Програма діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям"

Останні події новітньої епохи, активна громадянська позиція більшості українського народу довели - громадяни стали справжніми творцями історії, показали свою здатність впливати на державу, втілили в життя конституційний принцип - єдиним джерелом влади в Україні є її народ.

Україна отримала унікальний історичний шанс поставити владу на службу кожному громадянину, збудувати справедливу і заможну європейську державу, яку шанують і цінують її власні громадяни і до якої з повагою ставляться у світі.

Ми, члени українського Уряду, усвідомлюємо свою відповідальність перед власним народом, Президентом та Верховною Радою України за майбутнє кожного громадянина, суспільства та держави.

Спираючись на широку громадську підтримку, наш Уряд буде діяти виключно в інтересах народу. Нова урядова політика будуватиметься на зрозумілих усім принципах: чесності, відкритості, патріотизмі, професійності та ефективності. Урядова програма базується та розвиває положення програми Президента України Віктора Ющенка "Десять кроків назустріч людям" і розроблена відповідно до Конституції України.

Основне гасло нашого Уряду - вільна людина у справедливій державі. Найвищі цінності - людський розвиток і гідність, духовність і свобода, рівність і солідарність, громадянське суспільство та демократія, єдність і правова держава, міжнаціональна і міжконфесійна злагода, взаємна повага і толерантність, справедливість і добро.

Новий Уряд з Божою допомогою, спираючись на інтелект, розум і працю народу, багатство української землі, зможе побудувати Україну, в яку ми віримо.

Держава, в якій ми живемо, зробила безправ'я і несправедливість, ігнорування демократичних цінностей нормою суспільного життя. Зрощення влади і бізнесу, корупція і хабарництво стали загрозою національній безпеці.

Світоглядний конфлікт між суспільством та владою, між інтересами громадян і реальними діями владних фінансово-політичних груп набув антагоністичних форм. Закритість інститутів влади від громадського контролю, корпоративність у прийнятті нею рішень породили в людей недовіру до влади.

Офіційно деклароване зростання валового внутрішнього продукту не супроводжувалося адекватним зростанням реальних доходів громадян. Споживчі ціни зросли за минулий рік на 12,3%, зокрема підвищення цін у промисловості становило 24,1%, у тваринництві - 33,7, у будівництві - 25,1%.

Позитивна економічна динаміка останніх років насамперед була наслідком дії зовнішніх факторів і тимчасових переваг на світових ринках, а не послідовної та осмисленої державної політики.

Унаслідок непродуманої урядової політики в соціальній сфері вперше за останні роки Україна вступила у новий фінансовий рік із загрозливим дефіцитом бюджету Пенсійного фонду - майже на 17 млрд. гривень. Така ситуація ускладнює виконання інших соціальних зобов'язань держави.

Умови для розвитку підприємництва та залучення приватних інвестицій в Україну були вкрай несприятливими. Власники приватного капіталу постійно ризикували втратити свій бізнес через масову корупцію та податковий тиск.

Система правоохоронних органів та судочинства обслуговувала владні фінансово-політичні групи замість захисту законних прав громадян.

Регіональна політика характеризувалася надмірною централізацію влади, невизначеністю ролі регіонів, слабкістю місцевого самоврядування.

Стан духовності і моралі суспільства досяг критичної межі. Держава не забезпечила надання громадянам якісних та доступних освітніх послуг, не створила єдиного національного інформаційного і культурного простору.

У такій державі ми жити не хочемо. І в такій державі ми жити вже не будемо.

Стратегічна мета нашого Уряду - досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави. Ми докорінно змінимо філософію влади, що склалася впродовж останніх 10 років. Відтепер влада служитиме людині, а не люди працюватимуть в інтересах можновладців.

Пріоритети нашого Уряду - захист прав і свобод людей та гарантована участь кожного громадянина у суспільно-політичному житті. У центрі нашої уваги - людина, задоволення її культурних, духовних та освітніх потреб, надання їй якісних медичних послуг, забезпечення реалізації демократичних прав і свобод.

Соціально-економічні орієнтири нашого Уряду - щорічне зростання реальної заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат, забезпечення громадян якісними медичними, освітніми та культурними послугами.

Зусилля нашого Уряду насамперед буде спрямовано на:

подолання бідності;

створення безпечних і комфортних умов для життя громадян;

боротьбу із злочинністю та корупцією;

підтримку молодих, соціально незахищених та багатодітних сімей;

поступове забезпечення соціальним житлом тих, хто цього потребує;

створення нових робочих місць та можливостей для реалізації своїх здібностей кожною людиною;

реалізацію європейського вибору.

Ми переконані, що істотне підвищення стандартів життя є абсолютно реальним завданням. Зміни на краще забезпечимо за рахунок сталого економічного зростання та ефективного, прозорого і справедливого розподілу його результатів.

Уряд працюватиме на реальне покращення добробуту людей. Кожен відсоток економічного зростання громадяни відчуватимуть на результатах поповнення сімейного бюджету.

