УХВАЛА
ДРУГОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Розенблата Борислава Соломоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України
| м. К и ї в 26 червня 2018 року № 197-2(ІІ)/2018 | Справа № 3-217/2018(2679/18) |
Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого, доповідача,
Лемака Василя Васильовича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Розенблата Борислава Соломоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності)частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Розенблат Б.С. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс), яка застосована в остаточному судовому рішенні Верховного Судувід 28 лютого 2018 року у його справі.
Відповідно до частини третьої статті 309 Кодексу скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти нихможуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Автор клопотання вважає, що частина третя статті 309 Кодексу суперечить частині другій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, оскільки унеможливлює оскарження до судуапеляційної інстанції рішення слідчого судді про застосування запобіжногозаходу у вигляді застави.
На підтвердження своєї позиції Розенблат Б.С. наводить положення Конституції України, Кодексу, Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод 1950 року, рішення Європейського суду з правлюдини та рішення судів України, прийнятих у його справі, а такожюридичні позиції Конституційного Суду України, викладені в його рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007, від 27 січня 2010 року № З-рп/2010, від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010, від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, від 22 квітня 2014 року № 4-рп/2014, від 8 квітня 2015 року № З-рп/2015, від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016.
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду Українивиходить з такого.
2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думкусуб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідокзастосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скаргавважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першоїстатті 77).
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службовихосіб. Як вбачається з матеріалів конституційної скарги, право Розенблата Б.С. на оскарження в суді рішень не було порушено, оскількипередбачена частиною третьою статті 309 Кодексу можливість податизаперечення проти ухвал слідчого судді під час досудового розслідування єспособом реалізації права та гарантії, закріплених в частині другій статті 55 Конституції України (право на оскарження в суді рішень, дій чибездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб) та частині третій її статті 8 (звернення до судудля захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується). Таким чином, визначені статтею 55 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина уцьому аспекті не порушено, а отже, автор клопотання не навів аргументів, які б доводили невідповідність частини третьої статті 309 Кодексу вимогамчастини другої статті 55 Конституції України.
Обґрунтовуючи конституційну скаргу, автор клопотання посилається на юридичні позиції, викладені в рішеннях Конституційного Суду України, які були ухвалені до внесення змін до Конституції України Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня2016 року № 1401-VIII, у яких попередня редакція пункту 8 частини третьоїстатті 129 Конституції України гарантувала "забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом". Однак чинна редакція пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не наапеляційне оскарження судового рішення. Таким чином, наведене уконституційній скарзі обґрунтування невідповідності оспорюваногоположення Кодексу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та розуміння Розенблатом Б.С. змісту рішень Конституційного Суду України, на які він посилається, не є підтвердженням доводів щодо невідповідності вимогам пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України частини третьої статті 309 Кодексу, за якою заборонено оскаржувати деякі ухвали слідчого судді під час досудового розслідування.
Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не обґрунтував тверджень щодо неконституційності частини третьої статті 309 Кодексу, чим недотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкриттіконституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другогосенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Розенблата Борислава Соломоновича щодовідповідності Конституції України (конституційності) частини третьоїстатті 309 Кримінального процесуального кодексу України на підставіпункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ДРУГА КОЛЕГІЯ СУДДІВ ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