривень). Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік" передбачено збільшення статутного капіталу НАК "Нафтогаз України" на суму 29,7 млрд. гривень шляхом випуску додаткових акцій та їх обміну на облігації внутрішньої державної позики.

Головною причиною збитковості в 2014 році стала значна девальвація курсу гривні по відношенню до іноземних валют та, як наслідок, нарахування курсових збитків за зобов'язаннями у валюті. Значний негативний економічний ефект мали також зниження попиту та ділової активності внаслідок економічної кризи, анексії АР Крим та втрати активів і ринків збуту в зоні проведення антитерористичної операції. До негативних факторів також можна віднести підвищення цін на енергоносії, зростання собівартості внаслідок інфляції, погіршення відносин з Російською Федерацією.

У багатьох підприємств суттєвою структурною проблемою є витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури.

Детальна інформація щодо причин збиткової діяльності по кожному підприємству наведена в таблиці:

Головними джерелами покриття збитків підприємств є:

- випуск облігацій підприємствами для залучення додаткових фінансових ресурсів;

- державна підтримка на часткове покриття витрат собівартості вугільної продукції (для підприємств вугледобувної галузі);

- нарощення кредиторської заборгованості перед контрагентами (найчастіше зустрічається);

- створення заборгованості перед бюджетом та цільовими фондами;

- виникнення заборгованості із виплати заробітної плати (використовується в крайніх випадках, оскільки тягне за собою застосування дисциплінарних заходів до керівника підприємства).

Фінансовими планами цих підприємств на 2015 рік передбачено суттєве скорочення збитків, у деяких випадках передбачається навіть отримання прибутку. Слід зазначити, що якість складання фінансових планів є доволі низькою, тому ми розглядаємо наведені 19 підприємств, які були збитковими в 2014 році, як джерело можливих довгострокових фінансових ризиків.

У цілому 30 підприємствами на 2015 рік згідно із фінансовими планами передбачено фінансовий збиток у розмірі 36 млрд. гривень. Нами був проведений кореляційний аналіз чистого фінансового результату 30 підприємств із фінансовим результатом по Україні в цілому за період 2009 - 2014 років (результати аналізу наведені в окремому документі, що додається).

Згідно із проведеним аналізом спрогнозовано чистий фінансовий результат даних 30 підприємств на 2015 рік за двома сценаріями:

- падіння ВВП, закладене в Законі України "Про Державний бюджет на 2015 рік" , на 5,5 %;

- оцінка Мінекономрозвитку в рамках роботи над переглядом прогнозу на 2015 падіння ВВП на 7,9 %.

Згідно із сценарієм 1 загальний збиток по 30 підприємствах буде становити 66241 млн. гривень, а за сценарієм 2 - 119257 млн. гривень.

Детальна інформація про фактичний розмір фінансового результату та планові показники на 2015 рік наведена в додатку 5 до цього огляду.

Податковим законодавством не передбачено спеціальних пільг для підприємств державного сектору економіки. Пільги та умови їх надання передбачені Податковим кодексом України за кожним видом податку. Такі пільги обліковуються згідно із довідниками Державної фіскальної служби України.

У 2014 році податкові пільги були отримані 23 підприємствами з 30 - на загальну суму 7562,0 млн. гривень. Найбільшим отримувачем податкових пільг є НАК "Нафтогаз України", загальний розмір податкових пільг якої у 2014 році становив 3629 млн. гривень. Великі пільги також отримували підприємства залізничного транспорту.

На сьогодні об'єктивно спрогнозувати розмір податкових пільг на 2015 рік не є можливим, тому що він залежить від багатьох факторів, пов'язаних із фінансово-господарською діяльністю підприємств.

Детальна інформація про фактичний розмір податкових пільг у 2014 році наведена в додатку 6 до цього огляду.

Станом на 01.01.2015 10 підприємств із 30 мали діючі кредити, отримані під державні гарантії. Загальний розмір фактичної заборгованості підприємств за кредитами, отриманими під державні гарантії, на початок 2015 року становив 52,8 млрд. гривень, з них під валютні кредити - 44,8 млрд. гривень (84,8 % від загального розміру заборгованості).

