Щодо питань, які виникли у субєктів господарської діяльності у звязку із змінами, внесеними Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV

Міністерство фінансів України на виконання доручення Кабінету Міністрів України <...> до листа Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності розглянуло питання, які виникли у суб'єктів господарської діяльності у зв'язку із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", і повідомляє.

Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет (України) на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", яким внесені зміни, (зокрема,) до Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України (пункт 5.15 статті 5 Закону). Тобто зазначена норма поширюється і на операції з транспортування нафти транзитом через територію України.

Стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з транспортування нафти по території України на українські нафтопереробні заводи, то відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 вищевказаного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

База оподаткування розраховується виходячи з вартості послуг по транспортуванню нафти на митній території України від пункту добичі нафти до пункту її переробки, а при поставці імпортної нафти - від пункту перетину державного кордону до пункту переробки нафти.

При цьому згідно із пунктом 6.5 статті 6 зазначеного вище Закону місцем поставки послуг вважається зокрема, місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

Виходячи з цього операції ВАТ "Укртранснафта" по транспортуванню нафти для вітчизняних споживачів незалежно від статусу покупця послуг, повинні оподатковуватися за ставкою 20 відсотків.

Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів (України)" (далі - Закон N 2505-IV) викладено у новій редакції порядок, визначений Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах". Згідно з новим порядком сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 N 508 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.02.2003 за N 174/495, питання необхідності застави майна і зниження відсотків за авалювання вищезазначеного векселя необхідно врегульовувати з відповідними банками, що здійснюють таку операцію.

Листом Національного банку України від 07.04.2005 N 40-112/570-3517 визначено, що у випадках надання банком зобов'язання шляхом авалювання податкового векселя, передбаченого Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV, до часу сплати банком коштів за таким опротестованим податковим векселем це зобов'язання вважається таким, що не несе ризику, та відповідно до пункту 7.5 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, не вимагає формування резервів.

Таким чином, Національним банком України створено умови для розгляду банками можливості регулювання відсотків за авалювання векселя в сторону їх зменшення.

Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів (України)" скасовано більшість податкових пільг, наданих за галузевим принципом, в тому числі пункт 5.11 статті 5 Закону України від 03.04.2005 N 168/97 "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість на період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2008 року операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, комплектуючих виробів та обладнання, крім підакцизних, що використовуються для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах, попередження вибухів метану, а також зменшення його викидів у довкілля, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України.

При цьому абзацом 1 пункту 13 "Прикінцеві положення" розділу 2 Закону N 2505-IV встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом запроваджується на 5 років мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг.

Таким чином, з 31.03.2005 на законодавчому рівні заборонено не лише надавати (нові) податкові пільги з податку на додану вартість, а й розширювати раніше надані.

Норми прийнятого Закону (N 2505-IV забезпечують виконання завдань, визначених у Програмі діяльності Уряду "Назустріч людям" щодо створення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання та здійснення адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Поряд з цим зазначені зміни забезпечують приведення у відповідність з вимогами ГАТТ/СОТ та Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським співтовариством та їх державами-членами.

Пунктом 6.5 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено місце поставки послуг. Зокрема, абзацом 3 підпункту "г" вищезазначеного пункту зазначено, що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері діяльності, допоміжній транспортній, такій, як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), а при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів - місце надання таких послуг (підпункт "є" пункту 6.5 статті 6 згаданого Закону).

Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 1.14 статті 1 вищевказаного Закону до супутніх послуг відносяться послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтею 274 Митного кодексу визначено, що до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Тобто нульова ставка податку на додану вартість застосовується у разі здійснення платником податку експорту товарів, до митної вартості яких включається вартість супутніх послуг, і право на її застосування має лише такий платник податку - експортер.

Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів (України)" внесено зміни, (зокрема,) до Закону України "Про податок на додану вартість".

Зокрема, у статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" наведено визначення туристичних термінів, які застосовуються з метою оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки туристичних послуг.

Запровадження термінів щодо туристичної галузі здійснено для цілей оподаткування податком на додану вартість вартості послуг з туризму та з метою приведення у відповідність до норм та принципів законодавства ЄС.

При цьому надано чітке визначення бази оподаткування (пункт 4.1 статті 4 Закону та місця поставки послуг при поставці туристичного продукту (підпункт "б" пункту 6.5 статті 6 Закону).

З урахуванням зазначених норм застосування нульової ставки податку на додану вартість при наданні послуг іноземним туристам на території України не передбачено.