ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
27.08.2019 N 4008/6/99-99-15-03-03-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно оподаткування акцизним податком операцій з використання електричної енергії для власних потреб її виробником, та повідомляє.
У звернені Підприємство зазначає, що є виробником електричної енергії на когенераційних установках енергоблоків ТЕЦ. Підприємство отримало свідоцтво про кваліфікацію когенераційних установок 29 липня 2019 року.
Законом України від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон N 2019) визначено, що:
виробник електричної енергії (далі - виробник) - суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії (пп. 10 п. 1 ст. 1);
виробництво електричної енергії - діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів (пп. 11 п. 1 ст. 1).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2005 р. N 2509-IV "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" визначено, що:
когенераційна установка - комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію;
кваліфікація когенераційної установки - встановлення центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження відповідності умов та показників експлуатації когенераційної установки вимогам (кваліфікаційним показникам) цього Закону;
кваліфікована когенераційна установка - когенераційна установка, умови і показники експлуатації якої відповідають вимогам цього Закону.
Водночас, реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії відноситься до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Кодексу).
Отже, у разі якщо Підприємство здійснюватиме виробництво електричної енергії, виробленої на кваліфікованих когенераційних установках та реалізовуватиме її на ринку електричної енергії та/або для власних потреб, то у суб'єкта господарювання не виникатиме податкове зобов'язання з акцизного податку (згідно з пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Кодексу).
У своєму зверненні Підприємство зазначає, що складає акти прийому-передачі електроенергії. За липень 2019 року підписані 31 липня 2019 року.
Відповідно статті 9 Закону N 2019 господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Повідомляємо, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють, зокрема, виробники, електропостачальники, а також гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону N 2019).
Відповідно до положень Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
При цьому, базою оподаткування, відповідно до пп. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 Кодексу є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість. Ставка акцизного податку відповідно до пп. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 Кодексу складає 3,2 %.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо постачання електроенергії є дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, зі звернення Підприємства не зрозуміло чи має суб'єкт господарювання ліцензію на виробництво електричної енергії.
Отже, Підприємство, як виробник електроенергії, що отримав відповідну ліцензію, буде платником акцизного податку з операцій передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки згідно пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 та пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Оскільки, забезпечення діяльності Підприємства власно виробленою електричною енергією не передбачає передачу (відвантаження) підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами, визначеними пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то за даним видом передачі (відвантаження) електричної енергії вбачається неможливим скористатися пп. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 Кодексу, оскільки відсутня вартість реалізованої електричної енергії, що визначена як база оподаткування акцизним податком.
Разом з цим, база оподаткування є одним із елементів податку, який обов'язково визначається під час встановлення податку (п. 7.1 ст. 7 Кодексу).
Так, з метою обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок, базою оподаткування операцій з передачі (відвантаження) електричної енергії власного виробництва для забезпечення своєї власної господарської діяльності може бути виробнича собівартість електричної енергії. При цьому, відповідно до МСБО 2 собівартість повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх відповідного місцезнаходження та приведення їх у відповідний стан.
В свою чергу, пунктом 49.2 і статті 49 Кодексу передбачено, зокрема що платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 Кодексу платники податку визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу) подають декларацію з акцизного податку за затвердженою формою контролюючому органу за місцем реєстрації.
Так як, Підприємство здійснює операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, які не підлягають оподаткуванню (пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Кодексу), у формі Податкової декларації з акцизного податку (додаток 7 до декларації), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 14із змінами, Підприємство повинно заповнити графи 2 "код товару", 3 "опис товару", 9 "вартість (без податку на додану вартість) відпущеної електричної енергії", та 12 "сума податкового зобов'язання яка не підлягає сплаті до бюджету".
Також, Підприємство повинно подати додаток 4 до декларації, де поміж основних реквізитів обов'язково вказати суму акцизного податку, не сплачену з операцій, що не підлягають оподаткуванню (графа 10 дод. 4 Декларації).