Щодо застосування програмного реєстратора розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення ФОП (далі - Підприємець) від 25.08.2021 (далі - звернення) щодо надання податкової консультації стосовно застосування програмного реєстратора розрахункових операцій та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Згідно зі зверненням Підприємець здійснює діяльність із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) та просить надати роз'яснення з таких питань:

1. Чи можливо проведення на ПРРО операції "сторно" у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції при здійсненні видів діяльності, відмінних від торгівлі валютними цінностями за готівку?

2. Чи можливо провести на ПРРО операцію "сторно" у випадках, коли помилка при проведенні розрахункової операції у формі оплати чи номенклатурі товару, або інших реквізитах розрахункового документа?

3. Чи потрібно при проведенні операції "сторно" на ПРРО зазначати форму оплати зі знаком "-"?

4. Де саме в документі на операцію "сторно" вказувати номер фіскального чека, який сторнується?

5. Яким документом та яким чином виконується виправлення помилок, якщо в чеку ПРРО невірно вказано кількість товару, найменування товару, форму оплати?

6. У яких випадках потрібно складати акт про видачу коштів у разі повернення товару при використанні ПРРО?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Статтею 3 Закону №265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Iнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 (далі - Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Натомість, пунктом 8 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 р. № 317 (далі - Порядок № 317), передбачено, що у разі відмови клієнта від проведеної операції з торгівлі валютними цінностями, щодо якої зареєстрований розрахунковий документ, або формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції "сторно" із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція "сторно" може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Питання 1, 2, 5. Таким чином, суб'єкти господарювання, які застосовують ПРРО, можуть використовувати операцію "сторно" лише у випадках, передбачених Порядком № 547.

Якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію (у тому числі у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції), така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції "сторно", однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. Якщо операція "сторно" не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, виконується реєстрація від'ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку № 547.

Форма та зміст видаткового чека, його обов'язкові реквізити затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 зі змінами і доповненнями (далі - Наказ № 13).

Питання 3. Операція "сторно" на ПРРО проводиться із зазначенням тих позначень, які формуються програмним забезпеченням ПРРО.

Питання 4. Наказом № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Положенням визначені обов'язкові реквізити таких розрахункових документів: фіскального касового чека на товари (послуги), фіскального касового чека видачі коштів (видаткового чека), розрахункової квитанції, фіскального касового чека за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу через ПТКС, фіскального касового чека за операцією з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, фіскального касового чека за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Таким чином, обов'язкові реквізити документа з проведення операції "сторно" для ПРРО законодавством не визначені, тому розміщення реквізитів у такому документі визначається програмним забезпеченням ПРРО.

Питання 6. Порядком № 317 не визначено обов'язок та порядок складання акта про видачу коштів. У даному випадку необхідно користуватись положеннями Порядку № 547.

Таким чином, за фактом видачі коштів та скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений законодавством спосіб.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.