Щодо надання розяснень з деяких питань законодавства у сфері державних закупівель

На чисельні запити територіальних органів Державного казначейства України щодо законодавства у сфері державних закупівель Відділ державних закупівель Державного казначейства України узагальнив офіційні роз'яснення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та надсилає їх для використання в роботі.

1. Чи поширюється дія Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг" на закупівлю поштових послуг та послуг електрозв'язку?

Відповідно до Закону України "Про телекомунікації" та Закону України "Про поштовий зв'язок":

Поштові послуги - до послуг поштового зв'язку відноситься продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Електрозв'язок - передавання, випромінювання та приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних та інших електромагнітних системах.

Частиною третьою статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є поштові послуги та послуги електрозв'язку (за винятком мобільного).

Враховуючи викладене, придбання листівок, марок та передплата періодичних видань не належить до послуг поштового зв'язку, а тому закупівля зазначених предметів закупівлі повинна здійснюватися на засадах, встановлених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

2. Чи може замовник приймати тендерні пропозиції до опублікування оголошення про проведення торгів на закупівлю?

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення у "Віснику державних закупівель", крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника.

Згідно з частиною третьої статті 19 зазначеного Закону строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті, вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.

Таким чином, замовник не може приймати тендерні пропозиції до опублікування оголошення в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель" при застосуванні процедури закупівлі відкритих торгів, двоступеневих торгів, а також попередньої кваліфікації учасників.

3. Чи допускається здійснення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) на перший квартал поточного року, до затвердження річного кошторису бюджетної установи, якщо установа запланувала проведення процедури відкритих торгів на 2-4 квартал поточного року?

Відповідно до статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи чи послуги на частини з метою уникнення проведення торгів (тендерів). Згідно зі статтею 1 згаданого Закону торги (тендер) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі у одного постачальника), встановленими цим Законом.

Разом з цим, пунктом 3 наказу Мінекономіки від 27.06.2003 року N 165 "Про порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти" (зі змінами, внесеними наказом Мінекономіки від 28.11.2003 N 346 замовнику надано право за умови застосування однакової конкурентної процедури закупівлі або процедури відкритих торгів проводити більше однієї процедури закупівлі протягом бюджетного періоду.

4. Якщо посадовій особі, яку призначено головою тендерного комітету, надано право підписання договорів про закупівлю, то хто (керівник чи голова) здійснює підписання цих договорів? Якщо посадовій особі, яку призначено головою тендерного комітету, не надано право підписання договорів про закупівлю, то чи правомірний підпис керівника, який не є головою тендерного комітету, на договорі про закупівлю за державні кошти? Якщо керівник не надає жодній з посадових осіб на очолюваному ним підприємстві право підписання договорів про закупівлю, то чи обов'язково він повинен бути головою тендерного комітету?

Відповідно до п.2.7 Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.12.2000 N 280, керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю.

З урахуванням викладеного:

- якщо посадовій особі, яку призначено головою тендерного комітету, надано право підписання договорів про закупівлю, то підписання договорів може здійснювати як керівник організації, так і голова тендерного комітету;

- у разі призначення головою тендерного комітету посадової особи, якій не надано право підпису договорів, замовник порушує п.2.7 зазначеного Положення. При цьому підпис керівника організації на договорі про закупівлі є правомірним;

- у разі, якщо керівник організації не надає ні одній з посадових осіб на очолюваному ним підприємстві право підписання договорів про закупівлю, головою тендерного комітету повинен бути керівник організації.

5. Чи підпадає під дію статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" закупівля природного газу для виробництва теплоенергії та послуги по його транспортуванню?

Частиною третьою статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" визначено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є водо-, тепло- та енергопостачання.

Відповідно до Закону України "Про нафту і газ" природний газ є товарною продукцією та використовується для виробництва теплоенергії.

Враховуючи викладене, на закупівлю теплоенергії, виробленої з природного газу, дія Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" не поширюється.

При закупівлі природного газу, як товарної продукції, для виробництва теплоенергії, а також послуг з його транспортування замовник повинен керуватися нормами Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

6. Чи правомірне укладання договору через рік після проведення торгів?

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

Враховуючи викладене, укладання договору через рік після проведення торгів є неправомірним.

7. Чи правомірно проводити процедуру закупівель до затвердження річного призначення?

Проводити торги на закупівлю запланованих на бюджетний рік товарів, робіт і послуг доцільно тільки після затвердження відповідних видатків на поточний рік, оскільки відповідно до законодавства замовник має укласти договір з переможцем після акцепту його пропозиції протягом 21 робочого дня. В такому випадку відсутність реального фінансування не дозволить виконувати умови договору, що може призвести до розірвання договору з боку постачальника та можливості стягнення штрафних санкцій з замовника за невиконання договору.

У випадку коли бюджетні призначення на поточний рік не затверджені, слід керуватись статтею 46 Бюджетного кодексу України, згідно з якою щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

У разі, якщо замовником було проведено процедури торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до тимчасового кошторису, після доведення відповідних видатків на рік, замовник повинен обрати і провести процедуру на бюджетні призначення без урахування попередньо проведених процедур закупівель.

Якщо відповідно до тимчасового кошторису замовником було проведено процедуру відкритих торгів, то після доведення відповідних видатків та при умові, що сума остаточних призначень на предмет закупівлі не перевищує 20 тис. євро, замовник може застосувати процедуру запиту цінових пропозицій (котирувань).