Україна вступила в період духовного піднесення. Ми маємо унікальний шанс ствердитися як держава високоосвічених, високоморальних, працелюбних і вільних громадян, яких поважатимуть у світі. Наша мета - високоякісна і доступна освіта та медицина, конкурентоспроможна наука, новітні технології, відроджена культура.

Вільна людина у справедливій державі - найвища цінність нашого Уряду. Головні пріоритети - людський розвиток і гідність, духовність і свобода, рівність і солідарність, громадянське суспільство та демократія, єдність і правова держава, міжнаціональна і міжконфесійна злагода, взаємна повага і толерантність, справедливість і добро.

Ми створимо умови для реалізації права на свободу слова і свободу думки. Гарантуємо нашим дітям високоякісну середню та вищу освіту, право вільно обрати свою дорогу до храму, отримувати медичну допомогу, використовувати, зберігати та збагачувати наші унікальні надбання. Розмаїття культур, мов і релігій стане багатством усієї країни.

Довіру до влади буде відновлено - стіну, яка відділяє посадовця від народу, буде зруйновано. Оновлена влада знатиме свої обов'язки, працюватиме для блага всього суспільства. В оновленій Україні стане нормою свобода слова, активна діяльність громадських організацій, існування політичної опозиції як запоруки державної політики в інтересах народу.

Ми віримо, що український народ у динамічному світі займе гідне місце і стане рівним серед рівних. Це потребує якісно нової державної гуманітарної політики. Віднині саме людина стає центром її тяжіння, змістом діяльності Кабінету Міністрів України. Саме розвиток особистості, задоволення її потреб - один з основних критеріїв успішності роботи Уряду.

Для втілення стратегічних завдань у гуманітарній сфері Уряд вживатиме таких заходів:

неухильне дотримання правових, економічних та організаційних засад і гарантій для самореалізації особистості;

забезпечення якісної і доступної освіти, всебічного розвитку науки, культури і духовності;

забезпечення єдиного стандарту надання гуманітарних послуг та створення єдиного соціального стандарту для працівників гуманітарної сфери;

гарантування свободи слова і думки, вільного доступу громадян до інформації;

формування нового іміджу України у світі.

Основним завданням політики Уряду щодо сім'ї, жінок, дітей та молоді стане подолання тенденції стрімкого скорочення населення. Уряд ставить за мету посилення інституту сім'ї та державну підтримку народжуваності. Сім'я визнаватиметься однією з ключових суспільних цінностей. Державна політика спрямовуватиметься на утвердження такої соціальної норми, як достатньо матеріально забезпечена, соціально благополучна та духовно і фізично здорова повна родина з двома та більше дітьми. З метою поліпшення стану сім'ї, жінок, дітей та молоді Уряд забезпечуватиме:

постійне збільшення розміру матеріальної допомоги на виховання дітей;

виявлення будь-якої дискримінації жінок на ринку праці;

надання цілеспрямованої підтримки закладам позашкільної освіти та виховання;

повноцінну підготовку молоді, яка здобула вищу чи середню професійну освіту, до самостійного життя в суспільстві;

запровадження ефективного механізму для збільшення доступу молоді до високоякісної освіти та ринку праці;

досягнення належного рівня фізичного здоров'я молоді;

підтримку діяльності громадських та релігійних організацій, спрямовану на піднесення національного патріотизму та зміцнення духовності молодих громадян;

розвиток відкритої співпраці з громадськими інституціями, які виражають інтереси молоді, дітей та жінок, органами шкільного та студентського самоврядування, молодіжними громадськими і жіночими організаціями;

всебічне сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва;

посилення відповідальності за продаж неповнолітнім тютюнових виробів та алкогольних напоїв (включаючи слабоалкогольні).

Ефективна гуманітарна політика передбачає існування якісної і доступної освіти, всебічний розвиток науки. Для розвитку освіти і науки Кабінет Міністрів України забезпечуватиме:

доступність високоякісної середньої та вищої освіти; запровадження системи державної підтримки для отримання вищої та середньої спеціальної освіти;

створення і розвиток національної науково-дослідної та освітньої мережі, що забезпечує взаємодію науково-освітніх закладів України і Європи, корпоративних комп'ютерних мереж для наукових та освітніх цілей з поступовим формуванням єдиного віртуального науково-освітнього простору, сприяння розширенню наукових зв'язків, забезпечення доступу до світових електронних бібліотек та інтеграції у світовий науково-освітній простір;

сприяння встановленню принципів автономії та самоврядування у вищих навчальних закладах усіх форм власності;

розроблення і впровадження нового покоління вітчизняних, у тому числі електронних, підручників, навчальних посібників та засобів навчання відповідно до сучасного рівня розвитку високих технологій, створення умов для використання у школах Інтернету;

запровадження єдиної системи тестування вступу до вищих навчальних закладів;

створення загальнонаціональної системи пошуку, відбору та державної підтримки обдарованої молоді, в тому числі дітей - членів Малої академії наук;

відновлення у суспільстві поваги до Вчителя, гарантування працівникам освіти достойної заробітної плати;

сприяння науковим дослідженням у сфері високих технологій;

оптимізацію діяльності Національної академії наук з орієнтацією на зближення академічної науки з освітою та промисловістю.