Найбільші розміри фактичної заборгованості за кредитами під державні гарантії на 01.01.2015 мали НАК "Нафтогаз України" - на суму 14,7 млрд. гривень та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - на суму 23,7 млрд. гривень.

У зв'язку з тим, що 84,8 % державних гарантій видані під валютні кредити, це створює фіскальні ризики у вигляді курсових різниць при девальвації гривні.

Якщо на 01.01.2015 курс національної валюти становив 15,77 гривень/долар, то згідно із прогнозами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на кінець 2015 року він буде становити 24,5 гривень/долар. Це створює потенційний курсовий збиток із заборгованості за державними гарантіями, наданими під валютні кредити, на суму 24,8 млрд. гривень.

У 2014 році Міністерством фінансів України здійснено платежів за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, на загальну суму 1837,5 млн. гривень, в тому числі:

- за зобов'язаннями Харківського державного авіаційного виробничого підприємства - 628,6 млн. гривень;

- за зобов'язаннями ДП "Антонов" - 642,1 млн. гривень;

- за зобов'язаннями ДП "Конструкторське бюро "Південне" імені М.К. Янгеля" - 492,6 тис. гривень;

- за зобов'язаннями ПАТ "Лисичанськвугілля" - 74,2 млн. гривень.

Детальна інформація щодо діючих кредитів, отриманих підприємствами під державні гарантії, станом на 01.01.2015 наведена в додатку 7 до цього огляду.

Існує два типи виплат підприємствами державного сектору економіки частини прибутку до бюджету:

1. Державні підприємства сплачують відсоток від отриманого чистого прибутку до державного бюджету. В 2014 році нормативний відсоток становив 30 % - для підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, та 15 % для решти підприємств.

2. Господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі перераховують до державного бюджету дивіденди, нараховані на акції, що належать державі. Норматив нарахування дивідендів затверджується щороку рішенням Уряду.

Також підприємства в процесі своєї діяльності сплачують до державного та місцевих бюджетів обов'язкові платежі у вигляді податків та зборів, найбільшими з яких є податок на прибуток, податок на додану вартість, податок на землю та єдиний соціальний внесок.

Протягом 2014 року 30 підприємствами перераховано до державного бюджету 1,2 млрд. гривень у вигляді частини чистого прибутку та дивідендів, а також податків на загальну суму 36 млрд. гривень.

Згідно з фінансовими планами на 2015 рік підприємствами заплановано перерахувати до державного бюджету 1,4 млрд. гривень у вигляді частини прибутку та дивідендів, та 48,6 млрд. гривень у вигляді податків. Водночас, як уже зазначалося вище, якість складання фінансових планів є невисокою, тому приведена цифра на 2015 рік видається оптимістичною.

Зведена інформація щодо розміру чистого прибутку (збитку) та відрахувань до бюджету в 2014 та 2015 роках.

Для оцінки фіскального ризику у 2015 році за доходами бюджету від 30 підприємств більш об'єктивним є використання фактичних результатів діяльності підприємств за 2014 рік та прогнозу на 2015 рік. Згідно із сценарієм 2 (наведено у пункті 4.1) прогноз результатів діяльності 30 підприємств погіршується порівняно з 2014 роком на 11 %. Це дає можливість припустити, що існує ймовірність зниження надходжень до державного бюджету у вигляді частини чистого прибутку та дивідендів від 30 підприємств також на 11 %, що становить 132 млн. гривень фіскального ризику.

Детальна інформація про фактичний розмір виплат до державного бюджету у 2014 році та план на 2015 рік наведена в додатку 8 до цього огляду.

30 обраних підприємств є великими роботодавцями на ринку праці України - на кінець 2014 року загальна середньооблікова кількість зайнятих на цих підприємствах дорівнювала 428,2 тис. осіб, при цьому середня заробітна плата на цих підприємствах становила 4601 гривню.

Найбільша кількість працюючих зайнята на НАК "Нафтогаз України", ДП "Укрпошта" та на підприємствах залізничного транспорту.

