Щодо списання боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо списання боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і подання звітності та в межах компетенції повідомляє.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за № 460/26905 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок № 435), який є обов'язковим для виконання платниками єдиного внеску, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 р. № 511 "Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державну соціальне страхування" було внесено зміни до Порядку № 435.

З 01.08.2018 всі категорії платників подають до органу доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 1 за формою, що діє з 01.08.2018 р.

Законом України від 13.05.2020 р. № 592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників (далі - Закон № 592) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено п. 915 такого змісту: підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592, зокрема платниками зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами - підприємцями, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу - звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Ці зміни набули чинності з 03.06.2020 року.

Таким чином, починаючи з 03.06.2020 р. у випадку не отримання доходу (прибутку) від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, Ви можете подати державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу - звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592.

До контролюючого органу необхідно подати Звіт (форма № Д5) за 2017 рік за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 р. № 441.

Також, до контролюючого органу необхідно подати Звіти (форма № Д5) за 2018, 2019, 2020 роки за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 р. № 511.

Звіти (форма № Д5) за 2017, 2018, 2019 роки подаються до контролюючого органу з позначкою "початковий", а Звіт (форма № Д5) за 2020 рік подається до контролюючого органу з позначкою "ліквідаційний".

При заповненні Звітів (форма № Д5) за 2017, 2018, 2019, 2020 роки графи 4 і 6 Таблиці 1 не заповнюються, а проставляється лише категорія застрахованої особи.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.