Віра громадян у майбутнє зміцнюватиметься у міру зростання тривалості життя, збільшення народжуваності, зниження смертності. З метою надання якісних та доступних медичних послуг Уряд забезпечуватиме:

надання кожному громадянину гарантованого переліку безоплатних медичних послуг; запровадження єдиної системи показників якості роботи медичних закладів;

відновлення системи охорони здоров'я в кожному місті та селі;

зміщення акцентів у фінансуванні охорони здоров'я на користь первинної допомоги;

запровадження обов'язкового медичного страхування та заохочення додаткового добровільного медичного страхування;

сприяння становленню інституту сімейних лікарів;

створення умов для повноцінної життєдіяльності інвалідів, пріоритетного оздоровлення ветеранів війни і праці;

безоплатне забезпечення дітей-інвалідів ліками, медичними засобами, спеціальним харчуванням, створення умов для їх повноцінного життя у суспільстві;

розроблення і впровадження дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармацевтичної продукції;

впровадження телемедицини як засобу доступності до якісного медичного обслуговування усього населення, в тому числі у віддалених регіонах;

пропагування здорового способу життя;

збільшення (у 10 разів) грошової допомоги при народженні дитини.

Формування єдиної, сучасної нації ґрунтуватиметься на утвердженні принципів духовності, розвитку та збереження культурної спадщини, формування нового привабливого іміджу України. З цією метою Уряд забезпечуватиме:

збереження та активне пропагування історико-культурної спадщини, зміцнення її престижу в Україні і світі; визначення українській культурі гідного місця серед світових та європейських культур;

здійснення заходів державної підтримки культури, вітчизняного книговидання та теле- і радіомовлення;

створення єдиного реєстру пам'яток культури України, а також реєстру найвизначніших культурних цінностей, що перебувають за кордоном, та вжиття заходів для їх повернення в Україну;

задоволення освітніх та культурних потреб національних меншин України, створення належних умов для відродження, збереження і всебічного розвитку етнічних спільнот, їх національно-культурних традицій;

функціонування української мови як державної, вільний розвиток російської та інших мов згідно із законом про мови і Європейською хартією регіональних мов та мов національних меншин;

налагодження конструктивного співробітництва держави і релігійних організацій, неухильне дотримання принципу відокремлення держави від церкви; створення державою рівних умов для діяльності релігійних організацій, недопущення чинення на них тиску;

заохочення участі релігійних організацій у виконанні властивих їм соціальних функцій;

презентацію на міжнародному рівні історії, культури та сьогодення України, в тому числі під час конкурсу "Євробачення-2005";

створення належних умов для розвитку національного спорту як важливої складової іміджу України в світі;

сприяння створенню і розвитку належної інфраструктури фізичної культури, спорту та туризму.

Неухильне забезпечення принципів свободи слова, висловлення поглядів, безперешкодного доступу громадян до інформації, політичного плюралізму, недопущення будь-яких рецидивів політичної цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів - пріоритетні напрями інформаційної політики нового Уряду. Кабінет Міністрів сприятиме входженню суб'єктів інформаційного простору України до світової системи інформаційного обігу та створенню конкурентоспроможного національного інформаційного продукту. Для досягнення цього забезпечуватиметься:

оптимізація державного управління інформаційною сферою в контексті європейських демократичних стандартів;

недопущення концентрації та монополізму національних суб'єктів інформаційного простору;

створення суспільного мовлення як невід'ємної складової існування громадянського суспільства;

реалізація програми роздержавлення засобів масової інформації та створення відповідної законодавчої бази з урахуванням дотримання прав та соціальних гарантій працівників інформаційної сфери;

створення законодавчої бази в частині встановлення відповідальності за намагання здійснення протизаконного контролю, встановлення цензури у засобах масової інформації;

сприяння впровадженню у діяльність засобів масової інформації принципів системи саморегуляції та прозорої редакційної політики;

забезпечення ефективного захисту інтелектуальної власності та авторських прав.

Наріжним каменем урядової політики в усіх галузях повинен стати принцип справедливості. Держава перебуває на службі народу і людини. Кожний має бути рівний перед Законом. Демократичні цінності свободи та рівності, толерантності і взаємоповаги, плюралізму поглядів та інтересів, верховенства права в усіх сферах суспільного життя можуть набути реального змісту лише тоді, коли влада буде їх послідовно впроваджувати у своїй діяльності крізь призму справедливості. Це означає, що стрижнем кожної урядової ініціативи має бути усвідомлення того, що влада зобов'язана робити добро, чинити правильно, порядно, чесно і прозоро, піклуючись про кожну людину, але в спільних інтересах усього народу.

