Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в межах договору факторингу

Державна податкова служба України Податкова консультація від 15.05.2020 №2057/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Остання редакція від 15.05.2020. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 15.05.2020

Номер 2057/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.05.2020 N 2057/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в межах договору факторингу, та інформує.
Як зазначено у зверненні, платником податку було поставлено покупцю продукцію. На дату такого постачання визначено податкові зобов'язання з ПДВ та складено відповідні податкові накладні і зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Оплата за таку продукцію покупцем не здійснювалась.
Надалі платником податку (далі - первинний кредитор) укладено договір факторингу з банком (далі - фактор, новий кредитор), згідно з яким новому кредитору було передано право вимоги оплати поставленого товару до покупця в обмін на грошові кошти.
Поняття договору факторингу визначено статтею 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), згідно з частиною 1 якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина 3 статті 1079 ЦКУ).
Правила заміни кредитора у зобов'язанні визначено статтями 512 - 519 ЦКУ.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Статтею 199 ПКУ регламентується порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення платником податку оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій.
Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289, із змінами та доповненнями (далі - Порядок N 21).
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку N 21 у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) вказуються обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування. Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов'язковим є подання додатку 6 (Д6).
Щодо питання 1
Факторингова операція, здійснена платником податку, відображається у рядку 5 декларації та у додатку 6 до декларації.
Щодо питання 2
Операція з відступлення права вимоги за договором факторингу від первинного кредитора до нового кредитора (фактора) в обмін на грошові кошти не є об'єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у первісного постачальника податкові зобов'язання з ПДВ не виникають.
Щодо питання 3
Оскільки, як зазначено у зверненні, за операцією з постачання продукції покупцю платником податку було визначено податкові зобов'язання з ПДВ, складено відповідні податкові накладні і зареєстровано їх в ЄРПН, а за факторинговою операцією, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ, постачання товарів/послуг не здійснюється, а передається лише право вимоги боргу за поставлений товар, то норми пункту 199.1 статті 199 ПКУ у даному випадку не застосовуються.
При цьому, якщо платником податку для здійснення безпосередньо факторингової операції були придбані з ПДВ товари/послуги (наприклад, консультаційні, юридичні послуги), які повністю або частково були використані у факторингових операціях), то за такими придбаними товарами/послугами платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.05.2020 N 2057/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в межах договору факторингу, та інформує.
Як зазначено у зверненні, платником податку було поставлено покупцю продукцію. На дату такого постачання визначено податкові зобов'язання з ПДВ та складено відповідні податкові накладні і зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Оплата за таку продукцію покупцем не здійснювалась.
Надалі платником податку (далі - первинний кредитор) укладено договір факторингу з банком (далі - фактор, новий кредитор), згідно з яким новому кредитору було передано право вимоги оплати поставленого товару до покупця в обмін на грошові кошти.
Поняття договору факторингу визначено статтею 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), згідно з частиною 1 якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина 3 статті 1079 ЦКУ).
Правила заміни кредитора у зобов'язанні визначено статтями 512 - 519 ЦКУ.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!