ГУ ДФС у м. Києві
Лист
06.12.2016 № 25731/10/26-15-13-01-12 |
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок).
Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено ст.
119Кодексу законів про працю України, згідно з частиною третьою якої за працівниками, призваними, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до
Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV
Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст.
165 якого, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст.
165 Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень
Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV
Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст.
165 Кодексу.
Отже, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід у вигляді компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівника, призваного на строкову військову службу.
Разом з цим, відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст.
164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (збір) із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.
168 Кодексу).
Враховуючи зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді середнього заробітку, включається до оподатковуваного доходу таких працівників, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та є базою нарахування й утримання єдиного внеску.
Водночас, п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст.
169 Кодексу передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Враховуючи викладене, роботодавець має право здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору, утриманого із середнього заробітку працівників, перелік яких визначено
постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105, тільки у разі отримання підприємством компенсаційних виплат з бюджету згідно з Порядком.
Водночас, п. 1 частини першої ст.
7 Закону N 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із
Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці".
За період 2014 - 2015 роки відповідно до частини сьомої ст. 7 Закону N 2464 не нараховувався на виплати та не утримувався єдиний внесок з виплат, що компенсувалися з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
У разі нарахування роботодавцем середнього заробітку мобілізованим працівникам та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету згідно з Порядком N 105, такий роботодавець має право здійснити перерахунок єдиного внеску, нарахованого на суми середнього заробітку.
В.о. заступника начальника | І.М. Мірвелова |