Штраф після 1 095 днів з дати порушення: межі прав податківців

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації (далі - звернення) стосовно можливості застосування штрафних санкцій та проведення камеральної перевірки після проведення документальної виїзної перевірки, а також нарахування і застосування штрафних санкцій, термін застосування яких перевищує 1 095 днів від дати вчинення правопорушення, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

У своєму зверненні товариство повідомило, що отримання податкової консультації пов'язано зі складністю застосування норм Кодексу та полягає у необхідності розуміння щодо застосування штрафних санкцій після проведення документальної виїзної перевірки та терміну застосування штрафних санкцій від дати вчинення правопорушення (перевищує 1 095 днів).

Ураховуючи викладене, товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Можливість застосування штрафних санкцій та проведення камеральної перевірки після проведення документальної виїзної перевірки, мета якої була встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

2. Чи нараховуються і застосовуються штрафні санкції, термін застосування яких перевищує 1 095 днів від дати вчинення правопорушення?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 36 розділу І Кодексу визначено податковий обов'язок платника. Так, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75 статті 75 глави 8 розділу ІІ Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних (далі - ЄРАН) та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статті 393 Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 441.13 статті 44-1, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Кодексу. Так, пунктом 76.1 статті 76 Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Кодексу).

Абзацами першим та другим пункту 76.3 статті 76 Кодексу визначено, що:

камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання,

камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу (пункт 113.1 статті 113 глави 11 розділу ІІ Кодексу).

Абзацами першим, другим і четвертим пункту 102.1 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 розділу І Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання, зокрема, податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань у межах поданих уточнень за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів (2 555 днів - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 розділу І Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами Кодексу.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу (1 095 днів), якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано (підпункт 102.2.1 пункту 102.2 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу).

Отже, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання, у разі виявлення його заниження, за результатами документальної перевірки (планової або позапланової) юридичної особи на суму такого заниження нараховуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Кодексу та пеня згідно зі статтею 129 глави 12 розділу ІІ Кодексу.

Водночас підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов'язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Інформація щодо термінів проведення документальних перевірок наведена на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу.

При цьому дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".

Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом (пункт 102.9 статті 102 Кодексу у редакції Закону №2120-ІX).

Водночас пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених даним пунктом Кодексу.

Поряд з цим Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІX "Про внесення змін до Кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", який набрав чинності з 01.08.2023, виключено пункт 102.9 статті 102 Кодексу, де було зазначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Таким чином, камеральна перевірка з інших питань, зокрема, щодо своєчасності подання податкової звітності, своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.

Водночас слід зауважити, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу).

Якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу).

Відповідно до пункту 50.4 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу штрафи не застосовуються, якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів).

Відповідно до вимог пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ кодексу).