Головним завданням Уряду в правовій сфері є утвердження і реалізація прав та свобод людини, формування громадянського суспільства і побудови правової держави. З цією метою Уряд передбачає здійснити такі заходи:

зміцнення законності та правопорядку, посилення боротьби із злочинністю;

запровадження ефективних механізмів захисту свободи вільного висловлювання думки, вільної преси, вільних мирних зборів, мітингів і демонстрацій, вільного об'єднання у політичні партії і громадські організації;

встановлення чітких процесуальних норм захисту прав та свобод людини;

невідкладне припинення практики втручання державних органів в життя людини, реальне забезпечення недоторканності житла, збереження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;

сприяння законодавчому визначенню прав опозиції; категоричне недопущення будь-яких форм політичних репресій;

посилення співпраці з міжнародними правоохоронними установами в боротьбі з торгівлею людьми;

запровадження ефективних механізмів протидії незаконній міграції з одночасним поширенням міжнародно-договірної бази на захист прав та інтересів громадян України, які працюють за кордоном;

недопущення використання території України для перевезення до сусідніх держав наркотиків чи контрабандних товарів;

запровадження чітких правових норм для захисту інтелектуальної власності з одночасним посиленням на міжнародному рівні механізмів захисту прав інтелектуальної власності суб'єктів господарювання України;

запровадження ефективних інституційних механізмів боротьби з криміналізацією національної економіки, вдосконалення законодавчої бази у сфері боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом;

чітке визначення повноважень і функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

системне здійснення роботи, спрямованої на максимальне забезпечення гарантій захисту законних прав та інтересів осіб, що потерпіли від злочинів, реальне відшкодування заподіяної їм шкоди;

розвиток інституту громадянства, створення умов для реалізації положень Європейської конвенції з питань громадянства;

поновлення прав жертв політичних репресій, соціальний захист громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність у Союзі РСР;

створення відповідно до міжнародного права умов для утримання засуджених і ув'язнених.

Незалежна та ефективна судова влада є однією із найфундаментальніших складових кожної демократичної держави.

Основним гарантом верховенства права є об'єктивний, неупереджений та незалежний суд.

Незважаючи на певний прогрес, судова реформа проводилася повільно та непослідовно, оскільки не була розроблена Концепція та не визначені системні підходи. Відсутність досконалої та справедливої судової системи в Україні унеможливлює досягнення правової визначеності у соціальних та економічних взаємовідносинах.

Уряд докладе всіх зусиль для того, щоб сприяти прискоренню побудові в Україні нової системи судочинства.

Для цього необхідно:

створити чітку систему судової юрисдикції;

з метою забезпечення захисту прав людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування створити систему ефективного адміністративного судочинства;

ширше застосовувати принципи спеціалізації та територіальності судочинства;

ініціювати публічне обговорення питання доцільності існування військових судів;

затвердити нові процесуальні норми судочинства, які забезпечили б прозорість, неупередженість та всебічність судового процесу, незалежність судді у прийнятті рішення;

забезпечити належне фінансування судової влади;

з метою підвищення загальної кваліфікованості суддівського корпусу, а також престижності самої посади судді створити комплексну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів;

запровадити відповідно до закону прозору процедуру добору суддів на конкурсній основі;

удосконалити систему дисциплінарної відповідальності суддів;

з метою звільнення судів від надмірної завантаженості спростити процедуру розв'язання деяких спорів та розгляду незначних правопорушень;

затвердити чіткі процесуальні правила, які б надавали громадянам можливість оскаржувати бездіяльність суддів, зокрема у випадках, коли незаконно приховуються заяви до суду, затягується розгляд справи чи підготовка судового рішення;

обмежити адміністративні повноваження голови суду;

розмежувати функції здійснення правосуддя від організаційного та матеріально-технічного забезпечення судового процесу;

запровадити надання безоплатної правової допомоги людям з низьким рівнем достатку;

забезпечити прозорість судових рішень шляхом запровадження механізму оприлюднення судових рішень через Інтернет та іншими засобами з дотриманням при цьому вимог статті 32 Конституції України;

зобов'язати Державну судову адміністрацію запровадити реєстр судових рішень із створенням відповідної бази даних та забезпеченням у встановленому законом порядку доступу до неї;

удосконалити систему виконання судових рішень.

Питання недопущення виникнення умов для корупції повинні стати предметом неухильної уваги Уряду у побудові відносин держави і бізнесу, людини, бізнесу та чиновництва. Кожний нормативно-правовий акт Уряду, кожен проект законодавчого акта проходитиме експертизу на предмет можливих зловживань. Це стосується передусім таких сфер діяльності, як державні закупівлі, приватизація, витрачання коштів державного та місцевих бюджетів, функціонування відповідних ринків, у тому числі монополізованих, умов оподаткування, та в цілому регуляторної політики, повноважень органів виконавчої влади та контролюючих органів на всіх рівнях. Прозорість і публічність діяльності Уряду та виконавчої влади в цілому, невідворотність виявлення зловживань та покарання має стати перепоною для корупційних проявів.

