Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Харченка Костянтина Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 162 Житлового кодексу Української PCP, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,

Лемака Василя Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Харченка Костянтина Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 162 Житлового кодексу Української PCP, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514).

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Харченко Костянтин Іванович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статтям 3, 19, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 41 Конституції України (є неконституційними), статтю 162 Житлового кодексу Української PCP (далі - Кодекс), пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон).

Відповідно до статті 162 Кодексу плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін (частина перша); плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами (частина друга); строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін; наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (частина третя).

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що Тернівський районний суд міста Кривого Рогу рішенням від 26 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 року, задовольнив позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" щодо стягнення з Харченка К.І. суми заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії та відмовив у задоволені зустрічного позову Харченка К.І. до цього підприємства про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії, а саме відключити від централізованого опалення його квартиру. Верховний

Суд постановою від 10 травня 2018 року касаційну скаргу Харченка К.І. залишив без задоволення.

Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу та Закону "зазнало порушення право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право на вільний вибір продукції- послуг, право на перспективу відключення від мережі ЦО та ГВП, що тягне за собою бути підданим нелюдському або такому поводженню що принижує честь і гідність громадянина України".

Обґрунтовуючи свої твердження, Харченко К.І. посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, Закону, законів України "Про захист прав споживачів" та "Про теплопостачання", постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21 липня 2005 року № 630 зі змінами та "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" від 3 жовтня 2007 року № 1198, юридичні позиції Конституційного Суду України, практику Верховного Суду України.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначаються обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

Стверджуючи про невідповідність статтям 3, 19, частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 41 Конституції України (конституційність) статті 162 Кодексу, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону, автор клопотання не вказав, у чому полягає зв'язок між оспорюваними положеннями Кодексу, Закону та зазначеними положеннями Основного Закону України, а також не навів аргументів щодо того, яким чином ці норми звузили право на вільне володіння, користування і розпорядження своєю власністю, право на повагу до своєї гідності. Таким чином, суб'єкт права на конституційну скаргу не обґрунтував тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу, Закону.

Отже, автор клопотання не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Харченка Костянтина Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 162 Житлового кодексу Української PCP, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про Житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.