Про надання інформації

Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних звернень підпорядкованих підрозділів ДФС щодо застосування положень статті 102 "Строки давності та їх застосування" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Законом України N 1797 від 21.12.2016 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до статті 102 Кодексу, а саме пункт 102.1 викладено в такій редакції:

"102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.".

Водночас відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка платника податків проводиться у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки.

Судові рішення, які ухвалюються іменем України, є обов'язковими до виконання на всій її території (стаття 124 Конституції України).

Разом з тим, на сьогодні досить поширеною є практика призначення судами за ініціативою правоохоронних органів документальних перевірок платників податків за період, що значно перевищує встановлений пунктом 102.1 статті 102 Кодексу термін (наприклад, з моменту реєстрації платника і до дати винесення ухвали суду).

У такому випадку контролюючий орган зобов'язаний виконати рішення суду та провести документальну перевірку за весь зазначений в судовому рішенні період.

Варто зауважити, що вимога підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу містить імперативний припис щодо обов'язку контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання ухвали слідчого судді у рамках кримінального провадження. При цьому виконання такого обов'язку не передбачає дослідження контролюючим органом підстав призначення відповідної перевірки слідчим суддею, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки.

Проведення перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства на підставі судових рішень має на меті збір доказів у кримінальних провадженнях, а акт документальної перевірки є одним з таких доказів.

Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, після отримання судового рішення про призначення документальної позапланової перевірки контролюючий орган вживає вичерпних заходів щодо організації і проведення перевірки та документує порушення за період, зазначений в ухвалі суду. Матеріали перевірки надсилаються ініціатору та використовуються як докази у процесі розслідування кримінального провадження.

При цьому податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням термінів давності, встановлених пунктом 102.1 статті 102 Кодексу.