Щодо порядку звернення стягнення на майно комунальних підприємств

У зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України звернень регіональних управлінь юстиції щодо порядку звернення стягнення на майно комунальних підприємств повідомляється наступне.

Статтею 31 Закону України "Про власність" передбачено, що до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна).

Поряд з цим, пунктом 1 Перехідних положень Конституції України визначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Відповідно до Конституції України власність в Україні виступає у формах: приватної, державної та комунальної. Тобто державна і комунальна форми власності є самостійними.

Статтями 116 та 143 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Відповідні положення закріплені й в Цивільному кодексі України, статтями 326 та 327 якого передбачено, що від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Крім цього, Закон України "Про підприємства в Україні" втратив чинність з 1 січня 2004 року на підставі положень Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV, стаття 63 якого на даний час визначає види та організаційні форми підприємств.

Відповідно до статті 63 вказаного Кодексу залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Статтею 74 даного Кодексу визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Закон розрізняє два види комунального унітарного підприємства: комунальне комерційне підприємство (майно закріплюється за таким підприємством на праві повного господарського відання) та комунальне некомерційне підприємство (майно закріплюється за таким підприємством на праві оперативного управління).

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Згідно статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи вказані положення чинного законодавства України слід визначити, що комунальна власність і державна власність є окремими видами власності.

Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", в свою чергу, статтею 1 встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Таким чином, в ході виконання рішень судів або інших органів (посадових осіб) про звернення стягнення на майно боржників комунальної форми власності, державний виконавець здійснює виконавче провадження на загальних підставах у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Так, зокрема, у разі накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировину і матеріали, призначені для здійснення виробництва, що належать боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача (частина п'ята статті 64 вказаного Закону).

Таким чином, при зверненні стягнення на категорію майна комунальної форми власності, яке зазначене в пункті 3 частини другої статті 64 даного Закону, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє про це відповідний орган місцевого самоврядування, який здійснює управління арештованим майном.

У випадку звернення стягнення на інші види майна комунальної форми власності, державний виконавець повідомляти про вчинені їм виконавчі дії органам місцевого самоврядування не зобов'язаний.

Прошу даний лист довести до відома та використання у роботі усіх державних виконавців та забезпечити належне його виконання.