Інтернет-торгівля: за якою адресою реєструвати РРО?

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), які використовуються Товариством для здійснення продажу товарів через інтернет-магазин, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У запиті Товариство повідомляє, що під час дистанційних продажів товарів через інтернет-магазин, представлений на сайті, має намір здійснювати доставку/відправку товару на визначену споживачем адресу з будь-якого місця зберігання, на якому такий товар є у наявності, об'єкту оподаткування або об'єкту, пов'язаному з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі - об'єкт оподаткування), який використовується у господарській діяльності, та на якому товар, обраний споживачем, є у наявності.

Обслуговування сайту, у своїй більшості, здійснюється з центрального офісу, де і розглядається можливість реєстрації відповідних РРО/ПРРО, при цьому товари можуть бути розташовані у будь-якому місці, де суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність, і по відношенню до якого подано повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі - повідомлення).

Способи доставки/відправки товарів за допомогою:

1) кур'єрських служб;

2) служби доставки.

Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення адреси реєстрації РРО/ПРРО, які використовуються Товариством для здійснення дистанційного продажу товарів через інтернет-магазин.

З порушеного питання повідомляємо.

Згідно із Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон №675) інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до частини одинадцятої статті 11 Закону №675 покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.

Правові відносини у сфері застосування РРО/ПРРО регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265).

Статтею 2 Закону №265 встановлено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Процедура реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі - Порядок №547), Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за №635/34918 (далі - Порядок №317).

Відповідно до пункту 4 глави 2 розділу ІІ Порядку №547 реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (далі - заява №1-РРО), пункту 3 розділу ІІ Порядку №317 реєстрація ПРРО - на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі - заява №1-ПРРО).

Відсутність у контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві № №1-РРО/1-ПРРО, про яку суб'єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об'єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу, або наявність відомостей про те, що відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.

РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці (далі - ГО), яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №547), дані про господарську одиницю внесені до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку №317).

У розділі 3 "Дані щодо господарської одиниці" заяви №№1-РРО/1-ПРРО, зокрема, зазначаються: ідентифікатор об'єкта оподаткування, код території, назва ГО, адреса розміщення ГО, які заповнюються згідно з даними повідомлення, поданого до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

У розділі 4 заяви №1-ПРРО залежно від призначення ПРРО зазначається його тип - стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

ПРРО з типами "стаціонарний", "каса самообслуговування", "інтернет-торгівля" реєструються на стаціонарну господарську одиницю (офіс, магазин, склад тощо) та застосовуються у стаціонарних господарських одиницях.

Для проведення розрахунків поза межами господарської одиниці ПРРО реєструється з типом "Пересувний".

Назва та адреса господарської одиниці є обов'язковими реквізитами фіскального чека згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350, "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №зВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Положення).

Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця - це стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

РРО/ПРРО може реєструватись на господарську одиницю, що є стаціонарним або пересувним об'єктом.

Отже, як відповідь на порушене у зверненні питання, повідомляємо, що у разі здійснення суб'єктом господарювання дистанційного продажу товарів через інтернет-магазин (сайт) з використанням транспортних засобів, що ним експлуатуються, за допомогою власної служби доставки, то у заяві №№1-РРО/1-ПРРО повідомляється про транспортний засіб, як про господарську одиницю, на яку реєструється РРО/ПРРО.

Якщо дистанційний продаж товарів через інтернет-магазин (сайт) здійснюється без використання транспортного засобу та/або за участі сторонніх кур'єрських служб, суб'єкт господарювання реєструє РРО/ПРРО на стаціонарну господарську одиницю (наприклад: офіс, за адресою якого здійснюються реалізація товарів, обслуговування інтернет-сайту), про яку повідомлено контролюючий орган як про об'єкт оподаткування шляхом подання повідомлення.

Водночас звертаємо увагу, що на кожну господарську одиницю, де здійснюється продаж товарів, у тому числі дистанційним способом через інтернет-магазин (сайт), проводяться розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі, має бути зареєстровано щонайменше один РРО/ПРРО.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).