З метою подолання корупції Уряд передбачає здійснення таких заходів:

притягнення до відповідальності корумпованих державних службовців та звільнення їх у зв'язку з цим із займаних посад;

встановлення жорсткого контролю за витратами державних службовців, проведення їх аналізу та задекларованих доходів;

призначення в органи державної та місцевої виконавчої влади порядних та чесних професіоналів;

жорсткий публічний контроль використання бюджетних коштів;

скорочення зайвих, насамперед дублюючих управлінських структур;

створення державним службовцям належних умов праці та забезпечення їх гідною заробітною платою;

прийняття Кодексу честі державного службовця, забезпечення його неухильного дотримання;

запровадження механізму аналізу судових рішень щодо їх відповідності Конституції та законам України; забезпечення однакового застосування судами законів України, удосконалення законодавчого регулювання;

посилення ролі відповідних державних органів та органів суддівського самоврядування у запобіганні корупції в судах, здійснення заходів реагування на факти корупційних та інших діянь, пов'язаних з корупцією, притягнення до відповідальності суддів, які вчинили такі діяння;

забезпечення суддям гідної заробітної плати;

зміцнення правової бази діяльності державної виконавчої служби, зокрема з метою усунення законодавчих прогалин, які дають можливість боржникові уникати відповідальності за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань;

удосконалення діяльності державних установ судової експертизи з метою усунення будь-якої можливості зовнішнього втручання в їх діяльність;

створення єдиної системи реєстрації права власності на всі види нерухомого майна.

Узгодження інтересів громадян і суспільства, їх гармонізація є визначальною умовою формування громадянського суспільства. Уряд виходить з того, що заможні вільні громадяни, яким гарантується реалізація їх прав та свобод, є опорою такого суспільства. Держава для людей, а не люди для держави - цей принцип визначатиме політику Уряду.

Особливу роль у цьому напрямі відіграватиме дієвий і прозорий механізм справедливого розподілу спільних коштів суспільства і територіальних громад (бюджету, Пенсійного фонду, фондів державного соціального страхування), збалансована регіональна політика, точне визначення місця і ролі держави стосовно можливостей реалізації приватної ініціативи громадян, створення ефективної системи державного управління.

Основне завдання бюджетної політики Уряд вбачає у проведенні роботи, спрямованої на перетворення бюджету з інструмента обслуговування корпоративно-кланових інтересів в інструмент обслуговування інтересів усього суспільства, перетворення бюджету у "спільний кошик", надбання усіх громадян України та відповідних територіальних громад. З цією метою Уряд передбачає змінити ідеологію бюджетного процесу, націливши його на виконання визначених завдань і отримання конкретного результату шляхом ефективного використання суспільних ресурсів. Для цього передбачається здійснити такі першочергові заходи:

підвищення ролі бюджету як головного інструмента державної економічної політики;

запровадження середньострокового бюджетного планування на основі бюджетної стратегії Уряду та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів;

повномасштабне впровадження програмно-цільового методу складання і виконання державного та місцевих бюджетів, виділення бюджетних призначень і використання бюджетних коштів з метою досягнення конкретних результатів;

впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, забезпечення їх доступності для суспільства та інвесторів;

вдосконалення процедури затвердження кошторисів (фінансових планів) державних казенних підприємств та підприємств комунальної власності, запровадження публічного звітування про їх виконання.

Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів та посилення соціальної спрямованості видатків державного бюджету Уряд передбачає:

збільшення частки прямих соціальних витрат (заробітна плата, пенсії, допомога та інші соціальні виплати) у загальних витратах державного та місцевого бюджетів;

реформування системи державних закупівель з метою усунення зловживань у процесі проведення тендерних закупівель, забезпечення рівного доступу суб'єктів господарювання до виконання державних замовлень та проведення державних закупівель;

публічне представлення звітів про витрачання коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду, інших фондів державного соціального страхування, затвердження показників результативності бюджетних програм кожного розпорядника коштів та запровадження практики публічного звітування про їх виконання та досягнення цілей;

перегляд функцій Рахункової палати та Контрольно-ревізійної служби з метою вдосконалення системи зовнішнього та внутрішнього контролю і аудиту використання коштів державного та місцевих бюджетів;

посилення відповідальності керівників і бухгалтерів бюджетних установ і організацій за цільове і економне витрачання бюджетних коштів;

розмежування відповідальності за здійснення бюджетних витрат між розпорядниками бюджетних коштів та органами Державного казначейства;

встановлення дієвого контролю за проведенням усіх розрахунків і виплат з бюджету виключно у грошовій формі;

забезпечення погашення зобов'язань перед державним бюджетом за наданими та своєчасно непогашеними кредитами, зокрема тими, що надані під гарантію Кабінету Міністрів;

реформування казначейського виконання бюджету та спрощення системи оплати рахунків бюджетних установ і організацій;

створення системи управління коштами на рахунках Державного казначейства з метою їх ефективного використання та регулювання залишків коштів.

Для забезпечення реалізації бюджетної політики, орієнтованої на розвиток територіальних громад, Уряд планує:

чітко розмежувати доходи і видатки між державним та місцевими бюджетами;

збільшити частку місцевих бюджетів у структурі витрат зведеного бюджету;

запровадити єдині методологічні засади розподілу субвенцій капітального характеру між територіями;

перейти до практики проведення розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості на основі вартісних та якісних стандартів надання суспільних послуг;

розширити практику громадського обговорення місцевих бюджетів з метою наближення їх до потреб відповідної територіальної громади.

Уряд ставить своїм завданням зосередити функції з управління доходами та витратами бюджету, казначейського виконання державного бюджету та внутрішнього контролю ефективного і цільового витрачання коштів у єдиному органі - Міністерстві фінансів.