Із 30 підприємств заборгованість із виплати заробітної плати мають лише 7, а її загальний розмір становить 139 млн. гривень.

Найбільші фіскальні ризики створюють 3 підприємства, які є збитковими:

- Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" - розмір заборгованості 65,8 млн. гривень;

- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство - розмір заборгованості 26,7 млн. гривень;

- ДП "Селидіввугілля" - розмір заборгованості 25,5 млн. гривень.

Детальна інформація про кількість працюючих, середню заробітну плату та розмір заборгованості з її виплати наведена в додатку 9 до цього огляду.

На початок 2015 року загальна заборгованість 30 відібраних підприємств становила 288,8 млрд. гривень, з яких 52,8 млрд. гривень - кредити, надані під державні гарантії. Таким чином, сума негарантованого боргу становила 236 млрд. гривень.

Із загального розміру негарантованого боргу, зобов'язання 4 підприємств становлять 65 %:

Детальна інформація щодо кредитних зобов'язань підприємств, розмірів гарантованого та негарантованого боргу наведена в додатку 10 до цього огляду.

З метою всебічного аналізу структури капіталу та фінансової стійкості 30 підприємств було розраховано коефіцієнт, що показує, яка частина активів підприємств фінансується за рахунок запозичених коштів. Коефіцієнт був розрахований як відношення загальних зобов'язань до загального розміру активів (total debts to total assets). Рекомендовані значення цього показника - 0,2 - 0,5.

Згідно із проведеним аналізом лише 5 підприємств мають значення цього показника менше рекомендованого:

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (0,007);

ПАТ "Укргідроенерго" (0,190);

Державне підприємство "Іллічівський МТП" (0,146);

Державне підприємство "Одеський МТП" (0,061);

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (0,077).

Це говорить про надмірне використання кредитних ресурсів в діяльності цих підприємств та створює додаткові потенційні фіскальні ризики.

Детальна інформація щодо активів, кредиторської заборгованості та розрахованого коефіцієнта наведена в додатку 11 до цього огляду.

Діяльність банків державного сектору економіки (АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АТ "Укргазбанк") проходить в складних макроекономічних умовах, що позначається на якості кредитного портфелю.

Так, АТ "Ощадбанк" провадить свою діяльність в рамках окремих постанов Національного банку, які дозволяють не формувати резерви під кредити НАК "Нафтогаз України". У портфелі банку є кредити, за якими завищена вартість заставного майна.

Також у АТ "Ощадбанк" є активи, що знаходяться в зоні АТО, які будуть знецінюватися протягом року. За такими окремими кредитами банк може мати окремі розрахунки додаткового резерву, але ще не відобразив їх у балансах.

На сьогодні банк проходить стрес-тестування і точна сума докапіталізації буде відома 01.08.2015.

Щодо АТ "Укрексімбанк" зазначимо, що якщо знецінення гривні триватиме, то показники балансу спрогнозувати буде складно. При погіршенні ситуації не зупиниться відплив коштів з поточних рахунків та депозитів фізичних осіб. У свою чергу, відплив коштів юридичних осіб спричинить інформація щодо результатів реструктуризації зобов'язань перед інвесторами.

Водночас найбільше на діяльність банку впливає зменшення кредитного портфеля.

Результати стрес-тестування також будуть оприлюднені 01.08.2015.

При цьому АТ "Укргазбанк" має певні проблеми з докапіталізацією у зв'язку із участю банку у виведенні ПАТ "АКБ "Київ" з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань.

Результати стрес-тестування очікуються до 01.08.2015.

З метою забезпечення стабілізації діяльності банків державного сектору Урядом було прийнято рішення щодо докапіталізації АТ "Ощадбанк" та АТ "Укрексімбанк" на 11,6 млрд. гривень та на 5 млрд. гривень відповідно наприкінці 2014 року та у 2015 році - АТ "Укргазбанк" на 3,2 млрд. гривень.

На сьогодні статутний капітал АТ "Ощадбанк" становить 29,9 млрд. гривень, АТ "Укрексімбанк" - 21,7 млрд. гривень, АТ "Укргазбанк" - 13,2 млрд. гривень.

