ГУ ДФС у Запорізькій області
Лист
| 25.11.2016 № 4116/10/08-01-12-03-11 |
Про надання податкової консультації
Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа ТОВ "" щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ операції з надання фізичній особі-нерезиденту, яке знаходиться на території АР Крим, нежитлового приміщення за договором дарування, повідомляє наступне.
1. Щодо визнання операцій із суб'єктами території ВЕЗ "Крим" контрольованими.
Статтею 5 Закону України від 12 серпня 2014 року N 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1636) визначено, зокрема, що взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно з ст. 39 Податкового кодексу України (далі-Кодекс).
Юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.
Пунктом 39.2.1 статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено засади визначення операцій контрольованими.
Так, згідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Крім цього, відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, операції (в т.ч. дарування нерухомості), у яких однією із сторін виступає юридична особа, яка має податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", визнаються контрольованими за умови, що контрагент - юридична особа визнається пов'язаною з платником податків згідно з пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, або зазначена юридична особа є комісіонером за договором зовнішньоекономічної діяльності з продажу товарів, при цьому господарські операції платника податків з ним досягають граничної межі згідно з пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
2. Щодо оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до абзацу "а" пп. 14.1.13 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Основні засоби, як складова матеріального активу відповідно до пп. 14.1.111 та 14.1.244 ст. 14 ПКУ належать до товарів.
Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Згідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, операція із дарування (нерухомості) товару фізичній особі є об’єктом оподаткування ПДВ.
Місцем постачання об'єктів нерухомості, відповідно до п. 186.1 ст. 186 ПКУ є фактичне місцезнаходження об'єктів такої нерухомості на момент їх постачання.
В той же час, за приписами норм п.26 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на період дії Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" норми ПКУ мають застосовуватися з урахуванням особливостей, визначених Законом № 1636.
Законом № 1636 визначено особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону № 1207, створено вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим") та врегульовано інші аспекти правових відносин між юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.
Згідно з п. 3.2 ст. 3 Закону № 1636 у межах ВЕЗ "Крим" створено вільну митну зону, що за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно із статтею 430 Митного кодексу України (далі - МКУ).
У свою чергу, відповідно до статті 9 МКУ для цілей застосування положень розділів V і IX МКУ території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.
Враховуючи наведене, операції платників податку з постачання товарів (дарування нерухомості), місцем постачання яких відповідно до п. 186.1 ст. 186 ПКУ визначена територія ВЕЗ "Крим", не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки відповідно до п. 2 ст. 9 Митного кодексу України від 13.03.2012 N 4495-VI територія вільної митної зони, створеної у межах ВЕЗ "Крим", вважається такою, що знаходиться поза межами митної території України.
Водночас зауважуємо, п. 198.5 ст. 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, у неоподатковуваних операціях.
2. Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств".
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.
Так, згідно п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ у разі ліквідації або продажу об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості такого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості такого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ.
Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561).
Крім того, відповідно до п. 6.1 розділу VI Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 16.11.2009 № 1327, об'єкт нематеріальних активів списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.
Таким чином, у разі дарування об’єкту нерухомості, що з метою оподаткування є продажем такого об’єкту, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
У разі, дарування (безоплатного надання) невиробничих основних фондів, то звертаємо увагу, що відповідно до пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ витрати на придбання / самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування. Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Тобто для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх експлуатації при здійсненні господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ. Враховуючи наведене, якщо невиробничі основні засоби не підлягали амортизації, то залишкова вартість таких основних засобів буде дорівнювати первісній вартості визначеній бухгалтерським обліком.
Щодо питань під № 5-6 у листі підприємства, то повідомляємо, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею 191 ПКУ, зокрема, надають консультації відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Тому, в межах своїх повноважень повідомляємо, що питання під № 5-6 у листі, не відносяться до компетенції органів Державної фіскальної служби України.
| В.о. начальника | Ю.П. Козаченко |