Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна податкова служба України розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи реалізує, в мережі Інтернет, товари для ванної кімнати (що не є технічно складними побутовими товарами) кінцевим споживачам.

Продаж товарів здійснюється через Інтернет методом надсилання реквізитів поточного рахунку в банківській установі України, на який покупець здійснює передоплату за товар. Після надходження передоплати на банківський рахунок, товар, через поштових операторів, відправляється покупцю на його поштову адресу.

Оплату покупці здійснюють або через каси банківських установ, або з використанням систем інтернет-банкінгу на кшталт Приват24, або через платіжні термінали Приватбанк, які дозволяють здійснити платіж за реквізитами банківського рахунку отримувача.

1. Чи може фізична особа - підприємець платник єдиного податку, ґрунтуючись на п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), не застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) під час продажу товарів через мережу Інтернет? Якщо ні, то чому?

Відповідно до статті 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону N 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Отже, при здійсненні оплати, виключно в безготівковій форми (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку), застосування РРО є не обов'язковим.

При безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг, зокрема, замовлених та сплачених через мережу Інтернет, фізична особа - підприємець платник єдиного податку другої групи з 01.01.2021 зобов'язаний застосовувати РРО на загальних підставах та забезпечити видачу чеку РРО, в місці отримання споживачем товарів (послуг).

2. Чи може фізична особа - підприємець платник єдиного податку, ґрунтуючись на п. 12 ст. 9 Закону N 265, не застосовувати РРО під час продажу товарів через мережу Інтернет у зв'язку з тим, що місце отримання товарів покупцем фактично відсутнє, а операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються? Якщо ні, то чому?

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону N 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

У Вашому зверненні зазначено, що попередньо оплачений покупцем товар направляється поштовим оператором на адресу, яка ним вказана при замовленні товару.

Враховуючи викладене, суб'єкт господарювання зобов'язаний разом із замовленим товаром, надати покупцю розрахунковий документ встановленої форми та змісту, надрукований РРО, який покупець одержить у місці отримання товару.

3 та 4. Чи може фізична особа - підприємець платник єдиного податку не застосовувати РРО при продажу товарів в мережі Інтернет, враховуючи відсутність можливості фізичного контакту з покупцем, а також відсутність під час продажу товарів операцій в готівковій чи безготівковій формі, які передбачають застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо? Якщо ні то чому?

Чи повинна фізична особа - підприємець платник єдиного податку за викладених вище обставин застосовувати РРО? Якщо так, то чому?

У зверненні зазначено, що товар відправляється покупцю на його поштову адресу, вказану під час замовлення товару, після отримання на банківський рахунок передоплати за товар, обраний покупцем в мережі Інтернет.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких, здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг), в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Також, згідно з п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, з 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО, для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, протягом реєстрації суб'єкта господарювання, як платника єдиного податку.

5. Чи вважає ДПС розрахунком у готівковій формі операції з оплати товарів, коли покупець здійснює оплату на поточний банківський рахунок фізичної особи - підприємця у банку, системою Приват24 або терміналом для поповнення? Чим обґрунтовується позиція?

Згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 р. N 57-0009/53844) Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року N 22 визначено, що безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року N 148) (далі - Положення N 148).

Згідно з п. 10 Положення розрахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських установ для подальшого її переказу на рахунки інших суб'єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Отже, для суб'єкта господарювання безготівковим розрахунком є оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно від способу ініціювання такого переказу покупцем (зокрема, за допомогою сервісів переказу коштів, банківських систем дистанційного обслуговування (у тому числі, з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі, шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПКТС).

Готівковим розрахунком для суб'єкта господарювання є приймання ним готівки від покупця.

6. Якщо на думку ДПС фізична особа - підприємець платник єдиного податку за вищевикладених обставин повинен використовувати РРО, то яку адресу визначати в якості місця проведення розрахунків, враховуючи, що оплату за товар покупці проводять по всій території України, у будь який зручний для них час?

Згідно з п. 1 розділу 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350 (далі - Положення N 13), цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення N 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити такі обов'язкові реквізити, як, зокрема, адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП.

Згідно з п. 2 розділу І Положення N 13 місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта господарювання (далі - СГ) - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця, що зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи викладене та обставини, зазначені у зверненні, у якості місця проведення розрахунків потрібно зазначати місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця платника єдиного податку.

7. Якщо ДПС вважає, що фізична особа - підприємець платник єдиного податку повинен використовувати РРО під час продажу товарів через мережу Інтернет, яким чином дотримуватись вимог ст. 17 Закону N 265 стосовно повноти та своєчасності проведення розрахункових операцій з використанням РРО, враховуючи відсутність фізичних та технічних можливостей для контролю за часом та повнотою надходження оплати за товар від покупців, оскільки це залежить від багатьох різноманітних чинників та специфіки роботи банківської установи ?

У зверненні Ви зазначили про те, що відправляєте покупцеві товар тільки переконавшись у надходженні передоплати, що в свою чергу підтверджується випискою фінансової установи.

Отже, розрахункову операцію на повну суму покупки Ви маєте проводити через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, переконавшись у надходженні передоплати на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.