Дієва політика подолання бідності спиратиметься на створення економіко-правових умов для збільшення доходів, підвищення економічної активності населення та зменшення його розшарування за рівнем доходів. Реалізація Урядової політики забезпечить перехід від використання дешевої праці до висококваліфікованої з належною оплатою через:

удосконалення законодавства щодо порядку та критеріїв визначення мінімальної заробітної плати та законодавче забезпечення запровадження мінімальної погодинної заробітної плати як державного соціального стандарту;

зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом перерозподілу між роботодавцями і працівниками платежів та зборів і розширення бази оподаткування;

усунення диспропорцій у міжпосадових та міжгалузевих співвідношеннях оплати праці працівників бюджетної сфери, значне підвищення її розмірів;

залучення необхідних інвестицій у виробництво та людський капітал;

забезпечення захисту права працівників на своєчасне та у повному розмірі отримання заробітної плати, а також погашення заборгованості, що накопичилася;

істотне зменшення питомої ваги населення, яке перебуває за межею бідності, та зміцнення позицій середнього класу.

Основною метою системи соціального страхування та пенсійної реформи є забезпечення достойного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Пенсійна реформа спрямована на створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду діяльності, усунення диспропорцій у розмірах пенсій:

мінімальна трудова пенсія за віком та наявністю необхідного стажу роботи встановлюватиметься відповідно до рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

буде забезпечено соціальний захист громадян України, які працюють за кордоном, у разі настання страхового випадку;

створення накопичувальної системи пенсійного страхування захистить пенсійні виплати від впливу демографічних факторів та забезпечить поступове підвищення пенсійних виплат;

гнучка податкова політика держави стимулюватиме роботодавців та працюючих громадян на добровільне здійснення додаткових заощаджень в системі недержавного пенсійного забезпечення;

адміністративна система соціального страхування буде комплексно реформована з метою скасування неефективного адміністрування страхових фондів. Із зменшенням адміністративних видатків через створення єдиної системи збору та обліку внесків і запровадження єдиного соціального внеску підвищиться рівень страхових виплат без збільшення податкового навантаження на роботодавців та працівників;

зменшення навантаження на фонд оплати праці буде досягнуто шляхом перерозподілу структури страхових внесків до фондів соціального страхування між роботодавцями та працівниками з одночасним підвищенням розміру заробітної плати;

інформування населення про страхову діяльність та звітування перед громадськістю про доходи і видатки фондів соціального страхування забезпечить прозорість функціонування системи соціального страхування і надання можливості повноцінно користуватися перевагами страхової системи, сприятиме запобіганню зловживанням та корупції.

Головною метою удосконалення системи соціального захисту населення є розв'язання проблеми бідності, підвищення якості соціальних послуг для наближення їх до європейського рівня та розширення кола надавачів таких послуг. Перевагу матимуть соціально незахищені громадяни похилого віку, малозабезпечені сім'ї, інваліди та сім'ї з дітьми.

Передбачається реформування системи соціального захисту через посилення цільової спрямованості соціальних програм, поглиблення адресності державної соціальної допомоги, удосконалення міжбюджетних відносин. У всіх регіонах буде запроваджуватися прогресивна технологія обслуговування малозабезпечених громадян - надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів всіх видів соціальної допомоги та пільг. Це сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, забезпечить доступ малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікацію підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

Створюватимуться умови рівних можливостей для людей з особливими потребами.

Проведення роботи, пов'язаної із соціальною адаптацією бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, дасть змогу забезпечити їх реінтеграцію в суспільство.

Завданнями Уряду є встановлення простих, чітких, зрозумілих, єдиних для всіх "правил гри", забезпечення їх загального дотримання, створення умов для вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами, гарантування всім суб'єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів у відносинах з іншими суб'єктами та органами влади, можливостей самореалізації кожного громадянина та забезпечення належного рівня свого життя та життя своєї сім'ї.

Уряд спрямує свої зусилля на:

радикальне спрощення процедури започаткування підприємницької діяльності;

обмеження видів діяльності, започаткування або здійснення яких потребує дозволів чи ліцензій;

заміну дозвільної системи за окремими видами діяльності на нормативне встановлення додаткових, особливих вимог до певної діяльності з наступним контролем їх дотримання;

обмеження кількості та чітке визначення функцій контролюючих органів, зміну принципів оскарження їх рішень;

врегулювання процедури проведення перевірки суб'єктів господарювання, усунення дублювання функцій контролю різними органами;

переорієнтацію діяльності контролюючих органів із застосування покарань на запобігання порушенню норм законодавства;

запровадження відкритих, конкурентних умов доступу до окремих сегментів ринку (видобуток корисних копалин, житлове будівництво, ремонт та будівництво доріг тощо);

спрощення процедури погодження питань нового виробничого будівництва (реконструкції та модернізації), відведення необхідних для цього земель;

скасування податку на інвестиції, а також відрахувань до різноманітних цільових фондів;

обмеження офіційних запитів стосовно подання інформації, законодавчу регламентацію таких запитів;

скасування зайвої регламентації порядку поточної діяльності суб'єктів господарювання;

створення та забезпечення ведення комерційного реєстру;

організацію громадського контролю та взаємодії громадських організацій з регуляторними органами.