Регулятивний капітал банків державного сектору:

Прибуток (збиток) банків державного сектору економіки

Прогнозний (плановий) прибуток (збиток) банків державного сектору економіки за 2015 рік:

При цьому за попередніми оцінками необхідна сума докапіталізації АТ "Ощадбанк" становить близько 20 млрд. гривень.

Необхідна сума докапіталізації АТ "Укрексімбанк" становитиме близько 26 млрд. гривень.

Оціночна сума додаткової капіталізації АТ "Укргазбанк" становить 0,8 млрд. гривень.

Таким чином, необхідна сума докапіталізації банків державного сектору економіки становить близько 46,8 млрд. гривень.

Але, беручи до уваги те, що НБУ не буде наполягати на докапіталізації держбанків в цьому році, її розмір буде визначатись з урахуванням дотримання вимог кредиторів та поточної ліквідності банків.

Визначити на сьогодні таку суму більш точно неможливо.

Реформа управління державною власністю є одним із найважливіших пріоритетів Уряду України. Втілення цієї реформи є головним інструментом для зменшення фіскальних ризиків, пов'язаних з діяльністю підприємств державного сектору економіки.

В рамках реформи управління Урядом України вживається комплекс заходів, спрямованих на запровадження сучасних стандартів корпоративного управління, приватизації, реорганізації та ліквідації окремих підприємств державного сектору економіки. Зокрема Мінекономрозвитку було розроблено низку нормативно-правових актів:

- прийнято Методичні рекомендації щодо забезпечення прозорості діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки з метою забезпечення прозорості діяльності підприємств (наказ Мінекономрозвитку від 11.02.2015 № 116);

- розроблено проект Концепції щодо підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, який зараз проходить обговорення з іншими органами виконавчої влади. Ця Концепція створить основу трансформації управління підприємствами державного сектору економіки за такими основними принципами:

прозорість діяльності суб'єктів господарювання;

розмежування функцій держави з реалізації прав власника та регулювання;

визначення чітких цілей діяльності суб'єктів господарювання;

створення достатнього потенціалу для аналізу суб'єктів господарювання;

удосконалення кадрової політики;

впровадження міжнародних засад корпоративного управління підприємств державного сектору економіки;

- розроблено проект змін до законодавства, яким передбачається залучення до органів управління господарських товариств незалежних директорів, які є професійними менеджерами;

- визначено новий порядок призначення керівників підприємств державного сектору економіки (постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 53) - виключно на конкурсних засадах; для керівників особливо важливих для економіки підприємств - за погодженням із Кабінетом Міністрів України, за поданням Комітету з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств при Мінекономрозвитку;

- утворено Комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств при Мінекономрозвитку та затверджено Положення про нього (наказ Мінекономрозвитку від 23.02.2015 № 157);

- затверджено перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, що сприятиме посиленню здійснення контролю за ефективним використанням і збереженням майна стратегічних підприємств та забезпечить застосування індивідуального підходу до їх приватизації (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83);

- розроблено проект постанови щодо проведення аудиту фінансової звітності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, реалізація якого дозволить отримати достовірну інформацію про фінансовий стан державних підприємств і, відповідно, покращить ефективність управління їх роботою;

- розроблено переліки державного майна, що підлягають приватизації у 2015 році, які затверджено на засіданні Уряду від 31.03.2015.

У 2015 році з метою поліпшення стану 19 збиткових підприємств планується здійснити наступні заходи:

1. 3 підприємства виставити на приватизацію:

- ПАТ "Лисичанськвугілля";

- ПАТ "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД";

- ПАТ "СУМИХІМПРОМ".

2. 8 підприємств - провести реструктуризацію:

- Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

- "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

- ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго";

- Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт";

- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство;

- Державне підприємство "Міжнародний аеропорт Бориспіль";

- ДДП "НАЕК "Енергоатом";

- УДППЗ "Укрпошта".

