Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна фіскальна служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 01.07.2019 р., далі - Кодекс) розглянула звернення з окремих питань, пов'язаних з обладнанням акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зверненні Товариство поінформувало, що є розпорядником акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 кубічних метрів. З акцизних складів зі зберігання пальне передається до інших складів, цехів для власного споживання у виробничому процесі. Відпуск пального зі складу оформлюється картками складського обліку та здійснюється декілька разів на день (до 200 операцій на день) на одні й ті ж самі об'єкти. Іноді передане до виробничого цеху пальне використовується протягом доби не в повному обсязі і може залишатися в цеху протягом декількох діб до повного використання.

З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи потрібно Товариству до моменту встановлення на резервуари витратоміри-лічильники та/або рівнеміри-лічильники щоденно формувати та надсилати до ДФС дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та добові обсяги пального отриманого та реалізованого пального в розрізі кодів товарних підкатегорій? Якщо так, то які саме показники зазначаються? Чи має право Товариство скласти одну загальну довідку щодо руху пального з 01 по 31 липня 2019 року? Чи правильним є надсилання до ДФС довідки, складеної наприкінці доби про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та добові обсяги отриманого та реалізованого пального в розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, наступної доби до 23 години 59 хвилин? Яким законодавчими чи нормативними документами необхідно керуватися для приведення обсягу пального до температури 15° С з метою зазначення в щоденних довідках про залишки та рух пального?

Згідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати, зокрема усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр).

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 "Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 р. N 891(далі - Порядок N 891)).

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку N 891, рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Відповідно до п. 8 Порядку N 891 витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на резервуарах повинні відповідати вимогам законодавства та пройти повірку та/або оцінку відповідності.

Відповідно до пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі.

Вказані зведені за добу підсумкові облікові дані показники за кожним місцем розташування акцизного складу розпорядники акцизних складів надсилають до Реєстру згідно із пп. 5 п. 5 Порядку N 891.

При цьому, складання однієї загальної довідки щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за період з 1 по 31 липня 2019 року, Кодексом та Порядком N 891 не передбачено.

Формат даних, структура та форма електронних документів з метою реєстрації резервуарів, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Реєстрі, форма "Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри", "Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" затверджено наказом Мінфіну від 27.11.2018 р. N 944 (зі змінами внесеними наказом Мінфіну від 18.06.2019 р. N 248, далі - наказ N 944).

Відповідно до пп. 2 п. 7 Порядку N 891, інформація, зазначена в пп. 5 п. 5 Порядку N 891, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;

відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 року до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

З питання визначення законодавчих чи нормативних документів, якими необхідно керуватися для приведення обсягу пального у літрах до температури 15° С, рекомендуємо звернутися до Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (далі - ДП "УкрНДНЦ").

Чи має право Товариство, керуючись п. 23 підрозділу 5 розділу XX Кодексу скласти одну акцизну накладну по операціях з пальним за період з 01 по 31 липня 2019 року? Яким чином має бути виписана акцизна накладна: на кожний фактичний безперервний відпуск пального зі складу (до 200 операцій за день)? Яким первинним документам має відповідати акцизна накладна для власного споживання пального? Чи має право Товариство скласти одну акцизну накладну на фактичний відпуск пального у виробництво із акцизного складу за день?

Згідно із п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Особа, яка реалізує пальне, зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального:

з акцизного складу: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального; будь-яким іншим особам - не платникам податку;

з акцизного складу пересувного: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального; будь- яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка реалізує пальне, зобов'язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального:

з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий; з акцизного складу до акцизного складу пересувного; з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного; з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального - суб'єкта господарювання зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального - суб'єктів господарювання (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

Відповідно до п. 3 розділу II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 р. N 262, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за номером 753/33724, акцизна накладна може бути складена за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, втраченого та/або використаного для власного споживання протягом такого місяця.

Чи будуть виробничі цехи Товариства розглядатися як акцизні склади у разі, якщо передане зі складу пальне використовується протягом доби не в повному обсязі та залишається у виробничому цеху до повного використання?

Відповідно до пп. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

У разі, якщо Товариство закуповує та зберігає пальне на території (приміщенні) в ємкостях, загальна місткість чи обсяг яких буде перевищувати будь-яку з ознак, зазначену в пп. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то дана територія (приміщення) буде відповідати визначенню акцизного складу, а Товариство, за наявності документів про право власності/користування приміщенням або територією, означених як акцизний склад, вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні Кодексу.

При цьому, згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під визначення реалізації пального підпадають будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу, акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Оскільки Товариство повідомило, що є розпорядником акцизних складів пального, тому на підставі вищенаведеного, зберігання пального в ємностях у приміщенні або території не означених як акцизний склад, суперечить Кодексу.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.