ГУ ДФС у Житомирській області
Лист
16.03.2016 № 141/14/06-30-17-01-42 |
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області розглянуто звернення платника податків (, та відповідно до ст. -
19-1,
52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі –
ПКУ) в межах компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до ст.
42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (змінами та доповненнями) (далі -
ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею
46 ГКУ передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.
Згідно із ст.
21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII зі змінами та доповненнями трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст.
626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями (далі -
ЦКУ) договір - домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) - це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.
837 ЦКУ), а тому реєстрація підрядника як суб’єкта підприємницької діяльності, для виконання робіт за цивільно-правовим договором є необов’язковою.
Відповідно п.291.3 ст.
291 ПКУ визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV
ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному
ПКУ.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.
297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р. ХІV
ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.
291 ПКУ.)
Відповідно до п. 291.6 ст.
291 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Відповідно до п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої
постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п.1.27 ст.
1 Закону №2346 платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно 1.32-1 ст.
1 Закону №2346 платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.
Отже, у разі використанні платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи – платника – єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.
Враховуючи вищевикладене, фізичним особам – підприємцям, що обрали спрощену систему оподаткування не забороняється здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), з використанням банківських (платіжних) карток через платіжні термінали.
Додатково інформуємо Вас, що для платників податків на базі Інформаційно-довідкового центру Державної Фіскальної служби України працює Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), за допомогою якого можна отримати роз'яснення з питань податкового і валютного законодавства. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 години, крім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007.
Також, цілодобово на e-mail: idd@sfs.gov.ua можна відправляти запити з питань застосування податкового законодавства. Повна інформація про діяльність Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу розміщена на веб-сайті ДФС України - www.zir.sfs.gov.ua, на суб-сайті ДФС у Житомирській області - www.zt.sfs.gov.ua.
Заступник начальника | К.В. Риженкова |