Разом з тим,

3. 4 збиткові підприємства планують отримати прибуток за підсумками 2015 року, а саме:

- ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря - Машпроект" - у розмірі 6,4 млн. гривень, шляхом переорієнтації на нові ринки збуту продукції і розширення обсягів реалізації на альтернативних існуючих ринках за умови стабільності курсу національної валюти підприємство відновить прибуткову діяльність;

- ДП "Укркосмос" - у розмірі 2,3 млн. гривень, шляхом розширення ринків надання послуг, в тому числі за межами України, для операторів кабельних мереж після створення Національної системи супутникового зв'язку;

- ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" - у розмірі 3,3 млн. гривень, за рахунок збільшення запланованого обсягу власних робіт;

- ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - у розмірі 26,5 млн. гривень, за рахунок запланованого збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції.

4. Інші 4 збиткових підприємства планують отримати збиток і за результатами 2015 року у зв'язку із суттєвими структурними проблемами:

- ДП "Українська залізнична швидкісна компанія" - збільшення лізингових платежів та сервісно-технічних витрат на обслуговування електропоїздів Hyundai Rotem на фоні зниження обсягів пасажироперевезень;

- ДП "Регіональні електричні мережі" - знаходяться в процедурі банкрутства;

- ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" - втрата ринків збуту Російської Федерації для аерокосмічних виробів;

- ДП "Селидіввугілля" - перевищення собівартості вугільної продукції над ціною її реалізації.

Щодо цих 4 підприємств планується провести консультації з уповноваженими органами управління (Мінінфраструктури, Міненерговугілля, ДКАУ) з метою оцінки їх планів щодо подальшої діяльності цих підприємств та впливу на фіскальні ризики.

На виконання пункту 36 "c" Меморандуму про економічну та фінансову співпрацю Мінекономрозвитку було підготовлено попередній перелік із 30 підприємств, з планами щодо їх реструктуризації. З цього переліку 22 підприємства включено до переліку підприємств з найбільшими фіскальними ризиками.

Детальна інформація в розрізі підприємств наведена в додатку 12 до цього огляду.

З метою імплементації пункту 36 "a", "b" Меморандуму про економічну та фінансову співпрацю щодо створення системи моніторингу та звітності фіскальних ризиків було прийнято рішення закріпити такі функції за міжвідомчою робочою групою, до складу якої увійдуть спеціалісти Міністерства фінансів України, департаменту управління державною власністю, департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Очолювати робочу групу буде Міністерство фінансів. До кінця 2015 року функція нагляду за фіскальними ризиками буде передана Мінфіну.

Першими завданнями такої групи буде вдосконалення методології відбору підприємств з найбільшими фіскальними ризиками, розробка методів оцінки фіскальних ризиків державних підприємств, в тому числі методів аналізу вірогідності ризиків (probability analysis).

На постійній основі група буде здійснювати збір інформації, моніторинг та оцінку фіскальних ризиків найбільших державних підприємств, забезпечувати своєчасне інформуванням Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку і торгівлі, розробляти рекомендації щодо заходів із зниження фіскальних ризиків та забезпечувати регулярне оприлюднення на принципах прозорості оглядів фіскальних ризиків, пов'язаних з діяльністю підприємств державного сектору економіки.

З метою підвищення ефективності процесу складання та затвердження фінансових планів державних підприємств в березні 2015 року було прийнято новий Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки (наказ Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205) та розроблено нові форми фінансового плану та звіту про його виконання у відповідності з національними та міжнародними стандартами фінансової звітності.

На даний час підприємства державного сектору економіки розпочали процес складання фінансових планів на 2016 рік за новою методологією, які будуть подані для розгляду органами управління до 1 червня та повинні бути затверджені до 1 вересня поточного року. За результатами підготовки згідно із новим Порядком цих фінансових планів та звітів, планується провести до кінця року аналіз ефективності нової методології, проблем, що виникнуть в процесі її імплементації, та розробити комплекс заходів щодо її удосконалення.

Міжвідомча робоча група з моніторингу та аналізу фіскальних ризиків підприємств державного сектору економіки планує долучитися до процесу аналізу фінансових планів на 2016 рік 30 підприємств з найбільшими фіскальними ризиками та надасть рекомендації Міністерству фінансів для врахування під час бюджетного процесу можливих фіскальних ризиків.