Уряд вважає своїм першочерговим завданням забезпечити ефективне використання державного майна та значно збільшити надходження до державного бюджету від державних підприємств. Уряд покладе край незаконному відчуженню державного майна. Приватизація державного майна здійснюватиметься прозоро, з урахуванням національних інтересів. Кошти від приватизації використовуватимуться для блага всього суспільства. Передбачається оптимізувати обсяг надходжень до бюджету від управління об'єктами державної власності, не допустити "розмивання" державної частки в господарських товариствах, забезпечити продаж об'єктів приватизації за ринковою ціною з одночасним створенням умов для стимулювання процесу надходження інвестицій, прискорення технологічного і управлінського оновлення підприємств, що приватизуються, впровадити єдину стратегію приватизації державного майна та відмовитися від використання приватизаційних надходжень як основного джерела фінансування дефіциту бюджету.

Для цього слід:

забезпечити розроблення та прийняття нової Державної програми приватизації, запровадити прозорі ефективні способи продажу об'єктів різних груп;

визначити чіткі та обґрунтовані критерії віднесення підприємств до таких, що не підлягають приватизації, оптимізувати розміри державного сектору економіки;

удосконалити систему управління корпоративними правами держави;

створити надійну систему протидії "тіньовій" приватизації, уніфікувати законодавчу та організаційну процедури відчуження об'єктів державної власності відповідно до законодавства з питань приватизації;

удосконалити процес фінансового планування підприємств з різною часткою державної власності шляхом вироблення єдиних методологічних підходів до складання їх фінансових планів;

впровадити прозорий механізм визначення частки прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних товариств;

значно посилити відповідальність керівників підприємств за виконання показників фінансових планів і установити дієвий контроль з боку держави за виконанням умов трудових контрактів з керівниками підприємств;

провести у першочерговому порядку аналіз результатів роботи збиткових державних підприємств і акціонерних товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50%, та установити причини їх збитковості, а також вжити відповідних заходів до розірвання контрактів з керівництвом таких підприємств.

Відповідно до законодавства Уряд забезпечить перегляд умов і результатів приватизаційних конкурсів за окремими об'єктами у разі невиконання або неналежного виконання покупцями взятих на себе зобов'язань, порушення процедури приватизації, зокрема щодо участі в конкурсах інших потенційних покупців і визначення стартових цін, допущення інших порушень законодавства.

Державна регіональна політика базуватиметься на здійсненні перерозподілу ресурсів для підтримки депресивних територій та розв'язання проблем, які за своїми масштабами є загальнодержавними (вугільні шахти, зони забруднення тощо). Уряд гарантуватиме стандарт якості життя, визначений для кожного громадянина, незалежно від місця його проживання. Необхідна для цього державна підтримка буде надаватися на основі чітких критеріїв визначення територій, які потребують підтримки.

Уряд ставить своїм завданням надання місцевим органам влади адекватних інструментів впливу на регіональний розвиток. З цією метою передбачається:

узгодження стратегічних цілей і пріоритетів розвитку держави та регіонів, забезпечення стабільності та прогнозованості відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади щодо розвитку територій;

здійснення державних інвестицій у поліпшення транспортної та телекомунікаційної інфраструктури;

реалізація великих проектів приватного інвестування, що потребують підтримки Уряду, та спрямування кредитів міжнародних фінансових організацій;

забезпечення мобільності робочої сили шляхом реформування професійної освіти та системи підвищення кваліфікації працівників, запровадження новітніх технологій муніципального менеджменту, вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

децентралізація та розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо надання публічних послуг, розширення прав і посилення відповідальності цих органів за розв'язання соціально-економічних проблем розвитку регіонів, запровадження прозорого механізму контролю, у тому числі громадського, на кожному рівні управління;

чітке розмежування функцій між центральними, регіональними і місцевими органами влади стосовно питань бюджету, власності, державної влади та механізму надання суспільних послуг;

створення правових, економічних та організаційних умов для ефективної реалізації завдань і функцій місцевого самоврядування;

врегулювання основних засад та визначення порядку здійснення права комунальної власності, управління об'єктами права комунальної власності, у тому числі територіальних громад;

реформування міжбюджетних відносин.

Основною метою адміністративної реформи є створення системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави, потребам та запитам кожного громадянина.

Трансформацію системи органів влади буде здійснено шляхом переходу від безпосереднього галузевого та функціонального управління до вироблення і реалізації державної політики у відповідних сферах. Уряд несе відповідальність за реалізацію прав і свобод громадян та залучення широкої громадськості до формування урядової політики і створення системи громадського контролю за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Необхідно здійснити такі кроки:

зробити Уряд політичним органом. Уряд зобов'язаний нести політичну відповідальність за вироблення і реалізацію політики, підвищити роль міністрів у реалізації відповідних напрямів політики;

впровадити функціональний принцип формування структури Уряду та його апарату. Для цього усі напрями діяльності Уряду мають бути розподілені між членами Кабінету Міністрів;

перетворити урядові комітети в реальні робочі органи Кабінету Міністрів та інструмент координації діяльності і взаємодії центральних органів виконавчої влади, узгодження проектів рішень;

зосередити роботу Уряду на стратегічних питаннях, делегувати урядовим органам та місцевим державним адміністраціям вирішення питань щоденного адміністрування;

провести функціональне обстеження діяльності існуючих органів виконавчої влади виходячи з того, що кожна зайва управлінська ланка шкідлива; оптимізувати на основі результатів такого аналізу структуру центральних органів виконавчої влади;

ліквідувати контролюючі органи, що дублюють роботу інших, усунути паралельний контроль дотримання певних норм законодавства;

зосередити функції з адміністрування податків та прирівняних до них платежів у єдиному органі виконавчої влади, зокрема ліквідувати податкову міліцію;

реформувати систему державної служби базуючись на принципах політичної нейтральності службовців, гарантії прав і обов'язків державних службовців, застосування прозорих умов прийняття їх на роботу та просування по службі залежно від моральних та ділових якостей працівників;

провести чітке розмежування повноважень між центральними та місцевими органами влади з одночасним делегуванням окремих повноважень центральних органів влади місцевим;

забезпечити прозорість у діяльності всіх органів державної влади. Усі рішення, зміст яких не стосується безпеки держави, нормативно-правові акти та суспільно значимі судові рішення, а також інформація про витрачання державних коштів повинні бути доступні всім громадянам, у тому числі через Інтернет;

започаткувати практику публічного діалогу членів Уряду з громадськістю з питань реалізації державної політики у відповідній сфері.

Багатство країни - заможність кожної сім'ї. Прості та чесні кроки Уряду дадуть змогу сформувати суспільство соціально захищених громадян.

Уряд упевнений, що передумовами економічного зростання та поліпшення добробуту людини є сприятливий інвестиційний та фінансовий клімат, прозора і чесна податкова система з помірними розмірами податків, гарантовані способи зберігання заощаджень, рівний та безперешкодний доступ до фінансових послуг за справедливою ціною.

Підвищення рівня і якості життя громадян забезпечуватиметься шляхом впровадження системи державних соціальних стандартів, доведення розмірів державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму.

Гідне матеріальне майбутнє людини, що є метою діяльності Уряду, буде забезпечено в результаті здійснення заходів, запропонованих у цьому розділі.

Завдяки подальшому розвитку соціального діалогу, підвищенню рівня зайнятості населення та забезпеченню належної оплати праці удосконалюватимуться соціально-трудові відносини. Уряд ініціюватиме створення нових та збереження діючих робочих місць, що визнані ефективними.

Передбачається, зокрема забезпечити:

подальшу реструктуризацію державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах проведення модернізації застарілих виробництв і створення нових робочих місць;

економічне заохочення підприємців до створення нових робочих місць, розвитку гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим часом;

удосконалення форм соціальної підтримки незайнятих осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної праці;

державну підтримку розвитку малих монофункціональних міст, депресивних територій;

розв'язання проблем зайнятості, зокрема у сільській місцевості та вугільних регіонах;

гарантоване надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовленим за державним замовленням;

розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями) з метою формування, відтворення та збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації;

запровадження системи державного замовлення та оплачуваних громадських робіт для підвищення зайнятості населення.

Основним завданням промислово-інвестиційної політики в умовах утвердження ринкових засад економіки Уряд вважає формування конкурентного на внутрішньому та зовнішньому ринку виробничого потенціалу.

З використанням існуючих переваг у міжнародному поділі праці будуть задіяні механізми переорієнтації виробників на нові технологічні уклади, модернізацію та переоснащення основних засобів на основі інновацій. Це повинно забезпечити підвищення науково-технічного рівня та збалансованості економіки, а в результаті наповнити високоякісними товарами внутрішній ринок та збільшити експортну складову валового внутрішнього продукту. Сучасна промислова політика передбачає мінімізацію адміністративного втручання з боку держави у господарську діяльність; проведення протекціоністської політики стосовно вітчизняного товаровиробника; запровадження прогнозно-рекомендаційних методів впливу у плануванні розвитку галузей економіки; створення атмосфери довіри між виробником продукції та власником капіталу; здійснення заходів щодо зменшення інвестиційних ризиків; прозоре використання державних інвестиційних ресурсів за програмно-цільовими принципами.

При цьому слід посилити вимоги до якості та безпечності продукції згідно з міжнародними стандартами та нормами, а також реально захистити права споживачів.

Забезпечення високих темпів економічного зростання потребує масштабних інвестицій в українську економіку. Інвестиційні ресурси застосовуватимуться лише відповідно до визначених пріоритетів розвитку економіки. Керуючись цим завданням, Уряд у межах політики зниження інвестиційних ризиків:

вживе заходів для законодавчого захисту прав міноритарних акціонерів, забезпечивши їх вільний доступ до корпоративної інформації, належне представництво в органах управління та контролю, вплив на дивідендну політику, отримання рівного права на придбання відповідної частки нових емісій акцій за номінальною вартістю;

фіскально стимулюватиме політику рекапіталізації доходів;

створить нормативну базу для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій;